S&P Global Energy 21 жовтня 2026 року повідомило, що уряд Південної Кореї відмовився послабити обмеження експорту бензину, дизпалива та авіапального. Місячні постачання за кордон не можуть перевищувати відповідні обсяги 2025 року, а внутрішній ринок має отримувати понад 90% торішнього рівня продажів.

Сеул віддає пріоритет внутрішнім запасам і стримуванню роздрібних цін, попри високий попит на корейські нафтопродукти

Обмеження на експорт бензину, дизпалива та авіаційного пального діють із 13 березня. За правилами, НПЗ не можуть у конкретному місяці експортувати більше контрольованих продуктів, ніж у тому самому місяці 2025 року. Одночасно вони повинні забезпечувати внутрішні постачання на рівні понад 90% продажів відповідного місяця минулого року.

Уряд може окремо дозволяти експорт понад річний ліміт після консультацій із НПЗ, якщо це дозволяють ринкова ситуація та рівень внутрішніх запасів.

S&P Global повідомляє, що попит на додаткові спотові партії пального з Південної Кореї залишається високим. Покупці з Азії, Океанії, Європи та західного узбережжя США шукають додаткові обсяги, насамперед дизпалива.

Потужність нафтопереробки Південної Кореї становить близько 3,4 млн барелів на добу при внутрішньому попиті приблизно 2,3 млн барелів на добу. Постачання світлих нафтопродуктів до Європи у серпні досягли рекордних 5,73 млн барелів.

Система державного обмеження цін поширюється на бензин, дизпаливо та гас. Максимальні ціни розраховують з урахуванням середньої внутрішньої вартості постачання, зміни котирувань Mean of Platts Singapore та податків. За даними міністерства, середня ціна бензину до другого тижня жовтня знизилася на 7,7% за п’ять місяців — до 1 857 вон за літр.

«На тлі тривалої нестабільності міжнародного постачання дизпалива та геополітичних ризиків забезпечення стабільного внутрішнього постачання дизпалива залишається головним пріоритетом», — заявив представник Міністерства торгівлі, промисловості та ресурсів Південної Кореї.

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global Energy.

Energy Aspects прогнозує дефіцит авіаційного пального в Європі у четвертому кварталі на рівні 510 тис. барелів на добу. У вересні постачання з Південної Кореї зросли до 129 тис. барелів на добу — найвищого рівня майже за чотири роки. Для дизельного ринку це важливо через конкуренцію авіапального й дизпалива за ті самі середньодистилятні фракції та переробні потужності.

Європа заміщує близькосхідне авіапальне віддаленими постачаннями

Європа входить у четвертий квартал із прогнозованим дефіцитом авіаційного пального у 510 тис. барелів на добу, тоді як у США Energy Aspects очікує профіцит 18 тис. барелів на добу, а в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — 419 тис. барелів на добу.

Після скорочення постачання з Близького Сходу європейські покупці збільшили імпорт із Нігерії, США, Канади та Південної Кореї. У вересні поставки південнокорейського авіапального до Європи становили близько 129 тис. барелів на добу — найвищий рівень із жовтня 2022 року.

Південнокорейські НПЗ змогли наростити пропозицію завдяки високому завантаженню. У липні випуск авіапального в країні досяг майже 13,89 млн барелів — максимуму за сім років, а експорт піднявся до найвищого рівня за три з половиною роки. Переробка сирої нафти становила 2,7 млн барелів на добу, на 16% більше, ніж у червні.

Дефіцит авіапального впливає і на дизельний баланс

Авіаційне пальне та дизель належать до середніх дистилятів і використовують близькі компоненти переробки. Коли маржа одного продукту зростає, НПЗ можуть змінювати структуру випуску, тому дефіцит авіапального здатний посилювати конкуренцію за переробні потужності, необхідні для виробництва дизелю.

Reuters зазначає, що європейський дизель одночасно перебував на рекордних рівнях і був дорожчим від азійського ринку. Різниця між регіональними цінами робить постачання азійських середніх дистилятів до Європи економічно привабливішим.

Додатковим обмеженням залишаються запаси. У хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен запаси авіапального на тижні до 10 вересня впали до найнижчого рівня за сім років. Раніше «Термінал» повідомляв, що запаси газойлю й дизпалива в ARA становили 1,68 млн тонн, тобто весь сегмент середніх дистилятів працює з обмеженим запасом міцності.

