<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; energy security</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energy-security/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 26 Jul 2026 13:58:25 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Гуртовий дизель став на 6,85 грн/л дорожчим за роздріб: як ринок увійшов у зону високого ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/25/gurtovij-dizel-stav-na-685-grnl-dorozhchim-za-rozdrib-yak-rinok-uvijshov-u-zonu-visokogo-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/25/gurtovij-dizel-stav-na-685-grnl-dorozhchim-za-rozdrib-yak-rinok-uvijshov-u-zonu-visokogo-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 25 Jul 2026 19:33:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[import parity]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[replacement cost]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичний ризик]]></category>
		<category><![CDATA[гуртові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[імпортний паритет]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[логістичний ризик]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		<category><![CDATA[спред]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизпаливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154584</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30784-Цены_рост.jpg" alt="Гуртовий дизель став на 6,85 грн/л дорожчим за роздріб: як ринок увійшов у зону високого ризику"/><br />Станом на 24 липня 2026 року середня гуртова ціна дизельного палива в Україні досягла 91,78 грн/л, тоді як середня ціна на АЗС становила 84,92 грн/л. Роздріб виявився на 6,85 грн/л дешевшим за гурт, хоча ще 1 липня перевищував його на 11,15 грн/л. Одночасно розрахунковий імпортний паритет становив 82,01 грн/л, а використане в розрахунку котирування Platts [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30784-Цены_рост.jpg" alt="Гуртовий дизель став на 6,85 грн/л дорожчим за роздріб: як ринок увійшов у зону високого ризику"/><br /><article><strong>Станом на 24 липня 2026 року середня гуртова ціна дизельного палива в Україні досягла 91,78 грн/л, тоді як середня ціна на АЗС становила 84,92 грн/л. Роздріб виявився на 6,85 грн/л дешевшим за гурт, хоча ще 1 липня перевищував його на 11,15 грн/л. Одночасно розрахунковий імпортний паритет становив 82,01 грн/л, а використане в розрахунку котирування Platts — $1285 за тонну. Така конфігурація показує, що гуртовий ринок уже переніс у ціну подорожчання зовнішнього ресурсу й ризик його заміщення, тоді як роздріб реагував із запізненням.</strong></article>
<article>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/Гурт-ДП-дорожче-за-роздріб.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-154585" src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/Гурт-ДП-дорожче-за-роздріб.jpg" alt="Гурт ДП дорожче за роздріб" width="600" height="424" /></a></h3>
<h3>Дизельний ринок: нафта дорожчає, гурт випереджає АЗС, а запас стає частиною ціни</h3>
<p>Український ринок дизельного пального залежить не лише від світової ціни на нафту. Для кінцевої вартості літра мають значення європейські котирування готового продукту, валютний курс, акциз, податок на додану вартість, морська й сухопутна логістика, фінансування запасів та фізична доступність наступної партії.</p>
<p>Дані за 24 липня показують одразу кілька взаємопов’язаних процесів:</p>
<ul>
<li><strong>нафта Brent подорожчала до $97,48 за барель;</strong></li>
<li><strong>котирування Platts для дизпалива, використане в розрахунку імпортного паритету, становило $1285 за тонну;</strong></li>
<li><strong>імпортний паритет досяг 82,01 грн/л;</strong></li>
<li><strong>середня гуртова ціна піднялася до 91,78 грн/л;</strong></li>
<li><strong>середня роздрібна ціна на АЗС становила 84,92 грн/л;</strong></li>
<li><strong>роздріб був нижчим за гурт на 6,85 грн/л, але вищим за імпортний паритет на 2,92 грн/л.</strong></li>
</ul>
<p><em>Імпортний паритет</em> — це розрахункова повна вартість ввезення пального в Україну. До нього входять ціна продукту на зовнішньому ринку, валютний курс, логістика, акциз, податок на додану вартість та інші обов’язкові витрати. Він показує, скільки приблизно коштуватиме заміщення проданого ресурсу новою імпортною партією за поточних умов.</p>
<h4>Brent за липень додала третину вартості</h4>
<p>24 липня ф’ючерсна ціна Brent становила <strong>$97,48 за барель</strong>. Днем раніше показник дорівнював $96,10 за барель. Добове зростання становило $1,38, або <strong>1,44%</strong>.</p>
<p>Порівняно з 1 липня, коли Brent коштувала $73,02 за барель, ціна зросла на $24,46, або <strong>33,50%</strong>. Водночас вона залишалася на 10,07% нижчою за рівень 1 травня — $108,39 за барель.</p>
<ul>
<li><strong>1 травня:</strong> $108,39 за барель;</li>
<li><strong>1 липня:</strong> $73,02 за барель;</li>
<li><strong>23 липня:</strong> $96,10 за барель;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> $97,48 за барель.</li>
</ul>
<p>Ф’ючерс Brent є орієнтиром для світового ринку сирої нафти, але не відображає повної вартості конкретної фізичної партії для нафтопереробного заводу. Індикатор фізичної нафти Dated Brent 23 липня досяг <strong>$105,70 за барель</strong>, а північноморський сорт Forties 24 липня — <strong>$108,77 за барель</strong>.</p>
<p>Різниця між ф’ючерсною й фізичною ціною має практичне значення. Ф’ючерс показує ринкові очікування, тоді як фізична партія включає премію за реальну наявність сировини, її якість, місце завантаження та строк доставки. За дефіциту нафтопереробні заводи можуть конкурувати саме за доступний фізичний ресурс, тому готове дизельне пальне дорожчає швидше за базову нафтову котировку.</p>
<h4>Котирування готового дизпалива важливіше за механічне копіювання Brent</h4>
<p>Безпосереднім орієнтиром для українського дизельного ринку є не сама Brent, а котирування готового дизельного пального відповідної якості й базису постачання.</p>
<p>Станом на 24 липня значення Platts становило на рівні <strong>$1285 за тонну</strong>. Platts — система міжнародних цінових оцінок енергоресурсів, що належить S&amp;P Global Commodity Insights. Такі оцінки використовують у контрактах як базу, до якої додають або від якої віднімають премію постачальника, логістику та інші витрати.</p>
<p>Висока ціна дизпалива порівняно з нафтою пояснюється станом переробки. Цей зв’язок показує <em>крек-спред</em> — різниця між ринковою вартістю готового нафтопродукту та вартістю сировини, потрібної для його виробництва.</p>
<p>Це не означає, що будь-яка зміна Brent автоматично й пропорційно переноситься на ціну дизпалива. На неї окремо впливають:</p>
<ul>
<li>завантаження європейських нафтопереробних заводів;</li>
<li>запаси середніх дистилятів;</li>
<li>ремонти й аварії на НПЗ;</li>
<li>експортні обмеження;</li>
<li>доступність танкерів, барж, вагонів та автоцистерн;</li>
<li>премія за конкретну фізичну партію;</li>
<li>зміна маршрутів постачання.</li>
</ul>
<h4>Імпортний паритет піднявся до 82,01 грн/л</h4>
<p>Імпортний паритетперевищивший 82 грн/л не є обов’язковою ціною продажу. Він є орієнтиром вартості нового ресурсу на вході в український ринок. Фактична гуртова ціна може відхилятися від нього через терміновість, доступність обсягів, регіон постачання, кредитні умови, перевантаження маршрутів або дефіцит транспорту.</p>
<h4>Гуртова ціна за місяць зросла майже на 47%</h4>
<p>Середня гуртова ціна дизпалива 24 липня досягла 91,78 грн/л.</p>
<ul>
<li><strong>23 липня:</strong> 89,64 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> 91,78 грн/л;</li>
<li><strong>добове зростання:</strong> 2,13 грн/л, або 2,38%.</li>
</ul>
<p>За місяць гуртова ціна зросла значно сильніше:</p>
<ul>
<li><strong>24 червня:</strong> 62,50 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> 91,78 грн/л;</li>
<li><strong>зростання:</strong> 29,28 грн/л, або 46,85%.</li>
</ul>
<p>Порівняно з 25 травня, коли середня гуртова ціна становила 74,17 грн/л, вона піднялася на 23,73%.</p>
<p>Якщо порівнювати однакові дати початку й кінця липневого періоду, 1 липня гуртовий дизель коштував 64,49 грн/л, а 24 липня — 91,78 грн/л. Зростання за цей проміжок становило 27,28 грн/л, або <strong>42,31%</strong>.</p>
<p>На 24 липня гуртова ціна перевищувала розрахунковий імпортний паритет на <strong>9,77 грн/л (</strong>арифметична різниця між 91,78 грн/л у гурті та 82,01 грн/л імпортного паритету. У відносному вимірі вона становила близько 11,9% від рівня паритету.</p>
<p>Саме по собі таке відхилення може включати вартість уже сформованого дефіцитного ресурсу, термінове постачання, обмежені обсяги, регіональну логістику, фінансування або премію за гарантовану фізичну наявність.</p>
<h4>Роздріб зростав майже у п&#8217;ятеро повільніше за гурт</h4>
<p>Середня ціна дизельного пального на АЗС 24 липня становила <strong>84,92 грн/л</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>23 липня:</strong> 82,65 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> 84,92 грн/л;</li>
<li><strong>добове зростання:</strong> 2,28 грн/л, або 2,75%.</li>
</ul>
<p>За місяць роздрібна ціна зросла з 77,59 до 84,92 грн/л — на 7,34 грн/л, або <strong>9,46%</strong>. За той самий період гурт подорожчав на <strong>46,85%</strong>.</p>
<p>Порівняння з 1 липня також показує різну швидкість:</p>
<ul>
<li><strong>гурт:</strong> із 64,49 до 91,78 грн/л, або на <strong>42,31%;</strong></li>
<li><strong>роздріб:</strong> із 75,64 до 84,92 грн/л, або на<strong> 12,28%.</strong></li>
</ul>
<p>Такий розрив означає, що гуртовий сегмент значно швидше відреагував на зовнішнє подорожчання та зміну доступності ресурсу. АЗС певний час могли продавати пальне з раніше закуплених запасів, але ці запаси не відображають вартість наступного поповнення.</p>
<p>Для імпортозалежного ринку саме вартість наступної партії визначає, чи зможе компанія відновити проданий обсяг. Продаж може залишатися бухгалтерськи прибутковим щодо старого запасу, але водночас бути збитковим щодо заміщення.</p>
<h4>Спред між роздробом і гуртом змінив знак</h4>
<p><em>Спред між роздрібною та гуртовою ціною</em> у наданому показнику розраховується як ціна на АЗС мінус гуртова ціна. Динаміка показує різкий розворот:</p>
<ul>
<li><strong>1 травня:</strong> +6,00 грн/л;</li>
<li><strong>1 липня:</strong> +11,15 грн/л;</li>
<li><strong>17 липня:</strong> −0,69 грн/л;</li>
<li><strong>23 липня:</strong> −7,00 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> −6,85 грн/л.</li>
</ul>
