<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Угорщина</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ugorshhina/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 21 Aug 2026 09:31:37 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Критичне обміління Дунаю зберігає ризик для річкового постачання пального до Центральної Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/kritichne-obmilinnya-dunayu-zberigaye-rizik-dlya-richkovogo-postachannya-palnogo-do-centralno%d1%97-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/kritichne-obmilinnya-dunayu-zberigaye-rizik-dlya-richkovogo-postachannya-palnogo-do-centralno%d1%97-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 17 Aug 2026 05:54:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[low water]]></category>
		<category><![CDATA[river logistics.]]></category>
		<category><![CDATA[Дунай]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[низький рівень води]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання; Danube]]></category>
		<category><![CDATA[річкова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Сербия]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154955</guid>
		<description><![CDATA[15 серпня рівень Дунаю в Угорщині наблизився до критичних значень на тлі історичної посухи та рекордного обміління. Масштаб ситуації змусив владу готувати контрольоване затоплення двох 80-метрових барж біля АЕС «Пакш» для локального підвищення рівня води. Нового скорочення поставок нафтопродуктів Reuters цього дня не зафіксував, однак гідрологічна ситуація підтримує високий ризик для паливної логістики: у липні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>15 серпня рівень Дунаю в Угорщині наблизився до критичних значень на тлі історичної посухи та рекордного обміління. Масштаб ситуації змусив владу готувати контрольоване затоплення двох 80-метрових барж біля АЕС «Пакш» для локального підвищення рівня води. Нового скорочення поставок нафтопродуктів Reuters цього дня не зафіксував, однак гідрологічна ситуація підтримує високий ризик для паливної логістики: у липні через ту саму проблему імпорт пального до Сербії вже падав до 25% місячного плану.</p>
<h3>Рекордно низька вода стала інфраструктурним обмеженням для Дунаю</h3>
<p>Reuters 15 серпня повідомив, що історична посуха та рекордно низькі рівні води в Дунаї змусили Угорщину перейти до надзвичайних інженерних заходів. Біля АЕС «Пакш» вирішено контрольовано затопити дві баржі довжиною по 80 м, щоб короткостроково підняти рівень води. Окремо споруджується підводний поріг, але ці роботи триватимуть кілька тижнів.</p>
<p>Подія безпосередньо стосується атомної енергетики, однак для паливного ринку важливим є сам підтверджений стан водного шляху. Обміління Дунаю вже мало фізичні наслідки для перевезень нафтопродуктів у регіоні. Reuters повідомляв 24 липня, що імпорт пального до Сербії впав приблизно до 25% місячного плану, оскільки баржі й танкери через низьку воду могли використовувати лише 30–40% своєї звичайної вантажності.</p>
<p>Отже, станом на 15 серпня йдеться не про підтверджену нову зупинку паливних вантажів, а про збереження конкретного фізичного ризику. Коли осадка обмежує завантаження барж, для перевезення того самого обсягу потрібні додаткові судна та рейси. Частину ресурсу можна перенаправляти на залізницю й автотранспорт, однак це переносить навантаження на іншу інфраструктуру та збільшує логістичні витрати.</p>
<p>Для Сербії цей ризик особливо важливий через необхідність підтримувати альтернативні канали постачання. «Термінал» раніше повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/import-palnogo-do-serbi%D1%97-vpav-do-25-planu-cherez-obmilinnya-dunayu/">обміління Дунаю вже скоротило виконання плану імпорту пального до 25%</a>. На початку серпня країна також вирішила <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/06/serbiya-vidkriye-potuzhnosti-yedinogo-npz-dlya-inshix-kompanij-cherez-obmilinnya-dunayu/">відкрити частину потужностей єдиного НПЗ у Панчеві для інших компаній</a>, щоб підтримати забезпечення ринку на тлі логістичних обмежень.</p>
<p>Паралельне рекордне обміління двох головних європейських водних артерій — Дунаю та Рейну — означає, що можливості дешевого масового річкового транспорту одночасно обмежені в різних частинах Європи. На Рейні 15 серпня більшість перевезень уже переводили на залізницю та автомобільний транспорт. На Дунаї наявні дані підтверджують збереження передумов для аналогічного тиску на паливну логістику, але не підтверджують нового повного припинення поставок.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/environment/hungary-sink-two-barges-near-nuclear-plant-raise-danube-levels-ensure-cooling-2026-08-15/">Reuters, 15 серпня 2026 року</a>;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>15 серпня рівень Дунаю в Угорщині наблизився до критичних значень на тлі історичної посухи та рекордного обміління. Масштаб ситуації змусив владу готувати контрольоване затоплення двох 80-метрових барж біля АЕС «Пакш» для локального підвищення рівня води. Нового скорочення поставок нафтопродуктів Reuters цього дня не зафіксував, однак гідрологічна ситуація підтримує високий ризик для паливної логістики: у липні через ту саму проблему імпорт пального до Сербії вже падав до 25% місячного плану.</p>
<h3>Рекордно низька вода стала інфраструктурним обмеженням для Дунаю</h3>
<p>Reuters 15 серпня повідомив, що історична посуха та рекордно низькі рівні води в Дунаї змусили Угорщину перейти до надзвичайних інженерних заходів. Біля АЕС «Пакш» вирішено контрольовано затопити дві баржі довжиною по 80 м, щоб короткостроково підняти рівень води. Окремо споруджується підводний поріг, але ці роботи триватимуть кілька тижнів.</p>
<p>Подія безпосередньо стосується атомної енергетики, однак для паливного ринку важливим є сам підтверджений стан водного шляху. Обміління Дунаю вже мало фізичні наслідки для перевезень нафтопродуктів у регіоні. Reuters повідомляв 24 липня, що імпорт пального до Сербії впав приблизно до 25% місячного плану, оскільки баржі й танкери через низьку воду могли використовувати лише 30–40% своєї звичайної вантажності.</p>
<p>Отже, станом на 15 серпня йдеться не про підтверджену нову зупинку паливних вантажів, а про збереження конкретного фізичного ризику. Коли осадка обмежує завантаження барж, для перевезення того самого обсягу потрібні додаткові судна та рейси. Частину ресурсу можна перенаправляти на залізницю й автотранспорт, однак це переносить навантаження на іншу інфраструктуру та збільшує логістичні витрати.</p>
<p>Для Сербії цей ризик особливо важливий через необхідність підтримувати альтернативні канали постачання. «Термінал» раніше повідомляв, що <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/import-palnogo-do-serbi%D1%97-vpav-do-25-planu-cherez-obmilinnya-dunayu/">обміління Дунаю вже скоротило виконання плану імпорту пального до 25%</a>. На початку серпня країна також вирішила <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/06/serbiya-vidkriye-potuzhnosti-yedinogo-npz-dlya-inshix-kompanij-cherez-obmilinnya-dunayu/">відкрити частину потужностей єдиного НПЗ у Панчеві для інших компаній</a>, щоб підтримати забезпечення ринку на тлі логістичних обмежень.</p>
<p>Паралельне рекордне обміління двох головних європейських водних артерій — Дунаю та Рейну — означає, що можливості дешевого масового річкового транспорту одночасно обмежені в різних частинах Європи. На Рейні 15 серпня більшість перевезень уже переводили на залізницю та автомобільний транспорт. На Дунаї наявні дані підтверджують збереження передумов для аналогічного тиску на паливну логістику, але не підтверджують нового повного припинення поставок.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/environment/hungary-sink-two-barges-near-nuclear-plant-raise-danube-levels-ensure-cooling-2026-08-15/">Reuters, 15 серпня 2026 року</a>;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/kritichne-obmilinnya-dunayu-zberigaye-rizik-dlya-richkovogo-postachannya-palnogo-do-centralno%d1%97-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Rystad Energy знизила прогноз видобутку нафти в росії: НПЗ перероблятимуть майже на 30% менше сезонної норми</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/16/rystad-energy-znizila-prognoz-vidobutku-nafti-v-rosi%d1%97-npz-pereroblyatimut-majzhe-na-30-menshe-sezonno%d1%97-normi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/16/rystad-energy-znizila-prognoz-vidobutku-nafti-v-rosi%d1%97-npz-pereroblyatimut-majzhe-na-30-menshe-sezonno%d1%97-normi/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 16 Aug 2026 08:40:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude production]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[refinery throughput]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[переробка нафти]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154951</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31002-НПЗ_без_света.jpg" alt="Rystad Energy знизила прогноз видобутку нафти в росії: НПЗ перероблятимуть майже на 30% менше сезонної норми"/><br />Rystad Energy очікує, що середній видобуток сирої нафти в росії у 2026 році становитиме 8,95 млн барелів на добу, а в 2027 році знизиться приблизно до 8,6 млн барелів на добу. Прогноз погіршено на 90 тис. барелів на добу через перебої на експортній та переробній інфраструктурі. Пошкодження НПЗ і проблеми з експортною інфраструктурою починають обмежувати [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31002-НПЗ_без_света.jpg" alt="Rystad Energy знизила прогноз видобутку нафти в росії: НПЗ перероблятимуть майже на 30% менше сезонної норми"/><br /><p>Rystad Energy очікує, що середній видобуток сирої нафти в росії у 2026 році становитиме 8,95 млн барелів на добу, а в 2027 році знизиться приблизно до 8,6 млн барелів на добу. Прогноз погіршено на 90 тис. барелів на добу через перебої на експортній та переробній інфраструктурі.</p>
<h3>Пошкодження НПЗ і проблеми з експортною інфраструктурою починають обмежувати не лише переробку, а й видобуток</h3>
<p>Матеріал Rystad Energy опубліковано на OilPrice.com 15 серпня 2026 року. Компанія прогнозує, що в другій половині року російські НПЗ перероблятимуть у середньому близько 4 млн барелів на добу — майже на 30% менше середнього сезонного рівня 2016–2023 років, який становив приблизно 5,7 млн барелів на добу.</p>
