Дизельний ринок: нафта дорожчає, гурт випереджає АЗС, а запас стає частиною ціни

Український ринок дизельного пального залежить не лише від світової ціни на нафту. Для кінцевої вартості літра мають значення європейські котирування готового продукту, валютний курс, акциз, податок на додану вартість, морська й сухопутна логістика, фінансування запасів та фізична доступність наступної партії.

Дані за 24 липня показують одразу кілька взаємопов’язаних процесів:

• нафта Brent подорожчала до $97,48 за барель;
• котирування Platts для дизпалива, використане в розрахунку імпортного паритету, становило $1285 за тонну;
• імпортний паритет досяг 82,01 грн/л;
• середня гуртова ціна піднялася до 91,78 грн/л;
• середня роздрібна ціна на АЗС становила 84,92 грн/л;
• роздріб був нижчим за гурт на 6,85 грн/л, але вищим за імпортний паритет на 2,92 грн/л.

Імпортний паритет — це розрахункова повна вартість ввезення пального в Україну. До нього входять ціна продукту на зовнішньому ринку, валютний курс, логістика, акциз, податок на додану вартість та інші обов’язкові витрати. Він показує, скільки приблизно коштуватиме заміщення проданого ресурсу новою імпортною партією за поточних умов.

Brent за липень додала третину вартості

24 липня ф’ючерсна ціна Brent становила $97,48 за барель. Днем раніше показник дорівнював $96,10 за барель. Добове зростання становило $1,38, або 1,44%.

Порівняно з 1 липня, коли Brent коштувала $73,02 за барель, ціна зросла на $24,46, або 33,50%. Водночас вона залишалася на 10,07% нижчою за рівень 1 травня — $108,39 за барель.

• 1 травня: $108,39 за барель;
• 1 липня: $73,02 за барель;
• 23 липня: $96,10 за барель;
• 24 липня: $97,48 за барель.

Ф’ючерс Brent є орієнтиром для світового ринку сирої нафти, але не відображає повної вартості конкретної фізичної партії для нафтопереробного заводу. Індикатор фізичної нафти Dated Brent 23 липня досяг $105,70 за барель, а північноморський сорт Forties 24 липня — $108,77 за барель.

Різниця між ф’ючерсною й фізичною ціною має практичне значення. Ф’ючерс показує ринкові очікування, тоді як фізична партія включає премію за реальну наявність сировини, її якість, місце завантаження та строк доставки. За дефіциту нафтопереробні заводи можуть конкурувати саме за доступний фізичний ресурс, тому готове дизельне пальне дорожчає швидше за базову нафтову котировку.

Котирування готового дизпалива важливіше за механічне копіювання Brent

Безпосереднім орієнтиром для українського дизельного ринку є не сама Brent, а котирування готового дизельного пального відповідної якості й базису постачання.

Станом на 24 липня значення Platts становило на рівні $1285 за тонну. Platts — система міжнародних цінових оцінок енергоресурсів, що належить S&P Global Commodity Insights. Такі оцінки використовують у контрактах як базу, до якої додають або від якої віднімають премію постачальника, логістику та інші витрати.

Висока ціна дизпалива порівняно з нафтою пояснюється станом переробки. Цей зв’язок показує крек-спред — різниця між ринковою вартістю готового нафтопродукту та вартістю сировини, потрібної для його виробництва.

Це не означає, що будь-яка зміна Brent автоматично й пропорційно переноситься на ціну дизпалива. На неї окремо впливають:

• завантаження європейських нафтопереробних заводів;
• запаси середніх дистилятів;
• ремонти й аварії на НПЗ;
• експортні обмеження;
• доступність танкерів, барж, вагонів та автоцистерн;
• премія за конкретну фізичну партію;
• зміна маршрутів постачання.

Імпортний паритет піднявся до 82,01 грн/л

Імпортний паритетперевищивший 82 грн/л не є обов’язковою ціною продажу. Він є орієнтиром вартості нового ресурсу на вході в український ринок. Фактична гуртова ціна може відхилятися від нього через терміновість, доступність обсягів, регіон постачання, кредитні умови, перевантаження маршрутів або дефіцит транспорту.

Гуртова ціна за місяць зросла майже на 47%

Середня гуртова ціна дизпалива 24 липня досягла 91,78 грн/л.

• 23 липня: 89,64 грн/л;
• 24 липня: 91,78 грн/л;
• добове зростання: 2,13 грн/л, або 2,38%.

За місяць гуртова ціна зросла значно сильніше:

• 24 червня: 62,50 грн/л;
• 24 липня: 91,78 грн/л;
• зростання: 29,28 грн/л, або 46,85%.

Порівняно з 25 травня, коли середня гуртова ціна становила 74,17 грн/л, вона піднялася на 23,73%.