<p>На початку липня середня роздрібна ціна перевищувала гуртову на 11,15 грн/л. З 17 по 24 липня ситуація стала протилежною: гурт перевищив роздріб на 6,85 грн/л. Загальна зміна співвідношення становила майже <strong>18 грн/л</strong>.</p>
<p>Тривале збереження гуртової ціни вище за роздрібну створює для мереж АЗС, що купують ди кілька ризиків:</p>
<ul>
<li>поточний продаж не забезпечує повного фінансування наступної закупівлі;</li>
<li>запас скорочується швидше, ніж його можна відновити;</li>
<li>мережа залежить від старих дешевших залишків;</li>
<li>погіршується ліквідність;</li>
<li>після вичерпання запасу виникає потреба різкіше коригувати ціну на стелі.</li>
</ul>
<h4>Роздріб перевищував імпортний паритет лише на 2,92 грн/л</h4>
<p>Попри те що середня ціна на АЗС була нижчою за гуртову, вона залишалася вищою за розрахунковий імпортний паритет.</p>
<ul>
<li><strong>імпортний паритет:</strong> 82,01 грн/л;</li>
<li><strong>середня роздрібна ціна:</strong> 84,92 грн/л;</li>
<li><strong>спред роздробу до паритету:</strong> 2,92 грн/л, або 3,56%.</li>
</ul>
<p>Ці 2,92 грн/л не є чистою маржею АЗС. Із цього розриву мають фінансуватися доставка від нафтобази до станції, персонал, електроенергія, охорона, ремонт, банківський еквайринг, програми лояльності, втрати, фінансування запасу та прибуток. Ці розрузнки стосуються переважно великих мереж АЗС, що самі постачають дизпаливо по імпортних контрактах.</p>
<p>Близькість роздрібної ціни до імпортного паритету є ознакою обмеженого простору для покриття повної вартості роздрібної операції.</p>
<h4>У дискаунтерів запас між ціною й паритетом скоротився до 1,08 грн/л</h4>
<p>Станом на 24 липня ситуація виглядає таким чином:</p>
<ul>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> 83,09 грн/л. Спред до імпортного паритету — 1,08 грн/л, або 1,32%.</li>
<li><strong>Середній клас:</strong> 84,77 грн/л. Спред — 2,77 грн/л, або 3,38%.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> 86,72 грн/л. Спред — 4,71 грн/л, або 5,74%.</li>
</ul>
<p>Різниця між середньою ціною преміального сегмента та дискаунтерів становила <strong>3,63 грн/л</strong>.</p>
<p>Найвразливішими до нового подорожчання гурту є дискаунтери. Їхня ціна перевищувала імпортний паритет лише на 1,08 грн/л, але була на 8,69 грн/л нижчою за середню гуртову ціну 91,78 грн/л. За такого співвідношення відновлення запасу за поточним гуртовим прайсом потребує або підвищення ціни, або використання раніше накопиченого ресурсу та оборотного капіталу.</p>
<h4>Чому імпортний паритет і гуртова ціна розійшлися</h4>
<p>Імпортний паритет є розрахунковою моделлю, а гуртова ціна — фактичним результатом пропозицій і угод на внутрішньому ринку. Вони можуть розходитися, коли змінюється не лише вартість товару, а й фізична доступність.</p>
<p>До можливих причин належать:</p>
<ul>
<li>обмеження обсягів у постачальників;</li>
<li>погіршення логістики;</li>
<li>короткий строк дії пропозицій;</li>
<li>аварійна закупівля дорожчої партії;</li>
<li>переорієнтація на довший маршрут постачання;</li>
<li>дефіцит вагонів, барж або автоцистерн;</li>
<li>резервування транспорту та місткостей;</li>
<li>передоплата замість відстрочки;</li>
<li>регіональний дефіцит;</li>
<li>різниця між розрахунковим і фактичним курсом купівлі валюти.</li>
</ul>
<p>Для кожної компанії треба окремо розрізняти індикативну пропозицію, тверду пропозицію, укладений контракт, фактичне постачання та аварійну ціну одиничної партії.</p>
<h4>Вартість заміщення важливіша за стару собівартість</h4>
<p>За швидкого зростання ринку ціна дизпалива має спиратися на <strong>вартість заміщення</strong> — поточну суму, необхідну для закупівлі та доставки нового обсягу замість проданого.</p>
<p>Повна економічно обґрунтована ціна включає:</p>
<ul>
<li>європейське котирування готового продукту;</li>
<li>премію або дисконт постачальника;</li>
<li>валютний курс;</li>
<li>міжнародну й внутрішню логістику;</li>
<li>акциз і ПДВ;</li>
<li>фінансування партії та запасу;</li>
<li>операційні витрати;</li>
<li>базову комерційну маржу;</li>
<li>залишкову премію за ризик;</li>
<li>плату за реально зарезервований транспорт або інфраструктуру;</li>
<li>конкурентне коригування.</li>
</ul>
<p>Стара бухгалтерська собівартість пояснює результат уже придбаної партії. Вона не відповідає на запитання, скільки коштуватиме наступне поповнення. Різниця особливо помітна 24 липня: середній роздріб становив 84,92 грн/л, тоді як новий ресурс у гурті коштував 91,78 грн/л.</p>
<h4>Логістичний ризик здатен підтримувати ціну навіть за наявності пального в портах</h4>
<p>Низький рівень води на Рейні змушував окремі баржі скорочувати завантаження на <strong>80%</strong>. Це означає використання лише близько 20% звичайної вантажопідйомності.</p>
<p>Для доставки того самого обсягу потрібно більше суден і більше рейсів. Частина вантажів переходить на залізницю та автотранспорт, де також виникає дефіцит потужностей.</p>
<p>Такий ланцюг формує додаткові витрати:</p>
<ul>
<li>подовжується строк постачання;</li>
<li>зростає плече внутрішньої доставки;</li>
<li>транспорт виконує менше оборотів;</li>
<li>підвищується тариф;</li>
<li>скорочується доступна пропозиція;</li>
<li>збільшується потреба в оборотному капіталі.</li>
</ul>
<p>За цих умов навіть наявність дизпалива в європейському порту не гарантує його доступності для українського покупця у потрібний строк.</p>
<h4>Воєнний ризик змінює підхід до зберігання дизпалива. Концентрація запасу на одному об’єкті може зменшувати звичайні операційні витрати, але збільшує потенційні втрати від удару.</h4>
<p>Запас доцільно розділяти на:</p>
<ul>
<li><strong>оперативний</strong> — для звичайних продажів;</li>
<li><strong>страховий</strong> — для затримок і коливань попиту;</li>
<li><strong>кризовий</strong> — для забезпечення критичних споживачів.</li>
</ul>
<p>Додатковий літр запасу є економічно виправданим, доки витрати на його фінансування, зберігання, страхування й ротацію нижчі за можливі втрати через відсутність пального.</p>
<p>Захист критичної інфраструктури також потребує:</p>
<ul>
<li>резервних нафтобаз і маршрутів;</li>
<li>обмеження максимальної частки запасу на одному об’єкті;</li>
<li>генераторів і джерел безперебійного живлення;</li>
<li>резервного обладнання для відпуску;</li>
<li>можливості перенаправити ресурс на іншу АЗС або базу;</li>
<li>страхування тієї частини ризику, для якої доступне страхове покриття.</li>
</ul>
<h4>Що означають поточні цифри</h4>
<p><strong>Для водія</strong> нинішня ціна на АЗС ще не повністю відображає гуртове подорожчання. Середній роздріб 84,92 грн/л був на 6,85 грн/л нижчим за гуртову ціну. Якщо гурт залишатиметься на поточному рівні, мережі матимуть обмежені можливості довго утримувати старі ціни після вичерпання дешевших запасів.</p>
<p><strong>Для малої мережі АЗС</strong> орієнтиром має бути не остання прибуткова накладна, а ціна найближчого поповнення. У протилежному разі компанія може продавати пальне дешевше, ніж коштує відновлення запасу.</p>
<p><strong>Для великого імпортера</strong> ключовим стає порівняння поточної вартості заміщення з ціною вже законтрактованої наступної імпортної  партії. Запас потрібно розподіляти між кількома об’єктами й узгоджувати з доступним кредитним ресурсом.</p>
<p><strong>Для держави</strong> поточний розрив між гуртом і роздробом є сигналом необхідності контролю фізичної доступності ресурсу, пропускної спроможності маршрутів і запасів, неможливості використання компаніями ринкової влади для погіршення ситуації.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/fizichna-nafta-dlya-npz-nablizilasya-do-110-za-barel-cherez-skorochennya-postachannya-ta-obxidni-marshruti/">Reuters про фізичний ринок нафти</a>; <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/totalenergies-maksimalno-zbilshila-virobnictvo-dizelnogo-ta-reaktivnogo-palnogo-na-yevropejskix-npz/">Reuters про переробку дизпалива</a>; <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/nizka-voda-na-rejni-ta-duna%d1%97-pidvishhuye-logistichnij-rizik-dlya-palnogo-v-yevropi/">Reuters Open Interest про логістику на Рейні та Дунаї</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30784-Цены_рост.jpg" alt="Гуртовий дизель став на 6,85 грн/л дорожчим за роздріб: як ринок увійшов у зону високого ризику"/><br /><article><strong>Станом на 24 липня 2026 року середня гуртова ціна дизельного палива в Україні досягла 91,78 грн/л, тоді як середня ціна на АЗС становила 84,92 грн/л. Роздріб виявився на 6,85 грн/л дешевшим за гурт, хоча ще 1 липня перевищував його на 11,15 грн/л. Одночасно розрахунковий імпортний паритет становив 82,01 грн/л, а використане в розрахунку котирування Platts — $1285 за тонну. Така конфігурація показує, що гуртовий ринок уже переніс у ціну подорожчання зовнішнього ресурсу й ризик його заміщення, тоді як роздріб реагував із запізненням.</strong></article>
<article>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/Гурт-ДП-дорожче-за-роздріб.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-154585" src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/07/Гурт-ДП-дорожче-за-роздріб.jpg" alt="Гурт ДП дорожче за роздріб" width="600" height="424" /></a></h3>
<h3>Дизельний ринок: нафта дорожчає, гурт випереджає АЗС, а запас стає частиною ціни</h3>
<p>Український ринок дизельного пального залежить не лише від світової ціни на нафту. Для кінцевої вартості літра мають значення європейські котирування готового продукту, валютний курс, акциз, податок на додану вартість, морська й сухопутна логістика, фінансування запасів та фізична доступність наступної партії.</p>
<p>Дані за 24 липня показують одразу кілька взаємопов’язаних процесів:</p>
<ul>
<li><strong>нафта Brent подорожчала до $97,48 за барель;</strong></li>
<li><strong>котирування Platts для дизпалива, використане в розрахунку імпортного паритету, становило $1285 за тонну;</strong></li>
<li><strong>імпортний паритет досяг 82,01 грн/л;</strong></li>
<li><strong>середня гуртова ціна піднялася до 91,78 грн/л;</strong></li>
<li><strong>середня роздрібна ціна на АЗС становила 84,92 грн/л;</strong></li>
<li><strong>роздріб був нижчим за гурт на 6,85 грн/л, але вищим за імпортний паритет на 2,92 грн/л.</strong></li>
</ul>
<p><em>Імпортний паритет</em> — це розрахункова повна вартість ввезення пального в Україну. До нього входять ціна продукту на зовнішньому ринку, валютний курс, логістика, акциз, податок на додану вартість та інші обов’язкові витрати. Він показує, скільки приблизно коштуватиме заміщення проданого ресурсу новою імпортною партією за поточних умов.</p>
