Кабінет міністрів України затвердив порядок організації та проведення біржових торгів із продажу природного газу власного видобутку (приватними компаніями) на біржі для задоволення потреб соціальної сфери.

Відповідну постанову «Про затвердження Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість» уряд ухвалив на засіданні 12 січня.

«Для забезпечення можливості видобувникам продавати газ для таких виробників (виробників соціальних товарів — ред.) Міненерго розробило порядок організації біржових торгів, що передбачає впровадження європейських ринкових правил та стандартів. Видобувники матимуть право самостійно формувати терміни продажу, обсяги лотів — в межах 20% від видобутку. Механізм діятиме відповідно до закону «Про ринок природного газу» для усунення перекосів ціноутворення та запобігання дестабілізації ринку, викликаних значним зростанням ціни газу на світових хабах, та з метою підтримання виробників соціально орієнтованих товарів. Цей механізм збалансує попит на газ з боку незахищених виробників соціальних товарів і ринковою пропозицію», — коментується постанова у повідомленні Міністерства енергетики.

Документ розроблено для реалізації ініціативи Кабінету міністрів щодо захисту населення від зростання цін на продовольчі товари, що мають істотну соціальну значущість.

Так, 30 грудня 2021 року Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою газовидобувні компанії зобов’язані реалізувати на біржі в межах 20% газу, видобутого в Україні у період дії карантину, але не довше ніж до 1 травня 2022 року.

Документ також встановлює граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди) до ціни природного газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) на рівні не більше 24% для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість. Торговельна надбавка за постачання природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання встановлюється на рівні 1%.

Нагадаємо, перелік суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, затверджено наказом Мінагрополітики від 5 січня 2022 року.

Кабінет міністрів перепризначив новообраних членів правління НАК «Нафтогаз України», але вже не як виконуючих обов’язки.

Згідно з оприлюдненим на урядовому порталі розпорядженням №1154-р від 27 вересня, на Олену Бойченко (директор з управління персоналом і соціальної політики), Романа Чумака (глава казначейського департаменту), Маврикія Калугіна і Владислава Воловика (радники глави правління) були тимчасово покладено обов’язки членів правління НАК.

У той же час розпорядженням №1155-р від 28 вересня скасовано формулювання про призначення з №1154-р, і Бойченко, Чумак, Калугін і Воловик вже обрані і тимчасово призначені членами правління «Нафтогазу».

Розпорядженням №1155-р Кабмін також уточнив, що рішення щодо призначення прийняті до ухвалення новим складом спостережної ради рішень з формування правління НАК, але не пізніше 28 грудня 2021 року.

Пункт про припинення повноважень членів правління «Нафтогазу» Сергія Переломи (перший заступник голови правління і т.в.о. «Укртрансгазу») і Ярослава Теклюка (директор з юридичних питань) з розпорядження №1154-р залишений без змін.

Читайте в «Терміналі», Уряд затвердив основні напрями діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на 2021 рік.

Кабінет міністрів  опублікував постанову про тарифи на електричну енергію для населення та низки інших споживачів, які діятимуть з 1 жовтня.

Постанова № 859 від 11 серпня 2021 року опублікована на сайті Уряду 16 серпня.

Згідно з документом, кабмін зафіксував ціну електроенергії для побутових споживачів на рівні 1,44 грн за кВт-год при обсязі споживання не більше 250 кВт-год на місяць включно з 1 жовтня 2021 року до 30 квітня 2022 року.

При цьому для побутових споживачів з обсягом споживання понад 250 кВт-год на місяць ціна залишиться на рівні чинного до цього тарифу в 1,68 грн за кВт-год за весь обсяг споживання.

Уряд закріпив тариф в 1,68 грн за кВт-год для колективних побутових споживачів, гуртожитків, що розраховуються за електроенергію за загальним лічильником в частині споживання електроенергії фізичними особами для власних потреб, виключаючи професійну та господарську діяльність.

Тариф у розмірі 1,68 грн за кВт-год був закріплений за дачними та дачно-будівельними кооперативами, садовими товариствами, гаражно-будівельними кооперативами на технічні цілі та освітлення території.

Раніше «Термінал» писав, тариф на електроенергію для домогосподарств, які споживають менше 250 кВт на місяць, буде знижено до 1,44 грн за кВт/год.

Кабінет Міністрів визначив Міністерство енергетики органом управління єдиного майнового комплексу державного підприємства «Оператор ринку».

Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду 28 липня.

«Відповідно до статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» Кабінет міністрів є суб’єктом управління, що визначає об’єкти управління держвласності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об’єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб’єктам управління», — йдеться в пояснювальній записці.

Водночас обгрунтування мети передачі майна «Укренерго» в управління Міністерства енергетики в пояснювальній записці відсутнє.

Зазначається, що рішення прийняте на виконання відповідного доручення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

«Термінал» писав, Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким серед іншого пропонується ввести заборону для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зменшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.2.2. пункту 139.2 статті 139 Кодексу у випадку, якщо визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) і способу визначення коефіцієнта сумнівності не узгоджене з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким серед іншого пропонується ввести заборону для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зменшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.2.2. пункту 139.2 статті 139 Кодексу у випадку, якщо визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) і способу визначення коефіцієнта сумнівності не узгоджене з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

Про це повідомляє Finbаlаnсе.

Відзначається, що має сприяти «уніфікації механізму проведення суб’єктами господарювання державного сектора економіки оцінки й розрахунку резерву сумнівних боргів з урахуванням норм міжнародних стандартів фінансової звітності».

В уряді припустили, що держкомпанії будуть нараховувати резерв сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на підставі проведеної оцінки сумнівності дебіторської заборгованості (кредитного ризику або ризику дефолту, тобто невиконання контрагентом зобов’язань). Причому така оцінка повинна буде «враховувати платоспроможність окремих дебіторів і результати претензійно-позовної роботи щодо них».

Передбачалося, що дебіторська заборгованість для розрахунку резерву сумнівних боргів буде визнаватися сумнівною тільки при наявності одного з чинників, що свідчать про суттєве зменшення суми очікуваного відшкодування дебіторської заборгованості на звітну дату у порівнянні з моментом її первісного визнання в якості активу:

– наявності об’єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов’язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов’язання (при цьому суб’єктом господарювання державного сектора економіки ведеться претензійно-позовна робота щодо такого контрагента)

– відсутності надходження оплати від дебітора протягом 365 днів.

При цьому величина резерву сумнівних боргів визначається із суми сумнівної дебіторської заборгованості, скоригованої на коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань.

Зміна правил формування резервів держкомпаніями може привести, принаймні, до часткового розформування «Нафтогазом» резервів, супроводжуючого декларування доходів і відповідно – додаткових надходжень до держбюджету від податку на прибуток та дивідендів, які повинен буде сплатити «Нафтогаз».

Президент і уряд готові розглянути пропозиції представників ринку нафтопродуктів з метою боротьби з нелегальними продавцями, через які державний бюджет недоотримує до 20 млрд гривень.

Про це пише пресслужба Офісу президента.

«Під час розмови в Офісі президента учасники зустрічі відзначили, що зростання цін на заправках обумовлене як подорожчанням сировини на світових ринках, так і нелегальним ринком нафтопродуктів усередині країни, а також системним ухиленням від сплати податків нафтопереробниками», – йдеться в повідомленні.

За словами представників ринку, це призводить до того, що компанії, що працюють на ринку прозоро, програють конкуренцію за споживача менш доброчесним постачальникам палива. Оператори відзначили, що підтримують встановлення чесних і прозорих умов для роботи бізнесу

У пресслужбі додали, що пріоритетом влади найближчим часом буде робота для боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів. За її словами, влада готова розглянути пропозиції щодо кроків, які необхідно зробити, щоб позбавити Україну від нелегальних продавців нафтопродуктів.

Читайте також в «Терміналі», Служба безпеки України заблокувала у Кіровоградській області діяльність угруповання, яке організувало нелегальне виробництво і збут нафтопродуктів.

За результатами розкриття, відбудеться складання списків учасників конкурсного відбору.

19 травня відбудеться засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посаду члена НКРЕКП, у ході якого будуть розкриті пакети з документами кандидатів. Про це повідомляє «Урядовий портал».
«На засіданні буде здійснено розкриття пакетів з документами кандидатів на посаду члена НКРЕКП, складання списків учасників конкурсного відбору», — йдеться в повідомленні.

Трансляція засідання конкурсної комісії здійснюватиметься на ютуб-каналі Кабінету Міністрів України.