Європейська залежність від далеких постачальників зростає саме тоді, коли індійські НПЗ уже забезпечували близько 60% серпневого потоку дизпалива до Європи через Баб-ель-Мандеб. Це посилює роль фрахту, доступності танкерів і міжрегіональних цінових спредів у формуванні європейської вартості дизельного пального.

Джерела: Reuters.

Європейський баланс авіапального у четвертому кварталі може мати дефіцит 510 тис. барелів на добу. Постачання з Південної Кореї у вересні збільшилися до 129 тис. барелів на добу — найвищого рівня майже за чотири роки. Для дизельного ринку ця зміна важлива тому, що авіапальне та дизель належать до середніх дистилятів і конкурують за переробні потужності та імпортні потоки.

Європа заміщує втрачені близькосхідні обсяги далеким імпортом

Європа може завершити четвертий квартал із дефіцитом авіаційного пального в 510 тис. барелів на добу, свідчить прогноз Energy Aspects, наведений Reuters 21 вересня. Для порівняння, у США очікується профіцит 18 тис. барелів на добу, а в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — 419 тис. барелів на добу.

Після початку війни з Іраном Європа втратила приблизно половину традиційного імпорту авіапального з Близького Сходу й почала активніше закуповувати продукт у Нігерії, США, Канаді та Азії. Схожий механізм «Термінал» описував ще в липні, коли Європа нарощувала імпорт авіапального на тлі проблем із маршрутами через Ормузьку протоку.

Південна Корея довела постачання до Європи до 129 тис. барелів на добу

За даними Kpler, у вересні європейський імпорт авіапального з Південної Кореї досяг 129 тис. барелів на добу — найвищого показника з жовтня 2022 року. Дані LSEG показують близький рівень.

Південнокорейські НПЗ мають ресурс для збільшення експорту. У липні випуск авіапального в країні досяг майже 13,89 млн барелів — семирічного максимуму, а експорт піднявся до найвищого рівня за три з половиною роки. Первинна переробка нафти у липні становила 2,7 млн барелів на добу, що на 16% більше, ніж у червні.

Одночасно незалежні запаси авіапального в хабі ARA у тиждень до 10 вересня опустилися до семирічного мінімуму. Низькі запаси посилюють потребу в довгих маршрутах постачання з Азії та інших регіонів.

Дефіцит авіапального безпосередньо стосується балансу дизелю

Авіаційне пальне, дизель і газойль належать до групи середніх дистилятів. Тому зміна економіки одного продукту впливає на рішення НПЗ щодо структури виробництва та на напрямки міжнародної торгівлі.

Reuters зазначає, що європейський дизель також досяг рекордного рівня та коштує дорожче від азійських аналогів. Розширення різниці між азійськими та європейськими котируваннями робить транспортування середніх дистилятів до Європи економічно привабливішим.

Це не означає автоматичного перетікання всього доступного азійського авіапального в дизельний сегмент: продукти мають різні специфікації та попит. Проте вони використовують спільну нафтопереробну базу, а тому дефіцит одного великого сегмента зменшує свободу НПЗ у перерозподілі виробничих потужностей. На цьому тлі додаткового значення набуває вже зафіксоване скорочення чистого експорту дизпалива з Перської затоки та росії на 1,6 млн барелів на добу.

Джерела: Reuters.

Сінгапурський крек-спред газойлю до нафти Dubai 19 серпня досяг рекордних $71,61 за барель, а середній показник за серпень становив $64,71 проти $18,16 у середньому за 2025 рік. На тлі такої маржі південнокорейські НПЗ планують максимально використовувати дозволені урядом обсяги експорту середніх дистилятів у другій половині 2026 року. Збільшити спотові продажі також готові виробники Таїланду, Японії та Тайваню.

Маржа газойлю більш ніж утричі перевищила середній рівень 2025 року

S&P Global Energy 1 вересня повідомила, що азійські крек-спреди середніх дистилятів у серпні суттєво перевищували торішні рівні. Крек-спред показує різницю між ринковою вартістю продукту та ціною нафтової сировини і є одним з індикаторів прибутковості його виробництва.

Platts оцінив крек-спред сінгапурського газойлю до Dubai crude у рекордні $71,61 за барель 19 серпня. У середньому за серпень він становив $64,71 за барель проти $18,16 у середньому за весь 2025 рік. Для авіаційного пального середній крек-спред від початку 2026 року становив $44,74 за барель — більш ніж удвічі вище середніх $17,32 у 2025 році.

