Ціни фізичних партій нафти на Близькому Сході, у Європі та Африці піднялися до двомісячних максимумів. Окремі сорти наблизилися до $110 за барель через атаки на судна, обмежений рух через Ормузьку протоку та зупинення чорноморського термінала, через який експортують казахстанську нафту.

Покупці підвищують ставки за доступні партії, а танкерна логістика дорожчає

Еталонна фізична ціна Dated Brent, яку використовують для розрахунку вартості понад 60% світових партій нафти, 23 липня досягла $105,70 за барель — найвищого рівня з кінця травня. Північноморський сорт Forties 24 липня коштував $108,77 за барель.

Reuters зазначає, що ринок одночасно відчув наслідки атак на танкери в Червоному морі, уповільнення проходу через Ормузьку протоку та припинення завантажень на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму в Чорному морі. Після закриття термінала видобуток нафти в Казахстані, за інформацією одного з джерел агентства, скоротився приблизно вдвічі — до 406 тис. барелів на добу.

Премії до еталонних котирувань різко зросли

Премія сорту Dubai до свопів подвоїлася до $12,74 за барель, а премія Oman зросла до $12,62. Обидва показники стали найвищими з кінця травня. Премія флагманського сорту Murban з Абу-Дабі досягла $19,04 за барель — максимуму з 7 квітня.

Saudi Aramco запропонувала додаткові партії нафти із завантаженням у середземноморському порту Сіді-Керір у Єгипті. Такий маршрут дає змогу обійти південну частину Червоного моря, але подовжує рейс до Азії майже на місяць.

Південнокорейська SK Energy зафрахтувала танкер класу VLCC для перевезення 2 млн барелів із Сіді-Керіра до Ульсана. Вартість фрахту становила $18,5 млн, а завантаження заплановано на 18–20 серпня.

«Покупці намагаються терміново забезпечити постачання, а японські та південнокорейські НПЗ виходять на ринок за новими партіями», — повідомив Reuters представник одного з нафтопереробних підприємств.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни фізичних партій нафти у Європі, Африці та на Близькому Сході піднялися до двомісячних максимумів, а сорт Forties досяг $108,77 за барель. Одночасно видобуток у Казахстані скоротився приблизно удвічі — до 406 тис. барелів на добу, посилюючи конкуренцію європейських НПЗ за альтернативну сировину.

Фізичні партії подорожчали сильніше за біржові ф’ючерси

Індикатор Dated Brent, який використовується для ціноутворення більшості фізичних партій нафти, 23 липня досяг $105,70 за барель — найвищого рівня з кінця травня. Наступного дня північноморський сорт Forties подорожчав до $108,77 за барель.

Премія фізичної нафти показує, скільки покупець сплачує понад базовий індикатор за конкретну доступну партію. Її зростання означає, що НПЗ конкурують не лише за ціну на паперовому ринку, а й за обмежений ресурс із прийнятними строками доставки.

Атаки та закриття терміналів змінюють маршрути

Постачання одночасно обмежують атаки на судна у Червоному морі, ускладнений прохід через Ормузьку протоку та зупинка головного експортного термінала CPC у Чорному морі. Після закриття термінала Казахстан зменшив видобуток приблизно до 406 тис. барелів на добу.

Аналітики Kpler очікують, що зниження казахстанського експорту збільшить попит середземноморських НПЗ на нафту з Північного моря та Західної Африки. Це вже підтримало премії Forties та інших атлантичних сортів.

Saudi Aramco запропонувала додаткові партії нафти з єгипетського середземноморського порту Сіді-Керір. Однак для азійських покупців обхід навколо Африки додає до маршруту майже місяць. SK Energy зафрахтувала супертанкер для перевезення 2 млн барелів із Сіді-Керіра до Південної Кореї за $18,5 млн.

Посилення конкуренції азійських та європейських НПЗ за атлантичну сировину може підвищувати собівартість переробки й підтримувати високі ціни дизельного пального навіть без зупинення європейських заводів. Раніше «Термінал» описував подвійний тиск глобальних і внутрішньоєвропейських логістичних обмежень на дизель та падіння руху суден через Ормузьку протоку.

Джерела: Reuters.

Reuters 30 червня у матеріалі Open Interest повідомило, що танкерний ринок почав реагувати на часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, але фізичні потоки вантажів відстають від повернення суден. Для нафтопродуктів і LPG це важливо через фрахт, страхування та стабільність морських маршрутів.

Флот повертається в затоку швидше, ніж відновлюються стабільні експортні потоки

За даними Reuters, до початку війни 28 лютого через Ормузьку протоку проходило близько 90–110 суден на добу, але під час піку порушень потоки впали більш ніж на 90%. Зараз транзити починають відновлюватися, а кількість порожніх танкерів, що заходять у затоку, зростає.

Водночас завантажені експортні потоки залишаються обмеженими. Reuters зазначило, що вантажний пропускний обсяг становить приблизно половину довоєнного рівня для сирої нафти через операційні обмеження та ризики безпеки. Це свідчить, що флот позиціонується наперед — судна заходять у регіон у розрахунку на майбутні вантажі.

Фрахтові ставки також показують нерівномірне відновлення. За даними LSEG, доходи VLCC на ключових маршрутах із Близького Сходу впали до найнижчих рівнів від початку конфлікту, оскільки судна накопичуються в регіоні швидше, ніж зростає доступний вантаж. Добова ставка VLCC із Близького Сходу до Китаю котирується близько $287 тис. проти понад $500 тис. незадовго до оголошення мирної угоди.

Для менших танкерів ситуація інша. Ставки для паливних танкерів із Нігерії до Нідерландів зросли з близько $63 тис. на добу в середині червня до понад $112 тис. Reuters пояснило це концентрацією тоннажу навколо Перської затоки, що звужує доступність суден в інших регіонах.

Reuters зазначило: «Ормуз залишається не стільки відкритою артерією, скільки спірним коридором».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.