Міжнародний валютний фонд (МВФ) знизив оцінку економічного зростання для нафтових експортерів Близького Сходу до 2,3% через падіння цін на нафту. Основними причинами є торгові напруження, політична невизначеність та продовження обмежень видобутку. Фонд очікує помірний надлишок пропозиції на ринку нафти у 2025 році.

МВФ

Міжнародний валютний фонд знизив прогноз економічного зростання для нафтових експортерів Близького Сходу з 4% до 2,3% у зв’язку з падінням цін на нафту. Таку оцінку опубліковано у щоквартальному огляді Regional Economic Outlook for the Middle East and Central Asia.

За даними МВФ, середня ціна на нафту у 2025 році складе $66,90забарель,щона$6 нижче попереднього прогнозу. Це пов’язано з поступовим припиненням обмежень видобутку ОПЕК+, зростанням пропозиції від інших виробників та слабким попитом через торгові конфлікти та невизначеність у світовій економіці.

Водночас, у регіоні очікується уповільнення не нафтового сектора, оскільки країни-експортери можуть скоригувати інвестиційні програми через низькі ціни на сировину.

«Висока нестабільність на ринку нафти робить критично важливим збереження фіскальних резервів та справедливий розподіл доходів від природних ресурсів між нинішнім і майбутніми поколіннями», — зазначив МВФ.

Крім того, фонд рекомендує нафтозалежним країнам розвивати альтернативні джерела доходів і скорочувати енергетичні субсидії.

Наприклад, минулого тижня МВФ знизив прогноз зростання ВВП Саудівської Аравії до 3,0% (проти 3,3% раніше) після 13%-го падіння цін на нафту за місяць.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com

Міжнародний валютний фонд (МВФ) знизив прогнози економічного зростання для країн-експортерів нафти в регіонах Близького Сходу та Північної Африки через зростання глобальних торгових напружень та зниження цін на енергоносії. У 2025 році прогнозується зростання на 2,3% для нафтових експортерів, таких як Саудівська Аравія та Ірак, знижене на 1,7 процентних пункти порівняно з попередніми прогнозами.

МВФ

Міжнародний валютний фонд  знизив свої прогнози економічного зростання для країн-експортерів нафти на Близькому Сході та в Північній Африці, включаючи Саудівську Аравію та Ірак, через загострення глобальних торгових напружень та падіння цін на енергоносії.

МВФ знизив прогноз зростання для нафтових експортерів регіону до 2,3% на 2025 рік, що на 1,7 процентних пункти менше за попередні оцінки. За словами представників МВФ, ціни на нафту у 2025 році, ймовірно, впадуть до середнього рівня в $66,9 за барель, що майже на $6 менше, ніж було передбачено у жовтневих прогнозах. Це зниження пов’язане з сильним зростанням пропозиції з боку країн, які не входять до ОПЕК+, і слабким попитом на нафту через уповільнення глобальної економіки.

Ціни на нафту марки Brent впали приблизно на 15% цього року і досягли рівня близько $63 за барель. Це обумовлено торговими війнами, ініційованими США, а також оголошенням ОПЕК+ про прискорене збільшення видобутку нафти.

Зокрема, Ірак зазнав найбільших коригувань — тепер МВФ очікує, що валовий внутрішній продукт цієї країни зменшиться на 1,5% цього року, замість раніше прогнозованого зростання на 4,1%. Для Саудівської Аравії прогноз було знижено до 3%, що на 1,6 процентних пункти нижче від попереднього прогнозу.

Зовнішнє нафтоспоживання може бути підтримано через проєкти з інфраструктури та інші зусилля по диверсифікації економік у регіоні Перської затоки, однак деякі урядові витрати можуть бути скорочені через падіння цін на нафту.

МВФ також зазначив, що хоча зміни у тарифах мають обмежений прямий вплив на країни Ради співпраці держав Перської затоки (GCC), оскільки експорт енергії звільнений від тарифів, це зниження нафтових доходів може призвести до перегляду планів інвестицій.

Джерело: НТЦ Псіхєя — mailto:oil@ukroil.com.ua
За матеріалами: bloomberg.com

Міжнародний валютний фонд прогнозує, що ціни на енергоносії в Європі знизяться в 2022 році, запобігши довгострокову високу інфляцію.

Про це заявив на прес-конференції директор європейського департаменту фонду Альфред Каммер, пише Прайм.

«Ми не очікуємо будь-якої інфляційної спіралі в Європі. Висока інфляція, яку ми спостерігаємо зараз, насправді обумовлена ​​одним основним фактором — зростанням цін на енергію, а ми очікуємо, що він буде затухати в 2022 році «, — сказав Каммер.

Він нагадав, що ціни на нафту повертаються до рівня до пандемії коронавируса, і це очікувано. Крім того, ціна на природний газ підвищилася в кілька разів за рік, нагадав Каммер.

«Це питання невідповідності пропозиції і попиту … Ми також очікуємо, що ці ціни на газ, ці скачки будуть затухати в другому кварталі 2022 року. Але інша частина цієї історії — це порушення ланцюжка поставок і невідповідність пропозиції попиту», — уклав Каммер.

«Термінал» писав, Міжнародний валютний фонд  поліпшив прогноз середніх світових цін на нафту на поточний рік на 6,16 долара, до 64,68 долара за барель, на 2022 рік — на 8,2 долара, до 63,02 долара за барель, випливає з липневої доповіді фонду World Economic Outlook (WEO).

Міжнародний валютний фонд  поліпшив прогноз середніх світових цін на нафту на поточний рік на 6,16 долара, до 64,68 долара за барель, на 2022 рік — на 8,2 долара, до 63,02 долара за барель, випливає з липневої доповіді фонду World Economic Outlook (WEO).