<p>За оцінкою Rystad, у другому півріччі обсяг переробки буде приблизно на 1,4 млн барелів на добу нижчим за історичну сезонну норму. Неперероблена нафта має бути експортована, спрямована до сховищ або вилучена з видобутку, однак липень показав, що експортна система не здатна стабільно приймати додаткові обсяги.</p>
<p>Вільні видобувні потужності оцінено приблизно у 620 тис. барелів на добу у 2026 році. Rystad також зазначає, що за нормалізації глобальних потоків покупці в Китаї, Індії, Туреччині, Угорщині та Словаччині отримають ширший вибір несанкційної нафти.</p>
<blockquote><p>«Частіші та ефективніші атаки на нафтову й газову інфраструктуру вже впливають не лише на НПЗ, а й обмежують видобувний сектор», — заявила віцепрезидентка Rystad Energy з досліджень нафти й газу Дарія Мельник.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Oil-Industry-Is-Running-Out-of-Room-to-Absorb-More-Shocks.html">OilPrice.com / Rystad Energy</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31002-НПЗ_без_света.jpg" alt="Rystad Energy знизила прогноз видобутку нафти в росії: НПЗ перероблятимуть майже на 30% менше сезонної норми"/><br /><p>Rystad Energy очікує, що середній видобуток сирої нафти в росії у 2026 році становитиме 8,95 млн барелів на добу, а в 2027 році знизиться приблизно до 8,6 млн барелів на добу. Прогноз погіршено на 90 тис. барелів на добу через перебої на експортній та переробній інфраструктурі.</p>
<h3>Пошкодження НПЗ і проблеми з експортною інфраструктурою починають обмежувати не лише переробку, а й видобуток</h3>
<p>Матеріал Rystad Energy опубліковано на OilPrice.com 15 серпня 2026 року. Компанія прогнозує, що в другій половині року російські НПЗ перероблятимуть у середньому близько 4 млн барелів на добу — майже на 30% менше середнього сезонного рівня 2016–2023 років, який становив приблизно 5,7 млн барелів на добу.</p>
<p>За оцінкою Rystad, у другому півріччі обсяг переробки буде приблизно на 1,4 млн барелів на добу нижчим за історичну сезонну норму. Неперероблена нафта має бути експортована, спрямована до сховищ або вилучена з видобутку, однак липень показав, що експортна система не здатна стабільно приймати додаткові обсяги.</p>
<p>Вільні видобувні потужності оцінено приблизно у 620 тис. барелів на добу у 2026 році. Rystad також зазначає, що за нормалізації глобальних потоків покупці в Китаї, Індії, Туреччині, Угорщині та Словаччині отримають ширший вибір несанкційної нафти.</p>
<blockquote><p>«Частіші та ефективніші атаки на нафтову й газову інфраструктуру вже впливають не лише на НПЗ, а й обмежують видобувний сектор», — заявила віцепрезидентка Rystad Energy з досліджень нафти й газу Дарія Мельник.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Oil-Industry-Is-Running-Out-of-Room-to-Absorb-More-Shocks.html">OilPrice.com / Rystad Energy</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/16/rystad-energy-znizila-prognoz-vidobutku-nafti-v-rosi%d1%97-npz-pereroblyatimut-majzhe-na-30-menshe-sezonno%d1%97-normi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Угорщина пом’якшила правила для Paks, щоб уникнути глибшого скорочення атомної генерації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/ugorshhina-pomyakshila-pravila-dlya-paks-shhob-uniknuti-glibshogo-skorochennya-atomno%d1%97-generaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/ugorshhina-pomyakshila-pravila-dlya-paks-shhob-uniknuti-glibshogo-skorochennya-atomno%d1%97-generaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 08:00:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[cross-border spread]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear generation]]></category>
		<category><![CDATA[атомна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[міждержавні перетини]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154201</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30533-Венгрия.jpg" alt="Угорщина пом’якшила правила для Paks, щоб уникнути глибшого скорочення атомної генерації"/><br />29 червня Угорщина надала АЕС Paks тимчасове звільнення від правил щодо температури води після охолодження. Рішення має пряме значення для регіонального ринку електроенергії: без такого винятку станція потужністю 2 ГВт мала б додатково скоротити виробництво на 640 МВт, а з послабленням правил — лише на 40 МВт. За повідомленням Reuters, температура Дунаю біля станції Paks [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30533-Венгрия.jpg" alt="Угорщина пом’якшила правила для Paks, щоб уникнути глибшого скорочення атомної генерації"/><br /><p>29 червня Угорщина надала АЕС Paks тимчасове звільнення від правил щодо температури води після охолодження. Рішення має пряме значення для регіонального ринку електроенергії: без такого винятку станція потужністю 2 ГВт мала б додатково скоротити виробництво на 640 МВт, а з послабленням правил — лише на 40 МВт.</p>
<p>За повідомленням Reuters, температура Дунаю біля станції Paks 29 червня сягнула 30,2°C, перевищивши поріг втручання 29,5°C. Через високу температуру річкової води виробництво на реакторах Paks уже було зменшене на 563 МВт упродовж вихідних. Тимчасовий виняток діє у понеділок і вівторок на час прогнозованої хвилі спеки.</p>
<p>Рекомендацію щодо винятку надав угорський оператор енергосистеми Mavir, аргументуючи це потребою гарантувати безпеку електропостачання. Міністр енергетики Угорщини також закликав споживачів зменшити використання електроенергії у вечірні години.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для українських учасників ринку це важливий сигнал щодо ринкової зони Угорщини, яка має значення для імпортно-експортного арбітражу. Збереження більшої частини атомної генерації зменшує ризик різкого дефіциту в угорській зоні, але сама потреба у винятку показує, що спека вже впливає на базову генерацію та вечірній баланс.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — зміна доступності атомної генерації через температуру води й одночасне зростання попиту на охолодження. Для арбітражу Україна — Угорщина це означає, що погодинний спред може змінюватися не лише через ціну РДН, а й через фізичну доступність генерації та рішення системного оператора.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hungary-grants-paks-nuclear-plant-temporary-exemption-cooling-water-rules-2026-06-29/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30533-Венгрия.jpg" alt="Угорщина пом’якшила правила для Paks, щоб уникнути глибшого скорочення атомної генерації"/><br /><p>29 червня Угорщина надала АЕС Paks тимчасове звільнення від правил щодо температури води після охолодження. Рішення має пряме значення для регіонального ринку електроенергії: без такого винятку станція потужністю 2 ГВт мала б додатково скоротити виробництво на 640 МВт, а з послабленням правил — лише на 40 МВт.</p>
<p>За повідомленням Reuters, температура Дунаю біля станції Paks 29 червня сягнула 30,2°C, перевищивши поріг втручання 29,5°C. Через високу температуру річкової води виробництво на реакторах Paks уже було зменшене на 563 МВт упродовж вихідних. Тимчасовий виняток діє у понеділок і вівторок на час прогнозованої хвилі спеки.</p>
<p>Рекомендацію щодо винятку надав угорський оператор енергосистеми Mavir, аргументуючи це потребою гарантувати безпеку електропостачання. Міністр енергетики Угорщини також закликав споживачів зменшити використання електроенергії у вечірні години.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для українських учасників ринку це важливий сигнал щодо ринкової зони Угорщини, яка має значення для імпортно-експортного арбітражу. Збереження більшої частини атомної генерації зменшує ризик різкого дефіциту в угорській зоні, але сама потреба у винятку показує, що спека вже впливає на базову генерацію та вечірній баланс.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — зміна доступності атомної генерації через температуру води й одночасне зростання попиту на охолодження. Для арбітражу Україна — Угорщина це означає, що погодинний спред може змінюватися не лише через ціну РДН, а й через фізичну доступність генерації та рішення системного оператора.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hungary-grants-paks-nuclear-plant-temporary-exemption-cooling-water-rules-2026-06-29/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/ugorshhina-pomyakshila-pravila-dlya-paks-shhob-uniknuti-glibshogo-skorochennya-atomno%d1%97-generaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Угорська АЕС Paks знову знизила виробництво через високу температуру Дунаю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/ugorska-aes-paks-znovu-znizila-virobnictvo-cherez-visoku-temperaturu-dunayu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/ugorska-aes-paks-znovu-znizila-virobnictvo-cherez-visoku-temperaturu-dunayu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 29 Jun 2026 11:02:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear generation]]></category>
		<category><![CDATA[Paks]]></category>
		<category><![CDATA[атомна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154178</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30520-Венгрия.jpg" alt="Угорська АЕС Paks знову знизила виробництво через високу температуру Дунаю"/><br />Reuters повідомило 28 червня, що угорська атомна електростанція Paks знову скоротила виробництво в неділю через високу температуру води в Дунаї, яку станція використовує для охолодження. Це стало частиною ширшого впливу європейської спеки на генерацію, транспорт і електропостачання. У матеріалі також зазначено, що температура в окремих частинах Європи сягала 40°C, рекорди були зафіксовані в Австрії, Чехії, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30520-Венгрия.jpg" alt="Угорська АЕС Paks знову знизила виробництво через високу температуру Дунаю"/><br /><p>Reuters повідомило 28 червня, що угорська атомна електростанція Paks знову скоротила виробництво в неділю через високу температуру води в Дунаї, яку станція використовує для охолодження. Це стало частиною ширшого впливу європейської спеки на генерацію, транспорт і електропостачання.</p>