Якщо порівнювати однакові дати початку й кінця липневого періоду, 1 липня гуртовий дизель коштував 64,49 грн/л, а 24 липня — 91,78 грн/л. Зростання за цей проміжок становило 27,28 грн/л, або 42,31%.

На 24 липня гуртова ціна перевищувала розрахунковий імпортний паритет на 9,77 грн/л (арифметична різниця між 91,78 грн/л у гурті та 82,01 грн/л імпортного паритету. У відносному вимірі вона становила близько 11,9% від рівня паритету.

Саме по собі таке відхилення може включати вартість уже сформованого дефіцитного ресурсу, термінове постачання, обмежені обсяги, регіональну логістику, фінансування або премію за гарантовану фізичну наявність.

Роздріб зростав майже у п’ятеро повільніше за гурт

Середня ціна дизельного пального на АЗС 24 липня становила 84,92 грн/л.

• 23 липня: 82,65 грн/л;
• 24 липня: 84,92 грн/л;
• добове зростання: 2,28 грн/л, або 2,75%.

За місяць роздрібна ціна зросла з 77,59 до 84,92 грн/л — на 7,34 грн/л, або 9,46%. За той самий період гурт подорожчав на 46,85%.

Порівняння з 1 липня також показує різну швидкість:

• гурт: із 64,49 до 91,78 грн/л, або на 42,31%;
• роздріб: із 75,64 до 84,92 грн/л, або на 12,28%.

Такий розрив означає, що гуртовий сегмент значно швидше відреагував на зовнішнє подорожчання та зміну доступності ресурсу. АЗС певний час могли продавати пальне з раніше закуплених запасів, але ці запаси не відображають вартість наступного поповнення.

Для імпортозалежного ринку саме вартість наступної партії визначає, чи зможе компанія відновити проданий обсяг. Продаж може залишатися бухгалтерськи прибутковим щодо старого запасу, але водночас бути збитковим щодо заміщення.

Спред між роздробом і гуртом змінив знак

Спред між роздрібною та гуртовою ціною у наданому показнику розраховується як ціна на АЗС мінус гуртова ціна. Динаміка показує різкий розворот:

• 1 травня: +6,00 грн/л;
• 1 липня: +11,15 грн/л;
• 17 липня: −0,69 грн/л;
• 23 липня: −7,00 грн/л;
• 24 липня: −6,85 грн/л.

На початку липня середня роздрібна ціна перевищувала гуртову на 11,15 грн/л. З 17 по 24 липня ситуація стала протилежною: гурт перевищив роздріб на 6,85 грн/л. Загальна зміна співвідношення становила майже 18 грн/л.

Тривале збереження гуртової ціни вище за роздрібну створює для мереж АЗС, що купують ди кілька ризиків:

• поточний продаж не забезпечує повного фінансування наступної закупівлі;
• запас скорочується швидше, ніж його можна відновити;
• мережа залежить від старих дешевших залишків;
• погіршується ліквідність;
• після вичерпання запасу виникає потреба різкіше коригувати ціну на стелі.

Роздріб перевищував імпортний паритет лише на 2,92 грн/л

Попри те що середня ціна на АЗС була нижчою за гуртову, вона залишалася вищою за розрахунковий імпортний паритет.

• імпортний паритет: 82,01 грн/л;
• середня роздрібна ціна: 84,92 грн/л;
• спред роздробу до паритету: 2,92 грн/л, або 3,56%.

Ці 2,92 грн/л не є чистою маржею АЗС. Із цього розриву мають фінансуватися доставка від нафтобази до станції, персонал, електроенергія, охорона, ремонт, банківський еквайринг, програми лояльності, втрати, фінансування запасу та прибуток. Ці розрузнки стосуються переважно великих мереж АЗС, що самі постачають дизпаливо по імпортних контрактах.

Близькість роздрібної ціни до імпортного паритету є ознакою обмеженого простору для покриття повної вартості роздрібної операції.

У дискаунтерів запас між ціною й паритетом скоротився до 1,08 грн/л

Станом на 24 липня ситуація виглядає таким чином:

• Дискаунтери: 83,09 грн/л. Спред до імпортного паритету — 1,08 грн/л, або 1,32%.
• Середній клас: 84,77 грн/л. Спред — 2,77 грн/л, або 3,38%.
• Преміальний сегмент: 86,72 грн/л. Спред — 4,71 грн/л, або 5,74%.

Різниця між середньою ціною преміального сегмента та дискаунтерів становила 3,63 грн/л.

Найвразливішими до нового подорожчання гурту є дискаунтери. Їхня ціна перевищувала імпортний паритет лише на 1,08 грн/л, але була на 8,69 грн/л нижчою за середню гуртову ціну 91,78 грн/л. За такого співвідношення відновлення запасу за поточним гуртовим прайсом потребує або підвищення ціни, або використання раніше накопиченого ресурсу та оборотного капіталу.