<h4>Brent за липень додала третину вартості</h4>
<p>24 липня ф’ючерсна ціна Brent становила <strong>$97,48 за барель</strong>. Днем раніше показник дорівнював $96,10 за барель. Добове зростання становило $1,38, або <strong>1,44%</strong>.</p>
<p>Порівняно з 1 липня, коли Brent коштувала $73,02 за барель, ціна зросла на $24,46, або <strong>33,50%</strong>. Водночас вона залишалася на 10,07% нижчою за рівень 1 травня — $108,39 за барель.</p>
<ul>
<li><strong>1 травня:</strong> $108,39 за барель;</li>
<li><strong>1 липня:</strong> $73,02 за барель;</li>
<li><strong>23 липня:</strong> $96,10 за барель;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> $97,48 за барель.</li>
</ul>
<p>Ф’ючерс Brent є орієнтиром для світового ринку сирої нафти, але не відображає повної вартості конкретної фізичної партії для нафтопереробного заводу. Індикатор фізичної нафти Dated Brent 23 липня досяг <strong>$105,70 за барель</strong>, а північноморський сорт Forties 24 липня — <strong>$108,77 за барель</strong>.</p>
<p>Різниця між ф’ючерсною й фізичною ціною має практичне значення. Ф’ючерс показує ринкові очікування, тоді як фізична партія включає премію за реальну наявність сировини, її якість, місце завантаження та строк доставки. За дефіциту нафтопереробні заводи можуть конкурувати саме за доступний фізичний ресурс, тому готове дизельне пальне дорожчає швидше за базову нафтову котировку.</p>
<h4>Котирування готового дизпалива важливіше за механічне копіювання Brent</h4>
<p>Безпосереднім орієнтиром для українського дизельного ринку є не сама Brent, а котирування готового дизельного пального відповідної якості й базису постачання.</p>
<p>Станом на 24 липня значення Platts становило на рівні <strong>$1285 за тонну</strong>. Platts — система міжнародних цінових оцінок енергоресурсів, що належить S&amp;P Global Commodity Insights. Такі оцінки використовують у контрактах як базу, до якої додають або від якої віднімають премію постачальника, логістику та інші витрати.</p>
<p>Висока ціна дизпалива порівняно з нафтою пояснюється станом переробки. Цей зв’язок показує <em>крек-спред</em> — різниця між ринковою вартістю готового нафтопродукту та вартістю сировини, потрібної для його виробництва.</p>
<p>Це не означає, що будь-яка зміна Brent автоматично й пропорційно переноситься на ціну дизпалива. На неї окремо впливають:</p>
<ul>
<li>завантаження європейських нафтопереробних заводів;</li>
<li>запаси середніх дистилятів;</li>
<li>ремонти й аварії на НПЗ;</li>
<li>експортні обмеження;</li>
<li>доступність танкерів, барж, вагонів та автоцистерн;</li>
<li>премія за конкретну фізичну партію;</li>
<li>зміна маршрутів постачання.</li>
</ul>
<h4>Імпортний паритет піднявся до 82,01 грн/л</h4>
<p>Імпортний паритетперевищивший 82 грн/л не є обов’язковою ціною продажу. Він є орієнтиром вартості нового ресурсу на вході в український ринок. Фактична гуртова ціна може відхилятися від нього через терміновість, доступність обсягів, регіон постачання, кредитні умови, перевантаження маршрутів або дефіцит транспорту.</p>
<h4>Гуртова ціна за місяць зросла майже на 47%</h4>
<p>Середня гуртова ціна дизпалива 24 липня досягла 91,78 грн/л.</p>
<ul>
<li><strong>23 липня:</strong> 89,64 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> 91,78 грн/л;</li>
<li><strong>добове зростання:</strong> 2,13 грн/л, або 2,38%.</li>
</ul>
<p>За місяць гуртова ціна зросла значно сильніше:</p>
<ul>
<li><strong>24 червня:</strong> 62,50 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> 91,78 грн/л;</li>
<li><strong>зростання:</strong> 29,28 грн/л, або 46,85%.</li>
</ul>
<p>Порівняно з 25 травня, коли середня гуртова ціна становила 74,17 грн/л, вона піднялася на 23,73%.</p>
<p>Якщо порівнювати однакові дати початку й кінця липневого періоду, 1 липня гуртовий дизель коштував 64,49 грн/л, а 24 липня — 91,78 грн/л. Зростання за цей проміжок становило 27,28 грн/л, або <strong>42,31%</strong>.</p>
<p>На 24 липня гуртова ціна перевищувала розрахунковий імпортний паритет на <strong>9,77 грн/л (</strong>арифметична різниця між 91,78 грн/л у гурті та 82,01 грн/л імпортного паритету. У відносному вимірі вона становила близько 11,9% від рівня паритету.</p>
<p>Саме по собі таке відхилення може включати вартість уже сформованого дефіцитного ресурсу, термінове постачання, обмежені обсяги, регіональну логістику, фінансування або премію за гарантовану фізичну наявність.</p>
<h4>Роздріб зростав майже у п&#8217;ятеро повільніше за гурт</h4>
<p>Середня ціна дизельного пального на АЗС 24 липня становила <strong>84,92 грн/л</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>23 липня:</strong> 82,65 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> 84,92 грн/л;</li>
<li><strong>добове зростання:</strong> 2,28 грн/л, або 2,75%.</li>
</ul>
<p>За місяць роздрібна ціна зросла з 77,59 до 84,92 грн/л — на 7,34 грн/л, або <strong>9,46%</strong>. За той самий період гурт подорожчав на <strong>46,85%</strong>.</p>
<p>Порівняння з 1 липня також показує різну швидкість:</p>
<ul>
<li><strong>гурт:</strong> із 64,49 до 91,78 грн/л, або на <strong>42,31%;</strong></li>
<li><strong>роздріб:</strong> із 75,64 до 84,92 грн/л, або на<strong> 12,28%.</strong></li>
</ul>
<p>Такий розрив означає, що гуртовий сегмент значно швидше відреагував на зовнішнє подорожчання та зміну доступності ресурсу. АЗС певний час могли продавати пальне з раніше закуплених запасів, але ці запаси не відображають вартість наступного поповнення.</p>
<p>Для імпортозалежного ринку саме вартість наступної партії визначає, чи зможе компанія відновити проданий обсяг. Продаж може залишатися бухгалтерськи прибутковим щодо старого запасу, але водночас бути збитковим щодо заміщення.</p>
<h4>Спред між роздробом і гуртом змінив знак</h4>
<p><em>Спред між роздрібною та гуртовою ціною</em> у наданому показнику розраховується як ціна на АЗС мінус гуртова ціна. Динаміка показує різкий розворот:</p>
<ul>
<li><strong>1 травня:</strong> +6,00 грн/л;</li>
<li><strong>1 липня:</strong> +11,15 грн/л;</li>
<li><strong>17 липня:</strong> −0,69 грн/л;</li>
<li><strong>23 липня:</strong> −7,00 грн/л;</li>
<li><strong>24 липня:</strong> −6,85 грн/л.</li>
</ul>
<p>На початку липня середня роздрібна ціна перевищувала гуртову на 11,15 грн/л. З 17 по 24 липня ситуація стала протилежною: гурт перевищив роздріб на 6,85 грн/л. Загальна зміна співвідношення становила майже <strong>18 грн/л</strong>.</p>
<p>Тривале збереження гуртової ціни вище за роздрібну створює для мереж АЗС, що купують ди кілька ризиків:</p>
<ul>
<li>поточний продаж не забезпечує повного фінансування наступної закупівлі;</li>
<li>запас скорочується швидше, ніж його можна відновити;</li>
<li>мережа залежить від старих дешевших залишків;</li>
<li>погіршується ліквідність;</li>
<li>після вичерпання запасу виникає потреба різкіше коригувати ціну на стелі.</li>
</ul>
<h4>Роздріб перевищував імпортний паритет лише на 2,92 грн/л</h4>
<p>Попри те що середня ціна на АЗС була нижчою за гуртову, вона залишалася вищою за розрахунковий імпортний паритет.</p>
<ul>
<li><strong>імпортний паритет:</strong> 82,01 грн/л;</li>
<li><strong>середня роздрібна ціна:</strong> 84,92 грн/л;</li>
<li><strong>спред роздробу до паритету:</strong> 2,92 грн/л, або 3,56%.</li>
</ul>
<p>Ці 2,92 грн/л не є чистою маржею АЗС. Із цього розриву мають фінансуватися доставка від нафтобази до станції, персонал, електроенергія, охорона, ремонт, банківський еквайринг, програми лояльності, втрати, фінансування запасу та прибуток. Ці розрузнки стосуються переважно великих мереж АЗС, що самі постачають дизпаливо по імпортних контрактах.</p>
<p>Близькість роздрібної ціни до імпортного паритету є ознакою обмеженого простору для покриття повної вартості роздрібної операції.</p>
<h4>У дискаунтерів запас між ціною й паритетом скоротився до 1,08 грн/л</h4>
<p>Станом на 24 липня ситуація виглядає таким чином:</p>
<ul>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> 83,09 грн/л. Спред до імпортного паритету — 1,08 грн/л, або 1,32%.</li>
<li><strong>Середній клас:</strong> 84,77 грн/л. Спред — 2,77 грн/л, або 3,38%.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> 86,72 грн/л. Спред — 4,71 грн/л, або 5,74%.</li>
</ul>
<p>Різниця між середньою ціною преміального сегмента та дискаунтерів становила <strong>3,63 грн/л</strong>.</p>
<p>Найвразливішими до нового подорожчання гурту є дискаунтери. Їхня ціна перевищувала імпортний паритет лише на 1,08 грн/л, але була на 8,69 грн/л нижчою за середню гуртову ціну 91,78 грн/л. За такого співвідношення відновлення запасу за поточним гуртовим прайсом потребує або підвищення ціни, або використання раніше накопиченого ресурсу та оборотного капіталу.</p>
<h4>Чому імпортний паритет і гуртова ціна розійшлися</h4>
<p>Імпортний паритет є розрахунковою моделлю, а гуртова ціна — фактичним результатом пропозицій і угод на внутрішньому ринку. Вони можуть розходитися, коли змінюється не лише вартість товару, а й фізична доступність.</p>
<p>До можливих причин належать:</p>
<ul>
<li>обмеження обсягів у постачальників;</li>
<li>погіршення логістики;</li>
<li>короткий строк дії пропозицій;</li>
<li>аварійна закупівля дорожчої партії;</li>
<li>переорієнтація на довший маршрут постачання;</li>
<li>дефіцит вагонів, барж або автоцистерн;</li>
<li>резервування транспорту та місткостей;</li>
<li>передоплата замість відстрочки;</li>
<li>регіональний дефіцит;</li>
<li>різниця між розрахунковим і фактичним курсом купівлі валюти.</li>
</ul>
<p>Для кожної компанії треба окремо розрізняти індикативну пропозицію, тверду пропозицію, укладений контракт, фактичне постачання та аварійну ціну одиничної партії.</p>
<h4>Вартість заміщення важливіша за стару собівартість</h4>
<p>За швидкого зростання ринку ціна дизпалива має спиратися на <strong>вартість заміщення</strong> — поточну суму, необхідну для закупівлі та доставки нового обсягу замість проданого.</p>
<p>Повна економічно обґрунтована ціна включає:</p>
<ul>
<li>європейське котирування готового продукту;</li>
<li>премію або дисконт постачальника;</li>
<li>валютний курс;</li>
<li>міжнародну й внутрішню логістику;</li>
<li>акциз і ПДВ;</li>
<li>фінансування партії та запасу;</li>
<li>операційні витрати;</li>
<li>базову комерційну маржу;</li>
<li>залишкову премію за ризик;</li>
<li>плату за реально зарезервований транспорт або інфраструктуру;</li>
<li>конкурентне коригування.</li>
</ul>
<p>Стара бухгалтерська собівартість пояснює результат уже придбаної партії. Вона не відповідає на запитання, скільки коштуватиме наступне поповнення. Різниця особливо помітна 24 липня: середній роздріб становив 84,92 грн/л, тоді як новий ресурс у гурті коштував 91,78 грн/л.</p>
