Після ураження вузла на заході України та зупинки прокачування нафти південною гілкою «Дружби» Угорщина і Словаччина заявили про припинення експорту дизпалива. У публічних заявах звучить вимога якнайшвидше відновити транзит, але ключова причина напруги — не відсутність альтернатив, а втрата доступу до дешевшої російської нафти з дисконтом, що напряму впливало на прибутки НПЗ, податки та внутрішню політику. Для України ризик дефіциту оцінюється як низький, однак можливі спроби використати інформаційний привід для утримання високої маржі на роздробі.

Складові питання: нафта, «Дружба» й дизпаливо для України

1) Що сталося і чому питання термінів ремонту — не лише про техніку

• Після ураження інфраструктури на напрямку «Дружби» з 27 січня пролунали заяви про зупинку експорту дизпалива з Угорщини та Словаччини.
• У публічному просторі немає деталей пошкоджень, тому точну тривалість відновлення напряму прив’язують до інтересів сторін, які отримують вигоди або несуть втрати від зупинки.
• Ремонт мають виконувати українські бригади під постійними російськими обстрілами, що робить ключовим ризиком не строки, а безпеку людей.

2) Хто зацікавлений у відновленні транзиту і що стоїть за «економікою труби»

• Головний бенефіціар відновлення — росія: кожна тонна нафти, що продається в Європу, дає валютну виручку для бюджету рф під час війни.
• НПЗ та паливні компанії Угорщини й Словаччини (насамперед група MOL/Slovnaft) зацікавлені у звичній трубопровідній логістиці та дешевшій сировині з дисконтом:
  • у 2025 році потік південною гілкою через Україну — приблизно 9,7 млн т;
  • дисконт на російську нафту для Угорщини відносно Brent — 7%–12,0%;
  • за припущенням ціни нафти Brent у 2025 році на рівні  $68/bbl, сума, яку може  отримувати росія та використовувати на війну проти України, оціночно близько $600 млн.
• Уряди Угорщини та Словаччини — ще одна ключова сторона:
  • для них це питання конкурентності переробки, внутрішніх цін і політичної стабільності;
  • у риториці Віктора Орбана згадується тиск на Україну через потенційне припинення постачання дизельного пального, електрики й природного газу.

3) Чи є альтернатива «Дружбі» для Угорщини та Словаччини

• Фізичного колапсу з нафтою та пальним у найближчі місяці в них не має бути:
  • можливе постачання морем через Хорватію;
  • наявні резервні запаси;
  • Європа — спільний ринок, а не «острів».
• Однак проблема радше політична, ніж технічна:
  • російська нафта була дешевшою за світову на 7–12% (а в окремі періоди й більше);
  • на обсягах близько 8–9 млн т на рік це означає сотні мільйонів доларів «економії» для переробки — і, відповідно, більшу прибутковість НПЗ.
• Альтернативний маршрут:
  • Adria має проєктну потужність 34 млн т/рік і пов’язує порт Омішаль із НПЗ у регіоні — зупинка транзиту через Україну може збільшити навантаження на цей напрямок.
  • Окремо зазначимо, що після модернізації у 2015 році хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria мають достатню пропускну здатність для забезпечення НПЗ MOL у регіоні.
  • Директор Slovnaft повідомив про закупівлю танкерів з нафтою у різних постачальників, і надходження очікується вже у кінці березня; до того часу НПЗ працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

4) Український ринок дизпалива: дефіциту не має бути, але ціна — поле для маніпуляцій

• Навіть якщо дизпаливо з Угорщини та Словаччини зникне, це не означає, що в Україні закінчиться пальне:
  • після 2022 року ринок став більш диверсифікованим — ресурс завозять з Польщі, Румунії, Балтії та іншими логістичними маршрутами;
  • попри зростання весняного попиту, фізичного дефіциту не має бути.
• Менш помітний, але важливий нюанс: частина дизпалива, що могла заходити на ринок з Угорщини та Словаччини, могла бути вироблена з російської нафти, а отже — потенційно дешевша за альтернативні ресурси.
• Наслідок для частини імпортерів:
  • у разі припинення цього напрямку вони втрачають доступ до дешевшого каналу і переходять на постачання дорожчим дизпаливом за загальноєвропейськими умовами;
  • теоретично це могло б дати «плюс кілька гривень на літрі», але частка такого дешевого ресурсу скоріше за все не значна.
• Цінові «запобіжники» ринку:
  • поточна маржа (різниця між гуртовими й роздрібними цінами) — понад 10 грн/л, а у січні сягала 12 грн/л;
  • є ціновий якір у вигляді АЗС-дискаунтерів; різниця між преміальними мережами та дискаунтерами в окремих областях — до 9 грн/л, що стримує різке підняття цін, бо мережі, що вирішать піднімати ціни, ризикують втратити споживачів.
• Ключове питання: не «чи буде дизель», а чи спробують окремі компанії використати інформаційний привід для підняття роздрібних цін — і чи зможе держава не допустити перекладання можливих логістичних змін на споживача, ЗСУ та економіку.

