<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Саудівська Аравія</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/saudivska-araviya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 21 Jul 2026 08:43:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Блокада хуситів уже підняла страхування суден у Червоному морі: премія зросла з 0,3% до 0,75% вартості судна</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/blokada-xusitiv-uzhe-pidnyala-straxuvannya-suden-u-chervonomu-mori-premiya-zrosla-z-03-do-075-vartosti-sudna/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/blokada-xusitiv-uzhe-pidnyala-straxuvannya-suden-u-chervonomu-mori-premiya-zrosla-z-03-do-075-vartosti-sudna/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2026 07:43:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[war risk insurance]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[страхування суден]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154494</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30722-Пираты_Красного_моря_современные_200.png" alt="Блокада хуситів уже підняла страхування суден у Червоному морі: премія зросла з 0,3% до 0,75% вартості судна"/><br />Хусити 20 липня оголосили про негайне морське ембарго проти Саудівської Аравії. Фактичного повного закриття Баб-ель-Мандебської протоки не підтверджено, однак страховий ринок уже відреагував: орієнтовна ставка воєнного ризику для проходження Червоним морем підвищилася приблизно до 0,75% вартості судна проти близько 0,3% у п&#8217;ятницю. Ризик особливо важливий через активніше використання Саудівською Аравією порту Янбу як альтернативи маршрутам [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30722-Пираты_Красного_моря_современные_200.png" alt="Блокада хуситів уже підняла страхування суден у Червоному морі: премія зросла з 0,3% до 0,75% вартості судна"/><br /><p>Хусити 20 липня оголосили про негайне морське ембарго проти Саудівської Аравії. Фактичного повного закриття Баб-ель-Мандебської протоки не підтверджено, однак страховий ринок уже відреагував: орієнтовна ставка воєнного ризику для проходження Червоним морем підвищилася приблизно до 0,75% вартості судна проти близько 0,3% у п&#8217;ятницю. Ризик особливо важливий через активніше використання Саудівською Аравією порту Янбу як альтернативи маршрутам через Ормуз.</p>
<h3>Загроза ще не стала фізичною блокадою, але логістичні витрати вже зростають</h3>
<p>Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії з негайним набранням чинності. На момент повідомлення Reuters залишалося незрозумілим, яким саме способом вона буде реалізована і чи означатиме повернення до систематичних атак на торговельні судна. Тому коректно говорити про високий ризик порушення судноплавства, а не про підтверджене закриття Червоного моря або Баб-ель-Мандебу.</p>
<p>Проте економічний ефект почав проявлятися одразу. За даними джерел Reuters у страховій галузі, орієнтовні премії за воєнний ризик піднялися приблизно до 0,75% вартості судна з 0,3% до оголошення блокади. Навіть така зміна може додавати сотні тисяч доларів до вартості семиденного рейсу. Британська компанія Ambrey віднесла до групи високого ризику судна під саудівським прапором, судна саудівських власників або операторів, а також судна, що прямують до або з портів Саудівської Аравії на Червоному морі.</p>
<p>Критичним для нафтової логістики є те, що Saudi Aramco після початку конфлікту з Іраном збільшила використання термінала Янбу. Цей маршрут дозволяє виводити частину саудівської нафти й нафтопродуктів до Червоного моря в обхід Ормузької протоки. Таким чином, ескалація біля Баб-ель-Мандебу підвищує ризики саме для одного з альтернативних напрямків, на який ринок спирається під час перебоїв у Перській затоці.</p>
<p>Повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки, за оцінкою, наведеною Reuters, могло б зупинити саудівські нафтові поставки з Червоного моря до Азії та потенційно скоротити глобальну пропозицію нафти приблизно на 7%. Це сценарна оцінка, а не опис поточного стану: станом на 20 липня повного закриття протоки не зафіксовано.</p>
<p>Для Європи ризик має прямий логістичний вимір. «Термінал» раніше повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/saudivska-araviya-naroshhuye-postachannya-aviapalnogo-do-yevropi-cherez-port-yanbu/">Саудівська Аравія нарощувала поставки авіапального до Європи через Янбу</a>, а також аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya-2/">можливе розширення саудівського нафтового маршруту до Червоного моря</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/154433/">ризик одночасного тиску на Ормуз і Баб-ель-Мандеб</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/yemens-houthis-declare-naval-blockade-against-saudi-arabia-statement-2026-07-20/">Reuters: оголошення морської блокади Саудівської Аравії</a>; <a href="https://www.reuters.com/legal/litigation/red-sea-war-insurance-costs-rise-after-houthi-blockade-sources-say-2026-07-20/">Reuters: зростання вартості страхування в Червоному морі</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30722-Пираты_Красного_моря_современные_200.png" alt="Блокада хуситів уже підняла страхування суден у Червоному морі: премія зросла з 0,3% до 0,75% вартості судна"/><br /><p>Хусити 20 липня оголосили про негайне морське ембарго проти Саудівської Аравії. Фактичного повного закриття Баб-ель-Мандебської протоки не підтверджено, однак страховий ринок уже відреагував: орієнтовна ставка воєнного ризику для проходження Червоним морем підвищилася приблизно до 0,75% вартості судна проти близько 0,3% у п&#8217;ятницю. Ризик особливо важливий через активніше використання Саудівською Аравією порту Янбу як альтернативи маршрутам через Ормуз.</p>
<h3>Загроза ще не стала фізичною блокадою, але логістичні витрати вже зростають</h3>
<p>Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії з негайним набранням чинності. На момент повідомлення Reuters залишалося незрозумілим, яким саме способом вона буде реалізована і чи означатиме повернення до систематичних атак на торговельні судна. Тому коректно говорити про високий ризик порушення судноплавства, а не про підтверджене закриття Червоного моря або Баб-ель-Мандебу.</p>
<p>Проте економічний ефект почав проявлятися одразу. За даними джерел Reuters у страховій галузі, орієнтовні премії за воєнний ризик піднялися приблизно до 0,75% вартості судна з 0,3% до оголошення блокади. Навіть така зміна може додавати сотні тисяч доларів до вартості семиденного рейсу. Британська компанія Ambrey віднесла до групи високого ризику судна під саудівським прапором, судна саудівських власників або операторів, а також судна, що прямують до або з портів Саудівської Аравії на Червоному морі.</p>
<p>Критичним для нафтової логістики є те, що Saudi Aramco після початку конфлікту з Іраном збільшила використання термінала Янбу. Цей маршрут дозволяє виводити частину саудівської нафти й нафтопродуктів до Червоного моря в обхід Ормузької протоки. Таким чином, ескалація біля Баб-ель-Мандебу підвищує ризики саме для одного з альтернативних напрямків, на який ринок спирається під час перебоїв у Перській затоці.</p>
<p>Повне закриття Баб-ель-Мандебської протоки, за оцінкою, наведеною Reuters, могло б зупинити саудівські нафтові поставки з Червоного моря до Азії та потенційно скоротити глобальну пропозицію нафти приблизно на 7%. Це сценарна оцінка, а не опис поточного стану: станом на 20 липня повного закриття протоки не зафіксовано.</p>
