Південнокорейські слідчі провели обшуки у чотирьох найбільших нафтопереробних компаніях країни через підозри у змові щодо цін. Розслідування відбувається на тлі різкого зростання вартості пального, спричиненого ескалацією війни між США, Ізраїлем та Іраном.

Державне втручання в ціни на пальне на тлі глобальної енергетичної нестабільності

Обшуки та підозри у змові

У понеділок прокуратура Центрального округу Сеула провела масштабні слідчі дії проти ключових гравців паливного ринку країни.

• Обшуки відбулися в офісах чотирьох найбільших нафтопереробників:
  • SK Energy Co.
  • GS Caltex Corp.
  • S-Oil Corp.
  • HD Hyundai Oilbank Co.
• Також перевіряється діяльність Korea Petroleum Association — галузевої асоціації, що координує учасників ринку.
• Слідство підозрює компанії у координації дій для підвищення або заморожування цін на нафту та нафтопродукти на внутрішньому ринку.

Реакція влади на зростання цін

Розслідування стало прямою реакцією на політичні сигнали з боку керівництва країни.

• Президент Лі Чже Мьон закликав до жорстких заходів проти можливих незаконних практик на ринку пального.
• Під особливим контролем:
  • нафтопереробні компанії
  • мережі автозаправних станцій
• Основна мета — запобігти штучному зростанню цін в умовах глобальної нестабільності.

Цінові обмеження як інструмент стримування

Південна Корея вже застосовує адміністративні механізми для контролю ринку.

• У країні діє система граничних цін на пальне (fuel price cap system — державне обмеження максимальної вартості пального).
• Цей механізм спрямований на:
  • стримування інфляції
  • захист споживачів
  • запобігання панічному зростанню цін
• Водночас влада побоюється, що навіть за наявності обмежень ринок може бути спотворений змовами.

Вплив на глобальний та регіональний ринок пального

• Конфлікт призвів до різкого зростання цін на енергоносії у світі.
• Країни-імпортери, зокрема Південна Корея, відчувають:
  • тиск на внутрішні ціни
  • ризики дефіциту
  • зростання соціального невдоволення
• У таких умовах будь-які ознаки змови посилюють кризові явища.

Джерело

Джерело: Terminal

За матеріалами: Anadolu Agency

Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.

Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту

• Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до різкого стрибка світових нафтових котирувань.
• Міжнародний еталон Brent досяг 107.54 долара за барель, що означає зростання на 14.85 відсотка за одну добу.
• Ціна подолала психологічно важливу позначку 100 доларів за барель, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.
• Причиною ескалації стали авіаудари США та Ізраїлю по Ірану, здійснені попереднього тижня.

Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку

• Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group, провели екстрені наради для оцінки наслідків енергетичної кризи.
• Мета зустрічей — мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес.
• Компанії також аналізують зростання вартості сировини та валютні коливання, які можуть посилити економічний тиск.
• У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може спровокувати глобальне економічне уповільнення та навіть стагфляцію в економіці Південної Кореї.

Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення

• Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.
• Korean Air повідомила, що хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального, щоб зменшити ризики коливань цін.
• Найбільша судноплавна компанія країни HMM планує запровадити паливні надбавки до тарифів.
• Ці заходи свідчать про спроби бізнесу перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику.

Потенційний удар по економічному зростанню

• За оцінкою Hyundai Research Institute, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля 100 доларів за барель,
• економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту.
• Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у макроекономічний ризик для країни.

Стрімке подорожчання пального всередині країни

• У Сеулі ціна бензину вперше майже за чотири роки перевищила 1900 вон за літр.
• Станом на 9:00 середня ціна досягла 1947.4 вон за літр.
• На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила 2295 вон за літр.
• Таке зростання викликало гостру суспільну критику.

Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній

• Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями.
• До консультацій з урядом були залучені представники SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank.

Втручання уряду для стабілізації ринку

• Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії утриматися від надмірного підвищення цін.
• За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із затримкою близько двох тижнів, однак цього разу вони зросли значно швидше.
• Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків будуть жорстко припинятися.

Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван

Підготовка до можливого ресурсного шоку

• Уряд оголосив попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію.
• Влада працює над забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу.
• Також готується план можливого використання стратегічних нафтових резервів.
• Паралельно проводяться перевірки недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії.
• Серед можливих інструментів розглядається впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років.

Джерело: Terminal

За матеріалами: en.yna.co.kr

Південна Корея готується запровадити державне обмеження цін на нафтопродукти вперше майже за три десятиліття. Рішення ухвалене на тлі різкого зростання світових цін на нафту через кризу на Близькому Сході. Уряд прагне швидко стабілізувати внутрішній ринок пального, водночас оцінюючи ризики для постачання нафти через Ормузьку протоку та розширюючи фінансові інструменти підтримки економіки.

