Українські сили завдали ударів по критичних вузлах нафтопровідної системи «Дружба», спричинивши масштабну пожежу на об’єкті «Транснєфті» у Татарстані. Внаслідок атак було порушено «постачання» російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини через південну гілку трубопроводу. Подія вже спровокувала нову хвилю дипломатичної напруги в ЄС і загострила питання енергетичної безпеки в умовах повномасштабної війни.

Удар по енергетичному хребту: що сталося і які наслідки

Географія атак і технічний ефект

У ніч на неділю українські сили здійснили цільові удари далекобійними безпілотниками по критичних вузлах нафтопровідної мережі «Дружба» — однієї з ключових артерій експорту російської нафти до Європи.

• Уражено великий нафтоперекачувальний та диспетчерський хаб «Транснєфті» у Татарстані — виникла масштабна пожежа.
• Атаки також зафіксовано на станціях «Унеча» (Брянська область) та «Нікольське» (Тамбовська область).
• Усі ці об’єкти є критичними для функціонування системи «Дружба».

Нафтопровід «Дружба» — це одна з найдовших трубопровідних систем у світі, яка забезпечує транзит російської сирої нафти до країн Центральної Європи.

Операція стала частиною посиленої кампанії України, спрямованої на ослаблення експортно-енергетичної економіки росії та її паливної логістики.

Порушення «постачання» до Угорщини та Словаччини

Унаслідок ударів було порушено «постачання» сирої нафти до:

• Угорщини
• Словаччини

Обидві країни залишаються єдиними членами ЄС, які досі значною мірою залежать від російської нафти через південну гілку «Дружби», отримавши тимчасові винятки з-поміж загальноєвропейських обмежень.

Дипломатичний фронт: звинувачення та блокування рішень ЄС

Позиція Будапешта і Братислави

Угорщина та Словаччина раніше вже загострювали суперечку з Києвом, звинувачуючи його в навмисному блокуванні транзиту російської нафти.

«Немає технічних причин для припинення потоків нафти», — заявили угорські та словацькі посадовці, назвавши зупинку «політичним шантажем».

Представники обох країн стверджують, що Київ свідомо використовує енергетичний фактор як інструмент політичного тиску після протистояння щодо членства України в ЄС.

• Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пообіцяв блокувати процес вступу України до ЄС.
• Будапешт заявив про намір заблокувати кредит ЄС обсягом €90 млрд, призначений для підтримки військових та економічних потреб України.
• Угорщина також пообіцяла ветувати 20-й пакет санкцій ЄС проти росії, який планували ухвалити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.

Позиція Києва

Україна відкинула звинувачення як безпідставні.

«Перебої спричинені ударами російських дронів і ракет по критичній інфраструктурі на заході України», — заявили в Києві, додавши, що ремонт триває, але ускладнений подальшою агресією рф.

Київ також запропонував сусіднім державам адресувати свої претензії кремлю, а не Україні.

Енергетична безпека Європи: що означає цей інцидент

Ключові ризики

• Підвищення вразливості південної гілки «Дружби», яка залишається критичною для окремих країн ЄС.
• Посилення політизації енергетичних потоків у Центральній Європі.
• Зростання напруги навколо санкційної політики ЄС.

Європейська комісія вже скликала надзвичайні засідання для врегулювання ситуації.

Атака на «Дружбу» демонструє, що енергетична інфраструктура стала не лише економічним, а й стратегічним військовим ресурсом. Водночас для Європи це сигнал про необхідність пришвидшення відмови від російської сировини, а для України — підтвердження, що енергетичний фронт залишається ключовим елементом протистояння.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Після ураження вузла на заході України та зупинки прокачування нафти південною гілкою «Дружби» Угорщина і Словаччина заявили про припинення експорту дизпалива. У публічних заявах звучить вимога якнайшвидше відновити транзит, але ключова причина напруги — не відсутність альтернатив, а втрата доступу до дешевшої російської нафти з дисконтом, що напряму впливало на прибутки НПЗ, податки та внутрішню політику. Для України ризик дефіциту оцінюється як низький, однак можливі спроби використати інформаційний привід для утримання високої маржі на роздробі.

