Кількість танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, скоротилася до найнижчого рівня з 25 травня, а 12 липня водний шлях перетнули лише шість суден. Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів, що покривало менш ніж 30 днів попиту. Посилення ризиків для морського постачання створює додатковий тиск на європейський баланс середніх дистилятів, до яких належать авіапальне й дизельне пальне.

Танкери скорочують проходження через протоку

13 липня доступні системи відстеження зафіксували падіння танкерного трафіку через Ормузьку протоку до двомісячного мінімуму. Судновласники стали обережнішими після поновлення ударів між США та Іраном і атак на цивільні судна. Частина танкерів вимикає транспондери автоматичної ідентифікаційної системи, тому фактичний рух може бути більшим, ніж показує відкрита статистика.

У неділю протоку перетнули лише шість суден — найменше за п’ять тижнів. Серед них був танкер із приблизно 500 тис. барелів кувейтських нафтопродуктів. Комерційний рух зберігається, але здійснюється на зниженому рівні, а частина вантажів перевантажується з судна на судно за межами протоки.

Європа компенсує нестачу рекордним імпортом

Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів проти 99 млн барелів у США. За розрахунками Reuters, цього вистачало менш ніж на 30 днів європейського попиту. Energy Aspects очікувала дефіцит авіапального в Європі майже на 600 тис. барелів на добу в третьому кварталі, тоді як для США прогнозувався надлишок у 116 тис. барелів на добу, а для Азійсько-Тихоокеанського регіону — 425 тис. барелів на добу.

У червні Європа імпортувала 673 тис. барелів авіапального на добу — найбільше з жовтня 2025 року. Постачання надходило зі США, Нігерії, Канади, Індії, Кувейту та Південної Кореї. До початку війни на Близькому Сході приблизно половина європейського імпорту цього пального припадала на регіон Перської затоки.

Італійські НПЗ у перші чотири місяці року збільшили випуск авіапального на 10%. Імпорт країни скоротився на 6%, а внутрішнє виробництво у березні та квітні забезпечувало майже 70% попиту. Компанія Eni додатково імпортувала напівфабрикати для нарощування переробки.

Чому дефіцит авіапального важливий для дизельного ринку

Авіапальне та дизельне пальне належать до середніх дистилятів і залежать від наявності придатної сировини та потужностей вторинної переробки. Скорочення роботи азійських НПЗ навесні 2026 року одночасно обмежувало виробництво обох продуктів: сукупні втрати випуску дизпального й авіапального у квітні оцінювалися на рівні до 2 млн барелів на добу.

Поточні дані не дають підстав стверджувати, що європейський випуск дизпального вже скоротився через збільшення виробництва авіапального. Однак запаси менш ніж на місяць і залежність від імпорту свідчать про обмежений резерв усієї системи середніх дистилятів. Нове тривале блокування Ормузької протоки посилить конкуренцію за американські, індійські та інші альтернативні вантажі. Ця залежність від нових маршрутів сформувалася, зокрема, на тлі відмови ЄС від російських енергоносіїв.

Більше матеріалів про стан пропозиції та ціноутворення зібрано в тематичній рубриці «Дизельне паливо» та розділі «Нафта».

Джерела: Reuters: рух танкерів через Ормузьку протоку, Reuters: запаси авіапального в Європі, Reuters: вплив скорочення переробки на дизпальне й авіапальне.