<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Рябцев</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ryabcev/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЕКСПЕРТНА ДУМКА: 5 реакторів Україні за $30 млрд &#8212; це щось дуже дивне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2021/09/16/ekspertna-dumka-5-reaktoriv-ukra%d1%97ni-za-30-mlrd-ce-shhos-duzhe-divne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2021/09/16/ekspertna-dumka-5-reaktoriv-ukra%d1%97ni-za-30-mlrd-ce-shhos-duzhe-divne/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Sep 2021 12:10:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[АЭС]]></category>
		<category><![CDATA[ДБР]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Псіхєя"]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=142499</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/24448-Рябцев.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: 5 реакторів Україні за $30 млрд &#8212; це щось дуже дивне"/><br />Український "Енергоатом" і американська компанія Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків на українських АЕС загальною вартістю 30 мільярдів доларів. Ці гроші планують залучити у вигляді інвестицій. Наскільки реальними є підписані меморандуми, коли будуть побудовані перші реактори, та чому в Україні не треба будувати приватні атомні електростанції.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/24448-Рябцев.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: 5 реакторів Україні за $30 млрд &#8212; це щось дуже дивне"/><br /><p>Український &#171;Енергоатом&#187; і американська компанія Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків на українських АЕС загальною вартістю 30 мільярдів доларів. Ці гроші планують залучити у вигляді інвестицій. Наскільки реальними є підписані меморандуми, коли будуть побудовані перші реактори, та чому в Україні не треба будувати приватні атомні електростанції.<br />
<span id="more-142499"></span><br />
З цього приводу  думками  <a href="https://apostrophe.ua/ua/article/economy/jenergetika/2021-09-03/pyat-reaktorov-ukraine-za-30-milliardov---eto-chto-to-ochen-strannoe---energeticheskiy-ekspert/41576">поділився</a> директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.</p>
<p>—<strong> Ці підписані угоди в США мають якесь реальне значення та вплив на енергетичний сектор у нашій країні?</strong></p>
<p>— По-перше, угод ніяких немає, є лише декларація про наміри. Тобто там немає якихось конкретних домовленостей, є лише згода продовжити співпрацю в цих напрямках. Чесно кажучи, стосовно малих ядерних реакторів була така собі домовленість ще попередньо. Частина енергетичної делегації вже була проінформована, що такої домовленості можна досягти, тому що це дуже потрібно українській енергетиці, оскільки саме малі ядерні реактори можуть допомогти збалансувати об’єднану енергетичну систему, на відміну від великих ядерних реакторів.</p>
<p>Вони не можуть змінювати потужність упродовж доби чи впродовж місяця. Тобто немає можливості просто взяти і зменшити виробіток електричної енергії на атомній електростанції. Можна лише її відімкнути від об’єднаної енергетичної системи так, щоби вона працювала вхолосту.</p>
<p>Натомість малі ядерні реактори, модульні ядерні реактори можуть балансувати потужність у достатньо великому діапазоні. На жаль, лише американські компанії володіють відповідними технологіями.</p>
<p>Проте це не буде завтра, навіть не післязавтра, тому що ці технології потрібно ще доопрацювати, вивести в промислову площину. Крім того, потрібно буде після їхнього доопрацювання отримати спеціальну ліцензію, щоби їх можна було в Україні впровадити, побудувати.</p>
<p>Щодо великої &#171;угоди&#187; між &#171;Енергоатомом&#187; і Westinghouse про побудову п’яти ядерних реакторів на загальну суму 30 млрд доларів &#8212; це щось дуже дивне. Ці названі цифри не відповідають історії побудови ядерних реакторів типу АР-1000, тому що зараз намагаються добудувати в Америці два реактори такого типу. Один із них має бути запущений на тестову експлуатацію в цьому році. Інший — у наступному році. Так от, на їхню побудово американці витратили близько 10 років та понад 25 млрд доларів. На два реактори. Тому не можна казати, що вже щось у нас буде збудовано навіть через п’ять років. У найкращому разі, якщо ця угода набуде якихось реальних обрисів, то ми зможемо сподіватися на добудову одного з реакторів, наприклад, на базі Хмельницької атомної електростанції десь після 2035 року в найкращому випадку.</p>
<p><strong>— Westinghouse не свої гроші вкладатиме? Чому меморандум підписали з приватною компанією?</strong></p>
<p>Я взагалі є дуже великим супротивником будь-якого акціонування чи приватизації українських атомних електростанцій. На мою думку, атомна генерація в Україні має перебувати під стовідсотковим контролем та управлінням виключно держави. Ніякі приватні атомні електростанції в Україні з її дуже сумною ядерною історією будуватися не можуть. Це, на мою думку, нісенітниця.</p>
<p>Крім того, прописані в декларації наміри настільки примарні та розмиті, що я б взагалі зараз не став би говорити про якийсь прорив в енергетичній сфері. Це, до речі, стосується й декларації, яку було підписано Міністерствами енергетики України та Сполучених Штатів Америки. Якщо просто прочитати цю декларацію, то, окрім бажання щось робити в майбутньому спільно, нічого конкретного не сказано. Окрім того, що сторони домовилися зустрітися на так званій інавгураційній зустрічі в майбутньому, і все. Тобто це політичні домовленості, які є доволі очікуваними, а результатів найближчі 10 років очікувати не варто.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/24448-Рябцев.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: 5 реакторів Україні за $30 млрд &#8212; це щось дуже дивне"/><br /><p>Український &#171;Енергоатом&#187; і американська компанія Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків на українських АЕС загальною вартістю 30 мільярдів доларів. Ці гроші планують залучити у вигляді інвестицій. Наскільки реальними є підписані меморандуми, коли будуть побудовані перші реактори, та чому в Україні не треба будувати приватні атомні електростанції.<br />
<span id="more-142499"></span><br />
З цього приводу  думками  <a href="https://apostrophe.ua/ua/article/economy/jenergetika/2021-09-03/pyat-reaktorov-ukraine-za-30-milliardov---eto-chto-to-ochen-strannoe---energeticheskiy-ekspert/41576">поділився</a> директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.</p>
<p>—<strong> Ці підписані угоди в США мають якесь реальне значення та вплив на енергетичний сектор у нашій країні?</strong></p>
<p>— По-перше, угод ніяких немає, є лише декларація про наміри. Тобто там немає якихось конкретних домовленостей, є лише згода продовжити співпрацю в цих напрямках. Чесно кажучи, стосовно малих ядерних реакторів була така собі домовленість ще попередньо. Частина енергетичної делегації вже була проінформована, що такої домовленості можна досягти, тому що це дуже потрібно українській енергетиці, оскільки саме малі ядерні реактори можуть допомогти збалансувати об’єднану енергетичну систему, на відміну від великих ядерних реакторів.</p>
<p>Вони не можуть змінювати потужність упродовж доби чи впродовж місяця. Тобто немає можливості просто взяти і зменшити виробіток електричної енергії на атомній електростанції. Можна лише її відімкнути від об’єднаної енергетичної системи так, щоби вона працювала вхолосту.</p>
<p>Натомість малі ядерні реактори, модульні ядерні реактори можуть балансувати потужність у достатньо великому діапазоні. На жаль, лише американські компанії володіють відповідними технологіями.</p>
<p>Проте це не буде завтра, навіть не післязавтра, тому що ці технології потрібно ще доопрацювати, вивести в промислову площину. Крім того, потрібно буде після їхнього доопрацювання отримати спеціальну ліцензію, щоби їх можна було в Україні впровадити, побудувати.</p>
<p>Щодо великої &#171;угоди&#187; між &#171;Енергоатомом&#187; і Westinghouse про побудову п’яти ядерних реакторів на загальну суму 30 млрд доларів &#8212; це щось дуже дивне. Ці названі цифри не відповідають історії побудови ядерних реакторів типу АР-1000, тому що зараз намагаються добудувати в Америці два реактори такого типу. Один із них має бути запущений на тестову експлуатацію в цьому році. Інший — у наступному році. Так от, на їхню побудово американці витратили близько 10 років та понад 25 млрд доларів. На два реактори. Тому не можна казати, що вже щось у нас буде збудовано навіть через п’ять років. У найкращому разі, якщо ця угода набуде якихось реальних обрисів, то ми зможемо сподіватися на добудову одного з реакторів, наприклад, на базі Хмельницької атомної електростанції десь після 2035 року в найкращому випадку.</p>
<p><strong>— Westinghouse не свої гроші вкладатиме? Чому меморандум підписали з приватною компанією?</strong></p>
<p>Я взагалі є дуже великим супротивником будь-якого акціонування чи приватизації українських атомних електростанцій. На мою думку, атомна генерація в Україні має перебувати під стовідсотковим контролем та управлінням виключно держави. Ніякі приватні атомні електростанції в Україні з її дуже сумною ядерною історією будуватися не можуть. Це, на мою думку, нісенітниця.</p>
<p>Крім того, прописані в декларації наміри настільки примарні та розмиті, що я б взагалі зараз не став би говорити про якийсь прорив в енергетичній сфері. Це, до речі, стосується й декларації, яку було підписано Міністерствами енергетики України та Сполучених Штатів Америки. Якщо просто прочитати цю декларацію, то, окрім бажання щось робити в майбутньому спільно, нічого конкретного не сказано. Окрім того, що сторони домовилися зустрітися на так званій інавгураційній зустрічі в майбутньому, і все. Тобто це політичні домовленості, які є доволі очікуваними, а результатів найближчі 10 років очікувати не варто.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2021/09/16/ekspertna-dumka-5-reaktoriv-ukra%d1%97ni-za-30-mlrd-ce-shhos-duzhe-divne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Геннадия Рябцева поздравляем с Днем рождения!</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/08/18/gennadiya-ryabceva-pozdravlyaem-s-dnem-rozhdeniya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/08/18/gennadiya-ryabceva-pozdravlyaem-s-dnem-rozhdeniya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 18 Aug 2020 07:32:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[День рождения]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[поздравляем]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=136753</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21833-Рябцев.jpg" alt="Геннадия Рябцева поздравляем с Днем рождения!"/><br />Поздравляем директора специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадия Леонидовича Рябцева с Днем рождения!