Складові питання: нафта, «Дружба» й дизпаливо для України

1) Що сталося і чому питання термінів ремонту — не лише про техніку

• Після ураження інфраструктури на напрямку «Дружби» з 27 січня пролунали заяви про зупинку експорту дизпалива з Угорщини та Словаччини.
• У публічному просторі немає деталей пошкоджень, тому точну тривалість відновлення напряму прив’язують до інтересів сторін, які отримують вигоди або несуть втрати від зупинки.
• Ремонт мають виконувати українські бригади під постійними російськими обстрілами, що робить ключовим ризиком не строки, а безпеку людей.

2) Хто зацікавлений у відновленні транзиту і що стоїть за «економікою труби»

• Головний бенефіціар відновлення — росія: кожна тонна нафти, що продається в Європу, дає валютну виручку для бюджету рф під час війни.
• НПЗ та паливні компанії Угорщини й Словаччини (насамперед група MOL/Slovnaft) зацікавлені у звичній трубопровідній логістиці та дешевшій сировині з дисконтом:
  • у 2025 році потік південною гілкою через Україну — приблизно 9,7 млн т;
  • дисконт на російську нафту для Угорщини відносно Brent — 7%–12,0%;
  • за припущенням ціни нафти Brent у 2025 році на рівні  $68/bbl, сума, яку може  отримувати росія та використовувати на війну проти України, оціночно близько $600 млн.
• Уряди Угорщини та Словаччини — ще одна ключова сторона:
  • для них це питання конкурентності переробки, внутрішніх цін і політичної стабільності;
  • у риториці Віктора Орбана згадується тиск на Україну через потенційне припинення постачання дизельного пального, електрики й природного газу.

3) Чи є альтернатива «Дружбі» для Угорщини та Словаччини

• Фізичного колапсу з нафтою та пальним у найближчі місяці в них не має бути:
  • можливе постачання морем через Хорватію;
  • наявні резервні запаси;
  • Європа — спільний ринок, а не «острів».
• Однак проблема радше політична, ніж технічна:
  • російська нафта була дешевшою за світову на 7–12% (а в окремі періоди й більше);
  • на обсягах близько 8–9 млн т на рік це означає сотні мільйонів доларів «економії» для переробки — і, відповідно, більшу прибутковість НПЗ.
• Альтернативний маршрут:
  • Adria має проєктну потужність 34 млн т/рік і пов’язує порт Омішаль із НПЗ у регіоні — зупинка транзиту через Україну може збільшити навантаження на цей напрямок.
  • Окремо зазначимо, що після модернізації у 2015 році хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria мають достатню пропускну здатність для забезпечення НПЗ MOL у регіоні.
  • Директор Slovnaft повідомив про закупівлю танкерів з нафтою у різних постачальників, і надходження очікується вже у кінці березня; до того часу НПЗ працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

4) Український ринок дизпалива: дефіциту не має бути, але ціна — поле для маніпуляцій

• Навіть якщо дизпаливо з Угорщини та Словаччини зникне, це не означає, що в Україні закінчиться пальне:
  • після 2022 року ринок став більш диверсифікованим — ресурс завозять з Польщі, Румунії, Балтії та іншими логістичними маршрутами;
  • попри зростання весняного попиту, фізичного дефіциту не має бути.
• Менш помітний, але важливий нюанс: частина дизпалива, що могла заходити на ринок з Угорщини та Словаччини, могла бути вироблена з російської нафти, а отже — потенційно дешевша за альтернативні ресурси.
• Наслідок для частини імпортерів:
  • у разі припинення цього напрямку вони втрачають доступ до дешевшого каналу і переходять на постачання дорожчим дизпаливом за загальноєвропейськими умовами;
  • теоретично це могло б дати «плюс кілька гривень на літрі», але частка такого дешевого ресурсу скоріше за все не значна.
• Цінові «запобіжники» ринку:
  • поточна маржа (різниця між гуртовими й роздрібними цінами) — понад 10 грн/л, а у січні сягала 12 грн/л;
  • є ціновий якір у вигляді АЗС-дискаунтерів; різниця між преміальними мережами та дискаунтерами в окремих областях — до 9 грн/л, що стримує різке підняття цін, бо мережі, що вирішать піднімати ціни, ризикують втратити споживачів.
• Ключове питання: не «чи буде дизель», а чи спробують окремі компанії використати інформаційний привід для підняття роздрібних цін — і чи зможе держава не допустити перекладання можливих логістичних змін на споживача, ЗСУ та економіку.

