<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; diesel prices</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/diesel-prices/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 28 May 2026 08:26:02 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 06:03:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy inflation]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154005</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br />Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/dizel-v-ukra%d1%97ni-maye-prostir-dlya-zdeshevlennya-ale-ormuz-zalishaye-rinok-u-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/dizel-v-ukra%d1%97ni-maye-prostir-dlya-zdeshevlennya-ale-ormuz-zalishaye-rinok-u-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 13:18:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153961</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30359-Бензовоз_300.png" alt="Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику"/><br />На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність. Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки Дизельне пальне в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30359-Бензовоз_300.png" alt="Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику"/><br /><p>На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність.</p>
<h3>Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки</h3>
<p>Дизельне пальне в Україні поки що рухається не за найгіршим сценарієм для споживача. Станом на 12 травня середня роздрібна ціна по всіх АЗС становила 87,59 грн/л, за 7 днів вона знизилася на 0,33 грн/л, а за 30 днів — на 2,65 грн/л.</p>
<p>Головний висновок для найближчих 1–2 тижнів: <strong>не різке подорожчання, а обережне зниження або стабілізація</strong>. Але цей прогноз має <strong>середню імовірність</strong>, бо зовнішній ринок нафти залишається під тиском геополітики.</p>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Світовий ринок зараз дає суперечливий сигнал для України. З одного боку, європейські котирування за 7 котирувальних днів знизилися на <strong>82,3 дол./т</strong>, що потягнуло вниз імпортний паритет (розрахункова ціна ввезеного пального з урахуванням зовнішніх котирувань, курсу валют, податків і логістики).</p>
<p>З іншого боку, новинний фон залишається ціновим ризиком:</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> фактично залишається ключовим джерелом напруги. За оцінкою EIA, Brent у травні-червні може триматися поблизу <strong>106 дол./бар.</strong>, а відновлення руху через протоку не означатиме швидкого повернення ринку до рівноваги.</li>
<li><strong>Обмеження постачання з Близького Сходу</strong> прямо впливає на дизель через вартість сировини, страхування перевезень, доступність фізичних партій і очікування трейдерів.</li>
<li><strong>Європейський попит не провалився</strong>: споживання бензину, дизельного й реактивного пального у квітні оцінювалося на рівні <strong>13,56 млн барелів на добу</strong> проти <strong>13,51 млн барелів</strong> середнього показника за 5 років. Це означає, що висока ціна поки не зняла напругу через падіння попиту.</li>
<li><strong>Казахстанський напрямок для Європи</strong> також стає чутливішим: очікуване скорочення експорту CPC Blend у червні з майже <strong>1,7 млн б/д</strong> до <strong>1,3–1,4 млн б/д</strong> може ускладнити роботу європейських НПЗ.</li>
<li><strong>російська переробка</strong> також створює додаткову невизначеність для регіонального балансу: пермський НПЗ, який у 2024 році виробив <strong>5,3 млн тонн дизельного пального</strong>, зупинив перероблення після атак, а ремонт може тривати кілька тижнів.</li>
</ul>
<p>Для України це означає: локальна статистика зараз дозволяє говорити про зниження, але світовий ринок не дає підстав вважати це зниження гарантованим або тривалим.</p>
<h4>Дизельне пальне на АЗС</h4>
<p>Станом на 12 травня роздрібний ринок дизельного пального виглядав так:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 87,59 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,33 грн/л, за 30 днів — мінус 2,65 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 89,57 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,08 грн/л, за 30 днів — мінус 2,09 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 85,93 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,92 грн/л, за 30 днів — мінус 2,95 грн/л.</li>
</ul>
<p>Тренд у всіх трьох сегментах — <strong>зниження</strong>. При цьому найшвидше ціни просідають у дискаунтерів, тобто в мережах із нижчим ціновим позиціонуванням. Це важливо для споживача: саме дискаунтери першими відпрацьовують потенціал здешевлення, тоді як преміальний сегмент рухається повільніше.</p>
<p>Маржа, тобто різниця між роздрібною ціною та імпортним паритетом, залишається достатньо широкою:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 10,74 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 12,72 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 9,08 грн/л.</li>
</ul>
<p>За 7 днів маржа по всіх АЗС зросла на <strong>4,80 грн/л</strong>. Це означає, що мережі мають простір не перекладати короткострокові коливання зовнішнього ринку одразу на споживача. Але це не автоматична гарантія здешевлення: роздріб зазвичай реагує із затримкою.</p>
<p>Волатильність, тобто амплітуда коливань цін, у короткому періоді помірна: стандартне відхилення за 7 днів по всіх АЗС становить <strong>0,48 грн/л</strong>, а за 30 днів — <strong>2,23 грн/л</strong>. Це свідчить не про хаотичний ринок, а про поступову корекцію після попереднього підвищення.</p>
<h4>Спред premium–discount</h4>
<p>Спред premium–discount — це різниця між цінами преміальних мереж і дискаунтерів. Для дизельного пального він становить <strong>3,64 грн/л</strong>. За 7 днів спред збільшився на <strong>0,84 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>0,86 грн/л</strong>.</p>
<p>Це означає, що цінова дистанція між преміальним сегментом і дискаунтерами розширюється: <em>дешевші мережі швидше знижують ціни, а дорожчі утримують вищу маржу довше</em>.</p>
<h4>Продажі дизельного пального автомобільними нормами</h4>
<p>Автомобільні норми — це продажі пального для корпоративних клієнтів, автопарків або клієнтів, які купують ресурс не як звичайний роздрібний споживач на стелі АЗС, а за окремими умовами. У цьому сегменті дизельне пальне станом на 13 травня оцінювалося в середньому на рівні <strong>76,62 грн/л</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>За день</strong> ціна майже не змінилася: плюс 0,20%.</li>
<li><strong>Порівняно з 13 квітня</strong> вона нижча на 12,17%.</li>
<li><strong>Порівняно з 14 березня</strong> вона вища на 3,37%.</li>
</ul>
<p>Роздрібний показник АЗС дизельного палива на 13 травня становив <strong>87,58 грн/л</strong>: за день він майже не змінився, але проти 13 квітня знизився на <strong>3,21%</strong>. Роздрібний ринок уже частково відпрацьовує зниження паритету, але робить це значно повільніше, ніж сегмент автомобільних норм.</p>
<h4>Чому прогнозний тиск вниз не означає миттєвого падіння цін</h4>
<p>У ціноутворені для дизельного пального на найближчі 7 днів переважає тиск на зниження: імпортний паритет і європейські котирування знижувалися, а маржа залишалася достатньою для компенсації витрат мереж АЗС.</p>
<p>Водночас причинні висновки тут треба робити обережно. За статистикою, найкращий лаг реакції роздробу на імпортний паритет становить:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 2 дні, кореляція 0,3928;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 2 дні, кореляція 0,3750;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 1 день, кореляція 0,3798.</li>
</ul>
<p>Роздріб має помірну реакцію на паритет із лагом 1–2 дні, але рішення мереж залежать також від запасів, конкуренції, логістики та очікувань щодо світового ринку.</p>
<h4>Рейтинг факторів ціноутворення дизельного пального</h4>
<ol>
<li><strong>Європейські котирування дизельного пального.</strong> Це найсильніший безпосередній фактор у наданих даних. Саме їхнє зниження за 7 котирувальних днів на 82,3 дол./т стало ключовим аргументом для сценарію зниження цін в Україні.</li>
<li><strong>Brent і геополітична премія.</strong> Brent не є прямою ціною українського дизелю, але через Ормузьку протоку, Іран і ризики постачання він формує очікування трейдерів і майбутні європейські котирування. Brent поблизу 106 дол./бар. — це ризик, який може швидко зламати локальний сценарій здешевлення.</li>