Искренне желаем  крепкого здоровья, бодрости, душевной гармонии и оптимизма, счастья и благополучия.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21833-Рябцев.jpg" alt="Геннадия Рябцева поздравляем с Днем рождения!"/><br /><p>Поздравляем директора специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадия Леонидовича Рябцева с Днем рождения!</p>
<p>Искренне желаем  крепкого здоровья, бодрости, душевной гармонии и оптимизма, счастья и благополучия.<br />
<span id="more-136753"></span></p>
<p>Желаем новых творческих идей, выгодных вложений, широких возможностей и перспективных проектов, надежных партнеров, добросовестных коллег и  осуществления всех замыслов!</p>
<p>Пусть накопленный жизненный опыт и мудрость помогает в достижении новых высот.</p>
<p><img class="aligncenter wp-image-136756" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/08/Открытка-с-днем-рождения.jpg" alt="Открытка-с-днем-рождения" width="592" height="444" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Коллектив НТЦ «Психея».</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21833-Рябцев.jpg" alt="Геннадия Рябцева поздравляем с Днем рождения!"/><br /><p>Поздравляем директора специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадия Леонидовича Рябцева с Днем рождения!</p>
<p>Искренне желаем  крепкого здоровья, бодрости, душевной гармонии и оптимизма, счастья и благополучия.<br />
<span id="more-136753"></span></p>
<p>Желаем новых творческих идей, выгодных вложений, широких возможностей и перспективных проектов, надежных партнеров, добросовестных коллег и  осуществления всех замыслов!</p>
<p>Пусть накопленный жизненный опыт и мудрость помогает в достижении новых высот.</p>
<p><img class="aligncenter wp-image-136756" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/08/Открытка-с-днем-рождения.jpg" alt="Открытка-с-днем-рождения" width="592" height="444" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Коллектив НТЦ «Психея».</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/08/18/gennadiya-ryabceva-pozdravlyaem-s-dnem-rozhdeniya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні &#8212; Рябцев</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/05/11/ekspertna-dumka-nestacha-manevrenix-potuzhnostej-vinikla-ne-sogodni-ryabcev/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/05/11/ekspertna-dumka-nestacha-manevrenix-potuzhnostej-vinikla-ne-sogodni-ryabcev/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 May 2020 06:39:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[АЭС]]></category>
		<category><![CDATA[ДБР]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Псіхєя"]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=135198</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21153-рябцев_в_костюме.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні &#8212; Рябцев"/><br />Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні. І промислове виробництво в Україні скоротилося задовго до появи коронавірусу. І не ДТЕК - причина виникнення проблеми. Вона - в неспроможності колишньої (і нинішньої) влади до стратегічного планування, нездатності чітко відокремити інтереси держави й суб'єктів господарювання, нехтуванням пріоритету енергетичної безпеки на догоду іноземному "інвесторові", точніше фінансовому спекулянту, здатному на будь-який злочин заради трьохсот відсотків прибутку.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21153-рябцев_в_костюме.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні &#8212; Рябцев"/><br /><p>Прогнозним балансом електричної енергії на 2020 рік &#171;передбачено виведення підприємства державного сектору економіки атомної галузі в резерв та роботу на зниженій потужності енергоблоків. Натомість збільшено обсяг закупівлі електроенергії у приватних компаній. У зв&#8217;язку  з цим Д<span lang="uk">ержавне бюро розслідувань (ДБР) почало досудове розслідування за фактом можливих неправомірних дій посадових осіб Мінекоенерго в зв&#8217;язку зі зниженням потужності енергоблоків АЕС України на користь збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній.</span><span id="more-135198"></span></p>
<p>З цього <a href="https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3063715723671894&amp;id=100001004895911">приводу  думками</a> на сторінці у Фейсбук поділився директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.</p>
<p>Як відомо, існує два види генерації: базова і маневрена. Перша забезпечує сталу, постійну, незмінну генерацію електричної енергії впродовж доби (24/7). Друга дозволяє контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби і триваліших періодів часу. До базової генерації відносять, в основному, АЕС і ГЕС. До маневреної &#8212; ТЕС і ГАЕС. Потужностей першого виду генерації в Україні в надлишку. Потужності другого &#8212; в дефіциті.</p>
<p>Основними споживачами базової генерації є покупці, які забезпечують великий, постійний, стабільний попит. Це, насамперед, промислові підприємства, що працюють в режимі 24/<wbr />7. Споживачі ТЕС &#8212; в основному &#171;негарантовані&#187; покупці (прийшли &#8212; увімкнули, пішли &#8212; вимкнули; потрібно &#8212; придбали, не потрібно &#8212; ні).</p>
<p>Промислове виробництво в Україні скоротилося приблизно на 10 %. І це відбулося не через запровадження карантинних заходів (тобто не через коронавірус), а внаслідок реалізації політики, спрямованої на деіндустріаліза<wbr />цію нашої держави. Згадайте: хто з політиків, які при владі, щось казав про необхідність зведення нових металургійних, хімічних, машино- чи суднобудівних підприємств? Натомість усі розповідають про &#171;Україну &#8212; аграрну державу&#187;.</p>
<blockquote><p>&#171;Отже, надлишок базової генерації зріс і, через коронавірус, зростатиме й надалі.</p></blockquote>
<p>Нагадаю: контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби, маневруючи енергоблоками АЕС, &#8212; це як забивати гвіздок мікроскопом. Отже, АЕС станції не здатні збільшувати виробіток щоранку і щовечора і зменшувати його щоночі. Теоретично, вночі енергію можна &#171;складувати&#187;, але акумулюючих потужностей в Україні також не вистачає, окільки численні &#171;активісти&#187; не хочуть добудови ГАЕС.<br />
Тому рішення перевести три блоки АЕС у резерв є цілком логічним, оскільки це відповідає згаданому вище 10-відсотковому<wbr /> скороченню споживання з боку промислових підприємств. Підкреслюю: не заглушити, не вивести з експлуатації, а перевести в резерв до відновлення обсягів промислового виробництва (якщо за нинішньої політики воно колись відновиться).</p>
<p>Нагадаю: вранішні й вечірні піки споживання електроенергії нікуди не зникли. Адже кількість українців, які щоденно вмикають і вимикають електроприлади,<wbr /> за рік не змінилася. Більше того, додалася необхідність чимось компенсувати небаланси, які виникли через непродумане (як на мене &#8212; злочинне) введення в експлуатацію станцій на ВДЕ (насамперед, СЕС). Чому непродумане? Тому що сонце і вітер &#171;працюють&#187; не завжди. А які станції можуть контрольовано збільшувати обсяг виробництва електроенергії,<wbr /> коли сідає сонечко або вщухає вітер? Ті, що в дефіциті, &#8212; ТЕС і ГАЕС. І, на жаль, більшість ТЕС дійсно приватні.</p>
<p>До речі, згадайте, що постійно кажуть наші політики?</p>
<blockquote><p>&#171;Що держава нездатна ефективно управляти власністю, тому державні АЕС і ГЕС варто якнайшвидше приватизувати! І тепер ті ж самі можновладці щось розповідають про &#171;злочинне збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній&#187;?</p></blockquote>
<p>Отже, якщо й висувати звинувачення до влади, то в цьому (конкретно цьому) питанні &#8212; не до чинної. Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні. І промислове виробництво в Україні скоротилося задовго до появи коронавірусу. І не ДТЕК &#8212; причина виникнення проблеми. Вона &#8212; в неспроможності колишньої (і нинішньої) влади до стратегічного планування, нездатності чітко відокремити інтереси держави й суб&#8217;єктів господарювання,<wbr /> нехтуванням пріоритету енергетичної безпеки на догоду іноземному &#171;інвесторові&#187;, точніше фінансовому спекулянту, здатному на будь-який злочин заради трьохсот відсотків прибутку.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/21153-рябцев_в_костюме.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні &#8212; Рябцев"/><br /><p>Прогнозним балансом електричної енергії на 2020 рік &#171;передбачено виведення підприємства державного сектору економіки атомної галузі в резерв та роботу на зниженій потужності енергоблоків. Натомість збільшено обсяг закупівлі електроенергії у приватних компаній. У зв&#8217;язку  з цим Д<span lang="uk">ержавне бюро розслідувань (ДБР) почало досудове розслідування за фактом можливих неправомірних дій посадових осіб Мінекоенерго в зв&#8217;язку зі зниженням потужності енергоблоків АЕС України на користь збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній.</span><span id="more-135198"></span></p>
<p>З цього <a href="https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3063715723671894&amp;id=100001004895911">приводу  думками</a> на сторінці у Фейсбук поділився директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев.</p>
<p>Як відомо, існує два види генерації: базова і маневрена. Перша забезпечує сталу, постійну, незмінну генерацію електричної енергії впродовж доби (24/7). Друга дозволяє контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби і триваліших періодів часу. До базової генерації відносять, в основному, АЕС і ГЕС. До маневреної &#8212; ТЕС і ГАЕС. Потужностей першого виду генерації в Україні в надлишку. Потужності другого &#8212; в дефіциті.</p>
<p>Основними споживачами базової генерації є покупці, які забезпечують великий, постійний, стабільний попит. Це, насамперед, промислові підприємства, що працюють в режимі 24/<wbr />7. Споживачі ТЕС &#8212; в основному &#171;негарантовані&#187; покупці (прийшли &#8212; увімкнули, пішли &#8212; вимкнули; потрібно &#8212; придбали, не потрібно &#8212; ні).</p>