<p>Для Європи ризик має прямий логістичний вимір. «Термінал» раніше повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/saudivska-araviya-naroshhuye-postachannya-aviapalnogo-do-yevropi-cherez-port-yanbu/">Саудівська Аравія нарощувала поставки авіапального до Європи через Янбу</a>, а також аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya-2/">можливе розширення саудівського нафтового маршруту до Червоного моря</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/154433/">ризик одночасного тиску на Ормуз і Баб-ель-Мандеб</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/yemens-houthis-declare-naval-blockade-against-saudi-arabia-statement-2026-07-20/">Reuters: оголошення морської блокади Саудівської Аравії</a>; <a href="https://www.reuters.com/legal/litigation/red-sea-war-insurance-costs-rise-after-houthi-blockade-sources-say-2026-07-20/">Reuters: зростання вартості страхування в Червоному морі</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/21/blokada-xusitiv-uzhe-pidnyala-straxuvannya-suden-u-chervonomu-mori-premiya-zrosla-z-03-do-075-vartosti-sudna/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya-2/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2026 07:16:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154359</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30632-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря"/><br />Reuters 12 липня повідомило, що Саудівська Аравія розглядає можливість збільшення потужності трубопроводу для транспортування нафти до західного узбережжя Червоного моря. За даними п’яти джерел, близьких до питання, такий крок дав би змогу королівству, а можливо й сусіднім країнам, перевозити більше нафти без проходу через Ормузьку протоку. Пошук альтернативного маршруту до Червоного моря став відповіддю на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30632-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря"/><br /><p>Reuters 12 липня повідомило, що Саудівська Аравія розглядає можливість збільшення потужності трубопроводу для транспортування нафти до західного узбережжя Червоного моря. За даними п’яти джерел, близьких до питання, такий крок дав би змогу королівству, а можливо й сусіднім країнам, перевозити більше нафти без проходу через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Пошук альтернативного маршруту до Червоного моря став відповіддю на ризики для судноплавства через Ормузьку протоку.</h3>
<p>У матеріалі Reuters ідеться, що розгляд розширення трубопровідної інфраструктури відбувається на тлі загострення навколо Ормузької протоки та атак на комерційні судна. За повідомленням агентства, Іран заявив про закриття протоки після попереджувального пострілу по судну, що рухалося несанкціонованим маршрутом, а в неділю повідомив про виведення з ладу другого судна.</p>
<p>Reuters зазначило, що Саудівська Аравія розглядає збільшення потужності трубопроводу до свого західного узбережжя на Червоному морі. Такий маршрут має ринкове значення, оскільки дає змогу частині нафтового експорту оминати Ормузьку протоку. Для європейського ринку нафти й нафтопродуктів це важливо як елемент логістичної стійкості: ризики в Ормузі впливають не лише на фізичне постачання сировини, а й на очікування учасників ринку щодо доступності нафти для переробки.</p>
<p>У Reuters не наведено остаточного рішення щодо розширення маршруту та не вказано нову цільову потужність трубопроводу. Агентство подало цю інформацію як розгляд варіанта, що може дозволити Саудівській Аравії та, можливо, сусіднім країнам транспортувати більші обсяги нафти без проходу через Ормузьку протоку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/gulf-bourses-subdued-us-iran-exchange-strikes-2026-07-12/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30632-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря"/><br /><p>Reuters 12 липня повідомило, що Саудівська Аравія розглядає можливість збільшення потужності трубопроводу для транспортування нафти до західного узбережжя Червоного моря. За даними п’яти джерел, близьких до питання, такий крок дав би змогу королівству, а можливо й сусіднім країнам, перевозити більше нафти без проходу через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Пошук альтернативного маршруту до Червоного моря став відповіддю на ризики для судноплавства через Ормузьку протоку.</h3>
<p>У матеріалі Reuters ідеться, що розгляд розширення трубопровідної інфраструктури відбувається на тлі загострення навколо Ормузької протоки та атак на комерційні судна. За повідомленням агентства, Іран заявив про закриття протоки після попереджувального пострілу по судну, що рухалося несанкціонованим маршрутом, а в неділю повідомив про виведення з ладу другого судна.</p>
<p>Reuters зазначило, що Саудівська Аравія розглядає збільшення потужності трубопроводу до свого західного узбережжя на Червоному морі. Такий маршрут має ринкове значення, оскільки дає змогу частині нафтового експорту оминати Ормузьку протоку. Для європейського ринку нафти й нафтопродуктів це важливо як елемент логістичної стійкості: ризики в Ормузі впливають не лише на фізичне постачання сировини, а й на очікування учасників ринку щодо доступності нафти для переробки.</p>
<p>У Reuters не наведено остаточного рішення щодо розширення маршруту та не вказано нову цільову потужність трубопроводу. Агентство подало цю інформацію як розгляд варіанта, що може дозволити Саудівській Аравії та, можливо, сусіднім країнам транспортувати більші обсяги нафти без проходу через Ормузьку протоку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/gulf-bourses-subdued-us-iran-exchange-strikes-2026-07-12/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 08:50:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід до Червоного моря]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154284</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30590-Нефть.jpg" alt="Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря"/><br />Reuters повідомило, що Саудівська Аравія розглядає розширення трубопровідної системи до узбережжя Червоного моря, щоб збільшити обсяг нафти, яка може оминати Ормузьку протоку. У попередніх обговореннях ідеться про додаткову потужність до 2 млн барелів на добу. Ер-Ріяд шукає спосіб зменшити залежність нафтового експорту від Ормузької протоки Трубопровід East-West був збудований на початку 1980-х років і може [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30590-Нефть.jpg" alt="Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря"/><br /><p>Reuters повідомило, що Саудівська Аравія розглядає розширення трубопровідної системи до узбережжя Червоного моря, щоб збільшити обсяг нафти, яка може оминати Ормузьку протоку. У попередніх обговореннях ідеться про додаткову потужність до 2 млн барелів на добу.</p>
<h3>Ер-Ріяд шукає спосіб зменшити залежність нафтового експорту від Ормузької протоки</h3>
<p>Трубопровід East-West був збудований на початку 1980-х років і може транспортувати до 7 млн барелів на добу до порту Янбу. За словами керівника Saudi Aramco, наведені Reuters, приблизно 2 млн барелів на добу йдуть на НПЗ західного узбережжя, а близько 5 млн барелів на добу можуть експортуватися.</p>
<p>Джерела Reuters повідомили, що варіанти розширення включають як збільшення наявної потужності, так і будівництво додаткового трубопроводу. Одне джерело зазначило, що також розглядається менша друга труба для нафтопродуктів. За словами співрозмовників агентства, реалізація може тривати роки, коштувати мільярди доларів і потребувати зміни механізму ціноутворення на саудівську нафту.</p>
<p>Питання обхідних маршрутів загострилося після зупинки судноплавства через Ормузьку протоку. За даними Reuters, це змусило виробників у Перській затоці зупинити до 12 млн барелів на добу видобутку. Потоки частково відновилися після попередньої американо-іранської домовленості минулого місяця, але залишаються нижчими за довоєнні.</p>
<blockquote><p>«Ми ведемо переговори, і оскільки вони розвивають потужність East-West, ми розраховуємо, що вони зможуть прийняти кілька наших барелів», — сказав шейх Наваф аль-Сабах, генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-arabia-considers-expansion-oil-pipeline-red-sea-sources-say-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30590-Нефть.jpg" alt="Саудівська Аравія розглядає розширення нафтового маршруту до Червоного моря"/><br /><p>Reuters повідомило, що Саудівська Аравія розглядає розширення трубопровідної системи до узбережжя Червоного моря, щоб збільшити обсяг нафти, яка може оминати Ормузьку протоку. У попередніх обговореннях ідеться про додаткову потужність до 2 млн барелів на добу.</p>