<p>У матеріалі також зазначено, що температура в окремих частинах Європи сягала 40°C, рекорди були зафіксовані в Австрії, Чехії, Німеччині та Польщі, а спека почала зміщуватися глибше в Центральну Європу та на Балкани. Для українського ринку особливо важливо, що Угорщина є однією з ключових сусідніх ринкових зон, з якою порівнюються спреди в імпортно-експортному арбітражі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Скорочення атомної генерації в Угорщині може змінювати короткостроковий баланс угорської цінової зони, якщо збігається з високим попитом, низькою вітровою генерацією або обмеженнями імпорту з інших напрямів. Для України це сигнал уважніше відстежувати погодинний спред Україна — Угорщина, доступність перетину та ціну ВДР у години вечірнього піку.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — помилково сприймати регіональну спеку як загальний фон, а не як фактор, що прямо впливає на доступність базової генерації. Якщо температура води обмежує АЕС у сусідній ринковій зоні, імпортне вікно для України може швидко звузитися або стати економічно слабшим після врахування вартості перетину.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/environment/france-records-1000-excess-deaths-during-record-breaking-heatwave-2026-06-28/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30520-Венгрия.jpg" alt="Угорська АЕС Paks знову знизила виробництво через високу температуру Дунаю"/><br /><p>Reuters повідомило 28 червня, що угорська атомна електростанція Paks знову скоротила виробництво в неділю через високу температуру води в Дунаї, яку станція використовує для охолодження. Це стало частиною ширшого впливу європейської спеки на генерацію, транспорт і електропостачання.</p>
<p>У матеріалі також зазначено, що температура в окремих частинах Європи сягала 40°C, рекорди були зафіксовані в Австрії, Чехії, Німеччині та Польщі, а спека почала зміщуватися глибше в Центральну Європу та на Балкани. Для українського ринку особливо важливо, що Угорщина є однією з ключових сусідніх ринкових зон, з якою порівнюються спреди в імпортно-експортному арбітражі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Скорочення атомної генерації в Угорщині може змінювати короткостроковий баланс угорської цінової зони, якщо збігається з високим попитом, низькою вітровою генерацією або обмеженнями імпорту з інших напрямів. Для України це сигнал уважніше відстежувати погодинний спред Україна — Угорщина, доступність перетину та ціну ВДР у години вечірнього піку.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Головний ризик — помилково сприймати регіональну спеку як загальний фон, а не як фактор, що прямо впливає на доступність базової генерації. Якщо температура води обмежує АЕС у сусідній ринковій зоні, імпортне вікно для України може швидко звузитися або стати економічно слабшим після врахування вартості перетину.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/environment/france-records-1000-excess-deaths-during-record-breaking-heatwave-2026-06-28/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/29/ugorska-aes-paks-znovu-znizila-virobnictvo-cherez-visoku-temperaturu-dunayu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/18/154078/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/18/154078/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 18 Jun 2026 06:16:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel price cap]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ціновий ліміт]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154078</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30446-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня"/><br />Уряд Угорщини 17 червня вирішив поступово відмовитися від обмеження цін на пальне, запровадженого в березні на тлі зростання цін на сиру нафту. Прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про рішення, але не назвав дату завершення дії ліміту. Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня Reuters повідомило, що ліміт на бензин і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30446-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня"/><br /><p>Уряд Угорщини 17 червня вирішив поступово відмовитися від обмеження цін на пальне, запровадженого в березні на тлі зростання цін на сиру нафту. Прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про рішення, але не назвав дату завершення дії ліміту.</p>
<h3>Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня</h3>
<p>Reuters повідомило, що ліміт на бензин і дизельне пальне діяв для транспортних засобів, зареєстрованих в Угорщині. Рішення про його згортання ухвалене після того, як США та Іран погодили рамкову домовленість щодо завершення близькосхідного конфлікту.</p>
<p>Петер Мадяр заявив, що вже цього тижня ціни на АЗС можуть опуститися на 10-15 форинтів за літр нижче від встановлених лімітів. На момент повідомлення бензин був обмежений на рівні 595 форинтів, або $1,95, за літр, а дизельне пальне — на рівні 615 форинтів за літр.</p>
<p>Раніше цього року Угорщина вивільнила державні резерви, щоб забезпечити постачання пального. Центральний банк країни заявляв, що обмеження цін разом із сильним форинтом допомогли стримати зростання цін під час іранського конфлікту та інфляційних ризиків.</p>
<p>Для європейського паливного ринку ця новина показує перехід від адміністративного стримування роздрібних цін до поступового повернення ринкового механізму. У джерелі не наведено оцінки впливу рішення на імпорт або гуртові котирування.</p>
<blockquote><p>«Оскільки ціни на пальне на АЗС, імовірно, вже цього тижня впадуть на 10-15 форинтів за літр нижче за обмежені ціни, уряд на сьогоднішньому засіданні вирішив скоригувати законодавство і поступово скасувати ціновий ліміт», — сказав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hungarian-government-phase-out-fuel-price-cap-pm-magyar-says-2026-06-17/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30446-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня"/><br /><p>Уряд Угорщини 17 червня вирішив поступово відмовитися від обмеження цін на пальне, запровадженого в березні на тлі зростання цін на сиру нафту. Прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про рішення, але не назвав дату завершення дії ліміту.</p>
<h3>Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня</h3>
<p>Reuters повідомило, що ліміт на бензин і дизельне пальне діяв для транспортних засобів, зареєстрованих в Угорщині. Рішення про його згортання ухвалене після того, як США та Іран погодили рамкову домовленість щодо завершення близькосхідного конфлікту.</p>
<p>Петер Мадяр заявив, що вже цього тижня ціни на АЗС можуть опуститися на 10-15 форинтів за літр нижче від встановлених лімітів. На момент повідомлення бензин був обмежений на рівні 595 форинтів, або $1,95, за літр, а дизельне пальне — на рівні 615 форинтів за літр.</p>
<p>Раніше цього року Угорщина вивільнила державні резерви, щоб забезпечити постачання пального. Центральний банк країни заявляв, що обмеження цін разом із сильним форинтом допомогли стримати зростання цін під час іранського конфлікту та інфляційних ризиків.</p>
<p>Для європейського паливного ринку ця новина показує перехід від адміністративного стримування роздрібних цін до поступового повернення ринкового механізму. У джерелі не наведено оцінки впливу рішення на імпорт або гуртові котирування.</p>
<blockquote><p>«Оскільки ціни на пальне на АЗС, імовірно, вже цього тижня впадуть на 10-15 форинтів за літр нижче за обмежені ціни, уряд на сьогоднішньому засіданні вирішив скоригувати законодавство і поступово скасувати ціновий ліміт», — сказав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hungarian-government-phase-out-fuel-price-cap-pm-magyar-says-2026-06-17/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/18/154078/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зупинка «Дружби» і пауза в експорті дизпалива: що насправді стоїть за тиском Будапешта та Братислави і чому Україна не залишиться без пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/21/zupinka-druzhbi-i-pauza-v-eksporti-dizpaliva-shho-naspravdi-sto%d1%97t-za-tiskom-budapeshta-ta-bratislavi-i-chomu-ukra%d1%97na-ne-zalishitsya-bez-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/21/zupinka-druzhbi-i-pauza-v-eksporti-dizpaliva-shho-naspravdi-sto%d1%97t-za-tiskom-budapeshta-ta-bratislavi-i-chomu-ukra%d1%97na-ne-zalishitsya-bez-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Feb 2026 20:14:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[MOL]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[Slovnaft]]></category>
		<category><![CDATA[дизпаливо]]></category>
		<category><![CDATA[енергобезпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[транзит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153628</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30137-Пожежа.jpg" alt="Зупинка «Дружби» і пауза в експорті дизпалива: що насправді стоїть за тиском Будапешта та Братислави і чому Україна не залишиться без пального"/><br />Після ураження вузла на заході України та зупинки прокачування нафти південною гілкою «Дружби» Угорщина і Словаччина заявили про припинення експорту дизпалива. У публічних заявах звучить вимога якнайшвидше відновити транзит, але ключова причина напруги — не відсутність альтернатив, а втрата доступу до дешевшої російської нафти з дисконтом, що напряму впливало на прибутки НПЗ, податки та внутрішню [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30137-Пожежа.jpg" alt="Зупинка «Дружби» і пауза в експорті дизпалива: що насправді стоїть за тиском Будапешта та Братислави і чому Україна не залишиться без пального"/><br /><p>Після ураження вузла на заході України та зупинки прокачування нафти південною гілкою «Дружби» Угорщина і Словаччина заявили про припинення експорту дизпалива. У публічних заявах звучить вимога якнайшвидше відновити транзит, але ключова причина напруги — не відсутність альтернатив, а втрата доступу до <em>дешевшої</em> російської нафти з дисконтом, що напряму впливало на прибутки НПЗ, податки та внутрішню політику. Для України ризик дефіциту оцінюється як низький, однак можливі спроби використати інформаційний привід для утримання високої маржі на роздробі.</p>
<h3>Складові питання: нафта, &#171;Дружба&#187; й дизпаливо для України</h3>
<h4>1) Що сталося і чому питання термінів ремонту — не лише про техніку</h4>
<ul>
<li>Після ураження інфраструктури на напрямку «Дружби» <strong>з 27 січня</strong> пролунали заяви про зупинку експорту дизпалива з Угорщини та Словаччини.</li>
