Станом на 3 червня енергосистема України функціонує збалансовано, попри попередні пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів. Тривають відновлювальні роботи та підготовка до наступного опалювального сезону.

Генерація та споживання під контролем: система витримує виклики

• Стан енергосистеми стабільний: планові обмеження не застосовуються, споживання нижче, ніж рік тому.
• Відновлення триває: фахівці енергокомпаній відновлюють об’єкти, пошкоджені внаслідок атак, зокрема високовольтні підстанції та лінії електропередач.
• Тривають технічні заходи з підготовки до осінньо-зимового періоду: ремонти обладнання, перевірка резервних схем живлення, модернізація систем управління.
• Навантаження на систему влітку зростає через використання кондиціонерів, тому громадян закликають економно використовувати електроенергію у пікові години (08:00–11:00 та 19:00–22:00).

Ситуація на ЗАЕС: рівень охолодження залишається стабільним

• На 3 червня рівень води у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС становить 14,01 м.
• Цього рівня достатньо для забезпечення технологічних потреб станції у воді для охолодження реакторів.
• Попри присутність військових рф на території станції, українські фахівці докладають зусиль до підтримки технічної безпеки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Міненерго України, НЕК «Укренерго», * НАЕК «Енергоатом»

Робота енергосистеми України в ніч с 24 на 25 лютого була стабільною. Частота регулювалася на рівні 50 Гц.

Про це у Фейсбук написала пресслужба Укренерго.
Нічний мінімум споживання припав на 4:00 25 лютого із низьким для зимового періоду показником — 12,8 ГВт. Щоб компенсувати зниження о 00:17 було виведено в холодний резерв блок №5 Запорізької АЕС, в результаті чого сумарне навантаження атомної генерації знизилося з 10 ГВт (вдень) до 8,3 ГВт на 9:00. Також з першої до другої години ночі працювали в насосному режимі ГАЕС на потужності від 13 МВт до 219 МВт. Сумарне навантаження ТЕС на 9:00 склало 3,2 ГВт.
На 9:30 ранку рівень споживання в енергосистемі вже збільшився до 15,4 ГВт, АЕС працюють 12 із 15 блоків. В аварійному ремонті знаходиться лише корпус Б блоку №4 Трипільської ТЕС.

Переважна більшість великої генерації працює в штатному режимі. При цьому 33 енергоблоки й два корпуси ТЕС виведено в холодний резерв (через низький рівень споживання в енергосистемі). Луганська ТЕС не працює через пошкодження внаслідок бойових дій, з Каховською ГЕС та Чорнобильською АЕС — втрачено зв’язок.
06-48 25 лютого дією захистів відключено ПЛ 110 кВ Чорнобильська АЕС – північного оператора системи розподілу «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», знеструмлених споживачів через відключення немає.

НЕК «Укренерго» видала Запорізькій АЕС (енергоблок №4), Южно-Українській АЕС (енергоблок №1) та Хмельницькій АЕС (енергоблоки №1 та №2) НАЕК «Енергоатом» Свідоцтва про відповідність вимогам до допоміжних послуг (ДП) в частині резервів підтримання частоти (РПЧ) з обсягом ±20 МВт для кожного енергоблоку.

Про це пише пресслужба НЕК.

Южно-Українська та Хмельницька АЕС стали другою і третьою атомною електростанцією відповідно, які отримали право надавати ДП в торговій зоні об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України. Загалом, вже 6 із 15 енергоблоків АЕС можуть надавати резерви (енергоблоки №1,2, 4 ЗАЕС та №1 ЮУАЕС, №1 та №2 ХАЕС), а загальний сертифікований обсяг РПЧ НАЕК «Енергоатом» зріс втричі — з ±40 до ±120 МВт.

Збільшення кількості енергоблоків АЕС на ринку допоміжних послуг сприятиме підвищенню надійності енергосистеми України та посилить конкуренцію між постачальниками ДП. Водночас забезпечення достатніх обсягів саме РПЧ — одна з ключових вимог для синхронізації ОЕС України з континентальною мережею Європи ENTSO-E.

