Президент рф володимир путін 28 листопада 2025 року підписав закон, спрямований на збільшення внутрішніх постачань бензину за рахунок продукції, виробленої для російських компаній на білоруських нафтопереробних заводах. Рішення ухвалене на тлі дефіциту пального після українських атак на російські НПЗ та фонового обмеження експорту дизеля й бензину до кінця року шляхом запровадження експортних заборон.

Вплив нового закону рф щодо зворотного акцизу на бензин

Політичний контекст рішення

• Дата рішення: 28 листопада 2025 року президент рф володимир путін підписав закон, покликаний збільшити внутрішні постачання бензину.
• Передумови: дефіцит пального у рф, спричинений серією українських атак на російські нафтопереробні заводи.
• Попередні кроки влади рф:
  • у кінці вересня запроваджено часткову заборону експорту дизельного пального;
  • одночасно подовжено чинну заборону експорту бензину до кінця року.
• Географія подій: ухвалення закону відбувається на тлі політичної активності керівництва рф, зокрема публічних виступів путіна після саміту ОДКБ у бішкеку.

Механізм закону: зворотний акциз для нафти, переробленої за кордоном

• Суть податкової зміни: закон вносить правки до податкового кодексу рф, дозволяючи російським компаніям отримувати зворотний акциз на нафту, яку вони переробляють за кордоном за толінговими схемами.
• Толінгові схеми: це моделі, за якими російська нафта постачається на іноземні НПЗ для переробки, але кінцеві нафтопродукти юридично залишаються у власності російських компаній.
• Податковий стимул:
  • зворотний акциз компенсує частину податкового навантаження;
  • такий підхід створює фінансові стимули більше переробляти нафту за кордоном, якщо продукція повертається на внутрішній ринок рф.
• Логічний висновок: завдяки зворотному акцизу державі вигідніше підтримувати постачання бензину всередині країни, а компаніям — спрямовувати перероблені обсяги саме на внутрішній ринок, а не на експорт.

Роль Білорусі у схемах переробки для рф

Заступник міністра фінансів рф Олексій Сазанов раніше описував чинну практику переробки російської нафти в Білорусі.

Наразі російська нафта переробляється в Білорусі за подібною схемою, коли всі отримані бензинові продукти належать російським компаніям і в основному спрямовуються на внутрішній ринок рф, — Олексій Сазанов, заступник міністра фінансів рф.

• Ключовий майданчик переробки: білоруські нафтопереробні заводи вже працюють за аналогічними толінговими схемами з російською нафтою.
• Структура власності продукту: усі бензинові продукти, отримані з російської нафти в Білорусі, юридично належать російським компаніям.
• Напрям постачання: ці продукти переважно постачаються на внутрішній ринок рф, а не на експорт.
• Висновок: існуюча модель переробки в Білорусі вже де-факто працює на забезпечення внутрішнього ринку рф бензином, а новий закон формалізує і посилює її податкову підтримку.

Очікуваний вплив на внутрішній ринок бензину рф

• Компенсація втрат від атак по НПЗ: через ушкодження нафтопереробних потужностей у рф частина переробки фактично «виноситься» за кордон, насамперед до Білорусі, але результат — бензин — залишається для внутрішнього споживання.
• Узгодженість із експортними обмеженнями:
  • часткова заборона експорту дизеля та подовження заборони експорту бензину до кінця року звужують можливості експорту нафтопродуктів;
  • у поєднанні з новим зворотним акцизом це створює ланцюжок рішень, орієнтований на внутрішній ринок.
• Стимул для компаній: можливість отримати зворотний акциз за нафту, перероблену за кордоном, робить внутрішні постачання бензину фінансово привабливішими для російських компаній.
• Висновок: закон має зменшити напруження на внутрішньому ринку пального рф, посилюючи роль закордонної (насамперед білоруської) переробки як резервного джерела постачання бензину.

