Ставки фрахту великих газовозів для перевезення LPG у липні перевищили $100 тис. на добу на тлі ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. У січні–березні середня ставка флоту Dorian LPG становила $63 615 на добу, що на 80% більше, ніж роком раніше, а в червні закріплені компанією ставки перевищували $68 тис. США забезпечують близько половини світового експорту LPG, але дорожчий фрахт збільшує кінцеву вартість альтернативних вантажів для Азії та Європи.

Липневі ставки піднялися вище $100 тис. на добу

Ринок морських перевезень скрапленого нафтового газу різко зміцнився через обмеження потоків із Перської затоки та підвищений попит на американський пропан. Dorian LPG, яка експлуатує понад два десятки VLGC, повідомила, що ставки за рейсами її флоту в липні перевищували $100 тис. на добу.

VLGC, або very large gas carrier, — це великий спеціалізований газовоз, який зазвичай перевозить охолоджені партії пропану й бутану між експортними терміналами та великими імпортними ринками. Кількість таких суден обмежена, тому зміна маршрутів або подовження рейсів швидко скорочує доступну провізну спроможність.

У кварталі січень–березень середній показник time charter equivalent флоту Dorian становив $63 615 на добу. Цей показник відображає дохід судна після вирахування частини рейсових витрат і дає змогу порівнювати ефективність різних маршрутів та контрактів. Річне зростання становило 80%.

Американський пропан став основним резервним ресурсом

Близько 30% світової торгівлі LPG у звичайних умовах проходить через Ормузьку протоку. Загроза суднам і нестабільність графіків завантаження змусили покупців активніше звертатися до постачальників зі США.

Американський експорт LPG у квітні досяг рекордних 3,3 млн барелів на добу, а частка США у світовому експорті оцінювалася приблизно у 50%. Високий фізичний ресурс частково компенсує скорочення постачання з Перської затоки, однак не усуває логістичних обмежень.

Заміна близькосхідної партії американською потребує довшого рейсу, вільного газовоза та доступного вікна на експортному терміналі. Тому високі запаси пропану у США не гарантують однаково швидкого збільшення постачання на всі ринки.

Європа й Азія конкурують за ті самі вантажі

Для європейського ринку підвищення фрахту означає зростання логістичної складової ціни американського LPG. Європейські покупці конкурують за судна й вантажі з Індією, Китаєм та іншими азійськими країнами, які раніше значною мірою залежали від Перської затоки.

«Термінал» раніше зазначав, що повторне скорочення трафіку через Ормуз посилило залежність світового ринку від американського пропану. Водночас високі запаси у США створюють ресурсний резерв, але експорт стримують пропускна здатність терміналів і морська логістика.

Dorian LPG також оновлює структуру флоту: компанія замовила газовоз місткістю 90 тис. кубометрів за приблизно $115 млн із постачанням у липні 2029 року та домовилася про продаж трьох старіших суден за сукупні $256 млн. Ці рішення не збільшують доступний тоннаж у короткостроковому періоді, тому поточний дефіцит суден не може бути швидко усунутий новими замовленнями.

Джерела: Investor’s Business Daily, Dorian LPG.

Через Ормузьку протоку в неділю пройшли лише чотири судна проти восьми днем раніше, оскільки нове загострення між США та Іраном знову обмежило судноплавство. Для ринку LPG ризик полягає у скороченні доступності пропану з Перської затоки: до війни цей регіон забезпечував майже половину азійського імпорту пропану. Альтернативним джерелом залишаються США, однак перенаправлення американських вантажів до Азії посилює конкуренцію за ресурс, який одночасно потрібен європейському ринку.

Через Ормуз пройшли лише чотири судна

Судноплавство через Ормузьку протоку залишалося різко обмеженим 20 липня на тлі поновлення бойових дій між США та Іраном. За даними LSEG, у неділю водний шлях перетнули чотири судна проти восьми днем раніше. Від п’ятниці до протоки зайшли щонайменше три танкери з нафтопродуктами та один VLCC — надвеликий танкер для перевезення сирої нафти.

