Автогаз повертає перевагу: LPG дешевшає швидше за бензин і залишається вигіднішим за дизель

Після квітневої цінової паніки світовий ринок скрапленого газу перейшов до різкої корекції. Липневі контрактні ціни на пропан і бутан знизилися на десятки відсотків, а український роздріб уже відреагував на цей зовнішній фон.

LPG знову має помітну перевагу у вартості 100 км пробігу.

Станом на 3 липня середня ціна автогазу в Україні становила 40,02 грн/л. Бензин А-95 коштував 74,47 грн/л, дизельне пальне — 75,51 грн/л. Тобто літр LPG був дешевшим за бензин на 34,45 грн, а за дизель — на 35,48 грн.

У відносному вимірі автогаз коштував лише 53,7% від ціни А-95 і 53,0% від ціни дизпального. Це вже не косметична різниця, а повноцінний ціновий розрив, який повертає LPG роль головної економічної альтернативи для частини автопарку.

Світовий ринок охолов після квітневого стрибка

Головний зовнішній сигнал прийшов із липневих контрактних цін. Saudi Aramco знизила ціну пропану з 760 до 580 дол./т, тобто на 180 дол./т, або на 23,7%. Бутан подешевшав із 820 до 600 дол./т — на 220 дол./т, або на 26,8%.

Для Середземномор’я та Чорноморського регіону важливішим є індикатор Sonatrach. У профільному новинному зрізі липнева ціна пропану була зафіксована на рівні 440 дол./т, бутану — 480 дол./т. Це означає падіння пропану на 135 дол./т, або на 23,5%, а бутану — на 130 дол./т, або на 21,3%.

Тобто світовий ринок LPG не просто заспокоївся після квітневого перегріву — він швидко відкотив значну частину кризової премії. У квітні пропан доходив до 850 дол./т, бутан — до 900 дол./т. Порівняно з цими піками липневі рівні Sonatrach нижчі приблизно на 410 дол./т по пропану і на 420 дол./т по бутану. Це майже половина квітневої ціни.

Але ринок не став безризиковим

Попри різке падіння контрактних орієнтирів, поточна картина не є однозначно “ведмежою”. На азійському ринку пропан CFR North Asia піднявся до 590,50 дол./т, додавши 2 дол./т за сесію. Бутан там, навпаки, знизився на 3 дол./т — до 595,50 дол./т.

У США запаси пропану та пропілену зросли п’ятий тиждень поспіль і досягли 91,3 млн барелів. За тиждень приріст становив 1,259 млн барелів. Водночас експорт пропану та пропілену знизився на 5,9% — до 1,907 млн барелів на добу. Це створює додатковий тиск на ціни з боку пропозиції.

Проте логістика залишається слабким місцем. Фрахт великих газовозів за маршрутом Перська затока — Японія зріс із 211 до 250 дол./т, тобто на 39 дол./т, або на 18,5%. Такий стрибок не скасовує загального зниження цін на LPG, але може частково “з’їдати” перевагу дешевшого ресурсу на окремих напрямках постачання.

Український роздріб уже відреагував

В Україні автогаз за місяць подешевшав із 46,11 до 40,02 грн/л. Зниження становить 6,09 грн/л, або 13,2%.

Для порівняння: бензин А-95 за той самий період знизився лише на 1,8%, до 74,47 грн/л. Дизельне пальне просіло сильніше — на 11,36%, до 75,51 грн/л. Але навіть після цього дизель залишається майже вдвічі дорожчим за LPG у літровому вимірі.

Перевага автогазу зараз тримається не тільки на слабкій реакції бензинового роздробу. Вона зберігається навіть на тлі суттєвого здешевлення дизельного пального.

Скільки коштує 100 км на LPG, бензині й дизелі

Для автовласника важливіше, скільки коштує пробіг.

