<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Курдистан</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/kurdistan/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Oct 2025 06:29:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153279</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br />Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти. Глобальний баланс нафти під загрозою ІК: Динаміка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Росія відновлює нафтові та газові операції в Курдистані (Ірак)</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/rosiya-vidnovlyuye-naftovi-ta-gazovi-operaci%d1%97-v-kurdistani-irak/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/rosiya-vidnovlyuye-naftovi-ta-gazovi-operaci%d1%97-v-kurdistani-irak/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Mar 2025 06:32:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Захід]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан (KRI)]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Сирия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149289</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28833-Газопроводы_росии_—_копия.jpg" alt="Росія відновлює нафтові та газові операції в Курдистані (Ірак)"/><br />Москва повертається до роботи в енергетичному секторі Іракського Курдистану (KRI), прагнучи відновити геополітичний вплив, втрачений після невдач в Україні та Сирії. Захід, зі свого боку, активізує інвестиції в Курдистан, щоб протистояти впливу Росії, Китаю та Ірану. Росія готується відновити ключові нафтові та газові операції в напівавтономному Курдистанському регіоні Іраку (KRI), про що заявив міністр енергетики [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28833-Газопроводы_росии_—_копия.jpg" alt="Росія відновлює нафтові та газові операції в Курдистані (Ірак)"/><br /><p data-pm-slice="1 1 []"><strong>Москва повертається до роботи в енергетичному секторі Іракського Курдистану (KRI), прагнучи відновити геополітичний вплив, втрачений після невдач в Україні та Сирії. Захід, зі свого боку, активізує інвестиції в Курдистан, щоб протистояти впливу Росії, Китаю та Ірану.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">Росія готується відновити ключові нафтові та газові операції в напівавтономному Курдистанському регіоні Іраку (KRI), про що заявив міністр енергетики РФ Сергій Цивільов. Це рішення є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на повернення в регіон, де вона мала значний вплив до змін політичної ситуації у Сирії.</p>
<p>З 2017 року і до зміщення президента Сирії Башара Асада російські енергетичні проєкти в KRI забезпечували Москву дешевими нафтою та газом. Водночас вони сприяли її зростаючій геополітичній присутності на західному фланзі Близького Сходу, що охоплювала не лише Курдистан, а й інші частини Іраку, Сирію та так званий «шиїтський півмісяць влади».</p>
<p>Ірак наразі використав лише 15-20% своїх відновлюваних запасів нафти, що відкриває значні перспективи для подальшого видобутку. Однак регіон залишається зоною геополітичного суперництва. Китай також розширює свій вплив у регіоні, фокусуючись на Ірані та використовуючи масштабні інфраструктурні інвестиції для зміцнення своєї позиції.</p>
<p>Західні країни, зі свого боку, активізують свої капіталовкладення в Курдистан, прагнучи обмежити вплив Росії, Китаю та Ірану на енергетичний сектор регіону. У результаті боротьба за контроль над іракськими енергоресурсами лише посилюється, що може вплинути на глобальні енергетичні ринки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28833-Газопроводы_росии_—_копия.jpg" alt="Росія відновлює нафтові та газові операції в Курдистані (Ірак)"/><br /><p data-pm-slice="1 1 []"><strong>Москва повертається до роботи в енергетичному секторі Іракського Курдистану (KRI), прагнучи відновити геополітичний вплив, втрачений після невдач в Україні та Сирії. Захід, зі свого боку, активізує інвестиції в Курдистан, щоб протистояти впливу Росії, Китаю та Ірану.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">Росія готується відновити ключові нафтові та газові операції в напівавтономному Курдистанському регіоні Іраку (KRI), про що заявив міністр енергетики РФ Сергій Цивільов. Це рішення є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на повернення в регіон, де вона мала значний вплив до змін політичної ситуації у Сирії.</p>
<p>З 2017 року і до зміщення президента Сирії Башара Асада російські енергетичні проєкти в KRI забезпечували Москву дешевими нафтою та газом. Водночас вони сприяли її зростаючій геополітичній присутності на західному фланзі Близького Сходу, що охоплювала не лише Курдистан, а й інші частини Іраку, Сирію та так званий «шиїтський півмісяць влади».</p>
<p>Ірак наразі використав лише 15-20% своїх відновлюваних запасів нафти, що відкриває значні перспективи для подальшого видобутку. Однак регіон залишається зоною геополітичного суперництва. Китай також розширює свій вплив у регіоні, фокусуючись на Ірані та використовуючи масштабні інфраструктурні інвестиції для зміцнення своєї позиції.</p>
<p>Західні країни, зі свого боку, активізують свої капіталовкладення в Курдистан, прагнучи обмежити вплив Росії, Китаю та Ірану на енергетичний сектор регіону. У результаті боротьба за контроль над іракськими енергоресурсами лише посилюється, що може вплинути на глобальні енергетичні ринки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/11/rosiya-vidnovlyuye-naftovi-ta-gazovi-operaci%d1%97-v-kurdistani-irak/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новини світової енергетичної галузі. 4 березня 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/novini-svitovo%d1%97-energetichno%d1%97-galuzi-4-bereznya-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/novini-svitovo%d1%97-energetichno%d1%97-galuzi-4-bereznya-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 04 Mar 2025 17:25:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Equinor]]></category>
		<category><![CDATA[ICE]]></category>
		<category><![CDATA[Johan Castberg]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[NOC]]></category>
		<category><![CDATA[NYMEX]]></category>
		<category><![CDATA[Pemex]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Sinopec]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Ливия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Собітия]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фьючерсы]]></category>
