<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Red Sea</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/red-sea/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 17 Aug 2026 08:16:29 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Citi попереджає про ризики для дизеля: газойлеві маржі можуть зрости, але ринок уже перегрітий</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/16/154945/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/16/154945/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 16 Aug 2026 19:14:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30996-Нефть_США.jpg" alt="Citi попереджає про ризики для дизеля: газойлеві маржі можуть зрости, але ринок уже перегрітий"/><br />Citi Research у звіті Oil Monitor від 13 серпня 2026 року вказує, що газойлеві крек-спреди зберігають ризик подальшого зростання, але радить обережно ставитися до продовження цінового ралі. Причини — розтягнуті позиції фінансових керуючих, низькі, але не критично низькі запаси дизеля, можливе збільшення експорту нафтопродуктів із Китаю та потенційні геополітичні зміни. Дизельний ринок балансує між дефіцитними [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30996-Нефть_США.jpg" alt="Citi попереджає про ризики для дизеля: газойлеві маржі можуть зрости, але ринок уже перегрітий"/><br /><p>Citi Research у звіті Oil Monitor від 13 серпня 2026 року вказує, що газойлеві крек-спреди зберігають ризик подальшого зростання, але радить обережно ставитися до продовження цінового ралі. Причини — розтягнуті позиції фінансових керуючих, низькі, але не критично низькі запаси дизеля, можливе збільшення експорту нафтопродуктів із Китаю та потенційні геополітичні зміни.</p>
<h3>Дизельний ринок балансує між дефіцитними ризиками й можливим відкатом цін</h3>
<p>У Citi Research зазначають, що НПЗ варто бути обережними із «переслідуванням» сили газойлевих марж і розглядати додаткове страхування або хеджування крек-спредів і повної барельної маржі. Крек-спред — це різниця між ціною нафтопродукту та сировини, яка відображає маржу перероблення.</p>
<p>Ключовий аргумент Citi — чиста довга позиція managed money в ICE Gasoil знову наближається до багаторічного максимуму. За даними на минулий тиждень, показник уже підійшов до зони близько 100 тис. лотів, яка зазвичай формує верхню межу, після чого позиції часто швидко скорочуються.</p>
<p>У звіті це порівнюють із дзеркальною ситуацією кінця червня — початку липня, коли сумарна чиста позиція managed money у Brent і WTI була біля багаторічного мінімуму, а ринок очікував падіння цін до $60 за барель або нижче, у зону $50. Повторна ескалація конфлікту між Іраном і США швидко підняла ціни та вивела позиції з мінімумів.</p>
<h4>Ормуз і Червоне море залишаються головними зовнішніми ризиками</h4>
<p>Нафтові ринки залишаються зосередженими на перебоях в Ормузькій протоці та підвищених ризиках у Червоному морі. Переговори Ірану й Оману тривають, але дискусії США та Ірану, за оцінкою Citi, залишаються заблокованими.</p>
<p>Після розпродажу Brent у серпні піднялася з рівня нижче $80 за барель приблизно до $89 за барель. Іран повторив умови повного відкриття Ормузької протоки, серед яких — послаблення тиску США.</p>
<p>За даними Kpler, потоки через Ормузьку протоку на вихідних знизилися: у вівторок проходило близько 8 суден проти 130-140 до війни. У новинному потоці також згадуються повідомлення про атаку на танкер, пов’язаний з ОАЕ, під час транзиту через Ормуз, а також про перехоплення силами США судна, яке, як стверджувалося, намагалося пройти через американську блокаду.</p>
<p>Окремим ризиком Citi називає активізацію атак хуситів у Червоному морі та проти Саудівської Аравії. Водночас Україна продовжувала бити по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по НПЗ Bashneft-Novoil і Slavneft-YANOS.</p>
<h4>Запаси дизеля низькі, але ринок ще має певний запас міцності</h4>
<p>Citi вказує, що світові запаси дизеля низькі, але лише трохи нижчі за п’ятирічний мінімум, а не драматично нижчі. Востаннє подібний рівень запасів спостерігався у 2022 році, проте тоді глобальні газойлеві крек-спреди були приблизно на $20 за барель нижчими, ніж зараз.</p>
<p>У Європі запаси дизеля в країнах ОЕСР перебувають біля п’ятирічного мінімуму. Водночас Citi вказує, що сильні маржі перероблення та кращі умови оборотного капіталу мають стимулювати НПЗ збільшувати виробництво та закупівлю сирої нафти, що повинно вести до більшого випуску газойлю.</p>
<p>Китай також може наростити експорт нафтопродуктів, зокрема дизеля та бензину. Це здатне частково компенсувати «бичачі» ризики для дизельного ринку, пов’язані з перебоями на Близькому Сході, атаками хуситів, війною росії проти України та обмеженими резервними можливостями для швидкого нарощування дизельного виробництва в Азії за межами Китаю, Північній Америці та Європі.</p>
<h4>Дорогий дизель уже впливає на США</h4>
<p>У Citi зазначають, що українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру, які раніше очікувано мали впливати лише на росію, тепер мають глобальні наслідки та зачіпають США через високі бензинові й дизельні крек-спреди та абсолютні ціни.</p>
<p>За даними звіту, середні роздрібні ціни на бензин у США знову перевищили $4 за галон, а середні роздрібні ціни на дизель становлять близько $5,3 за галон. Це близько до максимуму березня-квітня на рівні приблизно $5,6 за галон і піку 2022 року близько $5,8 за галон.</p>
<p>Американський крек-спред на паливну нафту до WTI, який відображає маржу виробництва дизеля, перебуває в районі $90 за барель. Це вище або близько до ціни WTI на рівні $83 за барель на момент написання звіту. Іншими словами, ціна американської паливної нафти більш ніж удвічі перевищує ціну американської сирої нафти.</p>
<h4>Дані щодо запасів показують розрив між сирою нафтою та продуктами</h4>
<p>За тижневими даними, глобальні запаси сирої нафти суттєво зросли: запаси у великих торговельних хабах піднялися на 6 млн барелів до 1 020 млн барелів. Це майже повністю пояснюється збільшенням комерційних запасів у США на 17 млн барелів, тоді як стратегічний нафтовий резерв США скоротився на 6 млн барелів, забезпечуючи ресурс для комерційного ринку.</p>
<p>Світові обсяги сирої нафти на воді минулого тижня різко знизилися: загальний обсяг упав на 31 млн барелів до 1 307 млн барелів. Зниження обсягів у транзиті на 40 млн барелів перевищило приріст плавучого зберігання на 9 млн барелів.</p>
<p>Запаси нафтопродуктів у ключових торговельних хабах зросли менш ніж на 1 млн барелів до 1 163 млн барелів. При цьому запаси легких продуктів скоротилися на 2 млн барелів до 348 млн барелів, а середніх дистилятів — на 1 млн барелів до 308 млн барелів.</p>
<p>У США комерційні запаси сирої нафти зросли на 17,4 млн барелів до 424,4 млн барелів, тоді як очікування, опитані Bloomberg, передбачали скорочення на 1,1 млн барелів. Імпорт сирої нафти до США збільшився на 1,1 млн барелів на добу за тиждень до 7,3 млн барелів на добу, а експорт знизився на 0,6 млн барелів на добу до 3,1 млн барелів на добу.</p>
<p>Запаси дизеля у США були майже стабільними: вони знизилися на 10 тис. барелів до 107,1 млн барелів, залишаючись нижче п’ятирічного діапазону. Випуск дизеля на НПЗ зріс на 50 тис. барелів на добу до 5,28 млн барелів на добу, а експорт дизеля перебуває на максимумах майже 2 млн барелів на добу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.citi.com" target="_blank">Citi Research</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30996-Нефть_США.jpg" alt="Citi попереджає про ризики для дизеля: газойлеві маржі можуть зрости, але ринок уже перегрітий"/><br /><p>Citi Research у звіті Oil Monitor від 13 серпня 2026 року вказує, що газойлеві крек-спреди зберігають ризик подальшого зростання, але радить обережно ставитися до продовження цінового ралі. Причини — розтягнуті позиції фінансових керуючих, низькі, але не критично низькі запаси дизеля, можливе збільшення експорту нафтопродуктів із Китаю та потенційні геополітичні зміни.</p>