<h3>Ер-Ріяд шукає спосіб зменшити залежність нафтового експорту від Ормузької протоки</h3>
<p>Трубопровід East-West був збудований на початку 1980-х років і може транспортувати до 7 млн барелів на добу до порту Янбу. За словами керівника Saudi Aramco, наведені Reuters, приблизно 2 млн барелів на добу йдуть на НПЗ західного узбережжя, а близько 5 млн барелів на добу можуть експортуватися.</p>
<p>Джерела Reuters повідомили, що варіанти розширення включають як збільшення наявної потужності, так і будівництво додаткового трубопроводу. Одне джерело зазначило, що також розглядається менша друга труба для нафтопродуктів. За словами співрозмовників агентства, реалізація може тривати роки, коштувати мільярди доларів і потребувати зміни механізму ціноутворення на саудівську нафту.</p>
<p>Питання обхідних маршрутів загострилося після зупинки судноплавства через Ормузьку протоку. За даними Reuters, це змусило виробників у Перській затоці зупинити до 12 млн барелів на добу видобутку. Потоки частково відновилися після попередньої американо-іранської домовленості минулого місяця, але залишаються нижчими за довоєнні.</p>
<blockquote><p>«Ми ведемо переговори, і оскільки вони розвивають потужність East-West, ми розраховуємо, що вони зможуть прийняти кілька наших барелів», — сказав шейх Наваф аль-Сабах, генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-arabia-considers-expansion-oil-pipeline-red-sea-sources-say-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/saudivska-araviya-rozglyadaye-rozshirennya-naftovogo-marshrutu-do-chervonogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта стабілізувалася біля довоєнних рівнів: Brent закрився на $71,99 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/nafta-stabilizuvalasya-bilya-dovoyennix-rivniv-brent-zakrivsya-na-7199-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/nafta-stabilizuvalasya-bilya-dovoyennix-rivniv-brent-zakrivsya-na-7199-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Jul 2026 05:03:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Arab Light]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Suez Canal]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Суецький канал]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154278</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30584-Нефть.jpg" alt="Нафта стабілізувалася біля довоєнних рівнів: Brent закрився на $71,99 за барель"/><br />Ціни на нафту в понеділок майже не змінилися й торгувалися поблизу рівнів, що передували війні з Іраном. На ринок одночасно тиснули зниження офіційних відпускних цін Саудівською Аравією, нове рішення ОПЕК+ про підвищення цільового видобутку з серпня та подальше відновлення експорту через Ормузьку протоку. Саудівські знижки, рішення ОПЕК+ і повернення танкерів із Затоки стримують ціни Ф’ючерси [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30584-Нефть.jpg" alt="Нафта стабілізувалася біля довоєнних рівнів: Brent закрився на $71,99 за барель"/><br /><p>Ціни на нафту в понеділок майже не змінилися й торгувалися поблизу рівнів, що передували війні з Іраном. На ринок одночасно тиснули зниження офіційних відпускних цін Саудівською Аравією, нове рішення ОПЕК+ про підвищення цільового видобутку з серпня та подальше відновлення експорту через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Саудівські знижки, рішення ОПЕК+ і повернення танкерів із Затоки стримують ціни</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent, які наприкінці квітня досягали чотирирічного максимуму вище $126 за барель, закрилися на рівні $71,99 за барель, знизившись на 14 центів. Американська West Texas Intermediate завершила торги на $68,55 за барель, втративши 13 центів.</p>
<p>У п’ятницю розрахунку за WTI не було, оскільки ринки США були закриті через державне свято. Обидва контракти минулого тижня майже не змінилися після переважного зниження протягом останнього місяця до рівнів, які востаннє спостерігалися наприкінці лютого — до початку війни, що суттєво порушила глобальні енергетичні потоки.</p>
<blockquote><p>«Рух донизу все ще перебуває під впливом того, що раніше заблоковані танкери змогли вийти із Затоки, що призвело до збільшення обсягів нафти на воді», — заявив аналітик UBS Джованні Стауново.</p></blockquote>
<h4>Саудівська Аравія зробила найбільше місячне зниження ціни Arab Light з 2003 року</h4>
<p>Інвестори уважно стежили за переговорами між США та Іраном щодо майбутнього судноплавства через Ормузьку протоку, а також за відновленням нафтового експорту із Затоки.</p>
<p>Саудівська Аравія встановила офіційну відпускну ціну свого основного сорту Arab Light для Азії на серпень на рівні $1,50 за барель нижче середнього показника Oman/Dubai. Офіційна відпускна ціна — це ціна, за якою виробник продає нафту своїм покупцям за контрактами. За даними Reuters, це найбільше місячне зниження ціни від початку ведення відповідної статистики у 2003 році.</p>
<p>Трейдери повідомили Reuters, що Abu Dhabi National Oil Company також продає нафту через тендери зі знижками.</p>
<blockquote><p>«Дедалі більше схоже на те, що виробники Затоки готуються до цінової війни», — сказав Роберт Явгер, директор з енергетичних ф’ючерсів у Mizuho.</p></blockquote>
<h4>ОАЕ наростили видобуток, а ОПЕК+ погодила нову ціль</h4>
<p>Об’єднані Арабські Емірати у червні збільшили видобуток сирої нафти майже до рекордних рівнів — понад 3,8 млн барелів на добу — після виходу з ОПЕК, щоб уникнути виробничих обмежень. Про це в понеділок повідомили двоє співрозмовників, знайомих із виробничими даними.</p>
<p>Організація країн-експортерів нафти та її союзники, зокрема росія, у неділю домовилися додатково підвищити цільові показники видобутку на 188 тис. барелів на добу з серпня. Це рішення доповнює аналогічні підвищення на червень і липень.</p>
<p>Однак ці збільшення здебільшого залишалися на папері через війну з Іраном, яка закрила Ормузьку протоку для танкерного руху ключових виробників ОПЕК, зокрема Саудівської Аравії, Кувейту та Іраку, обмеживши їхній видобуток.</p>
<blockquote><p>«Вони продають на ринку, що падає, залишаючи мало надії на швидке відновлення цін. Однак нижчі ціни на нафту, без сумніву, стимулюватимуть попит надалі», — заявив аналітик PVM Тамаш Варга.</p></blockquote>
<h4>Українські удари по НПЗ росії та повернення суден до Суецького каналу</h4>
<p>Українські військові в понеділок заявили, що вночі завдали удару по найбільшому нафтопереробному заводу росії в Омську, а також по об’єктах у Ярославській та Ленінградській областях.</p>
<p>Судноплавні групи Maersk і Hapag-Lloyd відновлять частину рейсів через Суецький канал, на який припадає 10% світової торгівлі. Азійсько-європейський торговельний коридор більшість перевізників залишила після атак єменських хуситів у Червоному морі під час війни в Газі.</p>
<p>За словами представника Hapag-Lloyd, відновлення рейсів цим маршрутом скоротить тривалість проходження на чотири тижні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.cnbc.com/2026/07/06/oil-slips-after-opec-agrees-to-raise-output-targets.html" target="_blank">cnbc.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30584-Нефть.jpg" alt="Нафта стабілізувалася біля довоєнних рівнів: Brent закрився на $71,99 за барель"/><br /><p>Ціни на нафту в понеділок майже не змінилися й торгувалися поблизу рівнів, що передували війні з Іраном. На ринок одночасно тиснули зниження офіційних відпускних цін Саудівською Аравією, нове рішення ОПЕК+ про підвищення цільового видобутку з серпня та подальше відновлення експорту через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Саудівські знижки, рішення ОПЕК+ і повернення танкерів із Затоки стримують ціни</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent, які наприкінці квітня досягали чотирирічного максимуму вище $126 за барель, закрилися на рівні $71,99 за барель, знизившись на 14 центів. Американська West Texas Intermediate завершила торги на $68,55 за барель, втративши 13 центів.</p>