<p>Промислове виробництво в Україні скоротилося приблизно на 10 %. І це відбулося не через запровадження карантинних заходів (тобто не через коронавірус), а внаслідок реалізації політики, спрямованої на деіндустріаліза<wbr />цію нашої держави. Згадайте: хто з політиків, які при владі, щось казав про необхідність зведення нових металургійних, хімічних, машино- чи суднобудівних підприємств? Натомість усі розповідають про &#171;Україну &#8212; аграрну державу&#187;.</p>
<blockquote><p>&#171;Отже, надлишок базової генерації зріс і, через коронавірус, зростатиме й надалі.</p></blockquote>
<p>Нагадаю: контрольовано зменшувати і збільшувати обсяг виробництва електроенергії в межах доби, маневруючи енергоблоками АЕС, &#8212; це як забивати гвіздок мікроскопом. Отже, АЕС станції не здатні збільшувати виробіток щоранку і щовечора і зменшувати його щоночі. Теоретично, вночі енергію можна &#171;складувати&#187;, але акумулюючих потужностей в Україні також не вистачає, окільки численні &#171;активісти&#187; не хочуть добудови ГАЕС.<br />
Тому рішення перевести три блоки АЕС у резерв є цілком логічним, оскільки це відповідає згаданому вище 10-відсотковому<wbr /> скороченню споживання з боку промислових підприємств. Підкреслюю: не заглушити, не вивести з експлуатації, а перевести в резерв до відновлення обсягів промислового виробництва (якщо за нинішньої політики воно колись відновиться).</p>
<p>Нагадаю: вранішні й вечірні піки споживання електроенергії нікуди не зникли. Адже кількість українців, які щоденно вмикають і вимикають електроприлади,<wbr /> за рік не змінилася. Більше того, додалася необхідність чимось компенсувати небаланси, які виникли через непродумане (як на мене &#8212; злочинне) введення в експлуатацію станцій на ВДЕ (насамперед, СЕС). Чому непродумане? Тому що сонце і вітер &#171;працюють&#187; не завжди. А які станції можуть контрольовано збільшувати обсяг виробництва електроенергії,<wbr /> коли сідає сонечко або вщухає вітер? Ті, що в дефіциті, &#8212; ТЕС і ГАЕС. І, на жаль, більшість ТЕС дійсно приватні.</p>
<p>До речі, згадайте, що постійно кажуть наші політики?</p>
<blockquote><p>&#171;Що держава нездатна ефективно управляти власністю, тому державні АЕС і ГЕС варто якнайшвидше приватизувати! І тепер ті ж самі можновладці щось розповідають про &#171;злочинне збільшення обсягів закупівлі електроенергії у приватних компаній&#187;?</p></blockquote>
<p>Отже, якщо й висувати звинувачення до влади, то в цьому (конкретно цьому) питанні &#8212; не до чинної. Нестача маневрених потужностей виникла не сьогодні. І промислове виробництво в Україні скоротилося задовго до появи коронавірусу. І не ДТЕК &#8212; причина виникнення проблеми. Вона &#8212; в неспроможності колишньої (і нинішньої) влади до стратегічного планування, нездатності чітко відокремити інтереси держави й суб&#8217;єктів господарювання,<wbr /> нехтуванням пріоритету енергетичної безпеки на догоду іноземному &#171;інвесторові&#187;, точніше фінансовому спекулянту, здатному на будь-який злочин заради трьохсот відсотків прибутку.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/05/11/ekspertna-dumka-nestacha-manevrenix-potuzhnostej-vinikla-ne-sogodni-ryabcev/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Усі заяви від ОПЕК+  впливають на ситуацію винятково інформаційно</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/15/ekspertna-dumka-usi-zayavi-vid-opek-vplivayut-na-situaciyu-vinyatkovo-informacijno/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/15/ekspertna-dumka-usi-zayavi-vid-opek-vplivayut-na-situaciyu-vinyatkovo-informacijno/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Apr 2020 10:33:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=134767</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20967-рябцев_в_костюме.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Усі заяви від ОПЕК+  впливають на ситуацію винятково інформаційно"/><br />Чому скорочення видобутку нафти країнами ОПЕК+ не матиме наслідків в коментарі директора Науково-технічного центру Психея — Геннадія Рябцева.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20967-рябцев_в_костюме.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Усі заяви від ОПЕК+  впливають на ситуацію винятково інформаційно"/><br /><p>12 квітня країни <span class="hiddenSpellError">ОПЕК+</span> підписали угоду про скорочення видобутку нафти.  У травні-червні планується скоротити видобування до 10 млн барелів на добу, до кінця 2020 року – до 8 млн барелів, до 30 квітня 2022 року – до 6 млн барелів на добу.<span id="more-134767"></span></p>
<p><strong>Чому скорочення видобутку нафти країнами <span class="hiddenSpellError">ОПЕК+</span> не матиме наслідків в коментарі директора Науково-технічного центру Психея — Геннадія Рябцева.</strong></p>
<p>&#171;Усі заяви, які роблять представники держав-членів <span class="hiddenSpellError">ОПЕК+</span> та інші незалежні експортери щодо скорочення видобутку нафти впливають на ситуацію винятково інформаційно&#187;, – вважає директор НТЦ.</p>
<p>За оцінками фінансових аналітиків, щоб втримати котування нафти на рівні $30-35 за барель потрібно скоротити обсяги видобутку на 15-20 млн барелів на добу. Оголошене скорочення – 10 млн за барель лише на два місяці, тоді 8 млн та 6 млн – виглядає символічним, оскільки щодобово видобувається до 100 млн барелів.</p>
<p>Наслідки від цієї угоди залежатимуть від того, як розподіляться квоти між учасниками, але вони будуть доволі невеликі.</p>
<p>Подальша динаміка котувань визначатиметься цілями інвестиційних фондів, і складається враження, що зараз стоїть завдання витіснити з біржових, валютних та сировинних ринків невеликих гравців і заробити додаткові кошти на цих коливаннях.</p>
<p>У структурі нафтових котувань співвідношення між попитом та пропонуванням визначає лише третину ціни. Все інше припадає на приплив та відтік спекулятивного капіталу великих інвестиційних, трастових, пенсійних, венчурних фондів.</p>
<p>Тобто, незалежно від того, скільки саме нафти надходитиме на ринок, нафтові котування можуть змінюватися у достатньо широкому діапазоні, оскільки біржі зацікавлені у їхній більшій амплітуді коливання.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/04/13/ekspertnoe-mnenie-dostignutye-dogovorennosti-stran-opek-i-g20-ne-tolko-ne-uluchshat-situaciyu-no-ne-smogut-dazhe-ee-stabilizirovat/">Читайте в</a> &#171;Терміналі&#187;,  <span lang="uk">нафтова війна, основними учасниками якої стали Саудівська Аравія і Російська Федерація, привела до обвалу нафтових ф&#8217;ючерсів &#8212; таку думку висловив директор НТЦ «Психея» Сергій Сапегін. </span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20967-рябцев_в_костюме.jpg" alt="ЕКСПЕРТНА ДУМКА: Усі заяви від ОПЕК+  впливають на ситуацію винятково інформаційно"/><br /><p>12 квітня країни <span class="hiddenSpellError">ОПЕК+</span> підписали угоду про скорочення видобутку нафти.  У травні-червні планується скоротити видобування до 10 млн барелів на добу, до кінця 2020 року – до 8 млн барелів, до 30 квітня 2022 року – до 6 млн барелів на добу.<span id="more-134767"></span></p>
<p><strong>Чому скорочення видобутку нафти країнами <span class="hiddenSpellError">ОПЕК+</span> не матиме наслідків в коментарі директора Науково-технічного центру Психея — Геннадія Рябцева.</strong></p>
<p>&#171;Усі заяви, які роблять представники держав-членів <span class="hiddenSpellError">ОПЕК+</span> та інші незалежні експортери щодо скорочення видобутку нафти впливають на ситуацію винятково інформаційно&#187;, – вважає директор НТЦ.</p>
<p>За оцінками фінансових аналітиків, щоб втримати котування нафти на рівні $30-35 за барель потрібно скоротити обсяги видобутку на 15-20 млн барелів на добу. Оголошене скорочення – 10 млн за барель лише на два місяці, тоді 8 млн та 6 млн – виглядає символічним, оскільки щодобово видобувається до 100 млн барелів.</p>
<p>Наслідки від цієї угоди залежатимуть від того, як розподіляться квоти між учасниками, але вони будуть доволі невеликі.</p>
<p>Подальша динаміка котувань визначатиметься цілями інвестиційних фондів, і складається враження, що зараз стоїть завдання витіснити з біржових, валютних та сировинних ринків невеликих гравців і заробити додаткові кошти на цих коливаннях.</p>
<p>У структурі нафтових котувань співвідношення між попитом та пропонуванням визначає лише третину ціни. Все інше припадає на приплив та відтік спекулятивного капіталу великих інвестиційних, трастових, пенсійних, венчурних фондів.</p>
<p>Тобто, незалежно від того, скільки саме нафти надходитиме на ринок, нафтові котування можуть змінюватися у достатньо широкому діапазоні, оскільки біржі зацікавлені у їхній більшій амплітуді коливання.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/04/13/ekspertnoe-mnenie-dostignutye-dogovorennosti-stran-opek-i-g20-ne-tolko-ne-uluchshat-situaciyu-no-ne-smogut-dazhe-ee-stabilizirovat/">Читайте в</a> &#171;Терміналі&#187;,  <span lang="uk">нафтова війна, основними учасниками якої стали Саудівська Аравія і Російська Федерація, привела до обвалу нафтових ф&#8217;ючерсів &#8212; таку думку висловив директор НТЦ «Психея» Сергій Сапегін. </span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/15/ekspertna-dumka-usi-zayavi-vid-opek-vplivayut-na-situaciyu-vinyatkovo-informacijno/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>АКТУАЛЬНОЕ ИНТЕРВЬЮ: Геннадий Рябцев – о новом транзитном газовом контракте Украины</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/16/aktualnoe-intervyu-gennadij-ryabcev-o-novom-tranzitnom-gazovom-kontrakte-ukrainy/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/16/aktualnoe-intervyu-gennadij-ryabcev-o-novom-tranzitnom-gazovom-kontrakte-ukrainy/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Jan 2020 16:36:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[транзит]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=132855</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20159-рябцев_в_костюме.jpg" alt="АКТУАЛЬНОЕ ИНТЕРВЬЮ: Геннадий Рябцев – о новом транзитном газовом контракте Украины"/><br />«Факт наличия подписи советника президента под политическим протоколом, заключенным в Берлине, очень о многом говорит. Эта подпись стала свидетельством того, что решение о подписании соглашения между «Нафтогазом» и «Газпромом» уже согласовано на уровне высшего политического руководства стран. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20159-рябцев_в_костюме.jpg" alt="АКТУАЛЬНОЕ ИНТЕРВЬЮ: Геннадий Рябцев – о новом транзитном газовом контракте Украины"/><br /><p>«Факт наличия подписи советника президента под политическим протоколом, заключенным в Берлине, очень о многом говорит. Эта подпись стала свидетельством того, что решение о подписании соглашения между «Нафтогазом» и «Газпромом» уже согласовано на уровне высшего политического руководства стран. <span id="more-132855"></span></p>