<li><strong>Курс гривні до долара та євро.</strong> За 7 днів долар майже не створював тиску, а євро зріс помірно. Цей фактор не перекриває вплив зниження європейських котирувань.</li>
<li><strong>Сезонність споживання.</strong> Попит у Європі залишається близьким до п’ятирічної сезонної норми, тому сезонність не знімає ціновий тиск. Але вона виглядає не головним драйвером, а фоновим фактором, який підтримує попит і не дозволяє ринку швидко охолонути.</li>
</ol>
<h4>Висновок</h4>
<p>На найближчі 1–2 тижні базовий сценарій для дизельного пального в Україні — <strong>стабілізація з імовірним обережним зниженням</strong>. Найбільший потенціал для зниження зберігається у преміальному сегменті, де маржа вища, а реакція на зниження паритету повільніша.</p>
<p>Імовірність цього сценарію — <strong>середня</strong>. Формально розрахунковий прогноз дає середній рівень. Додатковий ризик — світовий ринок: якщо напруга навколо Ормузької протоки або Brent знову посилиться, український роздріб може зупинити зниження ще до повного відпрацювання нинішнього запасу маржі.</p>
<p>Джерело: <strong><a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></strong></p>
<p>За матеріалами: <strong>НТЦ «Псіхєя»</strong>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30359-Бензовоз_300.png" alt="Дизель в Україні має простір для здешевлення, але Ормуз залишає ринок у зоні ризику"/><br /><p>На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність.</p>
<h3>Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки</h3>
<p>Дизельне пальне в Україні поки що рухається не за найгіршим сценарієм для споживача. Станом на 12 травня середня роздрібна ціна по всіх АЗС становила 87,59 грн/л, за 7 днів вона знизилася на 0,33 грн/л, а за 30 днів — на 2,65 грн/л.</p>
<p>Головний висновок для найближчих 1–2 тижнів: <strong>не різке подорожчання, а обережне зниження або стабілізація</strong>. Але цей прогноз має <strong>середню імовірність</strong>, бо зовнішній ринок нафти залишається під тиском геополітики.</p>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Світовий ринок зараз дає суперечливий сигнал для України. З одного боку, європейські котирування за 7 котирувальних днів знизилися на <strong>82,3 дол./т</strong>, що потягнуло вниз імпортний паритет (розрахункова ціна ввезеного пального з урахуванням зовнішніх котирувань, курсу валют, податків і логістики).</p>
<p>З іншого боку, новинний фон залишається ціновим ризиком:</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> фактично залишається ключовим джерелом напруги. За оцінкою EIA, Brent у травні-червні може триматися поблизу <strong>106 дол./бар.</strong>, а відновлення руху через протоку не означатиме швидкого повернення ринку до рівноваги.</li>
<li><strong>Обмеження постачання з Близького Сходу</strong> прямо впливає на дизель через вартість сировини, страхування перевезень, доступність фізичних партій і очікування трейдерів.</li>
<li><strong>Європейський попит не провалився</strong>: споживання бензину, дизельного й реактивного пального у квітні оцінювалося на рівні <strong>13,56 млн барелів на добу</strong> проти <strong>13,51 млн барелів</strong> середнього показника за 5 років. Це означає, що висока ціна поки не зняла напругу через падіння попиту.</li>
<li><strong>Казахстанський напрямок для Європи</strong> також стає чутливішим: очікуване скорочення експорту CPC Blend у червні з майже <strong>1,7 млн б/д</strong> до <strong>1,3–1,4 млн б/д</strong> може ускладнити роботу європейських НПЗ.</li>
<li><strong>російська переробка</strong> також створює додаткову невизначеність для регіонального балансу: пермський НПЗ, який у 2024 році виробив <strong>5,3 млн тонн дизельного пального</strong>, зупинив перероблення після атак, а ремонт може тривати кілька тижнів.</li>
</ul>
<p>Для України це означає: локальна статистика зараз дозволяє говорити про зниження, але світовий ринок не дає підстав вважати це зниження гарантованим або тривалим.</p>
<h4>Дизельне пальне на АЗС</h4>
<p>Станом на 12 травня роздрібний ринок дизельного пального виглядав так:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 87,59 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,33 грн/л, за 30 днів — мінус 2,65 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 89,57 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,08 грн/л, за 30 днів — мінус 2,09 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 85,93 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,92 грн/л, за 30 днів — мінус 2,95 грн/л.</li>
</ul>
<p>Тренд у всіх трьох сегментах — <strong>зниження</strong>. При цьому найшвидше ціни просідають у дискаунтерів, тобто в мережах із нижчим ціновим позиціонуванням. Це важливо для споживача: саме дискаунтери першими відпрацьовують потенціал здешевлення, тоді як преміальний сегмент рухається повільніше.</p>
<p>Маржа, тобто різниця між роздрібною ціною та імпортним паритетом, залишається достатньо широкою:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 10,74 грн/л;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 12,72 грн/л;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 9,08 грн/л.</li>
</ul>
<p>За 7 днів маржа по всіх АЗС зросла на <strong>4,80 грн/л</strong>. Це означає, що мережі мають простір не перекладати короткострокові коливання зовнішнього ринку одразу на споживача. Але це не автоматична гарантія здешевлення: роздріб зазвичай реагує із затримкою.</p>
<p>Волатильність, тобто амплітуда коливань цін, у короткому періоді помірна: стандартне відхилення за 7 днів по всіх АЗС становить <strong>0,48 грн/л</strong>, а за 30 днів — <strong>2,23 грн/л</strong>. Це свідчить не про хаотичний ринок, а про поступову корекцію після попереднього підвищення.</p>
<h4>Спред premium–discount</h4>
<p>Спред premium–discount — це різниця між цінами преміальних мереж і дискаунтерів. Для дизельного пального він становить <strong>3,64 грн/л</strong>. За 7 днів спред збільшився на <strong>0,84 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>0,86 грн/л</strong>.</p>
<p>Це означає, що цінова дистанція між преміальним сегментом і дискаунтерами розширюється: <em>дешевші мережі швидше знижують ціни, а дорожчі утримують вищу маржу довше</em>.</p>
<h4>Продажі дизельного пального автомобільними нормами</h4>
<p>Автомобільні норми — це продажі пального для корпоративних клієнтів, автопарків або клієнтів, які купують ресурс не як звичайний роздрібний споживач на стелі АЗС, а за окремими умовами. У цьому сегменті дизельне пальне станом на 13 травня оцінювалося в середньому на рівні <strong>76,62 грн/л</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>За день</strong> ціна майже не змінилася: плюс 0,20%.</li>
<li><strong>Порівняно з 13 квітня</strong> вона нижча на 12,17%.</li>
<li><strong>Порівняно з 14 березня</strong> вона вища на 3,37%.</li>
</ul>
<p>Роздрібний показник АЗС дизельного палива на 13 травня становив <strong>87,58 грн/л</strong>: за день він майже не змінився, але проти 13 квітня знизився на <strong>3,21%</strong>. Роздрібний ринок уже частково відпрацьовує зниження паритету, але робить це значно повільніше, ніж сегмент автомобільних норм.</p>
<h4>Чому прогнозний тиск вниз не означає миттєвого падіння цін</h4>
<p>У ціноутворені для дизельного пального на найближчі 7 днів переважає тиск на зниження: імпортний паритет і європейські котирування знижувалися, а маржа залишалася достатньою для компенсації витрат мереж АЗС.</p>
<p>Водночас причинні висновки тут треба робити обережно. За статистикою, найкращий лаг реакції роздробу на імпортний паритет становить:</p>
<ul>
<li><strong>усі АЗС:</strong> 2 дні, кореляція 0,3928;</li>
<li><strong>преміальний сегмент:</strong> 2 дні, кореляція 0,3750;</li>
<li><strong>дискаунтери:</strong> 1 день, кореляція 0,3798.</li>
</ul>
<p>Роздріб має помірну реакцію на паритет із лагом 1–2 дні, але рішення мереж залежать також від запасів, конкуренції, логістики та очікувань щодо світового ринку.</p>
<h4>Рейтинг факторів ціноутворення дизельного пального</h4>
<ol>
<li><strong>Європейські котирування дизельного пального.</strong> Це найсильніший безпосередній фактор у наданих даних. Саме їхнє зниження за 7 котирувальних днів на 82,3 дол./т стало ключовим аргументом для сценарію зниження цін в Україні.</li>