Структура енергетичної політики рф через призму нового закону

• Внутрішній пріоритет: експортні заборони й податкові пільги для толінгових схем переробки вказують на переорієнтацію політики рф на внутрішню енергетичну стабільність у короткостроковій перспективі.
• Зовнішньополітичний вимір: співпраця з Білоруссю в переробці нафти посилює економічну взаємозалежність двох країн у сфері нафтопродуктів.
• Фіскальні наслідки: зворотний акциз означає, що частина податкових надходжень буде спрямована на підтримку компаній, які забезпечують внутрішній ринок бензином за рахунок закордонної переробки.
• Причинно-наслідкові зв’язки:
  • українські атаки на НПЗ рф → скорочення внутрішніх переробних потужностей;
  • дефіцит пального → часткова заборона експорту дизеля та пролонгація заборони експорту бензину;
  • дефіцит та експортні обмеження → необхідність податкового стимулювання переробки за кордоном для внутрішніх постачань;
  • новий закон → формалізація та посилення ролі білоруських НПЗ у забезпеченні ринку пального рф.

Висновки

• Підписаний 28 листопада 2025 року закон у рф є відповіддю на дефіцит пального, викликаний ударами по НПЗ, і логічно доповнює вже запроваджені експортні обмеження дизеля й бензину.
• Через зворотний акциз на нафту, перероблену за кордоном за толінговими схемами, влада рф створює податковий стимул для компаній підтримувати і нарощувати внутрішні постачання бензину.
• Білоруські НПЗ, які вже працюють з російською нафтою за подібними схемами, отримують закріплення своєї ролі як ключового майданчика для забезпечення ринку пального рф.
• Уся конфігурація рішень — від атак по НПЗ та дефіциту пального до експортних заборон і нового закону — утворює єдиний ланцюг енергетичної стратегії рф, спрямованої на пріоритет внутрішнього ринку в умовах воєнного тиску.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Санкційний тиск Швейцарії та ЄС: нові обмеження проти росії, Білорусі та Молдови

Санкційні заходи

• 14 фізичних осіб та 41 компанія додані до списку з замороженням активів і забороною надання економічних ресурсів. Усім їм заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії.
• Серед підсанкційних — російські та міжнародні компанії, що керують суднами «тіньового флоту», торгують російською нафтою та здійснюють постачання російському оборонно-промисловому комплексу, включно з тими, що базуються у третіх країнах.
• 105 додаткових суден із третіх країн підпадають під повну заборону на купівлю, продаж і обслуговування. Це переважно танкери, що є частиною «тіньового флоту», які обходять цінове обмеження на російську нафту та нафтопродукти або перевозять військові товари для росії.
• EAER знизив цінове обмеження на російську нафту до 47,6 дол. США за барель, узгодивши його з ЄС і поточними світовими ринковими цінами (чинне з 3 вересня).
• 26 нових компаній, зокрема з третіх країн, підпали під посилені експортні обмеження за обхід заборон на постачання безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

ЄС та швейцарська позиція

ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій 18 липня 2025 року, який включає додаткові обмеження в торгівлі товарами, фінансах та енергетиці. Федеральна рада Швейцарії наразі розглядає їх для можливого повного запровадження.

Молдова

• 7 фізичних осіб та 3 компанії потрапили під замороження активів і заборону на надання економічних ресурсів.
• Заборонено в’їзд і транзит через Швейцарію цим особам.
• Заходи спрямовані на осіб і структури, причетні до російських спроб вплинути на референдум щодо вступу Молдови до ЄС та президентські вибори 2024 року.

білорусь

• 8 білоруських компаній оборонної промисловості потрапили під санкції, що передбачають замороження активів і заборону на надання економічних ресурсів.

Висновки

• Рішення Швейцарії синхронізує її санкційну політику з ЄС, посилюючи економічний і політичний тиск на росію та її союзників.
• Зниження цінового обмеження на російську нафту до 47,6 дол. США за барель має обмежити доходи кремля від енергоресурсів.
• Санкційні пакети проти Молдови та білорусі демонструють розширений регіональний підхід, спрямований на нейтралізацію впливу росії на політичні процеси у сусідніх країнах.
• Загалом під нові швейцарські санкції потрапили 14 осіб, 41 компанія, 105 суден та 26 нових суб’єктів експортного контролю, зокрема з третіх країн.

Джерело: Terminal 

За матеріалами: Federal Department of Economic Affairs (адаптовано)

Білорусь зберігає обсяги поставок нафтопродуктів на український ринок, а можливо, навіть нарощує їх. Це випливає із заяв журналістам голови концерну «Белнефтехим» Андрія Рибакова.