Висока маржа стимулює НПЗ збільшувати фізичну пропозицію

Представники чотирьох південнокорейських нафтопереробних компаній повідомили Platts, що у другій половині року планують експортувати середні дистиляти на максимально можливому рівні в межах урядових обмежень. Виробники в Таїланді, Японії та Тайвані також мають намір збільшувати спотові продажі, якщо стан внутрішнього забезпечення це дозволятиме. S&P Global не навела конкретного прогнозу додаткового обсягу експорту, тому кількісно оцінювати майбутній приріст постачання поки неможливо.

Передумови для перенаправлення частини азійського ресурсу на захід уже сформувалися. 31 серпня Reuters повідомило, що азійські постачальники у серпні спрямували до Африки 1,8–2 млн тонн дизпалива, або 13,4–14,9 млн барелів, тоді як близькосхідний експорт до Африки скоротився до 600–800 тис. тонн — мінімуму майже за дев’ять років. Ці дані є контекстом до нової заяви про плани азійських НПЗ, а не подією 1 вересня.

Reuters також зафіксувало розширення цінового спреду Схід–Захід до мінус $135 за тонну в серпні проти мінус $100 у липні. Аналітик Energy Aspects Алекс Яп зазначав, що за таких умов Європа сама не має достатньо надлишкового ресурсу для забезпечення Східної Африки, тоді як відновлення азійської переробки та китайського експорту підтримує можливість руху вантажів на захід.

Для європейського дизельного ринку збільшення азійської експортної готовності створює додаткове потенційне джерело фізичного ресурсу, але не гарантує його надходження до Європи: напрямок вантажів визначатимуть цінові спреди, фрахт і конкуренція між Африкою та іншими імпортними ринками. «Термінал» напередодні аналізував, як Азія вже наростила експорт дизелю до Африки на тлі скорочення близькосхідного постачання.

Джерела: S&P Global Energy / Platts; Reuters.

Дизель пішов у зворотному напрямку — до росії

Майже 30 тис. тонн нафтопродуктів, завантажених наприкінці липня в Південній Кореї, було спрямовано до російського Далекого Сходу. Дані відстеження суден Kpler і Vortexa показали, що щонайменше два танкери малої дальності завантажили пальне з резервуарів у порту Ульсан.

Два джерела Reuters, знайомі з операціями, повідомили, що до складу вантажів входить дизельне пальне. Одне з них також вказало на наявність авіаційного пального. На момент публікації один із танкерів уже прибув до росії, але ще не розвантажився.

Такий маршрут є нетиповим. росія традиційно виступає чистим експортером дизпального, а після запровадження західних санкцій значні російські обсяги спрямовувалися передусім до Бразилії, Туреччини та країн Західної Африки.

Українські удари змінюють напрямок паливних потоків

Reuters прямо пов’язує появу нових імпортних потреб із ударами України по російській енергетичній інфраструктурі. Раніше «Термінал» повідомляв, що росія вже шукала додаткове готове пальне в Азії після скорочення власної переробки.

Паралельно москва продовжила обмеження експорту дизельного пального та бензину до січня, хоча частину обмежень планується послабити з 1 вересня. Ще в липні скорочення російського експорту дизпального вже посилило дефіцит середніх дистилятів на міжнародному ринку.

Нові постачання з Південної Кореї показують наступний етап цієї трансформації: країна, яка традиційно вивозила значні обсяги дизелю, змушена залучати готове пальне з інших регіонів для компенсації втрат власної переробки. Для міжнародного дизельного балансу це означає одночасне скорочення одного джерела експорту та появу додаткового імпортного попиту.

Джерела: Reuters.

Південнокорейські слідчі провели обшуки у чотирьох найбільших нафтопереробних компаніях країни через підозри у змові щодо цін. Розслідування відбувається на тлі різкого зростання вартості пального, спричиненого ескалацією війни між США, Ізраїлем та Іраном.

Державне втручання в ціни на пальне на тлі глобальної енергетичної нестабільності

Обшуки та підозри у змові

У понеділок прокуратура Центрального округу Сеула провела масштабні слідчі дії проти ключових гравців паливного ринку країни.

• Обшуки відбулися в офісах чотирьох найбільших нафтопереробників:
  • SK Energy Co.
  • GS Caltex Corp.
  • S-Oil Corp.
  • HD Hyundai Oilbank Co.
• Також перевіряється діяльність Korea Petroleum Association — галузевої асоціації, що координує учасників ринку.
• Слідство підозрює компанії у координації дій для підвищення або заморожування цін на нафту та нафтопродукти на внутрішньому ринку.

