Середня британська ціна дизпального зросла з нещодавнього мінімуму 164,52 до 164,85 пенса за літр. Водночас пальне залишається на 27 пенсів дешевшим, ніж у середині квітня, коли середня ціна досягала 191,54 пенса. RAC допускає подорожчання бензину й дизпального ще на кілька пенсів за літр протягом наступного тижня.

Зниження цін змінилося помірним зростанням

Британські роздрібні ціни почали реагувати на підвищення гуртової вартості пального, яке тривало з кінця червня до початку липня. Середня ціна дизпального зросла з мінімуму 164,52 до 164,85 пенса за літр станом на 13 липня. Дані AA також показували підвищення приблизно з 164,8 до 164,9 пенса за літр напередодні вихідних.

Попри зміну напрямку, дизпальне коштувало приблизно на 27 пенсів за літр менше, ніж у середині квітня, коли ціна після попереднього загострення на Близькому Сході досягла 191,54 пенса. Таким чином, нове зростання почалося з істотно нижчої бази.

Brent завершила день стрибком майже на 10%

Під час ранкових торгів 13 липня Brent перебувала поблизу $78–79 за барель, однак до завершення сесії подорожчала на $7,29, або 9,59%, до $83,30 за барель. Це було найбільше одноденне підвищення в доларовому вимірі з 2 квітня та найвище закриття з 12 червня. Причиною стало оголошення про відновлення американської морської блокади Ірану та скорочення руху суден через Ормузьку протоку.

Зміна нафтових котирувань не переноситься в роздрібну ціну механічно й одразу. На британському ринку спочатку змінюється гуртова вартість готового пального, після чого оператори АЗС поступово коригують ціни залежно від закупівель, запасів і конкуренції.

RAC очікує подальшого подорожчання

RAC прогнозує, що протягом наступного тижня бензин і дизпальне можуть подорожчати ще приблизно на кілька пенсів за літр. Прогноз є умовним: подальша динаміка залежить від розвитку конфлікту між США та Іраном і стійкості морських постачань через Перську затоку.

Британський приклад показує, що роздрібні ціни можуть змінити напрямок ще до виникнення фізичного дефіциту, якщо зростають гуртові котирування та ризикова премія. Матеріали про аналогічні механізми ціноутворення зібрано у рубриках «Дизельне паливо» та «Нафта».

Джерела: The Guardian: ціни на пальне у Великій Британії, Reuters: підсумки торгів нафтою 13 липня.

Axios 10 липня повідомило, що дизельне пальне дорожчає швидше за нафту через різке зростання крек-спредів. Один із ринкових індикаторів дизельного крек-спреду в США досяг 72,9 долара 9 липня 2026 року, тоді як 9 липня 2024 року становив 21,69 долара.

Зростання ціни дизелю пояснюється не лише нафтою, а й дефіцитом переробки та напруженням у постачанні готових нафтопродуктів.

Axios пояснює, що крек-спред — це ринковий показник різниці між ціною сирої нафти та ціною нафтопродуктів, зокрема дизельного пального. Його зростання фактично означає збільшення маржі переробки, яку ринок додає до вартості нафти в ціні готового продукту.

За даними Axios, один із ф’ючерсних індикаторів дизельного крек-спреду зріс приблизно на 10 доларів у середу, що стало найбільшим приростом за доступною статистикою, яка ведеться з 2023 року. У той самий період ціна сирої нафти зросла на 5,2%, а ціна американського дизельного пального — на 10%.

Серед чинників Axios назвав призупинення російського експорту через наслідки українських ударів по виробництву та внутрішній дефіцит у росії. Видання також вказало на зростання попиту на американський дизель, передусім із узбережжя Мексиканської затоки США.

Окремо Axios зазначило, що експорт пального зі США у червні досяг рекордного рівня, внутрішні запаси дизельного пального скоротилися, а новий виток бойових дій між США та Іраном додав тиску через проблеми з танкерами в Перській затоці.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Axios.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс 10 липня заявив, що споживчі ціни на бензин і дизельне пальне знизяться влітку після домовленості уряду з нафтопереробними компаніями. Мета домовленості — пом’якшити вплив війни з Іраном на ціни пального для домогосподарств.

Греція застосувала адміністративно-договірний механізм стабілізації роздрібних цін на пальне в сезон підвищеного літнього попиту.

