Нічна атака російських дронів і ракет по Україні призвела до серйозних побічних наслідків: турецький LPG-танкер Orinda з 4 000 тонн зрідженого нафтового газу був уражений у порту Ізмаїл в Одеській області, що загострило ризики для енергетичної безпеки, навігації та залучення до конфлікту третіх країн, насамперед Туреччини й Румунії.

Мапа ризиків та наслідків удару по LPG-танкеру Orinda в Ізмаїлі

1. Факт інциденту: удар дрона по турецькому LPG-танкеру

За повідомленнями, унаслідок чергової масштабної нічної атаки дронами та ракетами по території України був уражений турецький LPG-танкер Orinda, що перебував у порту Ізмаїл в Одеській області.

• Танкер під турецьким прапором перевозив 4 000 тонн зрідженого нафтового газу.
• Судно було безпосередньо уражене російським дроном у районі українського порту Ізмаїл на Дунаї.
• На борту перебували 16 членів екіпажу, усіх було негайно евакуйовано, жертв немає.
• Окрім Orinda, пошкоджень зазнали й інші цивільні судна у портовій зоні.
• Пожежу на судні намагалися локалізувати пожежні та аварійні служби, що працювали на місці інциденту.

Атака стала продовженням серії ударів дронами по енергетичній і портовій інфраструктурі України, які вже неодноразово зачіпали цивільне судноплавство.

2. Масштаб загрози

Пошкодження судна із великим обсягом енергоємного вантажу створює суттєві ризики не лише для екіпажу, а й для навколишнього середовища, прибережних громад та судноплавства в регіоні.

• LPG-танкер Orinda перевозить 4 000 тонн зрідженого газу — це потенціал масштабного вибуху та пожежі у разі подальшого пошкодження корпусу або ємностей.
• За даними сервісу відстеження суден Marine Traffic, судно має довжину близько 125 метрів (близько 410 футів) та може вміщувати до 8 292 кубічних метрів (приблизно 1,8 млн галонів) пального.
• Локалізація пожежі ускладнена через характер вантажу та конфігурацію судна, що збільшує тривалість і небезпеку аварійних робіт.

Сукупність великого обсягу LPG, значних розмірів судна та портової інфраструктури поруч посилює ризики для регіону, включно із сусідніми країнами НАТО.

3. Ризики для Румунії та НАТО

Порт Ізмаїл розташований безпосередньо на кордоні з Румунією, що перетворює будь-який масштабний інцидент у зоні порту на потенційну проблему для НАТО.

• Румунія відреагувала з підвищеною тривогою, оскільки інцидент стався буквально через річку від її території.
• Було ухвалено рішення евакуювати село Плауру, розташоване на румунському березі Дунаю, через “близькість судна до румунської території та характер його вантажу”, як повідомили місцеві аварійні служби.
• Подія стала черговим нагадуванням, що конфлікт в Україні легко може зачепити територію країн-членів НАТО через удари по енергетичних і портових об’єктах.

Розташування Ізмаїла на кордоні з Румунією перетворює кожен удар по порту на тест для механізмів безпеки Альянсу.

4. Системний характер загрози для цивільного судноплавства

Інцидент із Orinda не є поодиноким, а вписується у тривалу серію атак на українські дунайські порти та цивільні судна.

• Раніше щонайменше дюжина комерційних суден вже зазнавала пошкоджень унаслідок аналогічних атак російських дронів по порту Ізмаїл.
• Пошкодження цивільних суден, зокрема з небезпечними вантажами, підривають довіру до безпеки морських маршрутів у Чорному морі й на Дунаї.
• Це створює додатковий ціновий та логістичний тиск на енергетичні ринки, оскільки судновласники й страхові компанії оцінюють нові ризики.

Серійність атак перетворює окремі епізоди на стійкий фактор нестабільності для енергетичних та аграрних коридорів регіону.

5. Реакція Туреччини: атака як удар по турецьких моряках

Удар по Orinda, що йде під турецьким прапором, викликав політичну реакцію в Туреччині та дискусії про необхідність більш жорсткої відповіді на дії росії в Чорному морі.

Депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP) у своїй публічній заяві наголосив, що атака демонструє вихід війни на новий рівень, коли під ударом опиняються турецькі моряки.

«Атака дрона, націлена на газовий танкер MT Orinda під турецьким прапором у Чорному морі, показує, що війна тепер спрямована і проти турецьких моряків. Турецькі моряки не можуть бути залишені сам на сам посеред війни! Відсутність людських жертв, безумовно, є для нас полегшенням, але уряд не може відмахнутися від цієї атаки, назвавши її “поодинокою”. Безпека наших суден та екіпажів має бути гарантована», — підкреслив депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP).