Реакція влади на зростання цін

Розслідування стало прямою реакцією на політичні сигнали з боку керівництва країни.

• Президент Лі Чже Мьон закликав до жорстких заходів проти можливих незаконних практик на ринку пального.
• Під особливим контролем:
  • нафтопереробні компанії
  • мережі автозаправних станцій
• Основна мета — запобігти штучному зростанню цін в умовах глобальної нестабільності.

Цінові обмеження як інструмент стримування

Південна Корея вже застосовує адміністративні механізми для контролю ринку.

• У країні діє система граничних цін на пальне (fuel price cap system — державне обмеження максимальної вартості пального).
• Цей механізм спрямований на:
  • стримування інфляції
  • захист споживачів
  • запобігання панічному зростанню цін
• Водночас влада побоюється, що навіть за наявності обмежень ринок може бути спотворений змовами.

Вплив на глобальний та регіональний ринок пального

• Конфлікт призвів до різкого зростання цін на енергоносії у світі.
• Країни-імпортери, зокрема Південна Корея, відчувають:
  • тиск на внутрішні ціни
  • ризики дефіциту
  • зростання соціального невдоволення
• У таких умовах будь-які ознаки змови посилюють кризові явища.

Джерело

Джерело: Terminal

За матеріалами: Anadolu Agency

Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.

Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту

• Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до різкого стрибка світових нафтових котирувань.
• Міжнародний еталон Brent досяг 107.54 долара за барель, що означає зростання на 14.85 відсотка за одну добу.
• Ціна подолала психологічно важливу позначку 100 доларів за барель, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.
• Причиною ескалації стали авіаудари США та Ізраїлю по Ірану, здійснені попереднього тижня.

Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку

• Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group, провели екстрені наради для оцінки наслідків енергетичної кризи.
• Мета зустрічей — мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес.
• Компанії також аналізують зростання вартості сировини та валютні коливання, які можуть посилити економічний тиск.
• У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може спровокувати глобальне економічне уповільнення та навіть стагфляцію в економіці Південної Кореї.

Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення

• Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.
• Korean Air повідомила, що хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального, щоб зменшити ризики коливань цін.
• Найбільша судноплавна компанія країни HMM планує запровадити паливні надбавки до тарифів.
• Ці заходи свідчать про спроби бізнесу перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику.

Потенційний удар по економічному зростанню

• За оцінкою Hyundai Research Institute, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля 100 доларів за барель,
• економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту.
• Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у макроекономічний ризик для країни.

Стрімке подорожчання пального всередині країни

• У Сеулі ціна бензину вперше майже за чотири роки перевищила 1900 вон за літр.
• Станом на 9:00 середня ціна досягла 1947.4 вон за літр.
• На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила 2295 вон за літр.
• Таке зростання викликало гостру суспільну критику.

Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній

• Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями.
• До консультацій з урядом були залучені представники SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank.

Втручання уряду для стабілізації ринку

• Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії утриматися від надмірного підвищення цін.
• За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із затримкою близько двох тижнів, однак цього разу вони зросли значно швидше.
• Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків будуть жорстко припинятися.

Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван

Підготовка до можливого ресурсного шоку

• Уряд оголосив попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію.
• Влада працює над забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу.
• Також готується план можливого використання стратегічних нафтових резервів.
• Паралельно проводяться перевірки недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії.
• Серед можливих інструментів розглядається впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років.

Джерело: Terminal

За матеріалами: en.yna.co.kr

Південна Корея готується запровадити державне обмеження цін на нафтопродукти вперше майже за три десятиліття. Рішення ухвалене на тлі різкого зростання світових цін на нафту через кризу на Близькому Сході. Уряд прагне швидко стабілізувати внутрішній ринок пального, водночас оцінюючи ризики для постачання нафти через Ормузьку протоку та розширюючи фінансові інструменти підтримки економіки.

• Кризовий фактор на світовому нафтовому ринку
  • Конфлікт на Близькому Сході спричинив різке зростання світових цін на нафту.
  • Для економіки Південної Кореї це створює значний тиск, оскільки країна сильно залежить від міжнародної торгівлі та імпорту енергоресурсів із регіону Близького Сходу.
  • Енергетичний фактор перетворюється на макроекономічний ризик, що потребує негайної реакції уряду.