Передає  БЕЛТА.

Відповідаючи на питання БЕЛТА, як йдуть поставки нафтопродуктів в Україну, глава концерну сказав: «Без змін. Ми як поставляли, так і поставляємо наші нафтопродукти на український ринок. І, в принципі, будь-яких перешкод або інших аспектів не існує. Як то кажуть, бізнес і тільки. Все, що лягає в економіку і ефективність, все туди поставляється і, відповідно, там приймається і купується».

Андрій Рибаков підтвердив, що певна турбулентність у політичній сфері в білорусько-українських відносинах на сьогоднішній день не позначається на питаннях поставок нафтопродуктів.

Відповідаючи на уточнююче питання, які обсяги поставок, він не став наводити конкретних цифр, проте заявив: «Не менше точно. Далеко не менше».

Читайте в Терміналі: В Беларуси раскрыли размер скидки на российскую нефть в 2021 году.

Білорусь і Росія планують підписати документи щодо постачання газу до кінця року. Про це заявив сьогодні журналістам міністр енергетики Віктор Каранкевич після відкриття XXV Білоруського енергетичного та екологічного форуму Energy Expo 2021.

Передає БЕЛТА.

«На рівні глав держав домовленості досягнуті. Ціна на природний газ залишається на рівні $128,5 за 1 тис. куб. м зараз здійснюється підготовка необхідних документів для їх підписання і надалі реалізації домовленостей на 2022 рік», — сказав Віктор Каранкевич.

За його словами, зараз готується проект Протоколу щодо внесення змін до міжурядової угоди з ціноутворення в газовій сфері, а також протокол між урядом Білорусі та ПАТ «Газпром». «Підписання цих документів планується до кінця року. На їх підставі буде підписуватися контракт на поставку газу», — зазначив міністр.

Раніше Термінал писав, що Молдова зацікавлена у підписанні довгострокового контракту з Газпромом.

«Белнефтехим» призупинив прокачування нафти по МН «Дружба» до 13 вересня в напрямку Словаччини та Угорщини через прийом нафти по трубопроводу Одеса-Броди. Про це повідомив офіційний представник «Транснефти» Ігор Дьомін.

Інформує БЕЛТА.

«До 13 вересня «Белнефтехим» зупинив прокачування по магістральному нафтопроводу «Дружба» в напрямку на Будковиці і Фенешлітці, запустивши її в реверс через прийом партії нафти по нафтопроводу Одеса-Броди на територію Білорусі», — цитує Ігоря Дьоміна ТАСС.

У «Белнефтехиме» прокоментували дану інформацію. «Ніякої екстреності немає. Все штатно і погоджено в рамках плану графіка прокачування нафти, без шкоди для прокачування необхідних обсягів в напрямку Угорщини. Тим більше відзначається навіть профіцит технічних можливостей, що при необхідності дозволяє збільшити обсяги прокачування при бажанні партнерів», — заявили в концерні. У «Белнефтехиме» також уточнили, що по нафтопроводу Одеса — Броди приймається нафта в рамках довгострокових контрактів з азербайджанськими партнерами.

Читайте у Терміналі: Україна зацікавлена в транзиті азербайджанської нафти нафтопроводом Дружба.

12 января  первый энергоблок Белорусской атомной электростанции выведен на номинальный уровень мощности.

Об этом пишет прес-служба БелАЭС.

Тепловая мощность блока составляет 3 200 МВт, электрическая мощность — 1170 МВт. На этом уровне мощности на энергоблоке в соответствии с программой этапа опытно-промышленной эксплуатации продолжатся статические и динамические испытания.

После их успешного завершения в течение 15 суток будет проведено комплексное опробование оборудования и систем энергоблока на номинальной мощности.

В промышленную эксплуатацию энергоблок в установленном порядке будет принят приемочной комиссией после успешного завершения комплексного опробования оборудования.

«Терминал» писал, 21 декабря снова запустили первый энергоблок БелАЭС.

Беларусь и Фонд международного развития ОПЕК подписали кредитное соглашение.

Об этом сообщили в пресс-службе Министерства финансов Беларуси.

Документ предусматривает предоставление стране займа в сумме $20 млн.