Для розрахунку взято умовний типовий легковий автомобіль одного класу. Модельна витрата: 8,0 л/100 км на бензині А-95, 9,6 л/100 км на LPG і 6,5 л/100 км на дизельному пальному. Це не паспорт конкретної моделі, а порівняльний сценарій, який дозволяє оцінити порядок економії.

За таких умов 100 км на автогазі коштують 384 грн. На бензині А-95 — 596 грн. На дизелі — 491 грн.

Отже, порівняно з бензином LPG економить близько 212 грн на кожні 100 км. Це мінус 35,5% до вартості пробігу. Порівняно з дизелем економія менша, але також відчутна — близько 107 грн на 100 км, або 21,7%.

Що це означає для автовласника

Для автомобіля з уже встановленим газобалонним обладнанням нинішні ціни створюють очевидну перевагу. За кожну тисячу кілометрів пробігу LPG дає приблизно 2,1 тис. грн економії проти бензину А-95 і близько 1,1 тис. грн проти дизельного пального.

Для тих, хто лише розглядає встановлення ГБО, картина складніша. Потрібно рахувати не лише різницю на 100 км, а й вартість обладнання, середній місячний пробіг, фактичну витрату конкретного автомобіля, режим руху та частку поїздок на газі. Але базовий ціновий сигнал зараз сильний: LPG коштує майже половину ціни бензину й дизеля.

Ризики залишаються

Поточна перевага LPG не означає, що автогаз гарантовано дешевшатиме й далі. Ринок уже пройшов глибоку корекцію, а частина спотових індикаторів рухається змішано. Крім того, логістика в сегменті LPG залишається чутливою до ситуації в Перській затоці, вартості фрахту та попиту з боку Азії.

Для України важливо й те, що зовнішнє здешевлення не завжди миттєво передається в роздріб. На ціну АЗС впливають залишки в мережах, гуртові партії, логістика, курс валют, конкуренція в регіонах і комерційна політика операторів.

Але на поточному зрізі висновок достатньо чіткий: LPG після квітневої паніки повернув собі сильну економічну позицію. Світові ціни на пропан і бутан різко знизилися, український автогаз за місяць подешевшав на 13,2%, а його вартість на 100 км пробігу залишається нижчою, ніж у бензину й дизеля.

Для автовласника це означає просту річ: якщо рахувати не емоції, а гривні на кілометр, LPG знову виглядає найвигіднішим пальним серед основних альтернатив.

Джерело: Науково-технічний центр «Псіхєя»

Уряд Хорватії запровадив нові максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти на наступний 14-денний період. Рішення зберігає ціну бензину без змін, але знижує вартість дизелю, синього дизелю та LPG, щоб пом’якшити тиск на домогосподарства й бізнес.

Державне втручання у паливний ринок

• Уряд Хорватії ухвалив нове регулювання під час телефонного засідання.
• Документ встановлює максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти.
• Ціни розраховуються на основі середньої базової ціни викопного пального за попередні 14 днів.
• Регулювання набирає чинності одразу після публікації та діятиме протягом наступного 14-денного періоду.

Нові граничні ціни

• Бензин: €1,64 за літр, без змін.
• Дизель: €1,72 за літр, зниження на €0,06.
• Синій дизель: €1,22 за літр, зниження на €0,07.
• LPG для великих резервуарів: €1,58 за кг, зниження на €0,18.
• LPG у балонах: €2,16 за кг, зниження на €0,18.

Граничні маржі

• Бензин: €0,1545 за літр.
• Дизель: €0,1045 за літр.
• Синій дизель: €0,0436 за літр.
• LPG у балонах: €0,8737 за кг.
• LPG у великих резервуарах: €0,4116 за кг.

Ефект для споживачів

• Без втручання уряду бензин коштував би €1,79 за літр замість €1,64.
• Дизель коштував би €1,93 за літр замість €1,72.
• Синій дизель коштував би €1,29 за літр замість €1,22.
• LPG для великих резервуарів коштував би €1,73 за кг замість €1,58.
• LPG у балонах коштував би €2,44 за кг замість €2,16.