• Запровадження державного обмеження цін на нафтопродукти
  • Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон оголосив про намір швидко запровадити систему максимальної ціни на нафтопродукти.
  • Механізм має стримати надмірне зростання вартості пального на внутрішньому ринку.
  • Уряд планує реалізувати систему вже протягом поточного тижня.
  • Максимальний рівень ціни може переглядатися кожні два тижні, що дозволить адаптувати політику до змін світового ринку нафти.

• Залежність від нафтових постачань через Ормузьку протоку
  • Близько 1,7 млн барелів нафти на добу, які надходять до Південної Кореї, пов’язані з маршрутом через Ормузьку протоку.
  • Блокування або обмеження цього маршруту створює ризик порушення стабільності постачання нафти.
  • Уряд заявив про намір шукати альтернативні джерела енергетичних постачань поза маршрутом через Ормузьку протоку.

• Роль стратегічних запасів нафти
  • Південна Корея має нафтові резерви, достатні для 208 днів споживання.
  • Країна також може отримати доступ до 20 млн барелів нафти, які зберігаються спільно з країнами-виробниками.
  • Додатковим інструментом може стати перенаправлення видобутку за кордоном державної компанії Korea National Oil Corp для внутрішнього ринку.

• Політична позиція керівництва країни
  • Президент наголосив на необхідності швидких дій для стримування економічного шоку.

  • Ми швидко запровадимо і рішуче реалізуємо систему максимальної ціни на нафтопродукти, які останнім часом демонструють надмірне зростання цін — Лі Чже Мьон

  • Такий крок демонструє пріоритет енергетичної стабільності для економічної політики країни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У липні 2025 року обсяги експорту авіаційного пального з Азії до Європи досягли багаторічного максимуму. Країни — ключові експортери, зокрема Китай, Південна Корея та держави Південно-Східної Азії, скористалися сприятливою ціновою арбітражною ситуацією. Це підтримало попит у Європі, зменшило надлишкову пропозицію в Азії та вплинуло на глобальні ціни.

Фундаментальні фактори впливу

• Рекордний експорт з Азії — 600 000–775 000 тонн (4,728–6,107 млн барелів) авіапального було відвантажено до Європи у липні 2025 року.
• Джерело: Vortexa — це найбільший обсяг за майже 3 роки, а за оцінками трейдерів — за останні 5 років.
• Для порівняння: у червні обсяг експорту становив 500 000 тонн.

Причини зростання постачань

• Ціновий арбітраж: у липні фізичні ціни на авіапальне в Північно-Західній Європі були в середньому на $65/тонну вищими, ніж в Азії (дані LSEG), тоді як у червні ця різниця становила лише $50/тонну.
• Зниження фрахтових ставок: перевезення 90 000 тонн пального танкером LR2 подешевшало до в середньому $3,75 млн у липні проти $4,4 млн у червні (дані SSY).
• Фактор геополітики: завершення конфлікту Іран-Ізраїль знизило логістичні ризики.

Ринкова ситуація в Європі

• Стійкий попит: середня кількість щоденних авіарейсів у Європі у липні зросла на 4% у річному вимірі і перевищує рівень 2019 року на 3% (дані Eurocontrol).
• Низький рівень запасів: в ARA-хабі залишки авіапального становили 745 000 тонн — найнижчий показник із лютого. Це нижче за середній рівень 2025 року (846 000 тонн) та середній тижневий обсяг 2024 року (881 000 тонн).

Очікування на серпень і далі

• Китай продовжує активно експортувати: очікується, що в серпні з країни буде експортовано понад 2,3 млн тонн авіапального — аналогічно до липня.
• Аналітики FGE прогнозують, що загальний експорт гасу й авіапального залишатиметься високим, оскільки попит на внутрішні рейси стабілізувався, а найбільший нафтопереробник Sinopec нарощує виробництво.
• Для китайських НПЗ експорт авіапального залишається найприбутковішим напрямком порівняно з іншими продуктами (трейдери з Китаю).
• Звуження маржі арбітражу може призвести до скорочення обсягів експорту у серпні (Vortexa).

Висновки

• Зростання експорту з Азії — реакція на високі ціни в Європі та зниження фрахтових витрат.
• Стійкий попит на авіапальне в Європі зумовлює дефіцит запасів і створює умови для продовження імпорту.
• Китай закріплюється як ключовий гравець на глобальному ринку авіапального завдяки масштабам експорту та економіці виробництва.
• У серпні можливе зменшення постачань через скорочення прибутковості арбітражу, проте загальна кон’юнктура залишається сприятливою для експортерів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити звіт по ринку