Для LPG ключове значення має не лише кількість суден, а й фізична доступність експортних потужностей Перської затоки. Пропан і бутан перевозять спеціалізовані газовози, а обмеження руху через морську протоку не можна швидко компенсувати трубопровідними маршрутами так само, як частину потоків сирої нафти.

Ринок уже проходив через подібне скорочення трафіку. 15 липня серед трьох суден, які вийшли з Ормузької протоки, одне перевозило LPG. Це підтверджує, що поставки скрапленого нафтового газу фізично продовжуються, але проходження окремих вантажів не означає відновлення нормального експортного потоку.

Майже половина азійського імпорту пропану до війни надходила з Перської затоки

Структура глобального ринку робить LPG особливо чутливим до тривалого обмеження Ормузької протоки. За даними Vortexa, наведеними U.S. Energy Information Administration, у 2025 році майже половина імпорту пропану до Азії припадала на країни Перської затоки.

Після початку перебоїв головним альтернативним постачальником стали США. EIA прогнозувала збільшення чистого американського експорту пропану на 7% у 2026 році та ще на 10% у 2027 році. У квітні 2026 року експорт пропану зі США вперше в місячній статистиці перевищив 2 млн барелів на добу, а за підсумками тижня до 3 липня тижнева оцінка сягала 2,616 млн барелів на добу.

Водночас американський ресурс не є необмеженим. Підвищений попит з Азії створює економічний стимул спрямовувати додаткові партії через Тихий океан. Раніше «Термінал» аналізував роль високих запасів пропану у США у заміщенні втрачених обсягів Перської затоки, а також зростання залежності європейського ринку LPG від американських поставок після відмови від російського ресурсу.

Європа конкурує з Азією за гнучкі американські вантажі

Для європейського ринку основний канал впливу проходить через перерозподіл міжнародних потоків. Якщо азійські покупці втрачають частину пропану Перської затоки, вищий попит на американські вантажі може скорочувати кількість гнучкого ресурсу, доступного для Північно-Західної Європи та Середземномор’я, або підвищувати ціну його залучення.

Цей механізм відрізняє LPG від сирої нафти. Високі запаси та зростання виробництва пропану у США створюють фізичний резерв для компенсації дефіциту, однак доставка залежить від наявності експортних терміналів, VLGC — великих газовозів для LPG — та пропускної здатності морських маршрутів. EIA раніше також вказувала на логістичні обмеження американського експорту, включно з проблемами на терміналі Targa Galena Park, на який припадає близько 20% експорту LPG зі США, та перевантаженням Панамського каналу.

Тому нове скорочення трафіку через Ормузьку протоку повертає ринок LPG до моделі, за якої ціна визначається не лише балансом виробництва пропану й бутану, а й конкуренцією між Азією та Європою за доступні американські вантажі. Попередній аналіз вибіркового доступу через Ормузьку протоку показував, що для LPG навіть неповне блокування маршруту може створювати нестабільність фізичних поставок без формального припинення експорту.

Джерела: Reuters, U.S. Energy Information Administration, U.S. Energy Information Administration: експорт нафти та нафтопродуктів США.

Дефіцит доступних потоків нафтопродуктів підвищив значення переробки США для світового ринку

За даними EIA, у II кварталі 2026 року ринок характеризувався тривалими перебоями з міжнародними потоками сирої нафти й нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Це сприяло вищим і більш волатильним цінам на нафту. Brent у II кварталі досягав максимуму 118 доларів за барель 29 квітня та мінімуму 72 долари за барель 26 червня.

EIA зазначило, що на початку кварталу Brent тримався вище 100 доларів за барель, оскільки перебої обмежили доступ до нафти для значної частини світу й змусили багато країн Близького Сходу скоротити видобуток. У квітні–травні середньодобове коливання Brent становило 4 долари за барель проти 1 долара за барель за той самий період 2025 року.