<p>Так<a href="https://aif.ua/money/company/karma_gennadiy_ryabcev_o_novom_tranzitnom_gazovom_kontrakte_ukrainy?fbclid=IwAR3TEkx1Z6wzKISf0aUmHSW35MIqIIpQr-FX4MS4xBzUgjzQYYQ-g-usdUs"> начинает беседу</a> с «АиФ в Украине» профессор кафедры общественного управления Национального университета «Киево-Могилянская академия», директор специальных проектов научно-технического Центра «Психея» Геннадий Рябцев.</p>
<p><strong>Геннадий, но в ноябре 2019 г. вы прогнозировали, что в ближайшее время такой контракт вряд ли будет подписан. Почему же все-таки это случилось?</strong></p>
<p>Я сомневался в подписании этого контракта до встречи экспертов при СНБО Украины. Она состоялась накануне рождественских праздников (до 25 декабря. – Ред.). И во время нее были продемонстрированы как большие опасения «Нафтогаза» в отношении возможности подписания такого соглашения, так и большое желание политического руководства страны это соглашение заключить. То есть, после того, как мнения сторон были услышаны, не осталось никаких сомнений в том, что соглашение будет подписано – вне зависимости от желания или интересов «Нафтогаза» Украины.</p>
<div class="adv_content"> <strong>Снова сработала «политическая воля»?</strong></div>
<p>Не люблю это словосочетание &#8212; однако, да, сработала.</p>
<p><strong>Хотелось бы поговорить о плодах этого соглашения. Кому оно было нужнее? Европа была больше всего в этом заинтересована?</strong></p>
<p>Да, безусловно.</p>
<p><strong>И «Нафтогаз» берет на себя все риски?</strong></p>
<p>Нет, «Нафтогаз» не берет на себя никаких рисков. Давайте по очереди: описывая возможные сценарии начала года, я и мои коллеги указывали на то, что Европейский союз пока не в состоянии отказаться от российских энергоносителей. Несмотря на все меры, предпринимаемые государствами-членами ЕС, европейцы все еще нуждаются в российских углеводородах, поэтому будут делать все возможное для сохранения как транзита, так и введения в действие обходных трубопроводов. Понятно, что присутствие представителей Еврокомиссии на трехсторонних переговорах, фактически, вынудило стороны договариваться. И, в принципе, это давление (в том числе и на украинских переговорщиков) – не скрывалось. Несмотря на большое количество заявлений о том, что ЕС поддерживает стремление Украины к сохранению транзита, понимает всю важность этого для украинской стороны – в первую очередь, европейцы были заинтересованы в поставках российского газа, а не в получении Украиной каких-либо средств от этого самого транзита.</p>
<p><strong>И РФ тоже вынудили к подписанию этого соглашения?</strong></p>
<p>Нет. Кстати, косвенным подтверждением того, что Европа была заинтересована в этом, явилось опубликованное накануне Нового года (по-моему, в начале декабря) исследование, в котором были скрупулезно подсчитаны потери каждой из сторон в случае, если соглашение не будет заключено. И суммы этих потерь были наибольшими как раз для российской стороны. Поскольку санкции против РФ никто не отменял, а углеводороды являются основным источником поступления для бюджета РФ, отказ от такого соглашения обернулся бы для России значительными финансовыми потерями. Особенно если учесть оперативно введенные американские санкции против компании Allseas Group, которая осуществляла прокладку подводной части «Северного потока-2». Они, фактически, означали, что введение в эксплуатацию «Северного потока-2» в 2020 г. ставится под очень большой вопрос.</p>
<p><strong>По поводу интересов США: это политическое решение или вопрос экономической конкуренции за европейский рынок газа?</strong></p>
<p>Здесь соединились политические и экономические интересы, безусловно. Это – и элемент геополитики (кстати, давления не только на РФ, но и на Евросоюз, в первую очередь, на Германию). Потому что есть целый ряд вопросов для торга, в т.ч. и с ЕС, в рамках торговой войны. И это – прекрасный «аргумент» в споре между США и ЕС, в вопросе пошлин и связанных с ними торговых ограничений. А что касается непосредственной конкуренции на рынке газа, то, все-таки, между государствами, которые добывают и продают природный газ она, в первую очередь, идет не на европейском рынке. Рынок ЕС по сравнению, к примеру, с азиатским – намного меньше. Да и экспортные способности США пока еще недостаточны для того, чтобы обеспечивать все возможные направления экспорта сжиженного природного газа.</p>
<p><strong>В будущем это изменится?</strong></p>
<p>Конечно, поле создания необходимой инфраструктуры по сжижению природного газа на Атлантическом побережье США. А это – дело ближайших двух – трех лет.</p>
<p><strong>Настолько близкая перспектива?</strong></p>
<p>Да. И после этого природный газ, добытый на американском континенте, вполне может составить конкуренцию российскому на европейском рынке. Но, опять же, это дело не января 2020 года, а вопрос среднесрочной перспективы. Здесь очень многое завязано на том, какими темпами будет совершенствоваться технология добычи газа из нетрадиционных источников. Имеется в виду центрально-бассейновый и шельфовый газ, сланцевый газ.</p>
<p>Если эти технологии позволят сократить себестоимость добычи хотя бы еще на треть – думаю, сжиженный природный газ сможет составить конкуренцию трубопроводному. Особенно российскому – учитывая рост себестоимости его добычи на территории РФ, плюс – большое «плечо» транспортировки, а, следовательно, необходимость поддержания в надлежащем состоянии очень разветвленной трубопроводной транспортной системы РФ. Она же составляет десятки тысяч километров трубопроводов, за которыми нужно следить, которые нужно модернизировать, которым необходимо обеспечивать безопасность.</p>
<p><strong>Недавно в СМИ появилась информация о том, что в Украине – самые большие неразведанные запасы газа в мире. Это – газогидраты Черного моря. И сейчас разрабатывается технология (она на стадии завершения) вытеснения из газогидратов метана с помощью углекислого газа. Можем ли мы в будущем тоже стать полноправным игроком на газовом рынке?</strong></p>
<p>По большому счету, Украина занимает по газовым ресурсам второе место в Европе. Другое дело, что существует понятие «экономически целесообразной» добычи. Да, газа у нас много, но гигантских месторождений нет. Этот газ рассредоточен У нас, в основном, средние  малые месторождения, а так же центрально-бассейновый газ, который распределен в плотных песчаниках. Да, действительно, есть газогидраты. Да, есть большие ресурсы газа на шельфе, которые можно разрабатывать.</p>
<p>Но здесь две проблемы: первая – аннексия Крыма и связанная с ней потеря возможности разрабатывать весь шельф. Одна из наших утраченных буровых установок («Незалежність» и «Петро Годованець»), если не ошибаюсь, находится в 80 км от побережья Одесской области. Где там и что теперь разрабатывать? Этот вопрос решить сложно – возникали идеи, к примеру, предложить одной из транснациональных компаний разработку шельфових участков и зафиксировать невозможность этого, а потом через суды потребовать реализацию. Однако эти идеи больше напоминают прожекты, и дальше их высказывания пока дело не идет.</p>
<p>Вторая проблема – высокая себестоимость добычи такого газа, а также несовершество технологии его вытеснения из газогидрата. Да, такая экспериментальная технология существует. В частности, у нас, если не ошибаюсь, этим занимался Институт газа Академии наук. А в Японии даже были попытки опытно-промышленной разработки подобных месторождений, если их так можно назвать. Но дальше этих опытных технологий дело не пошло. Туда необходимо вкладывать большие средства – не только в разработку месторождений, но и в научное сопровождение, создание соответствующего оборудования, подготовку специалистов. То есть, это &#8212; длительный процесс. И он, к сожалению (при ограниченности ресурсов и наличии других проблем) для Украины, на мой взгляд, сейчас пока &#8212; неподъемная задача. Обеспечить добычу газа из газогидратов в ближайшее десятилетие уж точно не удастся, по вполне объективным причинам. Для этого нужно стать мировым лидером в разработке соответствующих технологий, не говоря уж о решении других проблем страны.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20159-рябцев_в_костюме.jpg" alt="АКТУАЛЬНОЕ ИНТЕРВЬЮ: Геннадий Рябцев – о новом транзитном газовом контракте Украины"/><br /><p>«Факт наличия подписи советника президента под политическим протоколом, заключенным в Берлине, очень о многом говорит. Эта подпись стала свидетельством того, что решение о подписании соглашения между «Нафтогазом» и «Газпромом» уже согласовано на уровне высшего политического руководства стран. <span id="more-132855"></span></p>
<p>Так<a href="https://aif.ua/money/company/karma_gennadiy_ryabcev_o_novom_tranzitnom_gazovom_kontrakte_ukrainy?fbclid=IwAR3TEkx1Z6wzKISf0aUmHSW35MIqIIpQr-FX4MS4xBzUgjzQYYQ-g-usdUs"> начинает беседу</a> с «АиФ в Украине» профессор кафедры общественного управления Национального университета «Киево-Могилянская академия», директор специальных проектов научно-технического Центра «Психея» Геннадий Рябцев.</p>
