<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Латвия</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/latviya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Литва останавливает импорт электроэнергии из Беларуси</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/11/02/litva-ostanavlivaet-import-elektroenergii-iz-belarusi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/11/02/litva-ostanavlivaet-import-elektroenergii-iz-belarusi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Nov 2020 09:00:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[БелАЭС]]></category>
		<category><![CDATA[импорт электроэнергии]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Литва]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=137854</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22322-АЕС.JPG" alt="Литва останавливает импорт электроэнергии из Беларуси"/><br />26 октября оператор системы передачи электроэнергии Литвы Litgrid получил письмо от «Белэнерго» о намерениях запустить Белорусскую АЭС в период с 1 по 10 ноября, и установил нулевую мощность для импорта электроэнергии из Беларуси с момента запуска атомной электростанции.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22322-АЕС.JPG" alt="Литва останавливает импорт электроэнергии из Беларуси"/><br /><p>26 октября оператор системы передачи электроэнергии Литвы Litgrid получил письмо от «Белэнерго» о намерениях запустить Белорусскую АЭС в период с 1 по 10 ноября, и установил нулевую мощность для импорта электроэнергии из Беларуси с момента запуска атомной электростанции.<span id="more-137854"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://www.litgrid.eu/index.php/naujienos/naujienos/litgrid-gavo-informacija-del-astravo-ae-starto-yra-pasirenges-stabdyti-importa-is-baltarusijos/31313" target="_blank" rel="noopener">сообщается</a> на сайте литовского оператора Litgrid.</p>
<p>Прекращение импорта электроэнергии из Беларуси происходит в рамках реализации Закона о необходимых мерах по защите от угроз опасных атомных электростанций в третьих странах.</p>
<p>«После получения информации о начале производства электроэнергии или записи данных в реальном времени в Центре управления Litgrid, показывающие производство на Белорусской АЭС, мы немедленно определим мощность 0 МВт для коммерческих потоков электроэнергии из Беларуси», — заявил и.о. генерального директора Litgrid Видмантас Грушас.</p>
<p>Сейчас АЭС в Островце находится на стадии испытаний, а коммерческое производство первого энергоблока запланирован на 2021 год. Беларусь объявила разрешение на производство электроэнергии во время испытаний на прошлой неделе.</p>
<p>Также Литва перестанет обеспечивать Беларусь запасами электроэнергии с начала эксплуатации Белорусской АЭС.</p>
<p>«Гидроаккумулирующая электростанция Круонис, которая обеспечивает экстренное резервное обслуживание в Литве, недоступна для белорусского оператора системы передачи и не будет использована для нужд новой АЭС», — сообщил Грушас.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/05/21/evrosoyuz-profinansiruet-otklyuchenie-elektroseti-litvy-ot-belarusi/">&#171;Терминал&#187; ранее писал,</a> Министерство энергетики Литвы распорядилось начать проект, по которому электросети страны отключат от энергосистемы Беларуси и бывших советских стран и подключат к европейской сети. После реализации данного проекта покупка балтийскими соседями электроэнергии с БелАЭС станет невозможной по техническим причинам.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22322-АЕС.JPG" alt="Литва останавливает импорт электроэнергии из Беларуси"/><br /><p>26 октября оператор системы передачи электроэнергии Литвы Litgrid получил письмо от «Белэнерго» о намерениях запустить Белорусскую АЭС в период с 1 по 10 ноября, и установил нулевую мощность для импорта электроэнергии из Беларуси с момента запуска атомной электростанции.<span id="more-137854"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://www.litgrid.eu/index.php/naujienos/naujienos/litgrid-gavo-informacija-del-astravo-ae-starto-yra-pasirenges-stabdyti-importa-is-baltarusijos/31313" target="_blank" rel="noopener">сообщается</a> на сайте литовского оператора Litgrid.</p>
<p>Прекращение импорта электроэнергии из Беларуси происходит в рамках реализации Закона о необходимых мерах по защите от угроз опасных атомных электростанций в третьих странах.</p>
<p>«После получения информации о начале производства электроэнергии или записи данных в реальном времени в Центре управления Litgrid, показывающие производство на Белорусской АЭС, мы немедленно определим мощность 0 МВт для коммерческих потоков электроэнергии из Беларуси», — заявил и.о. генерального директора Litgrid Видмантас Грушас.</p>
<p>Сейчас АЭС в Островце находится на стадии испытаний, а коммерческое производство первого энергоблока запланирован на 2021 год. Беларусь объявила разрешение на производство электроэнергии во время испытаний на прошлой неделе.</p>
<p>Также Литва перестанет обеспечивать Беларусь запасами электроэнергии с начала эксплуатации Белорусской АЭС.</p>
<p>«Гидроаккумулирующая электростанция Круонис, которая обеспечивает экстренное резервное обслуживание в Литве, недоступна для белорусского оператора системы передачи и не будет использована для нужд новой АЭС», — сообщил Грушас.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/05/21/evrosoyuz-profinansiruet-otklyuchenie-elektroseti-litvy-ot-belarusi/">&#171;Терминал&#187; ранее писал,</a> Министерство энергетики Литвы распорядилось начать проект, по которому электросети страны отключат от энергосистемы Беларуси и бывших советских стран и подключат к европейской сети. После реализации данного проекта покупка балтийскими соседями электроэнергии с БелАЭС станет невозможной по техническим причинам.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/11/02/litva-ostanavlivaet-import-elektroenergii-iz-belarusi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Країни Балтії домовились про методику бойкоту електроенергії з Білоруської АЕС</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/09/28/kra%d1%97ni-balti%d1%97-domovilis-pro-metodiku-bojkotu-elektroenergi%d1%97-z-bilorusko%d1%97-aes/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/09/28/kra%d1%97ni-balti%d1%97-domovilis-pro-metodiku-bojkotu-elektroenergi%d1%97-z-bilorusko%d1%97-aes/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Sep 2020 08:05:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Білорусь]]></category>
