Експорт пропану зі США у вересні зріс до рекордних 2,2 млн барелів на добу, причому збільшення забезпечили насамперед постачання до Європи. За даними S&P Global Commodities at Sea, європейські покупці отримали за місяць 12 млн барелів американського пропану. Зростання експорту супроводжувалося більш ніж дворазовим збільшенням премій до базових цін на узбережжі Мексиканської затоки США.

Європа стала одним із ключових напрямів зростання американського експорту пропану на тлі перебудови світових потоків LPG

S&P Global 20 жовтня повідомив, що американський експорт пропану у вересні досяг рекордних 2,2 млн барелів на добу. Зростання порівняно із серпнем було зумовлене передусім збільшенням постачання до Європи.

Сумарний експорт зі США пропану, етану й бутану залишався на рівні 3,2 млн барелів на добу. Азія залишалася найбільшим напрямом збуту: у вересні вона імпортувала 38 млн барелів пропану, 10,4 млн барелів бутану та 13,7 млн барелів етану.

Водночас до Європи надійшло 12 млн барелів пропану, 122 тис. барелів бутану і близько 2 млн барелів етану. Таким чином, саме європейський напрям став одним із чинників рекордного вересневого експорту американського пропану.

Активний експорт позначився і на ціновій структурі американського ринку. За даними S&P Global, середні премії FOB узбережжя Мексиканської затоки для пропану й бутану до відповідних котирувань Mont Belvieu більш ніж подвоїлися — до 10,8 цента за галон проти 5,3 цента за галон місяцем раніше.

S&P Global також зазначає, що США дедалі більше виконують роль альтернативного постачальника LPG в умовах обмеження близькосхідної пропозиції. Водночас високі ставки фрахту великих газовозів і слабший сезонний попит агентство називає чинниками, які можуть стримувати ціни американського пропану.

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global.

Дефіцит пального у світі підтримав експорт США та рекордні крек-спреди

За даними Reuters, видобуток нафти й газу у штатах Техас, Луїзіана та Нью-Мексико зріс у третьому кварталі 2026 року. Війна США та Ізраїлю проти Ірану вплинула на глобальне постачання, регіональне виробництво та судноплавні маршрути, що посилило волатильність цін.

EIA, за даними Reuters, повідомила, що видобуток нафти у США за тиждень до 25 вересня досяг рекордного тижневого рівня 13,955 млн барелів на добу. Водночас ціни WTI у третьому кварталі були нестабільними: середня ціна закриття становила близько $86 за барель, але діапазон коливань ішов від $67 на початку липня до $107 у середині вересня.

На ринку нафтопродуктів Reuters відзначило вигоди для американських НПЗ. Глобальний дефіцит пального та скорочення запасів через воєнні вузькі місця на Близькому Сході й у рф підтримали широкі крек-спреди. Європейські й азійські імпортери шукали додаткові барелі, використовуючи США як важливого постачальника пального.

За даними Kpler, які навело Reuters, США в липні експортували рекордні 2,2 млн барелів на добу бензину й дизелю. Крек-спред ф’ючерсів на дизель із наднизьким вмістом сірки досяг рекордного рівня закриття близько $118 за барель 16 вересня. Крек-спред ф’ючерсів на бензин у США досяг рекордних $60 за барель 17 липня.

Завантаження НПЗ у третьому кварталі в середньому становило 96,3%, за даними EIA, проти 94,7% за той самий період 2025 року та 91,9% у 2024 році. Reuters також зазначило, що роздрібна ціна дизелю у США в третьому кварталі досягла рекордних $6,528 за галон 22 вересня.