<h3>Дизельний ринок балансує між дефіцитними ризиками й можливим відкатом цін</h3>
<p>У Citi Research зазначають, що НПЗ варто бути обережними із «переслідуванням» сили газойлевих марж і розглядати додаткове страхування або хеджування крек-спредів і повної барельної маржі. Крек-спред — це різниця між ціною нафтопродукту та сировини, яка відображає маржу перероблення.</p>
<p>Ключовий аргумент Citi — чиста довга позиція managed money в ICE Gasoil знову наближається до багаторічного максимуму. За даними на минулий тиждень, показник уже підійшов до зони близько 100 тис. лотів, яка зазвичай формує верхню межу, після чого позиції часто швидко скорочуються.</p>
<p>У звіті це порівнюють із дзеркальною ситуацією кінця червня — початку липня, коли сумарна чиста позиція managed money у Brent і WTI була біля багаторічного мінімуму, а ринок очікував падіння цін до $60 за барель або нижче, у зону $50. Повторна ескалація конфлікту між Іраном і США швидко підняла ціни та вивела позиції з мінімумів.</p>
<h4>Ормуз і Червоне море залишаються головними зовнішніми ризиками</h4>
<p>Нафтові ринки залишаються зосередженими на перебоях в Ормузькій протоці та підвищених ризиках у Червоному морі. Переговори Ірану й Оману тривають, але дискусії США та Ірану, за оцінкою Citi, залишаються заблокованими.</p>
<p>Після розпродажу Brent у серпні піднялася з рівня нижче $80 за барель приблизно до $89 за барель. Іран повторив умови повного відкриття Ормузької протоки, серед яких — послаблення тиску США.</p>
<p>За даними Kpler, потоки через Ормузьку протоку на вихідних знизилися: у вівторок проходило близько 8 суден проти 130-140 до війни. У новинному потоці також згадуються повідомлення про атаку на танкер, пов’язаний з ОАЕ, під час транзиту через Ормуз, а також про перехоплення силами США судна, яке, як стверджувалося, намагалося пройти через американську блокаду.</p>
<p>Окремим ризиком Citi називає активізацію атак хуситів у Червоному морі та проти Саудівської Аравії. Водночас Україна продовжувала бити по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по НПЗ Bashneft-Novoil і Slavneft-YANOS.</p>
<h4>Запаси дизеля низькі, але ринок ще має певний запас міцності</h4>
<p>Citi вказує, що світові запаси дизеля низькі, але лише трохи нижчі за п’ятирічний мінімум, а не драматично нижчі. Востаннє подібний рівень запасів спостерігався у 2022 році, проте тоді глобальні газойлеві крек-спреди були приблизно на $20 за барель нижчими, ніж зараз.</p>
<p>У Європі запаси дизеля в країнах ОЕСР перебувають біля п’ятирічного мінімуму. Водночас Citi вказує, що сильні маржі перероблення та кращі умови оборотного капіталу мають стимулювати НПЗ збільшувати виробництво та закупівлю сирої нафти, що повинно вести до більшого випуску газойлю.</p>
<p>Китай також може наростити експорт нафтопродуктів, зокрема дизеля та бензину. Це здатне частково компенсувати «бичачі» ризики для дизельного ринку, пов’язані з перебоями на Близькому Сході, атаками хуситів, війною росії проти України та обмеженими резервними можливостями для швидкого нарощування дизельного виробництва в Азії за межами Китаю, Північній Америці та Європі.</p>
<h4>Дорогий дизель уже впливає на США</h4>
<p>У Citi зазначають, що українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру, які раніше очікувано мали впливати лише на росію, тепер мають глобальні наслідки та зачіпають США через високі бензинові й дизельні крек-спреди та абсолютні ціни.</p>
<p>За даними звіту, середні роздрібні ціни на бензин у США знову перевищили $4 за галон, а середні роздрібні ціни на дизель становлять близько $5,3 за галон. Це близько до максимуму березня-квітня на рівні приблизно $5,6 за галон і піку 2022 року близько $5,8 за галон.</p>
<p>Американський крек-спред на паливну нафту до WTI, який відображає маржу виробництва дизеля, перебуває в районі $90 за барель. Це вище або близько до ціни WTI на рівні $83 за барель на момент написання звіту. Іншими словами, ціна американської паливної нафти більш ніж удвічі перевищує ціну американської сирої нафти.</p>
<h4>Дані щодо запасів показують розрив між сирою нафтою та продуктами</h4>
<p>За тижневими даними, глобальні запаси сирої нафти суттєво зросли: запаси у великих торговельних хабах піднялися на 6 млн барелів до 1 020 млн барелів. Це майже повністю пояснюється збільшенням комерційних запасів у США на 17 млн барелів, тоді як стратегічний нафтовий резерв США скоротився на 6 млн барелів, забезпечуючи ресурс для комерційного ринку.</p>
<p>Світові обсяги сирої нафти на воді минулого тижня різко знизилися: загальний обсяг упав на 31 млн барелів до 1 307 млн барелів. Зниження обсягів у транзиті на 40 млн барелів перевищило приріст плавучого зберігання на 9 млн барелів.</p>
<p>Запаси нафтопродуктів у ключових торговельних хабах зросли менш ніж на 1 млн барелів до 1 163 млн барелів. При цьому запаси легких продуктів скоротилися на 2 млн барелів до 348 млн барелів, а середніх дистилятів — на 1 млн барелів до 308 млн барелів.</p>
<p>У США комерційні запаси сирої нафти зросли на 17,4 млн барелів до 424,4 млн барелів, тоді як очікування, опитані Bloomberg, передбачали скорочення на 1,1 млн барелів. Імпорт сирої нафти до США збільшився на 1,1 млн барелів на добу за тиждень до 7,3 млн барелів на добу, а експорт знизився на 0,6 млн барелів на добу до 3,1 млн барелів на добу.</p>
<p>Запаси дизеля у США були майже стабільними: вони знизилися на 10 тис. барелів до 107,1 млн барелів, залишаючись нижче п’ятирічного діапазону. Випуск дизеля на НПЗ зріс на 50 тис. барелів на добу до 5,28 млн барелів на добу, а експорт дизеля перебуває на максимумах майже 2 млн барелів на добу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.citi.com" target="_blank">Citi Research</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/16/154945/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійський НПЗ вимагає від постачальників уникати Ормузької протоки та Червоного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/indijskij-npz-vimagaye-vid-postachalnikiv-unikati-ormuzko%d1%97-protoki-ta-chervonogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/indijskij-npz-vimagaye-vid-postachalnikiv-unikati-ormuzko%d1%97-protoki-ta-chervonogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Aug 2026 08:54:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude procurement]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[закупівля нафти]]></category>
		<category><![CDATA[маршрути постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154887</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30962-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ вимагає від постачальників уникати Ормузької протоки та Червоного моря"/><br />Індійські державні компанії HPCL і MRPL оголосили спотові тендери на закупівлю до 6 млн барелів нафти. У документації MRPL прямо вимагає від постачальників не використовувати маршрути через Червоне море та Ормузьку протоку, де судноплавство залишається обмеженим через бойові дії на Близькому Сході. Геополітичний ризик уже враховується безпосередньо в умовах закупівлі та маршрутизації нафтових вантажів Reuters [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30962-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ вимагає від постачальників уникати Ормузької протоки та Червоного моря"/><br /><p>Індійські державні компанії HPCL і MRPL оголосили спотові тендери на закупівлю до 6 млн барелів нафти. У документації MRPL прямо вимагає від постачальників не використовувати маршрути через Червоне море та Ормузьку протоку, де судноплавство залишається обмеженим через бойові дії на Близькому Сході.</p>
<h3>Геополітичний ризик уже враховується безпосередньо в умовах закупівлі та маршрутизації нафтових вантажів</h3>