<p>У п’ятницю розрахунку за WTI не було, оскільки ринки США були закриті через державне свято. Обидва контракти минулого тижня майже не змінилися після переважного зниження протягом останнього місяця до рівнів, які востаннє спостерігалися наприкінці лютого — до початку війни, що суттєво порушила глобальні енергетичні потоки.</p>
<blockquote><p>«Рух донизу все ще перебуває під впливом того, що раніше заблоковані танкери змогли вийти із Затоки, що призвело до збільшення обсягів нафти на воді», — заявив аналітик UBS Джованні Стауново.</p></blockquote>
<h4>Саудівська Аравія зробила найбільше місячне зниження ціни Arab Light з 2003 року</h4>
<p>Інвестори уважно стежили за переговорами між США та Іраном щодо майбутнього судноплавства через Ормузьку протоку, а також за відновленням нафтового експорту із Затоки.</p>
<p>Саудівська Аравія встановила офіційну відпускну ціну свого основного сорту Arab Light для Азії на серпень на рівні $1,50 за барель нижче середнього показника Oman/Dubai. Офіційна відпускна ціна — це ціна, за якою виробник продає нафту своїм покупцям за контрактами. За даними Reuters, це найбільше місячне зниження ціни від початку ведення відповідної статистики у 2003 році.</p>
<p>Трейдери повідомили Reuters, що Abu Dhabi National Oil Company також продає нафту через тендери зі знижками.</p>
<blockquote><p>«Дедалі більше схоже на те, що виробники Затоки готуються до цінової війни», — сказав Роберт Явгер, директор з енергетичних ф’ючерсів у Mizuho.</p></blockquote>
<h4>ОАЕ наростили видобуток, а ОПЕК+ погодила нову ціль</h4>
<p>Об’єднані Арабські Емірати у червні збільшили видобуток сирої нафти майже до рекордних рівнів — понад 3,8 млн барелів на добу — після виходу з ОПЕК, щоб уникнути виробничих обмежень. Про це в понеділок повідомили двоє співрозмовників, знайомих із виробничими даними.</p>
<p>Організація країн-експортерів нафти та її союзники, зокрема росія, у неділю домовилися додатково підвищити цільові показники видобутку на 188 тис. барелів на добу з серпня. Це рішення доповнює аналогічні підвищення на червень і липень.</p>
<p>Однак ці збільшення здебільшого залишалися на папері через війну з Іраном, яка закрила Ормузьку протоку для танкерного руху ключових виробників ОПЕК, зокрема Саудівської Аравії, Кувейту та Іраку, обмеживши їхній видобуток.</p>
<blockquote><p>«Вони продають на ринку, що падає, залишаючи мало надії на швидке відновлення цін. Однак нижчі ціни на нафту, без сумніву, стимулюватимуть попит надалі», — заявив аналітик PVM Тамаш Варга.</p></blockquote>
<h4>Українські удари по НПЗ росії та повернення суден до Суецького каналу</h4>
<p>Українські військові в понеділок заявили, що вночі завдали удару по найбільшому нафтопереробному заводу росії в Омську, а також по об’єктах у Ярославській та Ленінградській областях.</p>
<p>Судноплавні групи Maersk і Hapag-Lloyd відновлять частину рейсів через Суецький канал, на який припадає 10% світової торгівлі. Азійсько-європейський торговельний коридор більшість перевізників залишила після атак єменських хуситів у Червоному морі під час війни в Газі.</p>
<p>За словами представника Hapag-Lloyd, відновлення рейсів цим маршрутом скоротить тривалість проходження на чотири тижні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.cnbc.com/2026/07/06/oil-slips-after-opec-agrees-to-raise-output-targets.html" target="_blank">cnbc.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/nafta-stabilizuvalasya-bilya-dovoyennix-rivniv-brent-zakrivsya-na-7199-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-poslabiti-kontrol-opek-nad-naftovim-rinkom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-poslabiti-kontrol-opek-nad-naftovim-rinkom/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Jun 2026 11:55:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[global oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідна нафта]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154051</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30422-Цена_падение.png" alt="Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком"/><br />Майбутнє відкриття Ормузької протоки може стати не лише полегшенням для Саудівської Аравії та сусідніх виробників Перської затоки, а й новим ризиком для ОПЕК. Reuters Open Interest зазначає, що повернення великих обсягів близькосхідної нафти на ринок може посилити конкуренцію між виробниками, створити тиск на ціни та ускладнити для Ер-Ріяда контроль за дисципліною видобутку. Після війни за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30422-Цена_падение.png" alt="Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком"/><br /><p>Майбутнє відкриття Ормузької протоки може стати не лише полегшенням для Саудівської Аравії та сусідніх виробників Перської затоки, а й новим ризиком для ОПЕК. Reuters Open Interest зазначає, що повернення великих обсягів близькосхідної нафти на ринок може посилити конкуренцію між виробниками, створити тиск на ціни та ускладнити для Ер-Ріяда контроль за дисципліною видобутку.</p>
<h3>Після війни за ринок можуть одночасно боротися виробники Перської затоки, США, Бразилія та Венесуела</h3>
<p>До початку конфлікту через Ормузьку протоку проходило майже п’ята частина світових потоків нафти й газу. Війна з Іраном і закриття цього водного шляху різко скоротили видобуток країн Organization of the Petroleum Exporting Countries — ОПЕК, тобто Організації країн-експортерів нафти, — і змістили центр ваги галузі від Близького Сходу.</p>
<p>У матеріалі Reuters Open Interest наголошується, що варіанти Саудівської Аравії для протидії цим змінам обмежені. Досі незрозуміло, коли саме протоку буде відкрито і на яких умовах. Президент США Дональд Трамп наполягає, що рух через водний шлях має повернутися до довоєнної норми, тоді як Іран прагне зберегти певний рівень контролю. Це означає, що відновлення може бути обережним, спірним і нерівномірним.</p>
<h4>Втрати експорту створили сильний фіскальний тиск</h4>
<p>Один із ключових наслідків конфлікту — масштабні втрати доходів у країнах Близького Сходу. За розрахунками Reuters Open Interest, втрата близько 13 млн барелів на добу близькосхідного експорту, або приблизно 13% світового постачання, з початку війни 28 лютого означає понад $80 млрд недоотриманих доходів.</p>
<p>Пошкодження енергетичної інфраструктури, включно з нафтопереробними заводами, сховищами, танкерами та заводами зі скраплення природного газу, оцінюється у десятки мільярдів доларів.</p>
<ul>
<li>Саудівська Аравія, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Ірак та Іран, за оцінкою матеріалу, прагнутимуть максимізувати нафтовий експорт, щоб закрити бюджетні розриви, створені конфліктом.</li>
<li>Азійські уряди та нафтопереробні заводи під час конфлікту різко скоротили споживання і використовували запаси.</li>
<li>Багато імпортерів, імовірно, будуть зацікавлені у відновленні запасів після відкриття протоки.</li>
</ul>
<h4>Відновлення постачання не буде синхронним</h4>
<p>Попит і постачання навряд чи відновлюватимуться одночасно. Виробникам Близького Сходу може знадобитися кілька місяців, щоб перезапустити значну частину приблизно 11 млн барелів на добу зупиненого видобутку. Водночас залишається незрозумілим, яка частина попиту була справді втрачена, а яка лише відкладена.</p>
<p>До цього додаються геополітичні ризики. Імовірним результатом Reuters Open Interest називає нерівномірне, переривчасте відновлення, яке навантажуватиме ланцюги постачання і додаватиме нову волатильність цінам на нафту.</p>
<h4>ОПЕК входить у нову фазу ослабленою</h4>
<p>Історично такі умови могли б посилювати роль ОПЕК. Група та її союзники, зокрема росія, неодноразово втручалися для стабілізації ринків під час криз, коригуючи видобуток. Як приклад у матеріалі наведено пандемію COVID-19, коли координоване скорочення, а потім збільшення видобутку допомогли провести ціни через екстремальні коливання.</p>
<p>Цього разу, за оцінкою Reuters Open Interest, картель виглядає значно менш здатним виконувати таку роль. За даними U.S. Energy Information Administration, видобуток ОПЕК у квітні впав до середнього рівня 20 млн барелів на добу проти 31 млн барелів на добу в лютому. Частка ОПЕК у світовому видобутку знизилася до історичного мінімуму — близько 22%.</p>