«Воєнні питання впливають на ф’ючерси. Переробні потужності зараз є вузьким місцем для потреб споживачів у пальному», — зазначив один із респондентів опитування компаній розвідки та видобутку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

У липні Індія імпортувала зі США 896 тис. тонн LPG, що на 24% більше, ніж у червні, а частка американського ресурсу в загальному імпорті країни зросла до 73%. Загальний індійський імпорт LPG досяг 1,23 млн тонн — максимуму за чотири місяці. Переорієнтація Індії на США посилює конкуренцію за американський пропан, який одночасно є важливим ресурсом для європейського ринку.

Американська частка зросла з 12% до 73%

Індія у липні 2026 року імпортувала зі США 896 тис. тонн скрапленого нафтового газу — на 24% більше, ніж місяцем раніше, свідчать дані Kpler, оприлюднені 7 серпня. Частка США в індійському імпорті LPG становила 73% проти 12% у січні.

Зміна структури постачання відбулася одночасно зі скороченням потоків із Перської затоки. У липні ОАЕ поставили до Індії 102 тис. тонн LPG, що на 35% менше, ніж у червні. Постачання з Кувейту скоротилося на 43%, до 33 тис. тонн, Катар забезпечив 19 тис. тонн, а вантажів із Саудівської Аравії протягом місяця не було.

Для порівняння, у січні США поставили Індії 268 тис. тонн LPG, тоді як ОАЕ — 826 тис. тонн. Частка ОАЕ відтоді скоротилася з 37% до 8,2%, Катару — з 18,7% до 1,5%, а Кувейту — з 15% до 2,69%.

Індійський імпорт відновився до 1,23 млн тонн

Загальний імпорт LPG до Індії у липні зріс приблизно на 7% порівняно з червнем, до 1,23 млн тонн, і став найбільшим за останні чотири місяці. Крім США та традиційних постачальників Перської затоки, країна отримувала LPG з Ірану, Оману, Іраку, Аргентини й Алжиру.

За січень-липень США поставили Індії 3,6 млн тонн LPG. Сукупний обсяг з ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару та Кувейту за цей період залишався більшим — 5,3 млн тонн, тому йдеться передусім про перетворення США на найбільшого окремого постачальника та про різку зміну структури липневих потоків.

До воєнних перебоїв близько 90% імпортного LPG Індії надходило з держав Перської затоки через Ормузьку протоку, а імпорт загалом забезпечував майже 60% потреб країни. Державні індійські компанії вже мають контракт на закупівлю 2,2 млн тонн американського LPG у 2026 році.

Боротьба за американський пропан має значення для Європи

Переорієнтація такого великого покупця, як Індія, змінює не лише азійський баланс. Argus раніше зафіксував механізм, за якого скорочення близькосхідних потоків змусило азійських покупців активніше залучати американські вантажі, обмежуючи їхню доступність для європейських імпортерів.

Саме цей ризик «Термінал» аналізував у матеріалі про те, як ринок LPG став сильніше залежати від американського пропану. Пізніше зростання фрахту VLGC та обмеження Ормузу показали, що доступність LPG визначає не лише ціна ресурсу, а й вартість та фізична можливість його доставки.

Індійська диверсифікація тому створює стійкіший попит на трансатлантичні та транстихоокеанські перевезення LPG. Для європейського ринку це означає збереження конкуренції з Азією за гнучкі американські партії навіть у разі поступового відновлення постачання з Перської затоки.

Джерела: The Times of India, Argus Media.

За тиждень до 31 липня експорт пропану зі США зменшився з 2,114 млн до 1,921 млн барелів на добу. Одночасно спотова ціна пропану в Mont Belvieu до 3 серпня опустилася до $0,655 за галон — на 4,9% нижче за локальний максимум 29 липня. Скорочення експорту поки не свідчить про дефіцит, але зменшує обсяг американського ресурсу, доступного для балансування світового ринку LPG.

Тижневий експорт знизився на 193 тис. барелів на добу

США протягом тижня до 31 липня експортували в середньому 1,921 млн барелів пропану на добу. Тижнем раніше показник становив 2,114 млн барелів на добу. Отже, відвантаження скоротилися на 193 тис. барелів на добу, або на 9,1%. Дані оприлюднені Управлінням енергетичної інформації США 5 серпня.