Згідно з липневим Short-Term Energy Outlook, EIA оцінює середнє скорочення глобальних запасів нафти у II кварталі на рівні 5,1 млн барелів на добу. Американські комерційні запаси за квартал знизилися від рівня вище п’ятирічного сезонного середнього до найнижчого сезонного рівня з 2014 року.

Для ринку дизельного пального ключовим є висновок EIA щодо маржі переробки. Середній квартальний бензиновий crack spread зріс на 60% рік до року, а crack spreads для дистилятів і авіапального більш ніж подвоїлися через обмежене міжнародне постачання. Crack spread — це різниця між ціною нафти та ціною готових нафтопродуктів, яку ринок використовує як короткостроковий індикатор маржі НПЗ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Індійський імпорт скрапленого нафтового газу зі США у червні має перевищити 1 млн т і досягти рекордного рівня. Reuters пов’язує це з перебоями постачання з Близького Сходу після закриття Ормузької протоки та вимушеним переходом Нью-Делі на дорожчих постачальників.

Перебудова LPG-потоків показує, як блокування Ормузу змінює глобальну логістику пального

Reuters повідомляє, що до війни США та Ізраїлю проти Ірану й закриття Ормузької протоки Індія отримувала 90% імпорту LPG від близькосхідних виробників. Загальний імпорт становив близько 2 млн т на місяць. У квітні через блокування протоки імпорт LPG знизився до 696 тис. т, але у травні відновився до 1,15 млн т.

У червні Індія має отримати приблизно 1,1–1,2 млн т LPG зі США. Постачання з ОАЕ почали відновлюватися до 300–400 тис. т за місяць. Додатково індійські НПЗ очікують близько 45 тис. т LPG з Кувейту.

LPG — скраплений нафтовий газ, який використовується, зокрема, як побутове паливо та сировина для нафтохімії. Для ринку ця новина важлива тим, що показує конкуренцію за альтернативні партії LPG у період порушеної близькосхідної логістики.

Reuters також зазначає, що ОАЕ пропонували LPG із порту Сохар в Омані на умовах FOB із премією близько $100/т до цін Saudi CP. За попередніми даними Kpler, у червні Індія має імпортувати близько 1,07 млн т LPG зі США, 223,8 тис. т з ОАЕ, 116,2 тис. т з Ірану та 108,6 тис. т з Кувейту.

Часткове відкриття протоки, за словами джерел Reuters, має поліпшити постачання LPG із Близького Сходу в наступні місяці та допомогти знизити ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейський ринок транспортного пального продемонстрував стійкість після закриття Ормузької протоки, однак баланс залишається крихким. За даними Vortexa, Європа компенсувала втрату близькосхідних барелів вищим імпортом зі США та Західної Африки, сильнішою роботою НПЗ і використанням запасів. Водночас імпорт дизельного пального й авіаційного пального залишається значно нижчим, ніж рік тому.

Близькосхідні потоки впали до мінімуму за 10 років, а Європа шукає заміну в США та Західній Африці

Імпорт із Близького Сходу різко скоротився

За даними Vortexa, у період із січня 2023 року до лютого 2026 року країни Близькосхідної затоки забезпечували близько 30% морського імпорту авіаційного пального та дизелю до Європи, а також приблизно 10% її імпорту сирої нафти й конденсату.

Порушення потоків через Ормузьку протоку суттєво змінило ці торговельні маршрути. У травні 2026 року імпорт середніх дистилятів із регіону до Європи впав лише до 40 тис. барелів на добу. Це найнижчий рівень у 10-річному масиві даних Vortexa та на 540 тис. барелів на добу менше, ніж роком раніше.

Середні дистиляти — це група нафтопродуктів, до якої належать, зокрема, дизельне пальне та авіаційне пальне. Саме вони критично важливі для транспорту, логістики та авіаперевезень.

Західна Африка й США частково закрили розрив

Західна Африка стала альтернативним джерелом постачання. Її експорт до Європи подвоївся у річному вимірі — до 125 тис. барелів на добу. Більша частина цього приросту припала на партії авіаційного пального, виробленого Dangote Refinery у Нігерії.

