Міністерство енергетики разом із Урядом Німеччини та міжнародними партнерами планують реалізувати пілотні проєкти трансформації вугільних мономіст.

Проєкти виконуватимуться спільно з міжнародною агенцією GiZ, пише пресслужба Міненерго.

Два пілотні проєкти, що виконуватимуться в першу чергу, включатимуть в себе трансформацію двох вугільних мономіст – на заході і на сході України.

Для обрання учасників проведуть глибинний аналіз економічних, екологічних та соціально-політичних чинників.

Відбір відбуватиметься за такими критеріями:

• Економічнінаслідки
• Соціальнінаслідки
• Наслідки для навколишньогосередовища
• Місцеваполітичнаситуація
• Можливості для формуваннякластерів (технологічних, туристичних)
• Стан шахти

Оцінка дозволить на етапі підготовки пілотних проєктів передбачити потенційні проблеми та передбачити заходи для їх мінімізації. Значну увагу буде приділено саме соціально-економічним реаліям регіону, де розміщена шахта.

Міністерство запропонувало німецькій стороні 6 шахт для пілотних проєктів: по три шахти на сході та заході, це шахти державної форми власності, які готуються до ліквідації.

Кожна із запропонованих шахт є унікальною, процес їх трансформації потребуватиме значних зусиль. Метою всіх пілотних проєктів буде не лише вирішити проблеми конкретної території, але й створити досвід, який легко передається.

Усі пілотні проєкти будуть впроваджуватися за принципом формування кластерів: технологічних, туристичних, інноваційних та інших.

Наразі серед потенційних перших пілотних проєктів розглядаються 2 шахти із запропонованого списку, а саме:

шахта «Великомостівська», яка розташована на заході країни, в місті Червоноград та потенційно може стати потужним туристичним кластером;

шахта «5/6», розташована на сході, в м. Мирноград та має потенціал технологічного кластеру.

Читайте в «Терміналі», у Міністерстві енергетики підготували проєкт Концепції реформування вугільної галузі, виходячи з перспектив вугледобувних підприємств та необхідності вирішити низку проблем, що накопичились у галузі.

У Міністерстві енергетики підготували проєкт Концепції реформування вугільної галузі, виходячи з перспектив вугледобувних підприємств та необхідності вирішити низку проблем, що накопичились у галузі.

Під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів України.

«Галузь потребує термінового та комплексного реформування, яке буде виходити з потреб держави в сфері енергетики, соціального розвитку шахтарських регіонів та міжнародних зобов’язань України, і базуватись на об’єктивних можливостях державної галузі та органів державної влади», – зазначила Ольга Буславець під час презентації проєкту концепції.

З-поміж декількох варіантів реформування Міністерство визначило пріоритетним спосіб поєднання процесу приватизації та процесу інтеграції державних шахт до ПАТ «Центренерго». Такий шлях включає в себе розподіл шахт на три групи. Перша група – шахти, що підлягають інтеграції з ПАТ «Центренерго» і є його ресурсною базою. Друга – шахти подвійного призначення, збут яких не обмежується виключно тепловими генераціями. Третя група шахт – такі, що будуть пропонуватися до приватизації не лише як вугледобувні підприємства, а й як цілісні майнові комплекси, які можна використовувати для іншої господарської діяльності.

«В рамках виконання розподілу Міністерство буде керуватися результатами аудиту державних підприємств, інвестиційним та геологічним потенціалом кожної шахти, потребами «Центренерго» та об’єктивними даними щодо інвестиційної привабливості державних шахт», – наголосила очільниця Міненерго.

Зараз Міністерство разом із закордонними партнерами, зокрема, урядом Німеччини та міжнародними організаціями відбирають шахти для проведення пілотних проєктів з трансформації вугільних мономіст. Міненерго запропонувало німецькій стороні 6 шахт – на заході та сході України.