<li><strong>Brent і геополітична премія.</strong> Brent не є прямою ціною українського дизелю, але через Ормузьку протоку, Іран і ризики постачання він формує очікування трейдерів і майбутні європейські котирування. Brent поблизу 106 дол./бар. — це ризик, який може швидко зламати локальний сценарій здешевлення.</li>
<li><strong>Курс гривні до долара та євро.</strong> За 7 днів долар майже не створював тиску, а євро зріс помірно. Цей фактор не перекриває вплив зниження європейських котирувань.</li>
<li><strong>Сезонність споживання.</strong> Попит у Європі залишається близьким до п’ятирічної сезонної норми, тому сезонність не знімає ціновий тиск. Але вона виглядає не головним драйвером, а фоновим фактором, який підтримує попит і не дозволяє ринку швидко охолонути.</li>
</ol>
<h4>Висновок</h4>
<p>На найближчі 1–2 тижні базовий сценарій для дизельного пального в Україні — <strong>стабілізація з імовірним обережним зниженням</strong>. Найбільший потенціал для зниження зберігається у преміальному сегменті, де маржа вища, а реакція на зниження паритету повільніша.</p>
<p>Імовірність цього сценарію — <strong>середня</strong>. Формально розрахунковий прогноз дає середній рівень. Додатковий ризик — світовий ринок: якщо напруга навколо Ормузької протоки або Brent знову посилиться, український роздріб може зупинити зниження ще до повного відпрацювання нинішнього запасу маржі.</p>
<p>Джерело: <strong><a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></strong></p>
<p>За матеріалами: <strong>НТЦ «Псіхєя»</strong>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/dizel-v-ukra%d1%97ni-maye-prostir-dlya-zdeshevlennya-ale-ormuz-zalishaye-rinok-u-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального 7 травня: дизель у Данії перевищив 2,3 €/л, Україна зберігає одну з найнижчих цін у Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/yevropejskij-rinok-palnogo-7-travnya-dizel-u-dani%d1%97-perevishhiv-23-el-ukra%d1%97na-zberigaye-odnu-z-najnizhchix-cin-u-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/yevropejskij-rinok-palnogo-7-travnya-dizel-u-dani%d1%97-perevishhiv-23-el-ukra%d1%97na-zberigaye-odnu-z-najnizhchix-cin-u-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 08:43:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[benzine prices]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Europe fuel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[lpg prices]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на LPG]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153940</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30343-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 7 травня: дизель у Данії перевищив 2,3 €/л, Україна зберігає одну з найнижчих цін у Європі"/><br />Станом на 7 травня 2026 року більшість європейських країн продемонстрували незначне здешевлення бензину та дизельного пального в межах 0,01–0,04 €/л. Найвищі ціни на бензин А-95 зафіксовано у Нідерландах — 2,48 €/л, тоді як найдешевше пальне залишалося у рф — 0,77 €/л та білорусі — 0,81 €/л. Україна зберегла відносно низький рівень цін у Європі: 1,43 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30343-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 7 травня: дизель у Данії перевищив 2,3 €/л, Україна зберігає одну з найнижчих цін у Європі"/><br /><p><strong>Станом на 7 травня 2026 року</strong> більшість європейських країн продемонстрували незначне здешевлення бензину та дизельного пального в межах 0,01–0,04 €/л. Найвищі ціни на бензин А-95 зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,48 €/л</strong>, тоді як найдешевше пальне залишалося у рф — <strong>0,77 €/л</strong> та білорусі — <strong>0,81 €/л</strong>. Україна зберегла відносно низький рівень цін у Європі: <strong>1,43 €/л на бензин А-95</strong>, <strong>1,73 €/л на дизельне пальне</strong> та <strong>0,94 €/л на LPG</strong>.</p>
<p>Попри локальне зниження цін у більшості країн ЄС, ринок залишається дуже нерівномірним. Різниця між найдорожчим і найдешевшим бензином у Європі перевищує <strong>1,7 €/л</strong>, що свідчить про суттєвий вплив податків, логістики, структури ринку та державного регулювання.</p>
<h3>Ціни на пальне в Європі: де найдорожче, а де найдешевше</h3>
<h4>Бензин А-95: лідери за дорожнечею</h4>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> — <strong>2,48 €/л</strong> (-0,02 €/л)</li>
<li><strong>Данія</strong> — <strong>2,29 €/л</strong> (-0,02 €/л)</li>
<li><strong>Греція</strong> — <strong>2,08 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Франція</strong> — <strong>2,04 €/л</strong></li>
<li><strong>Німеччина</strong> — <strong>2,01 €/л</strong> (-0,03 €/л)</li>
</ul>
<p>У більшості дорогих ринків Західної Європи висока вартість бензину пояснюється значним податковим навантаженням, екологічними зборами та високою часткою акцизів у кінцевій ціні.</p>
<h4>Найдешевший бензин</h4>
<ul>
<li><strong>рф</strong> — <strong>0,77 €/л</strong></li>
<li><strong>білорусь</strong> — <strong>0,81 €/л</strong></li>
<li><strong>Грузія</strong> — <strong>0,97 €/л</strong></li>
<li><strong>Туреччина</strong> — <strong>1,14 €/л</strong></li>
<li><strong>Вірменія</strong> — <strong>1,27 €/л</strong></li>
</ul>
<p><em>Низькі ціни у країнах пострадянського простору значною мірою пов’язані з державним регулюванням, нижчим податковим навантаженням та доступом до дешевшої сировини.</em></p>
<h4>Позиція України</h4>
<ul>
<li><strong>Бензин А-95</strong> — <strong>1,43 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> — <strong>1,73 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>LPG</strong> — <strong>0,94 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
</ul>
<p>Україна залишається серед країн із відносно доступним пальним у Європі. Водночас ціни вже наблизилися до рівнів окремих країн ЄС Центральної Європи, зокрема Польщі та Литви.</p>
<h3>Дизельне пальне: Європа зберігає високі ціни</h3>
<h4>Найдорожчий дизель</h4>
<ul>
<li><strong>Данія</strong> — <strong>2,34 €/л</strong> (-0,04 €/л)</li>
<li><strong>Фінляндія</strong> — <strong>2,28 €/л</strong> (-0,02 €/л)</li>
<li><strong>Бельгія</strong> — <strong>2,21 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Швеція</strong> — <strong>2,19 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Франція</strong> — <strong>2,18 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
</ul>
<p>Високі ціни на дизель у Північній та Західній Європі пов’язані із дорогими логістичними ланцюгами, екологічною політикою та високою залежністю від імпортного дизельного ресурсу.</p>
<h4>Найдешевший дизель</h4>
<ul>
<li><strong>білорусь</strong> — <strong>0,81 €/л</strong></li>
<li><strong>рф</strong> — <strong>0,87 €/л</strong></li>
<li><strong>Грузія</strong> — <strong>0,99 €/л</strong></li>
<li><strong>Туреччина</strong> — <strong>1,23 €/л</strong></li>
<li><strong>Мальта</strong> — <strong>1,21 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
</ul>
<h3>LPG залишається найдоступнішим видом моторного пального</h3>
<p>Скраплений нафтовий газ LPG у більшості країн Європи залишається суттєво дешевшим за бензин і дизель.</p>
<ul>
<li><strong>Норвегія</strong> — <strong>1,25 €/л</strong></li>
<li><strong>Швеція</strong> — <strong>1,25 €/л</strong></li>
<li><strong>Греція</strong> — <strong>1,27 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Німеччина</strong> — <strong>1,20 €/л</strong></li>
</ul>
<p>Найнижчі ціни на LPG:</p>
<ul>
<li><strong>рф</strong> — <strong>0,35 €/л</strong></li>
<li><strong>білорусь</strong> — <strong>0,40 €/л</strong></li>
<li><strong>Грузія</strong> — <strong>0,54 €/л</strong></li>
<li><strong>Туреччина</strong> — <strong>0,60 €/л</strong></li>
<li><strong>Україна</strong> — <strong>0,94 €/л</strong></li>
</ul>
<p>Для України LPG продовжує залишатися одним із ключових інструментів стримування витрат населення на пальне, оскільки його ціна на <strong>46% нижча</strong>, ніж бензину А-95.</p>
<h3>Що відбувається з ринком пального</h3>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Більшість країн ЄС зафіксували символічне зниження цін у межах <strong>0,01–0,04 €/л</strong>, що свідчить про стабілізацію оптового ринку.</li>
<li>Найбільше добове здешевлення дизельного пального відбулося у Данії — <strong>-0,04 €/л</strong>.</li>
<li>В Україні бензин, дизель і LPG також подешевшали на <strong>0,01 €/л</strong>.</li>
<li>Різниця між цінами у країнах ЄС перевищує <strong>80%</strong>, що демонструє вирішальний вплив податкової політики та конкуренції.</li>