		<category><![CDATA[Білоруська АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[бойкот електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Литва]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=137373</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22107-AEC2.jpg" alt="Країни Балтії домовились про методику бойкоту електроенергії з Білоруської АЕС"/><br />Після довгих переговорів Литві, Латвії та Естонії, які раніше домовилися про бойкот електроенергії з Білорусі після запуску там білоруської атомної електростанції, вдалося виробити загальну методику з торгівлі електроенергією.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22107-AEC2.jpg" alt="Країни Балтії домовились про методику бойкоту електроенергії з Білоруської АЕС"/><br /><p>Після довгих переговорів Литві, Латвії та Естонії, які раніше домовилися про бойкот електроенергії з Білорусі після запуску там білоруської атомної електростанції, вдалося виробити загальну методику з торгівлі електроенергією.<span id="more-137373"></span></p>
<p>Про <a href="https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/09/25/7114724/">це повідомляє &#171;Європейська правда&#187;</a> з посиланням на портал <a href="https://ru.delfi.lt/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Delfi.</a></p>
<p>Електропередавальна компанія Litgrid повідомила, що в методику включено положення, що електроенергія, що імпортується на ринок країн Балтії, повинна мати докази свого походження, що підтверджують, що вона вироблена не в Білорусі.</p>
<p>Литва також інформувала Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) про те, що з наступного року не постачатиме Білорусі резерв електроенергії в 100 мегават, передбачений за угодою БРЕЛЛ. Це пов&#8217;язано із завершенням будівництва Білоруської АЕС (БелАЕС) в Островці. Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас сказав, що інформував про це гендиректора організації Рафаеля Гроссі.</p>
<div class="main_300_banner_mobile"></div>
<p>До кінця вересня про це буде поінформований і Мінськ, попередження якому з цього питання висилалися і раніше.</p>
<p>&#171;З приводу відмови від резерву в 100 мегават: з нового року Litgrid не надаватиме такий резерв білоруській станції, оскільки саме в угоді з цього приводу є додатковий протокол. Ми вже раніше попереджали Білорусь офіційно. Також юридично ми повинні це зробити до кінця вересня-Litgrid це ще зробить &#171;, &#8212; сказав Вайчюнас.</p>
<p>Цей резерв Литва зобов&#8217;язалася надавати за договором про пострадянське енергетичне кільце БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Литва і Латвія), з якого вийде до 2025 року.</p>
<p>За словами міністра, глава МАГАТЕ поінформована про це, щоб уникнути можливих непорозумінь у майбутньому.</p>
<p>На цьому тижні Державна інспекція з безпеки атомної енергетики Литви заявила, що Білорусь повинна зупинити роботи по запуску першого реактора Білоруської АЕС в Островці, будівництво якої завершується, поки не будуть вирішені проблеми безпеки станції. Балтійські країни готуються блокувати потрапляння електроенергії з БелАЕС на їхні ринки, а всі технічні рішення планується підготувати в жовтні. Литва критикує безпеку проєкту АЕС і готова бойкотувати електроенергію з цієї станції. Тим часом, Білорусь відкидає критику.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/22107-AEC2.jpg" alt="Країни Балтії домовились про методику бойкоту електроенергії з Білоруської АЕС"/><br /><p>Після довгих переговорів Литві, Латвії та Естонії, які раніше домовилися про бойкот електроенергії з Білорусі після запуску там білоруської атомної електростанції, вдалося виробити загальну методику з торгівлі електроенергією.<span id="more-137373"></span></p>
<p>Про <a href="https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/09/25/7114724/">це повідомляє &#171;Європейська правда&#187;</a> з посиланням на портал <a href="https://ru.delfi.lt/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Delfi.</a></p>
<p>Електропередавальна компанія Litgrid повідомила, що в методику включено положення, що електроенергія, що імпортується на ринок країн Балтії, повинна мати докази свого походження, що підтверджують, що вона вироблена не в Білорусі.</p>
<p>Литва також інформувала Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) про те, що з наступного року не постачатиме Білорусі резерв електроенергії в 100 мегават, передбачений за угодою БРЕЛЛ. Це пов&#8217;язано із завершенням будівництва Білоруської АЕС (БелАЕС) в Островці. Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас сказав, що інформував про це гендиректора організації Рафаеля Гроссі.</p>
<div class="main_300_banner_mobile"></div>
<p>До кінця вересня про це буде поінформований і Мінськ, попередження якому з цього питання висилалися і раніше.</p>
<p>&#171;З приводу відмови від резерву в 100 мегават: з нового року Litgrid не надаватиме такий резерв білоруській станції, оскільки саме в угоді з цього приводу є додатковий протокол. Ми вже раніше попереджали Білорусь офіційно. Також юридично ми повинні це зробити до кінця вересня-Litgrid це ще зробить &#171;, &#8212; сказав Вайчюнас.</p>
<p>Цей резерв Литва зобов&#8217;язалася надавати за договором про пострадянське енергетичне кільце БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Литва і Латвія), з якого вийде до 2025 року.</p>
<p>За словами міністра, глава МАГАТЕ поінформована про це, щоб уникнути можливих непорозумінь у майбутньому.</p>
<p>На цьому тижні Державна інспекція з безпеки атомної енергетики Литви заявила, що Білорусь повинна зупинити роботи по запуску першого реактора Білоруської АЕС в Островці, будівництво якої завершується, поки не будуть вирішені проблеми безпеки станції. Балтійські країни готуються блокувати потрапляння електроенергії з БелАЕС на їхні ринки, а всі технічні рішення планується підготувати в жовтні. Литва критикує безпеку проєкту АЕС і готова бойкотувати електроенергію з цієї станції. Тим часом, Білорусь відкидає критику.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/09/28/kra%d1%97ni-balti%d1%97-domovilis-pro-metodiku-bojkotu-elektroenergi%d1%97-z-bilorusko%d1%97-aes/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Балтийские страны запустили совместный газопровод</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/12/12/baltijskie-strany-zapustili-sovmestnyj-gazoprovod/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/12/12/baltijskie-strany-zapustili-sovmestnyj-gazoprovod/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Dec 2019 08:34:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Balticconnector]]></category>