Серед потенційних перших пілотних проєктів розглядаються дві шахти із запропонованих: шахта «Великомостівська», яка розташована на заході країни, в місті Червоноград та потенційно може стати потужним туристичним кластером, та шахта «5/6», яка розташована на сході, в місті Мирноград, та має потенціал технологічного кластеру.

«Метою всіх пілотних проєктів буде не лише вирішити проблеми конкретної території, але й створити досвід, який легко передається. Усі пілотні проєкти будуть впроваджуватися за принципом формування кластерів: технологічних, туристичних, інноваційних та інших», – підсумувала Ольга Буславець.

«Термінал» писав, вугільні регіони України скористаються польським досвідом «справедливого переходу».

20 травня уряд частково змінив Положення про покладення спецобов’язків на учасників ринку електроенергії, а також Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами.

Ці зміни передбачені переліком заходів, необхідних для стабілізації ситуації в енергетичному секторі, затверджених Антикризовим енергетичним штабом, пише пресслужба Мінекоенерго.

Вони, зокрема, зменшують обов’язкову частку продажу електроенергії  НАЕК «Енергоатом» у рамках механізму ПСО та надають право ДП «Гарантований покупець» продавати електроенергію за двосторонніми договорами.

21 травня директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач надіслав листа Міністерству енергетики та захисту довкілля, у якому звернув увагу на те, що запроваджені зміни не передбачають переходу від товарної моделі ПСО до фінансової, на чому наполягає Енергетичне Співтовариство.

«Мінекоенерго розділяє позицію Енергетичного Співтовариства щодо запровадження фінансового механізму покладання спеціальних обов’язків на ринку електроенергії. Впровадження такого механізму також передбачено заходами зі стабілізації ситуації в енергетичній сфері. Більше того, пакет документів про перехід до фінансової системи ПСО, погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, був готовий ще перед запуском нової моделі  ринку електричної енергії в липні 2019 року, але тоді Кабінет Міністрів обрав інший механізм ПСО, який негативно вплинув на функціонування ринку», — йдеться у повідомленні.

Механізм ПСО, ухвалений Кабінетом Міністрів 20 травня, — тимчасове рішення, яке буде діяти до моменту запровадження фінансового механізму ПСО. Його потрібно було ухвалити через складну ситуацію в енергетичній галузі.

Проект фінансового механізму ПСО, погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, доопрацьовується Мінекоенерго і готується до ухвалення.

Однак запровадження фінансової моделі ПСО потребуватиме внесення Верховною Радою змін до Податкового кодексу. Без цих змін перейти на нову модель ПСО буде неможливо.

Раніше «Термінал» писав, Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища пропонує знизити для «Енергоатому» частку продажу в рамках публічних спеціальних зобов’язань виробленої компанією електроенергії до 80% з діючих 85%.

У межах ради створено сім робочих груп, а саме група з перспективного планування, з питань функціонування ринку електроенергії, з питань атомно-промислового комплексу та ядерної енергетики, з питань функціонування ринку природнього газу, з питань ринку теплової енергії, з питань викопного палива, інших джерел енергії та інноваційних технологій та робоча група з питань захисту довкілля та зміни клімату.

Про це йдеться на сайті Міністерства енергетики і захисту довкілля.

Робочу групу з перспективного планування очолив Олександр Суходоля, робочу групу з питань функціонування ринку електроенергії – Олексій Нікітін, робочу групу з питань функціонування ринку природного газу — Леонід Уніговський,  робочу групу з питань функціонування ринку теплової енергії – Олександр Сігал, робочу групу з питань викопного палива, інших джерел енергії та інноваційних технологій — Наталя Дунаєвська, робочу групу з питань захисту довкілля та зміни клімату — Світлана Гринчук, робочу групу з питань проблем атомно-промислового комплексу і ядерної енергетики – Ольга Кошарна.

Т.в.о. міністра Ольга Буславець зазначила, що завданнями Експертної ради буде моніторинг проблемних питань, що виникли у сфері енергетики та захисту довкілля, напрацювання рекомендацій щодо їх вирішення, а також економічне моделювання і розрахунки, аналіз  документів з економічної точки зору.