Нагадаємо, наприкінці березня Конкурсна комісія з добору членів Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сферах приватизації та комунальних послуг (НКРЕКП), оголосила конкурс на посаду члена НКРЕКП, яку на сьогодні обіймає Оксана Кривенко та повноваження якої спливають 1 липня 2021 року. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Комісії 31 березня 2021 року.

У липні 2020 року президент Володимир Зеленський затвердив схему ротації членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до 2025 року.

Зокрема, до 1 липня 2020 року мала відбутися ротація члена НКРЕКП Олени Антонової.

Також, згідно з указом президента, до 1 липня 2021 року має бути застосована ротація до члена НКРЕКП Оксани Кривенко, до 1 липня 2023 року — Олексія Магди, до 1 липня 2024 року — Ольги Бабій та Дмитра Коваленка, до 1 липня 2025 — Руслана Кайдаша та Валерія Тарасюка.

Новий очільник НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко сказав, що він отримав свою посаду після розмови із президентом Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і ніяких обіцянок передати кошти з рахунків компанії на президентську програму «Велике будівництво» він не давав.

Про це він сказав під час  пресконференції.

«У мене була розмова з приводу призначення з прем’єр-міністром і президентом. Йшлося про підвищення видобутку газу і поліпшення фінансових показників НАК «Нафтогаз України». Заяви про те, що кошти на рахунках компанії будуть передаватися на «Велике будівництво» схожі на якусь ненаукову фантастику», – сказав Вітренко.

Нагадаємо, кабінет міністрів провів засідання загальних зборів акціонерів компанії НАК «Нафтогаз України». Ухвалено рішення про обрання та призначення з 29 квітня 2021 року Вітренка Юрія Юрійовича головою правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України».

Кабінет міністрів провів засідання загальних зборів акціонерів компанії НАК «Нафтогаз України».

Ухвалено рішення про обрання та призначення з 29 квітня 2021 року Вітренка Юрія Юрійовича головою правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України», пише пресслужба уряду.

«З 28 квітня 2021 року припиняються повноваження незалежних членів Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», представників держави у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України», а також голови правління Коболєва Андрія Володимировича», — йдеться у повідомленні.

За результатами засідання загальних зборів акціонерів НАК «Нафтогаз України» нинішніх незалежних членів Наглядової ради НАК та представників держави у Наглядовій раді було переобрано в такому самому складі. Водночас оголошено конкурсний відбір кандидатів на зайняття посад чотирьох незалежних членів Наглядової ради акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Відповідно, незалежні члени та представники держави у Наглядовій раді компанії продовжать здійснювати свої повноваження до обрання та визначення нових представників.

Кабінет міністрів затвердив фінансові плани ДП «Енергоринок» та ДП «Гарантований покупець» на 2021 рік.

Відповідні розпорядження, розроблені Міністерством розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, прийняті на засіданні уряду в середу, пише Інтерфакс-Україна.
«Відповідно до фінплану»ГарПока»,передбачається отримання ниму 2021році чистого прибутку в розмірі 6 млн грн. При цьому дохід про реалізацію електроенергії повинен скласти 67,53 млрд грн. Капітальні інвестиції розраховані на рівні 6,5 млн грн, виплати на користь держави-185 млн грн», — йдеться у повідомленні.

Фінплан «Енергоринку» не передбачає отримання чистого доходу, оскільки підприємство припинило свою діяльність з продажу електроенергії з введенням нового ринку з 1 липня 2019 року. Разом з тим наголошується, що воно продовжує здійснювати госпдіяльність, забезпечуючи, зокрема, супровід судових процесів щодо стягнення боргів в його користь, а також беручи участь в процесах в якості третьої сторони. Джерелом його фінансування є, як і в другій половині 2019 року та у 2020 році, штрафи й пені за невиконання контрагентами договорів і рішень судів, а також кошти, що надходять в рахунок погашення заборгованостей попередніх періодів.

Таким чином, чистий збиток підприємства запланований на рівні 449,7 млн грн, що значною мірою є результатом запланованого нарахування резервів сумнівних боргів в розмірі 392,5 млн грн, наголошується в пояснювальній записці до проєкту розпорядження. Виплати ДП на користь держави повинні скласти 78 млн грн. Засновником обох підприємств є Кабінет міністрів.

Читайте також в «Терміналі», уряд схвалив проєкт Меморандуму про наміри щодо створення сприятливого середовища, розвитку добросовісної конкуренції на ринку нафтопродуктів України та задоволення потреб споживачів на період карантину і введення обмежень через COVID-19.