Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

У документі Ради ЄС від 15 червня йдеться про пропозицію дозволити Хорватії тимчасово застосовувати ставки акцизу нижче мінімальних рівнів ЄС для неетилованого бензину та газойлю, що використовуються як моторне пальне. Запит передбачає зниження на €0,2195 за літр для бензину та на €0,225 за літр для газойлю строком на шість місяців.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

Уряд Хорватії запровадив нові максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти на наступний 14-денний період. Рішення зберігає ціну бензину без змін, але знижує вартість дизелю, синього дизелю та LPG, щоб пом’якшити тиск на домогосподарства й бізнес.

Державне втручання у паливний ринок

• Уряд Хорватії ухвалив нове регулювання під час телефонного засідання.
• Документ встановлює максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти.
• Ціни розраховуються на основі середньої базової ціни викопного пального за попередні 14 днів.
• Регулювання набирає чинності одразу після публікації та діятиме протягом наступного 14-денного періоду.

Нові граничні ціни

• Бензин: €1,64 за літр, без змін.
• Дизель: €1,72 за літр, зниження на €0,06.
• Синій дизель: €1,22 за літр, зниження на €0,07.
• LPG для великих резервуарів: €1,58 за кг, зниження на €0,18.
• LPG у балонах: €2,16 за кг, зниження на €0,18.

Граничні маржі

• Бензин: €0,1545 за літр.
• Дизель: €0,1045 за літр.
• Синій дизель: €0,0436 за літр.
• LPG у балонах: €0,8737 за кг.
• LPG у великих резервуарах: €0,4116 за кг.

Ефект для споживачів

• Без втручання уряду бензин коштував би €1,79 за літр замість €1,64.
• Дизель коштував би €1,93 за літр замість €1,72.
• Синій дизель коштував би €1,29 за літр замість €1,22.
• LPG для великих резервуарів коштував би €1,73 за кг замість €1,58.
• LPG у балонах коштував би €2,44 за кг замість €2,16.

Висновки

• Дизель залишається ключовим напрямом державного стримування цін, оскільки уряд уже раніше знижував акцизи на дизельне пальне.
• Найбільше номінальне зниження серед нових цін отримав LPG: мінус €0,18 за кг для резервуарів і балонів.
• Бензинова ціна стабілізована без зниження, що свідчить про вибірковий характер підтримки споживачів.
• Дворівнева стратегія уряду поєднує граничні ціни та коригування акцизів, щоб балансувати ринкові умови із захистом домогосподарств і бізнесу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Croatia Week

Після припинення транзиту російської нафти через Україну з 27 січня Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транспортування сировини через нафтопровід Adria. Угорська компанія MOL ініціювала розконсервацію стратегічних резервів обсягом до 250 тис. тонн. Ситуація оголила вразливість регіональної енергетичної безпеки та поставила питання про альтернативну логістику і стабільність постачання.

Причини зупинки та політичне загострення

Постачання російської нафти південною гілкою нафтопроводу «Дружба» припинене з 27 січня. Сторони конфлікту пояснюють це по-різному:

• Українська сторона заявила, що причиною стала атака росії на українську ділянку трубопроводу.
• У Будапешті звинуватили Київ у політичній мотивації припинення транзиту.
• Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що затримка відновлення роботи труби може бути інструментом тиску щодо позиції Угорщини стосовно майбутнього членства України в ЄС.

Європейська комісія підтвердила, що постачання через «Дружбу» не здійснюється з кінця січня та перебуває в постійному моніторингу.

Ставка на хорватський маршрут

Adria як альтернатива

Угорщина та Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транспортування російської нафти через нафтопровід Adria, який з’єднує порт Омішаль із нафтопереробними заводами в Центральній Європі.

«Ми просимо Хорватію забезпечити транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Adria, оскільки наше санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем у разі перебоїв трубопровідних постачань», — заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр підтвердив готовність допомогти, наголосивши, що співпраця відбуватиметься відповідно до законодавства ЄС та регуляторних вимог США.

Часові параметри логістики

• Перші морські партії нафти очікуються в порту Омішаль на початку березня.
• Доставка до угорських НПЗ триватиме ще 5–12 днів.

Це означає, що навіть за швидкого реагування ринок стикається з щонайменше місячним лагом між зупинкою постачання та повноцінною компенсацією обсягів.

Стратегічні резерви: перший етап розконсервації

Компанія MOL звернулася до уряду Угорщини з ініціативою використати стратегічні запаси для збереження стабільності регіонального постачання.

• Планується вивільнення до 250 000 тонн сирої нафти на першому етапі.
• Паралельно НПЗ компанії вже отримують морську нафту.

Для порівняння: у 2024 році постачання російської нафти південною гілкою «Дружби» впали до 9,7 млн тонн — це мінімум за останні 10 років. Із них:

• Словаччина отримала 4,9 млн тонн,
• Угорщина — близько 4,35 млн тонн.