<p><strong>Геннадий, но в ноябре 2019 г. вы прогнозировали, что в ближайшее время такой контракт вряд ли будет подписан. Почему же все-таки это случилось?</strong></p>
<p>Я сомневался в подписании этого контракта до встречи экспертов при СНБО Украины. Она состоялась накануне рождественских праздников (до 25 декабря. – Ред.). И во время нее были продемонстрированы как большие опасения «Нафтогаза» в отношении возможности подписания такого соглашения, так и большое желание политического руководства страны это соглашение заключить. То есть, после того, как мнения сторон были услышаны, не осталось никаких сомнений в том, что соглашение будет подписано – вне зависимости от желания или интересов «Нафтогаза» Украины.</p>
<div class="adv_content"> <strong>Снова сработала «политическая воля»?</strong></div>
<p>Не люблю это словосочетание &#8212; однако, да, сработала.</p>
<p><strong>Хотелось бы поговорить о плодах этого соглашения. Кому оно было нужнее? Европа была больше всего в этом заинтересована?</strong></p>
<p>Да, безусловно.</p>
<p><strong>И «Нафтогаз» берет на себя все риски?</strong></p>
<p>Нет, «Нафтогаз» не берет на себя никаких рисков. Давайте по очереди: описывая возможные сценарии начала года, я и мои коллеги указывали на то, что Европейский союз пока не в состоянии отказаться от российских энергоносителей. Несмотря на все меры, предпринимаемые государствами-членами ЕС, европейцы все еще нуждаются в российских углеводородах, поэтому будут делать все возможное для сохранения как транзита, так и введения в действие обходных трубопроводов. Понятно, что присутствие представителей Еврокомиссии на трехсторонних переговорах, фактически, вынудило стороны договариваться. И, в принципе, это давление (в том числе и на украинских переговорщиков) – не скрывалось. Несмотря на большое количество заявлений о том, что ЕС поддерживает стремление Украины к сохранению транзита, понимает всю важность этого для украинской стороны – в первую очередь, европейцы были заинтересованы в поставках российского газа, а не в получении Украиной каких-либо средств от этого самого транзита.</p>
<p><strong>И РФ тоже вынудили к подписанию этого соглашения?</strong></p>
<p>Нет. Кстати, косвенным подтверждением того, что Европа была заинтересована в этом, явилось опубликованное накануне Нового года (по-моему, в начале декабря) исследование, в котором были скрупулезно подсчитаны потери каждой из сторон в случае, если соглашение не будет заключено. И суммы этих потерь были наибольшими как раз для российской стороны. Поскольку санкции против РФ никто не отменял, а углеводороды являются основным источником поступления для бюджета РФ, отказ от такого соглашения обернулся бы для России значительными финансовыми потерями. Особенно если учесть оперативно введенные американские санкции против компании Allseas Group, которая осуществляла прокладку подводной части «Северного потока-2». Они, фактически, означали, что введение в эксплуатацию «Северного потока-2» в 2020 г. ставится под очень большой вопрос.</p>
<p><strong>По поводу интересов США: это политическое решение или вопрос экономической конкуренции за европейский рынок газа?</strong></p>
<p>Здесь соединились политические и экономические интересы, безусловно. Это – и элемент геополитики (кстати, давления не только на РФ, но и на Евросоюз, в первую очередь, на Германию). Потому что есть целый ряд вопросов для торга, в т.ч. и с ЕС, в рамках торговой войны. И это – прекрасный «аргумент» в споре между США и ЕС, в вопросе пошлин и связанных с ними торговых ограничений. А что касается непосредственной конкуренции на рынке газа, то, все-таки, между государствами, которые добывают и продают природный газ она, в первую очередь, идет не на европейском рынке. Рынок ЕС по сравнению, к примеру, с азиатским – намного меньше. Да и экспортные способности США пока еще недостаточны для того, чтобы обеспечивать все возможные направления экспорта сжиженного природного газа.</p>
<p><strong>В будущем это изменится?</strong></p>
<p>Конечно, поле создания необходимой инфраструктуры по сжижению природного газа на Атлантическом побережье США. А это – дело ближайших двух – трех лет.</p>
<p><strong>Настолько близкая перспектива?</strong></p>
<p>Да. И после этого природный газ, добытый на американском континенте, вполне может составить конкуренцию российскому на европейском рынке. Но, опять же, это дело не января 2020 года, а вопрос среднесрочной перспективы. Здесь очень многое завязано на том, какими темпами будет совершенствоваться технология добычи газа из нетрадиционных источников. Имеется в виду центрально-бассейновый и шельфовый газ, сланцевый газ.</p>
<p>Если эти технологии позволят сократить себестоимость добычи хотя бы еще на треть – думаю, сжиженный природный газ сможет составить конкуренцию трубопроводному. Особенно российскому – учитывая рост себестоимости его добычи на территории РФ, плюс – большое «плечо» транспортировки, а, следовательно, необходимость поддержания в надлежащем состоянии очень разветвленной трубопроводной транспортной системы РФ. Она же составляет десятки тысяч километров трубопроводов, за которыми нужно следить, которые нужно модернизировать, которым необходимо обеспечивать безопасность.</p>
<p><strong>Недавно в СМИ появилась информация о том, что в Украине – самые большие неразведанные запасы газа в мире. Это – газогидраты Черного моря. И сейчас разрабатывается технология (она на стадии завершения) вытеснения из газогидратов метана с помощью углекислого газа. Можем ли мы в будущем тоже стать полноправным игроком на газовом рынке?</strong></p>
<p>По большому счету, Украина занимает по газовым ресурсам второе место в Европе. Другое дело, что существует понятие «экономически целесообразной» добычи. Да, газа у нас много, но гигантских месторождений нет. Этот газ рассредоточен У нас, в основном, средние  малые месторождения, а так же центрально-бассейновый газ, который распределен в плотных песчаниках. Да, действительно, есть газогидраты. Да, есть большие ресурсы газа на шельфе, которые можно разрабатывать.</p>
<p>Но здесь две проблемы: первая – аннексия Крыма и связанная с ней потеря возможности разрабатывать весь шельф. Одна из наших утраченных буровых установок («Незалежність» и «Петро Годованець»), если не ошибаюсь, находится в 80 км от побережья Одесской области. Где там и что теперь разрабатывать? Этот вопрос решить сложно – возникали идеи, к примеру, предложить одной из транснациональных компаний разработку шельфових участков и зафиксировать невозможность этого, а потом через суды потребовать реализацию. Однако эти идеи больше напоминают прожекты, и дальше их высказывания пока дело не идет.</p>
<p>Вторая проблема – высокая себестоимость добычи такого газа, а также несовершество технологии его вытеснения из газогидрата. Да, такая экспериментальная технология существует. В частности, у нас, если не ошибаюсь, этим занимался Институт газа Академии наук. А в Японии даже были попытки опытно-промышленной разработки подобных месторождений, если их так можно назвать. Но дальше этих опытных технологий дело не пошло. Туда необходимо вкладывать большие средства – не только в разработку месторождений, но и в научное сопровождение, создание соответствующего оборудования, подготовку специалистов. То есть, это &#8212; длительный процесс. И он, к сожалению (при ограниченности ресурсов и наличии других проблем) для Украины, на мой взгляд, сейчас пока &#8212; неподъемная задача. Обеспечить добычу газа из газогидратов в ближайшее десятилетие уж точно не удастся, по вполне объективным причинам. Для этого нужно стать мировым лидером в разработке соответствующих технологий, не говоря уж о решении других проблем страны.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/01/16/aktualnoe-intervyu-gennadij-ryabcev-o-novom-tranzitnom-gazovom-kontrakte-ukrainy/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рябцев: Отсрочка МВФ может привести к подорожанию топлива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/03/21/ryabcev-otsrochka-mvf-mozhet-privesti-k-podorozhaniyu-topliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/03/21/ryabcev-otsrochka-mvf-mozhet-privesti-k-podorozhaniyu-topliva/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Mar 2017 10:57:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[бензины]]></category>
		<category><![CDATA[ДТ]]></category>
		<category><![CDATA[МВФ]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[СПБТ]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[цены топлива]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=107558</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://politeka.net/wp-content/uploads/2016/10/Ryabtsev.jpg" alt="Рябцев: Отсрочка МВФ может привести к подорожанию топлива"/><br />В Украине наблюдается тенденция к снижению цены бензинов и сжиженного газа в результате падения нефтяных котировок на мировом рынке, однако на это может повлиять отсрочка МВФ в вопросе выделения 1 млрд грн транша. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://politeka.net/wp-content/uploads/2016/10/Ryabtsev.jpg" alt="Рябцев: Отсрочка МВФ может привести к подорожанию топлива"/><br /><p>В Украине наблюдается тенденция к снижению цены бензинов и сжиженного газа в результате падения нефтяных котировок на мировом рынке, однако на это может повлиять отсрочка МВФ в вопросе выделения 1 млрд грн транша.</p>
<p><span id="more-107558"></span>Об этом заявил директор специальных проектов научно-технического центра «Психея» Геннадий Рябцев в интервью информационному агентству <a href="http://www.unn.com.ua/ru/exclusive/1652786-vidterminuvannya-mvf-ukrayinskogo-pitannya-mozhe-pidkositi-grivnyu-ta-poznachitisya-na-vartosti-palnogo-ekspert">УНН</a>.</p>
<p>&#171;Если говорить о конце прошлой недели, то есть экономический потенциал для снижения стоимости нефтепродуктов примерно на 40 копеек по дизельному топливу и где-то на 60 коп. по бензину и сжиженному газу. Этот потенциал для снижения сформировался в результате падения стоимости нефтепродуктов на границе Украины, которое, в свою очередь, стало следствием снижения нефтяных котировок на мировом рынке и укрепление гривны до последнего времени (если не считать последние дни, когда стало известно, что МВФ приостановил рассмотрение вопроса о предоставлении транша)&#187;, &#8212; рассказал он.</p>