<p>Reuters опублікував матеріал 12 серпня 2026 року на підставі тендерної документації державних індійських нафтопереробних компаній Hindustan Petroleum Corporation та Mangalore Refinery and Petrochemicals.</p>
<p>HPCL планує закупити на спотовому ринку до 4 млн барелів сирої нафти з постачанням у вересні та жовтні. MRPL шукає ще до 2 млн барелів із постачанням у період 10–20 жовтня. Загальний потенційний обсяг закупівель двох компаній становить до 6 млн барелів.</p>
<p>Окремою умовою тендера MRPL стала маршрутизація вантажів: компанія просить постачальників уникати Червоного моря та Ормузької протоки. Reuters зазначає, що судноплавство через Ормуз цього тижня залишалося на низькому рівні через продовження бойових дій на Близькому Сході.</p>
<p>Тендер показує, що ризик ключових морських шляхів фіксується вже не лише у статистиці руху танкерів, а й безпосередньо в комерційних умовах закупівлі сирої нафти великим НПЗ. При цьому Reuters не наводить у матеріалі оцінки додаткової вартості альтернативного маршруту або премії, яку можуть вимагати постачальники, тому конкретний ціновий ефект у тендері не визначено.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indias-hpcl-mrpl-seek-up-six-million-barrels-crude-documents-show-2026-08-12/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30962-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ вимагає від постачальників уникати Ормузької протоки та Червоного моря"/><br /><p>Індійські державні компанії HPCL і MRPL оголосили спотові тендери на закупівлю до 6 млн барелів нафти. У документації MRPL прямо вимагає від постачальників не використовувати маршрути через Червоне море та Ормузьку протоку, де судноплавство залишається обмеженим через бойові дії на Близькому Сході.</p>
<h3>Геополітичний ризик уже враховується безпосередньо в умовах закупівлі та маршрутизації нафтових вантажів</h3>
<p>Reuters опублікував матеріал 12 серпня 2026 року на підставі тендерної документації державних індійських нафтопереробних компаній Hindustan Petroleum Corporation та Mangalore Refinery and Petrochemicals.</p>
<p>HPCL планує закупити на спотовому ринку до 4 млн барелів сирої нафти з постачанням у вересні та жовтні. MRPL шукає ще до 2 млн барелів із постачанням у період 10–20 жовтня. Загальний потенційний обсяг закупівель двох компаній становить до 6 млн барелів.</p>
<p>Окремою умовою тендера MRPL стала маршрутизація вантажів: компанія просить постачальників уникати Червоного моря та Ормузької протоки. Reuters зазначає, що судноплавство через Ормуз цього тижня залишалося на низькому рівні через продовження бойових дій на Близькому Сході.</p>
<p>Тендер показує, що ризик ключових морських шляхів фіксується вже не лише у статистиці руху танкерів, а й безпосередньо в комерційних умовах закупівлі сирої нафти великим НПЗ. При цьому Reuters не наводить у матеріалі оцінки додаткової вартості альтернативного маршруту або премії, яку можуть вимагати постачальники, тому конкретний ціновий ефект у тендері не визначено.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indias-hpcl-mrpl-seek-up-six-million-barrels-crude-documents-show-2026-08-12/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/indijskij-npz-vimagaye-vid-postachalnikiv-unikati-ormuzko%d1%97-protoki-ta-chervonogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 580 тис. барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/opek-znizila-prognoz-zrostannya-svitovogo-popitu-na-naftu-u-2026-roci-do-580-tis-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/opek-znizila-prognoz-zrostannya-svitovogo-popitu-na-naftu-u-2026-roci-do-580-tis-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Aug 2026 05:54:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154881</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30956-OPEC.jpg" alt="ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 580 тис. барелів на добу"/><br />ОПЕК знову переглянула оцінку світового нафтового попиту: очікуване зростання у 2026 році знижено з 780 тис. до 580 тис. барелів на добу. Водночас прогноз на 2027 рік підвищено. Перегляд відбувається на тлі затримки переговорів щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та ризиків у Червоному морі. ОПЕК зменшує короткострокову оцінку попиту, але очікує значно сильнішого його [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30956-OPEC.jpg" alt="ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 580 тис. барелів на добу"/><br /><p>ОПЕК знову переглянула оцінку світового нафтового попиту: очікуване зростання у 2026 році знижено з 780 тис. до 580 тис. барелів на добу. Водночас прогноз на 2027 рік підвищено. Перегляд відбувається на тлі затримки переговорів щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та ризиків у Червоному морі.</p>
<h3>ОПЕК зменшує короткострокову оцінку попиту, але очікує значно сильнішого його відновлення у 2027 році</h3>
<p>Матеріал The Wall Street Journal опубліковано 12 серпня 2026 року після виходу серпневого Monthly Oil Market Report ОПЕК. За новою оцінкою організації, світовий попит на нафту у 2026 році має зрости на 580 тис. барелів на добу. У попередньому прогнозі йшлося про приріст на 780 тис. барелів на добу.</p>
<p>На 2027 рік напрям перегляду протилежний: ОПЕК підвищила прогноз зростання попиту з 1,94 млн до 2,16 млн барелів на добу. Таким чином, організація очікує слабший приріст споживання у поточному році та суттєвіше прискорення наступного року.</p>
<p>The Wall Street Journal пов’язує новий прогноз із ситуацією навколо ключових маршрутів постачання. Переговори щодо відкриття Ормузької протоки залишаються без результату, а ризики в Червоному морі продовжують ускладнювати глобальні потоки нафти. Для фізичного ринку важливо, що перегляд попиту відбувається не за умов повністю відновленої логістики, а на тлі тривалих перебоїв у міжнародних постачаннях.</p>
<p>Розбіжність між прогнозами на 2026 і 2027 роки також означає, що ОПЕК не переносить нинішнє уповільнення попиту автоматично на наступний рік: у новій оцінці темпи приросту у 2027 році майже вчетверо перевищують прогнозований показник 2026 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.wsj.com/business/energy-oil/opec-cuts-oil-demand-forecast-again-as-hormuz-talks-stall-3f55c76c">The Wall Street Journal</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30956-OPEC.jpg" alt="ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 580 тис. барелів на добу"/><br /><p>ОПЕК знову переглянула оцінку світового нафтового попиту: очікуване зростання у 2026 році знижено з 780 тис. до 580 тис. барелів на добу. Водночас прогноз на 2027 рік підвищено. Перегляд відбувається на тлі затримки переговорів щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та ризиків у Червоному морі.</p>
<h3>ОПЕК зменшує короткострокову оцінку попиту, але очікує значно сильнішого його відновлення у 2027 році</h3>
<p>Матеріал The Wall Street Journal опубліковано 12 серпня 2026 року після виходу серпневого Monthly Oil Market Report ОПЕК. За новою оцінкою організації, світовий попит на нафту у 2026 році має зрости на 580 тис. барелів на добу. У попередньому прогнозі йшлося про приріст на 780 тис. барелів на добу.</p>
<p>На 2027 рік напрям перегляду протилежний: ОПЕК підвищила прогноз зростання попиту з 1,94 млн до 2,16 млн барелів на добу. Таким чином, організація очікує слабший приріст споживання у поточному році та суттєвіше прискорення наступного року.</p>
<p>The Wall Street Journal пов’язує новий прогноз із ситуацією навколо ключових маршрутів постачання. Переговори щодо відкриття Ормузької протоки залишаються без результату, а ризики в Червоному морі продовжують ускладнювати глобальні потоки нафти. Для фізичного ринку важливо, що перегляд попиту відбувається не за умов повністю відновленої логістики, а на тлі тривалих перебоїв у міжнародних постачаннях.</p>