Висновки

• Дизель залишається ключовим напрямом державного стримування цін, оскільки уряд уже раніше знижував акцизи на дизельне пальне.
• Найбільше номінальне зниження серед нових цін отримав LPG: мінус €0,18 за кг для резервуарів і балонів.
• Бензинова ціна стабілізована без зниження, що свідчить про вибірковий характер підтримки споживачів.
• Дворівнева стратегія уряду поєднує граничні ціни та коригування акцизів, щоб балансувати ринкові умови із захистом домогосподарств і бізнесу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Croatia Week

Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л.

Цінова карта бензину

• Нідерланди мають найвищу ціну бензину — 2,46 євро/л.
• Серед дорогих ринків також: Данія — 2,28 євро/л, Німеччина — 2,07 євро/л, Греція — 2,06 євро/л, Франція — 2,02 євро/л.
• Україна з показником 1,42 євро/л перебуває нижче більшості країн ЄС.
• Найнижчі значення: Туреччина — 1,14 євро/л.

Дизель: навантаження на транспорт і споживачів

• Найдорожчий дизель зафіксовано у Нідерландах — 2,45 євро/л.
• Високі ціни також у Данії — 2,36 євро/л, Фінляндії — 2,26 євро/л, Швеції — 2,20 євро/л, Бельгії — 2,17 євро/л.
• В Україні дизель коштує 1,72 євро/л, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — 1,64 євро/л та Молдові — 1,50 євро/л.

Автогаз як дешевша альтернатива

• В Україні автогаз коштує 0,95 євро/л.
• Це дешевше за український бензин на 0,47 євро/л і дешевше за дизель на 0,77 євро/л.
• Найвищі ціни на автогаз: Греція — 1,29 євро/л, Норвегія — 1,25 євро/л, Швеція — 1,25 євро/л, Німеччина — 1,22 євро/л.
• Найнижчі ціни: Туреччина — 0,60 євро/л.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gr.fuelo.net

Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Пропан дедалі частіше розглядається як практичний та масштабований енергоресурс для транспорту, резервного електроживлення, агросектору й комерційних об’єктів. Водночас його впровадження залишається нерівномірним. Матеріал окреслює конкретні кроки, за допомогою яких державні та місцеві органи влади можуть стимулювати попит на пропан, знижуючи витрати, регуляторні бар’єри та підвищуючи енергетичну стійкість.

Роль держави у розширенні використання пропану

Фінансові стимули як ключ до зростання

• Податкові кредити, гранти та компенсації можуть суттєво знизити початкові капітальні витрати, які часто стримують перехід на пропан.
• У транспорті автогаз означає використання пропану як моторного пального. Програми у штатах Техас і Колорадо покривали частину витрат на переобладнання автопарків або надавали пільги за кожен галон пального.
• У сільському господарстві стимули для пропанових двигунів зрошення, зерносушарок і теплових прополювачів заохочують відмову від дизелю та бензину з вищими викидами і витратами.
• Для складів і комерційних об’єктів фінансова підтримка модернізації HVAC систем, встановлення пропанових навантажувачів і резервних генераторів знижує навантаження на малий і середній бізнес.

Регуляторні зміни та швидші дозволи

• Спрощення дозвільних процедур зменшує затримки у впровадженні пропанових рішень.
• Резервні генератори на пропані часто стикаються зі складними погодженнями, особливо в міських або пожежонебезпечних районах. Чіткі норми у пожежних і будівельних кодексах знижують ці ризики.
• Сучасні пропанові двигуни відповідають стандартам EPA та OSHA для приміщень, що дозволяє перегляд застарілих обмежень для складів і комерційних будівель.

Інтеграція пропану в енергетичні та кліматичні плани

• Визнання пропану частиною енергобалансу формує довгостроковий попит і доступ до фінансування.
• Пропанові транспортні засоби забезпечують негайне скорочення викидів оксидів азоту порівняно з дизелем і мають нижчу повну вартість життєвого циклу.
• У генерації пропан підтримує мікрогрід та аварійні системи, підвищуючи стійкість під час пікових навантажень і стихійних лих.

