Ці дані мають значення для арбітражу не як короткострокова новина одного торгового дня, а як сигнал зміни структури погодинного ціноутворення. Вища частка сонця посилює денні провали цін у години високої генерації, а зростання ролі накопичувачів підвищує значення часових спредів між денними та вечірніми годинами.

Що це означає для ринку

Для учасників українського ринку, які оцінюють арбітраж із ЄС, важливим стає не лише порівняння середньодобових цін, а й аналіз погодинного профілю. За високої сонячної генерації денний імпортний сигнал може відрізнятися від вечірнього, коли сонце зникає, а попит залишається високим.

Ризики

Основний ризик — помилкове перенесення середньодобового європейського сигналу на український ринок. Якщо в ЄС зростає частка сонця та накопичувачів, арбітражна логіка дедалі більше залежить від конкретної години поставки, доступності перетину та вартості небалансу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Guardian.

Reuters 1 липня повідомив, що швидке зростання сонячної генерації в Європі вже створює структурний тиск на ринки електроенергії. У сонячні дні сонячна генерація в окремих регіонах інколи покриває понад половину попиту, але виробляє електроенергію саме тоді, коли система не завжди може її повністю поглинути.

За даними LSEG, середні ціни реалізації сонячної генерації у першій половині 2026 року в Німеччині, Франції, Нідерландах, Бельгії, Італії та Іспанії були в середньому на 42% нижчими, ніж за той самий період 2023 року. Reuters зазначив, що надлишок сонячної генерації знижує ціни в години пікового виробництва, а в крайніх випадках ціни стають від’ємними.

Одночасно зростають обсяги обмеження генерації. У травні 2026 року, за оцінками LSEG, у Німеччині було обмежено близько 1,28 ТВт·год сонячної генерації, а в Іспанії — понад 2,4 ТВт·год.

Що це означає для ринку

Для українських учасників ринку це важливо як сигнал щодо економіки імпорту з ЄС і майбутньої ролі гнучкості. Денний надлишок сонячної генерації може формувати нижчі або від’ємні ціни в окремих європейських зонах, тоді як вечірній спад сонячного виробництва створює різкіші піки. Це підвищує цінність BESS, ВДР і точного погодинного прогнозування.

Ризики

Головний ризик — неправильне перенесення середньодобового цінового сигналу на погодинну торгівлю. Якщо денні години дешевшають, але вечірні піки зростають, арбітражна маржа залежить від точного часу поставки, доступності перетинів і можливості швидко коригувати позицію.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Частка сонячної електроенергії від загального обсягу електрики, виробленої країнами Європейського Союзу, в червні-липні 2021 року досягла 10%, що є історичним максимумом, повідомив аналітичний центр в галузі енергетики Ember.

Передає Прайм.

«Новий аналіз, проведений енергетичним аналітичним центром Ember показав, що, вперше сонячні панелі виробили десяту частину електрики в 27 країнах Європейського Союзу в пікові місяці цього року червень і липень», — йдеться в повідомленні аналітичного центру.

Крім того, в семи країнах ЄС частка виробленої електроенергії, що припадає на сонячні батареї, в червні-липні перевищила 10%. У список входять Нідерланди (17%), Німеччина (17%), Іспанія (16%), Греція (13%) та Італія (13%). У восьми країнах ЄС були встановлені рекорди з вироблення сонячної енергії.

Угорщина збільшила частку сонячної енергії в чотири рази з червня-липня 2018 року, в той час як Нідерланди та Іспанія подвоїли свою частку. Естонія і Польща досягли 10% і 5% частки сонячної електроенергії відповідно з майже нульового рівня в 2018 році.

При цьому сонячні батареї як і раніше виробляють менше електроенергії, ніж вугільні електростанції в Європі, навіть у розпал літнього піку. Згідно з оцінками аналітичного центру, щорічний приріст виробництва сонячної енергії повинен подвоїтися, щоб досягти цілей ЄС щодо викидів на 2030 рік.

Читайте у Терміналі: Домогосподарства продовжують інвестувати в «зелену» енергетику — Держенергоефективності.

Про можливості інвестування в енергетичний сектор України, зокрема розвиток відновлювальних джерел енергії, йшлося під час робочої зустрічі із керівництвом норвезької компанії «Scaltec Solar». Зустріч провели генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров та генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець за участю представників НКРЕКП, ДП НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок».

Як повідомляє Мінпаливенерго, учасники обговорили можливі сфери залучення інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії, впровадження проектів сонячної генерації за участю компанії Scatec Solar в Україні, законодавчу основу та умови впровадження проектів відновлювальної енергетики, питання гарантованого покупця відпущеної електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, а також можливості співпраці щодо підготовки фахівців відповідного напрямку.

Як зазначив В. Кушніров, енергетичний сектор України наразі перебуває у процесі активної трансформації та формування ринку електричної енергії. Плани щодо збільшення частки ВДЕ відображенні в Енергетичній стратегії України до 2035 року.

«Україна демонструє суттєві темпи розвитку відновлювальних джерел енергії. Ми зацікавлені у залученні якомога більшої кількості інвесторів з досвідом реалізації проектів відновлювальної енергетики», — наголосив він.

Генеральний директор Директорату енергетичних ринків О. Буславець поінформувала щодо законодавчих ініціатив, які передбачають нові стимулюючі механізми для ВДЕ. «Спостерігається активний розвиток ВДЕ, що викликає потребу перегляду підходів до розташування таких станцій і вирішення подальших нагальних питань регулювання потужності в енергосистемі», — зазначила генеральний директор.

Наразі у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». Законопроектом передбачено переведення підтримки за «зеленим» тарифом на аукціони з 2020 року. Для проектів, які реалізуються на сьогодні в Україні, а також для малих генерацій планується зберегти нинішні умови. Водночас О. Буславець зазначила, що питання буде обговорюватися на майданчику профільного Комітету Верховної Ради України з метою обрання оптимальної для України моделі.

Представники норвезької компанії повідомили про наміри довгострокового інвестування в українську енергетику та розширення співпраці. Окрім впровадження виробничих об’єктів сонячної енергетики, зацікавлені у розвитку освітніх програм з метою поглиблення знань про відновлювальні джерела енергії та сучасні технічні рішення.

Підсумовуючи зустріч, В. Кушніров наголосив, що наразі політика та законодавчі засади розвитку енергетичного сектору формуються максимально прозоро: «Ми уважно ставимось до проблем інвесторів та виважено підходимо до удосконалення правового поля».

«Термінал» раніше повідомляв, що Україна у співпраці з IRENA буде залучати досвід та інвестиції провідних країн світу в вітчизняну відновлювальну енергетику.

Також «Термінал» писав, що інвестиції в сонячну енергетику в 2017 р досягли $ 161 млрд.