		<category><![CDATA[Эквадор]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149263</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28812-Енергетика_300_на_300.png" alt="Новини світової енергетичної галузі. 4 березня 2025 року"/><br />У тижневому інформаційному випуску розглянуто ключові події на енергетичних ринках, що впливали на ситуацію на початку тижня, що відбулися у світовому енергетичному комплексі за останні кілька днів. ОПЕК+ висловлює занепокоєння щодо планів щодо згортання скорочень видобутку, що викликало падіння цін на нафту. Ф&#8217;ючерси Brent на ICE за тиждень втратили $4 за барель, балансуючи на рівні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28812-Енергетика_300_на_300.png" alt="Новини світової енергетичної галузі. 4 березня 2025 року"/><br /><p><strong>У тижневому інформаційному випуску розглянуто ключові події на енергетичних ринках, що впливали на ситуацію на початку тижня, що відбулися у світовому енергетичному комплексі за останні кілька днів.</strong></p>
<ul>
<li>ОПЕК+ висловлює занепокоєння щодо планів щодо згортання скорочень видобутку, що викликало падіння цін на нафту. Ф&#8217;ючерси Brent на ICE за тиждень втратили $4 за барель, балансуючи на рівні $70 за барель.</li>
<li>Торговельна війна між США та Китаєм загострилася: після введення тарифів на китайську електроніку Пекін оголосив відповідні мита на сільськогосподарські товари США, включаючи 15% на курятину, яловичину та бавовну, 10% на свинину та яловичину, а також додав 15 американських компаній до списку експортного контролю.</li>
<li>Хедж-фонди та інші інвестори різко збільшили короткі позиції на ф&#8217;ючерси WTI Nymex на 20% за тиждень, досягнувши 133 000 контрактів, у той час як довгі позиції залишилися незмінними на рівні 330 000 контрактів.</li>
<li>Попит на СПГ у Китаї знизився до мінімуму з лютого 2020 року: у лютому імпорт становив лише 4,5 млн тонн через теплу погоду, високі запаси та слабке зростання виробництва, що зробило Японію найбільшим у світі імпортером СПГ другий місяць поспіль.</li>
<li>Проєкт Johan Castberg, найбільший ще не введений у дію нафтовий проєкт Європи, знову затримується через погану погоду. Початковий запуск Equinor (NYSE:EQNR) очікувався у грудні 2024 року.</li>
<li>Державна нафтова компанія Мексики Pemex повідомила про збитки у розмірі $9,1 млрд у IV кварталі 2024 року через падіння видобутку, що контрастує з прибутками попереднього року. Сукупний борг компанії досяг $97,6 млрд, ще $24,2 млрд вона винна постачальникам послуг.</li>
<li>Казахстан порушив угоду ОПЕК+, наростивши видобуток нафти та конденсату до 2,12 млн барелів на добу, що на 350 000 барелів вище квоти ОПЕК+ у 1,468 млн барелів.</li>
<li>Лівія планує перший тендер на розвідку нафти з 2007 року. В.о. голови NOC Масуд Сулейман оголосив, що країна має намір залучити $3-4 млрд для досягнення видобутку у 1,6 млн барелів на добу.</li>
<li>Китайська Sinopec (SHA:600028) отримала контроль над найбільшим нафтовим родовищем Еквадору – Сача, яке видобуває 75 000 барелів на день, у рамках зусиль уряду Кіто зупинити падіння видобутку.</li>
<li>Ф&#8217;ючерси на залізну руду падають сьомий день поспіль через ескалацію торгівельної війни між США та Китаєм. Квітневий контракт у Даляні знизився до ¥780 ($107) за тонну.</li>
<li>Міністерство нафти та газу Індії вимагає $2,81 млрд від Reliance Industries через нібито незаконну міграцію газу з державних блоків ONGC до приватних активів компанії.</li>
<li>Saudi Aramco (TADAWUL:2222) зменшить дивіденди у 2025 році до $85,4 млрд, що на 30% менше за попередній рік, хоча річний прибуток компанії впав лише на 12%.</li>
<li>Китайські виробники міді скорочують маржу заради частки ринку: очікується, що виробництво зросте на 5% у 2025 році до 12,45 млн тонн, тоді як комісійні за переробку впали до -$20 за тонну.</li>
<li>Ірак прагне повернути нафту Курдистану: угоди з міжнародними компаніями не досягнуто, хоча обговорюється передача під контроль третьої сторони.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">oilreview.kiev.ua</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28812-Енергетика_300_на_300.png" alt="Новини світової енергетичної галузі. 4 березня 2025 року"/><br /><p><strong>У тижневому інформаційному випуску розглянуто ключові події на енергетичних ринках, що впливали на ситуацію на початку тижня, що відбулися у світовому енергетичному комплексі за останні кілька днів.</strong></p>
<ul>
<li>ОПЕК+ висловлює занепокоєння щодо планів щодо згортання скорочень видобутку, що викликало падіння цін на нафту. Ф&#8217;ючерси Brent на ICE за тиждень втратили $4 за барель, балансуючи на рівні $70 за барель.</li>
<li>Торговельна війна між США та Китаєм загострилася: після введення тарифів на китайську електроніку Пекін оголосив відповідні мита на сільськогосподарські товари США, включаючи 15% на курятину, яловичину та бавовну, 10% на свинину та яловичину, а також додав 15 американських компаній до списку експортного контролю.</li>
<li>Хедж-фонди та інші інвестори різко збільшили короткі позиції на ф&#8217;ючерси WTI Nymex на 20% за тиждень, досягнувши 133 000 контрактів, у той час як довгі позиції залишилися незмінними на рівні 330 000 контрактів.</li>
<li>Попит на СПГ у Китаї знизився до мінімуму з лютого 2020 року: у лютому імпорт становив лише 4,5 млн тонн через теплу погоду, високі запаси та слабке зростання виробництва, що зробило Японію найбільшим у світі імпортером СПГ другий місяць поспіль.</li>
<li>Проєкт Johan Castberg, найбільший ще не введений у дію нафтовий проєкт Європи, знову затримується через погану погоду. Початковий запуск Equinor (NYSE:EQNR) очікувався у грудні 2024 року.</li>
<li>Державна нафтова компанія Мексики Pemex повідомила про збитки у розмірі $9,1 млрд у IV кварталі 2024 року через падіння видобутку, що контрастує з прибутками попереднього року. Сукупний борг компанії досяг $97,6 млрд, ще $24,2 млрд вона винна постачальникам послуг.</li>
<li>Казахстан порушив угоду ОПЕК+, наростивши видобуток нафти та конденсату до 2,12 млн барелів на добу, що на 350 000 барелів вище квоти ОПЕК+ у 1,468 млн барелів.</li>
<li>Лівія планує перший тендер на розвідку нафти з 2007 року. В.о. голови NOC Масуд Сулейман оголосив, що країна має намір залучити $3-4 млрд для досягнення видобутку у 1,6 млн барелів на добу.</li>