Таким чином, обсяг потенційно вивільнених резервів становить приблизно 2,5% від річного транзиту 2024 року через південну гілку.

Санкційні винятки та залежність від російської сировини

Угорщина та Словаччина мають винятки з санкцій ЄС щодо трубопровідної російської нафти. Обидві країни значною мірою залежать від російських енергоносіїв і виступали проти повного припинення таких постачань у межах політики скорочення доходів росії від експорту енергоресурсів.

Попри це, потоки через «Дружбу» вже перебували під тиском через атаки дронів на російську інфраструктуру, що додатково знижувало стабільність системи.

Що це означає для регіону

• Зростання ролі морської логістики як резервного механізму постачання.
• Посилення значення стратегічних запасів як інструменту оперативного реагування.
• Підвищення політичної складової в енергетичних рішеннях Центральної Європи.

Фактично ситуація демонструє, що навіть за наявності формальних санкційних винятків трубопровідні маршрути залишаються вразливими до військових та політичних ризиків.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.

Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту

Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» повністю припинене з 27 січня. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.

• Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через Адріатичний нафтопровід.
• Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.
• Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.

Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.

Позиції сторін

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:

«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.

Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали російські удари по інфраструктурі трубопроводу понад два тижні тому.

• Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.
• Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.
• Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.

Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що технічних причин для припинення прокачування немає, називаючи ситуацію «політичним шантажем».

Політичний контекст

Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:

• Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.
• Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.
• Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.

Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.

Що означає переорієнтація на Адріатику

Для регіонального ринку

• Морський імпорт автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.
• Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.
• Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.

Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.

Висновки в умовах широкомасштабної війни

• Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність диверсифікації маршрутів.
• Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.
• Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.
• Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.
• Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.
• Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.
• Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.

Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни — поряд із військовими та дипломатичними подіями.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice

Під час зустрічі Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Республіки Хорватія Андрей Пленкович обговорили питання енергетичної безпеки та викликів у цій сфері. Сторони розпочали предметну розмову про диверсифікацію постачання енергоносіїв, зокрема, скрапленого газу.

Повідомляє Оператор ГТС України.

Хорватія є одним із пріоритетних партнерів України у частині диверсифікації джерел постачання природного газу. 1 січня 2021 року на о. Крк у Хорватії почав працювати плавучий LNG-термінал з пропускною спроможністю 2,6 млрд куб. м на рік, який відкриває доступ до глобального LNG-ринку.

Оператор ГТС України, у свою чергу, працює над створенням маршруту доставки скрапленого природного газу з Хорватії, через територію Угорщини до кордону з Україною. Ключовою передумовою можливості доставки природного газу з даного напрямку є створення гарантованих потужностей для транспортування природного газу в напрямку з Угорщини в Україну, над чим активно працюють ОГТСУ та українські дипломати.

Інтеграція хорватського та українського ринків природного газу дозволить не лише транспортувати природний газ з Хорватії в Україну для внутрішнього споживання, але й забезпечить можливість зберігання хорватського газу в українських ПСГ, що посилить енергетичну безпеку в регіоні.

Раніше Термінал писав, що ОГТСУ націлився на створення можливості імпорту газу з Угоршини.

Хорватський термінал скрапленого природного газу на острові Крк почав свою роботу з поставкою першого газу із США.

Про це повідомляє tportal i Reuters.

Перший танкер зі скрапленим газом прибув на острів 1 січня 2021 року.

«Танкер СПГ Tristar Ruby прибув зі 143 000 кубометрами газу, що дає старт комерційному використанню терміналу», — повідомив директор керуючої компанії LNG Hrvatska.

Плавучий термінал на острові Крк має потужність 2,6 млрд кубометрів газу на рік. Його потужності на наступні 3 роки вже розпродані повністю, до 2027 року — на 80%, а до 2035 року — 50%.

Будівництво терміналу на острові обговорювалося понад 20 років. Спершу планували, що він буде розташований на суші, але через спротив місцевих мешканців та екоактивістів у підсумку спорудили плавучий термінал.

Раніше «Термінал» писав, керівник ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон відзначив зростання можливостей для українських трейдерів газу на тлі запланованого на початок 2021 року запуску роботи плавучого LNG-терміналу на острові Крк в Хорватії.

Глава ООО «Оператор ГТС Украины» Сергей Макогон отмечает рост возможностей для украинских трейдеров газа на фоне запланированного на начало 2021 года запуска работы плавучего LNG-терминала на острове Крк в Хорватии.

Об этом Макогон сообщил в Facebook, передает БизнесЦензор.

«Отличная новость. Еще один LNG-терминал начнет работать рядом с Украиной. Украинские трейдеры смогут начать закупки и поставки через Венгрию», – написал Макогон.

Запуск работы плавучего LNG-терминала на острове Крк с пропускной способностью в 2,6 млрд кубометров в год, запланирован на 1 января 2021 года.

