Уряд Естонії домовився про заходи щодо зниження цін на енергоносії для населення, ухвалено рішення щодо фіксації гранично допустимої ціни на газ та електроенергію для побутових споживачів.

Про це пише Прайм.

«Представникам правлячої в Естонії центристсько-реформістської коаліції вдалося досягти угоди щодо компенсацій жителям країни, які страждають від негативних наслідків зростання цін на енергоносії… Урядом ухвалене рішення про фіксацію гранично допустимої ціни на газ і електроенергію для побутових споживачів», — пише Sputnik.

Як зазначає агентство, максимальний розмір оплати за електрику за споживання до 650 кіловат-годин на місяць становитиме 12 центів за кВт/год.

Це означає, що підвищення біржових цін або вартості у межах фіксованого пакета більш за зазначену суму компенсуватиметься з держбюджету. При цьому жодних клопотань надавати не потрібно — перерахунок на користь клієнта буде здійснюватись постачальниками послуг автоматично.

«Така ж практика вводиться і щодо газу, ціна якого для побутових споживачів не може бути вищою за 65 євро за мегават-годину. Фіксований максимум матиме силу у разі використання блакитного палива в обсязі до 2,75 МВт.год на місяць», — додає видання.

За даними Sputnik, щодо бізнес-клієнтів, то вони, згідно з рішенням уряду, звільняються від оплати мережевої послуги з доставки електроенергії. У питанні цін на газ для фірм та квартирних товариств ясності поки що немає.

Читайте в «Терміналі», Країни Балтії домовились про методику бойкоту електроенергії з Білоруської АЕС.

Після довгих переговорів Литві, Латвії та Естонії, які раніше домовилися про бойкот електроенергії з Білорусі після запуску там білоруської атомної електростанції, вдалося виробити загальну методику з торгівлі електроенергією.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на портал Delfi.

Електропередавальна компанія Litgrid повідомила, що в методику включено положення, що електроенергія, що імпортується на ринок країн Балтії, повинна мати докази свого походження, що підтверджують, що вона вироблена не в Білорусі.

Литва також інформувала Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) про те, що з наступного року не постачатиме Білорусі резерв електроенергії в 100 мегават, передбачений за угодою БРЕЛЛ. Це пов’язано із завершенням будівництва Білоруської АЕС (БелАЕС) в Островці. Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас сказав, що інформував про це гендиректора організації Рафаеля Гроссі.

До кінця вересня про це буде поінформований і Мінськ, попередження якому з цього питання висилалися і раніше.

«З приводу відмови від резерву в 100 мегават: з нового року Litgrid не надаватиме такий резерв білоруській станції, оскільки саме в угоді з цього приводу є додатковий протокол. Ми вже раніше попереджали Білорусь офіційно. Також юридично ми повинні це зробити до кінця вересня-Litgrid це ще зробить «, — сказав Вайчюнас.

Цей резерв Литва зобов’язалася надавати за договором про пострадянське енергетичне кільце БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Литва і Латвія), з якого вийде до 2025 року.

За словами міністра, глава МАГАТЕ поінформована про це, щоб уникнути можливих непорозумінь у майбутньому.

На цьому тижні Державна інспекція з безпеки атомної енергетики Литви заявила, що Білорусь повинна зупинити роботи по запуску першого реактора Білоруської АЕС в Островці, будівництво якої завершується, поки не будуть вирішені проблеми безпеки станції. Балтійські країни готуються блокувати потрапляння електроенергії з БелАЕС на їхні ринки, а всі технічні рішення планується підготувати в жовтні. Литва критикує безпеку проєкту АЕС і готова бойкотувати електроенергію з цієї станції. Тим часом, Білорусь відкидає критику.

Эстония и Литва договорились совместными усилиями достичь единой позиции Балтийских стран об отказе покупать электричество у белорусской АЭС на Островке.

Об этом говорится в сообщении пресс-службы президента Литовской Республики.

«Было констатировано, что Россия пытается разделить Европу и мир на сферы влияния с использованием различных рычагов и средств силы, в частности путем дезинформации, исторического ревизионизма, ввода в эксплуатацию Белорусской АЭС на Островке», — пишет представительство литовского главы Гитанаса Науседы. Читайте такжеСтраны ЕС подписавшего ноту протеста против вмешательства США в строительство «Северного потока-2» Кроме того, Науседа и его эстонская коллега Керсти Кальюлайд также договорились о скорейшей синхронизации с сетями континентальной Европы, что станет основой энергетической независимости стран Балтии. Эстония, в свою очередь, подтвердила попытки провести проект в жизнь до 2025 года, параллельно с прокладкой «HarmonyLink».