<p>Додатковим ударом стало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів у квітні вийти з групи, щоб реалізовувати власну стратегію зростання видобутку. Це, як зазначає матеріал, послабило згуртованість ОПЕК і авторитет Саудівської Аравії.</p>
<h4>Роль росії в ОПЕК+ також обмежена</h4>
<p>Напруження посилює неспроможність росії швидко наростити експорт і діяти як балансувальний постачальник у ширшому альянсі ОПЕК+. У матеріалі це пов’язано з повторними ударами українських дронів по її енергетичній інфраструктурі в межах кампанії з послаблення воєнної економіки москви.</p>
<p>ОПЕК+ — це формат співпраці ОПЕК із країнами-виробниками, які не входять до організації. Його роль полягає у координації політики видобутку для впливу на баланс попиту й постачання.</p>
<h4>Саудівські важелі впливу можуть зменшитися</h4>
<p>Після відкриття Ормузької протоки Саудівська Аравія може опинитися у складному становищі. Члени ОПЕК, які втратили доходи під час війни, можуть агресивно конкурувати за частку ринку, виводячи більше барелів на ринок і створюючи сильний тиск на ціни. У таких умовах Ер-Ріяду буде складно переконати їх обмежувати видобуток для підтримки цін.</p>
<p>Додатковим чинником є дії самої Саудівської Аравії під час війни. Переорієнтувавши понад 60% свого експорту через Червоне море, Ер-Ріяд зміг скористатися ціновим стрибком під час конфлікту. Це, за оцінкою матеріалу, ускладнить для королівства аргументацію перед такими виробниками, як Ірак і Кувейт, які мали мало альтернативних маршрутів експорту або не мали їх зовсім.</p>
<p>Останні сигнали політики ОПЕК також вказують на рух до збільшення постачання. У неділю група погодила четверте поспіль щомісячне підвищення видобутку. За нинішнього темпу ОПЕК+ може, принаймні на папері, повністю скасувати 1,65 млн барелів на добу скорочень, погоджених у 2023 році, до вересня.</p>
<h4>Ризик надлишку: до 5 млн барелів на добу після повного відкриття</h4>
<p>Відновлення постачання не буде миттєвим, однак баланс ризиків у матеріалі описано як такий, що впевнено зміщується у бік надлишку. Повернення барелів ОПЕК разом зі стійко високим видобутком у країнах, зокрема США, Бразилії та Венесуелі, може залишити світовий ринок із профіцитом близько 5 млн барелів на добу в місяці після повного відкриття Ормузької протоки, за оцінкою аналітика Rystad Energy Хорхе Леона.</p>
<p>Ключова проблема для виробників Перської затоки полягає в тому, що конкуренти поза регіоном, включно з частиною членів ОПЕК, зміцнили свої ринкові позиції під час кризи. Це може ускладнити повернення втраченої частки без агресивного ціноутворення.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що група виробників протягом десятиліть демонструвала готовність до болючих цінових воєн. Але починати таку війну зараз, після найсильнішого перебою постачання за десятиліття, означало б ризик втрати контролю і подальшого прискорення завершення епохи домінування ОПЕК.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/hormuz-reopening-could-be-opecs-undoing-2026-06-11/" target="_blank">Reuters </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30422-Цена_падение.png" alt="Відкриття Ормузької протоки може послабити контроль ОПЕК над нафтовим ринком"/><br /><p>Майбутнє відкриття Ормузької протоки може стати не лише полегшенням для Саудівської Аравії та сусідніх виробників Перської затоки, а й новим ризиком для ОПЕК. Reuters Open Interest зазначає, що повернення великих обсягів близькосхідної нафти на ринок може посилити конкуренцію між виробниками, створити тиск на ціни та ускладнити для Ер-Ріяда контроль за дисципліною видобутку.</p>
<h3>Після війни за ринок можуть одночасно боротися виробники Перської затоки, США, Бразилія та Венесуела</h3>
<p>До початку конфлікту через Ормузьку протоку проходило майже п’ята частина світових потоків нафти й газу. Війна з Іраном і закриття цього водного шляху різко скоротили видобуток країн Organization of the Petroleum Exporting Countries — ОПЕК, тобто Організації країн-експортерів нафти, — і змістили центр ваги галузі від Близького Сходу.</p>
<p>У матеріалі Reuters Open Interest наголошується, що варіанти Саудівської Аравії для протидії цим змінам обмежені. Досі незрозуміло, коли саме протоку буде відкрито і на яких умовах. Президент США Дональд Трамп наполягає, що рух через водний шлях має повернутися до довоєнної норми, тоді як Іран прагне зберегти певний рівень контролю. Це означає, що відновлення може бути обережним, спірним і нерівномірним.</p>
<h4>Втрати експорту створили сильний фіскальний тиск</h4>
<p>Один із ключових наслідків конфлікту — масштабні втрати доходів у країнах Близького Сходу. За розрахунками Reuters Open Interest, втрата близько 13 млн барелів на добу близькосхідного експорту, або приблизно 13% світового постачання, з початку війни 28 лютого означає понад $80 млрд недоотриманих доходів.</p>
<p>Пошкодження енергетичної інфраструктури, включно з нафтопереробними заводами, сховищами, танкерами та заводами зі скраплення природного газу, оцінюється у десятки мільярдів доларів.</p>
<ul>
<li>Саудівська Аравія, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Ірак та Іран, за оцінкою матеріалу, прагнутимуть максимізувати нафтовий експорт, щоб закрити бюджетні розриви, створені конфліктом.</li>
<li>Азійські уряди та нафтопереробні заводи під час конфлікту різко скоротили споживання і використовували запаси.</li>
<li>Багато імпортерів, імовірно, будуть зацікавлені у відновленні запасів після відкриття протоки.</li>
</ul>
<h4>Відновлення постачання не буде синхронним</h4>
<p>Попит і постачання навряд чи відновлюватимуться одночасно. Виробникам Близького Сходу може знадобитися кілька місяців, щоб перезапустити значну частину приблизно 11 млн барелів на добу зупиненого видобутку. Водночас залишається незрозумілим, яка частина попиту була справді втрачена, а яка лише відкладена.</p>
<p>До цього додаються геополітичні ризики. Імовірним результатом Reuters Open Interest називає нерівномірне, переривчасте відновлення, яке навантажуватиме ланцюги постачання і додаватиме нову волатильність цінам на нафту.</p>
<h4>ОПЕК входить у нову фазу ослабленою</h4>
<p>Історично такі умови могли б посилювати роль ОПЕК. Група та її союзники, зокрема росія, неодноразово втручалися для стабілізації ринків під час криз, коригуючи видобуток. Як приклад у матеріалі наведено пандемію COVID-19, коли координоване скорочення, а потім збільшення видобутку допомогли провести ціни через екстремальні коливання.</p>
<p>Цього разу, за оцінкою Reuters Open Interest, картель виглядає значно менш здатним виконувати таку роль. За даними U.S. Energy Information Administration, видобуток ОПЕК у квітні впав до середнього рівня 20 млн барелів на добу проти 31 млн барелів на добу в лютому. Частка ОПЕК у світовому видобутку знизилася до історичного мінімуму — близько 22%.</p>
<p>Додатковим ударом стало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів у квітні вийти з групи, щоб реалізовувати власну стратегію зростання видобутку. Це, як зазначає матеріал, послабило згуртованість ОПЕК і авторитет Саудівської Аравії.</p>
<h4>Роль росії в ОПЕК+ також обмежена</h4>
<p>Напруження посилює неспроможність росії швидко наростити експорт і діяти як балансувальний постачальник у ширшому альянсі ОПЕК+. У матеріалі це пов’язано з повторними ударами українських дронів по її енергетичній інфраструктурі в межах кампанії з послаблення воєнної економіки москви.</p>
<p>ОПЕК+ — це формат співпраці ОПЕК із країнами-виробниками, які не входять до організації. Його роль полягає у координації політики видобутку для впливу на баланс попиту й постачання.</p>
<h4>Саудівські важелі впливу можуть зменшитися</h4>
<p>Після відкриття Ормузької протоки Саудівська Аравія може опинитися у складному становищі. Члени ОПЕК, які втратили доходи під час війни, можуть агресивно конкурувати за частку ринку, виводячи більше барелів на ринок і створюючи сильний тиск на ціни. У таких умовах Ер-Ріяду буде складно переконати їх обмежувати видобуток для підтримки цін.</p>
