Главі російського «Лукойлу» Вагіту Алекперову не хотілося б бачити зростання цін на нафту вище 100 доларів за барель, оскільки це, на його думку, може призвести до «обвалення» ринку.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті «КоммepcaнтЪ».

«Не хотілося б знову бачити ціни на нафту вище 100 доларів за барель, оскільки це може стимулювати інвестиції в низькорентабельні малоефективні проекти і потім знову привести до того, що ми вже проходили, – обвалення ринку», – сказав Алекперов.

Глава «Лукойлу» також додав, що вартість нафти в 65-75 доларів за барель є комфортною для споживачів, і країни-учасниці ОПЕК+ націлені на її збереження за рахунок регулювання обсягів видобутку.

Читайте в «Терміналі», світові ціни на нафту торгуються з млявою і різноспрямованою динамікою по різних марках після рішення про зниження Saudi Aramco цін на цю сировину.

При запропонованій НКРЕКП ставці на старі активи 3% буде зірвано програму приватизації держпакетів обленерго.

Таку думку висловила народний депутат Людмила Буймістер на засіданні НКРЕКП.

26.08.2020 державним Регулятором НКРЕКП була ухвалена Методика стимулюючого тарифоутворення з поділом активів компанії на «стару» базу зі ставкою прибутковості в 3% і «нову» базу зі ставкою прибутковості в 16,74%. Народний депутат Людмила Буймістер висловила сумніви, що такий підхід буде сприяти приватизації.

«З такою ставкою 3% на старі активи ми отримаємо негативний грошовий потік. Це означає, що і Програма приватизації, яка сьогодні у є Фонду державного майна, буде де-факто знецінена, тому що я прекрасно розумію, що якщо методологія показує негативний грошовий потік, то ми не отримаємо того ефекту від приватизації. У нас закладаються з року в рік надходження від приватизації в бюджет нашої країни, але з такою методологією ми не отримаємо того ефекту, якого ми хочемо досягти», — зазначила Людмила Буймістер.

Буймістер зазначає, що причина в негативному грошовому потоці, до якого призведуть такі ставки: «Я обрахувала модель із запропонованими трьома і п’ятнадцятьма відсотками 15,72% які сьогодні є в проекті постанови. Я бачу у себе негативний грошовий потік у багатьох обленерго в нинішніх умовах. І особливо цей негативний грошовий потік ми будемо спостерігати саме на державних обленерго, які знаходяться в значно гіршому грошовому стані, ніж деякі інші обленерго в нашій країні».

Шельфове нафтогазове родовище «Дельфін» можуть виставити на конкурс кількома лотами, щоб залучити якомога більше міжнародних компаній до видобутку газу в Україні. Про це заявив міністр енергетики і захисту довкілля Олексій Оржель під час презентації звіту роботи міністерства комітету ВР.

На публікацію в журналі «Термінал», отримали експертну думку від доктора геологічних наук Сергія Стовби.

«Це абсолютно невірне рішення. Кажу це як фахівець, що вивчає геологію Чорноморського шельфу та перспективи його нафтогазоносності більше 20 років. Геологічні ризики для пошуку родовищ на акваторії, що залишилась неокупованою російськими загарбниками, занадто великі. Попереднє рішення про конкурс на велику ділянку було більш зваженим і правильним. ПАТ «Укргазвидобування» має дуже добре подумати стосовно доцільності своєї участі у тендері», — написав науковець.

На думку Сергія Стовби, менеджери компанії навіть не уявляють реальні перспективи та ризики геологорозвідувальних робіт у цій частини акваторії.

«Не витрачайте дарма гроші, які можна витратити на більш прибуткові та менш ризиковані проекти по дорозвідці родовищ у ДДЗ та Карпатському регіоні. В ПАТ «Укргазвидобування» немає достатньої кількості висококваліфікованих кадрів та досвіду для роботи на шельфі», — констатував він.

Ми повинні бути задоволені умовами нового контракту на транзит російського газу. Але які уроки з невдач «Газпрому» ми повинні винести?

Про це для LB.ua написав академик НАН України економіст Богдан Данилишин.