Согласно данным на сайте терминала, мощности объекта полностью забронированы на ближайшие несколько лет. Так, на 2020/2021 газовый год общая забронированная мощность составляет 1,878 млрд кубометров, 2021/2022 – 2,541 млрд кубометров, 2022/2023 – 2,540 млрд кубометров, 2023/2024 – 2,003 млрд кубометров, 2024/2025 – 2,001 млрд кубометров, 2025-2026 и 2026/2027 – по 2,157 млрд кубометров, на 2027/2028, 2028/2029 и 2029/2030 – по 1,143 млрд кубометров.

Читайте в «Терминале»: Хорватия надеется, что Украина присоединится к проекту LNG-терминала на острове Крк.

Хорватия ожидает получить около 2,5 млрд куб. м газа в год через Ионическо-Адриатический трубопровод (IAP).

Об этом заявили в министерстве окружающей среды и энергетики страны, пишет «АНГИ».

«Ионическо-Адриатический трубопровод соединит существующую газотранспортную систему Хорватии с системой Трансадриатического трубопровода (TAP) через территорию Черногории и Албании. Общая протяженность газопровода от Сплита (Хорватия) до Фиери (Албания) составляет 511 км (длина хорватского участка — 252 км). Планируется, что Хорватия получит около 2,5 млрд куб. м газа в год через IAP с общей мощностью в 5 млрд куб. м в год», — уточнили в ведомстве.

Хорватия считает Трансадриатический трубопровод важной частью «Южного газового коридора» и как один из трубопроводов, который обеспечит диверсификацию маршрутов и безопасность поставок для Европы.

Отметим, что трубопровод IAP в албанском городе Фиери планируется подключить к Трансадриатическому газопроводу (ТАР), который предназначен для поставок азербайджанского газа в Европу.

Посредством IAP будут обеспечены поставки азербайджанского газа в несколько государств Юго-Восточной Европы, сообщает Trend.

Трубопровод пройдет через Албанию, Черногорию, Боснию и Герцеговину и завершится в Хорватии.

«Терминал» писал, Украина готова присоединиться к проекту формирования нового газового коридора Хорватия — Венгрия — Украина в рамках диверсификации поставок природного газа и с целью налаживания новых форм сотрудничества в энергетической сфере со странами Евросоюза.

Ефективні шляхи впровадження енергоменеджменту та ЕСКО-механізму у бюджетній сфері в Україні та Хорватії обговорив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із представниками Агентства із управління нерухомістю Хорватії (APN), що підпорядковується Міністерству будівництва та планування Хорватії.

Про це інформує прес-служба Держенергоефективності

Зустріч, в якій також взяли участь представники Проектів ПРООН та GIZ, стала першим практичним кроком щодо реалізації підписаного напередодні Меморандуму про співпрацю України та Хорватії у сфері енергоефективності.

Окрім стимулювання будівництва житлових будинків, Агентство із управління нерухомістю Хорватії також займається впровадженням системи енергоменеджменту та термомодернізацією бюджетних установ за ЕСКО-механізмом.

Невід’ємним інструментом системи енергоменеджменту в Хорватії є розроблена та вже успішно діюча Інформаційна система управління енергоресурсами ISGE. Цей інтернет-додаток дозволив:

заснувати повну базу даних усіх будівель бюджетного сектору;

аналізувати споживання енергетичних та водних ресурсів у будівлях;

визначати ті будівлі, які потребують нагальної термомодернізації за різними механізмами (ЕСКО, гранти ЄС тощо).

Завдяки лише цій системі ISGE щорічна економія енергоспоживання у бюджетному секторі Хорватії складає майже 7%, а коштів — більше 17 млн євро.

Також, сторони розглянули хорватський досвід реалізації ЕСКО-проектів для термомодернізації бюджетних закладів та джерела їх фінансування, серед яких – співфінансування від Фонду енергоефективності та кредитування комерційними банками.

Зі свого боку, С.Савчук представив успішний та стрімкий старт ЕСКО-механізму в Україні. Завдяки підготовленій законодавчій базі у 2016 р. укладено перші 20 контрактів на суму 18 млн гривень. Після запуску спеціального ЕСКО-модулю у системі «PROZORRO», лише за кілька місяців, маємо майже 350 оголошених аукціонів, з яких половину проведено та 51 договір укладено.

Голова Держенергоефективності запевнив хорватських колег у тому, що ринок ЕСКО-послуг в Україні величезний і сягає 8 млрд доларів. Близько 100 тис. об’єктів соціальної сфери потребує термомодернізації.

Тож, ЕСКО-проекти в Україні можуть бути перспективною справою, у тому числі для іноземних компаній.

Наприкінці зустрічі Сергій Савчук запросив представників Агентства із управління нерухомістю Хорватії та ISGE, а також хорватських ЕСКО-компаній взяти участь у IV Форумі енергоефективного партнерства, що проводить Держенергоефективності 27 квітня у Києві у КВЦ «Парковий».