• Кризовий фактор на світовому нафтовому ринку
  • Конфлікт на Близькому Сході спричинив різке зростання світових цін на нафту.
  • Для економіки Південної Кореї це створює значний тиск, оскільки країна сильно залежить від міжнародної торгівлі та імпорту енергоресурсів із регіону Близького Сходу.
  • Енергетичний фактор перетворюється на макроекономічний ризик, що потребує негайної реакції уряду.

• Запровадження державного обмеження цін на нафтопродукти
  • Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон оголосив про намір швидко запровадити систему максимальної ціни на нафтопродукти.
  • Механізм має стримати надмірне зростання вартості пального на внутрішньому ринку.
  • Уряд планує реалізувати систему вже протягом поточного тижня.
  • Максимальний рівень ціни може переглядатися кожні два тижні, що дозволить адаптувати політику до змін світового ринку нафти.

• Залежність від нафтових постачань через Ормузьку протоку
  • Близько 1,7 млн барелів нафти на добу, які надходять до Південної Кореї, пов’язані з маршрутом через Ормузьку протоку.
  • Блокування або обмеження цього маршруту створює ризик порушення стабільності постачання нафти.
  • Уряд заявив про намір шукати альтернативні джерела енергетичних постачань поза маршрутом через Ормузьку протоку.

• Роль стратегічних запасів нафти
  • Південна Корея має нафтові резерви, достатні для 208 днів споживання.
  • Країна також може отримати доступ до 20 млн барелів нафти, які зберігаються спільно з країнами-виробниками.
  • Додатковим інструментом може стати перенаправлення видобутку за кордоном державної компанії Korea National Oil Corp для внутрішнього ринку.

• Політична позиція керівництва країни
  • Президент наголосив на необхідності швидких дій для стримування економічного шоку.

  • Ми швидко запровадимо і рішуче реалізуємо систему максимальної ціни на нафтопродукти, які останнім часом демонструють надмірне зростання цін — Лі Чже Мьон

  • Такий крок демонструє пріоритет енергетичної стабільності для економічної політики країни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У липні 2025 року обсяги експорту авіаційного пального з Азії до Європи досягли багаторічного максимуму. Країни — ключові експортери, зокрема Китай, Південна Корея та держави Південно-Східної Азії, скористалися сприятливою ціновою арбітражною ситуацією. Це підтримало попит у Європі, зменшило надлишкову пропозицію в Азії та вплинуло на глобальні ціни.

Фундаментальні фактори впливу

• Рекордний експорт з Азії — 600 000–775 000 тонн (4,728–6,107 млн барелів) авіапального було відвантажено до Європи у липні 2025 року.
• Джерело: Vortexa — це найбільший обсяг за майже 3 роки, а за оцінками трейдерів — за останні 5 років.
• Для порівняння: у червні обсяг експорту становив 500 000 тонн.

Причини зростання постачань

• Ціновий арбітраж: у липні фізичні ціни на авіапальне в Північно-Західній Європі були в середньому на $65/тонну вищими, ніж в Азії (дані LSEG), тоді як у червні ця різниця становила лише $50/тонну.
• Зниження фрахтових ставок: перевезення 90 000 тонн пального танкером LR2 подешевшало до в середньому $3,75 млн у липні проти $4,4 млн у червні (дані SSY).
• Фактор геополітики: завершення конфлікту Іран-Ізраїль знизило логістичні ризики.

Ринкова ситуація в Європі

• Стійкий попит: середня кількість щоденних авіарейсів у Європі у липні зросла на 4% у річному вимірі і перевищує рівень 2019 року на 3% (дані Eurocontrol).
• Низький рівень запасів: в ARA-хабі залишки авіапального становили 745 000 тонн — найнижчий показник із лютого. Це нижче за середній рівень 2025 року (846 000 тонн) та середній тижневий обсяг 2024 року (881 000 тонн).

Очікування на серпень і далі

• Китай продовжує активно експортувати: очікується, що в серпні з країни буде експортовано понад 2,3 млн тонн авіапального — аналогічно до липня.
• Аналітики FGE прогнозують, що загальний експорт гасу й авіапального залишатиметься високим, оскільки попит на внутрішні рейси стабілізувався, а найбільший нафтопереробник Sinopec нарощує виробництво.
• Для китайських НПЗ експорт авіапального залишається найприбутковішим напрямком порівняно з іншими продуктами (трейдери з Китаю).
• Звуження маржі арбітражу може призвести до скорочення обсягів експорту у серпні (Vortexa).

Висновки

• Зростання експорту з Азії — реакція на високі ціни в Європі та зниження фрахтових витрат.
• Стійкий попит на авіапальне в Європі зумовлює дефіцит запасів і створює умови для продовження імпорту.
• Китай закріплюється як ключовий гравець на глобальному ринку авіапального завдяки масштабам експорту та економіці виробництва.
• У серпні можливе зменшення постачань через скорочення прибутковості арбітражу, проте загальна кон’юнктура залишається сприятливою для експортерів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити звіт по ринку