«Хочу подякувати всім, хто сьогодні у часи кризи зголосився своєю працею і професійним досвідом підтримати Мінекоенерго»  — сказала вона.

Раніше «Термінал» писав, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 12 травня 2020 року N 314 було створено Експертну раду.

В.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець вважає, що поновлювана енергетика дестабілізує енергосистему України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

«На жаль, «зелена» генерація у нас — це негарантоване виробництво. Коли світить сонце і коли найшла хмара — буде різне виробництво. Тобто вона не балансує, а навпаки дає ще більше збудження в системі», — сказала в.о. міністра.

Буславець заявила, що середню вартість електроенергії «Енергоатома» треба підвищити на 58%.

«У фінансовому плані «Енергоатому», за який всі переживають — і ті хто працює в енергетиці і ті, хто про неї чує тільки в ЗМІ — передбачено, що для того, щоб їм забезпечити всі заходи для безпеки експлуатації атомних блоків, операційні витрати, для розвитку, середньозважена ціна має складати 90 копійок за кВт/год. Тобто я хочу сказати, що теза про «дешеву» атомну генерацію є міфом. 57 копійок за кВт/год — це держава зобов’язала «Енергоатом» продавати для того, щоб населення мало на сьогодні той тариф який є», — сказала вона.

Зазначається, що зазвичай енергосистема в Україні балансується гідроелектростанціями, однак поточний рік є маловодним і водосховища мають недостатньо води. Таким чином для балансування залишається теплова генерація. Проте більшість ТЕС потребують модернізації.

Читайте в «Терміналі», Енергетична галузь в Україні наразі фінансово, паливно і економічно повністю розбалансована, і для стабілізації ситуації в енергетиці Мінекоенерго представило план з 20 антикризових заходів.

Енергетична галузь в Україні наразі фінансово, паливно і економічно повністю розбалансована, і для стабілізації ситуації в енергетиці Мінекоенерго представило план з 20 антикризових заходів.

Про це заявила в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець, перечисливши передумови нинішньої кризи, пише пресслужба Мінекоенерго.

«Українська енергетика сьогодні переживає одну з найбільших криз, які були у нас в Україні за всю історію. В чому це проявляється? У нас на сьогодні енергетична галузь фінансово, паливно і економічно повністю розбалансована. Термінове вирішення системних проблем є питанням національної безпеки. Можу сказати, що простих рішень не буде, на жаль», — зауважила вона в ефірі одного з телеканалів, коментуючи нинішню кризу в енергетиці, її причини та наслідки.

На уточнювальне запитання, чи є ця криза результатом якихось специфічних українських проблем чи того, що наразі відбувається у всьому світі, Буславець зауважила: «На жаль, наклалася і наша українська специфіка, і економічна криза, і пандемія, яку переживає на сьогодні весь світ».

«Про що йде мова: з 1 липня 2019 року в нашій країні розпочала роботу нова модель ринку електричної енергії. І в перші місяці все було нормально: були вжиті заходи, щоб не відбулося різкого підвищення цін на електричну енергію для споживачів. Були встановлені так звані прайскепи – тобто обмеження на ринку електричної енергії, які були розраховані національним регулятором… Але, на жаль, з вересня минулого року розпочалися деякі адміністративні втручання в цей ринок», — розповіла в.о. міністра.

З її слів, «втручалися і через зміни в закони, і через постанови Кабінету міністрів, і через постанови нашого регулятора». «Встановлювалися так звані обмеження на ці прайскепи. Прайскепи – це обмеження ціни на ринку електричної енергії для того, щоб запобігти значному зростанню ціни на електричну енергію для кінцевого споживача внаслідок відкриття нового ринку», — пояснила Буславець.