<p>Додатковим чинником є дії самої Саудівської Аравії під час війни. Переорієнтувавши понад 60% свого експорту через Червоне море, Ер-Ріяд зміг скористатися ціновим стрибком під час конфлікту. Це, за оцінкою матеріалу, ускладнить для королівства аргументацію перед такими виробниками, як Ірак і Кувейт, які мали мало альтернативних маршрутів експорту або не мали їх зовсім.</p>
<p>Останні сигнали політики ОПЕК також вказують на рух до збільшення постачання. У неділю група погодила четверте поспіль щомісячне підвищення видобутку. За нинішнього темпу ОПЕК+ може, принаймні на папері, повністю скасувати 1,65 млн барелів на добу скорочень, погоджених у 2023 році, до вересня.</p>
<h4>Ризик надлишку: до 5 млн барелів на добу після повного відкриття</h4>
<p>Відновлення постачання не буде миттєвим, однак баланс ризиків у матеріалі описано як такий, що впевнено зміщується у бік надлишку. Повернення барелів ОПЕК разом зі стійко високим видобутком у країнах, зокрема США, Бразилії та Венесуелі, може залишити світовий ринок із профіцитом близько 5 млн барелів на добу в місяці після повного відкриття Ормузької протоки, за оцінкою аналітика Rystad Energy Хорхе Леона.</p>
<p>Ключова проблема для виробників Перської затоки полягає в тому, що конкуренти поза регіоном, включно з частиною членів ОПЕК, зміцнили свої ринкові позиції під час кризи. Це може ускладнити повернення втраченої частки без агресивного ціноутворення.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що група виробників протягом десятиліть демонструвала готовність до болючих цінових воєн. Але починати таку війну зараз, після найсильнішого перебою постачання за десятиліття, означало б ризик втрати контролю і подальшого прискорення завершення епохи домінування ОПЕК.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/hormuz-reopening-could-be-opecs-undoing-2026-06-11/" target="_blank">Reuters </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-mozhe-poslabiti-kontrol-opek-nad-naftovim-rinkom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська Аравія нарощує постачання авіапального до Європи через порт Янбу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/saudivska-araviya-naroshhuye-postachannya-aviapalnogo-do-yevropi-cherez-port-yanbu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/saudivska-araviya-naroshhuye-postachannya-aviapalnogo-do-yevropi-cherez-port-yanbu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 10 Jun 2026 09:24:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Europe fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Kpler]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Vortexa]]></category>
		<category><![CDATA[Yanbu port]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального до Європи]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[порт Янбу]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154046</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30419-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія нарощує постачання авіапального до Європи через порт Янбу"/><br />Саудівська Аравія цього місяця має відправити до Європи більше авіаційного пального через свій порт Янбу на Червоному морі, ніж раніше постачала через Ормузьку протоку. За даними Kpler, імпорт авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії з Янбу в перший тиждень місяця сягнув 118 тис. барелів на добу, а Vortexa оцінює цей показник у 140 тис. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30419-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія нарощує постачання авіапального до Європи через порт Янбу"/><br /><p>Саудівська Аравія цього місяця має відправити до Європи більше авіаційного пального через свій порт Янбу на Червоному морі, ніж раніше постачала через Ормузьку протоку. За даними Kpler, імпорт авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії з Янбу в перший тиждень місяця сягнув 118 тис. барелів на добу, а Vortexa оцінює цей показник у 140 тис. барелів на добу.</p>
<h3>Європа переорієнтовує логістику авіапального на Червоне море, США та Нігерію</h3>
<h4>Порт Янбу став ключовим маршрутом для саудівського авіапального</h4>
<p>Investing.com повідомляє, що постачання авіаційного пального з Саудівської Аравії до Європи різко зросло. За даними Kpler, обсяг у 118 тис. барелів на добу в перший тиждень цього місяця став найвищим показником із серпня 2025 року. Барелі на добу — це стандартна одиниця виміру потоків нафти й нафтопродуктів, яка показує середньодобовий обсяг постачання.</p>
<p>Оцінка Vortexa ще вища — 140 тис. барелів на добу. Обидва показники вказують на посилення ролі порту Янбу на Червоному морі як маршруту постачання авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії.</p>
<ul>
<li>118 тис. барелів на добу — оцінка Kpler для імпорту авіапального з Янбу до ЄС і Великої Британії в перший тиждень місяця;</li>
<li>140 тис. барелів на добу — оцінка Vortexa;</li>
<li>77 тис. барелів на добу — попередній місячний пік, зафіксований у січні за даними Kpler;</li>
<li>серпень 2025 року — попередній період, після якого поточний рівень постачання з Янбу є найвищим.</li>
</ul>
<h4>Європа збільшує закупівлі у США та Нігерії</h4>
<p>Європа також наростила закупівлі авіаційного пального зі США та Нігерії. У травні ці постачання в середньому становили близько 200 тис. барелів на добу.</p>
<p>Такий перерозподіл джерел постачання відбувається на тлі попередження International Energy Agency про те, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіаційного пального вже цього місяця. International Energy Agency — це Міжнародне енергетичне агентство, яке аналізує стан енергетичних ринків і ризики для постачання.</p>
<h4>Авіакомпанії менше занепокоєні літніми обмеженнями</h4>
<p>Європейські авіакомпанії висловили менше занепокоєння щодо можливих обмежень постачання влітку. У вхідному матеріалі не наведено оцінок авіакомпаній у цифрах і не зазначено окремих компаній, які надали такі коментарі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://ph.investing.com/news/economy-news/saudi-arabia-now-shipping-more-jet-fuel-to-europe-than-prewar-93CH-2442837" target="_blank">Investing.com.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30419-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія нарощує постачання авіапального до Європи через порт Янбу"/><br /><p>Саудівська Аравія цього місяця має відправити до Європи більше авіаційного пального через свій порт Янбу на Червоному морі, ніж раніше постачала через Ормузьку протоку. За даними Kpler, імпорт авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії з Янбу в перший тиждень місяця сягнув 118 тис. барелів на добу, а Vortexa оцінює цей показник у 140 тис. барелів на добу.</p>
<h3>Європа переорієнтовує логістику авіапального на Червоне море, США та Нігерію</h3>
<h4>Порт Янбу став ключовим маршрутом для саудівського авіапального</h4>
<p>Investing.com повідомляє, що постачання авіаційного пального з Саудівської Аравії до Європи різко зросло. За даними Kpler, обсяг у 118 тис. барелів на добу в перший тиждень цього місяця став найвищим показником із серпня 2025 року. Барелі на добу — це стандартна одиниця виміру потоків нафти й нафтопродуктів, яка показує середньодобовий обсяг постачання.</p>
<p>Оцінка Vortexa ще вища — 140 тис. барелів на добу. Обидва показники вказують на посилення ролі порту Янбу на Червоному морі як маршруту постачання авіапального до Європейського Союзу та Великої Британії.</p>
<ul>
<li>118 тис. барелів на добу — оцінка Kpler для імпорту авіапального з Янбу до ЄС і Великої Британії в перший тиждень місяця;</li>
<li>140 тис. барелів на добу — оцінка Vortexa;</li>
<li>77 тис. барелів на добу — попередній місячний пік, зафіксований у січні за даними Kpler;</li>
<li>серпень 2025 року — попередній період, після якого поточний рівень постачання з Янбу є найвищим.</li>
</ul>
<h4>Європа збільшує закупівлі у США та Нігерії</h4>
<p>Європа також наростила закупівлі авіаційного пального зі США та Нігерії. У травні ці постачання в середньому становили близько 200 тис. барелів на добу.</p>