• Заява Карасу підкреслює, що Туреччина розглядає інцидент не лише як технічну аварію, а як удар по своїм громадянам та прапору.
• Лунають заклики до “рішучих дій проти росії”, що може означати політичний чи дипломатичний тиск, а також перегляд підходів до безпеки судноплавства.

Політичний вимір інциденту посилює ризики переформатування ролі Туреччини в чорноморській безпековій архітектурі.

6. Верифікація інциденту

Повідомлення про удар по Orinda та його наслідки отримали додаткове підтвердження завдяки аналізу відеоматеріалів міжнародними медіа.

• BBC заявляє, що верифікувала відео із місця події.
• За оцінкою BBC, кадри, ймовірно, були зняті з румунського села Плауру, яке розташоване безпосередньо через річку від місця інциденту.
• Те саме село нині евакуйоване через близькість судна з небезпечним вантажем до румунської території та ризик для місцевого населення.

Міжнародна медійна верифікація підсилює довіру до інформації про інцидент і робить його предметом обговорення не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

7. Удари по енергетичних і портових цілях

Інцидент з Orinda вкотре демонструє, що чим довше триває війна між росією та Україною з акцентом на енергетичну та портову інфраструктуру, тим вищими стають ризики втягування третіх країн.

• Атаки на енергетичні об’єкти й порти створюють ланцюговий ефект для міжнародної торгівлі енергоносіями.
• Пошкодження танкера з LPG у безпосередній близькості до території НАТО наближає конфлікт до межі прямого зіткнення інтересів великих гравців.
• Усвідомлення того, що будь-яке судно під прапором третьої країни може стати мішенню, змінює стратегії судновласників та державних регуляторів.

Енергетична війна на морі дедалі менше обмежується лише двома сторонами конфлікту та дедалі більше впливає на глобальні потоки палива.

8. Потенційні наслідки для політики щодо російського флоту

На тлі інциденту з Orinda знову активізується дискусія про роль Туреччини як контролера ключових морських «вузьких місць» для російського флоту.

• За повідомленнями, низка посадовців у НАТО вже тривалий час виступає за те, щоб Туреччина вжила жорсткіших заходів проти російського судноплавства до міжнародних ринків.
• Одним із ключових важелів впливу є потенційне обмеження доступу російських суден до проток Босфор та Дарданелли.
• Інцидент із турецьким LPG-танкером, який зазнав удару дрона, може бути використаний як додатковий аргумент для перегляду політики Анкари щодо російського флоту.

Якщо Туреччина під тиском внутрішньої політики та партнерів по НАТО посилить режим проходу суден, це матиме прямий вплив на маршрути постачання енергоносіїв з росії.

9. Енергетичні та безпекові висновки

Удар по Orinda висвітлює одразу кілька критичних трендів у сфері енергетичної безпеки Чорноморського регіону.

• Мілітаризація енергетичних маршрутів: енергетичні судна перетворюються на де-факто фронтові цілі, що радикально змінює ризиковий профіль морських перевезень.
• Регіональна ескалація: кожен подібний інцидент збільшує шанси втягування сусідніх країн у конфлікт, особливо коли йдеться про держави НАТО.
• Політичний тиск на Туреччину: удар по судну під турецьким прапором посилює внутрішню дискусію щодо необхідності захисту турецьких моряків і суден та може спричинити жорсткіші кроки стосовно російського судноплавства.
• Страхові та логістичні наслідки: накопичення випадків пошкодження цивільних суден може підвищувати страхові премії, змінювати маршрути та структуру флоту, задіяного в перевезенні енергоресурсів.

Сукупність цих чинників робить інцидент із Orinda важливим маркером того, як війна змінює правила гри на енергетичних ринках і в міжнародному морському праві.

10. Висновки

• Ризик інцидентів з високоефективними енергетичними вантажами (LPG, нафтопродукти) в зоні бойових дій зростає, що потребує посилення стандартів безпеки та супроводу суден.
• Країни НАТО, зокрема Румунія, змушені діяти превентивно, евакуйовуючи населення навіть без прямого удару по їхній території, якщо поруч перебувають пошкоджені судна з небезпечним вантажем.
• Туреччина опиняється в центрі трикутника “морська безпека — енергетика — геополітика”, і подібні інциденти підштовхують її до перегляду балансу між економічними вигодами та безпековими ризиками.
• Морські енергетичні коридори Чорного моря та Дунаю залишаються вразливими, а будь-яке подальше загострення може мати відчутні наслідки для європейської енергетичної безпеки.

