Світові інвестиції в розвідку і видобуток нафти й газу скорочуються на 4% у 2025 році, попри зростання активності на Близькому Сході та у державних компаній. На перший план виходять ефективність, прибутковість і обережність, що формують нову інвестиційну дисципліну на тлі нестабільності цін та ринків.

Upstream 

Світові капітальні витрати у секторі upstream (розвідка і видобуток нафти й газу) у 2025 році знизяться на 4% — до близько 565 млрд доларів США, головним чином за рахунок зменшення інвестицій з боку незалежних сланцевих виробників у США. Інвестиції в нафтову галузь скоротяться майже на 6% — до 420 млрд дол., тоді як витрати на газ зростуть на 3% — до 145 млрд дол. Коливання цін на нафту, волатильність фінансових ринків та торговельна невизначеність можуть додатково вплинути на вартість проєктів та рішення щодо інвестицій.

У 2024 році світові витрати в сегменті upstream залишилися майже незмінними в номінальному вираженні — на рівні 590 млрд доларів США, але зменшилися на 10 млрд у реальному вираженні порівняно з 2023 роком. Хоча номінальні витрати у 2023–2025 роках є найвищими з 2015 року, у реальному вимірі вони все ще нижчі за рівень 2019 року.

Інвестиції у сектор upstream продовжують відображати обережний підхід до розміщення капіталу, який став нормою з 2015 року. Компанії більше не прагнуть агресивного зростання, натомість фокусуються на дисципліні капіталовкладень, прибутковості та оптимізації витрат. Цей підхід лише посилився за останні 12 місяців.

Капітальні витрати у розвідці і видобутку: регіональний фокус

Пріоритет у фінансуванні надається перспективним і недорогим басейнам, зокрема в Західній Африці, на глибоководді Латинської Америки та в зоні федерального шельфу США. У розвинених офшорних регіонах буріння зосереджується поблизу наявної інфраструктури для зниження вартості розробки. Попри загальну тенденцію до стриманості, інвестиції в сектор upstream зростають на Близькому Сході та в окремих великих нафтових компаній, що вказує на довгострокову стратегічну орієнтацію на розробку ресурсів.

Хто інвестує найбільше?

Зростання інвестицій у 2024 році зосереджене переважно на проєктах національних нафтових компаній (NOC) Близького Сходу, Китаю та Америки. Близькосхідні та азійські NOC забезпечили понад 60% світових капіталовкладень у цьому десятилітті — на 10% більше, ніж десять років тому. Saudi Aramco збільшила свої витрати на 19% рік до року — до 39 млрд доларів у 2024 році, головним чином для підтримки видобутку на рівні 12 млн бар./добу та розвитку видобутку газу, NGL та конденсату. У ОАЕ компанія ADNOC планує підвищити видобуток нафти до 5 млн бар./добу до 2027 року, інвестуючи 150 млрд дол. протягом 2024–2027 років.

Міжнародні нафтові компанії (IOC) у 2024 році підтримували стабільний рівень інвестицій, який залишиться незмінним і в 2025-му. Однак це все ще значно нижче рівнів десятирічної давності через скорочення офшорних проєктів та зниження витрат — індекси витрат у 2024 році залишаються на рівні 80% від 2014-го.

Сланцева нафта США: менше витрат, більше ефективності

Незалежні компанії у США частково відновили інвестиції з 2020 року, але їхні витрати залишаються нижчими за доковідний рівень як у реальному, так і в номінальному вимірі, оскільки інвестиції в сланцеву нафту (LTO) не повернулися повністю. Аналіз ефективності буріння у США демонструє, що з 2014 року завдяки зростанню продуктивності вдалося зекономити сукупно 220 млрд доларів інвестицій, з яких 60 млрд — лише у 2024 році. Інакше кажучи, якби ефективність операцій буріння і завершення свердловин залишилася на рівні 2014 року, витрати сланцевих компаній США у 2024 році становили б 175 млрд доларів, а не 115 млрд.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Державна служба геології та надр України видала НАК «Нафтогаз України» ще чотири спеціальні дозволи на геологічне вивчення з подальшим видобуванням вуглеводнів на площі «Дельфін», розташованій на шельфі Чорного моря.