<li>У публічному просторі <strong>немає деталей пошкоджень</strong>, тому точну тривалість відновлення напряму прив’язують до інтересів сторін, які отримують вигоди або несуть втрати від зупинки.</li>
<li>Ремонт мають виконувати українські бригади <strong>під постійними російськими обстрілами</strong>, що робить ключовим ризиком <em>не строки, а безпеку людей</em>.</li>
</ul>
<h4>2) Хто зацікавлений у відновленні транзиту і що стоїть за «економікою труби»</h4>
<ul>
<li><strong>Головний бенефіціар відновлення — росія</strong>: кожна тонна нафти, що продається в Європу, дає валютну виручку для бюджету рф під час війни.</li>
<li><strong>НПЗ та паливні компанії Угорщини й Словаччини</strong> (насамперед група <strong>MOL/Slovnaft</strong>) зацікавлені у звичній трубопровідній логістиці та дешевшій сировині з дисконтом:
<ul>
<li>у 2025 році потік південною гілкою через Україну — <strong>приблизно 9,7 млн т</strong>;</li>
<li>дисконт на російську нафту для Угорщини відносно <em>Brent </em>— <strong>7%–12,0%</strong>;</li>
<li>за припущенням ціни нафти Brent у 2025 році на рівні  <strong>$68/bbl</strong>, сума, яку може  отримувати росія та використовувати на війну проти України, оціночно <strong>близько $600 млн</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Уряди Угорщини та Словаччини</strong> — ще одна ключова сторона:
<ul>
<li>для них це питання <strong>конкурентності переробки</strong>, <strong>внутрішніх цін</strong> і <strong>політичної стабільності</strong>;</li>
<li>у риториці Віктора Орбана згадується тиск на Україну через потенційне припинення <strong>постачання дизельного пального, електрики й природного газу</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Чи є альтернатива «Дружбі» для Угорщини та Словаччини</h4>
<ul>
<li><strong>Фізичного колапсу</strong> з нафтою та пальним у найближчі місяці в них не має бути:
<ul>
<li>можливе постачання морем через Хорватію;</li>
<li>наявні резервні запаси;</li>
<li>Європа — <em>спільний ринок</em>, а не «острів».</li>
</ul>
</li>
<li>Однак <strong>проблема радше політична</strong>, ніж технічна:
<ul>
<li>російська нафта була дешевшою за світову <strong>на 7–12%</strong> (а в окремі періоди й більше);</li>
<li>на обсягах <strong>близько 8–9 млн т на рік</strong> це означає <strong>сотні мільйонів доларів</strong> «економії» для переробки — і, відповідно, більшу прибутковість НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li>Альтернативний маршрут:
<ul>
<li><strong>Adria</strong> має <strong>проєктну потужність 34 млн т/рік</strong> і пов’язує порт Омішаль із НПЗ у регіоні — зупинка транзиту через Україну може <strong>збільшити навантаження</strong> на цей напрямок.</li>
<li>Окремо зазначимо, що після модернізації у <strong>2015 році</strong> хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria мають достатню пропускну здатність для забезпечення НПЗ MOL у регіоні.</li>
<li>Директор Slovnaft повідомив про закупівлю танкерів з нафтою у різних постачальників, і надходження очікується вже у<strong> кінці березня</strong>; до того часу НПЗ працюватиме <strong>в обмеженому режимі</strong>, використовуючи державні резерви.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Український ринок дизпалива: дефіциту не має бути, але ціна — поле для маніпуляцій</h4>
<ul>
<li>Навіть якщо дизпаливо з Угорщини та Словаччини зникне, це <strong>не означає</strong>, що в Україні закінчиться пальне:
<ul>
<li>після 2022 року ринок став <strong>більш диверсифікованим</strong> — ресурс завозять з Польщі, Румунії, Балтії та іншими логістичними маршрутами;</li>
<li>попри зростання весняного попиту, <strong>фізичного дефіциту</strong> не має бути.</li>
</ul>
</li>
<li>Менш помітний, але важливий нюанс: частина дизпалива, що могла заходити на ринок з Угорщини та Словаччини, могла бути вироблена з <strong>російської нафти</strong>, а отже — потенційно дешевша за альтернативні ресурси.</li>
<li>Наслідок для частини імпортерів:
<ul>
<li>у разі припинення цього напрямку вони втрачають доступ до <strong>дешевшого каналу</strong> і переходять на постачання дорожчим дизпаливом за загальноєвропейськими умовами;</li>
<li>теоретично це могло б дати «плюс кілька гривень на літрі», але <strong>частка такого дешевого ресурсу скоріше за все не значна</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Цінові «запобіжники» ринку:
<ul>
<li>поточна <strong>маржа</strong> <em>(різниця між гуртовими й роздрібними цінами)</em> — <strong>понад 10 грн/л</strong>, а у січні сягала <strong>12 грн/л</strong>;</li>
<li>є <strong>ціновий якір</strong> у вигляді АЗС-дискаунтерів; різниця між преміальними мережами та дискаунтерами в окремих областях — <strong>до 9 грн/л</strong>, що стримує різке підняття цін, бо мережі, що вирішать піднімати ціни, ризикують втратити споживачів.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключове питання: не «чи буде дизель», а <strong>чи спробують окремі компанії</strong> використати інформаційний привід для підняття роздрібних цін — і чи зможе держава не допустити перекладання можливих логістичних змін на споживача, ЗСУ та економіку.</li>
</ul>
<h4>5) Політичний тиск і «ва-банк»: що підсвітило загострення навколо «Дружби»</h4>
<ul>
<li>Приклад політичного важеля: <strong>20 лютого</strong> в уряді Угорщини заявили про намір блокувати виділення Україні кредиту <strong>у 90 млрд євро</strong> від ЄС, доки не буде відновлено постачання російської нафти через «Дружбу».</li>
<li>Також були попередні спроби тиску — заяви про заборону експорту в Україну нафтопродуктів та електроенергії — які «явно не мали успіху».</li>
<li>Зупинка «Дружби» розвінчала міф про <strong>безальтернативність</strong> російської нафти для Угорщини та Словаччини — альтернативи існують, але вони <em>дорожчі</em> і менш комфортні для політичного наративу.</li>
</ul>
<h4>6) Додаткові «відкриття» для регіону: що стало помітним саме зараз</h4>
<ul>
<li>Після тривалого мовчання навколо факту зупинки прокачування нафти з’явилися взаємні звинувачення на адресу України, включно з тезою, нібито «все вже відремонтовано, але Київ не хоче запускати».</li>
<li>Зупинкою «Дружби» були зупинені і <strong>постачання української нафти</strong> для НПЗ MOL у Братиславі та Угорщині:
<ul>
<li>ці постачання стартували наприкінці осені минулого року в обсязі <strong>декількох десятків тисяч тонн на місяць</strong> як реакція на російські атаки на українські НПЗ;</li>
<li>вузол у Бродах відіграє <strong>ключову логістичну роль</strong> у таких постачаннях;</li>
<li>отже, MOL втратила не лише російську нафту, а й перспективний український напрямок.</li>
</ul>
</li>
<li>Також важдливе питання: чому Україна все ще транспортує російську нафту, попри дефіцит електроенергії, адже електрика у великих обсягах потрібна для роботи насосів на нафтопроводі.</li>
</ul>
<h4>Джерела</h4>
<ul>
<li>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a></li>
<li>За матеріалами:
<ul>
<li>НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</li>
<li><a href="https://biz.liga.net/ua/all/tek/novosti/fitso-pereyshov-do-pohroz-ukraini-cherez-vidsutnist-tranzytu-rosiyskoi-nafty">LIGA.net — про припинення експорту дизелю та вимогу запустити «Дружбу»</a></li>
<li><a href="https://www.eurointegration.com.ua/experts/2026/02/21/7231611/">«Гра в команді Путіна: чому зупинка “Дружби” змусила Орбана та Фіцо йти ва-банк» — Карел Хірман</a></li>
<li><a href="https://biz.liga.net/ua/all/tek/novosti/yes-ne-tysnutyme-na-ukrainu-dedlayniv-dlia-remontu-druzhby-ne-bude-rechnytsia-yevrokomisii">LIGA.net — позиція Єврокомісії щодо відсутності дедлайнів</a></li>
</ul>
</li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30137-Пожежа.jpg" alt="Зупинка «Дружби» і пауза в експорті дизпалива: що насправді стоїть за тиском Будапешта та Братислави і чому Україна не залишиться без пального"/><br /><p>Після ураження вузла на заході України та зупинки прокачування нафти південною гілкою «Дружби» Угорщина і Словаччина заявили про припинення експорту дизпалива. У публічних заявах звучить вимога якнайшвидше відновити транзит, але ключова причина напруги — не відсутність альтернатив, а втрата доступу до <em>дешевшої</em> російської нафти з дисконтом, що напряму впливало на прибутки НПЗ, податки та внутрішню політику. Для України ризик дефіциту оцінюється як низький, однак можливі спроби використати інформаційний привід для утримання високої маржі на роздробі.</p>
<h3>Складові питання: нафта, &#171;Дружба&#187; й дизпаливо для України</h3>
<h4>1) Що сталося і чому питання термінів ремонту — не лише про техніку</h4>
<ul>
<li>Після ураження інфраструктури на напрямку «Дружби» <strong>з 27 січня</strong> пролунали заяви про зупинку експорту дизпалива з Угорщини та Словаччини.</li>
<li>У публічному просторі <strong>немає деталей пошкоджень</strong>, тому точну тривалість відновлення напряму прив’язують до інтересів сторін, які отримують вигоди або несуть втрати від зупинки.</li>
<li>Ремонт мають виконувати українські бригади <strong>під постійними російськими обстрілами</strong>, що робить ключовим ризиком <em>не строки, а безпеку людей</em>.</li>
</ul>
<h4>2) Хто зацікавлений у відновленні транзиту і що стоїть за «економікою труби»</h4>
<ul>
<li><strong>Головний бенефіціар відновлення — росія</strong>: кожна тонна нафти, що продається в Європу, дає валютну виручку для бюджету рф під час війни.</li>
<li><strong>НПЗ та паливні компанії Угорщини й Словаччини</strong> (насамперед група <strong>MOL/Slovnaft</strong>) зацікавлені у звичній трубопровідній логістиці та дешевшій сировині з дисконтом:
<ul>
<li>у 2025 році потік південною гілкою через Україну — <strong>приблизно 9,7 млн т</strong>;</li>
<li>дисконт на російську нафту для Угорщини відносно <em>Brent </em>— <strong>7%–12,0%</strong>;</li>
<li>за припущенням ціни нафти Brent у 2025 році на рівні  <strong>$68/bbl</strong>, сума, яку може  отримувати росія та використовувати на війну проти України, оціночно <strong>близько $600 млн</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Уряди Угорщини та Словаччини</strong> — ще одна ключова сторона:
<ul>
<li>для них це питання <strong>конкурентності переробки</strong>, <strong>внутрішніх цін</strong> і <strong>політичної стабільності</strong>;</li>
<li>у риториці Віктора Орбана згадується тиск на Україну через потенційне припинення <strong>постачання дизельного пального, електрики й природного газу</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Чи є альтернатива «Дружбі» для Угорщини та Словаччини</h4>