Резерв підтримання частоти (РПЧ) належить до автоматичних резервів, що спрацьовують дуже швидко (до 30 с) при мінімальному відхиленні частоти без команди диспетчера. Вони використовуються для того, щоб зупинити зміну частоти електричного струму в енергосистемі та не допустити аварійних значень такої зміни.

Специфікою українських АЕС є те, що вони призначені для роботи в базовому режимі. Вони не здатні швидко змінювати генеруючу потужність на значну величину, тобто не призначені для маневрування. Водночас електрогідравлічна система регулювання турбіни (ЕГСР) на енергоблоці АЕС дозволяє за короткий час збільшити або зменшити її оберти та змінити генеруючу потужність у межах ±2% (20 МВт) від номінальної потужності (1000 МВт). Такі зміни безпечні та не суперечать правилам ядерної безпеки та роботи АЕС в цілому.

В торговій зоні «ОЕС України» 20 електростанцій можуть надавати енергосистемі ДП, з яких 8 – РПЧ. Сумарний обсяг сертифікованих РПЧ складає ±371 МВт, аРВЧ — на завантаження або розвантаження 1774 МВт, з них симетричних — ±1067 МВт, ручних РВЧ — на завантаження 4151 МВт і на розвантаження 4100 МВт, резервів заміщення (РЗ) — на завантаження або розвантаження 4840 МВт.

Україна отримала підтримку Єврокомісії у зусиллях із синхронізації національної енергетичної системи з енергосистемою Євросоюзу та послідовно рухається до завершення цього процесу у 2023 році.

Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час візиту до Брюсселя, пише Укрінформ.

«Наразі вирішуються технічні питання. Є абсолютна підтримка України в тому, що ми плануємо синхронізуватися з європейськими енергомережами та, нарешті, відрізатися від енергомереж Російської Федерації та Білорусі. У плані ми маємо 2023 рік», – сказав міністр.

За його словами, Україна перебуває «на фінальному етапі».

«Цього року ми плануємо пройти так званий ізольований режим двічі. Це має бути зима та літо. Після цього ми вже наближаємося до питання, що ми готові, що ми показали стабільність енергосистеми та готовність до об’єднання з європейськими енергомережами», – сказав Галущенко.

Він зазначив, що Україна вже інвестувала понад 600 мільйонів євро у модернізацію власних мереж з метою їхньої синхронізації з європейською системою.

17 грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сертифікувала НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі європейського зразка за моделлю ISO.

Читайте в «Терміналі» також, НЕК «Укренерго» опублікувала стислий огляд дослідження синхронного об’єднання енергосистем континентальної Європи та України/Молдови, проведеного Консорціумом ОСП ENTSO-E.

НЕК «Укренерго» розпочала будівництво волоконно-оптичної лінії зв’язку довжиною 1525 км, яка пройде через 10 областей.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

«Укренерго розпочало спорудження волоконно-оптичної лінії зв’язку (ВОЛЗ) довжиною 1525 км. Нова ВОЛЗ прокладатиметься на ділянках 20 ПЛ (повітряних ліній — ред.) 330 кВ, які проходять через десять областей України: Київську, Черкаську, Вінницьку, Полтавську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що роботи будуть виконані на 36-ти енергооб’єктах об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України, з яких на 21-му об’єкті Укренерго та на 4-ох майданчиках генерації буде встановлене обладнання ущільнення сигналу з поділом по довжині хвилі DWDM (Dense Wavelength Division Multiplexing). Крім цього, на деяких ділянках загальною довжиною 150 км ВОЛЗ прокладатиметься підземним кабелем зв’язку або у підвісі на опорах інших суб’єктів.

Після реалізації проєкту Укренерго отримає власну високошвидкісну магістральну мережу для технологічного та корпоративного зв’язку, який зараз у зазначених регіонах забезпечується через орендовані канали. Наразі в Укренерго споруджено понад 2,5 тис. км ВОЛЗ, що становить майже 25% магістральних та з’єднувальних ліній зв’язку.