<li>Китайська Sinopec (SHA:600028) отримала контроль над найбільшим нафтовим родовищем Еквадору – Сача, яке видобуває 75 000 барелів на день, у рамках зусиль уряду Кіто зупинити падіння видобутку.</li>
<li>Ф&#8217;ючерси на залізну руду падають сьомий день поспіль через ескалацію торгівельної війни між США та Китаєм. Квітневий контракт у Даляні знизився до ¥780 ($107) за тонну.</li>
<li>Міністерство нафти та газу Індії вимагає $2,81 млрд від Reliance Industries через нібито незаконну міграцію газу з державних блоків ONGC до приватних активів компанії.</li>
<li>Saudi Aramco (TADAWUL:2222) зменшить дивіденди у 2025 році до $85,4 млрд, що на 30% менше за попередній рік, хоча річний прибуток компанії впав лише на 12%.</li>
<li>Китайські виробники міді скорочують маржу заради частки ринку: очікується, що виробництво зросте на 5% у 2025 році до 12,45 млн тонн, тоді як комісійні за переробку впали до -$20 за тонну.</li>
<li>Ірак прагне повернути нафту Курдистану: угоди з міжнародними компаніями не досягнуто, хоча обговорюється передача під контроль третьої сторони.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">oilreview.kiev.ua</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/04/novini-svitovo%d1%97-energetichno%d1%97-galuzi-4-bereznya-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ирак не отвечает за договоры «Роснефти» с Курдистаном, но решение будет найдено</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/11/16/irak-ne-otvechaet-za-dogovory-rosnefti-s-kurdistanom-no-reshenie-budet-najdeno/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/11/16/irak-ne-otvechaet-za-dogovory-rosnefti-s-kurdistanom-no-reshenie-budet-najdeno/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Nov 2017 08:33:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[SOMO]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[нефтедобыча]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[Россия.]]></category>
		<category><![CDATA[СРП]]></category>
		<category><![CDATA[Х. Аль-Азари]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=112743</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://img.huffingtonpost.com/asset/593fac781600002700115d6a.jpg?ops=scalefit_820_noupscale" alt="Ирак не отвечает за договоры «Роснефти» с Курдистаном, но решение будет найдено"/><br />Правительство Ирака не имеет обязательств по нефтяным договорам, подписанным российской стороной в лице «Роснефти» с автономным регионом Курдистан; документы должны быть перезаключены через иракское руководство или необходимо найти механизм, который удовлетворит РФ и Ирак.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://img.huffingtonpost.com/asset/593fac781600002700115d6a.jpg?ops=scalefit_820_noupscale" alt="Ирак не отвечает за договоры «Роснефти» с Курдистаном, но решение будет найдено"/><br /><p>Правительство Ирака не имеет обязательств по нефтяным договорам, подписанным российской стороной в лице «Роснефти» с автономным регионом Курдистан; документы должны быть перезаключены через иракское руководство или необходимо найти механизм, который удовлетворит РФ и Ирак.<span id="more-112743"></span></p>
<p>Как <a href="https://www.1prime.ru/energy/20171115/828144080.html" target="_blank">передает</a> российский Прайм, об этом заявил в интервью посол Ирака в России Хайдар Мансур Хади Аль-Азари.</p>
<p>«Договоры были подписаны без участия федеративного правительства, и оно не несет по ним обязательств. Любой договор, подписанный без федерального правительства или вне министерства нефти, правительство не отвечает за него. Значит, отвечает за него другая сторона, которая подписывала. Необходимо переподписать договоры или найти механизм для поиска решения в рамках закона, который соблюдает права иракского руководства и конечно права российской стороны», &#8212; сказал посол.</p>
<p>Во вторник парламентский комитет по нефти и энергетике Ирака осудил контракт, заключенный между Иракским Курдистаном и «Роснефтью», назвав его незаконным, и призвал российскую нефтяную компанию отказаться от него.</p>
<p>Общая сумма подписанных контрактов между «Роснефтью» и Иракским Курдистаном, согласно заявлениям главы комитета по финансовым и экономическим вопросам в парламенте этой автономии Эззет Сабера, превысила $3 млрд.</p>
<p>Ранее «Роснефть» в отчетности подтвердила предоставление правительству Иракского Курдистана $1,3 млрд аванса в течение 2017 года в рамках контракта на поставку нефти. Стороны в конце февраля этого года заключили контракт на покупку и продажу нефти в адрес «Роснефти» в период с 2017 по 2019 год, который предусматривает предоплату. Кроме того, в октябре компания сообщила, что подписала с правительством автономии документы, необходимые для вступления в силу соглашений о разделе продукции (СРП) в отношении пяти блоков, расположенных на территории региона.</p>
<p>Но как подчеркнул посол, Россия и Ирак в ближайшем будущем примут удовлетворяющие их решения по договорам. «В ближайшем будущем будут некоторые решения, которые удовлетворят обе стороны – правительство Ирака и правительство России. Мы как правительство Ирака имеем твердую и ясную позицию – округ Курдистан является частью Иракского государства. Мы не против, а даже, наоборот &#8212; за взаимодействие со всем Ираком – с югом Ирака, округом Курдистан и другими районами, но оно должно быть через федеральное правительство», &#8212; сообщил посол.</p>
<p>«Вы знаете, что компания Somo, является государственной компанией и эта единственная компания, которая имеет право добывать и продавать нефть и действия проходят через федеральное правительство и распространяются в зависимости от результатов переговоров. Поэтому переговорами озадачены, как посольство, так и правительство Ирака и есть взаимодействие между правительствами Ирака и России по данному вопросу», &#8212; отметил он.</p>
<p>Ранее <a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/10/30/minnefti-iraka-zhdet-ot-rosnefti-razyasnenij-po-kontraktam-s-kurdistanom/" target="_blank">Терминал</a> сообщал, Миннефти Ирака ждет от «Роснефти» разъяснений по контрактам с Курдистаном.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://img.huffingtonpost.com/asset/593fac781600002700115d6a.jpg?ops=scalefit_820_noupscale" alt="Ирак не отвечает за договоры «Роснефти» с Курдистаном, но решение будет найдено"/><br /><p>Правительство Ирака не имеет обязательств по нефтяным договорам, подписанным российской стороной в лице «Роснефти» с автономным регионом Курдистан; документы должны быть перезаключены через иракское руководство или необходимо найти механизм, который удовлетворит РФ и Ирак.<span id="more-112743"></span></p>