Поточний рівень залишився вищим за 1,573 млн барелів на добу, зафіксовані в середині липня, але був значно нижчим за 2,616 млн барелів на добу на початку місяця. Такий діапазон підтверджує високу тижневу мінливість морського експорту: на показник впливають графіки завантаження газовозів, робота терміналів і дати відправлення великих партій.

Імпорт пропану та пропілену до США також зменшився — із 69 тис. до 62 тис. барелів на добу. Оскільки імпортний ряд EIA охоплює пропан разом із пропіленом, його не можна без додаткового коригування прямо віднімати від показника експорту пропану для розрахунку точного нетто-експорту. Американський пропан подешевшав після стрибка наприкінці липня

Спотова ціна пропану в Mont Belvieu, одному з головних центрів торгівлі та зберігання LPG у США, 3 серпня становила $0,655 за галон. 29 липня вона досягала $0,689 за галон, після чого знизилася на $0,034, або на 4,9%. Порівняно з 31 липня ціна зменшилася на $0,004 за галон. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Одночасне зниження ціни та експорту не дає підстав говорити про нестачу пропану на американському ринку. Навпаки, цінова динаміка вказує, що внутрішня пропозиція поки не зазнала тиску, достатнього для стійкого подорожчання ресурсу.

Водночас ціна в Mont Belvieu відображає вартість пропану в точці виробництва й торгівлі, а не повну вартість вантажу в Європі. До європейської ціни додаються фрахт спеціалізованого газовоза, портові витрати, страхування та премія за ризик маршруту. Наприкінці липня «Термінал» уже фіксував розходження між дешевшим американським ресурсом і дорожчою морською логістикою LPG.

Європейський ринок залишається залежним від ритмічності постачання зі США

США стали ключовим балансуючим постачальником пропану для Європи після скорочення російських потоків і перебудови логістики. Американські партії надходять не лише до великих терміналів регіону Amsterdam–Rotterdam–Antwerp, а й через балтійські хаби, звідки ресурс спрямовується до Польщі та інших країн Центральної і Східної Європи. Цю зміну структури постачання докладно розглянуто в матеріалі про заміщення російського LPG американським ресурсом.

Навесні S&P Global відзначало, що рекордний експорт зі США допоміг зберегти достатню пропозицію пропану в Європі, попри перебої з потоками через Ормузьку протоку. Тому падіння американських відвантажень за один тиждень є сигналом для моніторингу, але ще не означає зміни балансу: для такого висновку необхідне повторення тенденції протягом кількох звітних періодів.

Значення американського експорту посилюється через нестабільність близькосхідної логістики. Раніше скорочення руху через Ормузьку протоку підвищило залежність глобального ринку LPG від американського пропану. За таких умов для Європи важливими залишаються не тільки обсяг виробництва у США, а й безперервність роботи експортних терміналів та доступність флоту VLGC — великих газовозів для перевезення скрапленого нафтового газу.

Джерела: U.S. Energy Information Administration: Weekly Petroleum Status Report, U.S. Energy Information Administration: імпорт та експорт, U.S. Energy Information Administration: спотові ціни, S&P Global Energy.

У другому кварталі 2026 року експорт природних газових рідин через інфраструктуру Energy Transfer зріс на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року та встановив рекорд компанії. Окремо заплановане розширення термінала Nederland має додати 55 тис. барелів на добу експортної потужності для LPG. Збільшення американської інфраструктури важливе для європейського ринку, який дедалі більше залежить від імпортного пропану й бутану зі США.

Експортні обсяги встановили новий рекорд

Energy Transfer 4 серпня повідомила, що в другому кварталі 2026 року її експорт природних газових рідин, або NGL, зріс на 25% у річному вимірі. Компанія назвала цей показник новим квартальним рекордом.

