<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; нафтова логістика</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/naftova-logistika/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 20 Nov 2026 11:00:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/standard-chartered-eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-vidnovivsya-do-165-mln-bareliv-na-dobu-ale-ormuz-dalekij-vid-normalizaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/standard-chartered-eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-vidnovivsya-do-165-mln-bareliv-na-dobu-ale-ormuz-dalekij-vid-normalizaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Oct 2026 06:44:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[East-West Pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Iran oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[ship-to-ship transfers]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[перевалка з судна на судно]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155538</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31438-Танкер.jpg" alt="Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації"/><br />Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки, без урахування Ірану та з включенням обхідних маршрутів через Фуджейру і Червоне море, у вересні відновився приблизно до 16,5 млн барелів на добу — майже до довоєнного рівня. Водночас через Ормузьку протоку пройшло лише 60% цих обсягів проти 83% до війни. Відновлення експорту не означає повернення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31438-Танкер.jpg" alt="Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації"/><br /><p>Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки, без урахування Ірану та з включенням обхідних маршрутів через Фуджейру і Червоне море, у вересні відновився приблизно до 16,5 млн барелів на добу — майже до довоєнного рівня. Водночас через Ормузьку протоку пройшло лише 60% цих обсягів проти 83% до війни.</p>
<h3>Відновлення експорту не означає повернення до нормальної логістики</h3>
<p>За оцінкою Standard Chartered, нинішня ситуація свідчить про стійкість системи постачання, а не про її нормалізацію. Експортери знайшли способи вивозити нафту, але роблять це менш ефективно й зі значно вищими витратами.</p>
<p>Дедалі активніше використовується складний ланцюг перевалки нафти з судна на судно. Шатл-танкери проходять Ормуз, після чого передають вантаж більшим суднам у Оманській затоці. Одночасно збільшилося використання трубопроводів і портів, що дозволяють обходити протоку.</p>
<p>Важливим маршрутом для шатл-танкерів став південний напрямок уздовж узбережжя Оману. Standard Chartered зазначає, що потужності перевалки з судна на судно, ймовірно, вже насичені, використання флоту залишається неефективним, тривалість рейсів збільшилася, а витрати на фрахт і безпеку залишаються підвищеними.</p>
<h4>Саудівська Аравія збільшила експорт із 2,45 до 6,9 млн барелів на добу</h4>
<p>Саудівська Аравія демонструє як ефективність нових схем, так і їхні обмеження. Після пошкодження нафтопроводу East-West на початку вересня експорт різко переорієнтували на східне узбережжя.</p>
<p>Standard Chartered оцінює, що загальний саудівський експорт у вересні відновився приблизно до 6,9 млн барелів на добу порівняно з 2,45 млн барелів на добу у серпні.</p>
<p>Лише протягом одного тижня через Ормузьку протоку пройшли 19 надвеликих нафтових танкерів VLCC. Відновлення роботи East-West і завантаження в Янбу повернули на ринок ще один маршрут та зменшили безпосередній ризик вимушеного скорочення видобутку.</p>
<p>Водночас пропускна здатність нафтопроводу залишається нижчою за номінальну, а сама інфраструктура — вразливою до нових атак.</p>
<h4>Обхідні маршрути коштують до $9 за барель</h4>
<p>Альтернативна логістика суттєво збільшує витрати. За повідомленнями, на партії, завантажені у морі біля Оману, надавалися знижки до $9 за барель, щоб компенсувати додаткові логістичні витрати.</p>
<p>Відновлення фізичних потоків зменшило ймовірність найгірших сценаріїв дефіциту і, за оцінкою Standard Chartered, має поступово знижувати частину премії за фізичну нестачу нафти.</p>
<p>Проте барелі переміщуються довшими маршрутами, із більшим залученням танкерного флоту та за меншого запасу вільної логістичної потужності. Тому нинішнє покращення не дає підстав повертатися до довоєнної оцінки ризиків.</p>
<h4>Система має менше резерву для нового великого збою</h4>
<p>Експортери Перської затоки змогли вивезти значно більше нафти, ніж очікував ринок. Однак система стала складнішою, дорожчою та менш гнучкою. Це означає, що її здатність поглинути ще один великий логістичний або військовий шок зменшилася.</p>
<p>Для нафтового ринку це створює подвійний сигнал: фізична пропозиція відновилася швидше, ніж очікувалося, але транспортні ризики, витрати та залежність від обхідних маршрутів залишаються високими.</p>
<h4>Морський експорт Ірану впав із 1,7 млн барелів на добу майже до нуля</h4>
<p>Тактична адаптація країн Перської затоки змінила і регіональний баланс. Морський експорт сирої нафти з Ірану у вересні скоротився майже до нуля порівняно приблизно з 1,7 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>У матеріалі це пов’язується з морською блокадою США, яка різко обмежила можливості Тегерана транспортувати нафту через Ормуз. Унаслідок цього здатність Ірану використовувати контроль над протокою як інструмент тиску послаблюється, хоча водночас зростає ризик непередбачуваної військової ескалації.</p>
<h4>Іран пов’язує відкриття Ормузу із сімома умовами</h4>
<p>Іран повторив у неділю, що Ормузька протока залишатиметься закритою, доки США не виконають сім умов, передбачених червневою проміжною угодою.</p>
<p>Міністр закордонних справ Аббас Арагчі окремо заявив, що остання пропозиція Тегерана може дозволити відкрити протоку протягом семи днів, якщо Вашингтон прийме іранські умови.</p>
<p>Тегеран також заперечив повідомлення про те, що пропонував міжнародні ядерні інспекції в обмін на послаблення санкцій. Арагчі заявив, що Іран сподівається на дипломатичний шлях, але попередив, що країна краще підготовлена, ніж раніше, до відповіді у разі подальших військових дій США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Standard-Chartered-Says-Hormuz-Oil-Flows-Are-Far-From-Normal.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31438-Танкер.jpg" alt="Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації"/><br /><p>Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки, без урахування Ірану та з включенням обхідних маршрутів через Фуджейру і Червоне море, у вересні відновився приблизно до 16,5 млн барелів на добу — майже до довоєнного рівня. Водночас через Ормузьку протоку пройшло лише 60% цих обсягів проти 83% до війни.</p>
<h3>Відновлення експорту не означає повернення до нормальної логістики</h3>
<p>За оцінкою Standard Chartered, нинішня ситуація свідчить про стійкість системи постачання, а не про її нормалізацію. Експортери знайшли способи вивозити нафту, але роблять це менш ефективно й зі значно вищими витратами.</p>
<p>Дедалі активніше використовується складний ланцюг перевалки нафти з судна на судно. Шатл-танкери проходять Ормуз, після чого передають вантаж більшим суднам у Оманській затоці. Одночасно збільшилося використання трубопроводів і портів, що дозволяють обходити протоку.</p>
<p>Важливим маршрутом для шатл-танкерів став південний напрямок уздовж узбережжя Оману. Standard Chartered зазначає, що потужності перевалки з судна на судно, ймовірно, вже насичені, використання флоту залишається неефективним, тривалість рейсів збільшилася, а витрати на фрахт і безпеку залишаються підвищеними.</p>
<h4>Саудівська Аравія збільшила експорт із 2,45 до 6,9 млн барелів на добу</h4>
<p>Саудівська Аравія демонструє як ефективність нових схем, так і їхні обмеження. Після пошкодження нафтопроводу East-West на початку вересня експорт різко переорієнтували на східне узбережжя.</p>
<p>Standard Chartered оцінює, що загальний саудівський експорт у вересні відновився приблизно до 6,9 млн барелів на добу порівняно з 2,45 млн барелів на добу у серпні.</p>
<p>Лише протягом одного тижня через Ормузьку протоку пройшли 19 надвеликих нафтових танкерів VLCC. Відновлення роботи East-West і завантаження в Янбу повернули на ринок ще один маршрут та зменшили безпосередній ризик вимушеного скорочення видобутку.</p>
<p>Водночас пропускна здатність нафтопроводу залишається нижчою за номінальну, а сама інфраструктура — вразливою до нових атак.</p>
<h4>Обхідні маршрути коштують до $9 за барель</h4>
<p>Альтернативна логістика суттєво збільшує витрати. За повідомленнями, на партії, завантажені у морі біля Оману, надавалися знижки до $9 за барель, щоб компенсувати додаткові логістичні витрати.</p>
<p>Відновлення фізичних потоків зменшило ймовірність найгірших сценаріїв дефіциту і, за оцінкою Standard Chartered, має поступово знижувати частину премії за фізичну нестачу нафти.</p>