<h4>Логістичний ризик здатен підтримувати ціну навіть за наявності пального в портах</h4>
<p>Низький рівень води на Рейні змушував окремі баржі скорочувати завантаження на <strong>80%</strong>. Це означає використання лише близько 20% звичайної вантажопідйомності.</p>
<p>Для доставки того самого обсягу потрібно більше суден і більше рейсів. Частина вантажів переходить на залізницю та автотранспорт, де також виникає дефіцит потужностей.</p>
<p>Такий ланцюг формує додаткові витрати:</p>
<ul>
<li>подовжується строк постачання;</li>
<li>зростає плече внутрішньої доставки;</li>
<li>транспорт виконує менше оборотів;</li>
<li>підвищується тариф;</li>
<li>скорочується доступна пропозиція;</li>
<li>збільшується потреба в оборотному капіталі.</li>
</ul>
<p>За цих умов навіть наявність дизпалива в європейському порту не гарантує його доступності для українського покупця у потрібний строк.</p>
<h4>Воєнний ризик змінює підхід до зберігання дизпалива. Концентрація запасу на одному об’єкті може зменшувати звичайні операційні витрати, але збільшує потенційні втрати від удару.</h4>
<p>Запас доцільно розділяти на:</p>
<ul>
<li><strong>оперативний</strong> — для звичайних продажів;</li>
<li><strong>страховий</strong> — для затримок і коливань попиту;</li>
<li><strong>кризовий</strong> — для забезпечення критичних споживачів.</li>
</ul>
<p>Додатковий літр запасу є економічно виправданим, доки витрати на його фінансування, зберігання, страхування й ротацію нижчі за можливі втрати через відсутність пального.</p>
<p>Захист критичної інфраструктури також потребує:</p>
<ul>
<li>резервних нафтобаз і маршрутів;</li>
<li>обмеження максимальної частки запасу на одному об’єкті;</li>
<li>генераторів і джерел безперебійного живлення;</li>
<li>резервного обладнання для відпуску;</li>
<li>можливості перенаправити ресурс на іншу АЗС або базу;</li>
<li>страхування тієї частини ризику, для якої доступне страхове покриття.</li>
</ul>
<h4>Що означають поточні цифри</h4>
<p><strong>Для водія</strong> нинішня ціна на АЗС ще не повністю відображає гуртове подорожчання. Середній роздріб 84,92 грн/л був на 6,85 грн/л нижчим за гуртову ціну. Якщо гурт залишатиметься на поточному рівні, мережі матимуть обмежені можливості довго утримувати старі ціни після вичерпання дешевших запасів.</p>
<p><strong>Для малої мережі АЗС</strong> орієнтиром має бути не остання прибуткова накладна, а ціна найближчого поповнення. У протилежному разі компанія може продавати пальне дешевше, ніж коштує відновлення запасу.</p>
<p><strong>Для великого імпортера</strong> ключовим стає порівняння поточної вартості заміщення з ціною вже законтрактованої наступної імпортної  партії. Запас потрібно розподіляти між кількома об’єктами й узгоджувати з доступним кредитним ресурсом.</p>
<p><strong>Для держави</strong> поточний розрив між гуртом і роздробом є сигналом необхідності контролю фізичної доступності ресурсу, пропускної спроможності маршрутів і запасів, неможливості використання компаніями ринкової влади для погіршення ситуації.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/fizichna-nafta-dlya-npz-nablizilasya-do-110-za-barel-cherez-skorochennya-postachannya-ta-obxidni-marshruti/">Reuters про фізичний ринок нафти</a>; <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/totalenergies-maksimalno-zbilshila-virobnictvo-dizelnogo-ta-reaktivnogo-palnogo-na-yevropejskix-npz/">Reuters про переробку дизпалива</a>; <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/nizka-voda-na-rejni-ta-duna%d1%97-pidvishhuye-logistichnij-rizik-dlya-palnogo-v-yevropi/">Reuters Open Interest про логістику на Рейні та Дунаї</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/25/gurtovij-dizel-stav-na-685-grnl-dorozhchim-za-rozdrib-yak-rinok-uvijshov-u-zonu-visokogo-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Країни Перської затоки готують сім великих маршрутів для скорочення залежності від Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kra%d1%97ni-persko%d1%97-zatoki-gotuyut-sim-velikix-marshrutiv-dlya-skorochennya-zalezhnosti-vid-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kra%d1%97ni-persko%d1%97-zatoki-gotuyut-sim-velikix-marshrutiv-dlya-skorochennya-zalezhnosti-vid-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 07:51:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf exports]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz bypass]]></category>
		<category><![CDATA[oil pipelines]]></category>
		<category><![CDATA[експорт із Перської затоки]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові трубопроводи]]></category>
		<category><![CDATA[обхід Ормузької протоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154547</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30756-Танкер.jpg" alt="Країни Перської затоки готують сім великих маршрутів для скорочення залежності від Ормузу"/><br />Нафтодобувні країни Перської затоки прискорюють будівництво й планування альтернативних трубопроводів після тривалого порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Associated Press нарахувало щонайменше сім великих проєктів, які перебувають на стадії будівництва, планування або обговорення. До кінця 2028 року альтернативні трубопроводи можуть забезпечити обхід Ормузу для 60% довоєнного експорту регіону До війни через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30756-Танкер.jpg" alt="Країни Перської затоки готують сім великих маршрутів для скорочення залежності від Ормузу"/><br /><p>Нафтодобувні країни Перської затоки прискорюють будівництво й планування альтернативних трубопроводів після тривалого порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Associated Press нарахувало щонайменше сім великих проєктів, які перебувають на стадії будівництва, планування або обговорення.</p>
<h3>До кінця 2028 року альтернативні трубопроводи можуть забезпечити обхід Ормузу для 60% довоєнного експорту регіону</h3>
<p>До війни через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 15 млн барелів нафти з Перської затоки. Основними чинними альтернативами залишаються саудівський трубопровід Схід—Захід до порту Янбу на Червоному морі та маршрут Об’єднаних Арабських Еміратів до порту Фуджейра в Оманській затоці.</p>
<p>До війни їхня сукупна вільна пропускна спроможність оцінювалася в 3,5–5,5 млн барелів на добу. Тепер обидві системи працюють майже на повну потужність.</p>
<p>Національна нафтова компанія Абу-Дабі прискорює спорудження паралельного трубопроводу завдовжки 300 км до Фуджейри. Вартість проєкту становить $3 млрд, а додаткова пропускна спроможність має перевищити 1,2 млн барелів на добу. Завершення очікується у 2027 році.</p>
<p>Ірак опрацьовує маршрути від родовищ поблизу Басри до турецького Джейхана та сирійського порту Баніяс. Потенційна пропускна спроможність лінії до Баніяса може сягнути 2 млн барелів на добу. Також обговорюється трубопровід до йорданського порту Акаба.</p>
<p>За оцінкою Goldman Sachs, нові проєкти можуть додати 3,8 млн барелів на добу до кінця 2027 року та 7,3 млн барелів на добу до кінця 2028-го. Це дозволило б за потреби спрямовувати в обхід Ормузу близько 60% довоєнного експорту Перської затоки, який становив 23 млн барелів на добу.</p>
<blockquote><p>«Покладатися настільки сильно на Ормуз більше не є розсудливою довгостроковою стратегією», — заявила аналітикиня Kpler Вікторія Грабенвегер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/oil-strait-of-hormuz-iran-896c02f0c978986fff0ae7fc389ea51f">Associated Press</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30756-Танкер.jpg" alt="Країни Перської затоки готують сім великих маршрутів для скорочення залежності від Ормузу"/><br /><p>Нафтодобувні країни Перської затоки прискорюють будівництво й планування альтернативних трубопроводів після тривалого порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Associated Press нарахувало щонайменше сім великих проєктів, які перебувають на стадії будівництва, планування або обговорення.</p>
<h3>До кінця 2028 року альтернативні трубопроводи можуть забезпечити обхід Ормузу для 60% довоєнного експорту регіону</h3>
<p>До війни через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 15 млн барелів нафти з Перської затоки. Основними чинними альтернативами залишаються саудівський трубопровід Схід—Захід до порту Янбу на Червоному морі та маршрут Об’єднаних Арабських Еміратів до порту Фуджейра в Оманській затоці.</p>
<p>До війни їхня сукупна вільна пропускна спроможність оцінювалася в 3,5–5,5 млн барелів на добу. Тепер обидві системи працюють майже на повну потужність.</p>
<p>Національна нафтова компанія Абу-Дабі прискорює спорудження паралельного трубопроводу завдовжки 300 км до Фуджейри. Вартість проєкту становить $3 млрд, а додаткова пропускна спроможність має перевищити 1,2 млн барелів на добу. Завершення очікується у 2027 році.</p>
<p>Ірак опрацьовує маршрути від родовищ поблизу Басри до турецького Джейхана та сирійського порту Баніяс. Потенційна пропускна спроможність лінії до Баніяса може сягнути 2 млн барелів на добу. Також обговорюється трубопровід до йорданського порту Акаба.</p>
<p>За оцінкою Goldman Sachs, нові проєкти можуть додати 3,8 млн барелів на добу до кінця 2027 року та 7,3 млн барелів на добу до кінця 2028-го. Це дозволило б за потреби спрямовувати в обхід Ормузу близько 60% довоєнного експорту Перської затоки, який становив 23 млн барелів на добу.</p>
<blockquote><p>«Покладатися настільки сильно на Ормуз більше не є розсудливою довгостроковою стратегією», — заявила аналітикиня Kpler Вікторія Грабенвегер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/oil-strait-of-hormuz-iran-896c02f0c978986fff0ae7fc389ea51f">Associated Press</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kra%d1%97ni-persko%d1%97-zatoki-gotuyut-sim-velikix-marshrutiv-dlya-skorochennya-zalezhnosti-vid-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/alzhir-zbilshit-postachannya-prirodnogo-gazu-do-nimechchini-z-2027-roku-sonatrach-i-vng-rozshiryuyut-energetichne-partnerstvo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/alzhir-zbilshit-postachannya-prirodnogo-gazu-do-nimechchini-z-2027-roku-sonatrach-i-vng-rozshiryuyut-energetichne-partnerstvo/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 11:23:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Algeria]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas supply]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[Sonatrach]]></category>
		<category><![CDATA[Transmed]]></category>
