Президент рф володимир путін 28 листопада 2025 року підписав закон, спрямований на збільшення внутрішніх постачань бензину за рахунок продукції, виробленої для російських компаній на білоруських нафтопереробних заводах. Рішення ухвалене на тлі дефіциту пального після українських атак на російські НПЗ та фонового обмеження експорту дизеля й бензину до кінця року шляхом запровадження експортних заборон.

Вплив нового закону рф щодо зворотного акцизу на бензин

Політичний контекст рішення

• Дата рішення: 28 листопада 2025 року президент рф володимир путін підписав закон, покликаний збільшити внутрішні постачання бензину.
• Передумови: дефіцит пального у рф, спричинений серією українських атак на російські нафтопереробні заводи.
• Попередні кроки влади рф:
  • у кінці вересня запроваджено часткову заборону експорту дизельного пального;
  • одночасно подовжено чинну заборону експорту бензину до кінця року.
• Географія подій: ухвалення закону відбувається на тлі політичної активності керівництва рф, зокрема публічних виступів путіна після саміту ОДКБ у бішкеку.

Механізм закону: зворотний акциз для нафти, переробленої за кордоном

• Суть податкової зміни: закон вносить правки до податкового кодексу рф, дозволяючи російським компаніям отримувати зворотний акциз на нафту, яку вони переробляють за кордоном за толінговими схемами.
• Толінгові схеми: це моделі, за якими російська нафта постачається на іноземні НПЗ для переробки, але кінцеві нафтопродукти юридично залишаються у власності російських компаній.
• Податковий стимул:
  • зворотний акциз компенсує частину податкового навантаження;
  • такий підхід створює фінансові стимули більше переробляти нафту за кордоном, якщо продукція повертається на внутрішній ринок рф.
• Логічний висновок: завдяки зворотному акцизу державі вигідніше підтримувати постачання бензину всередині країни, а компаніям — спрямовувати перероблені обсяги саме на внутрішній ринок, а не на експорт.

Роль Білорусі у схемах переробки для рф

Заступник міністра фінансів рф Олексій Сазанов раніше описував чинну практику переробки російської нафти в Білорусі.

Наразі російська нафта переробляється в Білорусі за подібною схемою, коли всі отримані бензинові продукти належать російським компаніям і в основному спрямовуються на внутрішній ринок рф, — Олексій Сазанов, заступник міністра фінансів рф.

• Ключовий майданчик переробки: білоруські нафтопереробні заводи вже працюють за аналогічними толінговими схемами з російською нафтою.
• Структура власності продукту: усі бензинові продукти, отримані з російської нафти в Білорусі, юридично належать російським компаніям.
• Напрям постачання: ці продукти переважно постачаються на внутрішній ринок рф, а не на експорт.
• Висновок: існуюча модель переробки в Білорусі вже де-факто працює на забезпечення внутрішнього ринку рф бензином, а новий закон формалізує і посилює її податкову підтримку.

Очікуваний вплив на внутрішній ринок бензину рф

• Компенсація втрат від атак по НПЗ: через ушкодження нафтопереробних потужностей у рф частина переробки фактично «виноситься» за кордон, насамперед до Білорусі, але результат — бензин — залишається для внутрішнього споживання.
• Узгодженість із експортними обмеженнями:
  • часткова заборона експорту дизеля та подовження заборони експорту бензину до кінця року звужують можливості експорту нафтопродуктів;
  • у поєднанні з новим зворотним акцизом це створює ланцюжок рішень, орієнтований на внутрішній ринок.
• Стимул для компаній: можливість отримати зворотний акциз за нафту, перероблену за кордоном, робить внутрішні постачання бензину фінансово привабливішими для російських компаній.
• Висновок: закон має зменшити напруження на внутрішньому ринку пального рф, посилюючи роль закордонної (насамперед білоруської) переробки як резервного джерела постачання бензину.

Структура енергетичної політики рф через призму нового закону

• Внутрішній пріоритет: експортні заборони й податкові пільги для толінгових схем переробки вказують на переорієнтацію політики рф на внутрішню енергетичну стабільність у короткостроковій перспективі.
• Зовнішньополітичний вимір: співпраця з Білоруссю в переробці нафти посилює економічну взаємозалежність двох країн у сфері нафтопродуктів.
• Фіскальні наслідки: зворотний акциз означає, що частина податкових надходжень буде спрямована на підтримку компаній, які забезпечують внутрішній ринок бензином за рахунок закордонної переробки.
• Причинно-наслідкові зв’язки:
  • українські атаки на НПЗ рф → скорочення внутрішніх переробних потужностей;
  • дефіцит пального → часткова заборона експорту дизеля та пролонгація заборони експорту бензину;
  • дефіцит та експортні обмеження → необхідність податкового стимулювання переробки за кордоном для внутрішніх постачань;
  • новий закон → формалізація та посилення ролі білоруських НПЗ у забезпеченні ринку пального рф.