<p>Такий перерозподіл джерел постачання відбувається на тлі попередження International Energy Agency про те, що Європа може зіткнутися з дефіцитом авіаційного пального вже цього місяця. International Energy Agency — це Міжнародне енергетичне агентство, яке аналізує стан енергетичних ринків і ризики для постачання.</p>
<h4>Авіакомпанії менше занепокоєні літніми обмеженнями</h4>
<p>Європейські авіакомпанії висловили менше занепокоєння щодо можливих обмежень постачання влітку. У вхідному матеріалі не наведено оцінок авіакомпаній у цифрах і не зазначено окремих компаній, які надали такі коментарі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://ph.investing.com/news/economy-news/saudi-arabia-now-shipping-more-jet-fuel-to-europe-than-prewar-93CH-2442837" target="_blank">Investing.com.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/saudivska-araviya-naroshhuye-postachannya-aviapalnogo-do-yevropi-cherez-port-yanbu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:52:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153896</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br />Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ додає 206 тис. барелів на добу: ринок нафти балансує між війною на Близькому Сході та фізичними обмеженнями постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 15:29:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153664</guid>
		<description><![CDATA[ОПЕК+ вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на 206 тис. барелів на добу після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>ОПЕК+</strong> вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на добу — альянс обрав обережний сценарій. Водночас котирування Brent зросли до майже 80 доларів за барель.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ на тлі геополітичної турбулентності</h3>
<p>За підсумками зустрічі в неділю вісім ключових учасників угоди — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — погодилися збільшити видобуток на <strong>206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Це перше підвищення після тримісячної паузи, однак воно значно менше за обсяги, які активно обговорювалися в попередні дні.</p>
<h4>Що саме вирішено</h4>
<ul>
<li><strong>+206 тис. барелів на добу</strong> — погоджене збільшення з квітня;</li>
<li>Обговорювалися варіанти <strong>+411–548 тис. барелів на добу</strong>, але їх не підтримали;</li>
<li>Рішення ухвалено попри ризики фізичного дефіциту на тлі бойових дій у регіоні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, альянс демонструє стриманість: з одного боку — прагнення не допустити різкого дефіциту, з іншого — небажання провокувати надлишок у разі стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце світового нафтового ринку</h3>
<p>Ключовим чинником нестабільності стала ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який транспортується <strong>понад 20% світових морських обсягів сирої нафти</strong>.</p>
<h4>Фактичні обмеження транзиту</h4>
<ul>
<li>Судновласники зупинили рейси після попереджень про закриття протоки;</li>
<li><strong>Сотні суден</strong> залишаються на якорі по обидва боки протоки;</li>
<li>Кілька суден зазнали атак на тлі ескалації бойових дій;</li>
<li>Постачання нафти фізично ускладнене, попри наявність формальних квот.</li>
</ul>
<p>Аналітики наголошують: у нинішніх умовах ринок більше реагує не на рішення щодо квот, а на те, <em>чи зможе нафта фізично покинути Перську затоку</em>.</p>
<h3>Ціни: Brent знову біля 80 доларів</h3>
<p>Після періоду побоювань щодо можливого надлишку пропозиції на початку року ситуація кардинально змінилася.</p>
<ul>
<li>У п’ятницю Brent сягнув <strong>73 доларів за барель</strong> — максимуму з липня;</li>
<li>У неділю в позабіржових торгах ціна зросла майже до <strong>80 доларів за барель</strong>;</li>
<li>Ринок реагує передусім на <strong>геополітичний ризик</strong>, а не на фундаментальний баланс попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що додаткові 206 тис. барелів можуть не заспокоїти ринок, оскільки вільні потужності за межами Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені. Навіть ці країни можуть зіткнутися з труднощами експорту, доки навігація в Перській затоці не стабілізується.</p>
<h3>Роль ключових гравців</h3>
<h4>Саудівська Аравія</h4>
<ul>
<li>Наростила видобуток приблизно на <strong>500 тис. барелів на добу</strong> останніми тижнями;</li>
<li>Підготовка до можливих перебоїв, пов’язаних з ударами США по Ірану.</li>
</ul>
<h4>ОАЕ</h4>
<ul>
<li>Збільшили обсяги експорту нафти;</li>
<li>Мають відносно більші резервні потужності порівняно з іншими учасниками.</li>
</ul>
<h4>Іран</h4>
<ul>
<li>Видобуває близько <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>Експортна інфраструктура зазнає навантаження через бойові дії;</li>
<li>Постачання обмежені логістично та безпеково.</li>
</ul>
<p>Таким чином, навіть за наявності формального зростання видобутку, фізичний експорт може залишатися стриманим через безпекові ризики.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Квоти відходять на другий план</strong> — визначальним стає фактор безпеки судноплавства;</li>
<li>Обмежені резервні потужності звужують простір для маневру ОПЕК+;</li>
<li>Цінова динаміка дедалі більше залежить від розвитку конфлікту;</li>
<li>Навіть помірне зростання видобутку не гарантує стабілізації котирувань.</li>
</ul>
<p>Ринок входить у фазу, коли ключовим стає не обсяг видобутку, а <strong>стійкість логістики</strong>. Саме від безпеки транспортування через Перську затоку залежатиме подальша траєкторія цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Approves-Modest-Output-Hike-as-Iran-War-Jolts-Oil-Markets.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>ОПЕК+</strong> вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на добу — альянс обрав обережний сценарій. Водночас котирування Brent зросли до майже 80 доларів за барель.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ на тлі геополітичної турбулентності</h3>
<p>За підсумками зустрічі в неділю вісім ключових учасників угоди — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — погодилися збільшити видобуток на <strong>206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Це перше підвищення після тримісячної паузи, однак воно значно менше за обсяги, які активно обговорювалися в попередні дні.</p>
<h4>Що саме вирішено</h4>
<ul>
<li><strong>+206 тис. барелів на добу</strong> — погоджене збільшення з квітня;</li>
<li>Обговорювалися варіанти <strong>+411–548 тис. барелів на добу</strong>, але їх не підтримали;</li>
<li>Рішення ухвалено попри ризики фізичного дефіциту на тлі бойових дій у регіоні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, альянс демонструє стриманість: з одного боку — прагнення не допустити різкого дефіциту, з іншого — небажання провокувати надлишок у разі стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце світового нафтового ринку</h3>
<p>Ключовим чинником нестабільності стала ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який транспортується <strong>понад 20% світових морських обсягів сирої нафти</strong>.</p>
<h4>Фактичні обмеження транзиту</h4>
<ul>
<li>Судновласники зупинили рейси після попереджень про закриття протоки;</li>
<li><strong>Сотні суден</strong> залишаються на якорі по обидва боки протоки;</li>
<li>Кілька суден зазнали атак на тлі ескалації бойових дій;</li>
<li>Постачання нафти фізично ускладнене, попри наявність формальних квот.</li>
</ul>
<p>Аналітики наголошують: у нинішніх умовах ринок більше реагує не на рішення щодо квот, а на те, <em>чи зможе нафта фізично покинути Перську затоку</em>.</p>
<h3>Ціни: Brent знову біля 80 доларів</h3>
<p>Після періоду побоювань щодо можливого надлишку пропозиції на початку року ситуація кардинально змінилася.</p>
<ul>
<li>У п’ятницю Brent сягнув <strong>73 доларів за барель</strong> — максимуму з липня;</li>
<li>У неділю в позабіржових торгах ціна зросла майже до <strong>80 доларів за барель</strong>;</li>