</ul>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Поточне синхронне незначне здешевлення пального у більшості країн Європи може свідчити про послаблення цінового тиску на європейському ринку нафтопродуктів.</li>
<li>Збереження нижчих цін у країнах Центральної та Східної Європи підтримує конкуренцію між різними напрямками постачання ресурсу.</li>
<li>Високі ціни у країнах Західної Європи демонструють важливість диверсифікації джерел імпорту та розвитку стійкої логістики.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.globalpetrolprices.com/">GlobalPetrolPrices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30343-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 7 травня: дизель у Данії перевищив 2,3 €/л, Україна зберігає одну з найнижчих цін у Європі"/><br /><p><strong>Станом на 7 травня 2026 року</strong> більшість європейських країн продемонстрували незначне здешевлення бензину та дизельного пального в межах 0,01–0,04 €/л. Найвищі ціни на бензин А-95 зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,48 €/л</strong>, тоді як найдешевше пальне залишалося у рф — <strong>0,77 €/л</strong> та білорусі — <strong>0,81 €/л</strong>. Україна зберегла відносно низький рівень цін у Європі: <strong>1,43 €/л на бензин А-95</strong>, <strong>1,73 €/л на дизельне пальне</strong> та <strong>0,94 €/л на LPG</strong>.</p>
<p>Попри локальне зниження цін у більшості країн ЄС, ринок залишається дуже нерівномірним. Різниця між найдорожчим і найдешевшим бензином у Європі перевищує <strong>1,7 €/л</strong>, що свідчить про суттєвий вплив податків, логістики, структури ринку та державного регулювання.</p>
<h3>Ціни на пальне в Європі: де найдорожче, а де найдешевше</h3>
<h4>Бензин А-95: лідери за дорожнечею</h4>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> — <strong>2,48 €/л</strong> (-0,02 €/л)</li>
<li><strong>Данія</strong> — <strong>2,29 €/л</strong> (-0,02 €/л)</li>
<li><strong>Греція</strong> — <strong>2,08 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Франція</strong> — <strong>2,04 €/л</strong></li>
<li><strong>Німеччина</strong> — <strong>2,01 €/л</strong> (-0,03 €/л)</li>
</ul>
<p>У більшості дорогих ринків Західної Європи висока вартість бензину пояснюється значним податковим навантаженням, екологічними зборами та високою часткою акцизів у кінцевій ціні.</p>
<h4>Найдешевший бензин</h4>
<ul>
<li><strong>рф</strong> — <strong>0,77 €/л</strong></li>
<li><strong>білорусь</strong> — <strong>0,81 €/л</strong></li>
<li><strong>Грузія</strong> — <strong>0,97 €/л</strong></li>
<li><strong>Туреччина</strong> — <strong>1,14 €/л</strong></li>
<li><strong>Вірменія</strong> — <strong>1,27 €/л</strong></li>
</ul>
<p><em>Низькі ціни у країнах пострадянського простору значною мірою пов’язані з державним регулюванням, нижчим податковим навантаженням та доступом до дешевшої сировини.</em></p>
<h4>Позиція України</h4>
<ul>
<li><strong>Бензин А-95</strong> — <strong>1,43 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> — <strong>1,73 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>LPG</strong> — <strong>0,94 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
</ul>
<p>Україна залишається серед країн із відносно доступним пальним у Європі. Водночас ціни вже наблизилися до рівнів окремих країн ЄС Центральної Європи, зокрема Польщі та Литви.</p>
<h3>Дизельне пальне: Європа зберігає високі ціни</h3>
<h4>Найдорожчий дизель</h4>
<ul>
<li><strong>Данія</strong> — <strong>2,34 €/л</strong> (-0,04 €/л)</li>
<li><strong>Фінляндія</strong> — <strong>2,28 €/л</strong> (-0,02 €/л)</li>
<li><strong>Бельгія</strong> — <strong>2,21 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Швеція</strong> — <strong>2,19 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Франція</strong> — <strong>2,18 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
</ul>
<p>Високі ціни на дизель у Північній та Західній Європі пов’язані із дорогими логістичними ланцюгами, екологічною політикою та високою залежністю від імпортного дизельного ресурсу.</p>
<h4>Найдешевший дизель</h4>
<ul>
<li><strong>білорусь</strong> — <strong>0,81 €/л</strong></li>
<li><strong>рф</strong> — <strong>0,87 €/л</strong></li>
<li><strong>Грузія</strong> — <strong>0,99 €/л</strong></li>
<li><strong>Туреччина</strong> — <strong>1,23 €/л</strong></li>
<li><strong>Мальта</strong> — <strong>1,21 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
</ul>
<h3>LPG залишається найдоступнішим видом моторного пального</h3>
<p>Скраплений нафтовий газ LPG у більшості країн Європи залишається суттєво дешевшим за бензин і дизель.</p>
<ul>
<li><strong>Норвегія</strong> — <strong>1,25 €/л</strong></li>
<li><strong>Швеція</strong> — <strong>1,25 €/л</strong></li>
<li><strong>Греція</strong> — <strong>1,27 €/л</strong> (-0,01 €/л)</li>
<li><strong>Німеччина</strong> — <strong>1,20 €/л</strong></li>
</ul>
<p>Найнижчі ціни на LPG:</p>
<ul>
<li><strong>рф</strong> — <strong>0,35 €/л</strong></li>
<li><strong>білорусь</strong> — <strong>0,40 €/л</strong></li>
<li><strong>Грузія</strong> — <strong>0,54 €/л</strong></li>
<li><strong>Туреччина</strong> — <strong>0,60 €/л</strong></li>
<li><strong>Україна</strong> — <strong>0,94 €/л</strong></li>
</ul>
<p>Для України LPG продовжує залишатися одним із ключових інструментів стримування витрат населення на пальне, оскільки його ціна на <strong>46% нижча</strong>, ніж бензину А-95.</p>
<h3>Що відбувається з ринком пального</h3>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Більшість країн ЄС зафіксували символічне зниження цін у межах <strong>0,01–0,04 €/л</strong>, що свідчить про стабілізацію оптового ринку.</li>
<li>Найбільше добове здешевлення дизельного пального відбулося у Данії — <strong>-0,04 €/л</strong>.</li>
<li>В Україні бензин, дизель і LPG також подешевшали на <strong>0,01 €/л</strong>.</li>
<li>Різниця між цінами у країнах ЄС перевищує <strong>80%</strong>, що демонструє вирішальний вплив податкової політики та конкуренції.</li>
</ul>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Поточне синхронне незначне здешевлення пального у більшості країн Європи може свідчити про послаблення цінового тиску на європейському ринку нафтопродуктів.</li>
<li>Збереження нижчих цін у країнах Центральної та Східної Європи підтримує конкуренцію між різними напрямками постачання ресурсу.</li>
<li>Високі ціни у країнах Західної Європи демонструють важливість диверсифікації джерел імпорту та розвитку стійкої логістики.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.globalpetrolprices.com/">GlobalPetrolPrices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/yevropejskij-rinok-palnogo-7-travnya-dizel-u-dani%d1%97-perevishhiv-23-el-ukra%d1%97na-zberigaye-odnu-z-najnizhchix-cin-u-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/153752/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/153752/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 10:46:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ASEAN fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil price surge]]></category>
		<category><![CDATA[Thailand energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика Таїланду]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153752</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30224-Таиланд.gif" alt="Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії"/><br />Попри різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом на Близькому Сході, влада Таїланду заявляє про контроль над внутрішніми цінами на паливо. Завдяки державним інструментам регулювання дизель у країні залишається дешевшим, ніж у сусідній Малайзії, навіть на тлі загального подорожчання в регіоні АСЕАН. Як Таїланд стримує ціни на паливо на тлі глобальної кризи Глобальний фактор: [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30224-Таиланд.gif" alt="Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії"/><br /><p>Попри різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом на Близькому Сході, влада Таїланду заявляє про контроль над внутрішніми цінами на паливо. Завдяки державним інструментам регулювання дизель у країні залишається дешевшим, ніж у сусідній Малайзії, навіть на тлі загального подорожчання в регіоні АСЕАН.</p>
<h3>Як Таїланд стримує ціни на паливо на тлі глобальної кризи</h3>