Согласно условиям кредитного соглашения, средства займа будут направлены на реализацию мер, связанных с поддержкой системы здравоохранения Беларуси, улучшения потенциала этой сферы. Как пишет ИА «Белта», деньги также выделят на уменьшение рисков в связи с COVID-19.

Фонд международного развития ОПЕК — международный финансовый институт, созданный в 1976 году странами — членами Организации стран-экспортеров нефти (ОПЕК).

«Терминал» писал, Министерская встреча ОПЕК+ состоится 4 января 2021 года. Об этом сообщают источники, знакомые с ситуацией.

Ранее министры ОПЕК+ договорились проводить заседания альянса ежемесячно, чтобы подтверждать план по увеличению добычи нефти на следующий месяц в объеме 500 тыс. баррелей в сутки.

21 декабря снова запустили в работу первый энергоблок Белорусской АЭС.

Об этом на пресс-конференции сообщил министр энергетики страны Виктор Каранкевич, пишет БелТа.

«Завершается этап энергетического пуска. Все испытания проведены успешно. Планируется к концу дня подключение к сети первого энергоблока и выход турбогенератора на мощность 500 МВт. В ближайшее время начнется этап опытно-промышленной эксплуатации первого энергоблока», — цитирует главу Минэнерго Беларуси пресс-служба ведомства.

Физический пуск первого энергоблока состоялся 20 августа, однако с 9 по 19 ноября реактор остановили из-за поломки вспомогательного электротехнического оборудования.

А 1 декабря Минэнерго Белоруссии сообщило, что во время комплексных испытаний произвели сброс пара для тестирования систем и оборудования и в результате выявили необходимость дополнительной корректировки работы крышек шумопоглотителей пара. 3 декабря энергоблок снова остановили.

Напомним, Беларусь ведет строительство АЭС рядом с городом Островец в Гродненской области по российскому проекту «ВВЭР-1200». Она будет состоять из двух энергоблоков мощностью 1200 МВт каждый.

«Терминал» писал, запланированный на 16-18 декабря визит европейских экспертов на Белорусскую АЭС не состоится. Об этом сообщили корреспонденту БЕЛТА в Департаменте по ядерной и радиационной безопасности Министерства по чрезвычайным ситуациям Беларуси (Госатомнадзор).

Запланированный на 16-18 декабря визит европейских экспертов на Белорусскую АЭС не состоится. Об этом сообщили корреспонденту БЕЛТА в Департаменте по ядерной и радиационной безопасности Министерства по чрезвычайным ситуациям Беларуси (Госатомнадзор).

Передает БЕЛТА.

«По рабочей информации команды партнерского обзора ENSREG, европейские партнеры приняли решение отменить свой визит в Беларусь 16-18 декабря. Вместе с тем официальное уведомление об отмене визита в адрес белорусской стороны не поступало», — сообщили в Госатомнадзоре.

В департаменте отметили, что «белорусская сторона пошла навстречу всем пожеланиям европейских партнеров для того, чтобы этот визит состоялся в нынешних непростых эпидемиологических условиях».

«Подтверждаем приверженность своим добровольным обязательствам по итогам стресс-тестов Белорусской АЭС. Рассчитываем на конструктивное взаимодействие с европейскими партнерами в русле согласованных практических договоренностей», — добавили в Госатомнадзоре.

Беларусь провела стресс-тесты БелАЭС по процедуре Европейского союза на добровольной основе. При их выполнении оценивалось наличие «запасов безопасности» над требованиями, установленными национальным законодательством. Критерии стресс-тестов включали проверку надежности атомной станции на случай стихийных бедствий, в частности землетрясений и наводнений, а также различных техногенных аварий. Кроме того, критерии включали широкий круг рисков, вызванных человеческим фактором.

По результатам стресс-тестов национальный регулятор (Госатомнадзор) подготовил национальный план действий, который обобщил как рекомендации по результатам национальной экспертизы, так и рекомендации экспертов европейской партнерской проверки. Документ содержит 23 мероприятия со сроками их реализации с 2019-го по 2025 годы. Часть рекомендаций уже выполнена, в том числе касающиеся дополнительных систем и оборудования для обеспечения безопасности.

Читайте в Терминале: Литва останавливает импорт электроэнергии из Беларуси.