5) Політичний тиск і «ва-банк»: що підсвітило загострення навколо «Дружби»

• Приклад політичного важеля: 20 лютого в уряді Угорщини заявили про намір блокувати виділення Україні кредиту у 90 млрд євро від ЄС, доки не буде відновлено постачання російської нафти через «Дружбу».
• Також були попередні спроби тиску — заяви про заборону експорту в Україну нафтопродуктів та електроенергії — які «явно не мали успіху».
• Зупинка «Дружби» розвінчала міф про безальтернативність російської нафти для Угорщини та Словаччини — альтернативи існують, але вони дорожчі і менш комфортні для політичного наративу.

6) Додаткові «відкриття» для регіону: що стало помітним саме зараз

• Після тривалого мовчання навколо факту зупинки прокачування нафти з’явилися взаємні звинувачення на адресу України, включно з тезою, нібито «все вже відремонтовано, але Київ не хоче запускати».
• Зупинкою «Дружби» були зупинені і постачання української нафти для НПЗ MOL у Братиславі та Угорщині:
  • ці постачання стартували наприкінці осені минулого року в обсязі декількох десятків тисяч тонн на місяць як реакція на російські атаки на українські НПЗ;
  • вузол у Бродах відіграє ключову логістичну роль у таких постачаннях;
  • отже, MOL втратила не лише російську нафту, а й перспективний український напрямок.
• Також важдливе питання: чому Україна все ще транспортує російську нафту, попри дефіцит електроенергії, адже електрика у великих обсягах потрібна для роботи насосів на нафтопроводі.

Джерела

• Джерело: Terminal
• За матеріалами:
  • НТЦ «Псіхєя»
  • LIGA.net — про припинення експорту дизелю та вимогу запустити «Дружбу»
  • «Гра в команді Путіна: чому зупинка “Дружби” змусила Орбана та Фіцо йти ва-банк» — Карел Хірман
  • LIGA.net — позиція Єврокомісії щодо відсутності дедлайнів

Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений. На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила 250 тис. тонн державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.

«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо

Зупинка транзиту

Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено 27 січня 2026 року. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.

«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.

Відповідь Будапешта і Братислави

• Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну до відновлення транзиту сирої нафти.
• Словацька компанія Slovnaft, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.
• Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується виключно на внутрішній ринок Словаччини.

«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

Морський маршрут замість трубопроводу

Рішення в межах ЄС

Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.

• MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.
• Перші поставки очікуються в середині березня.

Ціна альтернативи

Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:

• Поточний тариф транзиту — трохи більше 1 євро за тонну на 100 км.
• У разі транспортування через Хорватію — понад 5 євро за тонну на 100 км.

Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.

Словаччина відкриває стратегічні резерви

• Із державних матеріальних резервів вивільнено 250 000 тонн нафти.
• Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше один місяць.
• Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до вересня 2026 року.

Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує 7 300–7 500 тонн нафти.

Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.

Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки

Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:

• технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;
• диверсифікацію джерел сировини;
• зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.

Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.

Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики. Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: ceenergynews.com

Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.

Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту

Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» повністю припинене з 27 січня. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.

• Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через Адріатичний нафтопровід.
• Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.
• Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.

Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.

Позиції сторін

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:

«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.

Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали російські удари по інфраструктурі трубопроводу понад два тижні тому.

• Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.
• Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.
• Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.

Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що технічних причин для припинення прокачування немає, називаючи ситуацію «політичним шантажем».

Політичний контекст

Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:

• Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.
• Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.
• Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.

Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.

Що означає переорієнтація на Адріатику

Для регіонального ринку

• Морський імпорт автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.
• Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.
• Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.

Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.

Висновки в умовах широкомасштабної війни

• Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність диверсифікації маршрутів.
• Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.
• Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.
• Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.
• Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.
• Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.
• Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.

Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни — поряд із військовими та дипломатичними подіями.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice

Компанія «Транснефть» у 2020 році та січні 2021 року, значно знизила обсяг прокачування нафти через територію Білорусії в напрямку Польщі та України.

Він використовується білоруськими фахівцями для проведення ремонтних робіт на нафтопроводі, пише АНГІ.

«За 2020 рік ВАТ» Гомельтранснафта Дружба «забезпечило безумовне виконання всіх договірних зобов’язань з транспортування нафти. Водночас, з боку ПАТ» Транснефть «відзначається значне зниження фактичних обсягів транспортування по транзитних напрямках від планових значень в обсязі близько 4,5 млн тонн, в тому числі в напрямку Польщі — на 1,8 млн тонн, в напрямку України — на 2,7 млн ​​тонн «, — йдеться в повідомленні Білоруського оператора магістрального нафтопроводу» Дружба «- ВАТ» Гомельтранснафта Дружба «.