NGL є ширшою групою продуктів, до якої входять пропан, бутан, етан та інші компоненти. Тому зростання на 25% не можна повністю прирівнювати до збільшення експорту LPG. Водночас мережа Energy Transfer охоплює фракціонування, зберігання та морське відвантаження пропану й бутану, а її розширення безпосередньо збільшує можливості американського ринку LPG.

Обсяги транспортування NGL у другому кварталі зросли на 13% і також досягли рекордного рівня. Фракціонування — розділення суміші природних газових рідин на окремі товарні компоненти — збільшилося на 3%.

Nederland отримає нову LPG-потужність і два причали

Energy Transfer підтвердила реалізацію розширення експортного термінала Nederland у Техасі. Проєкт має додати 55 тис. барелів на добу потужності для відвантаження LPG і 240 тис. барелів на добу для етану.

Компанія також розширить трубопровід між центром фракціонування Mont Belvieu і Nederland, збільшить холодильні потужності та побудує два додаткові причали для суден, що перевозять природні газові рідини. Введення об’єктів у роботу передбачене поетапно з 2028 року.

У другому кварталі Energy Transfer завершила модернізацію трубопроводу Lone Star Express, додавши понад 90 тис. барелів на добу пропускної здатності для NGL із Пермського басейну. Компанія також уклала довгострокові угоди на транспортування або фракціонування близько 300 тис. барелів на добу до 2030-х років.

Американський ресурс посилює роль у балансуванні ринку LPG

Розширення відбувається в період, коли експортні потоки LPG з Перської затоки залишаються вразливими до воєнних і транспортних обмежень. У результаті США стали головним гнучким джерелом додаткового пропану для міжнародного ринку.

Для Європи цей процес має окреме значення. Після припинення імпорту російського LPG європейські покупці збільшили залежність від американських вантажів. «Термінал» раніше аналізував, як США заміщують російський ресурс на європейському ринку LPG та чому обмеження Ормузької протоки посилюють конкуренцію Європи й Азії за американський пропан.

Збільшення потужності Nederland не дасть негайного ефекту, оскільки проєкт почне працювати не раніше 2028 року. Проте рекордне зростання поточних відвантажень показує, що наявна американська інфраструктура вже працює з підвищеним експортним навантаженням.

Джерела: Energy Transfer: результати другого кварталу 2026 року, Energy Transfer: розширення термінала Nederland.

Ставки фрахту великих газовозів для перевезення LPG у липні перевищили $100 тис. на добу на тлі ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. У січні–березні середня ставка флоту Dorian LPG становила $63 615 на добу, що на 80% більше, ніж роком раніше, а в червні закріплені компанією ставки перевищували $68 тис. США забезпечують близько половини світового експорту LPG, але дорожчий фрахт збільшує кінцеву вартість альтернативних вантажів для Азії та Європи.

Липневі ставки піднялися вище $100 тис. на добу

Ринок морських перевезень скрапленого нафтового газу різко зміцнився через обмеження потоків із Перської затоки та підвищений попит на американський пропан. Dorian LPG, яка експлуатує понад два десятки VLGC, повідомила, що ставки за рейсами її флоту в липні перевищували $100 тис. на добу.

VLGC, або very large gas carrier, — це великий спеціалізований газовоз, який зазвичай перевозить охолоджені партії пропану й бутану між експортними терміналами та великими імпортними ринками. Кількість таких суден обмежена, тому зміна маршрутів або подовження рейсів швидко скорочує доступну провізну спроможність.

У кварталі січень–березень середній показник time charter equivalent флоту Dorian становив $63 615 на добу. Цей показник відображає дохід судна після вирахування частини рейсових витрат і дає змогу порівнювати ефективність різних маршрутів та контрактів. Річне зростання становило 80%.