<ul>
<li><strong>Фізичного колапсу</strong> з нафтою та пальним у найближчі місяці в них не має бути:
<ul>
<li>можливе постачання морем через Хорватію;</li>
<li>наявні резервні запаси;</li>
<li>Європа — <em>спільний ринок</em>, а не «острів».</li>
</ul>
</li>
<li>Однак <strong>проблема радше політична</strong>, ніж технічна:
<ul>
<li>російська нафта була дешевшою за світову <strong>на 7–12%</strong> (а в окремі періоди й більше);</li>
<li>на обсягах <strong>близько 8–9 млн т на рік</strong> це означає <strong>сотні мільйонів доларів</strong> «економії» для переробки — і, відповідно, більшу прибутковість НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li>Альтернативний маршрут:
<ul>
<li><strong>Adria</strong> має <strong>проєктну потужність 34 млн т/рік</strong> і пов’язує порт Омішаль із НПЗ у регіоні — зупинка транзиту через Україну може <strong>збільшити навантаження</strong> на цей напрямок.</li>
<li>Окремо зазначимо, що після модернізації у <strong>2015 році</strong> хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria мають достатню пропускну здатність для забезпечення НПЗ MOL у регіоні.</li>
<li>Директор Slovnaft повідомив про закупівлю танкерів з нафтою у різних постачальників, і надходження очікується вже у<strong> кінці березня</strong>; до того часу НПЗ працюватиме <strong>в обмеженому режимі</strong>, використовуючи державні резерви.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Український ринок дизпалива: дефіциту не має бути, але ціна — поле для маніпуляцій</h4>
<ul>
<li>Навіть якщо дизпаливо з Угорщини та Словаччини зникне, це <strong>не означає</strong>, що в Україні закінчиться пальне:
<ul>
<li>після 2022 року ринок став <strong>більш диверсифікованим</strong> — ресурс завозять з Польщі, Румунії, Балтії та іншими логістичними маршрутами;</li>
<li>попри зростання весняного попиту, <strong>фізичного дефіциту</strong> не має бути.</li>
</ul>
</li>
<li>Менш помітний, але важливий нюанс: частина дизпалива, що могла заходити на ринок з Угорщини та Словаччини, могла бути вироблена з <strong>російської нафти</strong>, а отже — потенційно дешевша за альтернативні ресурси.</li>
<li>Наслідок для частини імпортерів:
<ul>
<li>у разі припинення цього напрямку вони втрачають доступ до <strong>дешевшого каналу</strong> і переходять на постачання дорожчим дизпаливом за загальноєвропейськими умовами;</li>
<li>теоретично це могло б дати «плюс кілька гривень на літрі», але <strong>частка такого дешевого ресурсу скоріше за все не значна</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Цінові «запобіжники» ринку:
<ul>
<li>поточна <strong>маржа</strong> <em>(різниця між гуртовими й роздрібними цінами)</em> — <strong>понад 10 грн/л</strong>, а у січні сягала <strong>12 грн/л</strong>;</li>
<li>є <strong>ціновий якір</strong> у вигляді АЗС-дискаунтерів; різниця між преміальними мережами та дискаунтерами в окремих областях — <strong>до 9 грн/л</strong>, що стримує різке підняття цін, бо мережі, що вирішать піднімати ціни, ризикують втратити споживачів.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключове питання: не «чи буде дизель», а <strong>чи спробують окремі компанії</strong> використати інформаційний привід для підняття роздрібних цін — і чи зможе держава не допустити перекладання можливих логістичних змін на споживача, ЗСУ та економіку.</li>
</ul>
<h4>5) Політичний тиск і «ва-банк»: що підсвітило загострення навколо «Дружби»</h4>
<ul>
<li>Приклад політичного важеля: <strong>20 лютого</strong> в уряді Угорщини заявили про намір блокувати виділення Україні кредиту <strong>у 90 млрд євро</strong> від ЄС, доки не буде відновлено постачання російської нафти через «Дружбу».</li>
<li>Також були попередні спроби тиску — заяви про заборону експорту в Україну нафтопродуктів та електроенергії — які «явно не мали успіху».</li>
<li>Зупинка «Дружби» розвінчала міф про <strong>безальтернативність</strong> російської нафти для Угорщини та Словаччини — альтернативи існують, але вони <em>дорожчі</em> і менш комфортні для політичного наративу.</li>
</ul>
<h4>6) Додаткові «відкриття» для регіону: що стало помітним саме зараз</h4>
<ul>
<li>Після тривалого мовчання навколо факту зупинки прокачування нафти з’явилися взаємні звинувачення на адресу України, включно з тезою, нібито «все вже відремонтовано, але Київ не хоче запускати».</li>
<li>Зупинкою «Дружби» були зупинені і <strong>постачання української нафти</strong> для НПЗ MOL у Братиславі та Угорщині:
<ul>
<li>ці постачання стартували наприкінці осені минулого року в обсязі <strong>декількох десятків тисяч тонн на місяць</strong> як реакція на російські атаки на українські НПЗ;</li>
<li>вузол у Бродах відіграє <strong>ключову логістичну роль</strong> у таких постачаннях;</li>
<li>отже, MOL втратила не лише російську нафту, а й перспективний український напрямок.</li>
</ul>
</li>
<li>Також важдливе питання: чому Україна все ще транспортує російську нафту, попри дефіцит електроенергії, адже електрика у великих обсягах потрібна для роботи насосів на нафтопроводі.</li>
</ul>
<h4>Джерела</h4>
<ul>
<li>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a></li>
<li>За матеріалами:
<ul>
<li>НТЦ &#171;Псіхєя&#187;</li>
<li><a href="https://biz.liga.net/ua/all/tek/novosti/fitso-pereyshov-do-pohroz-ukraini-cherez-vidsutnist-tranzytu-rosiyskoi-nafty">LIGA.net — про припинення експорту дизелю та вимогу запустити «Дружбу»</a></li>
<li><a href="https://www.eurointegration.com.ua/experts/2026/02/21/7231611/">«Гра в команді Путіна: чому зупинка “Дружби” змусила Орбана та Фіцо йти ва-банк» — Карел Хірман</a></li>
<li><a href="https://biz.liga.net/ua/all/tek/novosti/yes-ne-tysnutyme-na-ukrainu-dedlayniv-dlia-remontu-druzhby-ne-bude-rechnytsia-yevrokomisii">LIGA.net — позиція Єврокомісії щодо відсутності дедлайнів</a></li>
</ul>
</li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/21/zupinka-druzhbi-i-pauza-v-eksporti-dizpaliva-shho-naspravdi-sto%d1%97t-za-tiskom-budapeshta-ta-bratislavi-i-chomu-ukra%d1%97na-ne-zalishitsya-bez-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 07:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[maritime imports]]></category>
		<category><![CDATA[oil transit]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морські постачання]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[політика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[транзит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153621</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br />Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений. На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила 250 тис. тонн державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку. «Дружба» як політичний маркер: що сталося [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br /><p><strong>Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений.</strong> На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила <strong>250 тис. тонн</strong> державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.</p>
<h3>«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо</h3>
<h4>Зупинка транзиту</h4>
<p>Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено <strong>27 січня 2026 року</strong>. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.</p>
<blockquote><p>«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.</p></blockquote>
<h4>Відповідь Будапешта і Братислави</h4>
<ul>
<li><strong>Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну</strong> до відновлення транзиту сирої нафти.</li>
<li>Словацька компанія <strong>Slovnaft</strong>, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.</li>
<li>Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується <strong>виключно на внутрішній ринок Словаччини</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.</p></blockquote>
<h3>Морський маршрут замість трубопроводу</h3>
<h4>Рішення в межах ЄС</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.</p>
<ul>
<li>MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.</li>
<li><strong>Перші поставки очікуються в середині березня</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ціна альтернативи</h4>
<p>Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:</p>
<ul>
<li>Поточний тариф транзиту — <strong>трохи більше 1 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
<li>У разі транспортування через Хорватію — <strong>понад 5 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.</em></p>
<h3>Словаччина відкриває стратегічні резерви</h3>
<ul>
<li>Із державних матеріальних резервів вивільнено <strong>250 000 тонн нафти</strong>.</li>
<li>Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше <strong>один місяць</strong>.</li>
<li>Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до <strong>вересня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує <strong>7 300–7 500 тонн нафти</strong>.</p>
<p><strong>Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.</strong></p>
<h3>Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки</h3>
<p>Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:</p>
<ul>
<li>технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;</li>
<li>диверсифікацію джерел сировини;</li>
<li>зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.</li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.</em></p>
<p><strong>Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики.</strong> Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ceenergynews.com/oil-gas/druzhba-pipeline-diesel-ukraine/" target="_blank">ceenergynews.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br /><p><strong>Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений.</strong> На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила <strong>250 тис. тонн</strong> державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.</p>
<h3>«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо</h3>
<h4>Зупинка транзиту</h4>
<p>Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено <strong>27 січня 2026 року</strong>. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.</p>
<blockquote><p>«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.</p></blockquote>
<h4>Відповідь Будапешта і Братислави</h4>
<ul>