		<category><![CDATA[VNG]]></category>
		<category><![CDATA[Алжир]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[постачання газу]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154539</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30748-Германия.png" alt="Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство"/><br />Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року. Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість. Алжир [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30748-Германия.png" alt="Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство"/><br /><p><strong>Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року.</strong> Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість.</p>
<h3>Алжир зміцнює позиції одного з ключових постачальників природного газу для Німеччини</h3>
<h4>Що передбачає новий контракт</h4>
<p>Нову угоду Sonatrach та VNG підписали 17 липня 2026 року під час офіційного візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Німеччини. Про підписання повідомило державне агентство Algérie Presse Service (APS).</p>
<ul>
<li><strong>Збільшення постачання природного газу</strong> до Німеччини розпочнеться <strong>з 1 січня 2027 року.</strong></li>
<li>Сторони <strong>не оприлюднили</strong> додаткові обсяги газу, тривалість контракту та його фінансову вартість.</li>
<li>Контракт стосується <strong>трубопровідних постачань</strong>, які доповнять вже започатковані поставки скрапленого природного газу (СПГ).</li>
</ul>
<h4>Як формувалося партнерство</h4>
<p>Співпраця між Sonatrach і VNG активно розвивається з 2024 року.</p>
<ul>
<li>У <strong>лютому 2024 року</strong> VNG стала першою німецькою компанією, яка почала закуповувати алжирський газ трубопроводом.</li>
<li>Газ надходить через магістральний газопровід <strong>Transmed</strong>, який з&#8217;єднує алжирське родовище <em>Hassi R&#8217;Mel</em> з Італією через Туніс та Сицилійську протоку.</li>
<li>Надалі ресурс транспортується мережею італійського оператора <strong>Snam</strong>, після чого прямує газопроводами <strong>TAG (Trans Austria Gasleitung)</strong> або <strong>Transitgas</strong> до німецьких газових мереж, зокрема <strong>Gascade</strong> та <strong>ONTRAS</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Transmed</em> має номінальну пропускну здатність <strong>33,5 млрд кубометрів газу на рік</strong>.</p>
<h4>Перші постачання СПГ відкрили ще один маршрут</h4>
<p>За два тижні до укладення нового контракту, <strong>2 липня 2026 року</strong>, Sonatrach здійснила перше в історії постачання <strong>скрапленого природного газу (СПГ)</strong> до Німеччини.</p>
<ul>
<li><strong>СПГ</strong> — це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами.</li>
<li>Новий трубопровідний контракт фактично відкриває <strong>другий канал постачання</strong> алжирського газу на німецький ринок.</li>
</ul>
<h4>Чому це важливо для Німеччини</h4>
<p>Німеччина залишається найбільшим споживачем природного газу в Європі.</p>
<ul>
<li>За перші <strong>чотири місяці 2026 року</strong> країна імпортувала трубопроводами близько <strong>11,5 млрд кубометрів</strong> газу.</li>
<li>Це становить приблизно <strong>чверть усіх європейських трубопровідних поставок природного газу.</strong></li>
<li>VNG до 2022 року була одним із найбільших покупців російського газу, однак після припинення його постачання компанія почала активно диверсифікувати джерела закупівель.</li>
</ul>
<h4>Співпраця виходить за межі природного газу</h4>
<p>Sonatrach і VNG одночасно розвивають проєкти у сфері виробництва та транспортування <strong>«зеленого» водню</strong>.</p>
<ul>
<li>Компанії беруть участь у проєкті <strong>Algeria to Europe Hydrogen Alliance (ALTEH2A)</strong>.</li>
<li>Також вони працюють у межах ініціативи <strong>SoutH2 Corridor</strong>, яка передбачає виробництво водню в Алжирі та його експорт до європейських країн.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ця угода стала результатом тривалого шляху довіри та співпраці між Sonatrach і VNG», — заявив міністр вуглеводнів Алжиру Мохамед Аркаб. За його словами, контракт підтверджує статус Алжиру як надійного постачальника енергоресурсів.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aps.dz/">Algérie Presse Service (APS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30748-Германия.png" alt="Алжир збільшить постачання природного газу до Німеччини з 2027 року: Sonatrach і VNG розширюють енергетичне партнерство"/><br /><p><strong>Алжирська державна компанія Sonatrach та німецький енергетичний концерн VNG уклали новий контракт, який передбачає збільшення постачання природного газу до Німеччини з 1 січня 2027 року.</strong> Угода розширює співпрацю, що розпочалася у 2024 році після переорієнтації Німеччини на альтернативні джерела імпорту газу. Водночас сторони не розкрили додаткові обсяги постачання, термін дії контракту та його вартість.</p>
<h3>Алжир зміцнює позиції одного з ключових постачальників природного газу для Німеччини</h3>
<h4>Що передбачає новий контракт</h4>
<p>Нову угоду Sonatrach та VNG підписали 17 липня 2026 року під час офіційного візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Німеччини. Про підписання повідомило державне агентство Algérie Presse Service (APS).</p>
<ul>
<li><strong>Збільшення постачання природного газу</strong> до Німеччини розпочнеться <strong>з 1 січня 2027 року.</strong></li>
<li>Сторони <strong>не оприлюднили</strong> додаткові обсяги газу, тривалість контракту та його фінансову вартість.</li>
<li>Контракт стосується <strong>трубопровідних постачань</strong>, які доповнять вже започатковані поставки скрапленого природного газу (СПГ).</li>
</ul>
<h4>Як формувалося партнерство</h4>
<p>Співпраця між Sonatrach і VNG активно розвивається з 2024 року.</p>
<ul>
<li>У <strong>лютому 2024 року</strong> VNG стала першою німецькою компанією, яка почала закуповувати алжирський газ трубопроводом.</li>
<li>Газ надходить через магістральний газопровід <strong>Transmed</strong>, який з&#8217;єднує алжирське родовище <em>Hassi R&#8217;Mel</em> з Італією через Туніс та Сицилійську протоку.</li>
<li>Надалі ресурс транспортується мережею італійського оператора <strong>Snam</strong>, після чого прямує газопроводами <strong>TAG (Trans Austria Gasleitung)</strong> або <strong>Transitgas</strong> до німецьких газових мереж, зокрема <strong>Gascade</strong> та <strong>ONTRAS</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Transmed</em> має номінальну пропускну здатність <strong>33,5 млрд кубометрів газу на рік</strong>.</p>
<h4>Перші постачання СПГ відкрили ще один маршрут</h4>
<p>За два тижні до укладення нового контракту, <strong>2 липня 2026 року</strong>, Sonatrach здійснила перше в історії постачання <strong>скрапленого природного газу (СПГ)</strong> до Німеччини.</p>
<ul>
<li><strong>СПГ</strong> — це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами.</li>
<li>Новий трубопровідний контракт фактично відкриває <strong>другий канал постачання</strong> алжирського газу на німецький ринок.</li>
</ul>
<h4>Чому це важливо для Німеччини</h4>
<p>Німеччина залишається найбільшим споживачем природного газу в Європі.</p>
<ul>
<li>За перші <strong>чотири місяці 2026 року</strong> країна імпортувала трубопроводами близько <strong>11,5 млрд кубометрів</strong> газу.</li>
<li>Це становить приблизно <strong>чверть усіх європейських трубопровідних поставок природного газу.</strong></li>
<li>VNG до 2022 року була одним із найбільших покупців російського газу, однак після припинення його постачання компанія почала активно диверсифікувати джерела закупівель.</li>
</ul>
<h4>Співпраця виходить за межі природного газу</h4>
<p>Sonatrach і VNG одночасно розвивають проєкти у сфері виробництва та транспортування <strong>«зеленого» водню</strong>.</p>
<ul>
<li>Компанії беруть участь у проєкті <strong>Algeria to Europe Hydrogen Alliance (ALTEH2A)</strong>.</li>
<li>Також вони працюють у межах ініціативи <strong>SoutH2 Corridor</strong>, яка передбачає виробництво водню в Алжирі та його експорт до європейських країн.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ця угода стала результатом тривалого шляху довіри та співпраці між Sonatrach і VNG», — заявив міністр вуглеводнів Алжиру Мохамед Аркаб. За його словами, контракт підтверджує статус Алжиру як надійного постачальника енергоресурсів.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aps.dz/">Algérie Presse Service (APS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/alzhir-zbilshit-postachannya-prirodnogo-gazu-do-nimechchini-z-2027-roku-sonatrach-i-vng-rozshiryuyut-energetichne-partnerstvo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новий прем’єр Великої Британії може підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw у Північному морі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/novij-premyer-veliko%d1%97-britani%d1%97-mozhe-pidtrimati-proyekti-rosebank-i-jackdaw-u-pivnichnomu-mori/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/novij-premyer-veliko%d1%97-britani%d1%97-mozhe-pidtrimati-proyekti-rosebank-i-jackdaw-u-pivnichnomu-mori/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 08:24:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[North Sea]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[UK oil]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Північне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154488</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30717-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Новий прем’єр Великої Британії може підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw у Північному морі"/><br />Новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, за повідомленнями, готується підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw та розширення буріння через підключення до чинної інфраструктури. Матеріал прямо пов’язує ці рішення з енергетичною безпекою, робочими місцями та доступністю нафтопродуктів. Підтримка видобутку у Північному морі розглядається як інструмент стримування падіння внутрішнього виробництва За даними OilPrice.com із посиланням на City A.M. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30717-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Новий прем’єр Великої Британії може підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw у Північному морі"/><br /><p>Новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, за повідомленнями, готується підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw та розширення буріння через підключення до чинної інфраструктури. Матеріал прямо пов’язує ці рішення з енергетичною безпекою, робочими місцями та доступністю нафтопродуктів.</p>