Загальний обсяг транспортованої нафти за результатами першого півріччя 2020 року становить 7,4 млн тонн нафти, що на 10% більше порівняно з таким періодом у 2019 р.

Повідомляє Укртранснафта.

Обсяг транспортування нафти для НПЗ України за 6 міс. цього року становить 1,3 млн тонн (на 20% більше, ніж у січні-червні 2019 р.), а транзит – 6 млн тонн (збільшення на 8,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 р.), з яких понад 350 тис. тонн нафти АТ «Укртранснафта» транспортувало для потреб Мозирського НПЗ (Республіка Білорусь).

У червні 2020 року загальний обсяг транспортування нафти зріс порівняно з червнем минулого року на 1,2% — до 1,1 млн тонн.

Зокрема, минулого місяця Укртранснафта збільшила обсяг транспортування нафти на НПЗ України порівняно з червнем минулого року на 7,7% – до 213 тис. тонн. З них компанія транспортувала на НПЗ 125 тис. тонн української нафти, 56 тис. тонн – азербайджанської та 32 тис. тонн американської.

Транзит нафти через територію України трубопровідним транспортом у червні 2020 року знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 0,2% – до 895 тис. тонн.

Читайте у «Терміналі»: Укртранснафта транспортувала більше азербайджанської нафти, ніж української.

Днями Президент Володимир Зеленський закликав мережі АЗС знизити ціни на пальне, оскільки гривня стабільно зміцнюється на валютному ринку. Після цього мережеві компанії знизили цифри на стелах.

Директор ТНЦ » Псіхєя» Сергій Сапєгін прокоментував ситуацію в ефірі Першого Ділового телеканалу.

«Ціни знизились, але не варто пов’язувати цю тенденцію тільки із зустріччю Президента із операторами. На ціну  пального має впливати і курс гривні відносно інших валют, і закупівельні ціни, і купівельна спроможність споживачів. Взагалі, існує досить багато факторів, які впливають на ціну пального,»- сказав експерт.

На думку Сапєгіна, глава держави не повинен обговорювати цінову політику АЗС. «Це говорить, що у Президента багато часу. Не справа Президента «закликати» знизити ціни на пальне, є відповідний комітет у кабміні, це їх робота», — сказав Сергій Сапєгін. Якщо компанії погодилися на кроки зниження цін на пальне, то вони отримали менше прибутку і тут питання більше в піарі».

Як зазначив екперт, за останні 10-річчя ринок пального став досить прозорим, хоча існує і тіньова складова. Великі компанії виступили за те, аби зробити ринок прозорішим. Існує навіть відповідна карта, на якій можна позначити сумнівні компанії. На жаль, недосконалість карти призводить до різних зловживань.

«Держава має зрозуміти, що правила гри має формулювати вона, а не гравці ринку. Для цього потрібні відомства, які б вели чітку і прозору цінову політику, знали, як наповнити ринок нафтопродуктів і забезпечили б ринкові відносини на ньому», -зауважив експерт.

Постачання електроенергії, транзит нафти, зміни в транспортуванні газу та як можна розвивати торфовидобувну галузь – теми, які обговорювали на засіданні Українсько-Білоруської групи із співробітництва в паливно-енергетичній сфері.

Про це пише пресслужба міністерства.

Далі — про що домовилися та які плюси з цього матиме Україна.

На засіданні обговорили можливості постачання між Україною та Білоруссю електроенергії, враховуючи як економічну доцільність для держав, так і пропускну спроможність електричних ліній. Прогнозується, що у 2020 році імпорт електроенергії з Білорусі в Україну дорівнюватиме 2,1 млрд.кВт.год Такі дані сформовані відповідно до затвердженого Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України на розрахунковий рік.

Не оминули на зустрічі і питання будівництва нових електромереж між державами-сусідками. Мова йшла про лінію між українською Рівненщиною та білоруською Брестщиною. Обговорювалося і питання будівництва вставок постійного струму на існуючих ПЛ 330 кВ між ОЕС Білорусі і ОЕС України: Мозир — Чорнобильська АЕС, Гомель – Чернігів.