За словами Міцотакіса, дві найбільші нафтопереробні компанії Греції погодилися на зниження цін до кінця наступного місяця. Reuters зазначило, що літнє споживання пального в країні зазвичай зростає, коли греки їдуть у сільську місцевість і на острови.

Зростання споживчих цін, посилене конфліктом на Близькому Сході, додатково тисне на бюджети грецьких домогосподарств. Reuters також нагадало, що раніше у 2026 році урядова партія New Democracy оголосила про субсидії на пальне й добрива, а також про знижки на поромні квитки.

Цей кейс має значення для європейського ринку пального як приклад прямого втручання уряду в цінову динаміку без запровадження нового податкового механізму в самому повідомленні Reuters. У джерелі йдеться саме про домовленість із НПЗ щодо тимчасового зниження споживчих цін.

Кіріакос Міцотакіс заявив: “Ціни на пальне знизяться на 10 центів за літр, а дизельне пальне — на 5 центів за літр”.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

У щотижневому звіті EIA, опублікованому 8 липня, зафіксовано різке скорочення запасів дистилятів, до яких належать дизельне пальне та пічне паливо. За тиждень, що завершився 3 липня 2026 року, запаси дистилятів у США зменшилися на 5,0 млн барелів — до 103,6 млн барелів.

Низький рівень запасів підтримує напруження на ринку дизелю

За даними U.S. Energy Information Administration, запаси дистилятів у США були приблизно на 12% нижчими за п’ятирічний середній рівень для цього періоду року. Комерційні запаси сирої нафти без стратегічного резерву, навпаки, зросли на 3,0 млн барелів — до 411,4 млн барелів, але залишалися приблизно на 6% нижчими за п’ятирічну середню.

Американські НПЗ у цей період переробляли в середньому 17,0 млн барелів нафти на добу, що на 173 тис. барелів на добу менше за попередній тиждень. Завантаження потужностей становило 95,8%. Виробництво дистилятів знизилося і становило в середньому 5,2 млн барелів на добу.

Імпорт сирої нафти до США зріс на 351 тис. барелів на добу — до 5,6 млн барелів на добу. Імпорт дистилятів становив 87 тис. барелів на добу. Загальні комерційні запаси нафти й нафтопродуктів скоротилися на 4,0 млн барелів.

Середня роздрібна ціна дизельного пального на автошляхах США на 6 липня становила $4,578 за галон. Це на $0,090 менше, ніж тижнем раніше, але на $0,839 більше, ніж рік тому.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Оптові ціни вже передавалися на АЗС швидше, ніж раніше

За даними The Guardian, Brent у середу підскочила майже на 6% і перевищила $80 за барель, досягнувши найвищого рівня з моменту оголошення перемир’я між США та Іраном. Видання також зазначило, що щонайменше чотири нафтові й газові танкери розвернулися від спроби пройти протокою, посилаючись на дані відстеження суден.

На європейському енергетичному ринку загострення спричинило зростання газових цін. Бенчмарк-контракт TTF у Нідерландах збільшився більш ніж на €2,40 — до €49 за МВт-год, а британський еквівалент зріс на 6 пенсів — до 116,75 пенса за терм.

Для ринку автомобільного пального The Guardian навела коментар AA. Організація зазначила, що завершення перемир’я є негативним сигналом для британських цін на АЗС, але також наголосила: нещодавнє зниження цін на бензин і дизель загалом відстежувало падіння гуртових витрат і передавалося на заправки швидше, ніж зазвичай очікували б раніше.

«Це новина, яку британські водії не хотіли чути напередодні літніх поїздок наприкінці місяця. Завершення перемир’я є тривожним для британських цін на АЗС, але ще не все втрачено», — сказав Люк Босдет, речник AA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Guardian.

У Short-Term Energy Outlook від 7 липня U.S. Energy Information Administration знизила оцінку цін на нафту після часткового відновлення постачання через Ормузьку протоку. Агентство прогнозує Brent на рівні $74 за барель у третьому кварталі 2026 року та $65 за барель у 2027 році.

Офіційний прогноз США показує швидше послаблення нафтового балансу після піку воєнної напруги

EIA повідомила, що 18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння для завершення конфлікту та відкриття Ормузької протоки. Після цього агентство підвищило очікування щодо світового видобутку нафти на решту року.