По-перше, ми повинні вже зараз найсерйознішим чином думати про те, чим замістити доходи, які зникнуть після завершення контракту на транзит російського газу. Щезнуть вони не стільки тому, що будуть введені нові транспортні потужності, які оминають Україну, скільки тому, що Європа продовжить скорочувати покупку трубопровідного російського газу.

По-друге, ми маємо можливість ще раз переконатися в тому, що ставка на старі технології (трубопровідний спосіб транспортування газу) може призвести до сильного технологічного відставання і втрат ринку. За великим рахунком, ми в аналогічній ситуації — наявність в Україні нехай і великих, але морально і матеріально застарілих промислових підприємств другого технологічного укладу не повинно заспокоювати. В умовах третьої і четвертої промислових революцій продукція цих українських підприємств буде витіснятися з ринків. Причому не тільки з міжнародних, але і з нашого внутрішнього ринку.

По-третє, складно передбачити реакцію російського керівництва на ті невдачі, які терпить їх «національне надбання». Не можна виключати, що внаслідок скорочення доходів від експорту газу, які вносять істотний внесок в наповнення бюджету Росії, там почнеться невдоволення з боку населення, адже його доходи можуть істотно скоротитися. При невмінні і небажанні вирішувати внутрішні проблеми, традиційний для імперіалістичної держави вихід — зовнішня агресія. Не факт, що знову проти України — судячи по наполегливому небажанню президента Білорусі О.Лукашенка оформляти аншлюс очолюваної ним країни на користь Росії, жертвою агресії РФ може стати Білорусь.

Але і ми в жодному разі не можемо вдаватися до самозаспокоєння. Ворог на наших кордонах як і раніше небезпечний. Вражений ворог небезпечний подвійно. Що робити? Тут нам важливий приклад Ізраїлю, який з моменту свого утворення в 1948 році, також знаходився в складній ситуації, схожій на нашу, але послідовно подолав усі перешкоди і став однією з найрозвиненіших технологічних країн світу, головним чином, завдяки своїй військово-технологічній програмі. Прискорений перехід економіки України на інноваційно-технологічну модель розвитку дозволить нам істотно посилити свою обороноздатність. При цьому синергія і взаємне проникнення — трансферт проривних технологій зі сфери національного ВПК в цивільний сектор економіки і трансферт цивільних технологій у військово-технологічний сектор — стануть запорукою успіху України в економіці і військово-політичній сфері.

Комітет з питань податкової та фінансової політики ВРУ «підтримав скасування пільги, якою звільнявся від сплати ПДВ імпорт енергетичного обладнання для сонячних та вітроелектростанцій» і що нібито «програвав український державний бюджет, який через цю пільгу не надійшло біля 10 млрд грн у 2019 році».

Про це у Фейсбук написав заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк.

За його словами,  метою названо – вирівняти конкурентні умови, підтримати національного виробника та наповнити бюджет.

«Мета благородна — підтримувати власних виробників потрібно, але після аналізу є багато АЛЕ.

По-перше, підтримка національного виробника вже є в законі Про альтернативні джерела енергії через «надбавку до «зеленого» тарифу, аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва». Тобто кожна вироблена на СЕС/ВЕС із так званою «місцевою складовою» кіловат-година продавалась на 5-10% дорожче. Це і є механізм підтримки національного виробника. Саме так це просувалося при розробці законопроекту. Тепер же про це чомусь вже на згадують. Але ця підтримка діє лише для ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС. Це важливий момент – запам’ятаємо.

По-друге, переважна частина імпорту обладнання, які попали під цю пільгову норму – фотоелектричні панелі, вітрогенератори, інвертори та трансформатори були використані для будівництва знову ж таки ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС. Вони будуються зазвичай спеціально створеними ТОВками, які і були імпортерами цього обладнання. Припустимо, що пільги з ПДВ немає. Тоді ці ТОВки ставлять сплачений ПДВ в податковий кредит і повертають його (або зменшують свої податкові зобов’язання) на абсолютно законних підставах. На круг виходить скільки сплатив ПДВ при імпорті стільки й повернув. Різниця в двох моментах – розрив в часі між сплатою ПДВ при імпорті (перед оформленням митної декларації) та його поверненням (або зменшеннями податкового зобов’язання), а також адміністративній процедурі, пов’язаній із таким поверненням. І тут для одних можливості, а для інших витрати – 1) корупціоноємність адміністративної процедури поверненням ПДВ та/або 2) фінансові витрати на наповнення обігових коштів для заповнення розриву між сплатою ПДВ та його поверненням (або зменшеннями податкового зобов’язання). То звідки ж втрати бюджету в 10 млрд грн у 2019? А немає ніяких втрат «на круг». Але знову ж таки це все справедливо лише для ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС.