<h3>Підтримка видобутку у Північному морі розглядається як інструмент стримування падіння внутрішнього виробництва</h3>
<p>За даними OilPrice.com із посиланням на City A.M. та Bloomberg, команда Енді Бернема попросила держслужбу підготувати плани щодо схвалення буріння на газовому родовищі Jackdaw і нафтовому родовищі Rosebank біля узбережжя Шотландії. Також ідеться про розширення tie-backs — буріння біля вже наявних об’єктів із підключенням до чинної інфраструктури.</p>
<p>Проєкти залишаються залежними від юридичних і регуляторних процедур після судових рішень, які скасували попередні дозволи. Тривають публічні консультації. У матеріалі зазначено, що прихильники проєктів вважають їх важливими для енергетичної безпеки, збереження робочих місць і підтримки внутрішнього видобутку нафти й газу.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів новина не є прямою зміною у постачанні моторного пального. Її значення — у сировинній базі й ширшій політиці енергетичної безпеки. У матеріалі наведено оцінку компанії Adura, що Rosebank сам по собі може забезпечувати приблизно 10% видобутку нафти на континентальному шельфі Великої Британії та допомогти сповільнити спад внутрішнього виробництва.</p>
<blockquote><p>Ніл Маккалох, виконавчий директор Adura, заявив, що схвалення обох майданчиків може «розблокувати значні переваги» для Великої Британії, зокрема посилити енергетичну безпеку на зимові місяці.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/New-UK-Prime-Minister-Set-to-Back-North-Sea-Oil-and-Gas-Projects.html" target="_blank">OilPrice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30717-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Новий прем’єр Великої Британії може підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw у Північному морі"/><br /><p>Новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, за повідомленнями, готується підтримати проєкти Rosebank і Jackdaw та розширення буріння через підключення до чинної інфраструктури. Матеріал прямо пов’язує ці рішення з енергетичною безпекою, робочими місцями та доступністю нафтопродуктів.</p>
<h3>Підтримка видобутку у Північному морі розглядається як інструмент стримування падіння внутрішнього виробництва</h3>
<p>За даними OilPrice.com із посиланням на City A.M. та Bloomberg, команда Енді Бернема попросила держслужбу підготувати плани щодо схвалення буріння на газовому родовищі Jackdaw і нафтовому родовищі Rosebank біля узбережжя Шотландії. Також ідеться про розширення tie-backs — буріння біля вже наявних об’єктів із підключенням до чинної інфраструктури.</p>
<p>Проєкти залишаються залежними від юридичних і регуляторних процедур після судових рішень, які скасували попередні дозволи. Тривають публічні консультації. У матеріалі зазначено, що прихильники проєктів вважають їх важливими для енергетичної безпеки, збереження робочих місць і підтримки внутрішнього видобутку нафти й газу.</p>
<p>Для європейського ринку бензинів новина не є прямою зміною у постачанні моторного пального. Її значення — у сировинній базі й ширшій політиці енергетичної безпеки. У матеріалі наведено оцінку компанії Adura, що Rosebank сам по собі може забезпечувати приблизно 10% видобутку нафти на континентальному шельфі Великої Британії та допомогти сповільнити спад внутрішнього виробництва.</p>
<blockquote><p>Ніл Маккалох, виконавчий директор Adura, заявив, що схвалення обох майданчиків може «розблокувати значні переваги» для Великої Британії, зокрема посилити енергетичну безпеку на зимові місяці.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/New-UK-Prime-Minister-Set-to-Back-North-Sea-Oil-and-Gas-Projects.html" target="_blank">OilPrice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/novij-premyer-veliko%d1%97-britani%d1%97-mozhe-pidtrimati-proyekti-rosebank-i-jackdaw-u-pivnichnomu-mori/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154383/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154383/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:13:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU methane rules]]></category>
		<category><![CDATA[refinery costs]]></category>
		<category><![CDATA[витрати НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[метанове регулювання ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154383</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30652-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%"/><br />Міжнародне енергетичне агентство попередило, що нові правила ЄС щодо метанових викидів можуть обмежити доступні для європейських НПЗ варіанти закупівлі нафти. Reuters повідомляє, що з січня 2027 року імпортовані нафта й газ мають відповідати вимогам моніторингу викидів, еквівалентним правилам ЄС або стандарту OGMP 2.0. Регуляторний ризик може перетворитися на фактор вартості сировини для європейських переробників За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30652-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що нові правила ЄС щодо метанових викидів можуть обмежити доступні для європейських НПЗ варіанти закупівлі нафти. Reuters повідомляє, що з січня 2027 року імпортовані нафта й газ мають відповідати вимогам моніторингу викидів, еквівалентним правилам ЄС або стандарту OGMP 2.0.</p>
<h3>Регуляторний ризик може перетворитися на фактор вартості сировини для європейських переробників</h3>
<p>За оцінкою IEA, близько 22,5 млн барелів на добу світового видобутку нафти у 2027 році відповідатимуть OGMP 2.0. Однак агентство наголошує, що не весь цей обсяг буде доступним для ЄС. У 2025 році Євросоюз імпортував 9,3 млн барелів на добу нафти.</p>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо, що пул торгованих сортів нафти, які НПЗ ЄС зможуть імпортувати законно, звузиться більш ніж на 50%», — зазначила IEA у щомісячному нафтовому звіті.</p></blockquote>
<p>IEA пояснює ризик тим, що окремі сорти нафти складно замістити, а частина виробників може надати перевагу продажам на прибутковіші ринки поза Європою. Як приклад Reuters наводить важку нафту для виробництва асфальту, яка значною мірою постачається з країн на кшталт Мексики та Венесуели, що не відповідають метановому стандарту ЄС.</p>
<blockquote><p>«Обмеження пулу сирої нафти для НПЗ ЄС може призвести до вищих вхідних витрат або переходу на використання неоптимальних сортів нафти», — зазначила IEA, додавши, що це може послабити енергетичну безпеку ЄС.</p></blockquote>
<p>Посли ЄС мають обговорити метанове законодавство в Брюсселі після того, як понад половина держав блоку, включно з Німеччиною, Італією та Чехією, закликали відкласти його застосування через побоювання щодо постачання енергоносіїв. Reuters також зазначає, що жодна країна ЄС поки не створила орган верифікації для контролю виконання законодавства.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-warns-eu-methane-law-could-limit-blocs-oil-supply-options-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30652-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="IEA попередила, що метанові правила ЄС можуть звузити легальні варіанти імпорту нафти більш ніж на 50%"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство попередило, що нові правила ЄС щодо метанових викидів можуть обмежити доступні для європейських НПЗ варіанти закупівлі нафти. Reuters повідомляє, що з січня 2027 року імпортовані нафта й газ мають відповідати вимогам моніторингу викидів, еквівалентним правилам ЄС або стандарту OGMP 2.0.</p>
<h3>Регуляторний ризик може перетворитися на фактор вартості сировини для європейських переробників</h3>
<p>За оцінкою IEA, близько 22,5 млн барелів на добу світового видобутку нафти у 2027 році відповідатимуть OGMP 2.0. Однак агентство наголошує, що не весь цей обсяг буде доступним для ЄС. У 2025 році Євросоюз імпортував 9,3 млн барелів на добу нафти.</p>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо, що пул торгованих сортів нафти, які НПЗ ЄС зможуть імпортувати законно, звузиться більш ніж на 50%», — зазначила IEA у щомісячному нафтовому звіті.</p></blockquote>
<p>IEA пояснює ризик тим, що окремі сорти нафти складно замістити, а частина виробників може надати перевагу продажам на прибутковіші ринки поза Європою. Як приклад Reuters наводить важку нафту для виробництва асфальту, яка значною мірою постачається з країн на кшталт Мексики та Венесуели, що не відповідають метановому стандарту ЄС.</p>
<blockquote><p>«Обмеження пулу сирої нафти для НПЗ ЄС може призвести до вищих вхідних витрат або переходу на використання неоптимальних сортів нафти», — зазначила IEA, додавши, що це може послабити енергетичну безпеку ЄС.</p></blockquote>
<p>Посли ЄС мають обговорити метанове законодавство в Брюсселі після того, як понад половина держав блоку, включно з Німеччиною, Італією та Чехією, закликали відкласти його застосування через побоювання щодо постачання енергоносіїв. Reuters також зазначає, що жодна країна ЄС поки не створила орган верифікації для контролю виконання законодавства.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-warns-eu-methane-law-could-limit-blocs-oil-supply-options-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154383/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 07:05:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[maritime logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти | Strait of Hormuz]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br />Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз Головні тези: Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30664-Танкер.jpg" alt=""/><br /><p><strong>Удари по двох танкерах показали вразливість системи захисту нафтових перевезень через Ормуз</strong></p>
<p><strong>Головні тези:</strong> Два великі танкери, що належать компаніям з ОАЕ, зазнали значних пошкоджень під час проходження Ормузької протоки. Пожежі на суднах вдалося локалізувати, однак загинув один член екіпажу, ще щонайменше вісім людей були поранені. Інцидент стався попри міжнародну операцію, яка за два місяці забезпечила проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти.</p>
<h3>Два великі танкери пошкоджено в одному транспортному коридорі</h3>
<p>Танкери Mombasa B та Al Bahyah були уражені під час проходження Ормузької протоки в оманських територіальних водах. Судноплавний підрозділ ADNOC підтвердив значні пошкодження обох великих нафтових танкерів.</p>