		<category><![CDATA[естонсько-фінський газопровід]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Финляндия]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=132115</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19850-газовые_трубы.jpg" alt="Балтийские страны запустили совместный газопровод"/><br />На урочистих церемоніях в Палдіскі та Гельсінкі 11 грудня  відкрили естонсько-фінський загальний газопровід Balticconnector.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19850-газовые_трубы.jpg" alt="Балтийские страны запустили совместный газопровод"/><br /><p>На урочистих церемоніях в Палдіскі та Гельсінкі 11 грудня  відкрили естонсько-фінський загальний газопровід Balticconnector.<span id="more-132115"></span></p>
<p>Газовий маршрут відкрили президент Естонії Керсті Кальюлайд і президент Фінляндії Саулі Нііністьо, <a href="https://zn.ua/WORLD/skandinavskie-strany-zapustili-obschiy-gazoprovod-339070_.html">пише </a>&#171;Дзеркало Тижня&#187;.</p>
<p>&#171;Довжина підводної частини Balticconnector від Палдіскі до фінської Інко становить 77 км. Наземна частина займає 55 км в Естонії та 21 км у Фінляндії. Газ будуть транспортувати між Фінляндією, Естонією і Латвією без додаткових витрат&#187;, &#8212; йдеться в повідомленні.</p>
<p>Після завершення роботи над газовими конекторами між Литвою і Польщею місцевий газовий ринок більше не буде залежати від постачання російського Газпрому.</p>
<p>&#171;Коли ми почали відкривати ринок, ціна на газ становила 40 євро, і ми платили Газпрому приблизно на 10 євро вище рівня цін у Західній Європі. Сьогодні ціна на газ становить близько 15 євро, і ми можемо купити газ за тією ж ціною, що і в Західній Європі. І саме тому ми розробили газовий ринок та інфраструктуру — щоб створити регіональний <strong>газовий </strong>ринок, відкритий для конкуренції з багатьма гравцями ринку&#187;, &#8212; пояснив голова правління естонської компанії Elering Таам Веским&#8217;яґі.</p>
<p>Загальна вартість проєкту з урахуванням робіт по зміцненню газопроводу між Естонією і Латвією складе близько 300 млн євро, з них понад 200 млн євро в нього вклав ЄС.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/02/15/elering-podpisal-soglashenie-o-sozdanii-obshhego-rynka-gaza-v-estonii-finlyandii-i-latvii/">Читайте</a> в &#171;Терміналі&#187;, <span lang="uk" tabindex="0">Естонська державна компанія Elering AS, системний адміністратор електричних і газових мереж, підписала договір з мережевими компаніями Фінляндії та Латвії про створення на початок 2020 року фінсько-естонсько-латвійського газового ринку.</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19850-газовые_трубы.jpg" alt="Балтийские страны запустили совместный газопровод"/><br /><p>На урочистих церемоніях в Палдіскі та Гельсінкі 11 грудня  відкрили естонсько-фінський загальний газопровід Balticconnector.<span id="more-132115"></span></p>
<p>Газовий маршрут відкрили президент Естонії Керсті Кальюлайд і президент Фінляндії Саулі Нііністьо, <a href="https://zn.ua/WORLD/skandinavskie-strany-zapustili-obschiy-gazoprovod-339070_.html">пише </a>&#171;Дзеркало Тижня&#187;.</p>
<p>&#171;Довжина підводної частини Balticconnector від Палдіскі до фінської Інко становить 77 км. Наземна частина займає 55 км в Естонії та 21 км у Фінляндії. Газ будуть транспортувати між Фінляндією, Естонією і Латвією без додаткових витрат&#187;, &#8212; йдеться в повідомленні.</p>
<p>Після завершення роботи над газовими конекторами між Литвою і Польщею місцевий газовий ринок більше не буде залежати від постачання російського Газпрому.</p>
<p>&#171;Коли ми почали відкривати ринок, ціна на газ становила 40 євро, і ми платили Газпрому приблизно на 10 євро вище рівня цін у Західній Європі. Сьогодні ціна на газ становить близько 15 євро, і ми можемо купити газ за тією ж ціною, що і в Західній Європі. І саме тому ми розробили газовий ринок та інфраструктуру — щоб створити регіональний <strong>газовий </strong>ринок, відкритий для конкуренції з багатьма гравцями ринку&#187;, &#8212; пояснив голова правління естонської компанії Elering Таам Веским&#8217;яґі.</p>
<p>Загальна вартість проєкту з урахуванням робіт по зміцненню газопроводу між Естонією і Латвією складе близько 300 млн євро, з них понад 200 млн євро в нього вклав ЄС.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/02/15/elering-podpisal-soglashenie-o-sozdanii-obshhego-rynka-gaza-v-estonii-finlyandii-i-latvii/">Читайте</a> в &#171;Терміналі&#187;, <span lang="uk" tabindex="0">Естонська державна компанія Elering AS, системний адміністратор електричних і газових мереж, підписала договір з мережевими компаніями Фінляндії та Латвії про створення на початок 2020 року фінсько-естонсько-латвійського газового ринку.</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/12/12/baltijskie-strany-zapustili-sovmestnyj-gazoprovod/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтогаз начал в Латвии процесс для взысканий с Газпрома по решению Стокгольма</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/29/naftogaz-nachal-v-latvii-process-dlya-vzyskanij-s-gazproma-po-resheniyu-stokgolma/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/29/naftogaz-nachal-v-latvii-process-dlya-vzyskanij-s-gazproma-po-resheniyu-stokgolma/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 29 Nov 2019 09:45:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтогаз]]></category>
		<category><![CDATA[Стокгольмский арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[суд]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=131799</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19727-газ.jpg" alt="Нафтогаз начал в Латвии процесс для взысканий с Газпрома по решению Стокгольма"/><br />НАК "Нафтогаз Украины" подал ходатайство в суд Видземского предместья Риги о признании и приведении в исполнение на территории Латвии решения Стокгольмского арбитража по транзитному спору с российским ПАО "Газпром".]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19727-газ.jpg" alt="Нафтогаз начал в Латвии процесс для взысканий с Газпрома по решению Стокгольма"/><br /><p>НАК &#171;Нафтогаз Украины&#187; подал ходатайство в суд Видземского предместья Риги о признании и приведении в исполнение на территории Латвии решения Стокгольмского арбитража по транзитному спору с российским ПАО &#171;Газпром&#187;.<span id="more-131799"></span></p>