<p>Как <a href="https://www.1prime.ru/energy/20171115/828144080.html" target="_blank">передает</a> российский Прайм, об этом заявил в интервью посол Ирака в России Хайдар Мансур Хади Аль-Азари.</p>
<p>«Договоры были подписаны без участия федеративного правительства, и оно не несет по ним обязательств. Любой договор, подписанный без федерального правительства или вне министерства нефти, правительство не отвечает за него. Значит, отвечает за него другая сторона, которая подписывала. Необходимо переподписать договоры или найти механизм для поиска решения в рамках закона, который соблюдает права иракского руководства и конечно права российской стороны», &#8212; сказал посол.</p>
<p>Во вторник парламентский комитет по нефти и энергетике Ирака осудил контракт, заключенный между Иракским Курдистаном и «Роснефтью», назвав его незаконным, и призвал российскую нефтяную компанию отказаться от него.</p>
<p>Общая сумма подписанных контрактов между «Роснефтью» и Иракским Курдистаном, согласно заявлениям главы комитета по финансовым и экономическим вопросам в парламенте этой автономии Эззет Сабера, превысила $3 млрд.</p>
<p>Ранее «Роснефть» в отчетности подтвердила предоставление правительству Иракского Курдистана $1,3 млрд аванса в течение 2017 года в рамках контракта на поставку нефти. Стороны в конце февраля этого года заключили контракт на покупку и продажу нефти в адрес «Роснефти» в период с 2017 по 2019 год, который предусматривает предоплату. Кроме того, в октябре компания сообщила, что подписала с правительством автономии документы, необходимые для вступления в силу соглашений о разделе продукции (СРП) в отношении пяти блоков, расположенных на территории региона.</p>
<p>Но как подчеркнул посол, Россия и Ирак в ближайшем будущем примут удовлетворяющие их решения по договорам. «В ближайшем будущем будут некоторые решения, которые удовлетворят обе стороны – правительство Ирака и правительство России. Мы как правительство Ирака имеем твердую и ясную позицию – округ Курдистан является частью Иракского государства. Мы не против, а даже, наоборот &#8212; за взаимодействие со всем Ираком – с югом Ирака, округом Курдистан и другими районами, но оно должно быть через федеральное правительство», &#8212; сообщил посол.</p>
<p>«Вы знаете, что компания Somo, является государственной компанией и эта единственная компания, которая имеет право добывать и продавать нефть и действия проходят через федеральное правительство и распространяются в зависимости от результатов переговоров. Поэтому переговорами озадачены, как посольство, так и правительство Ирака и есть взаимодействие между правительствами Ирака и России по данному вопросу», &#8212; отметил он.</p>
<p>Ранее <a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/10/30/minnefti-iraka-zhdet-ot-rosnefti-razyasnenij-po-kontraktam-s-kurdistanom/" target="_blank">Терминал</a> сообщал, Миннефти Ирака ждет от «Роснефти» разъяснений по контрактам с Курдистаном.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/11/16/irak-ne-otvechaet-za-dogovory-rosnefti-s-kurdistanom-no-reshenie-budet-najdeno/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Миннефти Ирака ждет от «Роснефти» разъяснений по контрактам с Курдистаном</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/10/30/minnefti-iraka-zhdet-ot-rosnefti-razyasnenij-po-kontraktam-s-kurdistanom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/10/30/minnefti-iraka-zhdet-ot-rosnefti-razyasnenij-po-kontraktam-s-kurdistanom/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Oct 2017 12:15:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[А. Джихад]]></category>
		<category><![CDATA[газопровод]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[нефтедобыча]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепровод]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[Россия.]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=112237</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://cdn.teknoblog.ru/wp-content/uploads/2013/12/Irak-neft-oil.jpg" alt="Миннефти Ирака ждет от «Роснефти» разъяснений по контрактам с Курдистаном"/><br />Министерство нефти Ирака попросило российскую компанию «Роснефть»  разъяснить позицию по контрактам с Иракским Курдистаном, ответа пока нет,]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://cdn.teknoblog.ru/wp-content/uploads/2013/12/Irak-neft-oil.jpg" alt="Миннефти Ирака ждет от «Роснефти» разъяснений по контрактам с Курдистаном"/><br /><p>Министерство нефти Ирака попросило российскую компанию «Роснефть»  разъяснить позицию по контрактам с Иракским Курдистаном, ответа пока нет,<span id="more-112237"></span></p>
<p>Как <a href="https://www.1prime.ru/energy/20171030/828076461.html" target="_blank">передает</a> Прайм, об этрм сообщил РИА Новости представитель ведомства Асем Джихад.</p>
<p>«Мы потребовали от компании разъяснения по данному контракту. Во время нашего визита в Москву министр энергетики РФ подчеркнул, что все контракты, которые заключают российские компании, проходят через федеральное правительство и Миннефти&#8230; Роснефть пока не предоставила каких-либо объяснений», &#8212; заявил Джихад.</p>
<p>Чиновник напомнил позицию правительства Ирака, что любой контракт, заключенный без согласия федерального правительства, считается незаконным, а компании грозит ответственность за его нарушение.</p>
<p>Ранее глава «Роснефти» Игорь Сечин заявил, что компания добывает нефть в Иракском Курдистане и соблюдает при этом местное законодательство.</p>
<p>В июне «Роснефть» и правительство Иракского Курдистана подписали инвестсоглашение о монетизации проекта по эксплуатации экспортного нефтепровода в регионе. «Роснефть» и Иракский Курдистан 20 октября объявили о начале реализации проекта по эксплуатации нефтепровода, доля российской компании в котором может оставить 60%. Другим участником проекта c долей участия 40% будет компания KAR Group &#8212; текущий оператор нефтепровода.</p>