<p>На борту виникли пожежі, які екіпажам та аварійним службам вдалося взяти під контроль. Один індійський моряк загинув, вісім членів екіпажів були поранені, четверо з них — серйозно. З іншого танкера евакуювали 18 людей, ще троє на момент повідомлення вважалися зниклими.</p>
<p>Окремо британська служба UK Maritime Trade Operations повідомила про ураження ще одного танкера невідомим снарядом за 40 морських миль на північний схід від оманського порту Калхат. Reuters не змогло підтвердити, чи йшлося про один із двох уже названих танкерів.</p>
<h3>Супровід суден не усунув ризик фізичного ураження</h3>
<p>ADNOC була одним із найактивніших учасників операції з підтримання експорту нафти з Перської затоки. Вона включала проведення суден через протоку та перевантаження нафти з судна на судно за межами найбільш небезпечної ділянки.</p>
<p>За даними Центрального командування США, протягом попередніх двох місяців було забезпечено проходження понад 800 суден і транспортування більш як 400 млн барелів нафти. Ці обсяги підтверджують, що система підтримувала значну частину експорту, але не могла гарантувати безпеку кожного рейсу.</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу. Сукупна вартість цих постачань перевищувала $1,2 млрд на добу.</p>
<h3>Безперервність постачання залежить від кількох резервних механізмів</h3>
<p>Події 14 липня показали, що захист морської енергетичної інфраструктури не може спиратися лише на військову присутність у протоці. Стійкість потребує одночасного використання альтернативних маршрутів, резервних портів, перевантаження за межами небезпечної зони, страхового покриття та можливості швидко евакуювати екіпаж.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/iea-dizel-i-benzin-zalishayutsya-napruzhenimi-popri-vidnovlennya-potokiv-siro%D1%97-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки залишався нижчим за половину довоєнного рівня</a>, хоча потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Нові удари по танкерах підвищили ризик повторного скорочення перевезень та ускладнили відновлення постачання готового пального. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/uae-says-two-tankers-hit-by-iranian-cruise-missiles-strait-hormuz-one-crew-2026-07-13/">Reuters: удари по танкерах</a>, <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/iran-says-it-struck-us-air-base-jordan-us-military-ends-five-hours-attacks-2026-07-14/">Reuters: ситуація в Ормузькій протоці</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154408/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Eni попередила про ризик виходу нафтового ринку з діапазону 80–100 доларів до початку 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/eni-poperedila-pro-rizik-vixodu-naftovogo-rinku-z-diapazonu-80-100-dolariv-do-pochatku-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/eni-poperedila-pro-rizik-vixodu-naftovogo-rinku-z-diapazonu-80-100-dolariv-do-pochatku-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2026 05:47:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[supply routes]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[маршрути постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154348</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30624-Нефть.jpg" alt="Eni попередила про ризик виходу нафтового ринку з діапазону 80–100 доларів до початку 2027 року"/><br />&#160; Генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці заявив, що нафтовий ринок може вийти з діапазону 80–100 доларів за барель до першого кварталу 2027 року, якщо близькосхідний конфлікт триватиме. За його словами, вивільнення запасів стримувало ціни, але така стратегія має зростаючі ризики через обмеженість світових резервів. Ключовим ризиком для ринку стає не лише рівень запасів, а й [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30624-Нефть.jpg" alt="Eni попередила про ризик виходу нафтового ринку з діапазону 80–100 доларів до початку 2027 року"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці заявив, що нафтовий ринок може вийти з діапазону 80–100 доларів за барель до першого кварталу 2027 року, якщо близькосхідний конфлікт триватиме. За його словами, вивільнення запасів стримувало ціни, але така стратегія має зростаючі ризики через обмеженість світових резервів.</p>
<h3>Ключовим ризиком для ринку стає не лише рівень запасів, а й залежність від контрольованих морських проходів</h3>
<p>Reuters 11 липня повідомило, що Клаудіо Дескальці в інтерв’ю Il Sole 24 Ore пов’язав ризик нового цінового руху з продовженням конфлікту на Близькому Сході. За його словами, використання запасів допомогло утримати нафту переважно в діапазоні 80–100 доларів за барель, але глобальні резерви не є безмежними.</p>
<p>Дескальці заявив, що світові нафтові запаси скорочувалися в середньому на 3,8 млн барелів на добу, а в травні падіння прискорилося до 4,6 млн барелів на добу. Він пов’язав це з порушеннями, спричиненими війною в Ірані, яка почалася наприкінці лютого.</p>
<p>Для європейського ринку нафтопродуктів ця позиція важлива через акцент не лише на обсягах сировини, а й на маршрутах її постачання. Дескальці прямо вказав на потребу зосередитися на виробниках у Північній Африці, Африці на південь від Сахари, Латинській Америці та Південно-Східній Азії, одночасно зменшуючи залежність від контрольованих морських проходів.</p>
<p>Reuters також зазначає, що Eni має обмежену експозицію до Близького Сходу, тоді як більша частина її upstream-видобутку розташована в Африці та Латинській Америці. Це напряму пов’язує ринкову оцінку компанії з темою диверсифікації джерел і маршрутів постачання.</p>
<blockquote><p>«Довгострокове рішення — це більша енергетична безпека через диверсифікацію джерел і маршрутів постачання», — заявив генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eni-ceo-says-oil-market-risks-breaking-out-current-range-by-early-2027-2026-07-11/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30624-Нефть.jpg" alt="Eni попередила про ризик виходу нафтового ринку з діапазону 80–100 доларів до початку 2027 року"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці заявив, що нафтовий ринок може вийти з діапазону 80–100 доларів за барель до першого кварталу 2027 року, якщо близькосхідний конфлікт триватиме. За його словами, вивільнення запасів стримувало ціни, але така стратегія має зростаючі ризики через обмеженість світових резервів.</p>
<h3>Ключовим ризиком для ринку стає не лише рівень запасів, а й залежність від контрольованих морських проходів</h3>
<p>Reuters 11 липня повідомило, що Клаудіо Дескальці в інтерв’ю Il Sole 24 Ore пов’язав ризик нового цінового руху з продовженням конфлікту на Близькому Сході. За його словами, використання запасів допомогло утримати нафту переважно в діапазоні 80–100 доларів за барель, але глобальні резерви не є безмежними.</p>
<p>Дескальці заявив, що світові нафтові запаси скорочувалися в середньому на 3,8 млн барелів на добу, а в травні падіння прискорилося до 4,6 млн барелів на добу. Він пов’язав це з порушеннями, спричиненими війною в Ірані, яка почалася наприкінці лютого.</p>
<p>Для європейського ринку нафтопродуктів ця позиція важлива через акцент не лише на обсягах сировини, а й на маршрутах її постачання. Дескальці прямо вказав на потребу зосередитися на виробниках у Північній Африці, Африці на південь від Сахари, Латинській Америці та Південно-Східній Азії, одночасно зменшуючи залежність від контрольованих морських проходів.</p>
<p>Reuters також зазначає, що Eni має обмежену експозицію до Близького Сходу, тоді як більша частина її upstream-видобутку розташована в Африці та Латинській Америці. Це напряму пов’язує ринкову оцінку компанії з темою диверсифікації джерел і маршрутів постачання.</p>
<blockquote><p>«Довгострокове рішення — це більша енергетична безпека через диверсифікацію джерел і маршрутів постачання», — заявив генеральний директор Eni Клаудіо Дескальці.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eni-ceo-says-oil-market-risks-breaking-out-current-range-by-early-2027-2026-07-11/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/eni-poperedila-pro-rizik-vixodu-naftovogo-rinku-z-diapazonu-80-100-dolariv-do-pochatku-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 07:45:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[power prices]]></category>
		<category><![CDATA[газовій рінок]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154281</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br />7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер. Станом на 11:34 за східним часом США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія готує нову енергетичну стратегію після перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/154186/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/154186/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 29 Jun 2026 14:30:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Japan energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[oil resilience]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика Японії]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[стійкість постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154186</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30527-Япония.jpg" alt="Японія готує нову енергетичну стратегію після перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку"/><br />Argus Media 29 червня повідомило, що уряд Японії планує представити оновлену енергетичну стратегію в серпні. Причиною стали уроки неочікуваних перебоїв із постачанням пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Акцент робиться на енергетичній стійкості, ширшому наборі джерел і кризових інвестиціях. Країни-імпортери переглядають політику нафтової безпеки після шоку в Ормузькій протоці Японський уряд планує [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30527-Япония.jpg" alt="Японія готує нову енергетичну стратегію після перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку"/><br /><p>Argus Media 29 червня повідомило, що уряд Японії планує представити оновлену енергетичну стратегію в серпні. Причиною стали уроки неочікуваних перебоїв із постачанням пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Акцент робиться на енергетичній стійкості, ширшому наборі джерел і кризових інвестиціях.</p>
<h3>Країни-імпортери переглядають політику нафтової безпеки після шоку в Ормузькій протоці</h3>