<p>Об этом<a href="https://www.gazprom.ru/f/posts/77/885487/gazprom-ifrs-3q2019-ru.pdf"> говорится</a> в отчетности российской компании за 9 месяцев этого года, обнародованной в пятницу<strong>.</strong></p>
<p>&#171;5 ноября 2019 года ПАО &#171;Газпром&#187; стало известно, что НАК &#171;Нафтогаз Украины&#187; подала ходатайство в суд Видземского предместья города Рига (Латвия) о признании и приведении в исполнение на территории Латвии решения Стокгольмского арбитража по транзитному спору от 28 февраля 2018 года, а также о принятии обеспечительных мер. Заседание суда по этому ходатайству запланировано на конец апреля 2020 года&#187;, &#8212; говорится в отчетности российской компании.</p>
<p>Как указано, ПАО &#171;Газпром&#187; изучает возможности по защите своих интересов.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/11/27/rishennya-shhe-za-troma-apelyaciyami-gazpromu-bude-u-2020-roci-kobolyev/">писал</a>, с<span lang="ru" tabindex="0">лушания по апелляциям Газпрома против двух решений Стокгольмского арбитража состоятся в 2020 году. </span><span lang="ru" tabindex="0">Об этом в Facebook сообщил председатель правления НАК «Нафтогаз Украины» Андрей Коболев. </span><span lang="ru" tabindex="0">«Устные слушания по делу по заявлению Газпрома об обжаловании второго арбитражного решения (окончательное в деле по купле-продаже газа) &#8230; в феврале 2020 года. Слушания по апелляции на третье решение (по транзитному контракту) запланировано на осень следующего года », &#8212; сказал Коболев.</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/19727-газ.jpg" alt="Нафтогаз начал в Латвии процесс для взысканий с Газпрома по решению Стокгольма"/><br /><p>НАК &#171;Нафтогаз Украины&#187; подал ходатайство в суд Видземского предместья Риги о признании и приведении в исполнение на территории Латвии решения Стокгольмского арбитража по транзитному спору с российским ПАО &#171;Газпром&#187;.<span id="more-131799"></span></p>
<p>Об этом<a href="https://www.gazprom.ru/f/posts/77/885487/gazprom-ifrs-3q2019-ru.pdf"> говорится</a> в отчетности российской компании за 9 месяцев этого года, обнародованной в пятницу<strong>.</strong></p>
<p>&#171;5 ноября 2019 года ПАО &#171;Газпром&#187; стало известно, что НАК &#171;Нафтогаз Украины&#187; подала ходатайство в суд Видземского предместья города Рига (Латвия) о признании и приведении в исполнение на территории Латвии решения Стокгольмского арбитража по транзитному спору от 28 февраля 2018 года, а также о принятии обеспечительных мер. Заседание суда по этому ходатайству запланировано на конец апреля 2020 года&#187;, &#8212; говорится в отчетности российской компании.</p>
<p>Как указано, ПАО &#171;Газпром&#187; изучает возможности по защите своих интересов.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/11/27/rishennya-shhe-za-troma-apelyaciyami-gazpromu-bude-u-2020-roci-kobolyev/">писал</a>, с<span lang="ru" tabindex="0">лушания по апелляциям Газпрома против двух решений Стокгольмского арбитража состоятся в 2020 году. </span><span lang="ru" tabindex="0">Об этом в Facebook сообщил председатель правления НАК «Нафтогаз Украины» Андрей Коболев. </span><span lang="ru" tabindex="0">«Устные слушания по делу по заявлению Газпрома об обжаловании второго арбитражного решения (окончательное в деле по купле-продаже газа) &#8230; в феврале 2020 года. Слушания по апелляции на третье решение (по транзитному контракту) запланировано на осень следующего года », &#8212; сказал Коболев.</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/11/29/naftogaz-nachal-v-latvii-process-dlya-vzyskanij-s-gazproma-po-resheniyu-stokgolma/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Энергосистемы Латвии и Эстонии свяжет новый «энергомост»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/30/energosistemy-latvii-i-estonii-svyazhet-novyj-energomost/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/30/energosistemy-latvii-i-estonii-svyazhet-novyj-energomost/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jul 2019 14:23:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Анекдоти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[импорт электроэнергии]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[пошлина на импорт]]></category>
		<category><![CDATA[энергомост]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=128609</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18399-энергосистема.jpg" alt="Энергосистемы Латвии и Эстонии свяжет новый «энергомост»"/><br />Третий «энергомост», который свяжет Латвию и Эстонию, будет введен в эксплуатацию в конце 2020 года.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18399-энергосистема.jpg" alt="Энергосистемы Латвии и Эстонии свяжет новый «энергомост»"/><br /><p>Третий «энергомост», который свяжет Латвию и Эстонию, будет введен в эксплуатацию в конце 2020 года.<span id="more-128609"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://elektrovesti.net/66832_energosistemy-latvii-i-estonii-svyazhet-novyy-energomost">пишут</a> &#171;ЭлектроВести&#187;.</p>
<p>Данный проект подразумевает под собой строительство электроподстанции, которая будет размещена на юго-западе Эстонии в городе Килинги-Нымме, и прокладку линии электропередачи длиной 176 км.</p>
<p>Линия с мощностью 330 кВ соединит подстанцию с латвийской столицей по маршруту Руйена-Алоя-Лимбажи-Саулкрасты-ТЕЦ-2.</p>
<p>На сайте независимого оператора системы передачи электроэнергии в Латвии указано, что общая стоимость реализации «энергомоста» составит 84 млн евро. Участниками проекта являются латвийская компания Elko, эстонская Leonhard Weiss Energy и польская Selpol.</p>
<p>Цель строительства «энергомоста» — увеличить энергоэффективность в регионе путем повышения пропускной способности и трансграничной передачи энергии.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/05/07/estoniya-i-latviya-vvedut-poshlinu-na-elektroenergiyu-iz-rf/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18399-энергосистема.jpg" alt="Энергосистемы Латвии и Эстонии свяжет новый «энергомост»"/><br /><p>Третий «энергомост», который свяжет Латвию и Эстонию, будет введен в эксплуатацию в конце 2020 года.<span id="more-128609"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://elektrovesti.net/66832_energosistemy-latvii-i-estonii-svyazhet-novyy-energomost">пишут</a> &#171;ЭлектроВести&#187;.</p>
