Глава директорату Єврокомісії з питань клімату Беатріс Йорді Агірре закликала учасників системи торгівлі викидами Європейського союзу (EU ETS) зберігати спокій на ринку і не завищувати очікування від цін квот на викиди СО2.

Про це пише Енергореформа.

«Я думаю, ми повинні заспокоїтися на етапі EUR60 (за тонну СО2 — ЕР). Це правда, що ми зараз знаходимося в контексті високих цін на газ. Однак це короткостроковий тренд, ймовірно, пов’язаний з геополітичною ситуацією і будівництвом газопроводу» Північний поток- 2 «, — сказала вона в коментарі виданню Euractiv.

Ціна квот на викиди СО2 в ЄС зросла до рекордних EUR61,52 / тонна на торгах минулого тижня. Це, в свою чергу, призвело до зростання цін на електроенергію, зокрема в Іспанії, де ціна за мегават в минулу середу досягла рекордних EUR140.

Згідно з оцінками аналітичної компанії ICIS, ціна квот на викиди СО2 в рамках EU ETS буде демонструвати стійке зростання протягом поточного десятиліття і досягне EUR90 за тонну СО2 до 2030 року.

На думку ICIS, стрімке зростання ціни емісійних квот з EUR5 / тонна в 2017 році до поточних показників викликаний трьома факторами:
реформою EU ETS в 2018 році, яка була покликана вирішити проблему надлишкової пропозиції квот;
високими цінами на газ;
серйозними планами Європейської комісії щодо скорочення обсягу дозволів на викиди до 2030 року.
Єврокомісія в липні презентувала пакет законопроектів, який отримав назву «Fit for 55″, для скорочення викидів СО2 на 55% до 2030 року і реалізації проміжних цілей стратегії Green Deal по досягненню Євросоюзом вуглецевої нейтральності до 2050 року.

План дій ЄК до 2030 року багато в чому сфокусований на реформуванні вуглецевого ринку ЄС. Зокрема, Брюссель пропонує поступово знижувати кількість квот на викиди СО2 (в тому числі безкоштовних), придбаних компаніями в рамках EU ETS. Відзначається, що це призведе до зростання цін емісійних квот і стимулюватиме компанії скорочувати викиди.

ЄК також пропонує вилучити з EU ETS безкоштовні квоти для авіакомпаній поряд з включенням морських суден в систему з 2023 року.

Читайте в «Терміналі», підвищити втричі — з 10 грн до 30 грн за тонну — ставку екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонує Міністерство фінансів України.
Відповідна норма міститься в розробленому Мінфіном «ресурсному законопроєкті».

Підвищити втричі — з 10 грн до 30 грн за тонну — ставку екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонує Міністерство фінансів України.
Відповідна норма міститься в розробленому Мінфіном «ресурсному законопроєкті», який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна».

Згідно з документом, Мінфін також ініціює поетапне — до 1 січня 2029 року — підвищення в 10 разів ставок цього податку на викиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Передбачається, що з 1 липня цього року, коли може набрати чинності цей законопроєкт, вони будуть збільшені вдвічі, а з 1 січня 2022 року щорічно будуть підвищуватися ще на 100% від нинішнього рівня (або на 10% від кінцевого рівня).

Подібний ресурсний законопроєкт (№4101-д) уряд пропонував прийняти в пакеті з законом про держбюджет-2021, однак депутати відмовилися це зробити. У тому законопроєкті була така ж норма про поетапне підвищення екологічного податку на скиди.

Що стосується податку на викиди CO2, то восени минулого року його також пропонувалося підвищувати поетапно — по 5 грн за тонну — до 2024 року.

Читайте в «Терміналі», Україні знадобиться щонайменше EUR102 млрд до 2030 року для реалізації запропонованого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів проєкту Другого визначеного національно внеску (НОВ2) до Паризької угоди, що передбачає зниження викидів парникових газів (ПГ) на 65% у порівнянні з 1990 роком.

З 1 січня 2021 в Україні почала діяти система моніторингу звітності та верифікації парникових викидів. 

Введення в дію закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» є  частиною Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів (від 25 жовтня 2017 року), написав на сторінці  у Фейсбук голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований.

«Україна починає моніторинг за викидами парникових газів на промислових установках. З 1 січня 2021 року набирає чинності закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Ухвалення цього документу є передумовою для здійснення заходів з боротьби зі зміною клімату, заснованих на досвіді ЄС», — написав він.

Закон створює засади для існування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів. І дозволить отримувати точну інформацію про обсяги емісії парникових газів від виробничих установок, забезпечити контроль за викидами, мати змогу їх обмежувати, впровадити обов’язкову методику розрахунку емісії парникових газів для всіх установок, з яких ці викиди здійснюються.