«Після цих втручань відбулося спотворення ціноутворення на ринку — штучне зниження ціни на електричної енергії до рівня, нижчого за собівартість її виробництва. Крім того, з вересня минулого року був відкритий імпорт електроенергії з Білорусі і Росії за двосторонніми договорами, що призвело до того, шо наша вугільна промисловість втратила ринок збуту своєї продукції», — вела далі посадовиця, додавши, що «нам це коштувало незатребуваних 1,5 млн тонн вітчизняного вугілля, нам це коштувало 5 млрд гривень».

З її слів, перед енергокомпаніями при цьому накопичились значні борги.

Щодо того, як виходити з кризи, Буславець зауважила: «У нас вже працює більше тижня Антикризовий штаб при Кабінеті міністрів, який очолює Прем’єр-міністр Денис Шимгаль. Ми провели вже перше засідання, на якому Мінекоенерго представило план антикризових заходів. Він складається з 20 заходів, які спрямовані на стабілізацію ситуацію в енергетиці».

 «Термінал» писав, Міністерство енергетики та захисту довкілля представило комплекс кроків для виведення енергетичної системи України з кризи.

Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища пропонує знизити для «Енергоатому» частку продажу в рамках публічних спеціальних зобов’язань виробленої компанією електроенергії до 80% з діючих 85%.

Про це під час селекторної наради у Мінекоенерго сказав заступник міністра Юрій Бойко.

Частку електричної енергії, яку по ПСО реалізує ПрАТ «Укргідроенерго», пропонується залишити на рівні 35%, однак планується виключити із зобов’язань гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС).

Також пропонується дозволити держпідприємству «Гарантований покупець» продавати нереалізовані для потреб населення обсяги електричної енергії за двосторонніми договорами.

Раніше т.в.о. гендиректора ДП НАЕК «Енергоатом» Петро Котін сказав, що підприємство підтримує антикризові заходи уряду щодо врегулювання ситуації на ринку електричної енергії й готовий виконати прогнозний енергобаланс.

Читайте в «Терміналі» ще, населення отримуватиме електричну енергію за незмінною ціною — Буславець.

В.о. міністра енергетики та захисту довкілля України Ольга Буславець у форматі відеоконференції обговорила з міністром енергетики Литовської Республіки Жігімантасом Вайчюнасом перспективи співробітництва двох країн у сфері енергетики та захисту довкілля.

Про це пише пресслужба Міністерства енергетики та захисту довкілля.

Ольга Буславець поінформувала колегу, що Мінекоенерго планує запустити аукціони ВДЕ і найближчим часом Прем’єр-міністром України буде завершено дискусію з інвесторами в цей сектор, щоб заключити меморандум про зміну умов підтримки ВДЕ на добровільних засадах. «Ми як держава зробимо все можливе, щоб досягти компромісних рішень з цього питання і підтвердити статус країни, яка виконує свої зобов’язання перед інвесторами», — підкреслила в.о. міністра.

«Термінал» писав, Мінекоенерго підготувало пропозиції щодо змін законодавства у сфері розвитку альтернативних джерел енергії, оскільки суттєве збільшення встановленої потужності об’єктів відновлюваної енергетики в рамках моделі підтримки за «зеленим» тарифом у 2019 році створило низку економічних і технічних викликів.

Представники USAID підтвердили зацікавленість у посиленні співпраці з Мінекоенерго та підготовці рішень, які допоможуть покращити ситуацію в українській енергетиці.

Про це пише пресслужба міністерства.

А також підтвердили, що нададуть Міністерству свої моделі і результати розрахунків щодо переходу від товарного до фінансового механізму ПСО.

Керівник проекту USAID «Енергетична безпека» Дін Уайт також зазначив, що його експерти моделювали різні варіанти реструктуризації «зеленого тарифу» в Україні. «Ми проводили розрахунки впливу умов реструктуризації зеленого тарифу та реалізації інших заходів на дефіцит кошторису Гарантованого покупця і готові надати свої напрацювання Мінекоенерго», — підкреслив він.

Сторони домовились, що продовжать тісну співпрацю в рамках робочих груп, які найближчим часом будуть створені при Міністерстві для забезпечення виконання рішень Антикризового енергетичного штабу.