<li><strong>Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну</strong> до відновлення транзиту сирої нафти.</li>
<li>Словацька компанія <strong>Slovnaft</strong>, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.</li>
<li>Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується <strong>виключно на внутрішній ринок Словаччини</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.</p></blockquote>
<h3>Морський маршрут замість трубопроводу</h3>
<h4>Рішення в межах ЄС</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.</p>
<ul>
<li>MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.</li>
<li><strong>Перші поставки очікуються в середині березня</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ціна альтернативи</h4>
<p>Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:</p>
<ul>
<li>Поточний тариф транзиту — <strong>трохи більше 1 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
<li>У разі транспортування через Хорватію — <strong>понад 5 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.</em></p>
<h3>Словаччина відкриває стратегічні резерви</h3>
<ul>
<li>Із державних матеріальних резервів вивільнено <strong>250 000 тонн нафти</strong>.</li>
<li>Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше <strong>один місяць</strong>.</li>
<li>Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до <strong>вересня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує <strong>7 300–7 500 тонн нафти</strong>.</p>
<p><strong>Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.</strong></p>
<h3>Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки</h3>
<p>Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:</p>
<ul>
<li>технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;</li>
<li>диверсифікацію джерел сировини;</li>
<li>зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.</li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.</em></p>
<p><strong>Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики.</strong> Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ceenergynews.com/oil-gas/druzhba-pipeline-diesel-ukraine/" target="_blank">ceenergynews.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/nafta-dodala-majzhe-3-pislya-zrivu-peremovin-ukra%d1%97na-rosiya-rinok-znovu-zakladaye-dovgi-sankci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/nafta-dodala-majzhe-3-pislya-zrivu-peremovin-ukra%d1%97na-rosiya-rinok-znovu-zakladaye-dovgi-sankci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 18 Feb 2026 16:33:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153618</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30131-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли після того, як мирні переговори між Україною та росією в Женеві завершилися безрезультатно вже за дві години. Ринок, який почав враховувати ймовірність так званих «мирних дивідендів», повернувся до оцінки ризиків тривалих санкцій та обмежень «постачання» російської нафти. Додаткову волатильність створюють перемовини США–Іран та напруження навколо Ормузької протоки, через яку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30131-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли після того, як мирні переговори між Україною та росією в Женеві завершилися безрезультатно вже за дві години. Ринок, який почав враховувати ймовірність так званих «мирних дивідендів», повернувся до оцінки ризиків тривалих санкцій та обмежень «постачання» російської нафти. Додаткову волатильність створюють перемовини США–Іран та напруження навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових «постачань» нафти.</p>
<h3>Геополітика знову рухає котирування</h3>
<h4>Реакція ринку: конкретні цифри</h4>
<p>У середу котирування підскочили майже на 3%:</p>
<ul>
<li><strong>Brent (квітень)</strong> зріс на 2,74% — до <strong>69,15 дол. за барель</strong> станом на 8:20 ранку за східноамериканським часом;</li>
<li><strong>WTI (березень)</strong> додав 2,79% — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Зрив переговорів посилив побоювання, що <em>санкції та обмеження «постачання» російської нафти</em> збережуться довше, ніж очікували інвестори. До цього трейдери частково закладали в ціни сценарій «мирного дивіденду» — тобто поступове повернення російської сировини на світовий ринок у більших обсягах.</p>
<h4>Політичний сигнал із Києва</h4>
<blockquote><p>Переговори були складними, а росія затягує процес, замість того щоб серйозно рухатися до завершення війни.</p></blockquote>
<p>Так позицію української сторони окреслив Президент України Володимир Зеленський. Для ринку це означало повернення <strong>геополітичної премії в ціні</strong> — додаткової надбавки до котирувань через ризики перебоїв «постачання».</p>
<h3>Іранський фактор і Ормузька протока: баланс ризиків</h3>
<p>Окрім українського треку, інвестори уважно стежать за переговорами США–Іран щодо ядерної угоди. Потенційне послаблення санкцій проти Ірану могло б відкрити шлях для додаткових обсягів нафти на ринок.</p>
<ul>
<li>Можливе зняття частини санкцій — <strong>потенційне зростання глобальної пропозиції</strong>;</li>
<li>Спільні військово-морські навчання Ірану та росії — <strong>посилення геополітичної напруги</strong>;</li>
<li>Ризики навколо Ормузької протоки — <strong>під загрозою близько 20% світових «постачань» нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме ця суперечлива комбінація — перспектива додаткових барелів і водночас ризик фізичних перебоїв — формує різкі цінові коливання.</p>
<h3>Європейський вимір: дизель, «Дружба» та стратегічні резерви</h3>
<h4>Угорщина зупинила «постачання» дизелю</h4>
<p>На тлі загострення ситуації Угорщина припинила «постачання» дизельного пального до України. Це стало відповіддю на блокування транзиту російської нафти через українську територію з 27 січня 2026 року.</p>
<p>Будапешт назвав зупинку транзиту «політичним шантажем» і наполягає, що технічних перешкод для відновлення прокачування немає.</p>
<h4>Резерви та альтернативна логістика</h4>
<ul>
<li>Компанія MOL Group звернулася по доступ до <strong>приблизно 250 тис. тонн стратегічних запасів нафти</strong>;</li>
<li>Розглядається транспортування російської сировини через Хорватію — Адріатичним нафтопроводом;</li>
<li>Словаччина попередила про ризики для імпорту пального та можливі обмеження експорту у разі тривалих перебоїв.</li>
</ul>
<p>Водночас прем’єр-міністр Хорватії висловив застереження щодо збільшення транзиту російської нафти через територію країни, що означає потенційні політичні бар’єри для розширення використання Адріатичного маршруту.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Сукупність факторів формує нову хвилю невизначеності:</p>
<ul>
<li><strong>Тривалі санкції проти росії</strong> — обмежена пропозиція на глобальному ринку;</li>
<li><strong>Іранський трек</strong> — потенційна компенсація дефіциту, але з високими політичними ризиками;</li>
<li><strong>Локальні європейські конфлікти</strong> — ризики для регіональних «постачань» дизелю та сирої нафти;</li>
<li><strong>Активізація використання стратегічних резервів</strong> — сигнал про напруження у фізичному балансі ринку.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти знову демонструє чутливість до політичних подій: навіть короткий, двогодинний раунд переговорів без результату здатен додати майже 3% до вартості бареля.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-3-After-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30131-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли після того, як мирні переговори між Україною та росією в Женеві завершилися безрезультатно вже за дві години. Ринок, який почав враховувати ймовірність так званих «мирних дивідендів», повернувся до оцінки ризиків тривалих санкцій та обмежень «постачання» російської нафти. Додаткову волатильність створюють перемовини США–Іран та напруження навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових «постачань» нафти.</p>
<h3>Геополітика знову рухає котирування</h3>
<h4>Реакція ринку: конкретні цифри</h4>
<p>У середу котирування підскочили майже на 3%:</p>
<ul>
<li><strong>Brent (квітень)</strong> зріс на 2,74% — до <strong>69,15 дол. за барель</strong> станом на 8:20 ранку за східноамериканським часом;</li>
<li><strong>WTI (березень)</strong> додав 2,79% — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Зрив переговорів посилив побоювання, що <em>санкції та обмеження «постачання» російської нафти</em> збережуться довше, ніж очікували інвестори. До цього трейдери частково закладали в ціни сценарій «мирного дивіденду» — тобто поступове повернення російської сировини на світовий ринок у більших обсягах.</p>
<h4>Політичний сигнал із Києва</h4>
<blockquote><p>Переговори були складними, а росія затягує процес, замість того щоб серйозно рухатися до завершення війни.</p></blockquote>
<p>Так позицію української сторони окреслив Президент України Володимир Зеленський. Для ринку це означало повернення <strong>геополітичної премії в ціні</strong> — додаткової надбавки до котирувань через ризики перебоїв «постачання».</p>
<h3>Іранський фактор і Ормузька протока: баланс ризиків</h3>
<p>Окрім українського треку, інвестори уважно стежать за переговорами США–Іран щодо ядерної угоди. Потенційне послаблення санкцій проти Ірану могло б відкрити шлях для додаткових обсягів нафти на ринок.</p>
<ul>
<li>Можливе зняття частини санкцій — <strong>потенційне зростання глобальної пропозиції</strong>;</li>
<li>Спільні військово-морські навчання Ірану та росії — <strong>посилення геополітичної напруги</strong>;</li>
<li>Ризики навколо Ормузької протоки — <strong>під загрозою близько 20% світових «постачань» нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме ця суперечлива комбінація — перспектива додаткових барелів і водночас ризик фізичних перебоїв — формує різкі цінові коливання.</p>
<h3>Європейський вимір: дизель, «Дружба» та стратегічні резерви</h3>
<h4>Угорщина зупинила «постачання» дизелю</h4>
<p>На тлі загострення ситуації Угорщина припинила «постачання» дизельного пального до України. Це стало відповіддю на блокування транзиту російської нафти через українську територію з 27 січня 2026 року.</p>
<p>Будапешт назвав зупинку транзиту «політичним шантажем» і наполягає, що технічних перешкод для відновлення прокачування немає.</p>
<h4>Резерви та альтернативна логістика</h4>
<ul>