<p>В сентябре стороны провели переговоры о возможности участия компании в проекте по финансированию строительства газопровода в Курдистане. Ожидается, что отдельное соглашение по проекту будет подписано до конца года. «Роснефть» 18 октября сообщила, что подписала с правительством Иракского Курдистана документы, необходимые для вступления в силу соглашений о разделе продукции (СРП) в отношении пяти блоков, расположенных на территории региона.</p>
<p>В Иракском Курдистане в сентябре состоялся референдум о независимости автономии от Ирака. По данным высшей независимой комиссии по выборам и референдуму Курдистана, за независимость проголосовали 92,7% избирателей. Власти Ирака объявили референдум нелегитимным.</p>
<p>Как ранее сообщал <a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/08/08/eksperty-uvereny-v-defolte-venesuely-no-rosneft-iz-strany-ne-ujdet/" target="_blank">Терминал,</a> эксперты уверены в дефолте Венесуэлы, но «Роснефть» из страны не уйдет.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://cdn.teknoblog.ru/wp-content/uploads/2013/12/Irak-neft-oil.jpg" alt="Миннефти Ирака ждет от «Роснефти» разъяснений по контрактам с Курдистаном"/><br /><p>Министерство нефти Ирака попросило российскую компанию «Роснефть»  разъяснить позицию по контрактам с Иракским Курдистаном, ответа пока нет,<span id="more-112237"></span></p>
<p>Как <a href="https://www.1prime.ru/energy/20171030/828076461.html" target="_blank">передает</a> Прайм, об этрм сообщил РИА Новости представитель ведомства Асем Джихад.</p>
<p>«Мы потребовали от компании разъяснения по данному контракту. Во время нашего визита в Москву министр энергетики РФ подчеркнул, что все контракты, которые заключают российские компании, проходят через федеральное правительство и Миннефти&#8230; Роснефть пока не предоставила каких-либо объяснений», &#8212; заявил Джихад.</p>
<p>Чиновник напомнил позицию правительства Ирака, что любой контракт, заключенный без согласия федерального правительства, считается незаконным, а компании грозит ответственность за его нарушение.</p>
<p>Ранее глава «Роснефти» Игорь Сечин заявил, что компания добывает нефть в Иракском Курдистане и соблюдает при этом местное законодательство.</p>
<p>В июне «Роснефть» и правительство Иракского Курдистана подписали инвестсоглашение о монетизации проекта по эксплуатации экспортного нефтепровода в регионе. «Роснефть» и Иракский Курдистан 20 октября объявили о начале реализации проекта по эксплуатации нефтепровода, доля российской компании в котором может оставить 60%. Другим участником проекта c долей участия 40% будет компания KAR Group &#8212; текущий оператор нефтепровода.</p>
<p>В сентябре стороны провели переговоры о возможности участия компании в проекте по финансированию строительства газопровода в Курдистане. Ожидается, что отдельное соглашение по проекту будет подписано до конца года. «Роснефть» 18 октября сообщила, что подписала с правительством Иракского Курдистана документы, необходимые для вступления в силу соглашений о разделе продукции (СРП) в отношении пяти блоков, расположенных на территории региона.</p>
<p>В Иракском Курдистане в сентябре состоялся референдум о независимости автономии от Ирака. По данным высшей независимой комиссии по выборам и референдуму Курдистана, за независимость проголосовали 92,7% избирателей. Власти Ирака объявили референдум нелегитимным.</p>
<p>Как ранее сообщал <a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/08/08/eksperty-uvereny-v-defolte-venesuely-no-rosneft-iz-strany-ne-ujdet/" target="_blank">Терминал,</a> эксперты уверены в дефолте Венесуэлы, но «Роснефть» из страны не уйдет.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/10/30/minnefti-iraka-zhdet-ot-rosnefti-razyasnenij-po-kontraktam-s-kurdistanom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Иракские курды достраивают собственный нефтепровод в Турцию</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/25/irakskie-kurdy-dostraivayut-sobstvennyj-nefteprovod-v-turciyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/25/irakskie-kurdy-dostraivayut-sobstvennyj-nefteprovod-v-turciyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 25 Oct 2013 11:27:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Одарыч]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепровод]]></category>
		<category><![CDATA[Турция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=89095</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/3130-kurd-A250x180.jpg" alt="Иракские курды достраивают собственный нефтепровод в Турцию"/><br />До конца текущего года Иракский Курдистан завершит прокладку собственного нефтепровода в соседнюю Турцию и после этого сможет самостоятельно экспортировать нефть. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/3130-kurd-A250x180.jpg" alt="Иракские курды достраивают собственный нефтепровод в Турцию"/><br /><p>До конца текущего года Иракский Курдистан завершит прокладку собственного нефтепровода в соседнюю Турцию и после этого сможет самостоятельно экспортировать нефть. Об этом журналистам заявил депутат иракского парламента от курдской фракции Касем Машхати.<span id="more-89095"></span></p>
<p>Следует напомнить, что правительство Ирака передает Иракскому Курдистану 17% от общих нефтяных доходов, однако при этом выступает против предоставления права курдским властям самостоятельно экспортировать нефть и заключать контракты на разведку и добычу углеводородов.</p>
<p>Однако, как подсчитали СМИ, правительство Курдистана уже заключило около 50 контрактов с крупнейшими мировыми компаниями на добычу нефти и газа в обход центральных властей в Багдаде. Среди партнеров Курдистана фигурируют крупнейшие американские компании ExxonMobil и Chevron. Их не испугал даже ультиматум Багдада, который запрещает всем компаниям, заключившим сепаратные сделки в Курдистане, работать на нефтяных и газовых месторождениях в других богатых углеводородами районах Ирака.</p>
<p>После ультиматума министерство нефти Ирака отказалось оплачивать работу зарубежных компаний, что уже привело к огромным задолженностям перед иностранными партнерами. &#171;Если правительство Ирака по-прежнему не будет оплачивать работу иностранных нефтяных компаний в Курдистане, то регион начнет самостоятельно экспортировать нефть в Турцию по строящемуся в настоящее время нефтепроводу&#187;, &#8212; заявил Машхати.</p>
<p>Предполагается, что пропускная способность этого нефтепровода составит не менее 300 тысяч баррелей в сутки.</p>