Американський пропан став основним резервним ресурсом

Близько 30% світової торгівлі LPG у звичайних умовах проходить через Ормузьку протоку. Загроза суднам і нестабільність графіків завантаження змусили покупців активніше звертатися до постачальників зі США.

Американський експорт LPG у квітні досяг рекордних 3,3 млн барелів на добу, а частка США у світовому експорті оцінювалася приблизно у 50%. Високий фізичний ресурс частково компенсує скорочення постачання з Перської затоки, однак не усуває логістичних обмежень.

Заміна близькосхідної партії американською потребує довшого рейсу, вільного газовоза та доступного вікна на експортному терміналі. Тому високі запаси пропану у США не гарантують однаково швидкого збільшення постачання на всі ринки.

Європа й Азія конкурують за ті самі вантажі

Для європейського ринку підвищення фрахту означає зростання логістичної складової ціни американського LPG. Європейські покупці конкурують за судна й вантажі з Індією, Китаєм та іншими азійськими країнами, які раніше значною мірою залежали від Перської затоки.

«Термінал» раніше зазначав, що повторне скорочення трафіку через Ормуз посилило залежність світового ринку від американського пропану. Водночас високі запаси у США створюють ресурсний резерв, але експорт стримують пропускна здатність терміналів і морська логістика.

Dorian LPG також оновлює структуру флоту: компанія замовила газовоз місткістю 90 тис. кубометрів за приблизно $115 млн із постачанням у липні 2029 року та домовилася про продаж трьох старіших суден за сукупні $256 млн. Ці рішення не збільшують доступний тоннаж у короткостроковому періоді, тому поточний дефіцит суден не може бути швидко усунутий новими замовленнями.

Джерела: Investor’s Business Daily, Dorian LPG.

Через Ормузьку протоку в неділю пройшли лише чотири судна проти восьми днем раніше, оскільки нове загострення між США та Іраном знову обмежило судноплавство. Для ринку LPG ризик полягає у скороченні доступності пропану з Перської затоки: до війни цей регіон забезпечував майже половину азійського імпорту пропану. Альтернативним джерелом залишаються США, однак перенаправлення американських вантажів до Азії посилює конкуренцію за ресурс, який одночасно потрібен європейському ринку.

Через Ормуз пройшли лише чотири судна

Судноплавство через Ормузьку протоку залишалося різко обмеженим 20 липня на тлі поновлення бойових дій між США та Іраном. За даними LSEG, у неділю водний шлях перетнули чотири судна проти восьми днем раніше. Від п’ятниці до протоки зайшли щонайменше три танкери з нафтопродуктами та один VLCC — надвеликий танкер для перевезення сирої нафти.

Для LPG ключове значення має не лише кількість суден, а й фізична доступність експортних потужностей Перської затоки. Пропан і бутан перевозять спеціалізовані газовози, а обмеження руху через морську протоку не можна швидко компенсувати трубопровідними маршрутами так само, як частину потоків сирої нафти.

Ринок уже проходив через подібне скорочення трафіку. 15 липня серед трьох суден, які вийшли з Ормузької протоки, одне перевозило LPG. Це підтверджує, що поставки скрапленого нафтового газу фізично продовжуються, але проходження окремих вантажів не означає відновлення нормального експортного потоку.

Майже половина азійського імпорту пропану до війни надходила з Перської затоки

Структура глобального ринку робить LPG особливо чутливим до тривалого обмеження Ормузької протоки. За даними Vortexa, наведеними U.S. Energy Information Administration, у 2025 році майже половина імпорту пропану до Азії припадала на країни Перської затоки.

Після початку перебоїв головним альтернативним постачальником стали США. EIA прогнозувала збільшення чистого американського експорту пропану на 7% у 2026 році та ще на 10% у 2027 році. У квітні 2026 року експорт пропану зі США вперше в місячній статистиці перевищив 2 млн барелів на добу, а за підсумками тижня до 3 липня тижнева оцінка сягала 2,616 млн барелів на добу.