Відповідний наказ оприлюднено на сайті відомства.

Зокрема, «Нафтогаз» отримав дозвіл працювати на «Дельфін»-02, 05, 06, 09.

Згідно з різними оцінками, прогнозні і перспективні ресурси шельфу Чорного моря становлять близько 1-2 трлн куб. м газу і більше 1 трлн тонн нафти з газовим конденсатом, що може забезпечити Україну додаткової видобутком 10 млрд куб м природного газу на рік.

У зв’язку з проблемами, які мають місце на шельфі Чорного моря, можливою військовою агресією з боку Росії, несприятливим економічним кліматом і іншими об’єктивними проблемами, провести конкурс на розробку шельфу Чорного моря зараз нереально.

Про це голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявив дискусії «Нафтогаз. Що далі?», передає кореспондент 112.ua.

«Ми глибоко переконані, що будь-який конкурс навіть із залученням «Нафтогазу», як сторони держави, як потенційного партнера навряд чи можна буде провести. Ми впевнені, що його неможливо буде провести. Ми як «Нафтогаз», пропонуємо підійти (до проекту на шельфі) інакше. Пропонуємо дозволити нам провести сейсміку, зменшити ризикованість цієї території і в будь-який момент, коли держава вирішить, що вона (територія) готова до конкурсу і є реальний попит, його можна провести. Нас залишити державним партнером. А не спочатку провести конкурс, витратити на це два роки, зрозуміти, що він не відбувся. І втратити два роки, протягом яких могли б проводитись роботи, які потрібно буде робити будь-якому переможцю», — заявив Коболєв.

За його словами, «Нафтогаз» як державна компанія, повинна стати тим інструментом, який «зменшить ризики потенційних партнерів, відкриє двері, в які, якщо буде бажання, хтось із зарубіжних партнерів зайде. Якщо не буде бажання, ми самі будемо вирішувати, що з цим робити».

У жовтні минулого року кабінет міністрів скасував результати конкурсу на розробку газового ділянки «Дельфін» на шельфі Чорного моря (площею 10 тис. кв. км). Конкурс на розробку ділянки «Дельфін» (за умовами передавався інвестору на 50 років) був оголошений 12 квітня 2019 року. У ньому взяли участь американська компанія Frontera Resources, Trident Acquisitions Corp, підконтрольна азербайджанської компанії SOCAR Caspian Drilling International Ltd, і Укрнафтобуріння Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинника. Переможцем конкурсу стала Trident Acquisitions Corp, одним з акціонерів якої є колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов.

Міжвідомча комісія з укладення угод про розподіл продукції визначила компанію Trident Black Seа переможцем державного конкурсу на залучення приватного партнера для розробки і видобування нафти та газу на найбільшій за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі.

Про це Радіо Свобода повідомив співвласник компанії-переможця колишній депутат Державної думи Росфї Ілля Пономарьов, а пізніше підтвердив міністр енергетики Ігор Насалик.

Заявки на участь у державному конкурсі подавали чотири компанії. Серед них вищезгадана Trident Black Sea, а також американська Frontera Resources, яка сама й ініціювала цей конкурс, азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD та «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.

Переможець конкурсу на ділянку «Дельфін» – компанія Trident Black Sea на 90% належить Trident Acquisitions Corp, а ще на 10% – ірландській San Leon Energy PLC. Раніше «Дзеркало тижня» повідомляло, що ключовим акціонером Trident Acquisitions Corp. є Ілля Пономарьов – екс-депутат Держдуми, який емігрував з Росії в Україну. Ще 10% акцій належить співвласникові мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу. Сам Пономарьов заявив, що в разі перемоги компанія Trident Black Sea планує інвестувати 1 мільярд доларів у розробку ділянки шельфу. І зазначив, що має громадянство України, а від російського відмовився.

Caspian Drilling Company (CDC) була заснована у вересні 1996 року Державною нафтокомпанією Республіки Азербайджан (55%) спільно із «Санта-фе» (45%) на базі Морської розвідувальної бурової компанії СРСР. Від червня 2009 року Державній нафтовій компанії Азербайджану належить понад 92% CDC.