<p><em>Источник </em><a href="http://novostienergetiki.ru/" target="_blank">Новости энергетики</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/3130-kurd-A250x180.jpg" alt="Иракские курды достраивают собственный нефтепровод в Турцию"/><br /><p>До конца текущего года Иракский Курдистан завершит прокладку собственного нефтепровода в соседнюю Турцию и после этого сможет самостоятельно экспортировать нефть. Об этом журналистам заявил депутат иракского парламента от курдской фракции Касем Машхати.<span id="more-89095"></span></p>
<p>Следует напомнить, что правительство Ирака передает Иракскому Курдистану 17% от общих нефтяных доходов, однако при этом выступает против предоставления права курдским властям самостоятельно экспортировать нефть и заключать контракты на разведку и добычу углеводородов.</p>
<p>Однако, как подсчитали СМИ, правительство Курдистана уже заключило около 50 контрактов с крупнейшими мировыми компаниями на добычу нефти и газа в обход центральных властей в Багдаде. Среди партнеров Курдистана фигурируют крупнейшие американские компании ExxonMobil и Chevron. Их не испугал даже ультиматум Багдада, который запрещает всем компаниям, заключившим сепаратные сделки в Курдистане, работать на нефтяных и газовых месторождениях в других богатых углеводородами районах Ирака.</p>
<p>После ультиматума министерство нефти Ирака отказалось оплачивать работу зарубежных компаний, что уже привело к огромным задолженностям перед иностранными партнерами. &#171;Если правительство Ирака по-прежнему не будет оплачивать работу иностранных нефтяных компаний в Курдистане, то регион начнет самостоятельно экспортировать нефть в Турцию по строящемуся в настоящее время нефтепроводу&#187;, &#8212; заявил Машхати.</p>
<p>Предполагается, что пропускная способность этого нефтепровода составит не менее 300 тысяч баррелей в сутки.</p>
<p><em>Источник </em><a href="http://novostienergetiki.ru/" target="_blank">Новости энергетики</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/25/irakskie-kurdy-dostraivayut-sobstvennyj-nefteprovod-v-turciyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Ираке установили мировой рекорд сейсморазведки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/17/v-irake-ustanovili-mirovoj-rekord-sejsmorazvedki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/17/v-irake-ustanovili-mirovoj-rekord-sejsmorazvedki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 Oct 2013 08:44:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Одарыч]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA["Газпром нефть"]]></category>
		<category><![CDATA[RT System 2]]></category>
		<category><![CDATA[Shakal]]></category>
		<category><![CDATA[геологоразведка]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[сейсморазведка]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=88829</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/2980-1ahf0f-A250x180.jpg" alt="В Ираке установили мировой рекорд сейсморазведки"/><br />Во время осуществления сейсморазведочных работ информация передавалась на регистрацию с более чем 6,2 тыс. датчиков при помощи беспроводной записывающей системы.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/2980-1ahf0f-A250x180.jpg" alt="В Ираке установили мировой рекорд сейсморазведки"/><br /><p>На блоке Shakal в Ираке во время проведения сейсморазведки установлен мировой рекорд. Во время осуществления сейсморазведочных работ информация передавалась на регистрацию с более чем 6,2 тыс. датчиков при помощи беспроводной записывающей системы RT System 2.<span id="more-88829"></span></p>
<p>По данным компании Wireless Seismic, Inc, производителя используемого сейсморазведочного оборудования, одновременная трансляция данных с такого количества датчиков в режиме реального времени и при помощи беспроводной системы осуществлялась впервые в мире. По результатам предварительной обработки полученной информации, зарегистрированные сейсмограммы по качеству не уступают аналогам, полученным с использованием широко распространенных кабельных телеметрических систем.</p>
<p>В 2013 году подрядчиком для проведения геологоразведочных работ на блоке Shakal выбрана компания Asian Oilfield &amp; Energy Services , с которой был заключен контракт на выполнение сейсмики с использованием RT System 2 &#8212; беспроводной сейсмической системы, обеспечивающей передачу данных в режиме реального времени. Применяемая инновационная технология дает возможность улучшить качество получаемой геологической информации, сократить срок работ и повысить их эффективность. В частности, беспроводная система значительно облегчает проведение исследований в характерной для региона гористой местности, позволяя устанавливать датчики в труднодоступных местах, где прокладка кабеля, с учетом сложного рельефа и достигающей +50°С температуры воздуха, связана с дополнительными трудностями. Работа в режиме реального времени позволяет сразу фиксировать помехи, вызванные, к примеру, ведущимся в изучаемом районе строительством и учитывать их при сборе информации.</p>
<p>До конца года на блоке Shakal планируется провести сейсмические исследования 3D в объеме 277 кв км, в следующем году геологическое изучение участка будет продолжено. В планах компании на 2014 год &#8212; завершение сейсмики 3D и 2D, а также начало бурения двух разведочных скважин. Полученные результаты помогут уточнить геологическую модель блока и определить точки для дальнейшего разведочного бурения.</p>
<p>«Газпром нефть» стала оператором блока Shakal, расположенного в иракском Курдистане, летом 2012 года. Компания получила 80% в проекте, еще 20% находятся в распоряжении регионального правительства. Площадь блока составляет 632 кв км, он расположен в непосредственной близости от блока Garmian, долю в проекте по изучению которого также имеет «Газпром нефть».</p>
<p><em>Источник </em><a href="http://www.energyland.info/news-show-tek-neftegaz-111600" target="_blank">EnergyLand.info </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/2980-1ahf0f-A250x180.jpg" alt="В Ираке установили мировой рекорд сейсморазведки"/><br /><p>На блоке Shakal в Ираке во время проведения сейсморазведки установлен мировой рекорд. Во время осуществления сейсморазведочных работ информация передавалась на регистрацию с более чем 6,2 тыс. датчиков при помощи беспроводной записывающей системы RT System 2.<span id="more-88829"></span></p>