<p>По словам эксперта, экономический потенциал к снижению цены начал реализовываться на рынке сжиженного газа благодаря отмене санкций против импортеров. С 17 марта санкции должны были вступить в силу, однако они были отменены МЭРТ поскольку причастность субъектов хозяйствования к нанесению вреда интересам Украины не была доказана. В случае отсутствия административных ограничений, по словам эксперта, стоимость СПБТ продолжит падение. Однако дизельное топливо и бензины будут зависеть от курса гривны.</p>
<p>&#171;Сейчас мы видим то, что она (гривна &#8212; ред.) пошла снова вниз. Информационным поводом для этого стало, как объявление блокады, так и объявления о переносе рассмотрения украинского вопроса в МВФ. И здесь все будет зависеть от того, насколько существенно будет это ослабление гривны. Если мы не увидим в течение этой недели существенного ослабления, то вполне возможно что для того, чтобы поощрить потребителя, компании пойдут на небольшие снижение стоимости дизельного топлива&#187;, &#8212; резюмировал эксперт.</p>
<p>По информации интернет-издания &#171;<a href="http://interfax.com.ua/news/economic/410379.html">Интерфакс-Украина</a>&#171;, вопрос получения транша от МВФ, может быть вновь рассмотрен в конце марта.</p>
<p>Как сообщал &#171;<a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/03/20/v-roznice-desheveet-spbt-a-v-melkom-opte-vysokooktany-i-dizelnoe-toplivo/">Терминал</a>&#171;, по результатам мониторинга рынка нефтепродуктов в Украине 20 марта 2017 г отмечалось падение стоимости сжиженного газа в рознице и снижение мелкооптовых цен на светлые нефтепродукты и СПБТ.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://politeka.net/wp-content/uploads/2016/10/Ryabtsev.jpg" alt="Рябцев: Отсрочка МВФ может привести к подорожанию топлива"/><br /><p>В Украине наблюдается тенденция к снижению цены бензинов и сжиженного газа в результате падения нефтяных котировок на мировом рынке, однако на это может повлиять отсрочка МВФ в вопросе выделения 1 млрд грн транша.</p>
<p><span id="more-107558"></span>Об этом заявил директор специальных проектов научно-технического центра «Психея» Геннадий Рябцев в интервью информационному агентству <a href="http://www.unn.com.ua/ru/exclusive/1652786-vidterminuvannya-mvf-ukrayinskogo-pitannya-mozhe-pidkositi-grivnyu-ta-poznachitisya-na-vartosti-palnogo-ekspert">УНН</a>.</p>
<p>&#171;Если говорить о конце прошлой недели, то есть экономический потенциал для снижения стоимости нефтепродуктов примерно на 40 копеек по дизельному топливу и где-то на 60 коп. по бензину и сжиженному газу. Этот потенциал для снижения сформировался в результате падения стоимости нефтепродуктов на границе Украины, которое, в свою очередь, стало следствием снижения нефтяных котировок на мировом рынке и укрепление гривны до последнего времени (если не считать последние дни, когда стало известно, что МВФ приостановил рассмотрение вопроса о предоставлении транша)&#187;, &#8212; рассказал он.</p>
<p>По словам эксперта, экономический потенциал к снижению цены начал реализовываться на рынке сжиженного газа благодаря отмене санкций против импортеров. С 17 марта санкции должны были вступить в силу, однако они были отменены МЭРТ поскольку причастность субъектов хозяйствования к нанесению вреда интересам Украины не была доказана. В случае отсутствия административных ограничений, по словам эксперта, стоимость СПБТ продолжит падение. Однако дизельное топливо и бензины будут зависеть от курса гривны.</p>
<p>&#171;Сейчас мы видим то, что она (гривна &#8212; ред.) пошла снова вниз. Информационным поводом для этого стало, как объявление блокады, так и объявления о переносе рассмотрения украинского вопроса в МВФ. И здесь все будет зависеть от того, насколько существенно будет это ослабление гривны. Если мы не увидим в течение этой недели существенного ослабления, то вполне возможно что для того, чтобы поощрить потребителя, компании пойдут на небольшие снижение стоимости дизельного топлива&#187;, &#8212; резюмировал эксперт.</p>
<p>По информации интернет-издания &#171;<a href="http://interfax.com.ua/news/economic/410379.html">Интерфакс-Украина</a>&#171;, вопрос получения транша от МВФ, может быть вновь рассмотрен в конце марта.</p>
<p>Как сообщал &#171;<a href="http://oilreview.kiev.ua/2017/03/20/v-roznice-desheveet-spbt-a-v-melkom-opte-vysokooktany-i-dizelnoe-toplivo/">Терминал</a>&#171;, по результатам мониторинга рынка нефтепродуктов в Украине 20 марта 2017 г отмечалось падение стоимости сжиженного газа в рознице и снижение мелкооптовых цен на светлые нефтепродукты и СПБТ.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/03/21/ryabcev-otsrochka-mvf-mozhet-privesti-k-podorozhaniyu-topliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На рынке нефтепродуктов наблюдается быстрое движение к «дикому» рынку, &#8212; Рябцев</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/07/04/ekspert-prokommentiroval-dannye-mert-o-snizhenii-urovnya-tenevoj-ekonomiki-ukrainy/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/07/04/ekspert-prokommentiroval-dannye-mert-o-snizhenii-urovnya-tenevoj-ekonomiki-ukrainy/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 Jul 2016 11:48:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Полина Опухла]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[Г]]></category>
		<category><![CDATA[МЭРТ]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[теневая экономика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=102568</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9322-6uzq3ps82ajpxut4f68cs0z5lixalivr-A250x180.jpg" alt="На рынке нефтепродуктов наблюдается быстрое движение к «дикому» рынку, &#8212; Рябцев"/><br />Эксперт прокомментировал данные МЭРТ о снижении уровня теневой экономики Украины. Сокращение доли теневой экономики в 2015 году с 43 до 40% ВВП отражает не столько положительные тенденции в развитии государства, сколько уменьшение базы для её определения.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9322-6uzq3ps82ajpxut4f68cs0z5lixalivr-A250x180.jpg" alt="На рынке нефтепродуктов наблюдается быстрое движение к «дикому» рынку, &#8212; Рябцев"/><br /><p>Эксперт прокомментировал данные МЭРТ о снижении уровня теневой экономики Украины. Сокращение доли теневой экономики в 2015 году с 43 до 40% ВВП отражает не столько положительные тенденции в развитии государства, сколько уменьшение базы для её определения.<span id="more-102568"></span></p>
<p>Такое мнение «Терминалу» высказал директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев.</p>
<p>«Ни для кого не секрет, что массовые увольнения служащих 3&#8230;6 категорий, проведенные под предлогом уменьшения расходов бюджета, сократили объём собираемой органами власти первичной информации. Погрешность официальных данных существенно возросла. В 2015 году из большинства статистических форм исчезли не только «отдельные районы», но и Донецкая, и Луганская области в целом, «портившие» общую картину своим присутствием. К тому же отсутствие экономических реформ, а также подмена результатов политики её продуктами, сформировали спрос на «креативную» отчётность, требующую хоть малого, но прогресса в нужном направлении. Поэтому похоже, что сокращение доли теневой экономики в 2015 году с 43 до 40% ВВП отражает не столько положительные тенденции в развитии государства, сколько уменьшение базы для её определения», &#8212; отметил Г. Рябцев.</p>
<p>По его словам, на рынке нефтепродуктов наблюдается быстрое движение в противоположном направлении:  от цивилизованной конкуренции к «дикому» рынку, характерному для середины 1990-х.</p>
<p>«Сегодня по меньшей мере половина операторов «оптимизируют» налогообложение, занижая, перенося, скрывая его базу, торгуя контрабандным и суррогатным топливом, в том числе без оформления бухгалтерских документов в опте и выдачи фискальных чеков на заправках», &#8212; утверждает эксперт.</p>
<p>Напомним, ранее в Минэкономразвития заявили, что в первом квартале прошлого года этот показатель подскочил до 46% ВВП, однако квартал спустя снизился до 42% ВВП, а во втором полугодии стабилизировался на уровне 40% ВВП.</p>
<p>По мнению МЭРТ, снижению уровня теневой экономики мешает значительная налоговая нагрузка на корпоративный сектор на фоне высоких кредитных ставок, неблагоприятная внешнеэкономическая ситуация на ключевых товарных рынках, сокращение внутреннего спроса, рост расходов на импортное сырье и материалы из-за девальвации гривни и введения дополнительного импортного сбора.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9322-6uzq3ps82ajpxut4f68cs0z5lixalivr-A250x180.jpg" alt="На рынке нефтепродуктов наблюдается быстрое движение к «дикому» рынку, &#8212; Рябцев"/><br /><p>Эксперт прокомментировал данные МЭРТ о снижении уровня теневой экономики Украины. Сокращение доли теневой экономики в 2015 году с 43 до 40% ВВП отражает не столько положительные тенденции в развитии государства, сколько уменьшение базы для её определения.<span id="more-102568"></span></p>
<p>Такое мнение «Терминалу» высказал директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев.</p>
<p>«Ни для кого не секрет, что массовые увольнения служащих 3&#8230;6 категорий, проведенные под предлогом уменьшения расходов бюджета, сократили объём собираемой органами власти первичной информации. Погрешность официальных данных существенно возросла. В 2015 году из большинства статистических форм исчезли не только «отдельные районы», но и Донецкая, и Луганская области в целом, «портившие» общую картину своим присутствием. К тому же отсутствие экономических реформ, а также подмена результатов политики её продуктами, сформировали спрос на «креативную» отчётность, требующую хоть малого, но прогресса в нужном направлении. Поэтому похоже, что сокращение доли теневой экономики в 2015 году с 43 до 40% ВВП отражает не столько положительные тенденции в развитии государства, сколько уменьшение базы для её определения», &#8212; отметил Г. Рябцев.</p>