<p>Данный проект подразумевает под собой строительство электроподстанции, которая будет размещена на юго-западе Эстонии в городе Килинги-Нымме, и прокладку линии электропередачи длиной 176 км.</p>
<p>Линия с мощностью 330 кВ соединит подстанцию с латвийской столицей по маршруту Руйена-Алоя-Лимбажи-Саулкрасты-ТЕЦ-2.</p>
<p>На сайте независимого оператора системы передачи электроэнергии в Латвии указано, что общая стоимость реализации «энергомоста» составит 84 млн евро. Участниками проекта являются латвийская компания Elko, эстонская Leonhard Weiss Energy и польская Selpol.</p>
<p>Цель строительства «энергомоста» — увеличить энергоэффективность в регионе путем повышения пропускной способности и трансграничной передачи энергии.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/05/07/estoniya-i-latviya-vvedut-poshlinu-na-elektroenergiyu-iz-rf/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/30/energosistemy-latvii-i-estonii-svyazhet-novyj-energomost/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Эстония и Латвия введут пошлину на электроэнергию из РФ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/05/07/estoniya-i-latviya-vvedut-poshlinu-na-elektroenergiyu-iz-rf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/05/07/estoniya-i-latviya-vvedut-poshlinu-na-elektroenergiyu-iz-rf/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 May 2019 09:10:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[импорт электроэнергии]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[пошлина на импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=126613</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17578-электросети.jpg" alt="Эстония и Латвия введут пошлину на электроэнергию из РФ"/><br />Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17578-электросети.jpg" alt="Эстония и Латвия введут пошлину на электроэнергию из РФ"/><br /><p>Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.<span id="more-126613"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://rus.err.ee/936844/jestonija-i-latvija-oblozhat-rossijskoe-jelektrichestvo-poshlinoj">сообщает</a> портал новостей на русском языке Эстонского национального телерадиовещания.</p>
<p>Так как осенью прекращается торговля электроэнергией между Белоруссией и Литвой, то в дальнейшем российское электричество будет поступать в Балтийские страны через Латвию, сообщила новостная передача Эстонского телевидения.</p>
<p>Сейчас российское электричество, производимое из ископаемых источников и не облагаемое квотами на выброс углекислого газа, попадает на эстонский рынок через Литву. Его стоимость почти в два раза ниже, чем цена на электричество, производимое эстонским энергетическим предприятием Eesti Energia из сланца. Причина разницы в ценах заключается в налогах, которые необходимо платить в Эстонии. Эстонская сторона считает такую конкуренцию нечестной.</p>
<p>В этой связи Эстония и Латвия договорились ввести в отношении российской электроэнергии тариф за использование инфраструктуры. Подобный тариф на импортируемое из России электричество уже много лет использует Финляндия.</p>
<p>&#171;Что касается, например, таможенной защиты, то это в компетенции Европейского союза и Еврокомиссии. Государства ЕС отдельно ее устанавливать не могут. Но мы договорились с латышами о введении тарифа за использование инфраструктуры, предположительно осенью&#187;, &#8212; заявил вице-канцлер отдела энергетики министерства экономики Тимо Татар, передает эстонский портал телерадиовещания ERR.</p>
<p>&#171;По сути этот тариф основан на расходах, которые возникают при импорте российского электричества. Это не устранит нечестную конкуренцию, но хотя бы частично ее смягчит&#187;, &#8212; сказал ERR руководитель государственной компании Elering Таави Вескимяги.</p>
<p>&#171;Терминал&#187;<a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/01/24/ek-vydelila-baltii-323-mln-evro-na-sinxronizaciyu-ee-energosistem-s-evropoj/"> писал</a>, Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/17578-электросети.jpg" alt="Эстония и Латвия введут пошлину на электроэнергию из РФ"/><br /><p>Эстония и Латвия осенью намерены ввести пошлину на импортируемую российскую электроэнергию.<span id="more-126613"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://rus.err.ee/936844/jestonija-i-latvija-oblozhat-rossijskoe-jelektrichestvo-poshlinoj">сообщает</a> портал новостей на русском языке Эстонского национального телерадиовещания.</p>
<p>Так как осенью прекращается торговля электроэнергией между Белоруссией и Литвой, то в дальнейшем российское электричество будет поступать в Балтийские страны через Латвию, сообщила новостная передача Эстонского телевидения.</p>
<p>Сейчас российское электричество, производимое из ископаемых источников и не облагаемое квотами на выброс углекислого газа, попадает на эстонский рынок через Литву. Его стоимость почти в два раза ниже, чем цена на электричество, производимое эстонским энергетическим предприятием Eesti Energia из сланца. Причина разницы в ценах заключается в налогах, которые необходимо платить в Эстонии. Эстонская сторона считает такую конкуренцию нечестной.</p>
<p>В этой связи Эстония и Латвия договорились ввести в отношении российской электроэнергии тариф за использование инфраструктуры. Подобный тариф на импортируемое из России электричество уже много лет использует Финляндия.</p>
<p>&#171;Что касается, например, таможенной защиты, то это в компетенции Европейского союза и Еврокомиссии. Государства ЕС отдельно ее устанавливать не могут. Но мы договорились с латышами о введении тарифа за использование инфраструктуры, предположительно осенью&#187;, &#8212; заявил вице-канцлер отдела энергетики министерства экономики Тимо Татар, передает эстонский портал телерадиовещания ERR.</p>
<p>&#171;По сути этот тариф основан на расходах, которые возникают при импорте российского электричества. Это не устранит нечестную конкуренцию, но хотя бы частично ее смягчит&#187;, &#8212; сказал ERR руководитель государственной компании Elering Таави Вескимяги.</p>