Держекоінспекція має перевіряти дані у звітах про викиди та планах моніторингу.

Впродовж 3 місяців після подачі таких документів посадовими особами підприємств інспекція може ініціювати позапланову перевірку. Під час такої перевірки перевіряється правдивість інформації, вказаної у звітах чи планах.

«Термінал» писав, Міненерго розпочало роботу над механізмами впровадження Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), який був прийнятий Україною в 2017 р., ще до початку роботи нового ринку електричної енергії.

Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією розроблено законопроєкт, який передбачає звільнення підприємств, що виробляють енергію з біопалива, від сплати податку за викиди СО2.

Повідомляє Держенергоефективності.

На сьогодні підприємства, які генерують енергію та спалюють біопаливо, є платниками податку за СО2. Але це не відповідає світовій практиці, оскільки біопаливо вважається СО2-нейтральним паливом, адже при його спалюванні утворюється стільки двоокису вуглецю, скільки було поглинуто рослинами під час росту. На цьому наголосив Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха.

Тому прийняття розробленого законопроєкту сприятиме:

• збільшенню потужностей, що виробляють енергію з біопалива;
• зниженню цін на енергію з біомаси;
• залученню іноземних та вітчизняних інвестицій у сферу виробництва енергії з відновлюваних джерел;
• збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів, створенню додаткових робочих місць;
• приведенню законодавства до загальноприйнятих світових практик, виконанню міжнародних зобов’язань, цілей щодо забезпечення сталого розвитку.

Раніше Термінал писав, що у Міненерго розробили пакет законопроектів для розвитку біоенергетики та заміщення газу.

Міністри енергетики країн «Великої двадцятки» (G20) обговорили низьковуглецеву економіку в умовах кризи, викликаної пандемією, наголосивши на важливості скорочення викидів парникових газів.

Про це йдеться в комюніке за підсумками зустрічі міністрів енергетики країн G20, передає УНН.

Учасники заявили, що підтримують безвідхідну вуглецеву економіку і її механізм 4R (reduce, reuse, recycle, remove — скорочення, повторне використання, переробка, видалення), визнають важливість скорочення викидів парникових газів з урахуванням ефективності системи і національних обставин, включаючи конкретну ресурсну забезпеченість держави , його політичні, економічні, екологічні, соціальні фактори розвитку.

В скорочення входить зниження викидів парникових газів за рахунок використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергетичної продуктивності і ефективності, а також поліпшення управління енергопостачанням і споживанням. Повторне використання являє собою перетворення викидів в корисне промислову сировину шляхом розгортання системи уловлювання та утилізації вуглецю. Переробка включає в себе нейтралізацію викидів вуглекислого газу за допомогою природних процесів, розкладання. В видалення входить ліквідація викидів з атмосфери, а також з об’єктів важкої промисловості за рахунок уловлювання вуглецю.

Згідно з комюніке, міністри “Великої двадцятки” назвали енергетичну безпеку ключовим фактором економічної активності, найважливішим елементом розвитку економічної діяльності, доступу до енергії, а також наріжним каменем стабільності енергетичних ринків. Вони також наголосили на необхідності запобігання перебоїв у поставках і сприяння відкритості, свободи, гнучкості, прозорості, конкурентоспроможності, стабільності і надійності міжнародних енергетичних ринків, важливість диверсифікації джерел енергії, постачальників і маршрутів.

Міністри також підкреслили націленість на подальшу роботу і співпрацю з метою створення умов для сталого розвитку капіталу, включаючи стимулювання вкладень в інновації та кваліфіковану робочу силу для підтримки загальної довгострокової енергетичної безпеки.

Раніше «Термінал» писав, Міністри енергетики G20 проведуть міністерську зустріч під головуванням Саудівської Аравії в G20 27-28 вересня 2020 року, щоб зміцнити співпрацю з стабільності і безпеки енергетичного ринку і обговорити просування і розвиток стійких енергосистем.

Впровадження положень Директиви 1999/94/ЄС  здійснюється в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, Паризької угоди та Глобальної ініціативи підтримки країн у переході до електромобільності (Програма Е-мобільності).

Про це повідомляється на сайті міністерства.

“Головна мета Директиви – надати споживачеві повну та достовірну інформацію щодо витрат палива та викидів СО2. Реальний вплив на довкілля від використання автомобілю стає все більш вагомим фактором при виборі транспорту екологічно свідомих громадян, тому ті виробники, які здійснюють заходи для зменшення негативного впливу на довкілля – мають отримати усі інструменти для належного інформування покупців” – зазначив Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань євроінтеграції, голова робочої групи.

Директива регулює правила маркування нових автомобілів знаками щодо економії палива та обсягів викидів СО2, встановлює вимоги до інформації щодо витрат палива та обсягів викидів СО2, що розміщується в інформаційних та рекламних матеріалах.