5) Політичний тиск і «ва-банк»: що підсвітило загострення навколо «Дружби»

• Приклад політичного важеля: 20 лютого в уряді Угорщини заявили про намір блокувати виділення Україні кредиту у 90 млрд євро від ЄС, доки не буде відновлено постачання російської нафти через «Дружбу».
• Також були попередні спроби тиску — заяви про заборону експорту в Україну нафтопродуктів та електроенергії — які «явно не мали успіху».
• Зупинка «Дружби» розвінчала міф про безальтернативність російської нафти для Угорщини та Словаччини — альтернативи існують, але вони дорожчі і менш комфортні для політичного наративу.

6) Додаткові «відкриття» для регіону: що стало помітним саме зараз

• Після тривалого мовчання навколо факту зупинки прокачування нафти з’явилися взаємні звинувачення на адресу України, включно з тезою, нібито «все вже відремонтовано, але Київ не хоче запускати».
• Зупинкою «Дружби» були зупинені і постачання української нафти для НПЗ MOL у Братиславі та Угорщині:
  • ці постачання стартували наприкінці осені минулого року в обсязі декількох десятків тисяч тонн на місяць як реакція на російські атаки на українські НПЗ;
  • вузол у Бродах відіграє ключову логістичну роль у таких постачаннях;
  • отже, MOL втратила не лише російську нафту, а й перспективний український напрямок.
• Також важдливе питання: чому Україна все ще транспортує російську нафту, попри дефіцит електроенергії, адже електрика у великих обсягах потрібна для роботи насосів на нафтопроводі.

Джерела

• Джерело: Terminal
• За матеріалами:
  • НТЦ «Псіхєя»
  • LIGA.net — про припинення експорту дизелю та вимогу запустити «Дружбу»
  • «Гра в команді Путіна: чому зупинка “Дружби” змусила Орбана та Фіцо йти ва-банк» — Карел Хірман
  • LIGA.net — позиція Єврокомісії щодо відсутності дедлайнів

Стабільне зниження цін на дизельне паливо в Європі з початку 2025 року зумовило позитивні зміни в логістичному секторі. Водночас структурні виклики в галузі залишаються чинниками ризику для її розвитку.

Цінова динаміка: дизель дешевшає, логістика адаптується

• Середня ціна дизельного палива в ЄС у травні 2025 року становила €1,52 за літр, що є найнижчим показником з травня 2022 року.
• У Франції зафіксоване зниження цін на 6,6% з початку року, у Нідерландах — на 8,1%.
• У Великій Британії ціна знизилася до 138,8 пенсів за літр — мінімум з липня 2021 року.

Вплив на галузь логістики

• Зменшення витрат на перевезення сприяє підвищенню конкурентоспроможності логістичних компаній.
• Ціни на паливо безпосередньо впливають на паливні надбавки у контрактах, забезпечуючи певну стабільність витрат для замовників.
• У першому кварталі 2025 року спотові тарифи знизилися на 3,8 пункту, контрактні — на 2,3 пункту.

Структурні виклики залишаються

• Брак водіїв: понад 426 000 вакансій у ЄС.
• Зниження реєстрацій нових вантажівок на 16% у першому кварталі 2025 року.
• Слабкий попит на товари й послуги обмежує підвищення тарифів навіть попри зменшення витрат.

«Зниження цін на дизельне паливо зменшує витрати на логістику, але слабкий попит на ринку обмежує можливості для підвищення тарифів», — зазначив аналітик Nathaniel Donaldson.

«Зниження цін на дизельне паливо принесло тимчасове полегшення для логістичних компаній, але структурні проблеми, такі як нестача водіїв та зниження попиту, залишаються актуальними», — підкреслив Майкл Кловер, керівник відділу комерційного розвитку Ti.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Ti Insight, Eurostat, RHA UK