<p>Розбіжність між прогнозами на 2026 і 2027 роки також означає, що ОПЕК не переносить нинішнє уповільнення попиту автоматично на наступний рік: у новій оцінці темпи приросту у 2027 році майже вчетверо перевищують прогнозований показник 2026 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.wsj.com/business/energy-oil/opec-cuts-oil-demand-forecast-again-as-hormuz-talks-stall-3f55c76c">The Wall Street Journal</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/opek-znizila-prognoz-zrostannya-svitovogo-popitu-na-naftu-u-2026-roci-do-580-tis-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Шість саудівських супертанкерів змінили маршрут через загрози в Червоному морі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/03/shist-saudivskix-supertankeriv-zminili-marshrut-cherez-zagrozi-v-chervonomu-mori/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/03/shist-saudivskix-supertankeriv-zminili-marshrut-cherez-zagrozi-v-chervonomu-mori/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Aug 2026 13:44:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[freight risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[логістичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154715</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30858-Танкер.jpg" alt="Шість саудівських супертанкерів змінили маршрут через загрози в Червоному морі"/><br />Шість саудівських супертанкерів, які поверталися з Азії без вантажу, відмовилися від проходження через Баб-ель-Мандебську протоку та попрямували до півдня Африки. Обхідний маршрут може збільшити тривалість рейсу щонайменше на 25 днів, якщо судна надалі прямуватимуть через Суецький канал до саудівських портів Червоного моря. Загрози саудівському судноплавству змушують танкерний флот уникати одного з ключових маршрутів світової торгівлі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30858-Танкер.jpg" alt="Шість саудівських супертанкерів змінили маршрут через загрози в Червоному морі"/><br /><p>Шість саудівських супертанкерів, які поверталися з Азії без вантажу, відмовилися від проходження через Баб-ель-Мандебську протоку та попрямували до півдня Африки. Обхідний маршрут може збільшити тривалість рейсу щонайменше на 25 днів, якщо судна надалі прямуватимуть через Суецький канал до саудівських портів Червоного моря.</p>
<h3>Загрози саудівському судноплавству змушують танкерний флот уникати одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою</h3>
<p>Дані систем автоматичної ідентифікації суден LSEG і MarineTraffic засвідчили, що шість танкерів під прапором Саудівської Аравії змінили курс у Аденській затоці та рушили в напрямку півдня Африки. Раніше вони поверталися з азійських напрямків і могли пройти через південну частину Червоного моря.</p>
<p>Кожне із суден здатне перевозити до 2 млн барелів нафти. За оцінкою двох торговельних джерел Reuters, рішення обійти Африку було ухвалено з огляду на безпекову ситуацію. Один із танкерів, Dilam, указував Гібралтар як пункт призначення.</p>
<p>Якщо судна обійдуть мис Доброї Надії, а потім повернуться через Суецький канал до саудівських портів Червоного моря, подорож триватиме щонайменше на 25 днів довше. Це збільшує час використання флоту та зменшує доступність тоннажу для інших рейсів.</p>
<p>Єменський рух хуситів 20 липня оголосив морське ембарго проти Саудівської Аравії. Після атак на пов’язані із Саудівською Аравією судна лондонський ринок морського страхування розширив зону високого ризику в Червоному морі, додавши води поблизу низки саудівських портів.</p>
<p>Оператор танкерів Bahri та представники Саудівської Аравії не відповіли на запити Reuters щодо коментаря.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/six-saudi-tankers-turn-away-gulf-aden-ship-tracking-data-shows-2026-08-03/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30858-Танкер.jpg" alt="Шість саудівських супертанкерів змінили маршрут через загрози в Червоному морі"/><br /><p>Шість саудівських супертанкерів, які поверталися з Азії без вантажу, відмовилися від проходження через Баб-ель-Мандебську протоку та попрямували до півдня Африки. Обхідний маршрут може збільшити тривалість рейсу щонайменше на 25 днів, якщо судна надалі прямуватимуть через Суецький канал до саудівських портів Червоного моря.</p>
<h3>Загрози саудівському судноплавству змушують танкерний флот уникати одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою</h3>
<p>Дані систем автоматичної ідентифікації суден LSEG і MarineTraffic засвідчили, що шість танкерів під прапором Саудівської Аравії змінили курс у Аденській затоці та рушили в напрямку півдня Африки. Раніше вони поверталися з азійських напрямків і могли пройти через південну частину Червоного моря.</p>
<p>Кожне із суден здатне перевозити до 2 млн барелів нафти. За оцінкою двох торговельних джерел Reuters, рішення обійти Африку було ухвалено з огляду на безпекову ситуацію. Один із танкерів, Dilam, указував Гібралтар як пункт призначення.</p>
<p>Якщо судна обійдуть мис Доброї Надії, а потім повернуться через Суецький канал до саудівських портів Червоного моря, подорож триватиме щонайменше на 25 днів довше. Це збільшує час використання флоту та зменшує доступність тоннажу для інших рейсів.</p>
<p>Єменський рух хуситів 20 липня оголосив морське ембарго проти Саудівської Аравії. Після атак на пов’язані із Саудівською Аравією судна лондонський ринок морського страхування розширив зону високого ризику в Червоному морі, додавши води поблизу низки саудівських портів.</p>
<p>Оператор танкерів Bahri та представники Саудівської Аравії не відповіли на запити Reuters щодо коментаря.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/six-saudi-tankers-turn-away-gulf-aden-ship-tracking-data-shows-2026-08-03/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/03/shist-saudivskix-supertankeriv-zminili-marshrut-cherez-zagrozi-v-chervonomu-mori/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік через Bab el-Mandeb і Ормузьку протоку залишився низьким після атак на саудівські нафтові об’єкти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/trafik-cherez-bab-el-mandeb-i-ormuzku-protoku-zalishivsya-nizkim-pislya-atak-na-saudivski-naftovi-obyekti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/trafik-cherez-bab-el-mandeb-i-ormuzku-protoku-zalishivsya-nizkim-pislya-atak-na-saudivski-naftovi-obyekti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 05:40:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154618</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30799-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік через Bab el-Mandeb і Ормузьку протоку залишився низьким після атак на саудівські нафтові об’єкти"/><br />Reuters 27 липня повідомило про зниження руху товарних суден через протоку Bab el-Mandeb після атак хуситів на нафтові об’єкти Саудівської Аравії на узбережжі Червоного моря. Одночасно трафік через Ормузьку протоку залишався низьким у вихідні, попри паузу у військових діях між США та Іраном. Морські маршрути нафтопродуктів залишаються джерелом логістичного ризику для ринку За даними Kpler, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30799-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік через Bab el-Mandeb і Ормузьку протоку залишився низьким після атак на саудівські нафтові об’єкти"/><br /><p>Reuters 27 липня повідомило про зниження руху товарних суден через протоку Bab el-Mandeb після атак хуситів на нафтові об’єкти Саудівської Аравії на узбережжі Червоного моря. Одночасно трафік через Ормузьку протоку залишався низьким у вихідні, попри паузу у військових діях між США та Іраном.</p>
<h3>Морські маршрути нафтопродуктів залишаються джерелом логістичного ризику для ринку</h3>
<p>За даними Kpler, на які посилається Reuters, у неділю через Bab el-Mandeb пройшли 11 товарних суден. Це був найнижчий показник за кілька місяців. Через Ормузьку протоку у вихідні щодня проходило менш як 10 товарних суден.</p>