«Електроенергія серед пріоритетних питань, — сказав міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель. – У лютому має запрацювати Білоруська АЕС, може бути надлишок електроенергії, у якій ми зацікавлені. Звісно, варто враховувати і визначені об’єми міждержавного перетину в енергетиці».

Міністр також додав, що є багато точок для взаємної співпраці, які можуть дати хороший результат. Саме тому робоча група України максимально представлена нашими технічними спеціалістами, щоб усі напрацювання знайшли практичне застосування в майбутньому.

Не оминули у порядку денному і електропостачання прикордонних територій, яке взаємопов’язане. Зокрема, включені в роботу міждержавні лінії електропередачі 0,4-110 кВ між Україною і Білоруссю в рамках забезпечення поставок електричної енергії між прикордонними районами за контрактами між ГПО «Біленерго» і ТОВ «Д.Трейдінг», укладеними з урахуванням змін, що відбулися в законодавстві України.

Йшлося і про організацію постачання нафти у Білорусь через Україну, використовуючи нафтопровід «Одеса-Броди». А також про створення спільного підприємства, яке б відповідало за транспортування нафти на білоруський нафтопереробний завод «Мозирський НПЗ». Щоб ретельніше вивчити ці пропозиції, сторони домовилися створити робочу групу.

Також представники Білорусі підняли питання про постачання реактивного палива в Україну за «багатоканальною схемою». Сторони погодилися, що розглянути поставки реактивного палива з Білорусі в Україну за цією схемою, доцільніше в рамках 27-го засідання Міжурядової білорусько-української змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. На засіданні цієї ж міжурядової комісії розглянуть і можливість скасування квотування імпорту в Україну сірчаної кислоти для виробників Республіки Білорусь.

Йшлося на засіданні і про співпрацю у вугільній та торфовидобувній галузях. Зокрема, Україна пропонує виготовляти та постачати гірничошахтне і енергетичне обладнання, вузли, деталі і складові частини стаціонарних комплексів та насосної продукції для шахтного водовідливу. Йдеться і про оснащення торфодобувних підприємств високо-технологічним сучасним обладнанням. Білорусь же пропонує імпортувати в Україну торф’яні брикети для опалення. Мінекоенерго опрацює подані білоруською стороною пропозиції щодо можливих варіантів розвитку співробітництва, після того як зрозуміє реальні потреби в брикетах в Україні — для заміщення газу та вугілля.

Сторони домовилися провести чергове засідання робочої групи у першому півріччі 2020 року у Мінську, перед цим затвердивши співголів Білоруської та Української частин робочої групи. Від України — Шубін Віталій Миколайович, перший заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України. Від Білорусі — Закревський Вадим Олександрович, заступник Міністра енергетики Республіки Білорусь і Бунаков Андрій Миколайович, заступник голови Концерну «Белнефтефім».

25 квітня 2019 року о 21.43 год АТ «Укртранснафта» вимушено призупинило транзит нафти магістральним нафтопроводом «Мозир-Броди» (МН «Дружба»).

Директор ТНЦ » Псіхея» Сергій Сапєгін  щодо цієї події дав коментар.

На думку експерта,  необхідна оцінка можливих наслідків призупинення транспортування нафти до ЄС. Адже на цій нафті працюють європейські НПЗ і Україна забезпечує паливний баланс у т.ч., за рахунок імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської нафти. Обіцянки Білорусі відновити частково експорт нафтопродуктів до України не вирішує проблему забезпечення нашого внутрішнього ринку пальним.

«Для оцінки можливих наслідків і розробки заходів щодо їхнього попередження пропоную створення спеціальної аналітичної групи для сценарного прогнозування ситуації і запобігання загроз. Оскільки рівень загроз дуже великий, вважаю, що це повинна бути група при КМ або РНБО»,- наголосив С. Сапєгін.

«Вважаю, що зараз час виступити з ініціативою введення СИМЕТРИЧНИХ САНКЦІЙ до Росії по нафтопродуктах. Тобто, те що вони обмежили і заборонили експортувати в Україну, нам необхідно обмежити і заборонити імпортувати з Росії. Виконання таких санкцій відповідає вимогам Енергетичної стратегії до 2035 року стосовно забезпечення енергетичної незалежності, надійності та стійкості енергетичної системи за рахунок того, що Україна з одного джерела повинна отримувати не більше 30% первинних енергетичних ресурсів», — сказав директор НТЦ » Псіхєя».