Іншим претендентом є українська компанія «Укрнафтобуріння». ЇЇ кінцевими бенефіціарами через офшорні компанії є олігарх Ігор Коломойський, депутат від групи «Відродження» Віталій Хомутиннік і колись російський, а тепер український бізнесмен Павло Фукс.

ЕС ожидает от Турции уважения прав Кипра, будет внимательно следить за ситуацией с бурением на кипрском шельфе.

Об этом заявил глава Евросовета Дональд Туск, пишет «Прайм».

«Президент Кипра проинформировал нас о работах по бурению, которые Турция проводит в эксклюзивной экономической зоне Кипра. ЕС поддерживает Кипр и надеется на соблюдение Турцией суверенных прав страны ЕС. Евросовет продолжит внимательно следить за развитием ситуации», — заявил Туск по итогам неформального саммита в румынском городе Сибиу.

На шельфе и в исключительной экономической зоне (ИЭЗ) Кипра найдены месторождения газа. Турция считает, что имеет право на природные богатства в регионе. Анкара направила в район буровое судно «Фатих». МИД Греции потребовал от Турции прекратить бурение в этой зоне.

Турция заявляет, что не меняет своей позиции по отношению к континентальному шельфу в Восточном Средиземноморье с 2004 года, при этом «продолжит защищать права турок-киприотов на континентальный шельф до тех пор, пока греческая сторона на Кипре не включит их в механизм принятия решений по месторождениям углеводородов и не прекратит свою одностороннюю деятельность» в этой сфере.

Ранее «Терминал» писал, Ппрезидент Кипра Никос Анастасиадис призвал Турцию не препятствовать добыче газа в исключительной экономической зоне страны.

Qatar Petroleum получила права на ведение поисково-разведочных работ на пяти морских блоках в Северной Аргентине и в бассейне западных Фолклендских островов.

Об этом сообщила катарская компания, пишет «АНГИ».

«Qatar Petroleum получила права на разведку пяти блоков на шельфе Северной Аргентины и в бассейне западных Фолклендских островов (Malvinas West) в Аргентине. Победившие заявки были объявлены сегодня секретариатом энергетического министерства Аргентины как итог открытого тендерного процесса, начавшегося в ноябре 2018 года», — цитирует РИА Новости Qatar Petroleum.

При этом предприятие будет осуществлять разведку на блоках в консорциумах. Вблизи островов разведка трех блоков пройдет вместе с аффилированной с ExxonMobil (70% доли в консорциуме) компанией.

Разведка двух других — в бассейне в районе Северной Аргентины — консорциумом, состоящим из «дочки» Shell (60% долей в проекте) и Qatar Petroleum (40%).

Ранее «Терминал» писал, Европейская комиссия, основной антимонопольный регулятор Евросоюза, открыла формальное расследование по вопросу о том, предпринимали ли компания Qatar Petroleum и ее дочерние фирмы, а также европейские импортеры действия по ограничению свободных поставок сжиженного природного газа (СПГ) внутри Европейского экономического пространства в нарушение антимонопольного законодательства ЕС.

Правительство Франции позднее в среду обнародует законопроект, запрещающий добычу и разведку нефтяных и газовых месторождений на суше и на шельфе на территории страны к 2040 году.

Как передает «Прайм», об этом сообщает агентство Ассошиэйтед Пресс.

«Этот жест во многом символический, так как объемы добычи в самой Франции составляют 1% от общего объема потребления энергоресурсов, остальное импортируется», — добавляет агентство. На данный момент на территории Франции бурение осуществляется на 63 скважинах.

Согласно законопроекту, текущие контракты на бурение не будут возобновлены, указывает агентство, ссылаясь на черновик документа, имеющийся у него в распоряжении. Согласно инициативе, во Франции будет также запрещена разведка и добыча сланцевого газа и исключены любые экспериментальные методы добычи. До настоящего момента под запретом был только гидравлический разрыв пласта.

Законопроект был разработан министром окружающей среды страны Николя Юло (Nicolas Hulot). В июле он уже заявлял о том, что к 2022 году Франция прекратит использовать энергию угля, на которую сейчас приходится 5% от общей энерговыработки. Также в министерстве существует инициатива сокращения доли ядерной энергетики в энергобалансе Франции до 50% к 2025 году с текущих 75%.