<p>По его словам, на рынке нефтепродуктов наблюдается быстрое движение в противоположном направлении:  от цивилизованной конкуренции к «дикому» рынку, характерному для середины 1990-х.</p>
<p>«Сегодня по меньшей мере половина операторов «оптимизируют» налогообложение, занижая, перенося, скрывая его базу, торгуя контрабандным и суррогатным топливом, в том числе без оформления бухгалтерских документов в опте и выдачи фискальных чеков на заправках», &#8212; утверждает эксперт.</p>
<p>Напомним, ранее в Минэкономразвития заявили, что в первом квартале прошлого года этот показатель подскочил до 46% ВВП, однако квартал спустя снизился до 42% ВВП, а во втором полугодии стабилизировался на уровне 40% ВВП.</p>
<p>По мнению МЭРТ, снижению уровня теневой экономики мешает значительная налоговая нагрузка на корпоративный сектор на фоне высоких кредитных ставок, неблагоприятная внешнеэкономическая ситуация на ключевых товарных рынках, сокращение внутреннего спроса, рост расходов на импортное сырье и материалы из-за девальвации гривни и введения дополнительного импортного сбора.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/07/04/ekspert-prokommentiroval-dannye-mert-o-snizhenii-urovnya-tenevoj-ekonomiki-ukrainy/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Эксперт спрогнозировал движение нефтяных цен</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/07/04/ekspert-sprognoziroval-dvizhenie-neftyanyx-cen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/07/04/ekspert-sprognoziroval-dvizhenie-neftyanyx-cen/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 Jul 2016 09:50:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Полина Опухла]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Г]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[новости мира]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[Саудовская Аравия]]></category>
		<category><![CDATA[цена нефти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=102567</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9321-5021-rubzev-A250x180.jpg" alt="Эксперт спрогнозировал движение нефтяных цен"/><br />Намерение Саудовской Аравии увеличивать добычу нефти делает возможным два сценария изменения цены на нефть: короткий взлет до $60 за барр., затем падение до $20-25, или плавный рост до $55 и плавное снижение до $30.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9321-5021-rubzev-A250x180.jpg" alt="Эксперт спрогнозировал движение нефтяных цен"/><br /><p>Намерение Саудовской Аравии увеличивать добычу нефти делает возможным два сценария изменения цены на нефть: короткий взлет до $60 за барр., затем падение до $20-25, или плавный рост до $55 и плавное снижение до $30.<span id="more-102567"></span></p>
<p>Такое мнение высказал директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев.</p>
<p>«Сейчас сохраняются все фундаментальные причины, которые указывают на большую вероятность дальнейшего снижения стоимости нефти. Однако теперь есть несколько факторов, которые мешают быстрой реализации сценария, по которому или цена на нефть снизится до <strong>$</strong>10-15 за барр. или она снизится до <strong>$</strong>25-30 за барр.», &#8212; утверждает эксперт.</p>
<p>По его словам, эти факторы заключаются, во-первых, в больших запасах нефти, которые были закуплены в надежде на дальнейшее подорожание нефти.</p>
<p>«Особенно это было спровоцировано большим количеством отчетов финучреждений, которые без каких-либо оснований указывали на возможность скорого подорожания нефти, или же они целенаправленно фальсифицировали показатели соотношения спроса и предложения. Из этих отчетов следовало, что цена на нефть повысится до $80-100 уже в ближайшие месяцы. Это, разумеется, способствовало тому, что большое количество супертанкеров было арендовано, чтобы эту нефть хранить.», &#8212; говорит Г. Рябцев.</p>
<p>В сложившейся ситуации, уже закуплена, реальная нефть находится в сотнях танкеров в ожидании, что произойдет дальнейшее подорожание.</p>
<p>«Соответственно, по первому сценарию это должно продолжаться еще несколько месяцев, может, меньше, в течение которых цена на нефть поднимется сначала до уровня $55-60, а потом упадет до $10-15 очень быстро, потому что после того, как те трейдеры, которые убедятся, что нефть больше не будет дорожать, они нефть уже купленную начнут просто продавать, и таким образом спровоцируют очень скорый обвал стоимости», &#8212; отмечает эксперт.</p>
<p>В то же время, по второму сценарию, они будут осуществлять реализацию этой нефти постепенно, и тогда цена на нефть быстро расти не будет.</p>
<p>«Она будет на уровне $55 за баррель, а потом, когда эту нефть в танкерах реализуют, они освободятся, и обязательно ими воспользуется Иран, у которого другая проблема — он добывает все больше нефти, а реализовывать ее нигде и никому. Таким образом имеем два сценария: первый – поднятие нефти в $55-60 и с очень быстрым падением до $10-15. И второй – это выход на уровень $50-55.за баррель и затем достаточно медленное снижением до $25-30», &#8212; заключил Г. Рябцев.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9321-5021-rubzev-A250x180.jpg" alt="Эксперт спрогнозировал движение нефтяных цен"/><br /><p>Намерение Саудовской Аравии увеличивать добычу нефти делает возможным два сценария изменения цены на нефть: короткий взлет до $60 за барр., затем падение до $20-25, или плавный рост до $55 и плавное снижение до $30.<span id="more-102567"></span></p>
<p>Такое мнение высказал директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев.</p>
<p>«Сейчас сохраняются все фундаментальные причины, которые указывают на большую вероятность дальнейшего снижения стоимости нефти. Однако теперь есть несколько факторов, которые мешают быстрой реализации сценария, по которому или цена на нефть снизится до <strong>$</strong>10-15 за барр. или она снизится до <strong>$</strong>25-30 за барр.», &#8212; утверждает эксперт.</p>
<p>По его словам, эти факторы заключаются, во-первых, в больших запасах нефти, которые были закуплены в надежде на дальнейшее подорожание нефти.</p>
<p>«Особенно это было спровоцировано большим количеством отчетов финучреждений, которые без каких-либо оснований указывали на возможность скорого подорожания нефти, или же они целенаправленно фальсифицировали показатели соотношения спроса и предложения. Из этих отчетов следовало, что цена на нефть повысится до $80-100 уже в ближайшие месяцы. Это, разумеется, способствовало тому, что большое количество супертанкеров было арендовано, чтобы эту нефть хранить.», &#8212; говорит Г. Рябцев.</p>
<p>В сложившейся ситуации, уже закуплена, реальная нефть находится в сотнях танкеров в ожидании, что произойдет дальнейшее подорожание.</p>
<p>«Соответственно, по первому сценарию это должно продолжаться еще несколько месяцев, может, меньше, в течение которых цена на нефть поднимется сначала до уровня $55-60, а потом упадет до $10-15 очень быстро, потому что после того, как те трейдеры, которые убедятся, что нефть больше не будет дорожать, они нефть уже купленную начнут просто продавать, и таким образом спровоцируют очень скорый обвал стоимости», &#8212; отмечает эксперт.</p>
<p>В то же время, по второму сценарию, они будут осуществлять реализацию этой нефти постепенно, и тогда цена на нефть быстро расти не будет.</p>
<p>«Она будет на уровне $55 за баррель, а потом, когда эту нефть в танкерах реализуют, они освободятся, и обязательно ими воспользуется Иран, у которого другая проблема — он добывает все больше нефти, а реализовывать ее нигде и никому. Таким образом имеем два сценария: первый – поднятие нефти в $55-60 и с очень быстрым падением до $10-15. И второй – это выход на уровень $50-55.за баррель и затем достаточно медленное снижением до $25-30», &#8212; заключил Г. Рябцев.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/07/04/ekspert-sprognoziroval-dvizhenie-neftyanyx-cen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кабмин поспешно поднял цены на газ от безысходности – эксперт</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/19/kabmin-pospeshno-podnyal-ceny-na-gaz-ot-bezysxodnosti-ekspert/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/19/kabmin-pospeshno-podnyal-ceny-na-gaz-ot-bezysxodnosti-ekspert/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 May 2016 10:02:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Матиек]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Кабмин]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[тарифы]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=101990</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/6607-DSC_0162-A250x180.jpg" alt="Кабмин поспешно поднял цены на газ от безысходности – эксперт"/><br />Кабмин решил сократить дефицит бюджета путем повышения тарифов на газ.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/6607-DSC_0162-A250x180.jpg" alt="Кабмин поспешно поднял цены на газ от безысходности – эксперт"/><br /><p>Кабмин решил сократить дефицит бюджета путем повышения тарифов на газ.<span id="more-101990"></span></p>
<p>Такое мнение выразил директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев, отвечая на вопрос «Терминала» о преждевременности поднятия тарифов для населения.</p>
<p>«МВФ требовал не повысить тарифы, а сократить дефицит бюджета, не оговаривая, как. Это украинское правительство предложило сократить дефицит бюджета путем повышения тарифов. Почему так быстро? Во-первых, потому что это не последнее повышение. Во-вторых, другие инструменты недостаточно эффективны: реальная экономика не восстанавливается, приватизация не идет, ожидаемые инвестиции отсутствуют, торговля сократилась, цена основных экспортных товаров невысока. Другого выхода нет», &#8212; отметил эксперт.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2016/04/27/novaya-cena-na-gaz-dlya-naseleniya-6879-grn-tys-kubometrov/">Напомним</a>, на заседании Кабмина 27 апреля было принято решение с 1 мая установить единую цену на газ для населения – 6,88 гривни за кубический метр, которая равна закупочной стоимости импортируемого в страну природного газа. Таким образом цена на газ выросла до 100% рыночной цены.</p>