США також збільшили експорт до Європи. Постачання з узбережжя Мексиканської затоки США у квітні та травні зросло на 60–70% у річному вимірі, а експорт з Атлантичного узбережжя у квітні досяг рекордних 110 тис. барелів на добу. Основну роль у цьому потоці відігравав дизель.

• імпорт середніх дистилятів із Близького Сходу до Європи у травні 2026 року впав до 40 тис. барелів на добу;
• скорочення проти минулого року становило 540 тис. барелів на добу;
• експорт із Західної Африки до Європи зріс до 125 тис. барелів на добу;
• постачання зі США з узбережжя Мексиканської затоки у квітні та травні збільшилося на 60–70% у річному вимірі;
• експорт з Атлантичного узбережжя США у квітні сягнув рекордних 110 тис. барелів на добу.

Попри ці замінні потоки, загальний морський імпорт пального до Європи залишається значно нижчим, ніж рік тому. У травні імпорт дизельного пального знизився приблизно на 20%, а імпорт авіаційного пального — приблизно на 50%.

Європейські НПЗ працюють інтенсивніше, але за рахунок запасів і відкладених ремонтів

Внутрішня нафтопереробка Європи частково пом’якшила перебої у постачанні пального. Морський імпорт сирої нафти у березні-травні становив у середньому близько 11,5 млн барелів на добу проти 11 млн барелів на добу за той самий період роком раніше.

Збільшення імпорту з регіону Мексиканської затоки США, Норвегії та від виробників CPC Blend допомогло компенсувати скорочення надходжень із Близького Сходу. Однак запаси вже зменшуються. З квітня запаси сирої нафти впали приблизно на 12,9 млн барелів і перебувають на сезонно низьких рівнях.

Сильна маржа переробки стимулює НПЗ максимально збільшувати випуск. У Північно-Західній Європі маржа бензину зросла приблизно на 35%, маржа авіаційного пального — на 180%, а маржа дизельного пального — на 170%.

Щоб скористатися сприятливою економікою переробки, багато операторів відклали ремонтні роботи. Це скоротило обсяг зупинених переробних потужностей приблизно до половини торішнього рівня. Такий підхід підтримав постачання у короткостроковій перспективі, але не може бути стійким безкінечно: відкладені ремонти доведеться завершувати, що може знизити завантаження НПЗ у момент, коли запаси сирої нафти та нафтопродуктів уже відносно низькі.

Попит на автомобільне пальне слабшає, але авіапальне залишається під тиском

На ринку вже з’явилися ознаки помірного зниження попиту. Продажі автомобільного пального в єврозоні у квітні впали на 3,5% у річному вимірі. Це найглибше падіння з жовтня 2023 року. У Великій Британії спад був ще різкішим — 10%, попри субсидії та податкові скорочення.

Попит на авіаційне пальне, навпаки, залишається стійким. За даними Eurocontrol, авіатрафік у червні зріс на 0,7% у річному вимірі, що зберігає тиск на запаси авіапального.

• запаси в хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp впали на 39% у річному вимірі та досягли найнижчого рівня з 2020 року;
• запаси дизельного пального знизилися на 10% у річному вимірі;
• у травні 18% імпорту дизельного й авіаційного пального до Європи припадало на США;
• у травні 22% імпорту сирої нафти до Європи надходило зі США.

Залежність від США стала ключовим ризиком

Європейський баланс тепер суттєво залежить від американських потоків. У травні США забезпечили 18% європейського імпорту дизельного й авіаційного пального та 22% імпорту сирої нафти. Однак американські НПЗ працюють майже на 98% завантаження, внутрішній попит у США залишається сильним, тому експорт може скоротитися.

Запаси сирої нафти на узбережжі Мексиканської затоки США вже знизилися на 6% у місячному вимірі.

Туреччина може стати додатковим каналом полегшення для Європи. Її імпорт сирої нафти з неросійських джерел зріс на 390 тис. барелів на добу у річному вимірі. Це може дозволити збільшити потоки нафтопродуктів до Європи з огляду на заборону ЄС на російські дистиляти.