Водночас американський ресурс не є необмеженим. Підвищений попит з Азії створює економічний стимул спрямовувати додаткові партії через Тихий океан. Раніше «Термінал» аналізував роль високих запасів пропану у США у заміщенні втрачених обсягів Перської затоки, а також зростання залежності європейського ринку LPG від американських поставок після відмови від російського ресурсу.

Європа конкурує з Азією за гнучкі американські вантажі

Для європейського ринку основний канал впливу проходить через перерозподіл міжнародних потоків. Якщо азійські покупці втрачають частину пропану Перської затоки, вищий попит на американські вантажі може скорочувати кількість гнучкого ресурсу, доступного для Північно-Західної Європи та Середземномор’я, або підвищувати ціну його залучення.

Цей механізм відрізняє LPG від сирої нафти. Високі запаси та зростання виробництва пропану у США створюють фізичний резерв для компенсації дефіциту, однак доставка залежить від наявності експортних терміналів, VLGC — великих газовозів для LPG — та пропускної здатності морських маршрутів. EIA раніше також вказувала на логістичні обмеження американського експорту, включно з проблемами на терміналі Targa Galena Park, на який припадає близько 20% експорту LPG зі США, та перевантаженням Панамського каналу.

Тому нове скорочення трафіку через Ормузьку протоку повертає ринок LPG до моделі, за якої ціна визначається не лише балансом виробництва пропану й бутану, а й конкуренцією між Азією та Європою за доступні американські вантажі. Попередній аналіз вибіркового доступу через Ормузьку протоку показував, що для LPG навіть неповне блокування маршруту може створювати нестабільність фізичних поставок без формального припинення експорту.

Джерела: Reuters, U.S. Energy Information Administration, U.S. Energy Information Administration: експорт нафти та нафтопродуктів США.

Дефіцит доступних потоків нафтопродуктів підвищив значення переробки США для світового ринку

За даними EIA, у II кварталі 2026 року ринок характеризувався тривалими перебоями з міжнародними потоками сирої нафти й нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Це сприяло вищим і більш волатильним цінам на нафту. Brent у II кварталі досягав максимуму 118 доларів за барель 29 квітня та мінімуму 72 долари за барель 26 червня.

EIA зазначило, що на початку кварталу Brent тримався вище 100 доларів за барель, оскільки перебої обмежили доступ до нафти для значної частини світу й змусили багато країн Близького Сходу скоротити видобуток. У квітні–травні середньодобове коливання Brent становило 4 долари за барель проти 1 долара за барель за той самий період 2025 року.

Згідно з липневим Short-Term Energy Outlook, EIA оцінює середнє скорочення глобальних запасів нафти у II кварталі на рівні 5,1 млн барелів на добу. Американські комерційні запаси за квартал знизилися від рівня вище п’ятирічного сезонного середнього до найнижчого сезонного рівня з 2014 року.

Для ринку дизельного пального ключовим є висновок EIA щодо маржі переробки. Середній квартальний бензиновий crack spread зріс на 60% рік до року, а crack spreads для дистилятів і авіапального більш ніж подвоїлися через обмежене міжнародне постачання. Crack spread — це різниця між ціною нафти та ціною готових нафтопродуктів, яку ринок використовує як короткостроковий індикатор маржі НПЗ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Індійський імпорт скрапленого нафтового газу зі США у червні має перевищити 1 млн т і досягти рекордного рівня. Reuters пов’язує це з перебоями постачання з Близького Сходу після закриття Ормузької протоки та вимушеним переходом Нью-Делі на дорожчих постачальників.

Перебудова LPG-потоків показує, як блокування Ормузу змінює глобальну логістику пального

Reuters повідомляє, що до війни США та Ізраїлю проти Ірану й закриття Ормузької протоки Індія отримувала 90% імпорту LPG від близькосхідних виробників. Загальний імпорт становив близько 2 млн т на місяць. У квітні через блокування протоки імпорт LPG знизився до 696 тис. т, але у травні відновився до 1,15 млн т.