<p>У неділю через Ормузьку протоку пройшли сім суден, серед них три пов’язані з Іраном танкери з нафтопродуктами, які вийшли з протоки. Для ринку нафтопродуктів це важливо не як окремий ціновий індикатор, а як підтвердження того, що ризики для морського постачання зберігаються навіть під час коротких політичних пауз.</p>
<p>Bab el-Mandeb є одним із ключових проходів між Червоним морем і Аденською затокою. Ормузька протока має значення для потоків нафти, конденсату та нафтопродуктів із Перської затоки. Коли рух через такі маршрути скорочується, ринок отримує сигнал про можливі затримки, довші маршрути та додаткові витрати на доставку.</p>
<p>Reuters пов’язує падіння трафіку в Червоному морі з атаками хуситів на саудівські нафтові об’єкти. Для європейського ринку це створює фон підвищеної уваги до морської логістики, оскільки будь-яке подорожчання або ускладнення перевезень енергоресурсів впливає на загальну вартість постачання нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/red-sea-shipping-slows-after-houthi-attack-saudi-arabia-data-shows-2026-07-27/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30799-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік через Bab el-Mandeb і Ормузьку протоку залишився низьким після атак на саудівські нафтові об’єкти"/><br /><p>Reuters 27 липня повідомило про зниження руху товарних суден через протоку Bab el-Mandeb після атак хуситів на нафтові об’єкти Саудівської Аравії на узбережжі Червоного моря. Одночасно трафік через Ормузьку протоку залишався низьким у вихідні, попри паузу у військових діях між США та Іраном.</p>
<h3>Морські маршрути нафтопродуктів залишаються джерелом логістичного ризику для ринку</h3>
<p>За даними Kpler, на які посилається Reuters, у неділю через Bab el-Mandeb пройшли 11 товарних суден. Це був найнижчий показник за кілька місяців. Через Ормузьку протоку у вихідні щодня проходило менш як 10 товарних суден.</p>
<p>У неділю через Ормузьку протоку пройшли сім суден, серед них три пов’язані з Іраном танкери з нафтопродуктами, які вийшли з протоки. Для ринку нафтопродуктів це важливо не як окремий ціновий індикатор, а як підтвердження того, що ризики для морського постачання зберігаються навіть під час коротких політичних пауз.</p>
<p>Bab el-Mandeb є одним із ключових проходів між Червоним морем і Аденською затокою. Ормузька протока має значення для потоків нафти, конденсату та нафтопродуктів із Перської затоки. Коли рух через такі маршрути скорочується, ринок отримує сигнал про можливі затримки, довші маршрути та додаткові витрати на доставку.</p>
<p>Reuters пов’язує падіння трафіку в Червоному морі з атаками хуситів на саудівські нафтові об’єкти. Для європейського ринку це створює фон підвищеної уваги до морської логістики, оскільки будь-яке подорожчання або ускладнення перевезень енергоресурсів впливає на загальну вартість постачання нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/red-sea-shipping-slows-after-houthi-attack-saudi-arabia-data-shows-2026-07-27/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/trafik-cherez-bab-el-mandeb-i-ormuzku-protoku-zalishivsya-nizkim-pislya-atak-na-saudivski-naftovi-obyekti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco переносить частину відвантажень до Сіді-Керіра: обхід Червоного моря подовжує маршрут майже на місяць</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/saudi-aramco-perenosit-chastinu-vidvantazhen-do-sidi-kerira-obxid-chervonogo-morya-podovzhuye-marshrut-majzhe-na-misyac/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/saudi-aramco-perenosit-chastinu-vidvantazhen-do-sidi-kerira-obxid-chervonogo-morya-podovzhuye-marshrut-majzhe-na-misyac/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 14:32:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154578</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30782-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco переносить частину відвантажень до Сіді-Керіра: обхід Червоного моря подовжує маршрут майже на місяць"/><br />Атаки на судна в Червоному морі та різке скорочення проходу через Ормузьку протоку змушують учасників ринку змінювати маршрути постачання саудівської нафти. Saudi Aramco запропонувала додаткові партії із завантаженням у середземноморському порту Сіді-Керір. Південнокорейська SK Energy зафрахтувала танкер для перевезення 2 млн барелів за $18,5 млн, тоді як обхід небезпечної ділянки навколо Африки додає до рейсу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30782-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco переносить частину відвантажень до Сіді-Керіра: обхід Червоного моря подовжує маршрут майже на місяць"/><br /><p>Атаки на судна в Червоному морі та різке скорочення проходу через Ормузьку протоку змушують учасників ринку змінювати маршрути постачання саудівської нафти. Saudi Aramco запропонувала додаткові партії із завантаженням у середземноморському порту Сіді-Керір. Південнокорейська SK Energy зафрахтувала танкер для перевезення 2 млн барелів за $18,5 млн, тоді як обхід небезпечної ділянки навколо Африки додає до рейсу майже місяць.</p>
<h3>Саудівська нафта отримує альтернативну точку завантаження в Середземному морі</h3>
<p>Saudi Aramco почала пропонувати додаткові партії нафти із завантаженням у Сіді-Керірі в Єгипті після того, як атаки хуситів у Червоному морі спричинили перенаправлення частини саудівських поставок. Використання середземноморського порту дає змогу танкерам не проходити південну частину Червоного моря та Баб-ель-Мандебську протоку, де зберігається підвищена військова небезпека. :contentReference[oaicite:0]{index=0}</p>
<p>SK Energy зафрахтувала надвеликий танкер VLCC для завантаження 2 млн барелів у Сіді-Керірі 18–20 серпня. Вартість фрахту становить $18,5 млн. Водночас судна, які не використовують середземноморську точку завантаження, змушені обходити Африку: такий маршрут збільшує тривалість доставки майже на місяць порівняно зі звичайним проходом через Баб-ель-Мандеб. :contentReference[oaicite:1]{index=1}</p>
<h3>Фізичний потік не зупинився, але пропускна здатність маршрутів знизилася</h3>
<p>Станом на 24 липня через Ормузьку протоку протягом трьох днів поспіль проходило лише по три судна на добу. Через Баб-ель-Мандеб 23 липня пройшли 32 судна проти 26 днем раніше, однак за частину 24 липня було зафіксовано тільки два проходи. Ці показники не свідчать про повне закриття проток, але підтверджують нестабільність судноплавства та необхідність планувати довші резервні маршрути. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p>Для європейських НПЗ наслідком стає не лише подорожчання фрахту. Скорочення доступності близькосхідної та казахстанської нафти змушує середземноморських переробників активніше конкурувати за сорти з Північного моря й Західної Африки. 24 липня фізична ціна Forties досягла $108,77 за барель, тоді як датований Brent оцінювався у $105,70 за барель. Це відображає премію за ресурс, який можна доставити до Європи без проходження найризикованіших ділянок. :contentReference[oaicite:3]{index=3}</p>
<p>Детальніше про значення <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/ormuzka-protoka-mozhe-vidsunuti-stabilizaciyu-naftovogo-rinku-do-2027-roku/">Ормузької протоки для нафтового ринку</a>, ризики для потоків через <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/154433/">Баб-ель-Мандебську протоку</a> та рішення азійських НПЗ щодо <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/pivdennokorejski-ta-yaponski-npz-planuyut-zberegti-marshrut-cherez-chervone-more-dlya-saudivsko%D1%97-nafti/">маршрутів саудівської нафти через Червоне море</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-as-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters: фізичні ціни та перенаправлення саудівських вантажів</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-set-weekly-rise-amid-red-sea-shipping-attacks-kazakhstan-output-cuts-2026-07-24/">Reuters: рух суден через Ормуз і Баб-ель-Мандеб</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30782-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco переносить частину відвантажень до Сіді-Керіра: обхід Червоного моря подовжує маршрут майже на місяць"/><br /><p>Атаки на судна в Червоному морі та різке скорочення проходу через Ормузьку протоку змушують учасників ринку змінювати маршрути постачання саудівської нафти. Saudi Aramco запропонувала додаткові партії із завантаженням у середземноморському порту Сіді-Керір. Південнокорейська SK Energy зафрахтувала танкер для перевезення 2 млн барелів за $18,5 млн, тоді як обхід небезпечної ділянки навколо Африки додає до рейсу майже місяць.</p>