<p>Проте барелі переміщуються довшими маршрутами, із більшим залученням танкерного флоту та за меншого запасу вільної логістичної потужності. Тому нинішнє покращення не дає підстав повертатися до довоєнної оцінки ризиків.</p>
<h4>Система має менше резерву для нового великого збою</h4>
<p>Експортери Перської затоки змогли вивезти значно більше нафти, ніж очікував ринок. Однак система стала складнішою, дорожчою та менш гнучкою. Це означає, що її здатність поглинути ще один великий логістичний або військовий шок зменшилася.</p>
<p>Для нафтового ринку це створює подвійний сигнал: фізична пропозиція відновилася швидше, ніж очікувалося, але транспортні ризики, витрати та залежність від обхідних маршрутів залишаються високими.</p>
<h4>Морський експорт Ірану впав із 1,7 млн барелів на добу майже до нуля</h4>
<p>Тактична адаптація країн Перської затоки змінила і регіональний баланс. Морський експорт сирої нафти з Ірану у вересні скоротився майже до нуля порівняно приблизно з 1,7 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>У матеріалі це пов’язується з морською блокадою США, яка різко обмежила можливості Тегерана транспортувати нафту через Ормуз. Унаслідок цього здатність Ірану використовувати контроль над протокою як інструмент тиску послаблюється, хоча водночас зростає ризик непередбачуваної військової ескалації.</p>
<h4>Іран пов’язує відкриття Ормузу із сімома умовами</h4>
<p>Іран повторив у неділю, що Ормузька протока залишатиметься закритою, доки США не виконають сім умов, передбачених червневою проміжною угодою.</p>
<p>Міністр закордонних справ Аббас Арагчі окремо заявив, що остання пропозиція Тегерана може дозволити відкрити протоку протягом семи днів, якщо Вашингтон прийме іранські умови.</p>
<p>Тегеран також заперечив повідомлення про те, що пропонував міжнародні ядерні інспекції в обмін на послаблення санкцій. Арагчі заявив, що Іран сподівається на дипломатичний шлях, але попередив, що країна краще підготовлена, ніж раніше, до відповіді у разі подальших військових дій США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Standard-Chartered-Says-Hormuz-Oil-Flows-Are-Far-From-Normal.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/standard-chartered-eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-vidnovivsya-do-165-mln-bareliv-na-dobu-ale-ormuz-dalekij-vid-normalizaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахт VLCC зріс із $30 тис. до понад $1,2 млн на добу: логістика утримує пальне дорогим</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/06/fraxt-nafti-z-blizkogo-sxodu-do-azi%d1%97-perevishhiv-12-mln-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/06/fraxt-nafti-z-blizkogo-sxodu-do-azi%d1%97-perevishhiv-12-mln-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 06 Oct 2026 10:54:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel refining]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker freight]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[переробка дизпалива]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155524</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31428-Танкер.jpg" alt="Фрахт VLCC зріс із $30 тис. до понад $1,2 млн на добу: логістика утримує пальне дорогим"/><br />Головні тези: Середній потік нафти через Ормузьку протоку 26 вересня відновився до 14,2 млн барелів на добу, або майже 80% довоєнного рівня. Водночас ставка фрахту VLCC із Близького Сходу до Азії перевищила $1,2 млн на добу проти приблизно $30 тис. у січні. За оцінкою Reuters Open Interest, частка фрахту у доставленій вартості бареля зросла приблизно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31428-Танкер.jpg" alt="Фрахт VLCC зріс із $30 тис. до понад $1,2 млн на добу: логістика утримує пальне дорогим"/><br /><p><strong>Головні тези:</strong> Середній потік нафти через Ормузьку протоку 26 вересня відновився до 14,2 млн барелів на добу, або майже 80% довоєнного рівня. Водночас ставка фрахту VLCC із Близького Сходу до Азії перевищила $1,2 млн на добу проти приблизно $30 тис. у січні. За оцінкою Reuters Open Interest, частка фрахту у доставленій вартості бареля зросла приблизно з 3% до 27%, а дефіцит переробних потужностей особливо сильно підтримує дизельний сегмент.</p>
<h3>Відновлення фізичних потоків через Ормуз не повернуло довоєнну економіку постачання</h3>
<p>Потік сирої нафти через Ормузьку протоку на семиденній середній основі 26 вересня досяг 14,2 млн барелів на добу — майже 80% довоєнного рівня, свідчать дані Kpler, наведені Reuters 5 жовтня.</p>
<p>Одночасно Energy Aspects оцінює глобальний дефіцит нафти приблизно у 1,6 млн барелів на добу проти близько 4 млн барелів на добу в період максимального порушення постачання у травні. Попри суттєве поліпшення фізичного балансу Brent залишався вище $100 за барель.</p>
<p>Одне з пояснень — різке зростання вартості доставки. Ставки VLCC на маршруті Близький Схід — Азія нещодавно перевищили $1,2 млн на добу порівняно з приблизно $30 тис. на добу в січні, за даними Poten &amp; Partners. За оцінкою Reuters Open Interest, частка фрахту у вартості доставленого бареля збільшилася приблизно з 3% до 27%.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/09/10/tranzit-cherez-ormuz-podorozhchav-do-10-20-mln-na-vantazh-cherez-voyenni-ta-straxovi-riziki/">сукупні витрати на транзит через Ормуз могли сягати $10–20 млн на вантаж</a>. Водночас 5 жовтня <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/10/05/irak-proviv-tanker-iz-2-mln-bareliv-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">Ірак підтвердив прохід VLCC із 2 млн барелів нафти через протоку</a>, що демонструє поступове відновлення великих відвантажень.</p>
<h3>Для дизпалива обмеженням залишається не тільки нафта, а й можливість її переробити</h3>
<p>Логістична проблема поєднується з дефіцитом переробних потужностей. Reuters зазначає, що втрата частини НПЗ на Близькому Сході та скорочення російської переробки особливо сильно позначилися на дизельному пальному.</p>
<p>Додатковий тиск створює структура попиту на сировину. НПЗ конкурують за середньосірчисті сорти нафти, які забезпечують вищий вихід дизельних фракцій. Значна частина такої сировини походить саме з Близького Сходу та росії — регіонів, де виробничі й логістичні порушення залишаються значними.</p>
<p>Це пояснює, чому відновлення обсягів сирої нафти не обов&#8217;язково дає пропорційне зниження вартості дизпалива. «Термінал» ще в серпні фіксував, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/svitova-pererobka-vpala-majzhe-na-5-mln-bareliv-na-dobu-deficit-dizelyu-pidtrimuyut-npz-i-logistika/">падіння світової переробки й дорога логістика одночасно підтримували дефіцит дизелю</a>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. <strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/oils-new-problem-isnt-supply-its-logistics-2026-10-05/">Reuters Open Interest</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31428-Танкер.jpg" alt="Фрахт VLCC зріс із $30 тис. до понад $1,2 млн на добу: логістика утримує пальне дорогим"/><br /><p><strong>Головні тези:</strong> Середній потік нафти через Ормузьку протоку 26 вересня відновився до 14,2 млн барелів на добу, або майже 80% довоєнного рівня. Водночас ставка фрахту VLCC із Близького Сходу до Азії перевищила $1,2 млн на добу проти приблизно $30 тис. у січні. За оцінкою Reuters Open Interest, частка фрахту у доставленій вартості бареля зросла приблизно з 3% до 27%, а дефіцит переробних потужностей особливо сильно підтримує дизельний сегмент.</p>
<h3>Відновлення фізичних потоків через Ормуз не повернуло довоєнну економіку постачання</h3>
<p>Потік сирої нафти через Ормузьку протоку на семиденній середній основі 26 вересня досяг 14,2 млн барелів на добу — майже 80% довоєнного рівня, свідчать дані Kpler, наведені Reuters 5 жовтня.</p>
<p>Одночасно Energy Aspects оцінює глобальний дефіцит нафти приблизно у 1,6 млн барелів на добу проти близько 4 млн барелів на добу в період максимального порушення постачання у травні. Попри суттєве поліпшення фізичного балансу Brent залишався вище $100 за барель.</p>
<p>Одне з пояснень — різке зростання вартості доставки. Ставки VLCC на маршруті Близький Схід — Азія нещодавно перевищили $1,2 млн на добу порівняно з приблизно $30 тис. на добу в січні, за даними Poten &amp; Partners. За оцінкою Reuters Open Interest, частка фрахту у вартості доставленого бареля збільшилася приблизно з 3% до 27%.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/09/10/tranzit-cherez-ormuz-podorozhchav-do-10-20-mln-na-vantazh-cherez-voyenni-ta-straxovi-riziki/">сукупні витрати на транзит через Ормуз могли сягати $10–20 млн на вантаж</a>. Водночас 5 жовтня <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/10/05/irak-proviv-tanker-iz-2-mln-bareliv-nafti-cherez-ormuzku-protoku/">Ірак підтвердив прохід VLCC із 2 млн барелів нафти через протоку</a>, що демонструє поступове відновлення великих відвантажень.</p>
<h3>Для дизпалива обмеженням залишається не тільки нафта, а й можливість її переробити</h3>