У червні Індія має отримати приблизно 1,1–1,2 млн т LPG зі США. Постачання з ОАЕ почали відновлюватися до 300–400 тис. т за місяць. Додатково індійські НПЗ очікують близько 45 тис. т LPG з Кувейту.

LPG — скраплений нафтовий газ, який використовується, зокрема, як побутове паливо та сировина для нафтохімії. Для ринку ця новина важлива тим, що показує конкуренцію за альтернативні партії LPG у період порушеної близькосхідної логістики.

Reuters також зазначає, що ОАЕ пропонували LPG із порту Сохар в Омані на умовах FOB із премією близько $100/т до цін Saudi CP. За попередніми даними Kpler, у червні Індія має імпортувати близько 1,07 млн т LPG зі США, 223,8 тис. т з ОАЕ, 116,2 тис. т з Ірану та 108,6 тис. т з Кувейту.

Часткове відкриття протоки, за словами джерел Reuters, має поліпшити постачання LPG із Близького Сходу в наступні місяці та допомогти знизити ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейський ринок транспортного пального продемонстрував стійкість після закриття Ормузької протоки, однак баланс залишається крихким. За даними Vortexa, Європа компенсувала втрату близькосхідних барелів вищим імпортом зі США та Західної Африки, сильнішою роботою НПЗ і використанням запасів. Водночас імпорт дизельного пального й авіаційного пального залишається значно нижчим, ніж рік тому.

Близькосхідні потоки впали до мінімуму за 10 років, а Європа шукає заміну в США та Західній Африці

Імпорт із Близького Сходу різко скоротився

За даними Vortexa, у період із січня 2023 року до лютого 2026 року країни Близькосхідної затоки забезпечували близько 30% морського імпорту авіаційного пального та дизелю до Європи, а також приблизно 10% її імпорту сирої нафти й конденсату.

Порушення потоків через Ормузьку протоку суттєво змінило ці торговельні маршрути. У травні 2026 року імпорт середніх дистилятів із регіону до Європи впав лише до 40 тис. барелів на добу. Це найнижчий рівень у 10-річному масиві даних Vortexa та на 540 тис. барелів на добу менше, ніж роком раніше.

Середні дистиляти — це група нафтопродуктів, до якої належать, зокрема, дизельне пальне та авіаційне пальне. Саме вони критично важливі для транспорту, логістики та авіаперевезень.

Західна Африка й США частково закрили розрив

Західна Африка стала альтернативним джерелом постачання. Її експорт до Європи подвоївся у річному вимірі — до 125 тис. барелів на добу. Більша частина цього приросту припала на партії авіаційного пального, виробленого Dangote Refinery у Нігерії.

США також збільшили експорт до Європи. Постачання з узбережжя Мексиканської затоки США у квітні та травні зросло на 60–70% у річному вимірі, а експорт з Атлантичного узбережжя у квітні досяг рекордних 110 тис. барелів на добу. Основну роль у цьому потоці відігравав дизель.

• імпорт середніх дистилятів із Близького Сходу до Європи у травні 2026 року впав до 40 тис. барелів на добу;
• скорочення проти минулого року становило 540 тис. барелів на добу;
• експорт із Західної Африки до Європи зріс до 125 тис. барелів на добу;
• постачання зі США з узбережжя Мексиканської затоки у квітні та травні збільшилося на 60–70% у річному вимірі;
• експорт з Атлантичного узбережжя США у квітні сягнув рекордних 110 тис. барелів на добу.

Попри ці замінні потоки, загальний морський імпорт пального до Європи залишається значно нижчим, ніж рік тому. У травні імпорт дизельного пального знизився приблизно на 20%, а імпорт авіаційного пального — приблизно на 50%.