«Постачання транспортного пального в Європі є стійким, але вразливим. Континенту вдалося компенсувати втрату близькосхідних барелів завдяки вищому імпорту зі США та Західної Африки, сильнішій роботі НПЗ і використанню запасів. Однак баланс крихкий, а ризики значні, оскільки запаси скорочуються, а відкладені ремонти можуть знизити випуск НПЗ пізніше цього року», — заявив Ернест Сенсьє, ринковий аналітик Vortexa.

Стійкість приховує вразливість

Європа зберегла рух пального на ринку, але система працює з дедалі меншим запасом міцності. Якщо експорт зі США ослабне або європейські НПЗ перейдуть до відкладених ремонтів, наявний буфер може швидко зникнути.

Нинішня стійкість ринку приховує вразливість, а найближчі місяці можуть показати, наскільки тонкою стала межа безпеки в європейському постачанні транспортного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Invezz та Vortexa.

Останній тиждень травня 2025 року приніс значні зміни на ринку скрапленого нафтового газу (LPG) у Європі. Зниження цін, зміни в торговельних потоках та геополітичні фактори формують нову реальність для учасників ринку.

Ключові тенденції тижня

• Зниження цін на LPG: Saudi Aramco та Sonatrach оголосили про зниження офіційних цін на пропан і бутан на червень 2025 року. Зокрема, ціна на пропан знижена на $10 до $600 за тонну, а на бутан — на $20 до $570 за тонну. Sonatrach знизила ціну на пропан на $45 до $445 за тонну, а на бутан — на $55 до $435 за тонну.
• Зміни в торговельних потоках: На тлі санкцій ЄС проти російського LPG, які набули чинності в грудні 2024 року, спостерігається зростання імпорту LPG з США до Європи. У першому кварталі 2025 року експорт LPG з США до Середземномор’я перевищив поставки до Північно-Західної Європи.
• Скорочення споживання в Європі: Очікується зниження загального споживання LPG у Європі до 31,9 млн тонн у 2025 році з 33,18 млн тонн у 2024 році. Основною причиною є зменшення попиту з боку нафтохімічної промисловості.
• Вплив геополітики: Торговельні напруження між США та Китаєм призвели до перенаправлення американського LPG з Китаю до Європи та інших регіонів Азії. Це створює нові можливості для європейських імпортерів, але також підвищує конкуренцію на ринку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters, OPIS

Додаткові джерела інформації по темі:

* Reuters: Sonatrach and Saudi Aramco cut June LPG prices by 2-11%
* OPIS: Europe LPG Market Eyes Waning Petrochemicals as Geopolitical Risks Climb in 2025
* Reuters: Sino-US trade war redrawing global LPG trading outlook

Китай скасував 125% тариф на етан, що відкриває шлях для активізації експорту зі США. Очікується, що виробництво сягне 2,9 млн барелів на добу у 2025 році. Зростання попиту на етилен в Азії та Європі також підтримує позитивну динаміку.

Сприятливе поєднання цін та попиту

• Скасування високого імпортного мита Китаєм на етан відкриває нові можливості для американських постачальників
• Виробництво етану в США продовжує зростати, з прогнозом у 2,9 млн б/с у 2025 році
• Азійські та європейські нафтохімічні гіганти нарощують попит на етилен – ключовий продукт переробки етану
• Конкурентна перевага США – це низька собівартість виробництва етану завдяки розвиненій інфраструктурі сланцевого газу

Перспективи та виклики

• Прогноз – позитивний: очікується подальше зростання виробництва та експорту
• Попит залишається стабільним завдяки відновленню промислового виробництва в Азії та Європі
• Основні ризики – тарифна політика і логістичні виклики, зокрема доступ до портів та фрахт

Скасування тарифів – це сильний сигнал для ринку. Очікується, що обсяги постачання етану зі США зростатимуть у найближчі роки.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: IEA, Інших джерел