<p>Логістична проблема поєднується з дефіцитом переробних потужностей. Reuters зазначає, що втрата частини НПЗ на Близькому Сході та скорочення російської переробки особливо сильно позначилися на дизельному пальному.</p>
<p>Додатковий тиск створює структура попиту на сировину. НПЗ конкурують за середньосірчисті сорти нафти, які забезпечують вищий вихід дизельних фракцій. Значна частина такої сировини походить саме з Близького Сходу та росії — регіонів, де виробничі й логістичні порушення залишаються значними.</p>
<p>Це пояснює, чому відновлення обсягів сирої нафти не обов&#8217;язково дає пропорційне зниження вартості дизпалива. «Термінал» ще в серпні фіксував, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/svitova-pererobka-vpala-majzhe-na-5-mln-bareliv-na-dobu-deficit-dizelyu-pidtrimuyut-npz-i-logistika/">падіння світової переробки й дорога логістика одночасно підтримували дефіцит дизелю</a>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. <strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/oils-new-problem-isnt-supply-its-logistics-2026-10-05/">Reuters Open Interest</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/06/fraxt-nafti-z-blizkogo-sxodu-do-azi%d1%97-perevishhiv-12-mln-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ірак провів танкер із 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/05/irak-proviv-tanker-iz-2-mln-bareliv-nafti-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/05/irak-proviv-tanker-iz-2-mln-bareliv-nafti-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 05 Oct 2026 06:36:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[VLCC tanker]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти Іраку]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[танкер VLCC]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155506</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31412-Ирак_флаг.png" alt="Ірак провів танкер із 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку"/><br />Державна Iraqi Oil Tanker Company перевезла 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку на танкері класу VLCC. Компанія назвала рейс першою такою операцією за десятиліття. Нова модель відвантаження має розширити можливості державного трейдера SOMO щодо вибору напрямків і цін продажу. Власний морський рейс надав SOMO більше гнучкості в умовах обмеженого судноплавства Іракська державна танкерна компанія [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31412-Ирак_флаг.png" alt="Ірак провів танкер із 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку"/><br /><p>Державна Iraqi Oil Tanker Company перевезла 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку на танкері класу VLCC. Компанія назвала рейс першою такою операцією за десятиліття. Нова модель відвантаження має розширити можливості державного трейдера SOMO щодо вибору напрямків і цін продажу.</p>
<h3>Власний морський рейс надав SOMO більше гнучкості в умовах обмеженого судноплавства</h3>
<p>Іракська державна танкерна компанія повідомила про операцію 3 жовтня. Судно класу VLCC, призначене для перевезення особливо великих партій сирої нафти, пройшло через Ормузьку протоку з вантажем 2 млн барелів.</p>
<p>Генеральний директор Iraqi Oil Tanker Company Алі Каїс Абдул Джаббар назвав перевезення першою подібною операцією компанії за кілька десятиліть.</p>
<p>За звичайною схемою компанія передає нафту покупцям у порту Басра. Цього разу вона самостійно транспортувала вантаж через протоку. Такий підхід надає державному продавцю SOMO більше можливостей визначати місце подальшого продажу та обирати вигідніші цінові умови.</p>
<p>Операція відбулася за особливого режиму проходження протоки. Ірак раніше отримав дозвіл Ірану на транзит іракських нафтових танкерів через маршрут, який Тегеран фактично закрив під час конфлікту зі США.</p>
<p>Ормузька протока залишається одним із головних обмежень для фактичного виконання виробничих планів країн Перської затоки. За даними Reuters, регіональні виробники ОПЕК+ в останні місяці експортували 60–80% звичайних обсягів.</p>
<p>Іракська танкерна компанія також планує придбати спеціалізовані судна для перевезення сирої нафти. Розширення власного флоту має посилити її спроможність конкурувати з іншими регіональними судноплавними операторами.</p>
<blockquote><p>Генеральний директор Iraqi Oil Tanker Company Алі Каїс Абдул Джаббар заявив, що нова схема може дати SOMO змогу використовувати вигідніші можливості для продажу й ціноутворення.</p></blockquote>
<p>Reuters не повідомило назву танкера, пункт призначення вантажу, ціну продажу або графік наступних операцій. Підтверджений рейс, однак, демонструє практичне відновлення окремих великих відвантажень через маршрут, робота якого залишається обмеженою.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iraq-says-it-transported-2-million-barrels-crude-through-strait-hormuz-2026-10-03/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31412-Ирак_флаг.png" alt="Ірак провів танкер із 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку"/><br /><p>Державна Iraqi Oil Tanker Company перевезла 2 млн барелів нафти через Ормузьку протоку на танкері класу VLCC. Компанія назвала рейс першою такою операцією за десятиліття. Нова модель відвантаження має розширити можливості державного трейдера SOMO щодо вибору напрямків і цін продажу.</p>
<h3>Власний морський рейс надав SOMO більше гнучкості в умовах обмеженого судноплавства</h3>
<p>Іракська державна танкерна компанія повідомила про операцію 3 жовтня. Судно класу VLCC, призначене для перевезення особливо великих партій сирої нафти, пройшло через Ормузьку протоку з вантажем 2 млн барелів.</p>
<p>Генеральний директор Iraqi Oil Tanker Company Алі Каїс Абдул Джаббар назвав перевезення першою подібною операцією компанії за кілька десятиліть.</p>
<p>За звичайною схемою компанія передає нафту покупцям у порту Басра. Цього разу вона самостійно транспортувала вантаж через протоку. Такий підхід надає державному продавцю SOMO більше можливостей визначати місце подальшого продажу та обирати вигідніші цінові умови.</p>
<p>Операція відбулася за особливого режиму проходження протоки. Ірак раніше отримав дозвіл Ірану на транзит іракських нафтових танкерів через маршрут, який Тегеран фактично закрив під час конфлікту зі США.</p>
<p>Ормузька протока залишається одним із головних обмежень для фактичного виконання виробничих планів країн Перської затоки. За даними Reuters, регіональні виробники ОПЕК+ в останні місяці експортували 60–80% звичайних обсягів.</p>
<p>Іракська танкерна компанія також планує придбати спеціалізовані судна для перевезення сирої нафти. Розширення власного флоту має посилити її спроможність конкурувати з іншими регіональними судноплавними операторами.</p>
<blockquote><p>Генеральний директор Iraqi Oil Tanker Company Алі Каїс Абдул Джаббар заявив, що нова схема може дати SOMO змогу використовувати вигідніші можливості для продажу й ціноутворення.</p></blockquote>
<p>Reuters не повідомило назву танкера, пункт призначення вантажу, ціну продажу або графік наступних операцій. Підтверджений рейс, однак, демонструє практичне відновлення окремих великих відвантажень через маршрут, робота якого залишається обмеженою.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iraq-says-it-transported-2-million-barrels-crude-through-strait-hormuz-2026-10-03/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/05/irak-proviv-tanker-iz-2-mln-bareliv-nafti-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська Аравія відновила трубопровід East-West, але повний запуск триватиме до восьми тижнів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/saudivska-araviya-vidnovila-truboprovid-east-west-ale-povnij-zapusk-trivatime-do-vosmi-tizhniv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/saudivska-araviya-vidnovila-truboprovid-east-west-ale-povnij-zapusk-trivatime-do-vosmi-tizhniv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 09:16:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[East-West Pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Yanbu port]]></category>
		<category><![CDATA[експорт саудівської нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[порт Янбу]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід East-West]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155377</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31311-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія відновила трубопровід East-West, але повний запуск триватиме до восьми тижнів"/><br />Саудівська Аравія відновила роботу трубопроводу East-West, яким до атаки перенаправляла до Червоного моря близько 4 млн барелів нафти на добу. Спочатку система працюватиме з низьким завантаженням: вихід на 40% потужності триватиме кілька днів, а повне відновлення — шість-вісім тижнів. Перший після зупинки вантаж із Янбу планували відправити до Китаю 22 вересня Три джерела, ознайомлені із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31311-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія відновила трубопровід East-West, але повний запуск триватиме до восьми тижнів"/><br /><p>Саудівська Аравія відновила роботу трубопроводу East-West, яким до атаки перенаправляла до Червоного моря близько 4 млн барелів нафти на добу. Спочатку система працюватиме з низьким завантаженням: вихід на 40% потужності триватиме кілька днів, а повне відновлення — шість-вісім тижнів.</p>