Інцидент із Orinda ілюструє, що енергетична інфраструктура та судна з паливом стають передовою лінією гібридної війни, де кожен удар має одночасно військові, економічні та політичні наслідки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Судновласники все більше побоюються перевозити вантажі з російською нафтою через вторгнення в Україну і вплив західних санкцій на Москву.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

«Судновласники не наважуються відвантажувати російську нафту або нафтопродукти. Існує самосанкціонування», — заявила голова провідної приватної грецької судноплавної групи Angelicoussis Марія Анжелікуссі.

За її словами, європейським нафтопереробним заводам доводиться привозити нафту здалеку.

Angelicoussis Group є однією з найбільших у світі приватних груп судновласників, і її флот включає нафтові танкери.

«Ми не будемо перевозити російські вантажі. У цьому також є величезна етична складова», — сказала Анжелікуссі.

«Термінал» писав, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав європейські держави не виконувати вимог Москви і не сплачувати за купівлю російських нафти й газу в рублях.

Кабінет міністрів схвалив проєкт закону, який дозволить системно та оперативно розвивати програму енергомодернізації в Україні.

Про це написав у Телеграм прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні затвердили законопроєкт, який дозволить системно та оперативно розвивати програму енергомодернізації в Україні. Документом пропонується спростити порядок створення ОСББ та скоротити кількість процедур та часу, необхідних для початку проєкту з термомодернізації житлових будинків», — сказав Шмигаль.

Метою цієї програми є скорочення втрат тепла й споживання газу, що, відповідно, допоможе знизити суми в платіжках населення, пояснив прем’єр-міністр.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 1 грудня під час виступу у Верховній Раді оголосив про запуск програми «Велика термомодернізація» на 2022 рік. Відповідно до програми, планується утеплити тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садочків, лікарень.

Раніше «Термінал» писав,  570 проєктів енергомодернізації будинків за програмою “Енергодім” перейшли до проєктної, імплементаційної або завершальних стадій. Загальна вартість цих проєктів складає близько 4,9 млрд грн.

У берегов Саудовской Аравии взорвался танкер.

Об этом пишет  Lenta.ru со ссылкой на судоходную компанию BW Group.

Это произошло в районе порта Джидда. Танкер шел под сингапурским флагом, на борту было 22 человека — они не пострадали. По словам BW Group, в результате взрыва «могло просочиться некоторое количество нефти». Причиной взрыва был «внешний источник» — какой конкретно, пока не уточняется.

Организация «Морские торговые операции Соединенного Королевства» призвала все суда в районе Джидды проявлять осторожность. Расследование происшествия уже начато.

В конце ноября у берегов Саудовской Аравии подорвался греческий танкер. Взрыв произошел недалеко от границы королевства с Йеменом в Красном море. По словам источников, судно «подверглось нападению». Британская компания предположила, что танкер подорвался на мине.

Читайте также, Саудовская Аравия и Россия соперничают в напряженной гонке за первое место среди поставщиков нефти в Китай в 2020 году, при этом несмотря на пандемию обе страны наращивают экспорт в одну из самых быстрорастущих экономик мира.

Судно Aqua Marine (IMO 9179488) прибыло в Бердянский порт из турецкого порта Эрегли с более чем 3 тыс. тонн дизельного топлива.

Об этом сообщает пресс-служа Администрации морских портов Украины.

Разгрузкой танкера занимался новый портовый оператор — ООО «Еврогазгруп», который недавно начал свою хозяйственную деятельность в Бердянском морского порта на специализированном причале №6. Разгрузка судна произошло за 15,5 часов.

Последний танкер в Бердянском морском порту был разгружен в декабре 2015 года на нефтяном терминале государственной стивидорной компании ДП «БМТП», тогда как портовый оператор ООО «Агро-Класс» обрабатывал последний танкер еще в сентябре 2014 года.

Более сотни судов и транспортных компаний, работающих в сфере транспортировки энергоресурсов, включены в понедельник в санкционные списки Минфина США.

Об этом сообщает Reuters.

В частности, под санкции попали иранские нефтеналивные танкеры.

Ранее Иран направил в Венесуэлу пять танкеров с 1,5 млн баррелей горючего. США планировали блокировать доставку. В частности, не исключалось введение санкций против экипажей судов, которые осуществляли доставку, и арест самих танкеров в случае их захода в порты третьих стран для дозаправки.