<h4>Глобальний фактор: різке зростання вартості нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Еталонна нафта Dubai crude</strong> 20 березня досягла <strong>158 доларів за барель</strong></li>
<li>Це означає <strong>зростання на 122%</strong> порівняно з докризовим рівнем</li>
<li><em>Причина — загострення конфлікту на Близькому Сході</em></li>
<li>Зростання цін створює <strong>тиск на енергетичні витрати Таїланду</strong></li>
</ul>
<h4>Внутрішня політика: роль паливного фонду</h4>
<ul>
<li>Уряд застосовує <strong>Oil Fuel Fund</strong> — спеціальний державний фонд стабілізації</li>
<li>Мета — <strong>обмежити вплив світових цін на кінцевих споживачів</strong></li>
<li>Фонд дозволяє <strong>субсидіювати ціни</strong> та уникати різких стрибків</li>
<li><em>Це інструмент перерозподілу витрат у часі</em></li>
</ul>
<blockquote><p>Внутрішні ціни на дизель і бензин залишаються під контролем попри зростання світових котирувань — заявив заступник директора Управління енергетичної політики та планування Ватчарін Бунріт</p></blockquote>
<h4>Поточні ціни на паливо в Таїланді</h4>
<ul>
<li><strong>Дизель:</strong> 31,14 бат за літр</li>
<li><strong>Газохол E10</strong> (суміш бензину з біоетанолом): 33,50 бат за літр</li>
<li>Ці рівні вважаються <strong>контрольованими</strong> попри зовнішній тиск</li>
</ul>
<h4>Порівняння з іншими країнами АСЕАН</h4>
<ul>
<li>У регіоні спостерігається <strong>загальне зростання цін на паливо</strong></li>
<li><strong>Малайзія:</strong> дизель — близько 38–39 бат за літр</li>
<li>Також подорожчання фіксується у <strong>В’єтнамі та Сінгапурі</strong></li>
<li><strong>Таїланд має нижчі ціни</strong>, ніж частина сусідів</li>
</ul>
<h4>Структурні заходи: зниження імпортної залежності</h4>
<ul>
<li>Уряд активно просуває <strong>біопаливо</strong></li>
<li>Зокрема, <strong>біодизель</strong> як альтернатива традиційним нафтопродуктам</li>
<li>Мета — <strong>зменшити залежність від імпорту нафти</strong></li>
<li><em>Це елемент довгострокової енергетичної безпеки</em></li>
</ul>
<h4>Подальші дії уряду</h4>
<ul>
<li>Продовження політики <strong>контролю цін</strong></li>
<li>Балансування між <strong>доступністю палива</strong> та <strong>стійкістю паливного фонду</strong></li>
<li>Заклики до населення щодо <strong>економії енергії</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.khaosodenglish.com/news/2026/03/23/energy-ministry-says-thai-diesel-cheaper-than-malaysia/">Khaosod English</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30224-Таиланд.gif" alt="Таїланд стримує ціни на дизель попри стрибок нафти: паливо дешевше, ніж у Малайзії"/><br /><p>Попри різке зростання світових цін на нафту, спричинене конфліктом на Близькому Сході, влада Таїланду заявляє про контроль над внутрішніми цінами на паливо. Завдяки державним інструментам регулювання дизель у країні залишається дешевшим, ніж у сусідній Малайзії, навіть на тлі загального подорожчання в регіоні АСЕАН.</p>
<h3>Як Таїланд стримує ціни на паливо на тлі глобальної кризи</h3>
<h4>Глобальний фактор: різке зростання вартості нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Еталонна нафта Dubai crude</strong> 20 березня досягла <strong>158 доларів за барель</strong></li>
<li>Це означає <strong>зростання на 122%</strong> порівняно з докризовим рівнем</li>
<li><em>Причина — загострення конфлікту на Близькому Сході</em></li>
<li>Зростання цін створює <strong>тиск на енергетичні витрати Таїланду</strong></li>
</ul>
<h4>Внутрішня політика: роль паливного фонду</h4>
<ul>
<li>Уряд застосовує <strong>Oil Fuel Fund</strong> — спеціальний державний фонд стабілізації</li>
<li>Мета — <strong>обмежити вплив світових цін на кінцевих споживачів</strong></li>
<li>Фонд дозволяє <strong>субсидіювати ціни</strong> та уникати різких стрибків</li>
<li><em>Це інструмент перерозподілу витрат у часі</em></li>
</ul>
<blockquote><p>Внутрішні ціни на дизель і бензин залишаються під контролем попри зростання світових котирувань — заявив заступник директора Управління енергетичної політики та планування Ватчарін Бунріт</p></blockquote>
<h4>Поточні ціни на паливо в Таїланді</h4>
<ul>
<li><strong>Дизель:</strong> 31,14 бат за літр</li>
<li><strong>Газохол E10</strong> (суміш бензину з біоетанолом): 33,50 бат за літр</li>
<li>Ці рівні вважаються <strong>контрольованими</strong> попри зовнішній тиск</li>
</ul>
<h4>Порівняння з іншими країнами АСЕАН</h4>
<ul>
<li>У регіоні спостерігається <strong>загальне зростання цін на паливо</strong></li>
<li><strong>Малайзія:</strong> дизель — близько 38–39 бат за літр</li>
<li>Також подорожчання фіксується у <strong>В’єтнамі та Сінгапурі</strong></li>
<li><strong>Таїланд має нижчі ціни</strong>, ніж частина сусідів</li>
</ul>
<h4>Структурні заходи: зниження імпортної залежності</h4>
<ul>
<li>Уряд активно просуває <strong>біопаливо</strong></li>
<li>Зокрема, <strong>біодизель</strong> як альтернатива традиційним нафтопродуктам</li>
<li>Мета — <strong>зменшити залежність від імпорту нафти</strong></li>
<li><em>Це елемент довгострокової енергетичної безпеки</em></li>
</ul>
<h4>Подальші дії уряду</h4>
<ul>
<li>Продовження політики <strong>контролю цін</strong></li>
<li>Балансування між <strong>доступністю палива</strong> та <strong>стійкістю паливного фонду</strong></li>
<li>Заклики до населення щодо <strong>економії енергії</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.khaosodenglish.com/news/2026/03/23/energy-ministry-says-thai-diesel-cheaper-than-malaysia/">Khaosod English</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/153752/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Уряди шукають інструменти стримування нафтового шоку: ринок реагує на загрозу $150 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/uryadi-shukayut-instrumenti-strimuvannya-naftovogo-shoku-rinok-reaguye-na-zagrozu-150-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/uryadi-shukayut-instrumenti-strimuvannya-naftovogo-shoku-rinok-reaguye-na-zagrozu-150-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 10:00:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil price volatility]]></category>
		<category><![CDATA[Strategic Petroleum Reserve]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[стабілізація цін на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153709</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30191-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Уряди шукають інструменти стримування нафтового шоку: ринок реагує на загрозу $150 за барель"/><br />Світовий нафтовий ринок опинився під тиском через ризик різкого скорочення експорту з Перської затоки та загострення конфлікту навколо Ормузької протоки. Попередження катарського міністра енергетики про можливе припинення постачання з регіону здатне підняти ціни на нафту до $150 за барель протягом двох-трьох тижнів. На цьому тлі влада США обговорює низку інструментів для стримування вартості пального — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30191-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Уряди шукають інструменти стримування нафтового шоку: ринок реагує на загрозу $150 за барель"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився під тиском через ризик різкого скорочення експорту з Перської затоки та загострення конфлікту навколо Ормузької протоки. Попередження катарського міністра енергетики про можливе припинення постачання з регіону здатне підняти ціни на нафту до <strong>$150 за барель протягом двох-трьох тижнів</strong>. На цьому тлі влада США обговорює низку інструментів для стримування вартості пального — від тимчасових санкційних послаблень для імпорту нафти до фінансових інтервенцій на ф’ючерсному ринку та податкових послаблень для споживачів.</p>
<ul>
<li><strong>Попередження про ризик різкого скорочення постачання</strong>
<ul>
<li>Міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі попередив про можливе припинення експорту енергоресурсів з країн Перської затоки.</li>
<li>За його словами, якщо ситуація з безпекою не зміниться, <strong>експортери регіону можуть оголосити форс-мажор протягом кількох днів</strong>.</li>
<li>Такий сценарій здатен спричинити <strong>різкий дефіцит на світових ринках</strong> і підштовхнути ціни на нафту до <strong>$150 за барель</strong> у найближчі тижні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми очікуємо, що всі експортери енергії в регіоні Перської затоки можуть оголосити форс-мажор, якщо ситуація збережеться — Саад аль-Каабі, Financial Times</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Фінансові інструменти як спосіб стабілізації ринку</strong>