Європейські НПЗ працюють інтенсивніше, але за рахунок запасів і відкладених ремонтів

Внутрішня нафтопереробка Європи частково пом’якшила перебої у постачанні пального. Морський імпорт сирої нафти у березні-травні становив у середньому близько 11,5 млн барелів на добу проти 11 млн барелів на добу за той самий період роком раніше.

Збільшення імпорту з регіону Мексиканської затоки США, Норвегії та від виробників CPC Blend допомогло компенсувати скорочення надходжень із Близького Сходу. Однак запаси вже зменшуються. З квітня запаси сирої нафти впали приблизно на 12,9 млн барелів і перебувають на сезонно низьких рівнях.

Сильна маржа переробки стимулює НПЗ максимально збільшувати випуск. У Північно-Західній Європі маржа бензину зросла приблизно на 35%, маржа авіаційного пального — на 180%, а маржа дизельного пального — на 170%.

Щоб скористатися сприятливою економікою переробки, багато операторів відклали ремонтні роботи. Це скоротило обсяг зупинених переробних потужностей приблизно до половини торішнього рівня. Такий підхід підтримав постачання у короткостроковій перспективі, але не може бути стійким безкінечно: відкладені ремонти доведеться завершувати, що може знизити завантаження НПЗ у момент, коли запаси сирої нафти та нафтопродуктів уже відносно низькі.

Попит на автомобільне пальне слабшає, але авіапальне залишається під тиском

На ринку вже з’явилися ознаки помірного зниження попиту. Продажі автомобільного пального в єврозоні у квітні впали на 3,5% у річному вимірі. Це найглибше падіння з жовтня 2023 року. У Великій Британії спад був ще різкішим — 10%, попри субсидії та податкові скорочення.

Попит на авіаційне пальне, навпаки, залишається стійким. За даними Eurocontrol, авіатрафік у червні зріс на 0,7% у річному вимірі, що зберігає тиск на запаси авіапального.

• запаси в хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp впали на 39% у річному вимірі та досягли найнижчого рівня з 2020 року;
• запаси дизельного пального знизилися на 10% у річному вимірі;
• у травні 18% імпорту дизельного й авіаційного пального до Європи припадало на США;
• у травні 22% імпорту сирої нафти до Європи надходило зі США.

Залежність від США стала ключовим ризиком

Європейський баланс тепер суттєво залежить від американських потоків. У травні США забезпечили 18% європейського імпорту дизельного й авіаційного пального та 22% імпорту сирої нафти. Однак американські НПЗ працюють майже на 98% завантаження, внутрішній попит у США залишається сильним, тому експорт може скоротитися.

Запаси сирої нафти на узбережжі Мексиканської затоки США вже знизилися на 6% у місячному вимірі.

Туреччина може стати додатковим каналом полегшення для Європи. Її імпорт сирої нафти з неросійських джерел зріс на 390 тис. барелів на добу у річному вимірі. Це може дозволити збільшити потоки нафтопродуктів до Європи з огляду на заборону ЄС на російські дистиляти.

«Постачання транспортного пального в Європі є стійким, але вразливим. Континенту вдалося компенсувати втрату близькосхідних барелів завдяки вищому імпорту зі США та Західної Африки, сильнішій роботі НПЗ і використанню запасів. Однак баланс крихкий, а ризики значні, оскільки запаси скорочуються, а відкладені ремонти можуть знизити випуск НПЗ пізніше цього року», — заявив Ернест Сенсьє, ринковий аналітик Vortexa.

Стійкість приховує вразливість

Європа зберегла рух пального на ринку, але система працює з дедалі меншим запасом міцності. Якщо експорт зі США ослабне або європейські НПЗ перейдуть до відкладених ремонтів, наявний буфер може швидко зникнути.

Нинішня стійкість ринку приховує вразливість, а найближчі місяці можуть показати, наскільки тонкою стала межа безпеки в європейському постачанні транспортного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Invezz та Vortexa.