Как ранее сообщал «Терминал», вместо атомной энергетики — солнечные электростанции и накопители.

Президент США Дональд Трамп намерен предоставить нефтяным компаниям больше возможностей при бурении на американском шельфе, которое ранее было ограничено политикой предыдущего президента США Барака Обамы.

Об этом сообщает Bloomberg со ссылкой на заявление министра внутренних дел Райана Зинке на отраслевой конференции в Вашингтоне.

По информации министра директива о расширении бурения вскоре будет опубликована. Пока детали указа остаются неизвестными.

Введением новой директивы о бурении Трамп отменит указ о запрете разработки новых нефтегазовых месторождений в государственных водах в Атлантическом океане и Арктике, который был введен администрацией Б. Обамы. Американские экологи заявили, что его отмена недопустима, и будет оспорена в суде.

Новый указ может принести прибыли энергетическим компаниям, которые концентрируют свои программы бурения на шельфе Мексиканского залива, в том числе Royal Dutch Shell, Chevron Corp., Exxon Mobil Corp. и Statoil.

Представители отрасли отмечают, что после публикации директивы Министерству внутренних дел США придется внести изменения в утвержденный Обамой пятилетний план торгов по нефтегазовым участкам в стране.

Напомним, 22 ноября 2016 Б. Обама принял решение о запрете бурения в районах Арктики. 

Как сообщал «Терминал«, новоизбранный президент Д.Трамп в своем видеообращении пообещал снять ограничения в области производства энергии в Америке, включая энергоресурсы на шельфе и уголь, что по его словам, обеспечит энергетический бум и новые рабочие места.

Председатель комитета по природным ресурсам палаты представителей Конгресса США, республиканец Роб Бишоп назвал решение президента страны Барака Обамы запретить добычу нефти и газа в обширных районах Арктики «злоупотреблением властью».

Об этом сообщает «Прайм».

«Обама во вторник запретил бурение с целью добычи нефти и газа у побережья Аляски, а премьер-министр Канады Джастин Трюдо — во всех канадских арктических водах, говорится в совместном заявлении двух стран, которое распространил Белый дом», — передает агентство.

Как сообщается, США добавили к запретной зоне ряд районов Атлантического океана у своего восточного побережья. Обама назвал этот запрет экологически необходимым.

«Это не моральный призыв, это злоупотребление властью», — цитирует Бишопа издание Washington Examiner. Республиканец также назвал запрет Обамы «наивным и беспрецедентным актом исполнительной власти», который угрожает конкурентоспособности экономики американских регионов.

Обама принял решение о запрете бурения в районах Арктики за месяц до ухода с поста президента. Дональд Трамп, который станет главой государства 20 января, неоднократно обещал снять ограничения на добычу нефти и газа в США — по его словам, это обеспечит стране энергетический бум и новые рабочие места.

Пока неясно, сможет ли Трамп при желании отменить исполнительный указ Обамы, который базируется на толковании норм закона от 1953 года. Если Трамп отменит указ Обамы собственным указом, это решение можно будет оспорить в суде.

Как ранее сообщал «Терминал», Обама намерен заблокировать продажу прав на шельфовое бурение в Арктике и Атлантике.

Президент США Барак Обама собирается использовать закон 1953 года, который не предусматривает отмены решения, и попытка нового президента Дональда Трампа аннулировать этот процесс может затянуться на долгие годы.

Как сообщает Bloomberg, о своем решении Б. Обама может объявить уже во вторник.

«Обама будет ссылаться на положение закона 1953 года, котороле ему дает широкие полномочия для изъятия водных ресурсов США из нефтяного и газового лизинга, сообщили лица, которые говорили на условиях анонимности, так как решение еще не объявлено, — передает агентство. — До сих пор это закон использовался для сохранения коралловых рифов, лежбищ моржей и морских заповедников».

Согласно источникам, о схожем решении также может объявить Канада.

Как стало известно, запрет на продажу прав на разработку коснется газовых и нефтяных месторождений в Атлантическом океане, Чукотском море и море Бофорта к северу от Аляски.

Как ранее сообщал «Терминал», Обама заморозил нефтяные арктические проекты.