<h3>Саудівська нафта отримує альтернативну точку завантаження в Середземному морі</h3>
<p>Saudi Aramco почала пропонувати додаткові партії нафти із завантаженням у Сіді-Керірі в Єгипті після того, як атаки хуситів у Червоному морі спричинили перенаправлення частини саудівських поставок. Використання середземноморського порту дає змогу танкерам не проходити південну частину Червоного моря та Баб-ель-Мандебську протоку, де зберігається підвищена військова небезпека. :contentReference[oaicite:0]{index=0}</p>
<p>SK Energy зафрахтувала надвеликий танкер VLCC для завантаження 2 млн барелів у Сіді-Керірі 18–20 серпня. Вартість фрахту становить $18,5 млн. Водночас судна, які не використовують середземноморську точку завантаження, змушені обходити Африку: такий маршрут збільшує тривалість доставки майже на місяць порівняно зі звичайним проходом через Баб-ель-Мандеб. :contentReference[oaicite:1]{index=1}</p>
<h3>Фізичний потік не зупинився, але пропускна здатність маршрутів знизилася</h3>
<p>Станом на 24 липня через Ормузьку протоку протягом трьох днів поспіль проходило лише по три судна на добу. Через Баб-ель-Мандеб 23 липня пройшли 32 судна проти 26 днем раніше, однак за частину 24 липня було зафіксовано тільки два проходи. Ці показники не свідчать про повне закриття проток, але підтверджують нестабільність судноплавства та необхідність планувати довші резервні маршрути. :contentReference[oaicite:2]{index=2}</p>
<p>Для європейських НПЗ наслідком стає не лише подорожчання фрахту. Скорочення доступності близькосхідної та казахстанської нафти змушує середземноморських переробників активніше конкурувати за сорти з Північного моря й Західної Африки. 24 липня фізична ціна Forties досягла $108,77 за барель, тоді як датований Brent оцінювався у $105,70 за барель. Це відображає премію за ресурс, який можна доставити до Європи без проходження найризикованіших ділянок. :contentReference[oaicite:3]{index=3}</p>
<p>Детальніше про значення <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/ormuzka-protoka-mozhe-vidsunuti-stabilizaciyu-naftovogo-rinku-do-2027-roku/">Ормузької протоки для нафтового ринку</a>, ризики для потоків через <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/154433/">Баб-ель-Мандебську протоку</a> та рішення азійських НПЗ щодо <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/pivdennokorejski-ta-yaponski-npz-planuyut-zberegti-marshrut-cherez-chervone-more-dlya-saudivsko%D1%97-nafti/">маршрутів саудівської нафти через Червоне море</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/physical-oil-prices-jump-with-some-nearing-110-as-iran-ukraine-wars-hit-supply-2026-07-24/">Reuters: фізичні ціни та перенаправлення саудівських вантажів</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-set-weekly-rise-amid-red-sea-shipping-attacks-kazakhstan-output-cuts-2026-07-24/">Reuters: рух суден через Ормуз і Баб-ель-Мандеб</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/saudi-aramco-perenosit-chastinu-vidvantazhen-do-sidi-kerira-obxid-chervonogo-morya-podovzhuye-marshrut-majzhe-na-misyac/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>SK Energy повезе саудівську нафту навколо Африки, щоб оминути Червоне море</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/sk-energy-poveze-saudivsku-naftu-navkolo-afriki-shhob-ominuti-chervone-more/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/sk-energy-poveze-saudivsku-naftu-navkolo-afriki-shhob-ominuti-chervone-more/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Jul 2026 12:03:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil freight]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Sumed pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154568</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30775-Танкер.jpg" alt="SK Energy повезе саудівську нафту навколо Африки, щоб оминути Червоне море"/><br />Argus 24 липня повідомив, що SK Energy зафрахтувала VLCC DHT Stallion для перевезення саудівської нафти з єгипетського Sidi Kerir до Південної Кореї маршрутом навколо мису Доброї Надії. Схема показує, як безпекові ризики в Червоному морі змінюють маршрути й подовжують логістичний ланцюг нафти для НПЗ. Обхід Баб-ель-Мандебу додає близько 30 днів до рейсу, але знижує ризик [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30775-Танкер.jpg" alt="SK Energy повезе саудівську нафту навколо Африки, щоб оминути Червоне море"/><br /><p>Argus 24 липня повідомив, що SK Energy зафрахтувала VLCC DHT Stallion для перевезення саудівської нафти з єгипетського Sidi Kerir до Південної Кореї маршрутом навколо мису Доброї Надії. Схема показує, як безпекові ризики в Червоному морі змінюють маршрути й подовжують логістичний ланцюг нафти для НПЗ.</p>
<h3>Обхід Баб-ель-Мандебу додає близько 30 днів до рейсу, але знижує ризик проходження небезпечної зони</h3>
<p>За даними Argus, південнокорейська SK Energy забронювала VLCC DHT Stallion для перевезення саудівської нафти з Єгипту до Південної Кореї навколо мису Доброї Надії. Рішення ухвалено після заяв хуситів про намір атакувати судна, пов’язані із Саудівською Аравією, у районі Червоного моря та протоки Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Партія буде завантажена в Sidi Kerir на середземноморському узбережжі Єгипту після прокачування через трубопровід Sumed з Ain Sukhna на узбережжі Червоного моря. Така схема дозволяє саудівській нафті перетнути Єгипет і не проходити Червоне море після завантаження.</p>
<p>Звичайний маршрут із саудівського порту Yanbu до Північно-Східної Азії проходив би на південь через Баб-ель-Мандеб. DHT Stallion натомість піде із Середземного моря в Атлантику і далі навколо півдня Африки. За інформацією учасників ринку, SK Energy зафіксувала фрахт у діапазоні $17–18,5 млн. Argus зазначає, що цей рівень співставний із недавніми ставками Yanbu — Північно-Східна Азія через Баб-ель-Мандеб, але обхідний маршрут додає близько 30 днів до рейсу.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів значення має не лише вартість окремого рейсу. Коли судновласники закладають воєнні страхові премії в спотові угоди або обирають довші маршрути, це змінює економіку переробки й може впливати на маржу НПЗ, котирування продуктів та доступність бензину на імпортозалежних ринках.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2856653-vlcc-takes-cape-route-to-avoid-red-sea">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30775-Танкер.jpg" alt="SK Energy повезе саудівську нафту навколо Африки, щоб оминути Червоне море"/><br /><p>Argus 24 липня повідомив, що SK Energy зафрахтувала VLCC DHT Stallion для перевезення саудівської нафти з єгипетського Sidi Kerir до Південної Кореї маршрутом навколо мису Доброї Надії. Схема показує, як безпекові ризики в Червоному морі змінюють маршрути й подовжують логістичний ланцюг нафти для НПЗ.</p>
<h3>Обхід Баб-ель-Мандебу додає близько 30 днів до рейсу, але знижує ризик проходження небезпечної зони</h3>
<p>За даними Argus, південнокорейська SK Energy забронювала VLCC DHT Stallion для перевезення саудівської нафти з Єгипту до Південної Кореї навколо мису Доброї Надії. Рішення ухвалено після заяв хуситів про намір атакувати судна, пов’язані із Саудівською Аравією, у районі Червоного моря та протоки Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Партія буде завантажена в Sidi Kerir на середземноморському узбережжі Єгипту після прокачування через трубопровід Sumed з Ain Sukhna на узбережжі Червоного моря. Така схема дозволяє саудівській нафті перетнути Єгипет і не проходити Червоне море після завантаження.</p>