<h3>Перший після зупинки вантаж із Янбу планували відправити до Китаю 22 вересня</h3>
<p>Три джерела, ознайомлені із ситуацією, повідомили Reuters, що 22 вересня Саудівська Аравія перезапустила трубопровід East-West і готувалася відновити експорт із порту Янбу на Червоному морі.</p>
<p>Новина про перезапуск спричинила падіння Brent більш ніж на $2 за барель — у напрямку $97, найнижчого рівня від 8 вересня. Ринок очікував, що відновлення альтернативного маршруту збільшить доступність саудівської нафти та зменшить залежність від Ормузької протоки.</p>
<p>Трубопровід було зупинено після атаки безпілотників 11 вересня. Саудівська Аравія поклала відповідальність за атаку на іракське збройне угруповання. Пошкодження припинили подавання нафти до Янбу та зупинили завантаження в порту.</p>
<p>До атаки Саудівська Аравія використовувала East-West для транспортування приблизно 4 млн барелів на добу, або близько 4% світового постачання. Проєктна потужність системи становить 7 млн барелів на добу.</p>
<p>Після перезапуску нафта рухалася трубопроводом із низькою швидкістю. Одне з джерел повідомило, що Saudi Aramco прагне повернути обсяг прокачування до 4 млн барелів на добу.</p>
<p>За оцінкою джерела у сфері безпеки, досягнення 40% потужності потребуватиме кількох днів, а повне відновлення — шести-восьми тижнів. Інше галузеве джерело оцінило строк повернення до повного завантаження максимум у шість тижнів.</p>
<p>За супутниковими зображеннями та даними галузевих джерел, під час атаки було пошкоджено три насосні станції. Загалом систему обслуговують 11 насосних і дві станції скидання тиску.</p>
<p>Трубопровід також відновить постачання сировини на НПЗ Saudi Aramco на узбережжі Червоного моря. Один вантаж планували завантажити в Янбу 22 вересня для відправлення до Китаю. Трейдери переміщували танкери до Порт-Саїда й Сіді-Керіра в Єгипті для перевантажень із судна на судно.</p>
<p>Saudi Aramco не надала Reuters коментаря щодо перезапуску та строків повернення системи до повної потужності.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-arabia-restarts-east-west-oil-pipeline-resume-exports-yanbu-sources-say-2026-09-22/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31311-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія відновила трубопровід East-West, але повний запуск триватиме до восьми тижнів"/><br /><p>Саудівська Аравія відновила роботу трубопроводу East-West, яким до атаки перенаправляла до Червоного моря близько 4 млн барелів нафти на добу. Спочатку система працюватиме з низьким завантаженням: вихід на 40% потужності триватиме кілька днів, а повне відновлення — шість-вісім тижнів.</p>
<h3>Перший після зупинки вантаж із Янбу планували відправити до Китаю 22 вересня</h3>
<p>Три джерела, ознайомлені із ситуацією, повідомили Reuters, що 22 вересня Саудівська Аравія перезапустила трубопровід East-West і готувалася відновити експорт із порту Янбу на Червоному морі.</p>
<p>Новина про перезапуск спричинила падіння Brent більш ніж на $2 за барель — у напрямку $97, найнижчого рівня від 8 вересня. Ринок очікував, що відновлення альтернативного маршруту збільшить доступність саудівської нафти та зменшить залежність від Ормузької протоки.</p>
<p>Трубопровід було зупинено після атаки безпілотників 11 вересня. Саудівська Аравія поклала відповідальність за атаку на іракське збройне угруповання. Пошкодження припинили подавання нафти до Янбу та зупинили завантаження в порту.</p>
<p>До атаки Саудівська Аравія використовувала East-West для транспортування приблизно 4 млн барелів на добу, або близько 4% світового постачання. Проєктна потужність системи становить 7 млн барелів на добу.</p>
<p>Після перезапуску нафта рухалася трубопроводом із низькою швидкістю. Одне з джерел повідомило, що Saudi Aramco прагне повернути обсяг прокачування до 4 млн барелів на добу.</p>
<p>За оцінкою джерела у сфері безпеки, досягнення 40% потужності потребуватиме кількох днів, а повне відновлення — шести-восьми тижнів. Інше галузеве джерело оцінило строк повернення до повного завантаження максимум у шість тижнів.</p>
<p>За супутниковими зображеннями та даними галузевих джерел, під час атаки було пошкоджено три насосні станції. Загалом систему обслуговують 11 насосних і дві станції скидання тиску.</p>
<p>Трубопровід також відновить постачання сировини на НПЗ Saudi Aramco на узбережжі Червоного моря. Один вантаж планували завантажити в Янбу 22 вересня для відправлення до Китаю. Трейдери переміщували танкери до Порт-Саїда й Сіді-Керіра в Єгипті для перевантажень із судна на судно.</p>
<p>Saudi Aramco не надала Reuters коментаря щодо перезапуску та строків повернення системи до повної потужності.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-arabia-restarts-east-west-oil-pipeline-resume-exports-yanbu-sources-say-2026-09-22/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/saudivska-araviya-vidnovila-truboprovid-east-west-ale-povnij-zapusk-trivatime-do-vosmi-tizhniv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США запропонували фонд на $10 млрд для розвитку маршрутів в обхід Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/ssha-zaproponuvali-fond-na-10-mlrd-dlya-rozvitku-marshrutiv-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/ssha-zaproponuvali-fond-na-10-mlrd-dlya-rozvitku-marshrutiv-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 08:20:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz bypass]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Supply Security]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека постачання]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[обхід Ормузької протоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155380</guid>
		<description><![CDATA[Вашингтон запропонував створити спільний зі союзниками в Перській затоці фонд на $10 млрд для будівництва інфраструктури в обхід Ормузької протоки. США планують надати $5 млрд, ще стільки ж мають профінансувати регіональні партнери. Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Вашингтон запропонував створити спільний зі союзниками в Перській затоці фонд на $10 млрд для будівництва інфраструктури в обхід Ормузької протоки. США планують надати $5 млрд, ще стільки ж мають профінансувати регіональні партнери.</p>
<h3>Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки</h3>
<p>Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied Construction &amp; Trust, описаний у презентації, з якою ознайомилося видання.</p>
<p>Вашингтон має внести до фонду $5 млрд. Держави регіону повинні надати аналогічну суму через нову холдингову компанію, довівши загальний початковий обсяг фінансування до $10 млрд.</p>
<p>Метою ініціативи названо створення додаткової енергетичної та транспортної інфраструктури, яка знизить залежність експортерів Перської затоки від судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<p>До початку війни цим водним шляхом транспортували приблизно п’яту частину світового постачання нафти й газу. Після початку бойових дій кількість видимих проходів суден різко скоротилася, а танкери почали використовувати вимкнені транспондери, перевантаження з судна на судно та віддалені термінали.</p>
<p>Частина виробників уже використовує наявні обхідні маршрути. ОАЕ переміщують нафту з родовищ усередині Ормузької протоки до сховищ і терміналів у Фуджейрі та оманському Сохарі. Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West до Янбу на Червоному морі, однак він зазнав пошкоджень унаслідок атаки у вересні.</p>
<p>Необхідність додаткових маршрутів посилилася через рекордні ставки морського фрахту та подорожчання дизпалива. Обмежена пропускна спроможність наявних трубопроводів і терміналів не дозволила повністю компенсувати скорочення руху через Ормузьку протоку.</p>
<p>Financial Times не повідомила про остаточне затвердження фонду, перелік конкретних будівельних проєктів або строки введення нових потужностей. Ініціатива перебуває на стадії пропозиції.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/99ba134a-6252-45f3-b312-07b8752a5a98">Financial Times</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Вашингтон запропонував створити спільний зі союзниками в Перській затоці фонд на $10 млрд для будівництва інфраструктури в обхід Ормузької протоки. США планують надати $5 млрд, ще стільки ж мають профінансувати регіональні партнери.</p>
<h3>Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки</h3>
<p>Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied Construction &amp; Trust, описаний у презентації, з якою ознайомилося видання.</p>