Державно-приватні партнерства та підготовка кадрів

• Партнерства між владою, бізнесом і освітою пришвидшують поширення технологій.
• Шкільні округи у Джорджії та Індіані переходили на пропанові автопарки, знижуючи витрати на пальне та техобслуговування.
• Інвестиції у професійну підготовку з монтажу та обслуговування пропанових систем створюють робочі місця і підтримують інфраструктуру попиту.

Освіта та інформування споживачів

• Інформаційні кампанії долають хибні уявлення про пропан.
• Менеджери автопарків потребують даних про повну вартість володіння та логістику заправок.
• Фермери – порівнянь пропанової та дизельної техніки.
• Власники будівель – прикладів ефективності систем опалення і гарячого водопостачання.

Висновки для України в умовах війни

• Ринок нафти й нафтопродуктів: пропан може доповнити диверсифікацію джерел енергії, зменшуючи залежність від імпортних нафтопродуктів і підвищуючи логістичну стійкість.
• Критична інфраструктура: використання пропанових генераторів у лікарнях, громадах і на об’єктах водопостачання підсилює готовність до масованих ударів та відключень.
• Ціноутворення: нижча маржа та стабільніші податкові підходи до пропану можуть стримувати зростання витрат для споживачів попри воєнні ризики.

У більшості  країн пропан нині сприймається як практичне, масштабоване та екологічно відповідальне рішення для транспорту, генерації, агросектору й комерційних об’єктів. Однак реалізація цього потенціалу потребує скоординованих дій держави та місцевих громад.

Джерело: Terminal

За матеріалами: LP Gas Magazine

Нафтогазовий концерн ORLEN оновив оптові ціни на основні види пального та паливних олив. Зміни вартісних показників відображають поточні тенденції на ринку та валютні коливання.

 Актуальні оптові ціни на нафтопродукти ORLEN (станом на 8 травня 2025 року)

*Курс валют станом на 8 травня 2025 року: 1 PLN = 0,2327 EUR, 1 PLN = 0,2632 USD.(Wise)

Аналіз та перспективи

Поточні ціни на нафтопродукти відображають стабільність ринку та вплив валютних курсів. Зміцнення польського злотого сприяє утриманню цін на пальне на конкурентному рівні. Водночас, глобальні тенденції, такі як коливання цін на нафту та зміни в попиті, можуть вплинути на подальші цінові коригування.

З огляду на поточні макроекономічні умови та стратегію ORLEN, очікується, що компанія продовжить адаптувати свої ціни відповідно до ринкових змін, забезпечуючи стабільне постачання нафтопродуктів споживачам.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  ORLEN

На тлі протестів у Казахстані запровадили державне регулювання цін на бензин, дизпаливо та скраплений газ на 180 днів. Саме звідти Україна, яка залежить від імпорту енергоносіїв, отримує значну частку пального.

Пише ВВС.

В серпні 2021 року АТ «Укргазвидобування» реалізувало майже 12 тисяч тонн скрапленого газу.

Про це повідомляє пресслужба Української енергетичної біржі.
На 8 аукціонах було реалізовано 11 951 тонн скрапленого газу, що на 15,63% більше, ніж в попередньому місяці, на загальну вартість 346,25 млн грн з урахуванням ПДВ.

Всього за вісім місяців 2021 року на УЕБ реалізовано 90 801 тонн скрапленого газу на загальну вартість 2,13 млрд грн з урахуванням ПДВ. Середньозважені ціни коливалися в діапазоні 18 311,33 – 28 972,81 грн/тонн (з ПДВ).

Середньозважена ціна склалась на рівні 28972,81 грн. за тонну, що більше за ціну попереднього місяця на 10,10%. На графіку нижче зображено обсяг реалізованої продукції і ціни за пунктами відвантаження, а саме Шебелинського ВПГКН, Тимофіївського, Яблунівського, Юліївського ВПГ та ТЦСК «Базилівщина».