<p>Звичайний маршрут із саудівського порту Yanbu до Північно-Східної Азії проходив би на південь через Баб-ель-Мандеб. DHT Stallion натомість піде із Середземного моря в Атлантику і далі навколо півдня Африки. За інформацією учасників ринку, SK Energy зафіксувала фрахт у діапазоні $17–18,5 млн. Argus зазначає, що цей рівень співставний із недавніми ставками Yanbu — Північно-Східна Азія через Баб-ель-Мандеб, але обхідний маршрут додає близько 30 днів до рейсу.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів значення має не лише вартість окремого рейсу. Коли судновласники закладають воєнні страхові премії в спотові угоди або обирають довші маршрути, це змінює економіку переробки й може впливати на маржу НПЗ, котирування продуктів та доступність бензину на імпортозалежних ринках.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2856653-vlcc-takes-cape-route-to-avoid-red-sea">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/sk-energy-poveze-saudivsku-naftu-navkolo-afriki-shhob-ominuti-chervone-more/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent перевищила $100 за барель після атак на саудівські танкери</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/brent-perevishhila-100-za-barel-pislya-atak-na-saudivski-tankeri/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/brent-perevishhila-100-za-barel-pislya-atak-na-saudivski-tankeri/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 21:47:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel pricing]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154540</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30749-Пожежа.jpg" alt="Brent перевищила $100 за барель після атак на саудівські танкери"/><br />23 липня котирування Brent уперше з кінця травня перевищили $100 за барель. Ринок відреагував на повідомлення про атаки хуситів на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі. Нове загострення посилило ризики для постачання нафти після майже повного припинення руху через Ормузьку протоку. Ринок заклав у ціну одночасні ризики для двох ключових маршрутів експорту нафти з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30749-Пожежа.jpg" alt="Brent перевищила $100 за барель після атак на саудівські танкери"/><br /><p>23 липня котирування Brent уперше з кінця травня перевищили $100 за барель. Ринок відреагував на повідомлення про атаки хуситів на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі. Нове загострення посилило ризики для постачання нафти після майже повного припинення руху через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Ринок заклав у ціну одночасні ризики для двох ключових маршрутів експорту нафти з Близького Сходу</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent 23 липня зросли на $6,59, або на 7%, до $100,66 за барель. Це був найвищий рівень майже за два місяці. Від початку липня міжнародний нафтовий еталон подорожчав майже на 40%.</p>
<p>Американська нафта West Texas Intermediate додала $5,45, або 6,3%, і торгувалася по $92,28 за барель. Позначку $90 котирування перевищили вперше з 11 червня. Обидва основні нафтові контракти дорожчали п’ятий торговельний день поспіль.</p>
<p>Зростання відбулося після того, як хусити заявили про військову операцію проти двох танкерів із саудівською нафтою в районі Баб-ель-Мандебської протоки. Державне інформаційне агентство Саудівської Аравії згодом підтвердило, що одне із суден загорілося після нападу в Червоному морі.</p>
<p>Баб-ель-Мандеб став особливо важливим після обмеження руху через Ормузьку протоку. Через нього проходять вантажі, які Саудівська Аравія спрямовує із західного узбережжя до азійських споживачів. Загроза цьому маршруту підвищує не лише вартість нафти, а й витрати на фрахт, страхування та доставлення сировини до НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Атака перевела світові ціни на нафту на вищу швидкість через звуження ще одного торговельного маршруту», — заявив головний економіст Matador Economics Тім Снайдер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-rise-six-week-high-us-iran-tensions-escalate-2026-07-23/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30749-Пожежа.jpg" alt="Brent перевищила $100 за барель після атак на саудівські танкери"/><br /><p>23 липня котирування Brent уперше з кінця травня перевищили $100 за барель. Ринок відреагував на повідомлення про атаки хуситів на два саудівські нафтові танкери в Червоному морі. Нове загострення посилило ризики для постачання нафти після майже повного припинення руху через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Ринок заклав у ціну одночасні ризики для двох ключових маршрутів експорту нафти з Близького Сходу</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent 23 липня зросли на $6,59, або на 7%, до $100,66 за барель. Це був найвищий рівень майже за два місяці. Від початку липня міжнародний нафтовий еталон подорожчав майже на 40%.</p>
<p>Американська нафта West Texas Intermediate додала $5,45, або 6,3%, і торгувалася по $92,28 за барель. Позначку $90 котирування перевищили вперше з 11 червня. Обидва основні нафтові контракти дорожчали п’ятий торговельний день поспіль.</p>
<p>Зростання відбулося після того, як хусити заявили про військову операцію проти двох танкерів із саудівською нафтою в районі Баб-ель-Мандебської протоки. Державне інформаційне агентство Саудівської Аравії згодом підтвердило, що одне із суден загорілося після нападу в Червоному морі.</p>
<p>Баб-ель-Мандеб став особливо важливим після обмеження руху через Ормузьку протоку. Через нього проходять вантажі, які Саудівська Аравія спрямовує із західного узбережжя до азійських споживачів. Загроза цьому маршруту підвищує не лише вартість нафти, а й витрати на фрахт, страхування та доставлення сировини до НПЗ.</p>
<blockquote><p>«Атака перевела світові ціни на нафту на вищу швидкість через звуження ще одного торговельного маршруту», — заявив головний економіст Matador Economics Тім Снайдер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-rise-six-week-high-us-iran-tensions-escalate-2026-07-23/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/24/brent-perevishhila-100-za-barel-pislya-atak-na-saudivski-tankeri/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Обхід Червоного моря може подовжити рейс танкера на 34 дні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/obxid-chervonogo-morya-mozhe-podovzhiti-rejs-tankera-na-34-dni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/obxid-chervonogo-morya-mozhe-podovzhiti-rejs-tankera-na-34-dni/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 08:37:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[freight costs]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rerouting]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[перенаправлення танкерів]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154519</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30741-Танкер.jpg" alt="Обхід Червоного моря може подовжити рейс танкера на 34 дні"/><br />П’ять танкерів змінили курс у Червоному морі після попередження про небезпеку для суден, що працюють із портами Саудівської Аравії. Альтернативний маршрут до азійських покупців суттєво збільшує відстань і транспортні витрати. Закриття південного виходу з Червоного моря позбавило б Саудівську Аравію головної альтернативи Ормузькій протоці Reuters повідомило 22 липня, що частина танкерів, які завантажилися в саудівському [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30741-Танкер.jpg" alt="Обхід Червоного моря може подовжити рейс танкера на 34 дні"/><br /><p>П’ять танкерів змінили курс у Червоному морі після попередження про небезпеку для суден, що працюють із портами Саудівської Аравії. Альтернативний маршрут до азійських покупців суттєво збільшує відстань і транспортні витрати.</p>