<p>&#171;Терминал&#187;<a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/01/24/ek-vydelila-baltii-323-mln-evro-na-sinxronizaciyu-ee-energosistem-s-evropoj/"> писал</a>, Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/05/07/estoniya-i-latviya-vvedut-poshlinu-na-elektroenergiyu-iz-rf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Elering подписал соглашение о создании общего рынка газа в Эстонии, Финляндии и Латвии</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/15/elering-podpisal-soglashenie-o-sozdanii-obshhego-rynka-gaza-v-estonii-finlyandii-i-latvii/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/15/elering-podpisal-soglashenie-o-sozdanii-obshhego-rynka-gaza-v-estonii-finlyandii-i-latvii/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Feb 2019 13:15:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Финляндия]]></category>
		<category><![CDATA[финско-эстонско-латвийский газовый рынок]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=124441</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16672-газ_пром.jpg" alt="Elering подписал соглашение о создании общего рынка газа в Эстонии, Финляндии и Латвии"/><br />Эстонская государственная компания Elering AS, системный администратор электрических и газовых сетей, подписала договор с сетевыми компаниями Финляндии и Латвии о создании к началу 2020 года финско-эстонско-латвийского газового рынка.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16672-газ_пром.jpg" alt="Elering подписал соглашение о создании общего рынка газа в Эстонии, Финляндии и Латвии"/><br /><p>Эстонская государственная компания Elering AS, системный администратор электрических и газовых сетей, подписала договор с сетевыми компаниями Финляндии и Латвии о создании к началу 2020 года финско-эстонско-латвийского газового рынка.<span id="more-124441"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://www.elering.ee/elering-solmis-leppe-eesti-soome-lati-uhise-gaasituru-kaivitamiseks">говорится</a> в сообщении Elering.</p>
<p>Заключенное соглашение дает возможность обеспечивать по единому газовому тарифу импорт газа в эти страны и упразднить пограничные сборы между ними, что означает, что в следующем году газ пойдет между Финляндией, Эстонией и Латвией без дополнительных затрат, отмечает компания.</p>
<p>Энергетическая компания Elering на 100% принадлежит государству, управляет около 5,5 тыс. км сетей передачи электроэнергии и 150 подстанциями, а также 900 км газопроводов, 3 газоизмерительными станциями и почти 40 газораспределительными станциями.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16672-газ_пром.jpg" alt="Elering подписал соглашение о создании общего рынка газа в Эстонии, Финляндии и Латвии"/><br /><p>Эстонская государственная компания Elering AS, системный администратор электрических и газовых сетей, подписала договор с сетевыми компаниями Финляндии и Латвии о создании к началу 2020 года финско-эстонско-латвийского газового рынка.<span id="more-124441"></span></p>
<p>Об этом <a href="https://www.elering.ee/elering-solmis-leppe-eesti-soome-lati-uhise-gaasituru-kaivitamiseks">говорится</a> в сообщении Elering.</p>
<p>Заключенное соглашение дает возможность обеспечивать по единому газовому тарифу импорт газа в эти страны и упразднить пограничные сборы между ними, что означает, что в следующем году газ пойдет между Финляндией, Эстонией и Латвией без дополнительных затрат, отмечает компания.</p>
<p>Энергетическая компания Elering на 100% принадлежит государству, управляет около 5,5 тыс. км сетей передачи электроэнергии и 150 подстанциями, а также 900 км газопроводов, 3 газоизмерительными станциями и почти 40 газораспределительными станциями.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/15/elering-podpisal-soglashenie-o-sozdanii-obshhego-rynka-gaza-v-estonii-finlyandii-i-latvii/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЕК выделила Балтии 323 млн евро на синхронизацию ее энергосистем с Европой</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/01/24/ek-vydelila-baltii-323-mln-evro-na-sinxronizaciyu-ee-energosistem-s-evropoj/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/01/24/ek-vydelila-baltii-323-mln-evro-na-sinxronizaciyu-ee-energosistem-s-evropoj/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Jan 2019 09:07:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Белоруссия]]></category>
		<category><![CDATA[ЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Литва]]></category>
		<category><![CDATA[Россия.]]></category>
		<category><![CDATA[страны Балтии]]></category>
		<category><![CDATA[энергокольцо БРЭЛЛ]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=123839</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16402-энергосистема.jpg" alt="ЕК выделила Балтии 323 млн евро на синхронизацию ее энергосистем с Европой"/><br />Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16402-энергосистема.jpg" alt="ЕК выделила Балтии 323 млн евро на синхронизацию ее энергосистем с Европой"/><br /><p>Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.<span id="more-123839"></span></p>
<p><a href="https://1prime.ru/energy/20190124/829645564.html">Пишет</a> &#171;Прайм&#187; со ссылкой на пресс-службу правительства Литвы.</p>
<p>В июне 2018 года страны Балтии, Польша и Еврокомиссия подписали в Брюсселе политическое соглашение о синхронизации электросетей трех стран Балтии с сетями континентальной Европы. До 2025 года страны Балтии должны будут окончательно выйти из энергокольца БРЭЛЛ (Белоруссия, Россия, Эстония, Латвия, Литва).</p>
<p>&#171;Вильнюс от этой суммы получит 125 миллионов евро. В правительстве отметили, что это самая большая финансовая поддержка, которую Литва получала из фондов ЕС для проектов в области энергетической инфраструктуры&#187;, — говорится в сообщении. Всем странам Балтии ЕК выделила 323 миллиона евро, сообщает Прайм.</p>
<p>Стоимость первого этапа проекта по синхронизации сетей стран Балтии составляет 432,5 миллиона евро. Евросоюз взял на себя 75% финансирования. В целом для обновления и модернизации системы электроснабжения Литве понадобится 167 миллионов евро.</p>
<p>&#171;Второй этап проекта — строительство морского кабеля между Литвой и Польшей. Работы ведутся с конца декабря. Литовские и польские операторы начали подготовку к созданию смычки Harmony link&#187;, — добавляется в сообщении.</p>