<p>Стоит отметить, что согласно ранее достигнутым договоренностям Кабмина с МВФ, до 1 апреля 2016 года правительство должно было поднять цену на газ для населения с 50% до 75% от рыночной стоимости.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2016/05/16/energosubsidii-mogut-stat-obuzoj-dlya-naseleniya-i-gosudarstva-ekspert-video/">Ранее</a> Г. Рябцев выразил мнение о том, что тарифная реформа и энергосубсидии, которыми так гордятся украинские чиновники, являются неэффективными с экономической точки зрения ни для населения, ни для государства</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/6607-DSC_0162-A250x180.jpg" alt="Кабмин поспешно поднял цены на газ от безысходности – эксперт"/><br /><p>Кабмин решил сократить дефицит бюджета путем повышения тарифов на газ.<span id="more-101990"></span></p>
<p>Такое мнение выразил директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев, отвечая на вопрос «Терминала» о преждевременности поднятия тарифов для населения.</p>
<p>«МВФ требовал не повысить тарифы, а сократить дефицит бюджета, не оговаривая, как. Это украинское правительство предложило сократить дефицит бюджета путем повышения тарифов. Почему так быстро? Во-первых, потому что это не последнее повышение. Во-вторых, другие инструменты недостаточно эффективны: реальная экономика не восстанавливается, приватизация не идет, ожидаемые инвестиции отсутствуют, торговля сократилась, цена основных экспортных товаров невысока. Другого выхода нет», &#8212; отметил эксперт.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2016/04/27/novaya-cena-na-gaz-dlya-naseleniya-6879-grn-tys-kubometrov/">Напомним</a>, на заседании Кабмина 27 апреля было принято решение с 1 мая установить единую цену на газ для населения – 6,88 гривни за кубический метр, которая равна закупочной стоимости импортируемого в страну природного газа. Таким образом цена на газ выросла до 100% рыночной цены.</p>
<p>Стоит отметить, что согласно ранее достигнутым договоренностям Кабмина с МВФ, до 1 апреля 2016 года правительство должно было поднять цену на газ для населения с 50% до 75% от рыночной стоимости.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2016/05/16/energosubsidii-mogut-stat-obuzoj-dlya-naseleniya-i-gosudarstva-ekspert-video/">Ранее</a> Г. Рябцев выразил мнение о том, что тарифная реформа и энергосубсидии, которыми так гордятся украинские чиновники, являются неэффективными с экономической точки зрения ни для населения, ни для государства</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/19/kabmin-pospeshno-podnyal-ceny-na-gaz-ot-bezysxodnosti-ekspert/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Энергосубсидии могут стать обузой для населения и государства, &#8212; эксперт (ВИДЕО)</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/16/energosubsidii-mogut-stat-obuzoj-dlya-naseleniya-i-gosudarstva-ekspert-video/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/16/energosubsidii-mogut-stat-obuzoj-dlya-naseleniya-i-gosudarstva-ekspert-video/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 May 2016 09:00:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Оксана Матиек]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відео]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Рябцев]]></category>
		<category><![CDATA[тарифная реформа]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[энергосубсидии]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=101953</guid>
		<description><![CDATA[<p><iframe width="595" height="330" src="https://www.youtube.com/embed/0phxpEZBxzY?wmode=transparent" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></p>Тарифная реформа и энергосубсидии, которыми так гордятся украинские чиновники, являются неэффективными с экономической точки зрения ни для населения, ни для государства.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><iframe width="595" height="330" src="https://www.youtube.com/embed/0phxpEZBxzY?wmode=transparent" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></p><p>Тарифная реформа и энергосубсидии, которыми так гордятся украинские чиновники, являются неэффективными с экономической точки зрения ни для населения, ни для государства.<span id="more-101953"></span>Такое мнение выразил директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев в эфире <a href="https://www.youtube.com/watch?v=0phxpEZBxzY">Первого Козацкого</a>.</p>
<p>По его словам, сейчас существуют документы, свидетельствующие о том, что все граждане, которые получили субсидию «необоснованно», будут оштрафованы.</p>
<p>«То есть, это означает, что люди должны отдать сумму субсидии, которую они не получили, да еще и заплатить штраф за то, что они как-то не так оформили документы на ее получение (субсидии – ред.). Таким образом, субсидия – это ловушка для доверчивых граждан. И когда Вы оформляете субсидию, 10 раз подумайте, нужно ли вам это», &#8212; призывает он.</p>
<p>Как отметил эксперт, существуют случаи, когда комиссия, назначающая субсидии, приходил в квартиры, и говорила, что там «очень хороший ремонт» в квартире и поэтому субсидия назначена не будет.</p>
<p>«Это является свидетельством того, что у нас Конституция Украины, определяющая наше государство социальным, она не выполняется. И у нас реализуется не либеральная политика, состоящая в том, что в Украине должны остаться только богатые и здоровые, а бедные и больные должны умереть. И это будет продолжаться до тех пор, пока не будет разрушено систему, реализующую такую политику», &#8212; констатирует Г. Рябцев.</p>
<p>Он признает, что одной из основных проблем украинского топливно-энергетического комплекса действительно являлись необоснованные с экономической точки зрения тарифы.</p>
<p>Однако решать эту проблему одним только поднятием тарифом не имеет смысла, тем более. Если это поднятие касается только монополиста (НАК «Нефтегаз Украины»).</p>
<p>«Чем больший тариф, тем большие субсидии. Однако, эти субсидии получают не граждане для того, чтобы переходить на более эффективные источники энергии, проводить какие-то мероприятия по энергоэффективности, сокращению объема потребления первичных источников энергии, а эти субсидии получают, собственно говоря, сами монополисты», &#8212; говорит Г. Рябцев, добавляя, что благодаря такой системе субсидирования сверхприбыль получают неэффективные управленцы.</p>
<p>Также эксперт, говоря о европейском опыте и его внедрении в Украине, обратил внимание на то, что внедряя этот опыт, украинские чиновники забывают о внедрении европейского опыта в плане зарплат, качества предоставляемых услуг и т. д.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><iframe width="595" height="330" src="https://www.youtube.com/embed/0phxpEZBxzY?wmode=transparent" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></p><p>Тарифная реформа и энергосубсидии, которыми так гордятся украинские чиновники, являются неэффективными с экономической точки зрения ни для населения, ни для государства.<span id="more-101953"></span>Такое мнение выразил директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев в эфире <a href="https://www.youtube.com/watch?v=0phxpEZBxzY">Первого Козацкого</a>.</p>
<p>По его словам, сейчас существуют документы, свидетельствующие о том, что все граждане, которые получили субсидию «необоснованно», будут оштрафованы.</p>
<p>«То есть, это означает, что люди должны отдать сумму субсидии, которую они не получили, да еще и заплатить штраф за то, что они как-то не так оформили документы на ее получение (субсидии – ред.). Таким образом, субсидия – это ловушка для доверчивых граждан. И когда Вы оформляете субсидию, 10 раз подумайте, нужно ли вам это», &#8212; призывает он.</p>
<p>Как отметил эксперт, существуют случаи, когда комиссия, назначающая субсидии, приходил в квартиры, и говорила, что там «очень хороший ремонт» в квартире и поэтому субсидия назначена не будет.</p>
<p>«Это является свидетельством того, что у нас Конституция Украины, определяющая наше государство социальным, она не выполняется. И у нас реализуется не либеральная политика, состоящая в том, что в Украине должны остаться только богатые и здоровые, а бедные и больные должны умереть. И это будет продолжаться до тех пор, пока не будет разрушено систему, реализующую такую политику», &#8212; констатирует Г. Рябцев.</p>
<p>Он признает, что одной из основных проблем украинского топливно-энергетического комплекса действительно являлись необоснованные с экономической точки зрения тарифы.</p>
<p>Однако решать эту проблему одним только поднятием тарифом не имеет смысла, тем более. Если это поднятие касается только монополиста (НАК «Нефтегаз Украины»).</p>
<p>«Чем больший тариф, тем большие субсидии. Однако, эти субсидии получают не граждане для того, чтобы переходить на более эффективные источники энергии, проводить какие-то мероприятия по энергоэффективности, сокращению объема потребления первичных источников энергии, а эти субсидии получают, собственно говоря, сами монополисты», &#8212; говорит Г. Рябцев, добавляя, что благодаря такой системе субсидирования сверхприбыль получают неэффективные управленцы.</p>
<p>Также эксперт, говоря о европейском опыте и его внедрении в Украине, обратил внимание на то, что внедряя этот опыт, украинские чиновники забывают о внедрении европейского опыта в плане зарплат, качества предоставляемых услуг и т. д.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/05/16/energosubsidii-mogut-stat-obuzoj-dlya-naseleniya-i-gosudarstva-ekspert-video/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ryabcev/feed/ ) in 0.27021 seconds, on Apr 7th, 2026 at 1:58 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 2:58 pm UTC -->