<ul>
<li>Міністерство фінансів США розглядає можливість <strong>використання ф’ючерсного ринку нафти</strong> для зниження спекулятивного тиску.</li>
<li>Саме повідомлення про таку можливість уже призвело до того, що <strong>ф’ючерси на нафту знизилися</strong>, що свідчить про вплив очікувань на ринок.</li>
<li>Фінансові інтервенції можуть <em>зменшити потребу у фізичних постачаннях</em>, адже торгівля ф’ючерсами дозволяє врівноважувати попит і пропозицію без переміщення барелів.</li>
<li>Подібний підхід розглядається як спосіб <strong>згладжування різких коливань цін</strong> і запобігання циклам стрімкого зростання та подальших обвалів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Тимчасові рішення для підтримки глобального постачання</strong>
<ul>
<li>Міністерство фінансів США запровадило <strong>30-денне тимчасове послаблення</strong>, що дозволяє індійським нафтопереробним заводам купувати російську нафту.</li>
<li>Мета — <strong>зберегти потік нафти на світовий ринок</strong> і не допустити різкого дефіциту.</li>
<li>Послаблення стосується операцій з нафтою, яка вже перебуває у морських постачаннях, тому <em>не повинно принести значної фінансової вигоди рф</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Щоб забезпечити надходження нафти на світовий ринок, Міністерство фінансів надає тимчасове 30-денне послаблення для закупівлі російської нафти індійськими НПЗ — Скотт Бессент</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Інші інструменти зниження цін для споживачів</strong>
<ul>
<li>Адміністрація США розглядає комплекс заходів для стримування цін на паливо.</li>
<li>Серед них:
<ul>
<li><strong>податкові канікули</strong> для пального;</li>
<li>послаблення вимог до змішування палив;</li>
<li>державні гарантії страхування морських перевезень;</li>
<li>можливі <strong>військово-морські ескорти танкерів</strong> для захисту постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеженість використання стратегічних резервів</strong>
<ul>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США заповнений лише приблизно на <strong>60%</strong>.</li>
<li>Резерв уже активно використовувався раніше, що призвело до <em>технічного зношення інфраструктури</em> та потреби відкладеного ремонту.</li>
<li>Через це влада <strong>обережно ставиться до нових масштабних вивільнень запасів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни на пальне вже реагують на геополітичну напругу</strong>
<ul>
<li>Середня ціна бензину у США за тиждень зросла майже на <strong>27 центів</strong> до <strong>$3,25 за галон</strong>.</li>
<li>Дизель подорожчав до <strong>$4,330 за галон</strong>, порівняно з <strong>$4,166 днем раніше</strong> і <strong>$3,757 тиждень тому</strong>.</li>
<li>Річне зростання становить приблизно <strong>19%</strong>.</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>у червні 2022 року дизель досяг історичного максимуму <strong>$5,816 за галон</strong>;</li>
<li>місяць тому ціна становила близько <strong>$3,643</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітика як головний фактор волатильності</strong>
<ul>
<li>Конфлікт на Близькому Сході майже паралізував судноплавство через Ормузьку протоку.</li>
<li>Це вузьке місце світової енергетики, через яке проходить приблизно <strong>п’ята частина глобальних постачань нафти</strong>.</li>
<li>Китай, економіка якого отримує близько <strong>45% імпортної нафти через протоку</strong>, веде переговори щодо забезпечення безпечного проходу танкерів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li>Загроза перебоїв у ключових транспортних маршрутах може швидко підняти ціни на нафту до кризових рівнів.</li>
<li>Фінансові інтервенції на ф’ючерсному ринку розглядаються як <strong>інструмент стабілізації очікувань</strong> і зменшення спекулятивних стрибків цін.</li>
<li>Тимчасові санкційні послаблення та гарантії безпеки постачання спрямовані на <strong>збереження фізичного потоку нафти</strong>, що є ключовим фактором стримування вартості пального для споживачів.</li>
<li>Поєднання фінансових, логістичних і податкових заходів може <strong>пом’якшити коливання ринку та знизити тиск на ціни нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a title=" " href="https://blog.pricegroup.com/2026/03/06/dont-fight-the-treasury-the-energy-report-03-06-2026/" target="_blank">pricegroup.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30191-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Уряди шукають інструменти стримування нафтового шоку: ринок реагує на загрозу $150 за барель"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився під тиском через ризик різкого скорочення експорту з Перської затоки та загострення конфлікту навколо Ормузької протоки. Попередження катарського міністра енергетики про можливе припинення постачання з регіону здатне підняти ціни на нафту до <strong>$150 за барель протягом двох-трьох тижнів</strong>. На цьому тлі влада США обговорює низку інструментів для стримування вартості пального — від тимчасових санкційних послаблень для імпорту нафти до фінансових інтервенцій на ф’ючерсному ринку та податкових послаблень для споживачів.</p>
<ul>
<li><strong>Попередження про ризик різкого скорочення постачання</strong>
<ul>
<li>Міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі попередив про можливе припинення експорту енергоресурсів з країн Перської затоки.</li>
<li>За його словами, якщо ситуація з безпекою не зміниться, <strong>експортери регіону можуть оголосити форс-мажор протягом кількох днів</strong>.</li>
<li>Такий сценарій здатен спричинити <strong>різкий дефіцит на світових ринках</strong> і підштовхнути ціни на нафту до <strong>$150 за барель</strong> у найближчі тижні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми очікуємо, що всі експортери енергії в регіоні Перської затоки можуть оголосити форс-мажор, якщо ситуація збережеться — Саад аль-Каабі, Financial Times</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Фінансові інструменти як спосіб стабілізації ринку</strong>
<ul>
<li>Міністерство фінансів США розглядає можливість <strong>використання ф’ючерсного ринку нафти</strong> для зниження спекулятивного тиску.</li>
<li>Саме повідомлення про таку можливість уже призвело до того, що <strong>ф’ючерси на нафту знизилися</strong>, що свідчить про вплив очікувань на ринок.</li>
<li>Фінансові інтервенції можуть <em>зменшити потребу у фізичних постачаннях</em>, адже торгівля ф’ючерсами дозволяє врівноважувати попит і пропозицію без переміщення барелів.</li>
<li>Подібний підхід розглядається як спосіб <strong>згладжування різких коливань цін</strong> і запобігання циклам стрімкого зростання та подальших обвалів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Тимчасові рішення для підтримки глобального постачання</strong>
<ul>
<li>Міністерство фінансів США запровадило <strong>30-денне тимчасове послаблення</strong>, що дозволяє індійським нафтопереробним заводам купувати російську нафту.</li>
<li>Мета — <strong>зберегти потік нафти на світовий ринок</strong> і не допустити різкого дефіциту.</li>
<li>Послаблення стосується операцій з нафтою, яка вже перебуває у морських постачаннях, тому <em>не повинно принести значної фінансової вигоди рф</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>Щоб забезпечити надходження нафти на світовий ринок, Міністерство фінансів надає тимчасове 30-денне послаблення для закупівлі російської нафти індійськими НПЗ — Скотт Бессент</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Інші інструменти зниження цін для споживачів</strong>
<ul>
<li>Адміністрація США розглядає комплекс заходів для стримування цін на паливо.</li>
<li>Серед них:
<ul>
<li><strong>податкові канікули</strong> для пального;</li>
<li>послаблення вимог до змішування палив;</li>
<li>державні гарантії страхування морських перевезень;</li>
<li>можливі <strong>військово-морські ескорти танкерів</strong> для захисту постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеженість використання стратегічних резервів</strong>
<ul>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США заповнений лише приблизно на <strong>60%</strong>.</li>
<li>Резерв уже активно використовувався раніше, що призвело до <em>технічного зношення інфраструктури</em> та потреби відкладеного ремонту.</li>