Передає Прайм.

За оцінкою МВФ, середня ціна на нафту в 2020 році склала 41,29 долара за барель. У квітні фонд прогнозував вартість нафти в 2021 році на рівні 58,52 долара за барель.

Читайте у Терміналі: Міненерго і МВФ проведуть консультації щодо реформування енергосектора.

Міністр енергетики Герман Галущенко в режимі онлайн-конференції провів робочу зустріч з головою Місії Міжнародного валютного фонду в Україні Іванною Владковою-Голлар.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго.

Сторони обговорили виконання Україною програми реформ в енергетичній галузі та формування подальших планів.

Міненерго та МВФ продовжать подальшу співпрацю і проведуть експертні консультації для планування наступних кроків у реформуванні енергосектору.

У повідомленні уточнюється, що з боку Міненерго у зустрічі взяли участь радники міністра – ексзаступник міністра закордонних справ і ексрадниця голови правління НАК «Нафтогаз України» Лана Зеркаль та експерший заступник голови Мінекономіки і керівник з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ) Павло Кухта.

Читайте в «Терміналі», Міжнародний валютний фонд (МВФ) поліпшив прогноз середніх світових цін на нафту на поточний рік на 3,3 долара, до 50,03 долара за барель, випливає з січневої доповіді фонду World Economic Outlook (WEO).

Міжнародний валютний фонд (МВФ) поліпшив прогноз середніх світових цін на нафту на поточний рік на 3,3 долара, до 50,03 долара за барель, випливає з січневої доповіді фонду World Economic Outlook (WEO).

Передає Прайм.

За оцінкою МВФ, середня ціна на нафту в 2020 році склала 41,29 долара за барель. У жовтні фонд прогнозував вартість на рівні 41,69 долара за барель.

МВФ зазначив у релізі, що його очікування щодо зростання вартості нафти в 2021 році відображають прогнозоване відновлення світової економіки. Фонд також зазначив, що, незважаючи на очікуване зростання цін на нафту, вони все одно залишаться значно нижче середнього показника 2019 року.

Фонд також прогнозує в 2022 році ціну нафти на рівні в 48,82 долара за барель.

Читайте у Терміналі: Білорусь отримала перший транш компенсації з Росії за «брудну» нафту.

Международный валютный фонд (МВФ) повысил прогноз цен на баррель нефти в 2020 и 2021 годах до $36,18 и $37,54 соответственно в связи с пандемией нового коронавируса.

Об этом говорится в бюллетене МВФ World Econonomic Outlook.

В апрельском докладе МВФ прогнозировал, что средняя цена одного барреля нефти будет равна в текущем году $34,80, а в следующем — $36,40. В 2019 году, отмечают в фонде, стоимость барреля нефти в среднем равнялась $61,39.

Как отмечают авторы доклада, «кривые нефтяных фьючерсов показывают, что цены, как ожидается, вырастут впоследствии до $46, что все еще примерно на 25% ниже среднего показателя 2019 года».

Показатель для расчетов в этом исследовании берется как среднее арифметическое стоимости британского, дубайского и западнотехасского сортов нефти.

«Терминал» писал, фьючерсы на нефть марки Brent с поставкой в августе в пятницу утром в ходе торгов изменились в цене до 41,62 доллара за баррель.

Премьер-министр Денис Шмыгаль сообщил, что  в новой программе сотрудничества Украины с Международным валютным фондом нет жестких требований по конкретным вещам, в частности, повышению коммунальных тарифов в Украине.

Об этом рассказал в эфире канала «Украина 24″.

«Есть прописанные дорожные карты тех шагов, которые нужны Украине — антикоррупционные вещи, взвешенная денежная бюджетная политика. Относительно каких-то изменений цен и тарифов — это тоже не прописано. Оно и не может быть прописано, это внутреннее дело Украины», — сказал глава правительства.
В то же время Шмыгаль отметил, что в Украине цены на электричество, газ и отопление рыночные.
«В тарифах на отопление все еще цена на газ заложена, например, 6500 гривен. По факту, рыночная цена газа сегодня составляет 3200, и не видно перспектив ее значительного роста. Почему украинцы в следующем отопительном сезоне должны переплачивать за отопление, если в тарифах заложено 6500 грн за газ? Здесь возникает вопрос в том, чтобы мы ставили справедливую цену. Если цена падает, то она должна падать и для населения в том числе и в тарифе на отопление», — подчеркнул он.

«Терминал» писал, президент Украины Владимир Зеленский анонсировал решение, которое позволит во время отопительного сезона 2020/2021 года снизить тарифы на отопление наполовину.

Основними питаннями в переговорах з Міжнародним валютним фондом є бюджет України на 2020 рік та відкриття ринку землі.

Про це сказав глава Національного банку України Яков Смолій, повідомляє Голос Америки.

Він додав, що питання ціни на газ не обговорюється з МВФ.

«Зараз питання ціни на газ не актуальне, тому що уряд ухвалив свого часу постанову, якою регулюється тарифи. І сьогодні є дуже сприятлива ситуація, коли на світовому ринку ціни на газ знизилися. Тому про підвищення поки ми не говоримо», — сказав глава НБУ.

«Питання» Приватбанку «в загальному сьогодні є таким, який потребує вирішення», — сказав Смолій.

Також Яков Смолій заперечує будь-який тиск на НБУ з боку президента.

«Питання незалежності Національного банку і тиску на нього, напевно, була однією з найактуальніших тем останніх кілька місяців. Однак, я не хочу сказати, що ми не відчуваємо тиск про якийсь тиск з боку якоїсь інституції», — сказав Смолій.