<p>Сейчас связь энергосистемы Калининградской области с остальной частью России осуществляется через электрические сети Белоруссии, Эстонии, Латвии и Литвы. Энергонезависимость региона будут обеспечивать четыре новые электростанции суммарной мощностью около 1 ГВт.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/05/11/strany-baltii-v-iyune-2019-ispytayut-rabotu-energosistem-v-ostrovnom-rezhime/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, страны Балтии в июне 2019 года проведут испытания изолированной работы энергосистем в рамках подготовки к выходу из энергокольца БРЭЛЛ и синхронизации их работы с электросетями континентальной Европы<span id="ctrlcopy">.</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16402-энергосистема.jpg" alt="ЕК выделила Балтии 323 млн евро на синхронизацию ее энергосистем с Европой"/><br /><p>Европейская комиссия выделила странам Балтии 323 миллиона евро в рамках проекта по синхронизации энергосистем республик с сетями континентальной Европы, Литва получит 125 миллионов евро.<span id="more-123839"></span></p>
<p><a href="https://1prime.ru/energy/20190124/829645564.html">Пишет</a> &#171;Прайм&#187; со ссылкой на пресс-службу правительства Литвы.</p>
<p>В июне 2018 года страны Балтии, Польша и Еврокомиссия подписали в Брюсселе политическое соглашение о синхронизации электросетей трех стран Балтии с сетями континентальной Европы. До 2025 года страны Балтии должны будут окончательно выйти из энергокольца БРЭЛЛ (Белоруссия, Россия, Эстония, Латвия, Литва).</p>
<p>&#171;Вильнюс от этой суммы получит 125 миллионов евро. В правительстве отметили, что это самая большая финансовая поддержка, которую Литва получала из фондов ЕС для проектов в области энергетической инфраструктуры&#187;, — говорится в сообщении. Всем странам Балтии ЕК выделила 323 миллиона евро, сообщает Прайм.</p>
<p>Стоимость первого этапа проекта по синхронизации сетей стран Балтии составляет 432,5 миллиона евро. Евросоюз взял на себя 75% финансирования. В целом для обновления и модернизации системы электроснабжения Литве понадобится 167 миллионов евро.</p>
<p>&#171;Второй этап проекта — строительство морского кабеля между Литвой и Польшей. Работы ведутся с конца декабря. Литовские и польские операторы начали подготовку к созданию смычки Harmony link&#187;, — добавляется в сообщении.</p>
<p>Сейчас связь энергосистемы Калининградской области с остальной частью России осуществляется через электрические сети Белоруссии, Эстонии, Латвии и Литвы. Энергонезависимость региона будут обеспечивать четыре новые электростанции суммарной мощностью около 1 ГВт.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/05/11/strany-baltii-v-iyune-2019-ispytayut-rabotu-energosistem-v-ostrovnom-rezhime/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, страны Балтии в июне 2019 года проведут испытания изолированной работы энергосистем в рамках подготовки к выходу из энергокольца БРЭЛЛ и синхронизации их работы с электросетями континентальной Европы<span id="ctrlcopy">.</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/01/24/ek-vydelila-baltii-323-mln-evro-na-sinxronizaciyu-ee-energosistem-s-evropoj/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Україні укладено перший договір факторингу на реалізацію ЕСКО-механізму у бюджетній сфері</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/01/17/v-ukra%d1%97ni-ukladeno-pershij-dogovir-faktoringu-na-realizaciyu-esko-mexanizmu-u-byudzhetnij-sferi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/01/17/v-ukra%d1%97ni-ukladeno-pershij-dogovir-faktoringu-na-realizaciyu-esko-mexanizmu-u-byudzhetnij-sferi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 Jan 2019 15:13:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Держенергоефективності]]></category>
		<category><![CDATA[ЕСКО-проекти]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[ЭСКО]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=123673</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16333-держенергоефективність.jpg" alt="В Україні укладено перший договір факторингу на реалізацію ЕСКО-механізму у бюджетній сфері"/><br />Держенергоефективності спільно з експертами Проекту ПРООН з розвитку енергосервісу та учасниками ринку працюють над формуванням підгрунтя для доступу ЕСКО-компаній до дешевих та довгострокових фінансових ресурсів.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16333-держенергоефективність.jpg" alt="В Україні укладено перший договір факторингу на реалізацію ЕСКО-механізму у бюджетній сфері"/><br /><p>Держенергоефективності спільно з експертами Проекту ПРООН з розвитку енергосервісу та учасниками ринку працюють над формуванням підгрунтя для доступу ЕСКО-компаній до дешевих та довгострокових фінансових ресурсів.<br />
<span id="more-123673"></span><br />
На основі досвіду ЄС опрацьовано модель факторингу, що передбачає надання кредитування на ЕСКО-проекти без заставного майна, <a href="http://saee.gov.ua/uk/news/2748">повідомляє </a>управління комунікації та зв’язків з громадськістю підприємства.<br />
Вже у січні 2019 р. факторинг стартував в Україні. Між компанією &#171;КиївЕСКО&#187;  та АТ «Комерційний Індустріальний Банк»за технічної підтримки проекту ПРООН укладено перший договір факторингу на суму близько 3 млн грн для реалізації ЕСКО-проектів у бюджетній сфері.</p>
<p>Гарантією повернення коштів банку будуть грошові потоки від ЕСКО-договорів, які вже реалізує енергосервісна компанія.<br />
Такий механізм факторингу успішно працює у Латвії, зокрема, у рамках Фонду енергоефективності «LABEEF», створеного ЄБРР.</p>
<p>Зазначений Фонд надає енергосервісним компаніям довгострокове фінансування для реалізації ЕСКО-проектів. Натомість фонд викуповує 80% ціни укладених енергосервісних договорів під 5% річних на 5-15 років.<br />
Реалізація першого в Україні договору факторингу дасть поштовх для розвитку кредитування ЕСКО-проектів.<br />
&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/01/09/u-2018-r-ukladeno-ponad-200-esko-kontraktiv-shho-u-10-raziv-bilshe-nizh-u-2016-roci/">писав</a>, 2018 рік став проривним для розвитку енергосервісу (ЕСКО) в Україні. Так, тільки за рік укладено 210 ЕСКО-договорів на суму контрактів 218 млн грн, що у 10 разів більше, ніж у 2016 році. Проекти реалізуються у 12 областях України.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16333-держенергоефективність.jpg" alt="В Україні укладено перший договір факторингу на реалізацію ЕСКО-механізму у бюджетній сфері"/><br /><p>Держенергоефективності спільно з експертами Проекту ПРООН з розвитку енергосервісу та учасниками ринку працюють над формуванням підгрунтя для доступу ЕСКО-компаній до дешевих та довгострокових фінансових ресурсів.<br />
<span id="more-123673"></span><br />
На основі досвіду ЄС опрацьовано модель факторингу, що передбачає надання кредитування на ЕСКО-проекти без заставного майна, <a href="http://saee.gov.ua/uk/news/2748">повідомляє </a>управління комунікації та зв’язків з громадськістю підприємства.<br />