<p>Вашингтон має внести до фонду $5 млрд. Держави регіону повинні надати аналогічну суму через нову холдингову компанію, довівши загальний початковий обсяг фінансування до $10 млрд.</p>
<p>Метою ініціативи названо створення додаткової енергетичної та транспортної інфраструктури, яка знизить залежність експортерів Перської затоки від судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<p>До початку війни цим водним шляхом транспортували приблизно п’яту частину світового постачання нафти й газу. Після початку бойових дій кількість видимих проходів суден різко скоротилася, а танкери почали використовувати вимкнені транспондери, перевантаження з судна на судно та віддалені термінали.</p>
<p>Частина виробників уже використовує наявні обхідні маршрути. ОАЕ переміщують нафту з родовищ усередині Ормузької протоки до сховищ і терміналів у Фуджейрі та оманському Сохарі. Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West до Янбу на Червоному морі, однак він зазнав пошкоджень унаслідок атаки у вересні.</p>
<p>Необхідність додаткових маршрутів посилилася через рекордні ставки морського фрахту та подорожчання дизпалива. Обмежена пропускна спроможність наявних трубопроводів і терміналів не дозволила повністю компенсувати скорочення руху через Ормузьку протоку.</p>
<p>Financial Times не повідомила про остаточне затвердження фонду, перелік конкретних будівельних проєктів або строки введення нових потужностей. Ініціатива перебуває на стадії пропозиції.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/99ba134a-6252-45f3-b312-07b8752a5a98">Financial Times</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/ssha-zaproponuvali-fond-na-10-mlrd-dlya-rozvitku-marshrutiv-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Trafigura створила танкерну компанію Volare на тлі рекордних ставок фрахту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/trafigura-stvorila-tankernu-kompaniyu-volare-na-tli-rekordnix-stavok-fraxtu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/trafigura-stvorila-tankernu-kompaniyu-volare-na-tli-rekordnix-stavok-fraxtu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Sep 2026 10:09:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime freight]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[VLCC fleet]]></category>
		<category><![CDATA[морський фрахт]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[ставки нафтових танкерів]]></category>
		<category><![CDATA[флот VLCC]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155366</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31301-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Trafigura створила танкерну компанію Volare на тлі рекордних ставок фрахту"/><br />Trafigura створила Volare Shipping, яка володітиме та управлятиме 14 супертанкерами. Компанія планує залучити $500 млн і вийти на Euronext Growth Oslo приблизно 5 жовтня. Рішення ухвалено після зростання танкерних ставок до рекордів через війни на Близькому Сході та в Україні. Власний флот має зменшити залежність торговельної компанії від дорогого ринку чартерів Trafigura 21 вересня оголосила [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31301-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Trafigura створила танкерну компанію Volare на тлі рекордних ставок фрахту"/><br /><p>Trafigura створила Volare Shipping, яка володітиме та управлятиме 14 супертанкерами. Компанія планує залучити $500 млн і вийти на Euronext Growth Oslo приблизно 5 жовтня. Рішення ухвалено після зростання танкерних ставок до рекордів через війни на Близькому Сході та в Україні.</p>
<h3>Власний флот має зменшити залежність торговельної компанії від дорогого ринку чартерів</h3>
<p>Trafigura 21 вересня оголосила про запуск Volare Shipping — окремої структури для володіння й управління великими нафтовими танкерами. Проєкт передбачає приватне розміщення акцій із залученням $500 млн і подальший лістинг у Норвегії.</p>
<p>Volare вже експлуатує шість супертанкерів класу VLCC і має замовлення ще на вісім нових суден. Їх планують передати компанії у 2026–2028 роках. Отже, заявлений флот налічуватиме 14 супертанкерів.</p>
<p>Після успішного приватного розміщення та погодження біржі акції планують допустити до торгів на Euronext Growth Oslo приблизно 5 жовтня під біржовим кодом VLCC.</p>
<p>Порушення постачання внаслідок війни з Іраном і війни в Україні підвищили ставки нафтових танкерів до рекордних рівнів. У відповідь нафтові та торговельні компанії прагнуть контролювати більше суден класу VLCC і Suezmax, зменшуючи залежність від короткострокового фрахту.</p>
<p>Торговельні доми традиційно орендували танкери у незалежних судновласників. За високих ставок така модель збільшує витрати на доставку та логістичну премію в ціні нафти й нафтопродуктів.</p>
<blockquote><p>«Мета полягає в максимізації доходу цих суден, тому їх використовуватимуть відповідно до ринкових можливостей — для внутрішніх або зовнішніх вантажів, хоча історично більшість наших VLCC працювала зі стороннім бізнесом», — заявив керівник судноплавного напряму Trafigura Андреа Оліві.</p></blockquote>
<p>Генеральний директор Volare Александр Дафф повідомив, що заплановане приватне розміщення повністю профінансує чинну програму будівництва суден. Оліві також не виключив розширення флоту на менші класи танкерів.</p>
<p>Trafigura управляє приблизно 500 суднами різних типів, серед яких близько 250 нафтових танкерів. Запуск Volare переводить частину транспортних активів у спеціалізовану структуру в період різкого подорожчання морської логістики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/trafigura-launches-volare-tanker-arm-plans-oslo-listing-2026-09-21/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31301-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Trafigura створила танкерну компанію Volare на тлі рекордних ставок фрахту"/><br /><p>Trafigura створила Volare Shipping, яка володітиме та управлятиме 14 супертанкерами. Компанія планує залучити $500 млн і вийти на Euronext Growth Oslo приблизно 5 жовтня. Рішення ухвалено після зростання танкерних ставок до рекордів через війни на Близькому Сході та в Україні.</p>
<h3>Власний флот має зменшити залежність торговельної компанії від дорогого ринку чартерів</h3>
<p>Trafigura 21 вересня оголосила про запуск Volare Shipping — окремої структури для володіння й управління великими нафтовими танкерами. Проєкт передбачає приватне розміщення акцій із залученням $500 млн і подальший лістинг у Норвегії.</p>
<p>Volare вже експлуатує шість супертанкерів класу VLCC і має замовлення ще на вісім нових суден. Їх планують передати компанії у 2026–2028 роках. Отже, заявлений флот налічуватиме 14 супертанкерів.</p>
<p>Після успішного приватного розміщення та погодження біржі акції планують допустити до торгів на Euronext Growth Oslo приблизно 5 жовтня під біржовим кодом VLCC.</p>
<p>Порушення постачання внаслідок війни з Іраном і війни в Україні підвищили ставки нафтових танкерів до рекордних рівнів. У відповідь нафтові та торговельні компанії прагнуть контролювати більше суден класу VLCC і Suezmax, зменшуючи залежність від короткострокового фрахту.</p>
<p>Торговельні доми традиційно орендували танкери у незалежних судновласників. За високих ставок така модель збільшує витрати на доставку та логістичну премію в ціні нафти й нафтопродуктів.</p>
<blockquote><p>«Мета полягає в максимізації доходу цих суден, тому їх використовуватимуть відповідно до ринкових можливостей — для внутрішніх або зовнішніх вантажів, хоча історично більшість наших VLCC працювала зі стороннім бізнесом», — заявив керівник судноплавного напряму Trafigura Андреа Оліві.</p></blockquote>
<p>Генеральний директор Volare Александр Дафф повідомив, що заплановане приватне розміщення повністю профінансує чинну програму будівництва суден. Оліві також не виключив розширення флоту на менші класи танкерів.</p>
<p>Trafigura управляє приблизно 500 суднами різних типів, серед яких близько 250 нафтових танкерів. Запуск Volare переводить частину транспортних активів у спеціалізовану структуру в період різкого подорожчання морської логістики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/trafigura-launches-volare-tanker-arm-plans-oslo-listing-2026-09-21/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/22/trafigura-stvorila-tankernu-kompaniyu-volare-na-tli-rekordnix-stavok-fraxtu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/12/udar-po-saudivskomu-naftoprovodu-east-west-zagrozhuye-klyuchovomu-marshrutu-eksportu-nafti-v-obxid-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/12/udar-po-saudivskomu-naftoprovodu-east-west-zagrozhuye-klyuchovomu-marshrutu-eksportu-nafti-v-obxid-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 12 Sep 2026 07:16:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[East-West oil pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід East-West]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155271</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31219-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу"/><br />Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти. Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31219-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу"/><br /><p>Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти.</p>