<p>По данным компании Wireless Seismic, Inc, производителя используемого сейсморазведочного оборудования, одновременная трансляция данных с такого количества датчиков в режиме реального времени и при помощи беспроводной системы осуществлялась впервые в мире. По результатам предварительной обработки полученной информации, зарегистрированные сейсмограммы по качеству не уступают аналогам, полученным с использованием широко распространенных кабельных телеметрических систем.</p>
<p>В 2013 году подрядчиком для проведения геологоразведочных работ на блоке Shakal выбрана компания Asian Oilfield &amp; Energy Services , с которой был заключен контракт на выполнение сейсмики с использованием RT System 2 &#8212; беспроводной сейсмической системы, обеспечивающей передачу данных в режиме реального времени. Применяемая инновационная технология дает возможность улучшить качество получаемой геологической информации, сократить срок работ и повысить их эффективность. В частности, беспроводная система значительно облегчает проведение исследований в характерной для региона гористой местности, позволяя устанавливать датчики в труднодоступных местах, где прокладка кабеля, с учетом сложного рельефа и достигающей +50°С температуры воздуха, связана с дополнительными трудностями. Работа в режиме реального времени позволяет сразу фиксировать помехи, вызванные, к примеру, ведущимся в изучаемом районе строительством и учитывать их при сборе информации.</p>
<p>До конца года на блоке Shakal планируется провести сейсмические исследования 3D в объеме 277 кв км, в следующем году геологическое изучение участка будет продолжено. В планах компании на 2014 год &#8212; завершение сейсмики 3D и 2D, а также начало бурения двух разведочных скважин. Полученные результаты помогут уточнить геологическую модель блока и определить точки для дальнейшего разведочного бурения.</p>
<p>«Газпром нефть» стала оператором блока Shakal, расположенного в иракском Курдистане, летом 2012 года. Компания получила 80% в проекте, еще 20% находятся в распоряжении регионального правительства. Площадь блока составляет 632 кв км, он расположен в непосредственной близости от блока Garmian, долю в проекте по изучению которого также имеет «Газпром нефть».</p>
<p><em>Источник </em><a href="http://www.energyland.info/news-show-tek-neftegaz-111600" target="_blank">EnergyLand.info </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/17/v-irake-ustanovili-mirovoj-rekord-sejsmorazvedki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ирак не пускает китайцев на свои месторождения</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/16/irak-ne-puskaet-kitajcev-na-svoi-mestorozhdeniya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/16/irak-ne-puskaet-kitajcev-na-svoi-mestorozhdeniya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 Oct 2013 10:02:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Одарыч]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Addax Petroleum Corp.]]></category>
		<category><![CDATA[Sinopec]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[ОАО «ЛУКОЙЛ»]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=88792</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/2958-sinopec-A250x180.jpg" alt="Ирак не пускает китайцев на свои месторождения"/><br />Одна из крупнейших китайских нефтяных компаний Sinopec по-прежнему не может участвовать в проектах в центральном и южном Ираке – через четыре года после покупки проекта в северном Курдистане. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/2958-sinopec-A250x180.jpg" alt="Ирак не пускает китайцев на свои месторождения"/><br /><p>Одна из крупнейших китайских нефтяных компаний Sinopec по-прежнему не может участвовать в проектах в центральном и южном Ираке – через четыре года после покупки проекта в северном Курдистане. <span id="more-88792"></span></p>
<p>China Petrochemical Corp. (Sinopec) провела переговоры с российским ОАО &#171;Лукойл&#187; о совместной разработке нефтяного месторождения Западная Курна-2 на юге Ирака, заявил в понедельник президент &#171;Лукойла&#187; Вагит Алекперов. &#171;К сожалению, иракское правительство не подтвердило совместную работу с Sinopec&#187;, &#8212; заявил он на пресс-конференции.</p>
<p>Sinopec пока не ответила на просьбу о комментариях.</p>
<p>&#171;Лукойл&#187; является единственным оператором Западной Курны-2, извлекаемые запасы которой оцениваются в 13 млрд баррелей. В 1997 году &#171;Лукойл&#187; подписал контракт на разработку этого месторождения, однако был вынужден уйти из Ирака в 2002 году. Ожидается, что месторождение начнет производить 150 000 баррелей в сутки до конца этого года.</p>
<p>Отсутствие сделки по Западной Курне-2 – проблема для Sinopec, которая стремится увеличить добычу нефти за рубежом на фоне растущего спроса на домашнем рынке. Sinopec ранее заявляла, что планирует более чем удвоить долю своей добычи на зарубежных проектах более чем до 50 млн метрических тонн в нефтяном эквиваленте в год к 2015 году с 22,8 млн тонн в 2011 году.</p>
<p>Принадлежащая государству Sinopec не может получить проекты в центральном и южном Ираке с 2009 года, когда она приобрела швейцарскую Addax Petroleum Corp. за 8,27 млрд канадских долларов (8 млрд долларов США), что стало крупнейшим в истории зарубежным приобретением Китая на тот момент.</p>
<p>У Addax был нефтяной контракт с полуавтономным региональным правительством Курдистана на севере Ирака, что вызвало раздражение у центрального правительства в Багдаде. Вскоре после того, как Addax была продана, министерство нефти Ирака предупредило Sinopec, что ей не разрешат участвовать во 2-м конкурсе на разработку нефтяных месторождений страны. Sinopec заявила, что Addax добыла 8,5 млн тонн, или около 170 000 баррелей нефти в сутки, в прошлом году. Это соответствует почти 30% всей зарубежной добычи Sinopec за 2012 год.</p>
<p><em>Источник </em><a href="http://www.oilru.com">Нефть России</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/2958-sinopec-A250x180.jpg" alt="Ирак не пускает китайцев на свои месторождения"/><br /><p>Одна из крупнейших китайских нефтяных компаний Sinopec по-прежнему не может участвовать в проектах в центральном и южном Ираке – через четыре года после покупки проекта в северном Курдистане. <span id="more-88792"></span></p>