Ринок скрапленого газу в Україні
Оптовий ринок

У серпні на ринку скрапленого газу продовжилося зростання цін як у оптовому, так і в роздрібному сегменті. Очікується дана динаміка і у вересні. Головною причиною росту ціни залишається великий попит на даний вид палива. Поставки імпорту в Україні за серпень складали більше 140 тис. т., що більше на 20 тис. т. порівняно з аналогічним періодом минулого місяця. Імпорт з Білорусії зріс на 13%. Поставки СВГ через західний кордон зросли на 20%.

Ціни в дрібному опті склались на рівні 28 990 – 30 060 грн/тонну з урахуванням ПДВ.

Роздрібний ринок

В середньому по Україні роздрібні ціни на АЗС по скрапленому газу за аналізовані дати коливалися в діапазоні 16,89 – 17,48 грн/л (з ПДВ). Ціни з початку серпня в роздрібному сегменті зросли на 3,49%. На 31 серпня найвища середня ціна зафіксована у Дніпропетровській області – 18,49 грн/л (з ПДВ), найнижча була у Київській області – 16,75 грн/л (з ПДВ).

Публічні закупівлі
За серпень 2021 року для аналізу було взято 10 найбільших контрактів на торгівельному майданчику публічних закупівель. Було реалізовано скрапленого газу близько 348,99 тис. літрів на загальну вартість 6,03 млн грн з урахуванням ПДВ.

Найбільший контракт отримало ТОВ «Вест Кард», яке поставить АТ «Хмельницькобленерго» 116,13 тис. л скрапленого газу за 17,58 грн з урахуванням ПДВ. Ціни коливались в діапазоні 14,00 – 17,94 грн/л, з урахуванням ПДВ.

Мінекономіки поки не бачить необхдності у регулюванні роздрібних цін на скраплений вуглеводневий газ (LPG), як це відбувається з бензином і дизпаливом.

Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» розповів перший віце-прем’єр — міністр економіки Олексій Любченко.

За його словами, міністерство уважно відстежує ресурсну і цінову ситуацію на паливному ринку. Зокрема, на зростання цін на автогаз значно вплинула недопоставка ресурсу через зміну постачальника нафтопродуктів «Роснефти» в Україні та ремонт на Мозирському НПЗ (Білорусь) в червні.

У той же час Любченко навів дані системи електронного адміністрування реалізації палива, згідно з якими, вже в період з 1 липня по 1 серпня залишки автогазу виросли з 457,5 млн куб. м до 726 млн куб. м, бензину – з 504,7 млн ​​л до 724 млн літрів, дизпалива – з 1365,7 млн ​​л до 1700 млн л.

Читайте в «Терміналі», Міністерство економіки оприлюднило нові розрахунки середньої вартості бензину та дизельного пального, від якої АЗС можуть встановлювати свою націнку.

Кілька років поспіль частка нелегального бізнесу на ринку роздрібної торгівлі пальним в Україні постійно зростає, відтак компанії, що працюють згідно з законодавством: сплачують усі податки та збори, виконують усі нормативні вимоги, зазнають значного тиску з боку недобросовісних конкурентів.

Про це говорили на зустрічі керівництва АМКУ та представників компаній-членів Європейської бізнес асоціації.

Під час обговорення представники компаній повідомили, що за їхніми даними у 2020 році частка нелегального ринку бензину в Україні становила 25%, дизельного пального – 19%, а автогазу – 34%.

Оскільки практично половину вартості пального зараз складають податки, то втрати бюджету від діяльності недоброчесних учасників ринку щороку складають близько 20 мільярдів гривень, стверджують підприємці.

У підсумку сторони домовилися напрацювати конкретні пропозиції, зокрема і щодо розробки системи моніторингу, та продовжити діалог на початку осені.

Раніше «Термінал» писав, АМКУ застерігає мережі АЗС від завищення цін на пальне та створення штучного дефіциту.