Фахівці Держенергонагляду проводять низку заходів з метою з’ясування причин аварійної зупинки блоків № 4 «ДТЕК Курахівська ТЕС», №№ 6, 11 «ДТЕК Бурштинська ТЕС» та № 8 «ДТЕК Добротвірська ТЕС».

Повідомляє Держенергонагляд.

Такі дії здійснюються за зверненням НЕК «Укренерго» та згідно з рішенням РНБО щодо проведення позапланових перевірок виробників електричної енергії за результатом кожної аварійної зупинки генерувального обладнання теплових електричних станцій та централей.

Так, за інформацією оператора системи передачі НЕК «Укренерго», 2 листопада змушено активовано аварійну допомогу з енергосистем інших країн. Причинами дефіциту потужності стала підвищена аварійність на енергоблоках ТЕС у період сезонного зростання споживання.

Зокрема, на «ДТЕК Курахівська ТЕС» затримано вихід з планового ремонту блоку № 8, який наразі переведено в аварійний ремонт до кінця доби 5 листопада.

Зранку 2 листопада виведено в аварійний ремонт енергоблок № 11 «ДТЕК Бурштинської ТЕС», що унеможливило перефіксацію енергоблока № 8 цієї електростанції на роботу в ОЕС України, що могло би зменшити в цій зоні дефіцит потужності.

Крім цього, виведено в аварійний ремонт енергоблок № 6 «ДТЕК Бурштинська ТЕС».

Для з’ясування причин виникнення і розвитку технологічних порушень представники Держенергонагляду включені до складу комісій з розслідування технологічних порушень та прибули на зазначені об’єкти. Зокрема, будуть вивчені обставини аварійних відключень на цих енергоблоках ТЕС та виконання організаційно-технічних заходів згідно з вимогами нормативно-правових актів і правил у галузі електроенергетики.

За результатами розслідування будуть складені акти, в яких встановлено причини порушень та розроблено організаційно-технічні заходи із термінами їх виконання.

Також до заходів із з’ясування причин аварійної зупинки блоків зазначених ТЕС залучено представників оператора системи передачі НЕК «Укренерго» та Служби безпеки України.

Раніше Термінал писав, що Укренерго назвала причини активації аварійної допомоги з енергосистем Білорусі та Словаччини.

Відбулося засідання антикризового енергетичного штабу під головуванням міністра енергетики Германа Галущенка. У засіданні взяли участь заступник міністра енергетики Олексій Кураков, представники Міністерства інфраструктури, НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Держенергонагляду, АТ «Укрзалізниця», генеруючих компаній, депутатського корпусу.

Повідомляє Міненерго.

Оновленим прогнозним балансом передбачено збільшення частки атомної енергії на 4 % у 2021 році (у порівнянні з попереднім прогнозним балансом).

Представники «Укренерго» зазначили, що в цілому ситуація з підготовкою до проходження ОЗП контрольована, енергетична система України достатньо збалансована.

Під час наради учасники також обговорили ситуацію з видобутком і постачанням вугілля. Досі спостерігається відставання від планових показників, проте генеруючі компанії налаштовані на збільшення поставок вугільної продукції.

Представники Укрзалізниці запевнили, що докладають максимум зусиль для забезпечення своєчасного перевезення вугільної продукції на склади ТЕС і ТЕЦ. На сьогодні ситуація з виконанням заявок на напіввагони стабілізується.

Перший заступник міністра Юрій Власенко наголосив на необхідності ефективного контролю за якістю виконання ремонтної компанії, який здійснюють працівники Держенергонагляду спільно з фахівцями НЕК «Укренерго». Представники Держенергонагляду доповіли, що серед найчастіших порушень зафіксовано невиконання графіків ремонтів та неповне виконання передбачених заходів з підготовки до ОЗП.

Власенко резюмував, що для надійного функціонування паливно-енергетичного комплексу України вкрай важливо забезпечити фінансову спроможність виробників електричної енергії (ТЕС і ТЕЦ) закуповувати вугільну продукцію у потрібних обсягах. Серед механізмів, які зараз опрацьовуються, – погашення заборгованості, що утворилась перед виробниками на балансуючому ринку.

Раніше Термінал писав, що на складах ТЕС втричі менше вугілля, ніж потрібно за графіком.

Держенергонагляд заявляє про низький рівень підписання актів готовності теплових господарств до роботи в опалювальний сезон у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій областях.

Про це повідомляє пресслужба державної інспекції.

За даними Держенергонагляду, типові порушення для підприємств:

– не завершено проведення гідравлічних випробувань теплових мереж котелень;
– не проведено механічне (хімічне) очищення швидкісного водопідігрівника бойлерної;
– не переглянуто оперативну схему теплових мереж котельні підприємства на її відповідність щодо фактичних умов роботи устаткування;
– не проведено повірку манометрів, що встановлені на теплотехнічному обладнанні та теплопроводах котелень;
– відсутня теплова ізоляція на пластинчастому водопідігрівачі системи гарячого водопостачання;
– не зазначено позначки максимально допустимого робочого тиску на шкалах манометрів тощо.