Вже у січні 2019 р. факторинг стартував в Україні. Між компанією &#171;КиївЕСКО&#187;  та АТ «Комерційний Індустріальний Банк»за технічної підтримки проекту ПРООН укладено перший договір факторингу на суму близько 3 млн грн для реалізації ЕСКО-проектів у бюджетній сфері.</p>
<p>Гарантією повернення коштів банку будуть грошові потоки від ЕСКО-договорів, які вже реалізує енергосервісна компанія.<br />
Такий механізм факторингу успішно працює у Латвії, зокрема, у рамках Фонду енергоефективності «LABEEF», створеного ЄБРР.</p>
<p>Зазначений Фонд надає енергосервісним компаніям довгострокове фінансування для реалізації ЕСКО-проектів. Натомість фонд викуповує 80% ціни укладених енергосервісних договорів під 5% річних на 5-15 років.<br />
Реалізація першого в Україні договору факторингу дасть поштовх для розвитку кредитування ЕСКО-проектів.<br />
&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/01/09/u-2018-r-ukladeno-ponad-200-esko-kontraktiv-shho-u-10-raziv-bilshe-nizh-u-2016-roci/">писав</a>, 2018 рік став проривним для розвитку енергосервісу (ЕСКО) в Україні. Так, тільки за рік укладено 210 ЕСКО-договорів на суму контрактів 218 млн грн, що у 10 разів більше, ніж у 2016 році. Проекти реалізуються у 12 областях України.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/01/17/v-ukra%d1%97ni-ukladeno-pershij-dogovir-faktoringu-na-realizaciyu-esko-mexanizmu-u-byudzhetnij-sferi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Страны Балтии подали в ЕК заявку на финансирование проекта синхронизации электросетей</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/10/11/strany-baltii-podali-v-ek-zayavku-na-finansirovanie-proekta-sinxronizacii-elektrosetej/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/10/11/strany-baltii-podali-v-ek-zayavku-na-finansirovanie-proekta-sinxronizacii-elektrosetej/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Oct 2018 08:00:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Латвия]]></category>
		<category><![CDATA[Литва]]></category>
		<category><![CDATA[синхронизация энергосистем]]></category>
		<category><![CDATA[Эстония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=121287</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15329-электросети_2.jpg" alt="Страны Балтии подали в ЕК заявку на финансирование проекта синхронизации электросетей"/><br />Операторы электросетей Литвы (Litgrid), Латвии (AST) и Эстонии (Elering) подали в Еврокомиссию (ЕК) совместную заявку на финансирование первого этапа синхронизации энергосистем стран Балтии и континентальной Европы.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15329-электросети_2.jpg" alt="Страны Балтии подали в ЕК заявку на финансирование проекта синхронизации электросетей"/><br /><p>Операторы электросетей Литвы (Litgrid), Латвии (AST) и Эстонии (Elering) подали в Еврокомиссию (ЕК) совместную заявку на финансирование первого этапа синхронизации энергосистем стран Балтии и континентальной Европы.<span id="more-121287"></span></p>
<p>Об этом сообщили агентству BNS в министерстве энергетики Литвы, <a href="http://reform.energy/news/strany-baltii-podali-v-ek-zayavku-na-finansirovanie-proekta-sinkhronizatsii-elektrosetey-9027">пишет &#171;Энергореформа&#187;</a>.</p>
<div class="body">
<p>Необходимая для реализации первого этапа сумма, как сообщалось, составляет 432,5 млн евро, а ЕС, как ожидается, профинансирует 75%. Стоимость всего проекта предварительно оценивается в 1,5 млрд евро.</p>
<p>Министр энергетики Литвы Жигимантас Вайчюнас сообщил BNS, что это первая заявка на финансирование подрядных работ по проекту синхронизации. На первом этапе будут укреплены внутренние сети, на втором &#8212; морской кабель, позднее будут реализованы и другие технические решения.</p>
<p>Как сообщалось, согласно утвержденному плану, синхронизация балтийских электросетей с европейскими будет осуществлена через две перемычки с Польшей &#8212; уже действующую LitPol link и планируемый к строительству новый морской кабель, оборудованные на гидроэлектростанциях в трех Балтийских странах синхронные компенсаторы. Их количество, по данным BNS, будет колебаться от 4 до 9, стоимость одной установки составит около 25 млн евро, а общие операционные затраты, в зависимости от количества установок, &#8212; от 400 млн до 4 млн евро.</p>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15329-электросети_2.jpg" alt="Страны Балтии подали в ЕК заявку на финансирование проекта синхронизации электросетей"/><br /><p>Операторы электросетей Литвы (Litgrid), Латвии (AST) и Эстонии (Elering) подали в Еврокомиссию (ЕК) совместную заявку на финансирование первого этапа синхронизации энергосистем стран Балтии и континентальной Европы.<span id="more-121287"></span></p>
<p>Об этом сообщили агентству BNS в министерстве энергетики Литвы, <a href="http://reform.energy/news/strany-baltii-podali-v-ek-zayavku-na-finansirovanie-proekta-sinkhronizatsii-elektrosetey-9027">пишет &#171;Энергореформа&#187;</a>.</p>
<div class="body">
<p>Необходимая для реализации первого этапа сумма, как сообщалось, составляет 432,5 млн евро, а ЕС, как ожидается, профинансирует 75%. Стоимость всего проекта предварительно оценивается в 1,5 млрд евро.</p>
<p>Министр энергетики Литвы Жигимантас Вайчюнас сообщил BNS, что это первая заявка на финансирование подрядных работ по проекту синхронизации. На первом этапе будут укреплены внутренние сети, на втором &#8212; морской кабель, позднее будут реализованы и другие технические решения.</p>
<p>Как сообщалось, согласно утвержденному плану, синхронизация балтийских электросетей с европейскими будет осуществлена через две перемычки с Польшей &#8212; уже действующую LitPol link и планируемый к строительству новый морской кабель, оборудованные на гидроэлектростанциях в трех Балтийских странах синхронные компенсаторы. Их количество, по данным BNS, будет колебаться от 4 до 9, стоимость одной установки составит около 25 млн евро, а общие операционные затраты, в зависимости от количества установок, &#8212; от 400 млн до 4 млн евро.</p>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/10/11/strany-baltii-podali-v-ek-zayavku-na-finansirovanie-proekta-sinxronizacii-elektrosetej/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/latviya/feed/ ) in 0.20971 seconds, on Apr 7th, 2026 at 10:45 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 11:45 pm UTC -->