<p>Японський уряд планує у серпні представити поліпшену енергетичну стратегію, врахувавши досвід неочікуваних перебоїв у постачанні пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Японія, яка має обмежені власні енергоресурси, прагне посилити енергетичну стійкість, задовольнити зростання попиту на електроенергію та прискорити декарбонізацію.</p>
<p>Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаічі наприкінці минулого тижня доручила міністру торгівлі та промисловості METI Рьосею Акадзаві підготувати до кінця серпня рекомендації щодо політик, які мають поліпшити структуру енергетичного попиту й пропозиції. Мета — розширити енергетичні опції країни за рахунок інвестицій у кризове управління.</p>
<p>Зниження цін на нафту створює для Японії своєчасну можливість додатково посилити енергетичну безпеку в координації з країнами Азії та G7. Деталі майбутнього пакета поки не розкриті.</p>
<h4>Нафтова безпека може стати одним із головних акцентів</h4>
<p>За оцінкою, новий план може приділити більше уваги нафтовій безпеці та диверсифікації. Це пов’язано з тим, що Такаічі просуває нещодавно запроваджену рамку Power Asia, спрямовану на забезпечення стабільного постачання нафти в Азії, а також стратегію green transformation, яка поєднує енергетичну безпеку, економічне зростання та декарбонізацію.</p>
<p>Для європейського та українського ринків нафтопродуктів матеріал важливий як сигнал ширшої реакції великих імпортерів на ризики Ормузької протоки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2845293-japan-to-introduce-new-energy-plan-in-august">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30527-Япония.jpg" alt="Японія готує нову енергетичну стратегію після перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку"/><br /><p>Argus Media 29 червня повідомило, що уряд Японії планує представити оновлену енергетичну стратегію в серпні. Причиною стали уроки неочікуваних перебоїв із постачанням пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Акцент робиться на енергетичній стійкості, ширшому наборі джерел і кризових інвестиціях.</p>
<h3>Країни-імпортери переглядають політику нафтової безпеки після шоку в Ормузькій протоці</h3>
<p>Японський уряд планує у серпні представити поліпшену енергетичну стратегію, врахувавши досвід неочікуваних перебоїв у постачанні пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Японія, яка має обмежені власні енергоресурси, прагне посилити енергетичну стійкість, задовольнити зростання попиту на електроенергію та прискорити декарбонізацію.</p>
<p>Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаічі наприкінці минулого тижня доручила міністру торгівлі та промисловості METI Рьосею Акадзаві підготувати до кінця серпня рекомендації щодо політик, які мають поліпшити структуру енергетичного попиту й пропозиції. Мета — розширити енергетичні опції країни за рахунок інвестицій у кризове управління.</p>
<p>Зниження цін на нафту створює для Японії своєчасну можливість додатково посилити енергетичну безпеку в координації з країнами Азії та G7. Деталі майбутнього пакета поки не розкриті.</p>
<h4>Нафтова безпека може стати одним із головних акцентів</h4>
<p>За оцінкою, новий план може приділити більше уваги нафтовій безпеці та диверсифікації. Це пов’язано з тим, що Такаічі просуває нещодавно запроваджену рамку Power Asia, спрямовану на забезпечення стабільного постачання нафти в Азії, а також стратегію green transformation, яка поєднує енергетичну безпеку, економічне зростання та декарбонізацію.</p>
<p>Для європейського та українського ринків нафтопродуктів матеріал важливий як сигнал ширшої реакції великих імпортерів на ризики Ормузької протоки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2845293-japan-to-introduce-new-energy-plan-in-august">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/154186/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС підтримав Electrify Now для зменшення залежності транспорту, промисловості й будівель від викопного пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/yes-pidtrimav-electrify-now-dlya-zmenshennya-zalezhnosti-transportu-promislovosti-j-budivel-vid-vikopnogo-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/yes-pidtrimav-electrify-now-dlya-zmenshennya-zalezhnosti-transportu-promislovosti-j-budivel-vid-vikopnogo-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 10:14:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuel dependence]]></category>
		<category><![CDATA[price volatility]]></category>
		<category><![CDATA[transport fuels]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність цін]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[залежність від викопного пального]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154133</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30491-Енергетика_300_на_300.png" alt="ЄС підтримав Electrify Now для зменшення залежності транспорту, промисловості й будівель від викопного пального"/><br />Європейська комісія 24 червня повідомила про запуск ініціативи Electrify Now під час London Climate Action Week. Платформа має прискорити електрифікацію транспорту, промисловості та будівель — секторів, які, за повідомленням Комісії, досі значною мірою залежать від викопного пального. ЄС розглядає електрифікацію як інструмент зниження залежності від волатильних ринків викопного пального та посилення енергетичної стійкості. Ціль 35% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30491-Енергетика_300_на_300.png" alt="ЄС підтримав Electrify Now для зменшення залежності транспорту, промисловості й будівель від викопного пального"/><br /><p>Європейська комісія 24 червня повідомила про запуск ініціативи Electrify Now під час London Climate Action Week. Платформа має прискорити електрифікацію транспорту, промисловості та будівель — секторів, які, за повідомленням Комісії, досі значною мірою залежать від викопного пального.</p>
<h3>ЄС розглядає електрифікацію як інструмент зниження залежності від волатильних ринків викопного пального та посилення енергетичної стійкості.</h3>
<h4>Ціль 35% до 2035 року</h4>
<p>За повідомленням Directorate-General for Energy від 24 червня 2026 року, Electrify Now має просувати глобальну ціль головування COP31 — підняти частку електрифікації до 35% кінцевого енергетичного попиту до 2035 року. Ініціатива зосереджена на електрифікації ключових секторів, модернізації мереж і систем зберігання енергії, а також на стійких ланцюгах постачання чистої електроенергії.</p>
<p>Серед учасників і прихильників ініціативи Європейська комісія назвала ЄС, головування COP30 Бразилії, майбутнє головування COP31, Ефіопію як вхідне головування COP32, Канаду, Філіппіни, Республіку Корея, Велику Британію, IEA, IRENA, бізнес і фінансові інституції.</p>
<h4>Метан і цінова волатильність</h4>
<p>Комісія також повідомила, що ЄС і Канада підтримали заклик генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша до дій щодо метану. Global Methane Pledge передбачає скорочення викидів метану щонайменше на 30% від рівня 2020 року до 2030 року. До ініціативи приєдналися 159 країн і ЄС.</p>
<p>За даними IEA, наведеними Європейською комісією, у 2024 році понад 350 млрд куб. м газу було втрачено у світі через факельне спалювання, вентилювання та витоки. Комісія зазначає, що скорочення витоків метану й припинення регулярного вентилювання та факельного спалювання може безпосередньо збільшити газове постачання, зменшити цінову волатильність і зробити енергосистеми стійкішими.</p>
<blockquote><p>Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики та житла: «Чиста електрифікація — один із найпотужніших інструментів для побудови стійкого майбутнього».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/eu-london-climate-action-week-joining-forces-expand-electrification-and-reduce-methane-emissions-2026-06-24_en">European Commission</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30491-Енергетика_300_на_300.png" alt="ЄС підтримав Electrify Now для зменшення залежності транспорту, промисловості й будівель від викопного пального"/><br /><p>Європейська комісія 24 червня повідомила про запуск ініціативи Electrify Now під час London Climate Action Week. Платформа має прискорити електрифікацію транспорту, промисловості та будівель — секторів, які, за повідомленням Комісії, досі значною мірою залежать від викопного пального.</p>
<h3>ЄС розглядає електрифікацію як інструмент зниження залежності від волатильних ринків викопного пального та посилення енергетичної стійкості.</h3>
<h4>Ціль 35% до 2035 року</h4>
<p>За повідомленням Directorate-General for Energy від 24 червня 2026 року, Electrify Now має просувати глобальну ціль головування COP31 — підняти частку електрифікації до 35% кінцевого енергетичного попиту до 2035 року. Ініціатива зосереджена на електрифікації ключових секторів, модернізації мереж і систем зберігання енергії, а також на стійких ланцюгах постачання чистої електроенергії.</p>
<p>Серед учасників і прихильників ініціативи Європейська комісія назвала ЄС, головування COP30 Бразилії, майбутнє головування COP31, Ефіопію як вхідне головування COP32, Канаду, Філіппіни, Республіку Корея, Велику Британію, IEA, IRENA, бізнес і фінансові інституції.</p>
<h4>Метан і цінова волатильність</h4>
<p>Комісія також повідомила, що ЄС і Канада підтримали заклик генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша до дій щодо метану. Global Methane Pledge передбачає скорочення викидів метану щонайменше на 30% від рівня 2020 року до 2030 року. До ініціативи приєдналися 159 країн і ЄС.</p>
<p>За даними IEA, наведеними Європейською комісією, у 2024 році понад 350 млрд куб. м газу було втрачено у світі через факельне спалювання, вентилювання та витоки. Комісія зазначає, що скорочення витоків метану й припинення регулярного вентилювання та факельного спалювання може безпосередньо збільшити газове постачання, зменшити цінову волатильність і зробити енергосистеми стійкішими.</p>
<blockquote><p>Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики та житла: «Чиста електрифікація — один із найпотужніших інструментів для побудови стійкого майбутнього».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/eu-london-climate-action-week-joining-forces-expand-electrification-and-reduce-methane-emissions-2026-06-24_en">European Commission</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/yes-pidtrimav-electrify-now-dlya-zmenshennya-zalezhnosti-transportu-promislovosti-j-budivel-vid-vikopnogo-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energy-security/feed/ ) in 0.31049 seconds, on Jul 27th, 2026 at 1:21 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 27th, 2026 at 2:21 am UTC -->