Загалом, Держенергонагляд виявив 2184 порушень теплопостачання на 2 291 перевірених енергетичних об’єктах, тобто, майже на кожному першому.

«На даний час суб’єкти відносин у сфері теплопостачання усунули 809 порушень (37%)», – зазначають в державній інспекції.

Читайте в «Терміналі», підготовка до опалювального сезону триває згідно з графіком, і Уряд робить низку кроків, щоб не допустити зміни тарифів на енергоносії для населення. Про це на прес-конференції 14 вересня повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Міністр енергетики Герман Галущенко представив колективу Державної інспекції енергетичного нагляду нового керівника Руслана Слободяна.

Повідомляє Міненерго.

«Напередодні опалювального сезону надзвичайно важливо зосередити зусилля на здійсненні перевірки реального стану енергетичного обладнання, особливо в тепловій генерації. Держенергонагляд має стати дієвим механізмом, завдяки якому держава зможе забезпечувати безпеку і стабільність роботи енергосистеми» — зазначив Герман Галущенко.

Читайте у Терміналі: Держенергонагляд назвав основну причину аварійних зупинок енергоблоків ТЕС.

Кабінет міністрів на засіданні 8 вересня призначив Руслана Слободяна головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Про це написав народний депутат Олексій Гончаренко.

«Кабмін призначив Слободяна Руслана Олександровича головою Державної інспекції енергетичного нагляду України», — зазначив депутат.

Слободяна з вересня 2017 року він працював на посаді технічного директора в «Хмельницькобленерго». У 2020 році він зареєструвався фізичною особою підприємцем, де серед видів діяльності заявив виробництво і торгівлю електроенергією; консультування з питань інформатизації; професійну, наукову та технічну діяльність; а також — індивідуальну мистецьку діяльність. У серпні 2021 року Кабмін відповідно до закону «Про очищення влади» призначив перевірку Слободяну як кандидату на посаду голови Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Основною причиною відмов обладнання на енергоблоках ТЕС є невиконання в повному обсязі ремонтних робіт.

Про це повідомляє Держенергонагляд за підсумками проведених заходів державного нагляду.

«Держенергонагляд за підсумками проведених заходів нагляду (контролю) змушений констатувати, що на багатьох ТЕС основною причиною відмов обладнання є невиконання у повному обсязі ремонтних робіт», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що зменшення обов’язкових, регламентованих нормативно-технічною документацією, обсягів робіт на об’єктах теплоелектричної генерації відбувається протягом останніх років. Йдеться насамперед про такі роботи як відновлення запалювальних поясів, обмуровки, ущільнення топок і газоходів котлів, заміна броні, підшипників, шестерень тощо.

Як наголошують в Держенергонагляді, поточний рік видався найскладнішим для теплоелектричної генерації.

«Рекордна кількість блоків теплових електростанцій вийшли в аварійний ремонт. За інформацією оператора системи передачі, максимально одночасно таких енергоблоків було 20, а недоотримана з них потужність сягнула 5,5 — 6,5 ГВт», — йдеться в повідомленні.

Протягом 2019–2020 років Державна інспекція енергетичного нагляду України не здійснювала заходи нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду України.

Інформує Рахункова палата.

Аудитом встановлено, що у 2019 році Держенергонагляд здійснював здебільшого організаційні заходи: набирав персонал, вирішував питання забезпечення працівників приміщенням, засобами зв’язку, технікою, транспортом тощо. У 2020 році було законодавчо заборонено проводити заходи державного нагляду (контролю) в рамках запобігання поширенню COVID-19.

Тому в цей період Держенергонагляд не перевіряв дотримання суб’єктами господарювання, які підлягають державному енергетичному нагляду (контролю), вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації та технічного стану електричних станцій, установок і мереж та систем теплопостачання (теплоспоживання).

Загалом в Україні майже 60 тисяч вищезазначених суб’єктів. Відсутність перевірок вплинула на стале функціонування об’єднаної енергетичної системи країни і сфери теплопостачання. Адже технічний стан обладнання, що використовується цими суб’єктами, наближається до критичного через високий ступінь зношеності і є джерелом підвищеної небезпеки. Як наслідок – постійно відбуваються позапланові відключення споживачів від електро- та теплопостачання для проведення ремонтних робіт.

