Паливний ринок росії увійшов у затяжну кризу після атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи. За різними оцінками, у першому півріччі 2026 року з ладу вийшло від 25% до майже 45% загальних нафтопереробних потужностей рф. На цьому тлі Індія та Китай готові закуповувати більше російської сирої нафти й повертати на російський ринок готові нафтопродукти.

Дефіцит пального змусив росію обмежити експорт бензину й дизелю

Кризові явища на паливному ринку рф розпочалися ще в серпні 2025 року після зростання кількості атак українських дронів на російські НПЗ. У червні 2026 року ситуація загострилася настільки, що в Криму було оголошено надзвичайний стан через неможливість купувати пальне.

Експорт бензину вперше було заборонено у квітні 2026 року. На початку липня 2026 року росія також заборонила експорт дизельного пального. Це рішення 8 липня 2026 року під час відеозустрічі з Володимиром Путіним озвучив віцепрем’єр-міністр росії Олександр Новак. Обмеження мають діяти до 31 липня 2026 року.

Олександр Новак заявив, що ситуація з постачанням пального залишається «нестабільною», попри зусилля держави щодо її «стабілізації».

Після цієї новини європейська маржа дизельного пального досягла рекордного максимуму — 60,17 долара за барель.

Індійський маршрут: російська нафта в обмін на бензин

У червні 2026 року Китай поглинав 50% експорту російської сирої нафти, Індія — 36%, Туреччина — 6%, ЄС — 6%. Серед покупців російських нафтопродуктів найбільшу частку мала Туреччина — 26%, далі йшли Китай — 13%, Бразилія — 11% та Сінгапур — 8%.

За даними, наведеними в матеріалі, у червні 2026 року індійський імпорт російської сирої нафти зріс на 34% порівняно з травнем і досяг 2,7 млн барелів на добу, або 4,5 млрд євро. Постачання на НПЗ Jamnagar компанії Reliance Industries зросло на 150%, на Paradip компанії Indian Oil Corp — на 126%, на Kochi — на 83%, на Vadinar компанії Nayara Energy — на 45%.

Зворотне постачання готового автомобільного бензину з Індії до росії розпочалося наприкінці червня 2026 року. За повідомленням Reuters, росія законтрактувала імпорт приблизно 400 тис. тонн бензину щомісяця. Перша партія індійського бензину обсягом не менше 60 тис. тонн була відправлена морем у третій декаді червня 2026 року двома танкерами місткістю від 30 тис. до 40 тис. тонн кожен.

Виробником цього бензину названо НПЗ у Вадінарі, штат Гуджарат, потужністю 400 тис. барелів на добу, яким керує Nayara Energy. 49% акцій Nayara Energy належать ПАТ «НК «Роснефть», а ще частина контролюється пов’язаним із рф консорціумом інвесторів.

Офіційна позиція Індії та непрозора логістика

Позиція Нью-Делі полягає в тому, що Індія не продає бензин росії напряму. Міністр енергетики Хардіп Сінгх Пурі заявив, що індійські компанії не продають бензин безпосередньо росії, а йдеться про купівлю продукції індійського походження міжнародними трейдерами.

Окремий механізм описано на прикладі танкера Agni. 20 червня 2026 року з нафтотерміналу Nayara Energy вийшов танкер-продуктовоз Agni з майже 67,5 тис. тонн нафтопродуктів. Задекларованим пунктом призначення був район на захід від Суецького каналу біля єгипетського Порт-Саїду, де на нього очікував танкер Garnet для STS-передачі.

STS, або Ship-to-Ship transfer, — це передача вантажу між двома суднами у відкритому морі. У цьому випадку вона могла допомагати маскувати перевантаження нафтопродуктів. AIS — автоматична ідентифікаційна система судна — під час перекачування була вимкнена, що, за матеріалом, створювало ризики аварійних інцидентів та екологічної шкоди.

Китайський фактор: квоти, експорт і переробні потужності

Китай також має потенціал для збільшення постачання готових нафтопродуктів. У квітні 2026 року країна почала послаблювати експортні обмеження, у червні експорт відновився приблизно до 600 тис. тонн, а 8 липня Reuters повідомило про повне скасування обмежень на експорт продуктів переробки нафти до кінця липня.

У липні китайські НПЗ планували експортувати приблизно 3 млн тонн бензину, дизельного та авіаційного палива. Очікувалося, що експорт бензину зросте з менш ніж 40 тис. тонн до понад 400 тис. тонн, експорт дизельного пального становитиме від 600 тис. до 700 тис. тонн, а авіаційного палива — близько 1,9 млн тонн.

9 червня 2026 року Китай оголосив другу партію квот на експорт очищеного палива на 2026 рік загальним обсягом 18 млн тонн. Квоти охоплюють бензин, дизельне та авіаційне пальне й переважно спрямовані державним нафтопереробним компаніям Sinopec та PetroChina.

• Sinopec отримала 1,75 млн тонн за загальним торговим маршрутом і 3,5 млн тонн за маршрутом переробки.
• PetroChina отримала 3,84 млн тонн за загальним торговим маршрутом і 500 тис. тонн за маршрутом переробки.
• Zhejiang Petroleum & Chemical Co. отримала 1,25 млн тонн за загальним торговим маршрутом.

У червні 2026 року Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива серед п’яти найбільших імпортерів: на нього припадало 41%, або 7,3 млрд євро, експортних доходів росії. Сира нафта становила 68%, або 4,9 млрд євро, китайських закупівель.

Тіньовий флот і санкційний контур

Санкції змусили росію покладатися на великий тіньовий флот танкерів під іноземними прапорами та зі складною структурою власності. За наведеними даними, цей флот обробляє приблизно 65% морського експорту нафти з росії.

У червні 2026 року 54% російської морської нафти було перевезено тіньовими танкерами, які перебувають під санкціями. Ще 43% обсягу перевезли танкери G7+, решту — тіньові танкери, які не підпадають під санкції. У червні на російський нафтовий ринок вийшло 15 нових суден, а 45 тіньових суден, які перевозили російське викопне паливо, працювали під чужими прапорами.

У матеріалі зроблено висновок, що індійське та китайське постачання готового пального дає Кремлю можливість частково компенсувати внутрішній дефіцит і згладжувати наслідки українських атак. Такі схеми також підтримують військову логістику рф і послаблюють ефективність західного санкційного тиску.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Главком, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»