Висновки

• Підписаний 28 листопада 2025 року закон у рф є відповіддю на дефіцит пального, викликаний ударами по НПЗ, і логічно доповнює вже запроваджені експортні обмеження дизеля й бензину.
• Через зворотний акциз на нафту, перероблену за кордоном за толінговими схемами, влада рф створює податковий стимул для компаній підтримувати і нарощувати внутрішні постачання бензину.
• Білоруські НПЗ, які вже працюють з російською нафтою за подібними схемами, отримують закріплення своєї ролі як ключового майданчика для забезпечення ринку пального рф.
• Уся конфігурація рішень — від атак по НПЗ та дефіциту пального до експортних заборон і нового закону — утворює єдиний ланцюг енергетичної стратегії рф, спрямованої на пріоритет внутрішнього ринку в умовах воєнного тиску.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Санкційний тиск Швейцарії та ЄС: нові обмеження проти росії, Білорусі та Молдови

Санкційні заходи

• 14 фізичних осіб та 41 компанія додані до списку з замороженням активів і забороною надання економічних ресурсів. Усім їм заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії.
• Серед підсанкційних — російські та міжнародні компанії, що керують суднами «тіньового флоту», торгують російською нафтою та здійснюють постачання російському оборонно-промисловому комплексу, включно з тими, що базуються у третіх країнах.
• 105 додаткових суден із третіх країн підпадають під повну заборону на купівлю, продаж і обслуговування. Це переважно танкери, що є частиною «тіньового флоту», які обходять цінове обмеження на російську нафту та нафтопродукти або перевозять військові товари для росії.
• EAER знизив цінове обмеження на російську нафту до 47,6 дол. США за барель, узгодивши його з ЄС і поточними світовими ринковими цінами (чинне з 3 вересня).
• 26 нових компаній, зокрема з третіх країн, підпали під посилені експортні обмеження за обхід заборон на постачання безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

ЄС та швейцарська позиція

ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій 18 липня 2025 року, який включає додаткові обмеження в торгівлі товарами, фінансах та енергетиці. Федеральна рада Швейцарії наразі розглядає їх для можливого повного запровадження.

Молдова

• 7 фізичних осіб та 3 компанії потрапили під замороження активів і заборону на надання економічних ресурсів.
• Заборонено в’їзд і транзит через Швейцарію цим особам.
• Заходи спрямовані на осіб і структури, причетні до російських спроб вплинути на референдум щодо вступу Молдови до ЄС та президентські вибори 2024 року.

білорусь

• 8 білоруських компаній оборонної промисловості потрапили під санкції, що передбачають замороження активів і заборону на надання економічних ресурсів.

Висновки

• Рішення Швейцарії синхронізує її санкційну політику з ЄС, посилюючи економічний і політичний тиск на росію та її союзників.
• Зниження цінового обмеження на російську нафту до 47,6 дол. США за барель має обмежити доходи кремля від енергоресурсів.
• Санкційні пакети проти Молдови та білорусі демонструють розширений регіональний підхід, спрямований на нейтралізацію впливу росії на політичні процеси у сусідніх країнах.
• Загалом під нові швейцарські санкції потрапили 14 осіб, 41 компанія, 105 суден та 26 нових суб’єктів експортного контролю, зокрема з третіх країн.

Джерело: Terminal 

За матеріалами: Federal Department of Economic Affairs (адаптовано)

Україна тимчасово зупинила імпорт електроенергії з Білорусі, оскільки готується до роботи енергосистеми в ізольованому режимі. Про це свідчать данні оператора Об’єднаної енергосистеми України — держкомпанії НЕК «Укренерго».

Передає УНІАН.

Згідно з інформацією на сайті компанії, наразі повністю зупинені операції з експорту та імпорту електроенергії з інших країн.

Це відбувається планово, через те, що з 24 по 26 лютого пройде перший етап випробування енергосистеми України в ізольованому від енергосистем Росії та Білорусі режимі.

Раніше Термінал писав, що Укргідроенерго заявило про готовність ГЕС до роботи енергосистеми в ізольованому режимі.

Україна розробила план дій на випадок припинення поставок палива з Білорусі. Про це заявив Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов.

Передає УНІАН.

За словами Данилова, ймовірність того, що Білорусь піде на такий крок вкрай мала, однак, у разі, якщо це станеться, Україна буде готова до такої ситуації.

«На сьогодні ми не бачимо припинення цих поставок. Білорусь постачає паливо на територію нашої країни. Якщо вона не буде цього робити, ми розуміємо, де маємо брати це паливо», — сказав він.

За його словами, наші європейські партнери в цій складній ситуації готові надати допомогу. Зокрема, мова йде про країни Балтії, Польщі та інших.