Наразі реалізується лінійна частина проєкту, а саме реконструкція 1375 км ПЛ 330 кВ із заміною грозозахисного тросу на новий із вбудованим оптичним кабелем. Зокрема, вже розпочато ремонт опор та контурів заземлення на повітряній лінії 330 кВ «Запорізька 750 – Дніпровська» (без відключення ПЛ).

Джерелом фінансування проєкту є кредитні кошти Європейського інвестиційного банку, заощаджені при будівництві ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська». Роботи виконує підрядна компанія Kalpataru Power Transmission Ltd (Індія), обрана за результатами міжнародних торгів. Вартість контракту – майже 14,2 млн євро.

Крім того, для реалізації станційної частини проєкту спорудження ВОЛЗ (встановлення спеціального обладнання на 36-ти енергооб’єктах ОЕС України), а також для спорудження кабельної лінії зв’язку на деяких ділянках тривають міжнародні конкурсні торги з вибору підрядника. Загальна очікувана вартість всього проєкту становитиме 33 млн євро.

За даними НЕК «Укренерго», станом на 12:29 04 січня, в енергосистемі України не працюють 24 енергоблоки теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей через недостатній обсяг вугілля.

Про це пише Укренерго.

В енергосистемі не працюють: енергоблоки №10, 14, 15 Луганської ТЕС, енергоблоки №1, 2, 3 Вуглегірської ТЕС, енергоблоки №3, 5 Криворізької ТЕС, енергоблоки №5, 7 Запорізької ТЕС, енергоблоки №1, 2, 3, 7, 8, 10 Зміївської ТЕС, енергоблоки № 1, 2 Херсонської ТЕЦ, енергоблоки №4, 5, 6 Трипільської ТЕС; енергоблок №3, 4 Київської ТЕЦ5, енергоблок №2 Київської ТЕЦ6.

За даними міністерства енергетики України, станом на 4 січня запаси вугілля на складах теплоелектростанцій становлять 503, 2 тис. тонн.
Найбільше вугілля має Курахівська ТЕС – 100,1 тис. тонн, найменше забезпечена вугіллям Луганська ТЕС – 9,5 тис. тонн.

НЕК «Укренерго» опублікувала стислий огляд дослідження синхронного об’єднання енергосистем континентальної Європи та України/Молдови, проведеного Консорціумом ОСП ENTSO-E.

Про це пише пресслужба Укренерго.

Метою дослідження було вивчення можливості синхронізації енергосистеми України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи, а також визначення можливих технічних перешкод на шляху синхронізації, а також заходи щодо їх усунення. Ключовий висновок дослідження – синхронізація енергосистем України та Молдови з енергооб’єднанням країн континентальної Європи ENTSO-E можлива. Це об’єднання можливе без додаткових заходів та будівництва чи модернізації інфраструктури.

29 грудня Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) затвердила зміни до Кодексу системи передачі. Це дозволить провести системні випробування у ізольованому режимі роботи Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України у складі енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи (ENTSO-E). Перед приєднанням до ENTSO-E Україна має пройти ізольований режим, коли енергосистема країни (ОЕС) фізично від’єднається від енергосистеми Білорусі та РФ.

«Термінал» писав, Секретаріат Енергетичного Співтовариства підтримує сертифікацію НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі європейського зразка.

Секретаріат Енергетичного Співтовариства підтримує сертифікацію НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі європейського зразка.
Офіційна заява була опублікована на його сайті організації.
В Енергоспільноті наголосили на важливості розв’язання питання про включення компенсації для виробників «зеленої» електроенергії відповідно до чинного законодавства.
У Секретаріаті також очікують, що найближчим часом НЕК «Укренерго» призначать нову наглядову раду. Сертифікація є необхідною умовою для того, щоб Укренерго змогло набути статусу члена ENTSO-E.
Нагадаємо, член Нацкомісії Ольга Бабій раніше підтвердила рішення Секретаріату Енергетичного співтовариства щодо можливості остаточної сертифікації оператора системи передачі НЕК «Укренерго».

«Термінал» писав, Укренерго може отримати кредитування для модернізації 8 підстанцій за стандартами ENTSO-E.