<p>China Petrochemical Corp. (Sinopec) провела переговоры с российским ОАО &#171;Лукойл&#187; о совместной разработке нефтяного месторождения Западная Курна-2 на юге Ирака, заявил в понедельник президент &#171;Лукойла&#187; Вагит Алекперов. &#171;К сожалению, иракское правительство не подтвердило совместную работу с Sinopec&#187;, &#8212; заявил он на пресс-конференции.</p>
<p>Sinopec пока не ответила на просьбу о комментариях.</p>
<p>&#171;Лукойл&#187; является единственным оператором Западной Курны-2, извлекаемые запасы которой оцениваются в 13 млрд баррелей. В 1997 году &#171;Лукойл&#187; подписал контракт на разработку этого месторождения, однако был вынужден уйти из Ирака в 2002 году. Ожидается, что месторождение начнет производить 150 000 баррелей в сутки до конца этого года.</p>
<p>Отсутствие сделки по Западной Курне-2 – проблема для Sinopec, которая стремится увеличить добычу нефти за рубежом на фоне растущего спроса на домашнем рынке. Sinopec ранее заявляла, что планирует более чем удвоить долю своей добычи на зарубежных проектах более чем до 50 млн метрических тонн в нефтяном эквиваленте в год к 2015 году с 22,8 млн тонн в 2011 году.</p>
<p>Принадлежащая государству Sinopec не может получить проекты в центральном и южном Ираке с 2009 года, когда она приобрела швейцарскую Addax Petroleum Corp. за 8,27 млрд канадских долларов (8 млрд долларов США), что стало крупнейшим в истории зарубежным приобретением Китая на тот момент.</p>
<p>У Addax был нефтяной контракт с полуавтономным региональным правительством Курдистана на севере Ирака, что вызвало раздражение у центрального правительства в Багдаде. Вскоре после того, как Addax была продана, министерство нефти Ирака предупредило Sinopec, что ей не разрешат участвовать во 2-м конкурсе на разработку нефтяных месторождений страны. Sinopec заявила, что Addax добыла 8,5 млн тонн, или около 170 000 баррелей нефти в сутки, в прошлом году. Это соответствует почти 30% всей зарубежной добычи Sinopec за 2012 год.</p>
<p><em>Источник </em><a href="http://www.oilru.com">Нефть России</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2013/10/16/irak-ne-puskaet-kitajcev-na-svoi-mestorozhdeniya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Турция договорилась о поставках газа из Иракского Курдистана</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2013/09/16/turciya-dogovorilas-o-postavkax-gaza-iz-irakskogo-kurdistana/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2013/09/16/turciya-dogovorilas-o-postavkax-gaza-iz-irakskogo-kurdistana/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 Sep 2013 07:53:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Одарыч]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[Syahkelem Engineering Construction Industry and Trade]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Туркменистан]]></category>
		<category><![CDATA[Турция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=87777</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-truba.jpg" alt="Турция договорилась о поставках газа из Иракского Курдистана"/><br />Турецкая компания Syahkelem Engineering Construction Industry and Trade стала первым обладателем лицензии на импорт газа в Турцию из Иракского Курдистана. Предполагается, что поставки начнутся со следующего года. Срок действия лицензии — 26 лет.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-truba.jpg" alt="Турция договорилась о поставках газа из Иракского Курдистана"/><br /><div>
<p>Турецкая компания Syahkelem Engineering Construction Industry and Trade стала первым обладателем лицензии на импорт газа в Турцию из Иракского Курдистана. Предполагается, что поставки начнутся со следующего года. Срок действия лицензии — 26 лет. <span id="more-87777"></span></p>
<p>На 2014 год запланирован импорт 700 млн кубометров газа, а к 2033 году данный объем будет доведен до 3,2 млрд кубометров. Ресурсы газа на месторождениях, расположенных на территории Иракского Курдистана, насчитывают 2,89 трлн кубометров, что составляет 89% от всех запасов «голубого топлива» Ирака. В то же время, показатели эффективности добычи на курдских месторождениях пока невелики. Большая часть извлекаемого газа в Иракском Курдистане направляется на местные электростанции.</p>
<p>Не исключено, что в будущем газ из Курдистана станет альтернативой поставкам из Ирана и Туркмении. Эксперты полагают, что развитие добывающей инфраструктуры Иракского Курдистана позволит возобновить работу по разработке и реализации трансъевропейских газовых проектов, которые в настоящее время заморожены из-за нестабильности поставок топлива.</p>
<p><strong>Источник </strong><a href="http://pronedra.ru/gas/2013/09/14/turciya-gaz-irakskiy-kurdistan/" target="_blank">Пронедра</a></p>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/pic-truba.jpg" alt="Турция договорилась о поставках газа из Иракского Курдистана"/><br /><div>
<p>Турецкая компания Syahkelem Engineering Construction Industry and Trade стала первым обладателем лицензии на импорт газа в Турцию из Иракского Курдистана. Предполагается, что поставки начнутся со следующего года. Срок действия лицензии — 26 лет. <span id="more-87777"></span></p>
<p>На 2014 год запланирован импорт 700 млн кубометров газа, а к 2033 году данный объем будет доведен до 3,2 млрд кубометров. Ресурсы газа на месторождениях, расположенных на территории Иракского Курдистана, насчитывают 2,89 трлн кубометров, что составляет 89% от всех запасов «голубого топлива» Ирака. В то же время, показатели эффективности добычи на курдских месторождениях пока невелики. Большая часть извлекаемого газа в Иракском Курдистане направляется на местные электростанции.</p>
<p>Не исключено, что в будущем газ из Курдистана станет альтернативой поставкам из Ирана и Туркмении. Эксперты полагают, что развитие добывающей инфраструктуры Иракского Курдистана позволит возобновить работу по разработке и реализации трансъевропейских газовых проектов, которые в настоящее время заморожены из-за нестабильности поставок топлива.</p>
<p><strong>Источник </strong><a href="http://pronedra.ru/gas/2013/09/14/turciya-gaz-irakskiy-kurdistan/" target="_blank">Пронедра</a></p>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2013/09/16/turciya-dogovorilas-o-postavkax-gaza-iz-irakskogo-kurdistana/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/kurdistan/feed/ ) in 0.27922 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 8:25 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 9:25 am UTC -->