<li>Компанія MOL Group звернулася по доступ до <strong>приблизно 250 тис. тонн стратегічних запасів нафти</strong>;</li>
<li>Розглядається транспортування російської сировини через Хорватію — Адріатичним нафтопроводом;</li>
<li>Словаччина попередила про ризики для імпорту пального та можливі обмеження експорту у разі тривалих перебоїв.</li>
</ul>
<p>Водночас прем’єр-міністр Хорватії висловив застереження щодо збільшення транзиту російської нафти через територію країни, що означає потенційні політичні бар’єри для розширення використання Адріатичного маршруту.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Сукупність факторів формує нову хвилю невизначеності:</p>
<ul>
<li><strong>Тривалі санкції проти росії</strong> — обмежена пропозиція на глобальному ринку;</li>
<li><strong>Іранський трек</strong> — потенційна компенсація дефіциту, але з високими політичними ризиками;</li>
<li><strong>Локальні європейські конфлікти</strong> — ризики для регіональних «постачань» дизелю та сирої нафти;</li>
<li><strong>Активізація використання стратегічних резервів</strong> — сигнал про напруження у фізичному балансі ринку.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти знову демонструє чутливість до політичних подій: навіть короткий, двогодинний раунд переговорів без результату здатен додати майже 3% до вартості бареля.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-3-After-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/nafta-dodala-majzhe-3-pislya-zrivu-peremovin-ukra%d1%97na-rosiya-rinok-znovu-zakladaye-dovgi-sankci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зупинка «Дружби»: Угорщина та Словаччина просять Хорватію про альтернативні маршрути постачання російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/zupinka-druzhbi-ugorshhina-ta-slovachchina-prosyat-xorvatiyu-pro-alternativni-marshruti-postachannya-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/zupinka-druzhbi-ugorshhina-ta-slovachchina-prosyat-xorvatiyu-pro-alternativni-marshruti-postachannya-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Feb 2026 06:43:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Adria pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Croatia]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		<category><![CDATA[Хорватия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153608</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30127-Санкции.jpg" alt="Зупинка «Дружби»: Угорщина та Словаччина просять Хорватію про альтернативні маршрути постачання російської нафти"/><br />Після припинення транзиту російської нафти через Україну з 27 січня Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транспортування сировини через нафтопровід Adria. Угорська компанія MOL ініціювала розконсервацію стратегічних резервів обсягом до 250 тис. тонн. Ситуація оголила вразливість регіональної енергетичної безпеки та поставила питання про альтернативну логістику і стабільність постачання. Причини зупинки та політичне [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30127-Санкции.jpg" alt="Зупинка «Дружби»: Угорщина та Словаччина просять Хорватію про альтернативні маршрути постачання російської нафти"/><br /><p><strong>Після припинення транзиту російської нафти через Україну з 27 січня</strong> Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транспортування сировини через нафтопровід Adria. Угорська компанія MOL ініціювала розконсервацію стратегічних резервів обсягом до 250 тис. тонн. Ситуація оголила вразливість регіональної енергетичної безпеки та поставила питання про альтернативну логістику і стабільність постачання.</p>
<h3>Причини зупинки та політичне загострення</h3>
<p>Постачання російської нафти південною гілкою нафтопроводу «Дружба» припинене з <strong>27 січня</strong>. Сторони конфлікту пояснюють це по-різному:</p>
<ul>
<li>Українська сторона заявила, що причиною стала <strong>атака росії на українську ділянку трубопроводу</strong>.</li>
<li>У Будапешті звинуватили Київ у політичній мотивації припинення транзиту.</li>
<li>Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що затримка відновлення роботи труби може бути інструментом тиску щодо позиції Угорщини стосовно майбутнього членства України в ЄС.</li>
</ul>
<p>Європейська комісія підтвердила, що постачання через «Дружбу» не здійснюється з кінця січня та перебуває в постійному моніторингу.</p>
<h3>Ставка на хорватський маршрут</h3>
<h4>Adria як альтернатива</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транспортування російської нафти через нафтопровід <strong>Adria</strong>, який з’єднує порт Омішаль із нафтопереробними заводами в Центральній Європі.</p>
<blockquote><p>«Ми просимо Хорватію забезпечити транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Adria, оскільки наше санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем у разі перебоїв трубопровідних постачань», — заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.</p></blockquote>
<p>Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр підтвердив готовність допомогти, наголосивши, що співпраця відбуватиметься відповідно до законодавства ЄС та регуляторних вимог США.</p>
<h4>Часові параметри логістики</h4>
<ul>
<li>Перші морські партії нафти очікуються в порту Омішаль <strong>на початку березня</strong>.</li>
<li>Доставка до угорських НПЗ триватиме ще <strong>5–12 днів</strong>.</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть за швидкого реагування ринок стикається з <em>щонайменше місячним лагом</em> між зупинкою постачання та повноцінною компенсацією обсягів.</p>
<h3>Стратегічні резерви: перший етап розконсервації</h3>
<p>Компанія MOL звернулася до уряду Угорщини з ініціативою використати стратегічні запаси для збереження стабільності регіонального постачання.</p>
<ul>
<li>Планується вивільнення до <strong>250 000 тонн сирої нафти</strong> на першому етапі.</li>
<li>Паралельно НПЗ компанії вже отримують морську нафту.</li>
</ul>
<p>Для порівняння: у 2024 році постачання російської нафти південною гілкою «Дружби» впали до <strong>9,7 млн тонн</strong> — це мінімум за останні 10 років. Із них:</p>
<ul>
<li>Словаччина отримала <strong>4,9 млн тонн</strong>,</li>
<li>Угорщина — близько <strong>4,35 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, обсяг потенційно вивільнених резервів становить приблизно <em>2,5% від річного транзиту 2024 року</em> через південну гілку.</p>
<h3>Санкційні винятки та залежність від російської сировини</h3>
<p>Угорщина та Словаччина мають <strong>винятки з санкцій ЄС</strong> щодо трубопровідної російської нафти. Обидві країни значною мірою залежать від російських енергоносіїв і виступали проти повного припинення таких постачань у межах політики скорочення доходів росії від експорту енергоресурсів.</p>
<p>Попри це, потоки через «Дружбу» вже перебували під тиском через атаки дронів на російську інфраструктуру, що додатково знижувало стабільність системи.</p>
<h3>Що це означає для регіону</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання ролі морської логістики</strong> як резервного механізму постачання.</li>
<li><strong>Посилення значення стратегічних запасів</strong> як інструменту оперативного реагування.</li>
<li><strong>Підвищення політичної складової</strong> в енергетичних рішеннях Центральної Європи.</li>
</ul>
<p>Фактично ситуація демонструє, що навіть за наявності формальних санкційних винятків трубопровідні маршрути залишаються вразливими до військових та політичних ризиків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hungary-asks-croatia-help-after-russian-oil-flows-via-ukraine-halted-2026-02-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30127-Санкции.jpg" alt="Зупинка «Дружби»: Угорщина та Словаччина просять Хорватію про альтернативні маршрути постачання російської нафти"/><br /><p><strong>Після припинення транзиту російської нафти через Україну з 27 січня</strong> Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транспортування сировини через нафтопровід Adria. Угорська компанія MOL ініціювала розконсервацію стратегічних резервів обсягом до 250 тис. тонн. Ситуація оголила вразливість регіональної енергетичної безпеки та поставила питання про альтернативну логістику і стабільність постачання.</p>
<h3>Причини зупинки та політичне загострення</h3>
<p>Постачання російської нафти південною гілкою нафтопроводу «Дружба» припинене з <strong>27 січня</strong>. Сторони конфлікту пояснюють це по-різному:</p>
<ul>
<li>Українська сторона заявила, що причиною стала <strong>атака росії на українську ділянку трубопроводу</strong>.</li>
<li>У Будапешті звинуватили Київ у політичній мотивації припинення транзиту.</li>
<li>Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що затримка відновлення роботи труби може бути інструментом тиску щодо позиції Угорщини стосовно майбутнього членства України в ЄС.</li>
</ul>
<p>Європейська комісія підтвердила, що постачання через «Дружбу» не здійснюється з кінця січня та перебуває в постійному моніторингу.</p>
<h3>Ставка на хорватський маршрут</h3>
<h4>Adria як альтернатива</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транспортування російської нафти через нафтопровід <strong>Adria</strong>, який з’єднує порт Омішаль із нафтопереробними заводами в Центральній Європі.</p>
<blockquote><p>«Ми просимо Хорватію забезпечити транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Adria, оскільки наше санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем у разі перебоїв трубопровідних постачань», — заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.</p></blockquote>
<p>Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр підтвердив готовність допомогти, наголосивши, що співпраця відбуватиметься відповідно до законодавства ЄС та регуляторних вимог США.</p>
<h4>Часові параметри логістики</h4>
<ul>
<li>Перші морські партії нафти очікуються в порту Омішаль <strong>на початку березня</strong>.</li>
<li>Доставка до угорських НПЗ триватиме ще <strong>5–12 днів</strong>.</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть за швидкого реагування ринок стикається з <em>щонайменше місячним лагом</em> між зупинкою постачання та повноцінною компенсацією обсягів.</p>
<h3>Стратегічні резерви: перший етап розконсервації</h3>
<p>Компанія MOL звернулася до уряду Угорщини з ініціативою використати стратегічні запаси для збереження стабільності регіонального постачання.</p>