За прогнозом EIA, більша частина видобутку нафти повернеться майже до довоєнних середніх рівнів до кінця року, а більшість зупиненого видобутку — у першому кварталі 2027 року. Агентство очікує скорочення світових запасів нафти на 2,2 млн барелів на добу у третьому кварталі 2026 року. Це менше, ніж понад 7 млн барелів на добу в червневому прогнозі та 5 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.

Brent у середньому коштував $85 за барель у червні, що на $22 менше, ніж у травні, та на $32 нижче квітневого піку. Прогноз середньої ціни Brent на 2026 рік знижено до $82 за барель проти $95 у попередньому прогнозі. Для 2027 року оцінку знижено до $65 за барель проти $79.

Для ринку нафтопродуктів EIA прогнозує середню роздрібну ціну дизельного пального у США на рівні $4,61 за галон у 2026 році та $4,02 за галон у 2027 році. Агентство також зазначило, що НПЗ підтримували виробництво дистилятів через високий глобальний попит.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Argus Media повідомило 22 червня, що ціни на німецькі нафтопродукти за тиждень до 19 червня знизилися до найнижчих рівнів від початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Ключовим чинником стало падіння ф’ючерсів ICE gasoil після оголошення рамкової угоди про завершення війни 14 червня.

Німецький ринок нафтопродуктів реагує на нижчі зовнішні індикатори, але логістика на Рейні стримує здешевлення

За даними Argus Media, внутрішній спотовий попит на мазут і дизельне пальне у Німеччині знизився. Трейдери пояснили слабші обсяги тим, що споживачі відкладали закупівлі, очікуючи подальшого зниження цін.

Оптові ціни на дизельне пальне з автомобільним відвантаженням повернулися до рівнів, що передували війні. Цьому сприяло тимчасове зниження енергетичного податку, яке діє до кінця червня та зменшує оптову ціну дизельного пального на €14,04 за 100 л.

Водночас Argus Media вказало на чинники, які обмежували падіння цін. Зокрема, зросли ціни на німецькі зобов’язання зі скорочення парникових газів. Крім того, падіння рівня води на Рейні призвело до значного зростання фрахтових ставок, а постачання мазуту на півдні країни залишалося обмеженим.

Додатковим чинником стали повторні перебої з навантаженням на НПЗ Bayernoil у Нойштадті-Фобурзі потужністю 214,5 тис. барелів на добу, через що частина продавців тимчасово не пропонувала продукт.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Малайзія з липня встановить єдину нижчу ціну дизельного пального — 2,10 ринггіта за літр. Рішення пов’язане з тим, що різниця між субсидованими та несубсидованими цінами створила умови для контрабанди й втрат доходів.

Різниця в регіональних цінах стала окремим ринковим ризиком

Reuters повідомило 22 червня, що Малайзія знизить ціну дизельного пального до 2,10 ринггіта, або $0,50, за літр по всій країні з липня. Нині дизель продається за субсидованою ціною 2,15 ринггіта за літр у східних штатах Сабах і Саравак, тоді як на Малайському півострові ціна становить 4,37 ринггіта.

Міністерство фінансів Малайзії заявило, що така різниця створила простір для витоку доходів і контрабанди субсидованого дизельного пального, зокрема через кордони.

Водночас міністерство не повідомило, як уряд фінансуватиме додаткову субсидію. Reuters зазначило, що державні фінанси вже перебувають під тиском через зростання паливних витрат, пов’язане з війною в Ірані.

Малайзія також шукає альтернативні джерела пального, оскільки близькосхідний конфлікт обмежує глобальне постачання. Окремо Petronas повідомила про нові угоди в Туркменістані, включно зі співпрацею з Turkmennebit і Hazarnebit для посилення присутності у Каспійському морі та розширення портфеля upstream.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.

Дизель став головною точкою тиску на світову економіку

Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.

Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.

• Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50% після початку конфлікту навколо Ірану.
• У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.
• Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.
• Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.

Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.

Найвразливішими стали країни без власної переробки

Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.

Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.

• Австралія уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.
• У 2025 році країна імпортувала близько 25 млн тонн дизеля.
• Середній місячний імпорт становив приблизно 2,10 млн тонн.
• У 2026 році імпорт зріс до 2,19 млн тонн на місяць.
• У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до 2,52 млн тонн — максимального рівня за останні 18 місяців.
• Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.

Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.

Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.

Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля

Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.

• У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на 24% порівняно з попереднім роком.
• Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.
• S&P Global прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже 29% у 2026 році.
• Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.

Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.

Світові імпортери вже почали економити паливо

Дані компанії Kpler свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.

• 10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.
• Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.
• Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив 17,3 млн тонн.
• За аналогічний період 2025 року показник перевищував 21 млн тонн.
• Скорочення становило близько 3,6 млн тонн.

Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.

Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.

Ормузька протока стала головним фактором нестабільності

Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.

• Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.
• Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.
• Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.
• Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.

Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.

Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

На українському ринку дизельного пального сформувався короткостроковий простір для зниження роздрібних цін: імпортний паритет за тиждень просів, а маржа АЗС зросла. Водночас світовий ринок залишається нервовим через Ормузьку протоку, Іран і високі ціни на Brent, тому прогноз зниження має середню ймовірність.

Дизельне пальне: локальний ринок і світовий тиск розійшлися в різні боки

Дизельне пальне в Україні поки що рухається не за найгіршим сценарієм для споживача. Станом на 12 травня середня роздрібна ціна по всіх АЗС становила 87,59 грн/л, за 7 днів вона знизилася на 0,33 грн/л, а за 30 днів — на 2,65 грн/л.

Головний висновок для найближчих 1–2 тижнів: не різке подорожчання, а обережне зниження або стабілізація. Але цей прогноз має середню імовірність, бо зовнішній ринок нафти залишається під тиском геополітики.

Світовий ринок

Світовий ринок зараз дає суперечливий сигнал для України. З одного боку, європейські котирування за 7 котирувальних днів знизилися на 82,3 дол./т, що потягнуло вниз імпортний паритет (розрахункова ціна ввезеного пального з урахуванням зовнішніх котирувань, курсу валют, податків і логістики).

З іншого боку, новинний фон залишається ціновим ризиком:

• Ормузька протока фактично залишається ключовим джерелом напруги. За оцінкою EIA, Brent у травні-червні може триматися поблизу 106 дол./бар., а відновлення руху через протоку не означатиме швидкого повернення ринку до рівноваги.
• Обмеження постачання з Близького Сходу прямо впливає на дизель через вартість сировини, страхування перевезень, доступність фізичних партій і очікування трейдерів.
• Європейський попит не провалився: споживання бензину, дизельного й реактивного пального у квітні оцінювалося на рівні 13,56 млн барелів на добу проти 13,51 млн барелів середнього показника за 5 років. Це означає, що висока ціна поки не зняла напругу через падіння попиту.
• Казахстанський напрямок для Європи також стає чутливішим: очікуване скорочення експорту CPC Blend у червні з майже 1,7 млн б/д до 1,3–1,4 млн б/д може ускладнити роботу європейських НПЗ.
• російська переробка також створює додаткову невизначеність для регіонального балансу: пермський НПЗ, який у 2024 році виробив 5,3 млн тонн дизельного пального, зупинив перероблення після атак, а ремонт може тривати кілька тижнів.

Для України це означає: локальна статистика зараз дозволяє говорити про зниження, але світовий ринок не дає підстав вважати це зниження гарантованим або тривалим.

Дизельне пальне на АЗС

Станом на 12 травня роздрібний ринок дизельного пального виглядав так:

• усі АЗС: 87,59 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,33 грн/л, за 30 днів — мінус 2,65 грн/л;
• преміальний сегмент: 89,57 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,08 грн/л, за 30 днів — мінус 2,09 грн/л;
• дискаунтери: 85,93 грн/л, зміна за 7 днів — мінус 0,92 грн/л, за 30 днів — мінус 2,95 грн/л.

Тренд у всіх трьох сегментах — зниження. При цьому найшвидше ціни просідають у дискаунтерів, тобто в мережах із нижчим ціновим позиціонуванням. Це важливо для споживача: саме дискаунтери першими відпрацьовують потенціал здешевлення, тоді як преміальний сегмент рухається повільніше.

Маржа, тобто різниця між роздрібною ціною та імпортним паритетом, залишається достатньо широкою:

• усі АЗС: 10,74 грн/л;
• преміальний сегмент: 12,72 грн/л;
• дискаунтери: 9,08 грн/л.