<h3>Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії</h3>
<p>За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, первинна оцінка США показала: насосні станції вздовж трубопроводу були уражені снарядами або іншими ударними засобами.</p>
<p>Підтвердження атаки з’явилося після того, як супутникові дані у четвер зафіксували незвичну активність уздовж коридору трубопроводу. Oilprice.com повідомляв, що система NASA FIRMS виявила кілька великих пожеж поблизу East-West pipeline, а зображення Sentinel-3, за даними матеріалу, показували великий шлейф чорного диму над західною частиною Саудівської Аравії.</p>
<p>Супутникові знімки, отримані CNN, імовірно показують значні пошкодження від пожежі на насосній станції поблизу Al Mesba&#8217;ah. Ще одне зображення від четверга показало пожежу і густий чорний дим на насосній станції поблизу Al Dhekra.</p>
<h4>Походження ударів і масштаб пошкоджень залишаються невизначеними</h4>
<p>Один американський посадовець заявив, що атака включала дрони, які походили з Іраку. Водночас відповідальність за удари наразі не встановлена.</p>
<p>Saudi Aramco та уряд Саудівської Аравії публічно не коментували інцидент. Також залишається незрозумілим, чи був пошкоджений сам нафтопровід East-West і скільки часу може знадобитися для ремонту ураженої насосної інфраструктури.</p>
<p>Ця різниця має ключове значення для нафтового ринку: насосні станції потенційно можна відремонтувати значно швидше, ніж магістральний трубопровід у разі його розриву.</p>
<h4>East-West став головною альтернативою Ормузькій протоці</h4>
<p>Нафтопровід East-West став однією з найважливіших частин світової нафтової інфраструктури після початку війни між США та Іраном і фактичного закриття Ормузької протоки.</p>
<p>Саудівська Аравія перенаправляла через цю систему приблизно 5 млн барелів на добу у напрямку Янбу на Червоному морі. Загальна пропускна потужність трубопроводу становить близько 7 млн барелів на добу.</p>
<p>Раніше Саудівська Аравія вже відновлювала повну потужність системи після атак у квітні, які тимчасово вивели з роботи приблизно 700 тис. барелів на добу.</p>
<h4>Ризики для саудівської енергетичної інфраструктури зростають</h4>
<p>Остання атака сталася на тлі посилення тиску на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії з кількох напрямків. Раніше цього тижня Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило атаки на кілька енергетичних об’єктів на півдні королівства, які спричинили пожежі та тимчасово порушили роботу.</p>
<p>Саудівська Аравія також раніше звинувачувала підтримувані Іраном угруповання у запуску дронів з території Іраку проти її нафтової інфраструктури. У липні Ер-Ріяд заявив, що дрони, які атакували нафтові об’єкти у східній частині Саудівської Аравії та в Ер-Ріяді, походили з Іраку.</p>
<p>За умов серйозних перебоїв в Ормузькій протоці та загроз судноплавству в Червоному морі з боку хуситів значне пошкодження East-West pipeline поставило б головний альтернативний маршрут експорту саудівської сирої нафти під безпрецедентний тиск.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Drone-Strikes-Hit-Saudi-Arabias-Vital-East-West-Oil-Pipeline.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31219-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу"/><br /><p>Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти.</p>
<h3>Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії</h3>
<p>За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, первинна оцінка США показала: насосні станції вздовж трубопроводу були уражені снарядами або іншими ударними засобами.</p>
<p>Підтвердження атаки з’явилося після того, як супутникові дані у четвер зафіксували незвичну активність уздовж коридору трубопроводу. Oilprice.com повідомляв, що система NASA FIRMS виявила кілька великих пожеж поблизу East-West pipeline, а зображення Sentinel-3, за даними матеріалу, показували великий шлейф чорного диму над західною частиною Саудівської Аравії.</p>
<p>Супутникові знімки, отримані CNN, імовірно показують значні пошкодження від пожежі на насосній станції поблизу Al Mesba&#8217;ah. Ще одне зображення від четверга показало пожежу і густий чорний дим на насосній станції поблизу Al Dhekra.</p>
<h4>Походження ударів і масштаб пошкоджень залишаються невизначеними</h4>
<p>Один американський посадовець заявив, що атака включала дрони, які походили з Іраку. Водночас відповідальність за удари наразі не встановлена.</p>
<p>Saudi Aramco та уряд Саудівської Аравії публічно не коментували інцидент. Також залишається незрозумілим, чи був пошкоджений сам нафтопровід East-West і скільки часу може знадобитися для ремонту ураженої насосної інфраструктури.</p>
<p>Ця різниця має ключове значення для нафтового ринку: насосні станції потенційно можна відремонтувати значно швидше, ніж магістральний трубопровід у разі його розриву.</p>
<h4>East-West став головною альтернативою Ормузькій протоці</h4>
<p>Нафтопровід East-West став однією з найважливіших частин світової нафтової інфраструктури після початку війни між США та Іраном і фактичного закриття Ормузької протоки.</p>
<p>Саудівська Аравія перенаправляла через цю систему приблизно 5 млн барелів на добу у напрямку Янбу на Червоному морі. Загальна пропускна потужність трубопроводу становить близько 7 млн барелів на добу.</p>
<p>Раніше Саудівська Аравія вже відновлювала повну потужність системи після атак у квітні, які тимчасово вивели з роботи приблизно 700 тис. барелів на добу.</p>
<h4>Ризики для саудівської енергетичної інфраструктури зростають</h4>
<p>Остання атака сталася на тлі посилення тиску на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії з кількох напрямків. Раніше цього тижня Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило атаки на кілька енергетичних об’єктів на півдні королівства, які спричинили пожежі та тимчасово порушили роботу.</p>
<p>Саудівська Аравія також раніше звинувачувала підтримувані Іраном угруповання у запуску дронів з території Іраку проти її нафтової інфраструктури. У липні Ер-Ріяд заявив, що дрони, які атакували нафтові об’єкти у східній частині Саудівської Аравії та в Ер-Ріяді, походили з Іраку.</p>
<p>За умов серйозних перебоїв в Ормузькій протоці та загроз судноплавству в Червоному морі з боку хуситів значне пошкодження East-West pipeline поставило б головний альтернативний маршрут експорту саудівської сирої нафти під безпрецедентний тиск.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Drone-Strikes-Hit-Saudi-Arabias-Vital-East-West-Oil-Pipeline.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/12/udar-po-saudivskomu-naftoprovodu-east-west-zagrozhuye-klyuchovomu-marshrutu-eksportu-nafti-v-obxid-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Aramco оцінила втрати світового нафтового ринку від війни з Іраном у понад 2,6 млрд барелів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/05/aramco-ocinila-vtrati-svitovogo-naftovogo-rinku-vid-vijni-z-iranom-u-ponad-26-mlrd-bareliv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/05/aramco-ocinila-vtrati-svitovogo-naftovogo-rinku-vid-vijni-z-iranom-u-ponad-26-mlrd-bareliv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Aug 2026 07:19:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[global inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[strategic infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[світові запаси]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічна інфраструктура]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154734</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30871-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Aramco оцінила втрати світового нафтового ринку від війни з Іраном у понад 2,6 млрд барелів"/><br />Світовий ринок недоотримав понад 2,6 млрд барелів нафти від початку війни США та Ізраїлю з Іраном у лютому. Aramco попередила про виснаження глобальних запасів і заявила, що навіть після повного відкриття Ормузької протоки їх відновлення потребуватиме тривалого часу. Навіть відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не забезпечить швидкого повернення запасів до попереднього рівня Генеральний директор Aramco [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30871-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Aramco оцінила втрати світового нафтового ринку від війни з Іраном у понад 2,6 млрд барелів"/><br /><p>Світовий ринок недоотримав понад 2,6 млрд барелів нафти від початку війни США та Ізраїлю з Іраном у лютому. Aramco попередила про виснаження глобальних запасів і заявила, що навіть після повного відкриття Ормузької протоки їх відновлення потребуватиме тривалого часу.</p>