Чому імпортний паритет і гуртова ціна розійшлися

Імпортний паритет є розрахунковою моделлю, а гуртова ціна — фактичним результатом пропозицій і угод на внутрішньому ринку. Вони можуть розходитися, коли змінюється не лише вартість товару, а й фізична доступність.

До можливих причин належать:

• обмеження обсягів у постачальників;
• погіршення логістики;
• короткий строк дії пропозицій;
• аварійна закупівля дорожчої партії;
• переорієнтація на довший маршрут постачання;
• дефіцит вагонів, барж або автоцистерн;
• резервування транспорту та місткостей;
• передоплата замість відстрочки;
• регіональний дефіцит;
• різниця між розрахунковим і фактичним курсом купівлі валюти.

Для кожної компанії треба окремо розрізняти індикативну пропозицію, тверду пропозицію, укладений контракт, фактичне постачання та аварійну ціну одиничної партії.

Вартість заміщення важливіша за стару собівартість

За швидкого зростання ринку ціна дизпалива має спиратися на вартість заміщення — поточну суму, необхідну для закупівлі та доставки нового обсягу замість проданого.

Повна економічно обґрунтована ціна включає:

• європейське котирування готового продукту;
• премію або дисконт постачальника;
• валютний курс;
• міжнародну й внутрішню логістику;
• акциз і ПДВ;
• фінансування партії та запасу;
• операційні витрати;
• базову комерційну маржу;
• залишкову премію за ризик;
• плату за реально зарезервований транспорт або інфраструктуру;
• конкурентне коригування.

Стара бухгалтерська собівартість пояснює результат уже придбаної партії. Вона не відповідає на запитання, скільки коштуватиме наступне поповнення. Різниця особливо помітна 24 липня: середній роздріб становив 84,92 грн/л, тоді як новий ресурс у гурті коштував 91,78 грн/л.

Логістичний ризик здатен підтримувати ціну навіть за наявності пального в портах

Низький рівень води на Рейні змушував окремі баржі скорочувати завантаження на 80%. Це означає використання лише близько 20% звичайної вантажопідйомності.

Для доставки того самого обсягу потрібно більше суден і більше рейсів. Частина вантажів переходить на залізницю та автотранспорт, де також виникає дефіцит потужностей.

Такий ланцюг формує додаткові витрати:

• подовжується строк постачання;
• зростає плече внутрішньої доставки;
• транспорт виконує менше оборотів;
• підвищується тариф;
• скорочується доступна пропозиція;
• збільшується потреба в оборотному капіталі.

За цих умов навіть наявність дизпалива в європейському порту не гарантує його доступності для українського покупця у потрібний строк.

Воєнний ризик змінює підхід до зберігання дизпалива. Концентрація запасу на одному об’єкті може зменшувати звичайні операційні витрати, але збільшує потенційні втрати від удару.

Запас доцільно розділяти на:

• оперативний — для звичайних продажів;
• страховий — для затримок і коливань попиту;
• кризовий — для забезпечення критичних споживачів.

Додатковий літр запасу є економічно виправданим, доки витрати на його фінансування, зберігання, страхування й ротацію нижчі за можливі втрати через відсутність пального.

Захист критичної інфраструктури також потребує:

• резервних нафтобаз і маршрутів;
• обмеження максимальної частки запасу на одному об’єкті;
• генераторів і джерел безперебійного живлення;
• резервного обладнання для відпуску;
• можливості перенаправити ресурс на іншу АЗС або базу;
• страхування тієї частини ризику, для якої доступне страхове покриття.

Що означають поточні цифри

Для водія нинішня ціна на АЗС ще не повністю відображає гуртове подорожчання. Середній роздріб 84,92 грн/л був на 6,85 грн/л нижчим за гуртову ціну. Якщо гурт залишатиметься на поточному рівні, мережі матимуть обмежені можливості довго утримувати старі ціни після вичерпання дешевших запасів.

Для малої мережі АЗС орієнтиром має бути не остання прибуткова накладна, а ціна найближчого поповнення. У протилежному разі компанія може продавати пальне дешевше, ніж коштує відновлення запасу.

Для великого імпортера ключовим стає порівняння поточної вартості заміщення з ціною вже законтрактованої наступної імпортної  партії. Запас потрібно розподіляти між кількома об’єктами й узгоджувати з доступним кредитним ресурсом.

Для держави поточний розрив між гуртом і роздробом є сигналом необхідності контролю фізичної доступності ресурсу, пропускної спроможності маршрутів і запасів, неможливості використання компаніями ринкової влади для погіршення ситуації.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters про фізичний ринок нафти; Reuters про переробку дизпалива; Reuters Open Interest про логістику на Рейні та Дунаї