За 7 днів маржа по всіх АЗС зросла на 4,80 грн/л. Це означає, що мережі мають простір не перекладати короткострокові коливання зовнішнього ринку одразу на споживача. Але це не автоматична гарантія здешевлення: роздріб зазвичай реагує із затримкою.

Волатильність, тобто амплітуда коливань цін, у короткому періоді помірна: стандартне відхилення за 7 днів по всіх АЗС становить 0,48 грн/л, а за 30 днів — 2,23 грн/л. Це свідчить не про хаотичний ринок, а про поступову корекцію після попереднього підвищення.

Спред premium–discount

Спред premium–discount — це різниця між цінами преміальних мереж і дискаунтерів. Для дизельного пального він становить 3,64 грн/л. За 7 днів спред збільшився на 0,84 грн/л, за 30 днів — на 0,86 грн/л.

Це означає, що цінова дистанція між преміальним сегментом і дискаунтерами розширюється: дешевші мережі швидше знижують ціни, а дорожчі утримують вищу маржу довше.

Продажі дизельного пального автомобільними нормами

Автомобільні норми — це продажі пального для корпоративних клієнтів, автопарків або клієнтів, які купують ресурс не як звичайний роздрібний споживач на стелі АЗС, а за окремими умовами. У цьому сегменті дизельне пальне станом на 13 травня оцінювалося в середньому на рівні 76,62 грн/л.

• За день ціна майже не змінилася: плюс 0,20%.
• Порівняно з 13 квітня вона нижча на 12,17%.
• Порівняно з 14 березня вона вища на 3,37%.

Роздрібний показник АЗС дизельного палива на 13 травня становив 87,58 грн/л: за день він майже не змінився, але проти 13 квітня знизився на 3,21%. Роздрібний ринок уже частково відпрацьовує зниження паритету, але робить це значно повільніше, ніж сегмент автомобільних норм.

Чому прогнозний тиск вниз не означає миттєвого падіння цін

У ціноутворені для дизельного пального на найближчі 7 днів переважає тиск на зниження: імпортний паритет і європейські котирування знижувалися, а маржа залишалася достатньою для компенсації витрат мереж АЗС.

Водночас причинні висновки тут треба робити обережно. За статистикою, найкращий лаг реакції роздробу на імпортний паритет становить:

• усі АЗС: 2 дні, кореляція 0,3928;
• преміальний сегмент: 2 дні, кореляція 0,3750;
• дискаунтери: 1 день, кореляція 0,3798.

Роздріб має помірну реакцію на паритет із лагом 1–2 дні, але рішення мереж залежать також від запасів, конкуренції, логістики та очікувань щодо світового ринку.

Рейтинг факторів ціноутворення дизельного пального

1. Європейські котирування дизельного пального. Це найсильніший безпосередній фактор у наданих даних. Саме їхнє зниження за 7 котирувальних днів на 82,3 дол./т стало ключовим аргументом для сценарію зниження цін в Україні.
2. Brent і геополітична премія. Brent не є прямою ціною українського дизелю, але через Ормузьку протоку, Іран і ризики постачання він формує очікування трейдерів і майбутні європейські котирування. Brent поблизу 106 дол./бар. — це ризик, який може швидко зламати локальний сценарій здешевлення.
3. Курс гривні до долара та євро. За 7 днів долар майже не створював тиску, а євро зріс помірно. Цей фактор не перекриває вплив зниження європейських котирувань.
4. Сезонність споживання. Попит у Європі залишається близьким до п’ятирічної сезонної норми, тому сезонність не знімає ціновий тиск. Але вона виглядає не головним драйвером, а фоновим фактором, який підтримує попит і не дозволяє ринку швидко охолонути.

Висновок

На найближчі 1–2 тижні базовий сценарій для дизельного пального в Україні — стабілізація з імовірним обережним зниженням. Найбільший потенціал для зниження зберігається у преміальному сегменті, де маржа вища, а реакція на зниження паритету повільніша.

Імовірність цього сценарію — середня. Формально розрахунковий прогноз дає середній рівень. Додатковий ризик — світовий ринок: якщо напруга навколо Ормузької протоки або Brent знову посилиться, український роздріб може зупинити зниження ще до повного відпрацювання нинішнього запасу маржі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».