<h3>Навіть відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не забезпечить швидкого повернення запасів до попереднього рівня</h3>
<p>Генеральний директор Aramco Амін Нассер заявив, що втрачені обсяги відповідають майже одному місяцю звичайного світового видобутку нафти. За його оцінкою, після відкриття Ормузької протоки для відновлення запасів знадобиться до 18 місяців за середнього темпу поповнення 2,1 млн барелів на добу.</p>
<p>Aramco продовжувала використовувати нафтопровід East-West, резервуарні потужності та експортні термінали, щоб підтримувати виробництво й експорт в умовах обмежень у Перській затоці. Трубопровід дає змогу перенаправляти нафту зі східних районів Саудівської Аравії до порту Янбу на Червоному морі.</p>
<p>Компанія повідомила про скоригований чистий прибуток у розмірі $33,4 млрд за другий квартал і $67,2 млрд за перше півріччя. Операційний грошовий потік становив $25,4 млрд за квартал, а вільний грошовий потік — $12,3 млрд. Рада директорів оголосила базові дивіденди за другий квартал на $21,9 млрд.</p>
<p>Додатковим ризиком Aramco назвала розширення конфлікту на Червоне море. Оголошена хуситами блокада нафтової галузі Саудівської Аравії може зачепити маршрут East-West та експортні термінали країни на західному узбережжі.</p>
<blockquote><p>«Якби протока відкрилася сьогодні, для поповнення виснажених запасів знадобилося б до 18 місяців», — заявив президент і генеральний директор Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aramco.com/en/news-media/news/2026/aramco-announces-second-quarter-and-half-year-2026-results" target="_blank">Aramco</a> та <a href="https://www.reuters.com/business/energy/aramco-posts-44-increase-net-profit-2026-08-04/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30871-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Aramco оцінила втрати світового нафтового ринку від війни з Іраном у понад 2,6 млрд барелів"/><br /><p>Світовий ринок недоотримав понад 2,6 млрд барелів нафти від початку війни США та Ізраїлю з Іраном у лютому. Aramco попередила про виснаження глобальних запасів і заявила, що навіть після повного відкриття Ормузької протоки їх відновлення потребуватиме тривалого часу.</p>
<h3>Навіть відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не забезпечить швидкого повернення запасів до попереднього рівня</h3>
<p>Генеральний директор Aramco Амін Нассер заявив, що втрачені обсяги відповідають майже одному місяцю звичайного світового видобутку нафти. За його оцінкою, після відкриття Ормузької протоки для відновлення запасів знадобиться до 18 місяців за середнього темпу поповнення 2,1 млн барелів на добу.</p>
<p>Aramco продовжувала використовувати нафтопровід East-West, резервуарні потужності та експортні термінали, щоб підтримувати виробництво й експорт в умовах обмежень у Перській затоці. Трубопровід дає змогу перенаправляти нафту зі східних районів Саудівської Аравії до порту Янбу на Червоному морі.</p>
<p>Компанія повідомила про скоригований чистий прибуток у розмірі $33,4 млрд за другий квартал і $67,2 млрд за перше півріччя. Операційний грошовий потік становив $25,4 млрд за квартал, а вільний грошовий потік — $12,3 млрд. Рада директорів оголосила базові дивіденди за другий квартал на $21,9 млрд.</p>
<p>Додатковим ризиком Aramco назвала розширення конфлікту на Червоне море. Оголошена хуситами блокада нафтової галузі Саудівської Аравії може зачепити маршрут East-West та експортні термінали країни на західному узбережжі.</p>
<blockquote><p>«Якби протока відкрилася сьогодні, для поповнення виснажених запасів знадобилося б до 18 місяців», — заявив президент і генеральний директор Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.aramco.com/en/news-media/news/2026/aramco-announces-second-quarter-and-half-year-2026-results" target="_blank">Aramco</a> та <a href="https://www.reuters.com/business/energy/aramco-posts-44-increase-net-profit-2026-08-04/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/05/aramco-ocinila-vtrati-svitovogo-naftovogo-rinku-vid-vijni-z-iranom-u-ponad-26-mlrd-bareliv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкери із 1,7 млн барелів саудівської нафти пройшли Червоне море з вимкненими транспондерами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/tankeri-iz-17-mln-bareliv-saudivsko%d1%97-nafti-projshli-chervone-more-z-vimknenimi-transponderami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/tankeri-iz-17-mln-bareliv-saudivsko%d1%97-nafti-projshli-chervone-more-z-vimknenimi-transponderami/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Jul 2026 14:59:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi crude]]></category>
		<category><![CDATA[tanker security]]></category>
		<category><![CDATA[безпека танкерів]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[перевезення Червоним морем]]></category>
		<category><![CDATA[саудівська нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154680</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30839-Танкер.jpg" alt="Танкери із 1,7 млн барелів саудівської нафти пройшли Червоне море з вимкненими транспондерами"/><br />Два танкери із саудівською нафтою для індійських НПЗ вимкнули системи автоматичної ідентифікації та пройшли протоку Баб-ель-Мандеб без публічного відстеження. Такий маршрут обрали після оголошення хуситами блокади саудівських перевезень і атак на інші судна. Ризики в Червоному морі змушують покупців і судновласників змінювати контракти, маршрути та правила відстеження вантажів Танкер класу Suezmax Amazon, зафрахтований Indian Oil [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30839-Танкер.jpg" alt="Танкери із 1,7 млн барелів саудівської нафти пройшли Червоне море з вимкненими транспондерами"/><br /><p>Два танкери із саудівською нафтою для індійських НПЗ вимкнули системи автоматичної ідентифікації та пройшли протоку Баб-ель-Мандеб без публічного відстеження. Такий маршрут обрали після оголошення хуситами блокади саудівських перевезень і атак на інші судна.</p>
<h3>Ризики в Червоному морі змушують покупців і судновласників змінювати контракти, маршрути та правила відстеження вантажів</h3>
<p>Танкер класу Suezmax Amazon, зафрахтований Indian Oil Corporation, завантажив у саудівському порту Янбу 1 млн барелів нафти. Танкер Aframax Rodos прийняв 700 тис. барелів для Mangalore Refinery and Petrochemicals.</p>
<p>Після завантаження приблизно 20 липня судна спочатку рушили на північ у напрямку Суецького каналу, але близько 22 липня вимкнули транспондери автоматичної ідентифікаційної системи та змінили курс на південь. Після цього вони залишили Червоне море через протоку Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Обидва судна перебувають під управлінням грецької Dynacom Tankers. Транспондери вимкнули після того, як два інші судна цього оператора — Kavomaleas і Acheloos — були уражені снарядами. Dynacom не надала оперативного коментаря Reuters.</p>
<p>Rodos очікують у порту Мангалур 1 серпня, Amazon має прибути до Ченнаї на початку серпня. Індійські НПЗ після атак на саудівські танкери частіше купують нафту з доставкою продавцем. MRPL у новому тендері вимагає використовувати маршрути, які оминають Червоне море та Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Власник вимкнув транспондери суден із міркувань безпеки, і тепер судна прямують до Індії», — повідомило Reuters джерело, безпосередньо обізнане із ситуацією.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/two-tankers-carrying-saudi-oil-india-exit-red-sea-by-going-dark-2026-07-30/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30839-Танкер.jpg" alt="Танкери із 1,7 млн барелів саудівської нафти пройшли Червоне море з вимкненими транспондерами"/><br /><p>Два танкери із саудівською нафтою для індійських НПЗ вимкнули системи автоматичної ідентифікації та пройшли протоку Баб-ель-Мандеб без публічного відстеження. Такий маршрут обрали після оголошення хуситами блокади саудівських перевезень і атак на інші судна.</p>
<h3>Ризики в Червоному морі змушують покупців і судновласників змінювати контракти, маршрути та правила відстеження вантажів</h3>
<p>Танкер класу Suezmax Amazon, зафрахтований Indian Oil Corporation, завантажив у саудівському порту Янбу 1 млн барелів нафти. Танкер Aframax Rodos прийняв 700 тис. барелів для Mangalore Refinery and Petrochemicals.</p>
<p>Після завантаження приблизно 20 липня судна спочатку рушили на північ у напрямку Суецького каналу, але близько 22 липня вимкнули транспондери автоматичної ідентифікаційної системи та змінили курс на південь. Після цього вони залишили Червоне море через протоку Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Обидва судна перебувають під управлінням грецької Dynacom Tankers. Транспондери вимкнули після того, як два інші судна цього оператора — Kavomaleas і Acheloos — були уражені снарядами. Dynacom не надала оперативного коментаря Reuters.</p>