<ul>
<li>Планується вивільнення до <strong>250 000 тонн сирої нафти</strong> на першому етапі.</li>
<li>Паралельно НПЗ компанії вже отримують морську нафту.</li>
</ul>
<p>Для порівняння: у 2024 році постачання російської нафти південною гілкою «Дружби» впали до <strong>9,7 млн тонн</strong> — це мінімум за останні 10 років. Із них:</p>
<ul>
<li>Словаччина отримала <strong>4,9 млн тонн</strong>,</li>
<li>Угорщина — близько <strong>4,35 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, обсяг потенційно вивільнених резервів становить приблизно <em>2,5% від річного транзиту 2024 року</em> через південну гілку.</p>
<h3>Санкційні винятки та залежність від російської сировини</h3>
<p>Угорщина та Словаччина мають <strong>винятки з санкцій ЄС</strong> щодо трубопровідної російської нафти. Обидві країни значною мірою залежать від російських енергоносіїв і виступали проти повного припинення таких постачань у межах політики скорочення доходів росії від експорту енергоресурсів.</p>
<p>Попри це, потоки через «Дружбу» вже перебували під тиском через атаки дронів на російську інфраструктуру, що додатково знижувало стабільність системи.</p>
<h3>Що це означає для регіону</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання ролі морської логістики</strong> як резервного механізму постачання.</li>
<li><strong>Посилення значення стратегічних запасів</strong> як інструменту оперативного реагування.</li>
<li><strong>Підвищення політичної складової</strong> в енергетичних рішеннях Центральної Європи.</li>
</ul>
<p>Фактично ситуація демонструє, що навіть за наявності формальних санкційних винятків трубопровідні маршрути залишаються вразливими до військових та політичних ризиків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hungary-asks-croatia-help-after-russian-oil-flows-via-ukraine-halted-2026-02-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/zupinka-druzhbi-ugorshhina-ta-slovachchina-prosyat-xorvatiyu-pro-alternativni-marshruti-postachannya-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Угорщина і Словаччина шукають альтернативу «Дружбі»: Адріатичний маршрут може стати новим коридором для російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/ugorshhina-i-slovachchina-shukayut-alternativu-druzhbi-adriatichnij-marshrut-mozhe-stati-novim-koridorom-dlya-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/ugorshhina-i-slovachchina-shukayut-alternativu-druzhbi-adriatichnij-marshrut-mozhe-stati-novim-koridorom-dlya-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 Feb 2026 14:47:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[Adria pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Croatia]]></category>
		<category><![CDATA[crude transit]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[Адріатичний нафтопровід]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[транзит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		<category><![CDATA[Хорватия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153603</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30123-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Угорщина і Словаччина шукають альтернативу «Дружбі»: Адріатичний маршрут може стати новим коридором для російської нафти"/><br />Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні. Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту Прокачування [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30123-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Угорщина і Словаччина шукають альтернативу «Дружбі»: Адріатичний маршрут може стати новим коридором для російської нафти"/><br /><p><strong>Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня</strong> змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.</p>
<h3>Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту</h3>
<p>Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» <strong>повністю припинене з 27 січня</strong>. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.</p>
<ul>
<li>Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через <strong>Адріатичний нафтопровід</strong>.</li>
<li>Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.</li>
<li>Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.</li>
</ul>
<p>Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.</p>
<h4>Позиції сторін</h4>
<p>Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».</p>
<p>Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:</p>
<blockquote><p>«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.</p></blockquote>
<p>Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали <strong>російські удари по інфраструктурі трубопроводу</strong> понад два тижні тому.</p>
<ul>
<li>Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.</li>
<li>Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.</li>
<li>Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.</li>
</ul>
<p>Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що <strong>технічних причин для припинення прокачування немає</strong>, називаючи ситуацію «політичним шантажем».</p>
<h3>Політичний контекст</h3>
<p>Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:</p>
<ul>
<li>Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.</li>
<li>Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.</li>
<li>Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.</li>
</ul>
<p>Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.</p>
<h3>Що означає переорієнтація на Адріатику</h3>
<h4>Для регіонального ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Морський імпорт</strong> автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.</li>
<li>Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.</li>
<li>Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.</li>
</ul>
<p>Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.</p>
<h3>Висновки в умовах широкомасштабної війни</h3>
<ul>
<li>Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність <strong>диверсифікації маршрутів</strong>.</li>
<li>Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.</li>
<li>Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.</li>
<li>Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.</li>
<li>Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.</li>
<li>Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.</li>
<li>Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.</li>
</ul>
<p>Ситуація навколо «Дружби» показує, що <strong>енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни</strong> — поряд із військовими та дипломатичними подіями.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Hungary-Seeks-Croatian-Help-As-Russian-Oil-Flows-Via-Ukraine-Halted.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30123-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Угорщина і Словаччина шукають альтернативу «Дружбі»: Адріатичний маршрут може стати новим коридором для російської нафти"/><br /><p><strong>Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня</strong> змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.</p>
<h3>Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту</h3>
<p>Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» <strong>повністю припинене з 27 січня</strong>. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.</p>
<ul>
<li>Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через <strong>Адріатичний нафтопровід</strong>.</li>
<li>Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.</li>
<li>Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.</li>
</ul>
<p>Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.</p>
<h4>Позиції сторін</h4>
<p>Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».</p>
<p>Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:</p>
<blockquote><p>«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.</p></blockquote>
<p>Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали <strong>російські удари по інфраструктурі трубопроводу</strong> понад два тижні тому.</p>
<ul>
<li>Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.</li>
<li>Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.</li>
<li>Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.</li>
</ul>
<p>Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що <strong>технічних причин для припинення прокачування немає</strong>, називаючи ситуацію «політичним шантажем».</p>
<h3>Політичний контекст</h3>
<p>Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:</p>
<ul>
<li>Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.</li>
<li>Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.</li>
<li>Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.</li>
</ul>
<p>Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.</p>
<h3>Що означає переорієнтація на Адріатику</h3>
<h4>Для регіонального ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Морський імпорт</strong> автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.</li>
<li>Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.</li>
<li>Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.</li>
</ul>
<p>Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.</p>
<h3>Висновки в умовах широкомасштабної війни</h3>
<ul>
<li>Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність <strong>диверсифікації маршрутів</strong>.</li>
<li>Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.</li>
<li>Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.</li>
<li>Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.</li>
<li>Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.</li>
<li>Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.</li>
<li>Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.</li>
</ul>
<p>Ситуація навколо «Дружби» показує, що <strong>енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни</strong> — поряд із військовими та дипломатичними подіями.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Hungary-Seeks-Croatian-Help-As-Russian-Oil-Flows-Via-Ukraine-Halted.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/ugorshhina-i-slovachchina-shukayut-alternativu-druzhbi-adriatichnij-marshrut-mozhe-stati-novim-koridorom-dlya-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ugorshhina/feed/ ) in 0.30242 seconds, on Aug 22nd, 2026 at 7:30 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 22nd, 2026 at 8:30 am UTC -->