<li>Через це влада <strong>обережно ставиться до нових масштабних вивільнень запасів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни на пальне вже реагують на геополітичну напругу</strong>
<ul>
<li>Середня ціна бензину у США за тиждень зросла майже на <strong>27 центів</strong> до <strong>$3,25 за галон</strong>.</li>
<li>Дизель подорожчав до <strong>$4,330 за галон</strong>, порівняно з <strong>$4,166 днем раніше</strong> і <strong>$3,757 тиждень тому</strong>.</li>
<li>Річне зростання становить приблизно <strong>19%</strong>.</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>у червні 2022 року дизель досяг історичного максимуму <strong>$5,816 за галон</strong>;</li>
<li>місяць тому ціна становила близько <strong>$3,643</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітика як головний фактор волатильності</strong>
<ul>
<li>Конфлікт на Близькому Сході майже паралізував судноплавство через Ормузьку протоку.</li>
<li>Це вузьке місце світової енергетики, через яке проходить приблизно <strong>п’ята частина глобальних постачань нафти</strong>.</li>
<li>Китай, економіка якого отримує близько <strong>45% імпортної нафти через протоку</strong>, веде переговори щодо забезпечення безпечного проходу танкерів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li>Загроза перебоїв у ключових транспортних маршрутах може швидко підняти ціни на нафту до кризових рівнів.</li>
<li>Фінансові інтервенції на ф’ючерсному ринку розглядаються як <strong>інструмент стабілізації очікувань</strong> і зменшення спекулятивних стрибків цін.</li>
<li>Тимчасові санкційні послаблення та гарантії безпеки постачання спрямовані на <strong>збереження фізичного потоку нафти</strong>, що є ключовим фактором стримування вартості пального для споживачів.</li>
<li>Поєднання фінансових, логістичних і податкових заходів може <strong>пом’якшити коливання ринку та знизити тиск на ціни нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a title=" " href="https://blog.pricegroup.com/2026/03/06/dont-fight-the-treasury-the-energy-report-03-06-2026/" target="_blank">pricegroup.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/uryadi-shukayut-instrumenti-strimuvannya-naftovogo-shoku-rinok-reaguye-na-zagrozu-150-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У США падають ціни на дизель: експерти вбачають сигнал рецесії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/u-ssha-padayut-cini-na-dizel-eksperti-vbachayut-signal-recesi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/u-ssha-padayut-cini-na-dizel-eksperti-vbachayut-signal-recesi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 30 May 2025 05:35:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[benchmarks]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[economic slowdown]]></category>
		<category><![CDATA[fuel surcharge]]></category>
		<category><![CDATA[retail market]]></category>
		<category><![CDATA[U.S. distillate]]></category>
		<category><![CDATA[ULSD]]></category>
		<category><![CDATA[індикатори рецесії]]></category>
		<category><![CDATA[оптовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[паливні надбавки]]></category>
		<category><![CDATA[уповільнення економіки]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151926</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29121-пистолет_азс_америка.jpg" alt="У США падають ціни на дизель: експерти вбачають сигнал рецесії"/><br />Середня роздрібна ціна на дизель у США знову знизилася, поновивши тенденцію, що може свідчити про початок економічного сповільнення, попри коливання на нафтовому ринку. Рух вниз: ціна на дизель відображає глибші економічні зрушення Середня ціна на дизельне пальне в США знизилася на 4,9 цента — до $3,487 за галон, згідно з тижневими даними Міністерства енергетики та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29121-пистолет_азс_америка.jpg" alt="У США падають ціни на дизель: експерти вбачають сигнал рецесії"/><br /><p>Середня роздрібна ціна на дизель у США знову знизилася, поновивши тенденцію, що може свідчити про початок економічного сповільнення, попри коливання на нафтовому ринку.</p>
<h3>Рух вниз: ціна на дизель відображає глибші економічні зрушення</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна на дизельне пальне в США знизилася на 4,9 цента — до $3,487 за галон</strong>, згідно з тижневими даними Міністерства енергетики та EIA (станом на 27 травня).</li>
<li><em>Зниження</em> стало продовженням п&#8217;ятитижневої низхідної динаміки, що була перервана короткочасним зростанням на 6 центів минулого тижня.</li>
<li>З січневого піку ($3,715 за галон) ціна впала на <strong>22,8 цента</strong>.</li>
<li>Ф’ючерси на <strong>ULSD (Ultra-Low Sulfur Diesel)</strong> впали на 5,7% з 14 по 21 травня — з $2,2061 до $2,0794 за галон.</li>
<li>Водночас <strong>Brent</strong> за цей самий період подешевшав лише на 3%.</li>
</ul>
<h3>Споживання дизелю в США різко впало</h3>
<ul>
<li>За даними енергетичного економіста Філіпа Верлегера, <strong>споживання дистилятів у США скоротилося на 600 тис. барелів на добу</strong> у період з середини лютого до середини травня.</li>
<li>Таке падіння є <strong>історично значним</strong> і порівнюється лише з кризовим періодом 2008 року.</li>
<li>Верлегер пов’язує цю динаміку з «триваючим скороченням інвестиційної активності», яке ще не врахованf в прогнозах, але вже починає впливати на ВВП.</li>
<li><em>Відкладене споживання</em> або перенесені імпортні партії могли вплинути на показники, але головний фактор — економічне сповільнення.</li>
</ul>
<h3>Позиція ОПЕК+ та глобальний ринок</h3>
<ul>
<li>На ринок також тисне рішення ОПЕК+ <strong>відмовитися від частини скорочень видобутку</strong>: у червні на ринок повернеться понад 400 тис. барелів на добу.</li>
<li>Це додатково сприяє <strong>зниженню цін</strong> та відображає <em>макроекономічну невизначеність</em>, пов’язану з тарифними ризиками.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://finance.yahoo.com/news/retail-diesel-benchmark-price-resumes-191523634.html" target="_blank">Yahoo Finance</a>, <a href="https://www.eia.gov/petroleum/gasdiesel/" target="_blank">EIA</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p>* <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/us-distillate-demand-signals-downturn-2025-05-28/" target="_blank">Reuters: US distillate demand signals downturn</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-05-27/diesel-demand-drops-hint-at-weakness-in-investment" target="_blank">Bloomberg: Diesel demand drops hint at weakness in investment</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29121-пистолет_азс_америка.jpg" alt="У США падають ціни на дизель: експерти вбачають сигнал рецесії"/><br /><p>Середня роздрібна ціна на дизель у США знову знизилася, поновивши тенденцію, що може свідчити про початок економічного сповільнення, попри коливання на нафтовому ринку.</p>
<h3>Рух вниз: ціна на дизель відображає глибші економічні зрушення</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна на дизельне пальне в США знизилася на 4,9 цента — до $3,487 за галон</strong>, згідно з тижневими даними Міністерства енергетики та EIA (станом на 27 травня).</li>
<li><em>Зниження</em> стало продовженням п&#8217;ятитижневої низхідної динаміки, що була перервана короткочасним зростанням на 6 центів минулого тижня.</li>
<li>З січневого піку ($3,715 за галон) ціна впала на <strong>22,8 цента</strong>.</li>
<li>Ф’ючерси на <strong>ULSD (Ultra-Low Sulfur Diesel)</strong> впали на 5,7% з 14 по 21 травня — з $2,2061 до $2,0794 за галон.</li>
<li>Водночас <strong>Brent</strong> за цей самий період подешевшав лише на 3%.</li>
</ul>
<h3>Споживання дизелю в США різко впало</h3>
<ul>
<li>За даними енергетичного економіста Філіпа Верлегера, <strong>споживання дистилятів у США скоротилося на 600 тис. барелів на добу</strong> у період з середини лютого до середини травня.</li>
<li>Таке падіння є <strong>історично значним</strong> і порівнюється лише з кризовим періодом 2008 року.</li>
<li>Верлегер пов’язує цю динаміку з «триваючим скороченням інвестиційної активності», яке ще не врахованf в прогнозах, але вже починає впливати на ВВП.</li>
<li><em>Відкладене споживання</em> або перенесені імпортні партії могли вплинути на показники, але головний фактор — економічне сповільнення.</li>