В связи с американскими угрозами постпред Венесуэлы при ООН Самуэль Монкада предупредил генсека ООН о том, что такие возможные действия США противоречат международным законам.

Представитель иранского МИД Аббас Мусави свою очередь заявил, что Иран продолжит поставки нефти Венесуэле, если Каракас об этом попросит.

«Иран использует право на свободную торговлю с Венесуэлой, и мы готовы направить туда еще больше танкеров, если Каракас обратится с просьбой о новых поставках из Ирана», — сказал он.

Посол Ирана в Венесуэле Ходжатолла Солтани ранее сообщил, что экспорт нефти в Венесуэлу осуществляется в соответствии с международными правилами, несмотря на санкции со стороны США в отношении обеих стран.

«Поставки нефти в Венесуэлу соответствовали международным нормам и правилам», — заявил Солтани.

Первый иранский танкер, помимо топлива, доставил в Венесуэлу оборудование, что позволит повысить переработку и производство нефти в стране.

Об этом заявил вице-президент латиноамериканской страны по экономике Тарек Эль-Айссами, пишет Прайм.

«Иранские суда привозят топливо, присадки, запасные части и другое оборудование, чтобы увеличить наши мощности по переработке и производству нефти», — заявил он на церемонии прибытия танкера к НПЗ Эль-Палито. Слова Эль-Айссами приводит министерство промышленности Венесуэлы, которое он курирует и возглавляет.

Танкер Fortune прибыл в Венесуэлу 23 мая (24 мая по мск). В первой половине дня понедельника в территориальные воды страны зашел второй корабль – Forest. Его, как и первый танкер, сопровождает военная авиация Венесуэлы, сообщили вооруженные силы страны.

«По прибытии в исключительную экономическую зону Венесуэлы в сопровождении военного патруля он направляется в один из портов этой страны», — отметило, в свою очередь, посольство Ирана в Венесуэле.

Всего к берегам страны прибудет пять кораблей.

Ранее «Терминал» писал, первый из пяти иранских кораблей с топливом прибыл в Венесуэлу.

Первый из пяти иранских кораблей с топливом прибыл в Венесуэлу.

Об этом сообщило посольство страны в Каракасе, пишет Прайм.

«Сегодня, как никогда, узы дружбы и братства между Ираном и Венесуэлой прочны и глубоки. Первый танкер прибыл. Спасибо Вооруженным силам за сопровождение. Да здравствует дружба между Ираном и Венесуэлой», — сообщило посольство в Twitter.

Ранее газета Wall Street Journal сообщала, что администрация президента США Дональда Трампа изучает возможность введения новых санкций против Ирана, чтобы заблокировать экспорт иранской нефти в Венесуэлу. После того как пять иранских танкеров отправились в Венесуэлу, рассматривается вопрос о санкциях против экипажей танкеров или конфискации этих танкеров в случае дозаправки в портах третьих стран.

Президент Ирана Хасан Роухани пообещал США «проблемы», если иранские танкеры, в том числе идущие в Венесуэлу, столкнутся с трудностями из-за действий Вашингтона.

Ранее «Терминал» писал, министр обороны Венесуэлы Владимир Падрино заявил, что иранские танкеры с нефтью в особой экономической зоне Венесуэлы будут сопровождать боевые корабли и самолёты.

Переполненность нефтяных хранилищ привела к тому, что продавцы сырья начали выбирать для своих танкеров максимально длинный маршрут.

Об этом пишет Lenta.ru.

Нефть начали возить по океану не через Суэцкий канал, что считается самым выгодным по времени, а через юг Африки. Такой маршрут выглядит бесцельным с любой точки зрения, за исключением стремления максимально затормозить поставки.

В прошлую субботу первый супертанкер, New Vigorous, с двумя миллионами баррелей саудовской нефти прибыл во Францию. Еще как минимум два судна такого же класса, New Harmony и New Pioneer, выбрали тот же маршрут.

В противоположном направлении, но тоже мимо африканского побережья Атлантического океана следует супертанкер Trident Liberty с грузом курдской нефти, вероятно, предназначенным для Китая. Кроме того, в апреле танкер Psara I доставил норвежскую нефть не на восточное, а на западное побережье США, чего не случалось 11 лет.Эксперты отмечают, что раньше танкеры ускорялись с грузом, но передвигались медленнее, когда были пустыми. Это позволяло экономить на топливе. В настоящее время наблюдается обратная картина. Также отмечается, что обрушение стоимости топлива могло сделать путь через Африку выгоднее, чем через Суэцкий канал, за проход через который надо платить.

«Терминал» писал, у побережья Калифорнии скопились десятки танкеров.