«Термінал» писав, ТОВ «Оператор ГТС України» і Проєкт «Енергетична безпека» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) домовились про співпрацю в галузі енергетичної безпеки.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України Ольга Буславець провели перше засідання Антикризового енергетичного штабу. До штабу увійшли понад 30 представників зацікавлених ЦОВВ,  енергогенеруючих компаній, вугільної галузі, профспілок, народні депутати.

Передає Міненерго.

Ольга Буславець зазначила, що енергетична галузь сьогодні перебуває в системній кризі, яка проявляється у фізичній і фінансовій розбалансованості.

Фізична розбалансованість виникла, зокрема, через: зменшення споживання електроенергії з жовтня минулого року внаслідок теплої зими і карантинних заходів; імпорт електроенергії з Білорусі і Росії, поставки з якої склали на суму приблизно  5 млрд гривень; накопичення на складах шахт і ТЕС надмірної кількості вугілля, на яке нема попиту; зростання генерації з ВДЕ з негарантованим графіком виробництва електроенергії, що створює значні ризики для роботи енергетичної системи.

Фінансова розбалансованість виникла через надлишковий обсяг електроенергії та штучні адміністративні обмеження, що спотворило ціноутворення на ринку електричної енергії та спричинило збиткову роботу енергогенеруючих підприємств. У підсумку це призвело до того, що  ДП «Гарантований покупець» заборгувало підприємством з ВДЕ 7,5 млрд гривень, «Енергоатому» — 4 млрд. У свою чергу «Гарантований покупець» і АЕС не отримали від «Укренерго» 11,1 млрд гривень, а «Укренерго» від споживачів та електропостачальників – 5,3 млрд гривень. ТЕС останні 6 місяців закінчили зі збитками 3,1 млрд гривень, а гідроелектростанції не отримали від «Укренерго» і «Гарантованого покупця» 0,65 млрд гривень.

Серед подальших кроків, які ініційовані Мінекоенерго: укладення меморандуму з інвесторами про зниження «зеленого тарифу», зупинення будівництва нових сонячних та вітрових генеруючих потужностей по системі «зеленого» тарифу та перехід на конкурентну систему підтримку (аукціони). Крім того, щоб підвищити гнучкість енергосистеми і збільшити, у тому числі, частку генерації атомними станціями, планується надати оператору системи передачі право безоплатних обмежень «зеленої» генерації впродовж визначеної кількості годин. Водночас умови реструктуризації, як і тривалість таких обмежень, буде погоджено з інвесторами для уникнення ризиків арбітражів.

Серед наступних кроків також перегляд паливного балансу Україні на основі оновленого балансу електричної енергії, щоб визначити кількість вугілля, яка реально потрібна ТЕС. Паливний баланс планується розраховувати на 2-5 років, щоб можна було розробляти довгострокові програми розвитку вугільної галузі. Також планується усунути адміністративні обмеження на ринку електроенергії, щоб виробники не несли збитків через спотворені ціни, вдосконалити систему ПСО з перспективою переходу на європейську модель підтримки населення.

Серед невідкладних заходів — прийняття трьох законопроектів, які дозволять погасити заборгованість перед «Енергоатомом» і «Укргідроенерго» у розмірі 12 млрд гривень, яка сформувалася в старій моделі ринку, спрямувати по 700 млн гривень вивільнених коштів на погашення заборгованості Укренерго перед ВДЕ та АЕС, а також – спрямувати 200 млн євро на заходи з безпеки експлуатації атомних енергоблоків.

Крім того, планується перегляд фінпланів державних компаній і інвестиційних програм. Також планується надати гарантії повернення інвестицій для будівництва маневрених потужностей, які дозволять балансувати енергетичну систему.

За результатами засідання учасники прийняли за основу проект рішення Антикризового енергетичного штабу та домовилися в одноденний строк надати свої пропозиції і доповнення.

Раніше «Термінал» інформував про те, що Міненерго розробило новий енергетичний баланс України.