АЭС на Островке в Гродненской области Беларуси начали строить еще в 2013 году. Тогда экс-президент страны Александр Лукашенко разрешил проведение работ россиянами из ЗАО «Атомстройэкспорт» специальным указом. В 2016 году СМИ писали и об аварии на атомной электростанции. После длительного замалчивания официальной властью, стало известно, что во время строительных работ упал корпус реактора.

Читайте в «Терминале» еще, в среду, 22 июля, в полночь начался экспорт произведенной на украинских АЭС электроэнергии в Беларусь.

На урочистих церемоніях в Палдіскі та Гельсінкі 11 грудня  відкрили естонсько-фінський загальний газопровід Balticconnector.

Газовий маршрут відкрили президент Естонії Керсті Кальюлайд і президент Фінляндії Саулі Нііністьо, пише «Дзеркало Тижня».

«Довжина підводної частини Balticconnector від Палдіскі до фінської Інко становить 77 км. Наземна частина займає 55 км в Естонії та 21 км у Фінляндії. Газ будуть транспортувати між Фінляндією, Естонією і Латвією без додаткових витрат», — йдеться в повідомленні.

Після завершення роботи над газовими конекторами між Литвою і Польщею місцевий газовий ринок більше не буде залежати від постачання російського Газпрому.

«Коли ми почали відкривати ринок, ціна на газ становила 40 євро, і ми платили Газпрому приблизно на 10 євро вище рівня цін у Західній Європі. Сьогодні ціна на газ становить близько 15 євро, і ми можемо купити газ за тією ж ціною, що і в Західній Європі. І саме тому ми розробили газовий ринок та інфраструктуру — щоб створити регіональний газовий ринок, відкритий для конкуренції з багатьма гравцями ринку», — пояснив голова правління естонської компанії Elering Таам Веским’яґі.

Загальна вартість проєкту з урахуванням робіт по зміцненню газопроводу між Естонією і Латвією складе близько 300 млн євро, з них понад 200 млн євро в нього вклав ЄС.

Читайте в «Терміналі», Естонська державна компанія Elering AS, системний адміністратор електричних і газових мереж, підписала договір з мережевими компаніями Фінляндії та Латвії про створення на початок 2020 року фінсько-естонсько-латвійського газового ринку.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук закликав міністра закордонних справ Естонії Урмаса Рейнсалу (Urmas Reinsalu) посилити протидію «Північному потоку-2″.

«Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час двосторонньої зустрічі, яка відбулася 4 листопада 2019 року, закликав міністра закордонних справ Естонської Республіки Урмаса Рейнсалу посилити протидію «Північному потоку-2″, зокрема через скоординовані дії членів-країн ЄС і НАТО», — йдеться в повідомленні прес-служби українського уряду.

Гончарук наголосив, що важливо, щоб держави-члени ЄС пояснювали своїм громадянам негативні наслідки «Північного потоку-2″ для енергетичної безпеки Європи.

«У відповідь міністр закордонних справ Естонії відзначив важливість порушеного питання та погодився щодо необхідності скоординувати дії для протидії будівництву потоку», — йдеться в повідомленні.

Крім того, сторони висловили бажання продовжити співпрацю в посиленні української системи кібербезпеки, впровадженні ІТ-технологій у розвиток інфраструктури, зміцнення державних інститутів.

Третий «энергомост», который свяжет Латвию и Эстонию, будет введен в эксплуатацию в конце 2020 года.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Данный проект подразумевает под собой строительство электроподстанции, которая будет размещена на юго-западе Эстонии в городе Килинги-Нымме, и прокладку линии электропередачи длиной 176 км.

Линия с мощностью 330 кВ соединит подстанцию с латвийской столицей по маршруту Руйена-Алоя-Лимбажи-Саулкрасты-ТЕЦ-2.

На сайте независимого оператора системы передачи электроэнергии в Латвии указано, что общая стоимость реализации «энергомоста» составит 84 млн евро. Участниками проекта являются латвийская компания Elko, эстонская Leonhard Weiss Energy и польская Selpol.

Цель строительства «энергомоста» — увеличить энергоэффективность в регионе путем повышения пропускной способности и трансграничной передачи энергии.

Читайте в «Терминале», Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.

Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.

Об этом сообщает портал новостей на русском языке Эстонского национального телерадиовещания.

Так как осенью прекращается торговля электроэнергией между Белоруссией и Литвой, то в дальнейшем российское электричество будет поступать в Балтийские страны через Латвию, сообщила новостная передача Эстонского телевидения.

Сейчас российское электричество, производимое из ископаемых источников и не облагаемое квотами на выброс углекислого газа, попадает на эстонский рынок через Литву. Его стоимость почти в два раза ниже, чем цена на электричество, производимое эстонским энергетическим предприятием Eesti Energia из сланца. Причина разницы в ценах заключается в налогах, которые необходимо платить в Эстонии. Эстонская сторона считает такую конкуренцию нечестной.

В этой связи Эстония и Латвия договорились ввести в отношении российской электроэнергии тариф за использование инфраструктуры. Подобный тариф на импортируемое из России электричество уже много лет использует Финляндия.

«Что касается, например, таможенной защиты, то это в компетенции Европейского союза и Еврокомиссии. Государства ЕС отдельно ее устанавливать не могут. Но мы договорились с латышами о введении тарифа за использование инфраструктуры, предположительно осенью», — заявил вице-канцлер отдела энергетики министерства экономики Тимо Татар, передает эстонский портал телерадиовещания ERR.

«По сути этот тариф основан на расходах, которые возникают при импорте российского электричества. Это не устранит нечестную конкуренцию, но хотя бы частично ее смягчит», — сказал ERR руководитель государственной компании Elering Таави Вескимяги.

«Терминал» писал, Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.

Эстонская государственная компания Elering AS, системный администратор электрических и газовых сетей, подписала договор с сетевыми компаниями Финляндии и Латвии о создании к началу 2020 года финско-эстонско-латвийского газового рынка.

Об этом говорится в сообщении Elering.

Заключенное соглашение дает возможность обеспечивать по единому газовому тарифу импорт газа в эти страны и упразднить пограничные сборы между ними, что означает, что в следующем году газ пойдет между Финляндией, Эстонией и Латвией без дополнительных затрат, отмечает компания.

Энергетическая компания Elering на 100% принадлежит государству, управляет около 5,5 тыс. км сетей передачи электроэнергии и 150 подстанциями, а также 900 км газопроводов, 3 газоизмерительными станциями и почти 40 газораспределительными станциями.

Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.

Пишет «Прайм» со ссылкой на пресс-службу правительства Литвы.

В июне 2018 года страны Балтии, Польша и Еврокомиссия подписали в Брюсселе политическое соглашение о синхронизации электросетей трех стран Балтии с сетями континентальной Европы. До 2025 года страны Балтии должны будут окончательно выйти из энергокольца БРЭЛЛ (Белоруссия, Россия, Эстония, Латвия, Литва).

«Вильнюс от этой суммы получит 125 миллионов евро. В правительстве отметили, что это самая большая финансовая поддержка, которую Литва получала из фондов ЕС для проектов в области энергетической инфраструктуры», — говорится в сообщении. Всем странам Балтии ЕК выделила 323 миллиона евро, сообщает Прайм.

Стоимость первого этапа проекта по синхронизации сетей стран Балтии составляет 432,5 миллиона евро. Евросоюз взял на себя 75% финансирования. В целом для обновления и модернизации системы электроснабжения Литве понадобится 167 миллионов евро.

«Второй этап проекта — строительство морского кабеля между Литвой и Польшей. Работы ведутся с конца декабря. Литовские и польские операторы начали подготовку к созданию смычки Harmony link», — добавляется в сообщении.

Сейчас связь энергосистемы Калининградской области с остальной частью России осуществляется через электрические сети Белоруссии, Эстонии, Латвии и Литвы. Энергонезависимость региона будут обеспечивать четыре новые электростанции суммарной мощностью около 1 ГВт.

Читайте в «Терминале», страны Балтии в июне 2019 года проведут испытания изолированной работы энергосистем в рамках подготовки к выходу из энергокольца БРЭЛЛ и синхронизации их работы с электросетями континентальной Европы.

Операторы электросетей Литвы (Litgrid), Латвии (AST) и Эстонии (Elering) подали в Еврокомиссию (ЕК) совместную заявку на финансирование первого этапа синхронизации энергосистем стран Балтии и континентальной Европы.

Об этом сообщили агентству BNS в министерстве энергетики Литвы, пишет «Энергореформа».