</ul>
<h3>Позиція ОПЕК+ та глобальний ринок</h3>
<ul>
<li>На ринок також тисне рішення ОПЕК+ <strong>відмовитися від частини скорочень видобутку</strong>: у червні на ринок повернеться понад 400 тис. барелів на добу.</li>
<li>Це додатково сприяє <strong>зниженню цін</strong> та відображає <em>макроекономічну невизначеність</em>, пов’язану з тарифними ризиками.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://finance.yahoo.com/news/retail-diesel-benchmark-price-resumes-191523634.html" target="_blank">Yahoo Finance</a>, <a href="https://www.eia.gov/petroleum/gasdiesel/" target="_blank">EIA</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p>* <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/us-distillate-demand-signals-downturn-2025-05-28/" target="_blank">Reuters: US distillate demand signals downturn</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-05-27/diesel-demand-drops-hint-at-weakness-in-investment" target="_blank">Bloomberg: Diesel demand drops hint at weakness in investment</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/u-ssha-padayut-cini-na-dizel-eksperti-vbachayut-signal-recesi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Український ринок дизпалива: незначне здешевлення на фоні загального весняного тренду</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/23/ukra%d1%97nskij-rinok-dizpaliva-neznachne-zdeshevlennya-na-foni-zagalnogo-vesnyanogo-trendu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/23/ukra%d1%97nskij-rinok-dizpaliva-neznachne-zdeshevlennya-na-foni-zagalnogo-vesnyanogo-trendu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 May 2025 19:09:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[оптові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151811</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29076-Бензовоз_300.png" alt="Український ринок дизпалива: незначне здешевлення на фоні загального весняного тренду"/><br />Ціни на дизельне пальне на 23 травня: незначне зниження на фоні стабілізації ринку. У п’ятницю, 23 травня 2025 року, оптові ціни на дизельне пальне в Україні продовжили незначне зниження. Найбільше просідання зафіксовано по зимовому та літньому дизпаливу на умовах FCA. З початку року вартість дизеля знизилась у межах 7–11% залежно від формату постачання, що свідчить [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29076-Бензовоз_300.png" alt="Український ринок дизпалива: незначне здешевлення на фоні загального весняного тренду"/><br /><p>Ціни на дизельне пальне на 23 травня: незначне зниження на фоні стабілізації ринку. У п’ятницю, 23 травня 2025 року, оптові ціни на дизельне пальне в Україні продовжили незначне зниження. Найбільше просідання зафіксовано по зимовому та літньому дизпаливу на умовах FCA. З початку року вартість дизеля знизилась у межах 7–11% залежно від формату постачання, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нових макроекономічних умов.</p>
<h3>Актуальні середні ціни по основних позиціях</h3>
<ul>
<li><strong>ДП-З (зимове), коп./л, самовивіз:</strong> 4 090 коп./л — <strong>–0,43%</strong> за добу</li>
<li><strong>ДП-Л (літнє), коп./л, FCA:</strong> 4 104,5 коп./л — <strong>–0,43%</strong></li>
<li><strong>ДП-Л, коп./л, самовивіз:</strong> 4 164,2 коп./л — <strong>–0,02%</strong></li>
<li><strong>ДП-Л, грн/т, самовивіз:</strong> 50 100 грн/т — <em>без змін</em></li>
</ul>
<h3>Зміни з початку місяця та року</h3>
<ul>
<li><strong>ДП-З (зимове), коп./л, самовивіз:</strong> –6,81% до початку місяця, –11,09% до початку року</li>
<li><strong>ДП-Л (літнє), коп./л, FCA:</strong> –7,79% до початку місяця, –8,44% до початку року</li>
<li><strong>ДП-Л (літнє), коп./л, самовивіз:</strong> –6,06% до початку місяця, –7,00% до початку року</li>
</ul>
<h3>Тенденції та прогнози</h3>
<ul>
<li>Динаміка свідчить про <strong>поступову стабілізацію</strong> ринку дизельного пального.</li>
<li>Найбільше зниження спостерігається по зимовому дизпаливу, що очікувано в умовах весняного сезону.</li>
<li>Ціни на літнє пальне також просіли, проте <em>швидкість корекції сповільнилась</em>, що може свідчити про баланс попиту й пропозиції.</li>
<li>Вартість у перерахунку на тонни залишається вищою на самовивозі, однак не демонструє добової волатильності.</li>
</ul>
<h3>Таблиця. Динаміка середніх цін на дизельне пальне (23.05.2025)</h3>
<ul>
<li><strong>ДП_З_коп_л_самов:</strong> 4 090 коп./л | Δ доба: –0,43% | Δ місяць: –6,81% | Δ рік: –11,09%</li>
<li><strong>ДП_Л_коп_л_FCA:</strong> 4 104,5 коп./л | Δ доба: –0,43% | Δ місяць: –7,79% | Δ рік: –8,44%</li>
<li><strong>ДП_Л_коп_л_самов:</strong> 4 164,2 коп./л | Δ доба: –0,02% | Δ місяць: –6,06% | Δ рік: –7,00%</li>
<li><strong>ДП_Л_грн_т_самов:</strong> 50 100 грн/т | Δ доба: 0,00% | Δ місяць: — | Δ рік: —</li>
</ul>
<blockquote><p>Попри незначне зниження у деяких сегментах, ситуація на ринку дизельного пального стабілізувалась. Найближчим часом очікується збереження поточних рівнів із поступовим зростанням у червні у разі активізації аграрного попиту або коливань валютного курсу.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a> За даними: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ «Псіхєя»</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29076-Бензовоз_300.png" alt="Український ринок дизпалива: незначне здешевлення на фоні загального весняного тренду"/><br /><p>Ціни на дизельне пальне на 23 травня: незначне зниження на фоні стабілізації ринку. У п’ятницю, 23 травня 2025 року, оптові ціни на дизельне пальне в Україні продовжили незначне зниження. Найбільше просідання зафіксовано по зимовому та літньому дизпаливу на умовах FCA. З початку року вартість дизеля знизилась у межах 7–11% залежно від формату постачання, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нових макроекономічних умов.</p>
<h3>Актуальні середні ціни по основних позиціях</h3>
<ul>
<li><strong>ДП-З (зимове), коп./л, самовивіз:</strong> 4 090 коп./л — <strong>–0,43%</strong> за добу</li>
<li><strong>ДП-Л (літнє), коп./л, FCA:</strong> 4 104,5 коп./л — <strong>–0,43%</strong></li>
<li><strong>ДП-Л, коп./л, самовивіз:</strong> 4 164,2 коп./л — <strong>–0,02%</strong></li>
<li><strong>ДП-Л, грн/т, самовивіз:</strong> 50 100 грн/т — <em>без змін</em></li>
</ul>
<h3>Зміни з початку місяця та року</h3>
<ul>
<li><strong>ДП-З (зимове), коп./л, самовивіз:</strong> –6,81% до початку місяця, –11,09% до початку року</li>
<li><strong>ДП-Л (літнє), коп./л, FCA:</strong> –7,79% до початку місяця, –8,44% до початку року</li>
<li><strong>ДП-Л (літнє), коп./л, самовивіз:</strong> –6,06% до початку місяця, –7,00% до початку року</li>
</ul>
<h3>Тенденції та прогнози</h3>
<ul>
<li>Динаміка свідчить про <strong>поступову стабілізацію</strong> ринку дизельного пального.</li>
<li>Найбільше зниження спостерігається по зимовому дизпаливу, що очікувано в умовах весняного сезону.</li>
<li>Ціни на літнє пальне також просіли, проте <em>швидкість корекції сповільнилась</em>, що може свідчити про баланс попиту й пропозиції.</li>
<li>Вартість у перерахунку на тонни залишається вищою на самовивозі, однак не демонструє добової волатильності.</li>
</ul>
<h3>Таблиця. Динаміка середніх цін на дизельне пальне (23.05.2025)</h3>
<ul>
<li><strong>ДП_З_коп_л_самов:</strong> 4 090 коп./л | Δ доба: –0,43% | Δ місяць: –6,81% | Δ рік: –11,09%</li>
<li><strong>ДП_Л_коп_л_FCA:</strong> 4 104,5 коп./л | Δ доба: –0,43% | Δ місяць: –7,79% | Δ рік: –8,44%</li>
<li><strong>ДП_Л_коп_л_самов:</strong> 4 164,2 коп./л | Δ доба: –0,02% | Δ місяць: –6,06% | Δ рік: –7,00%</li>
<li><strong>ДП_Л_грн_т_самов:</strong> 50 100 грн/т | Δ доба: 0,00% | Δ місяць: — | Δ рік: —</li>
</ul>
<blockquote><p>Попри незначне зниження у деяких сегментах, ситуація на ринку дизельного пального стабілізувалась. Найближчим часом очікується збереження поточних рівнів із поступовим зростанням у червні у разі активізації аграрного попиту або коливань валютного курсу.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a> За даними: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ «Псіхєя»</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/23/ukra%d1%97nskij-rinok-dizpaliva-neznachne-zdeshevlennya-na-foni-zagalnogo-vesnyanogo-trendu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/diesel-prices/feed/ ) in 1.08102 seconds, on May 31st, 2026 at 1:33 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 31st, 2026 at 2:33 am UTC -->