Раніше Термінал писав, що Білорусь заборонила транзит нафтопродуктів із Литви.

Білорусь із 7 лютого вводить заборону на залізничний транзит нафтопродуктів, хімічних та мінеральних добрив із Литви. Про таке рішення повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз.

Передає Ліга.Бізнес.

Заборона вводиться у відповідь на те, що Литва припинила транзит білоруських товарів через свої порти в рамках санкцій.

У 2021 році частка литовського дизельного пального та бензину на українському ринку становили 9% і 11% відповідно.

Раніше Термінал писав, що Укрзалізниця затримує білоруські цистерни.

Білорусь надає аварійну допомогу українській енергосистемі.

Повідомляє Міністерство енергетики РБ.

Надання електричної потужності здійснюється за запитом української сторони 25 січня з 11.00 до 18.00 в рамках двостороннього Договору про надання аварійної допомоги. Максимальна потужність складе 150 МВт.

Раніше Термінал писав, що на ЗАЕС терміново відключили енергоблок через поломку.

Заступник генерального директора ДПО «Біленерго» Сергій Бобович розповів про майбутні етапи роботи перед введенням другого енергоблоку БілАЕС в експлуатацію під час онлайн-конференції.

Передає БЕЛТА.

«Роботи з введення в експлуатацію енергоблоку включають наступні основні етапи: передпускові налагоджувальні роботи, фізичний пуск реактора, енергетичний пуск, дослідно-промислова експлуатація. Зараз ми вже приступили до фізичного пуску. Завершено завантаження ядерного палива в реактор другого енергоблоку. Далі будуть виконані роботи по збірці і ущільненню реактора з проведенням необхідних гідравлічних випробувань, переведення реакторної установки в гарячий стан і її виведення на мінімально контрольований рівень потужності», — сказав Сергій Бобович.

«Енергетичний пуск полягає у виведенні реактора з рівня потужності фізпуску до рівня, достатнього для пуску турбіни. Потім здійснюється виведення на проміжні рівні потужності, стабілізація роботи на цих рівнях, проводяться необхідні перевірки і випробування обладнання і систем. І вже після цього приступимо до дослідно-промислової експлуатації. Планується, що до літа 2022 року другий енергоблок вже буде включений в мережу», — зазначив заступник гендиректора ДПО «Біленерго».

Читайте у Терміналі: БелАЕС видали дозвіл на пуск другого блоку.

Колегією Міністерства з надзвичайних ситуацій на підставі поданих Держатомнаглядом матеріалів прийнято рішення про видачу ліцензії ДП «Білоруська АЕС» на початок фізичного пуску енергоблоку № 2.

Повідомляє Держатомнагляд РБ.

Напередодні комісією відомства розглянуто документи, що обґрунтовують безпеку Білоруської АЕС, включаючи експертні висновки та результати комплексної перевірки ДП «Білоруська АЕС», на предмет видачі ліцензії на початок фізичного пуску енергоблоку № 2.

За результатами обговорення прийнято рішення про підготовку документів для внесення відповідних змін до ліцензії ДП «Білоруська АЕС» в галузі використання атомної енергії та джерел іонізуючого випромінювання.

Читайте у Терміналі: Росія і Білорусь обговорили союзний ринок електроенергії.

У Санкт-Петербурзі відбулася зустріч міністра енергетики Білорусі Віктора Каранкевича і Посла Білорусі Володимира Семашка з Головою правління ПАТ «Газпром» Олексієм Міллером. Про це повідомили в прес-службі Міненерго Білорусі.

Передає портал Союзної держави.

За підсумками зустрічі підписано протокол між Газпромом і урядом Білорусі про порядок формування цін при постачанні природного газу в Білорусь в 2022 році.

Рівень ціни на газ для Білорусі на 2022 рік узгоджений, виходячи з умов поточного року, — 128,52 дол. за тисячу куб. м.

Раніше Термінал писав, що транзит газу через Україну після 2024 року залежить від наявності покупців.

Імпорт електроенергії протягом 22-28 листопада становив 77,3 млн кВт∙год, що на 51,9% більше, ніж попереднього тижня (15-21 листопада).

Повідомляє Укренерго.

Причиною збільшення є зростання обсягів імпорту з Білорусі в «ОЕС України» на 89,7% до 75,5 млн кВт∙год (з 22 по 27 листопада – 9,96 млн кВт∙год та 28 листопада – 15,72 млн кВт∙год). Зазначимо, що попереднього тижня з 01:00 18 листопада до 01:00 21 листопада імпорт електроенергії з Білорусі був відсутній. Тоді як, імпорт зі Словаччини в торгову зону «острів Бурштинської ТЕС» навпаки зменшився в 6,2 раза до 1,8 млн кВт∙год. Імпорт електроенергії з Росії не здійснювався.

Читайте у Терміналі: Лукашенко не проти продажу електроенергії в Україну і Литву.