Зокрема, у незадовільному стані перебувають 95% розподільчих електричних мереж, які безпосередньо живлять споживачів. Через технологічні порушення цих мереж споживачі не отримали у 2019 році 39,5 млн кВт. г електроенергії, у 2020 році – 53 млн кВт. годин. Проєктний термін експлуатації обладнання більшості електростанцій вичерпаний. Зростання у 2020 році на 13% кількості технологічних порушень призвело до вимушених простоїв (з 409 у 2019 році до 461 у 2020 році). Кількість технологічних порушень під час опалювального періоду 2019–2020 років зросла в 3,7 раза у порівнянні з 2016-2017 роками.

Раніше Термінал писав, що Держенергонагляд назвав причини зупинок енергоблоків ТЕС.

В Україні існує значна кількість споживачів електричної енергії, які є власниками електричних мереж, через які здійснюється електропостачання інших споживачів.

При цьому, електрична мережа – це сукупність енергетичних установок (підстанцій, розподільних установок та ліній електропередачі, які їх з’єднують) для передачі та розподілу електричної енергіі, пише пресслужба Держгеонагляду.

Відсутність обслуговування та контролю за функціонуванням такої інфраструктури незмінно викликає проблеми якості, безпечності та безперебійності електропостачання споживачів, так званих субспоживачів, які, по суті, стали заручниками бездіяльності власників електричних мереж. Наразі, такі споживачі, що здійснюють розподіл електричної енергії іншим, формують своєрідну особливу групу непобутових споживачів.

Іншим варіантом розв’язання проблеми в Держенергонагляді назвали внесення змін до чинного законодавства шляхом створення підконтрольної інспекції особливої ​​групи побутових споживачів.

Крім того, у відомстві вважають за доцільне посилити адміністративну відповідальність власників електричних мереж (основних споживачів) за допомогою внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

«Держенергонагляд обмежений в своїх діях по нагляду (контролю) за технічним станом енергетичної інфраструктури споживачів. Оскільки, відповідно до абзацу 2 статті 9 закону України «Про ринок електричної енергії», державний енергетичний нагляд в електроенергетиці не поширюється на споживачів в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж», — йдеться у повідомленні.

Як підкреслили в інспекції, в Україні існує значна кількість споживачів електричної енергії, які є власниками електричних мереж, через які здійснюється електропостачання інших споживачів.

Раніше «Термінал» писав, у Держенергонагляді створено Координаційну раду з питань основної діяльності.

У період з 01 січня по 09 лютого 2021 року на енергоблоках ТЕС ГК (генеруючі компанії), за оперативною інформацією, відбулось 92 аварійні зупини енергоблоків – технологічні порушення (із них розслідувано та складено 75 актів технологічних порушень, розслідування інших технологічних порушень триває).

Інформує Держенергонагляд.

Так, за участю представників Держенергонагляду у вищезазначений період проведено розслідування 12 технологічних порушень на таких об’єктах генеруючих компаній:

• Запорізька ТЕС, Криворізька ТЕС, Придніпровська ТЕС ДТЕК «Дніпроенерго» – загалом 7 технологічних порушень;
• Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго» – 4 технологічних порушення;
• Слов’янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» – 1 технологічне порушення.

За результатами розслідувань 75 технологічних порушень на енергоблоках ТЕС ГК визначено організаційні причини виникнення цих порушень. Найбільша кількість відмов сталася через помилкові дії керівного персоналу (24 відмови), також значну частину відмов склали дефект ремонту та помилкові дії ремонтного персоналу (21 відмова), вина персоналу служб, лабораторій, цехів, відділів (17 відмов), вплив сторонніх осіб і організацій (7 відмов) та 6 інших відмов (дефекти).

Раніше Термінал писав, що інтеграція української енергосистеми з ENTSO-E можлива у 2023 році.

7 серпня 2020 року відбулось перше організаційне засідання Координаційної ради з основних питань діяльності Державної інспекції енергетичного нагляду України (далі – Координаційна рада). Відповідний наказ від 06 серпня 2020 року № 124 підписав т.в.о. Голови Держенергонагляду Роман Боднар.

Інформує Держенергонагляд.

Координаційна рада є консультативно-дорадчим органом, який має на меті сприяти постійному удосконаленню державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.

До складу дорадчого органу увійшли керівники самостійних структурних підрозділів центрального апарату Держенергонагляду.

«Нагальним завданням на сьогодні є приведення нормативно-правових актів до норм чинного законодавства. Тому детальний аналіз вже діючих підзаконних актів, скасування тих, що втратили актуальність та внесення змін до інших – мають надати відомству правові інструменти для здійснення заходів нагляду (контролю) з метою забезпечення якісного, безпечного і безперебійного електро- та теплопостачання», – наголосив Роман Боднар, урочисто відкриваючи перше засідання Координаційної ради.

Читайте у «Терміналі»: Держенергонагляд сприятиме інтеграції енергетичної інфраструктури України до європейської.