<p>Rodos очікують у порту Мангалур 1 серпня, Amazon має прибути до Ченнаї на початку серпня. Індійські НПЗ після атак на саудівські танкери частіше купують нафту з доставкою продавцем. MRPL у новому тендері вимагає використовувати маршрути, які оминають Червоне море та Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Власник вимкнув транспондери суден із міркувань безпеки, і тепер судна прямують до Індії», — повідомило Reuters джерело, безпосередньо обізнане із ситуацією.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/two-tankers-carrying-saudi-oil-india-exit-red-sea-by-going-dark-2026-07-30/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/tankeri-iz-17-mln-bareliv-saudivsko%d1%97-nafti-projshli-chervone-more-z-vimknenimi-transponderami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-zamoroziv-majno-j-transport-operatora-kashagan-cherez-shtraf-484-mlrd/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-zamoroziv-majno-j-transport-operatora-kashagan-cherez-shtraf-484-mlrd/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 18:35:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[regulatory risk]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кашаган]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[регуляторні ризики]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154579</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30783-Казахстан.png" alt="Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд"/><br />Казахстанський суд заморозив майно та транспортні засоби оператора родовища Kashagan у межах спору щодо екологічного штрафу на $4,84 млрд. Захід було запроваджено 21 липня, однак перелік конкретних активів не оприлюднений. Скорочення видобутку або експорту з родовища станом на 24 липня не підтверджено. Обмеження стосується активів оператора, а не оголошеної зупинки родовища Заходи застосовано до North [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30783-Казахстан.png" alt="Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд"/><br /><p>Казахстанський суд заморозив майно та транспортні засоби оператора родовища Kashagan у межах спору щодо екологічного штрафу на $4,84 млрд. Захід було запроваджено 21 липня, однак перелік конкретних активів не оприлюднений. Скорочення видобутку або експорту з родовища станом на 24 липня не підтверджено.</p>
<h3>Обмеження стосується активів оператора, а не оголошеної зупинки родовища</h3>
<p>Заходи застосовано до North Caspian Operating Company, яка керує Kashagan від імені міжнародного консорціуму за участю Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, CNPC та інших компаній. Підставою став спір щодо зберігання сірки та штрафу розміром 2,3 трлн тенге, що еквівалентно приблизно $4,84 млрд. :contentReference[oaicite:8]{index=8}</p>
<p>У судовій базі зазначено замороження майна й транспортних засобів, але не наведено їхнього переліку, кількості або призначення. Тому немає підстав стверджувати, що заблоковано технологічне обладнання, нафтовидобувні установки чи транспорт, безпосередньо задіяний у відвантаженні нафти. Оператор оскаржує претензії, а паралельно триває міжнародний арбітраж. :contentReference[oaicite:9]{index=9}</p>
<h3>Фізичний ризик виникне лише в разі обмеження операційної логістики</h3>
<p>Замороження транспортних активів може перетворитися на виробничий ризик, якщо під обмеження потраплять машини й судна, необхідні для переміщення персоналу, обладнання, матеріалів або відходів між береговою інфраструктурою та морськими об’єктами Kashagan. Однак це є потенційним механізмом впливу, а не підтвердженим порушенням. Джерела не повідомляють про зниження добового видобутку, зупинку установок або затримку конкретних експортних партій.</p>
<p>Регуляторний конфлікт набуває додаткового значення через одночасні обмеження основного казахстанського експортного маршруту через Каспійський трубопровідний консорціум. За таких умов будь-яке скорочення виробництва на великому родовищі зменшило б можливості Казахстану компенсувати втрати інших виробників і підтримувати альтернативні поставки до Європи. Проте станом на 24 липня такий наслідок не підтверджений. :contentReference[oaicite:10]{index=10}</p>
<p>Про значення основного експортного маршруту Казахстану читайте в матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/">зупинення відвантажень через термінал CPC</a>. Поточні наслідки обмеження описано в огляді про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-skorotiv-vidobutok-pislya-zupinennya-golovnogo-eksportnogo-terminala/">скорочення видобутку після закриття головного термінала</a>, а можливості диверсифікації — у матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/kazaxstanu-proponuyut-narostiti-postachannya-nafti-popri-obmezhennya-ugodi-opek/">альтернативні напрямки експорту казахстанської нафти</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kazakhstan-freezes-assets-kashagan-operator-over-disputed-5-bln-environmental-2026-07-24/">Reuters: замороження активів оператора Kashagan</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-as-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters: ситуація з казахстанськими експортними потоками</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30783-Казахстан.png" alt="Казахстан заморозив майно й транспорт оператора Kashagan через штраф $4,84 млрд"/><br /><p>Казахстанський суд заморозив майно та транспортні засоби оператора родовища Kashagan у межах спору щодо екологічного штрафу на $4,84 млрд. Захід було запроваджено 21 липня, однак перелік конкретних активів не оприлюднений. Скорочення видобутку або експорту з родовища станом на 24 липня не підтверджено.</p>
<h3>Обмеження стосується активів оператора, а не оголошеної зупинки родовища</h3>
<p>Заходи застосовано до North Caspian Operating Company, яка керує Kashagan від імені міжнародного консорціуму за участю Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, CNPC та інших компаній. Підставою став спір щодо зберігання сірки та штрафу розміром 2,3 трлн тенге, що еквівалентно приблизно $4,84 млрд. :contentReference[oaicite:8]{index=8}</p>
<p>У судовій базі зазначено замороження майна й транспортних засобів, але не наведено їхнього переліку, кількості або призначення. Тому немає підстав стверджувати, що заблоковано технологічне обладнання, нафтовидобувні установки чи транспорт, безпосередньо задіяний у відвантаженні нафти. Оператор оскаржує претензії, а паралельно триває міжнародний арбітраж. :contentReference[oaicite:9]{index=9}</p>
<h3>Фізичний ризик виникне лише в разі обмеження операційної логістики</h3>
<p>Замороження транспортних активів може перетворитися на виробничий ризик, якщо під обмеження потраплять машини й судна, необхідні для переміщення персоналу, обладнання, матеріалів або відходів між береговою інфраструктурою та морськими об’єктами Kashagan. Однак це є потенційним механізмом впливу, а не підтвердженим порушенням. Джерела не повідомляють про зниження добового видобутку, зупинку установок або затримку конкретних експортних партій.</p>
<p>Регуляторний конфлікт набуває додаткового значення через одночасні обмеження основного казахстанського експортного маршруту через Каспійський трубопровідний консорціум. За таких умов будь-яке скорочення виробництва на великому родовищі зменшило б можливості Казахстану компенсувати втрати інших виробників і підтримувати альтернативні поставки до Європи. Проте станом на 24 липня такий наслідок не підтверджений. :contentReference[oaicite:10]{index=10}</p>
<p>Про значення основного експортного маршруту Казахстану читайте в матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/cpc-znovu-zupiniv-vidvantazhennya-nafti-pislya-ataki-na-tanker-nelsa-marshrut-zabezpechuye-blizko-80-eksportu-kazaxstanu/">зупинення відвантажень через термінал CPC</a>. Поточні наслідки обмеження описано в огляді про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-skorotiv-vidobutok-pislya-zupinennya-golovnogo-eksportnogo-terminala/">скорочення видобутку після закриття головного термінала</a>, а можливості диверсифікації — у матеріалі про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/kazaxstanu-proponuyut-narostiti-postachannya-nafti-popri-obmezhennya-ugodi-opek/">альтернативні напрямки експорту казахстанської нафти</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/kazakhstan-freezes-assets-kashagan-operator-over-disputed-5-bln-environmental-2026-07-24/">Reuters: замороження активів оператора Kashagan</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-as-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters: ситуація з казахстанськими експортними потоками</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/kazaxstan-zamoroziv-majno-j-transport-operatora-kashagan-cherez-shtraf-484-mlrd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/naftova-logistika/feed/ ) in 0.31019 seconds, on Nov 20th, 2026 at 6:04 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 20th, 2026 at 7:04 pm UTC -->