<li>Ринок реагує передусім на <strong>геополітичний ризик</strong>, а не на фундаментальний баланс попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що додаткові 206 тис. барелів можуть не заспокоїти ринок, оскільки вільні потужності за межами Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені. Навіть ці країни можуть зіткнутися з труднощами експорту, доки навігація в Перській затоці не стабілізується.</p>
<h3>Роль ключових гравців</h3>
<h4>Саудівська Аравія</h4>
<ul>
<li>Наростила видобуток приблизно на <strong>500 тис. барелів на добу</strong> останніми тижнями;</li>
<li>Підготовка до можливих перебоїв, пов’язаних з ударами США по Ірану.</li>
</ul>
<h4>ОАЕ</h4>
<ul>
<li>Збільшили обсяги експорту нафти;</li>
<li>Мають відносно більші резервні потужності порівняно з іншими учасниками.</li>
</ul>
<h4>Іран</h4>
<ul>
<li>Видобуває близько <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>Експортна інфраструктура зазнає навантаження через бойові дії;</li>
<li>Постачання обмежені логістично та безпеково.</li>
</ul>
<p>Таким чином, навіть за наявності формального зростання видобутку, фізичний експорт може залишатися стриманим через безпекові ризики.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Квоти відходять на другий план</strong> — визначальним стає фактор безпеки судноплавства;</li>
<li>Обмежені резервні потужності звужують простір для маневру ОПЕК+;</li>
<li>Цінова динаміка дедалі більше залежить від розвитку конфлікту;</li>
<li>Навіть помірне зростання видобутку не гарантує стабілізації котирувань.</li>
</ul>
<p>Ринок входить у фазу, коли ключовим стає не обсяг видобутку, а <strong>стійкість логістики</strong>. Саме від безпеки транспортування через Перську затоку залежатиме подальша траєкторія цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Approves-Modest-Output-Hike-as-Iran-War-Jolts-Oil-Markets.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 03 Jan 2026 10:21:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Yemen]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153495</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br />Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту. Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту.</p>
<h3>Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги</h3>
<p>За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми країн альянсу, що реалізують добровільні скорочення видобутку, підтвердить раніше ухвалене рішення про стабільний рівень постачання нафти на ринок.</p>
<ul>
<li><strong>Рівень видобутку</strong> планується утримувати без змін протягом <strong>січня, лютого та березня 2026 року</strong>.</li>
<li>Рішення пояснюється <em>сезонним послабленням попиту</em> на нафту в першому кварталі.</li>
<li>Мета політики — <strong>підтримка цін</strong> та запобігання надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<p>Йдеться про вісім держав ОПЕК+, які ще у листопаді погодилися призупинити збільшення видобутку. До цієї групи входять Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман.</p>
<h3>Саудівсько-еміратський конфлікт і фактор Ємену</h3>
<p>Напередодні зустрічі альянсу відносини між двома ключовими виробниками нафти різко загострилися через події в Ємені.</p>
<ul>
<li>Саудівські сили заявили про <strong>перехоплення несанкціонованого вантажу озброєння</strong>, який, за їхніми словами, був пов’язаний з ОАЕ та прямував на південь Ємену.</li>
<li>Після цього коаліція на чолі з Ер-Ріядом завдала <strong>авіаудару по порту Мукалла</strong>, розцінивши ситуацію як порушення безпеки.</li>
<li>Абу-Дабі заявив, що обладнання призначалося <em>виключно для власних контртерористичних сил</em> та заперечив підтримку сепаратистів.</li>
</ul>
<p>Згодом ОАЕ повідомили про <strong>виведення залишків своїх військ з Ємену</strong>. Водночас уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, розпочав операцію проти південних сепаратистів, яких пов’язують з Еміратами.</p>
<blockquote><p>Саудівці ввели громадськість в оману, і ця операція аж ніяк не була мирною — Амр аль-Бідх, представник Південної перехідної ради, підтримуваної ОАЕ</p></blockquote>
<h3>Чому ОПЕК+ ігнорує політичні конфлікти</h3>
<p>Аналітики вважають, що нинішній конфлікт між Ер-Ріядом та Абу-Дабі <strong>не вплине на єдність ОПЕК+</strong>. Альянс уже неодноразово зберігав узгоджену політику в умовах серйозніших потрясінь.</p>
<ul>
<li>Під час <strong>ірансько-іракської війни у 1980-х роках</strong> картель зберігав координацію.</li>
<li>Єдність також утримувалася попри <strong>санкції проти Ірану та Венесуели</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим пріоритетом залишається <strong>цінова стабільність</strong>, навіть якщо між окремими учасниками виникають гострі політичні суперечності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Set-to-Keep-Oil-Production-Policy-Despite-Saudi-UAE-Spat.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту.</p>
<h3>Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги</h3>
<p>За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми країн альянсу, що реалізують добровільні скорочення видобутку, підтвердить раніше ухвалене рішення про стабільний рівень постачання нафти на ринок.</p>
<ul>
<li><strong>Рівень видобутку</strong> планується утримувати без змін протягом <strong>січня, лютого та березня 2026 року</strong>.</li>
<li>Рішення пояснюється <em>сезонним послабленням попиту</em> на нафту в першому кварталі.</li>
<li>Мета політики — <strong>підтримка цін</strong> та запобігання надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<p>Йдеться про вісім держав ОПЕК+, які ще у листопаді погодилися призупинити збільшення видобутку. До цієї групи входять Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман.</p>
<h3>Саудівсько-еміратський конфлікт і фактор Ємену</h3>
<p>Напередодні зустрічі альянсу відносини між двома ключовими виробниками нафти різко загострилися через події в Ємені.</p>
<ul>
<li>Саудівські сили заявили про <strong>перехоплення несанкціонованого вантажу озброєння</strong>, який, за їхніми словами, був пов’язаний з ОАЕ та прямував на південь Ємену.</li>
<li>Після цього коаліція на чолі з Ер-Ріядом завдала <strong>авіаудару по порту Мукалла</strong>, розцінивши ситуацію як порушення безпеки.</li>
<li>Абу-Дабі заявив, що обладнання призначалося <em>виключно для власних контртерористичних сил</em> та заперечив підтримку сепаратистів.</li>
</ul>
<p>Згодом ОАЕ повідомили про <strong>виведення залишків своїх військ з Ємену</strong>. Водночас уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, розпочав операцію проти південних сепаратистів, яких пов’язують з Еміратами.</p>
<blockquote><p>Саудівці ввели громадськість в оману, і ця операція аж ніяк не була мирною — Амр аль-Бідх, представник Південної перехідної ради, підтримуваної ОАЕ</p></blockquote>
<h3>Чому ОПЕК+ ігнорує політичні конфлікти</h3>
<p>Аналітики вважають, що нинішній конфлікт між Ер-Ріядом та Абу-Дабі <strong>не вплине на єдність ОПЕК+</strong>. Альянс уже неодноразово зберігав узгоджену політику в умовах серйозніших потрясінь.</p>
<ul>
<li>Під час <strong>ірансько-іракської війни у 1980-х роках</strong> картель зберігав координацію.</li>
<li>Єдність також утримувалася попри <strong>санкції проти Ірану та Венесуели</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим пріоритетом залишається <strong>цінова стабільність</strong>, навіть якщо між окремими учасниками виникають гострі політичні суперечності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Set-to-Keep-Oil-Production-Policy-Despite-Saudi-UAE-Spat.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 12:36:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf stocks]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[фондові ринки Затоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153478</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br />Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США. Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/saudivska-araviya/feed/ ) in 0.26742 seconds, on Jul 21st, 2026 at 10:45 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 21st, 2026 at 11:45 am UTC -->