По -третє, на ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС світ клином не зійшовся! Ще є перспективний та динамічний сектор домашніх СЕС, які будують громадяни в себе на подвір’ї. А от в них ніякого податкового кредиту немає і сплатити ПДВ за панелі та інвертори прийдеться відразу, а за вироблену електроенергію їм сплачують БЕЗ ПДВ (на відміну від великих ПРОМИСЛОВИХ СЕС).

То проти кого ці ініціативі під солодким соусом турботи про бюджет та національного виробника? Великі ПРОМИСЛОВІ СЕС/ВЕС не сильно постраждають, бо ПДВ повернуть. У податкової виникнуть нові (корупційноризиковані) можливості при адмініструванні ПДВ. Національних виробників вже підтримали через «місцеву складову», — написав чиновник.

«Залишається, що для домашніх СЕС обладнання подорожчає на 20%?! То проти кого бореться Рада?! Чи це лише ініціативи окремого депутата в запалі “священного походу”? — питання від заступника начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексія Хабатюка.

Поставки російських енергоресурсів створюють альтернативу для енергоресурсів, які виробляються на потужностях українських олігархів.

Про це в ефірі «Радіо НВ» сказав голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
«Якщо ми припиняємо все купляти, то Росія не поставляє скраплений газ, дизель, вугілля. Цих товарів 20-40% на українському ринку. Якщо ми все це перестаємо купляти, то, скоріше за все, ми матимемо той самий російський продукт, що поставлятиметься в обхід. Але тоді національні виробники отримають суперконкурентні переваги», — зазначив Герус.

На його думку, після припинення імпорту з Росії національні виробники піднімуть ціни на енергоресурси на 20-30%.
«Бенефіціаром Кременчуцького НПЗ є Ігор Коломойський, а бенефіціаром енергетичних компаній — Рінат Ахметов. На ринку настане посилення монополізації, бо не буде опції купити не в того, а в іншого. У такій ситуації ми будуватимемо олігархічну державу», — вважає Герус.

В Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID) вважають, що новий ринок електроенергії в Україні повинен вводитися своєчасно. Така позиція була озвучена на робочій нараді представників енергетичної галузі «Впровадження в Україні нового ринку електричної енергії. Виклики і шляхи вирішення», присвяченому запуску ринку з 1 липня 2019 року.

Про це повідомило УНН.

На заході були присутні представники регулятора (НКРЕКП) і енергетичних компаній. Більшість учасників зійшлися на думці, що новий лібералізований ринок необхідний Україні. Крассимір Канів, Старший економіст з питань енергетики USAID, оцінюючи ступінь підготовки ринку до запуску заявив: «Ми не віримо, що ринок з 1 липня може не запрацювати! Провал ринку — неможливий».

Ринок дозволить посилити конкуренцію в українській енергетиці. Це також було предметом обговорення учасників зустрічі. «Заяви, що немає конкуренції — не вірні. Конкуренція є вже зараз», — зазначив Крассимір Канів.

«Ринок сегментований. І в кожному сегменті вже є конкуренція. А коли почнеться імпорт, то конкуренція буде ще більш істотною. Сьогодні українським трейдерам важливо і потрібно отримати досвід роботи на ринку. Коли разом з інтеграцією в Європу, прийдуть європейські трейдери, українці вже будуть вміти працювати і конкурувати», — наголосив він.

Канів також зазначив, що в майбутньому ціни на електроенергію впадуть. І причина зниження цін як раз в конкуренції. Щодо термінів введення ринку представник USAID наголосив, що ринок необхідно вводити якомога швидше. «Той, хто говорить, що ринок потрібно відкласти — глибоко помиляються. Ринок потрібно вводити якомога швидше», — упевнений експерт.

«Термінал» писав, представник Президента в Кабінеті міністрів Андрій Герус не згоден з рішенням уряду щодо запровадження ринку електроенергії з 1 липня і вважає, що його треба перенести на рік.