<h3>Закриття південного виходу з Червоного моря позбавило б Саудівську Аравію головної альтернативи Ормузькій протоці</h3>
<p>Reuters повідомило 22 липня, що частина танкерів, які завантажилися в саудівському порту Янбу, повернула до Суецького каналу замість руху на південь через Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Доставлення саудівської нафти з Червоного моря до Азії через Суецький канал і навколо Африки додає близько 10 тис. морських миль та 34 дні плавання. Додаткові витрати на фрахт оцінено більш ніж у $5 млн на рейс без урахування пального та страхування. Прохід Суецьким каналом коштує ще приблизно $1 млн на судно.</p>
<p>Грецьке міністерство судноплавства попередило національний флот про підвищений ризик і закликало координувати переходи з військово-морською місією ЄС Aspides.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/more-ships-change-course-red-sea-after-houthi-threats-shipping-data-shows-2026-07-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30741-Танкер.jpg" alt="Обхід Червоного моря може подовжити рейс танкера на 34 дні"/><br /><p>П’ять танкерів змінили курс у Червоному морі після попередження про небезпеку для суден, що працюють із портами Саудівської Аравії. Альтернативний маршрут до азійських покупців суттєво збільшує відстань і транспортні витрати.</p>
<h3>Закриття південного виходу з Червоного моря позбавило б Саудівську Аравію головної альтернативи Ормузькій протоці</h3>
<p>Reuters повідомило 22 липня, що частина танкерів, які завантажилися в саудівському порту Янбу, повернула до Суецького каналу замість руху на південь через Баб-ель-Мандеб.</p>
<p>Доставлення саудівської нафти з Червоного моря до Азії через Суецький канал і навколо Африки додає близько 10 тис. морських миль та 34 дні плавання. Додаткові витрати на фрахт оцінено більш ніж у $5 млн на рейс без урахування пального та страхування. Прохід Суецьким каналом коштує ще приблизно $1 млн на судно.</p>
<p>Грецьке міністерство судноплавства попередило національний флот про підвищений ризик і закликало координувати переходи з військово-морською місією ЄС Aspides.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/more-ships-change-course-red-sea-after-houthi-threats-shipping-data-shows-2026-07-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/obxid-chervonogo-morya-mozhe-podovzhiti-rejs-tankera-na-34-dni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Через Ормузьку протоку 22 липня не пройшло жодного видимого VLCC: Kpler зафіксував лише три товарні судна</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/154516/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/154516/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 05:37:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154516</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30739-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Через Ормузьку протоку 22 липня не пройшло жодного видимого VLCC: Kpler зафіксував лише три товарні судна"/><br />Reuters 22 липня повідомило про подальше скорочення руху суден через Ормузьку протоку. За даними Kpler, у вівторок протоку перетнули лише три товарні судна проти чотирьох днем раніше, а видимого проходу великих нафтових танкерів класу VLCC не було. Фізична логістика нафти залишається вразливою, навіть коли ринок бачить окремі цінові коливання За даними Kpler, які наводить Reuters, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30739-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Через Ормузьку протоку 22 липня не пройшло жодного видимого VLCC: Kpler зафіксував лише три товарні судна"/><br /><p>Reuters 22 липня повідомило про подальше скорочення руху суден через Ормузьку протоку. За даними Kpler, у вівторок протоку перетнули лише три товарні судна проти чотирьох днем раніше, а видимого проходу великих нафтових танкерів класу VLCC не було.</p>
<h3>Фізична логістика нафти залишається вразливою, навіть коли ринок бачить окремі цінові коливання</h3>
<p>За даними Kpler, які наводить Reuters, 22 липня через Ормузьку протоку пройшли три товарні судна. Серед них вантажне судно Kaiser вийшло з протоки з вантажем, суховантаж H7 Smb8 увійшов у баласті, а Hsin Ocean увійшло з вантажем рафінованого пальмового олеїну.</p>
<p>Reuters окремо зазначає, що видимого проходу танкерів VLCC або LNG-танкерів у цей день не було. Для ринку сирої нафти це важливий фізичний індикатор, оскільки саме великі танкери забезпечують значну частину міжрегіональних потоків сировини.</p>
<p>Проблема не обмежилася Ормузом. У Червоному морі два танкери із саудівською нафтою для Азії розвернулися, коли прямували до Баб-ель-Мандебської протоки. Причиною стали погрози хуситів, які заявили про намір блокувати саудівські нафтові перевезення через цей маршрут.</p>
<p>У матеріалі Reuters ідеться, що такі події вказують на ризик одночасного порушення судноплавства через два критично важливі енергетичні вузли. Хусити також повідомили судноплавним компаніям, що їм не слід завантажувати або розвантажувати вантажі в саудівських портах, інакше вони можуть стати ціллю.</p>
<p>Для ринку бензинів та інших нафтопродуктів цей логістичний фактор важливий через його вплив на доступність сирої нафти для НПЗ, тривалість рейсів, завантаження флоту та вартість морського транспортування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/hormuz-vessel-crossings-fall-further-security-concerns-linger-2026-07-22/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30739-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Через Ормузьку протоку 22 липня не пройшло жодного видимого VLCC: Kpler зафіксував лише три товарні судна"/><br /><p>Reuters 22 липня повідомило про подальше скорочення руху суден через Ормузьку протоку. За даними Kpler, у вівторок протоку перетнули лише три товарні судна проти чотирьох днем раніше, а видимого проходу великих нафтових танкерів класу VLCC не було.</p>
<h3>Фізична логістика нафти залишається вразливою, навіть коли ринок бачить окремі цінові коливання</h3>
<p>За даними Kpler, які наводить Reuters, 22 липня через Ормузьку протоку пройшли три товарні судна. Серед них вантажне судно Kaiser вийшло з протоки з вантажем, суховантаж H7 Smb8 увійшов у баласті, а Hsin Ocean увійшло з вантажем рафінованого пальмового олеїну.</p>
<p>Reuters окремо зазначає, що видимого проходу танкерів VLCC або LNG-танкерів у цей день не було. Для ринку сирої нафти це важливий фізичний індикатор, оскільки саме великі танкери забезпечують значну частину міжрегіональних потоків сировини.</p>
<p>Проблема не обмежилася Ормузом. У Червоному морі два танкери із саудівською нафтою для Азії розвернулися, коли прямували до Баб-ель-Мандебської протоки. Причиною стали погрози хуситів, які заявили про намір блокувати саудівські нафтові перевезення через цей маршрут.</p>
<p>У матеріалі Reuters ідеться, що такі події вказують на ризик одночасного порушення судноплавства через два критично важливі енергетичні вузли. Хусити також повідомили судноплавним компаніям, що їм не слід завантажувати або розвантажувати вантажі в саудівських портах, інакше вони можуть стати ціллю.</p>
<p>Для ринку бензинів та інших нафтопродуктів цей логістичний фактор важливий через його вплив на доступність сирої нафти для НПЗ, тривалість рейсів, завантаження флоту та вартість морського транспортування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/hormuz-vessel-crossings-fall-further-security-concerns-linger-2026-07-22/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/154516/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/red-sea/feed/ ) in 0.46785 seconds, on Aug 17th, 2026 at 5:22 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 17th, 2026 at 6:22 pm UTC -->