<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Brent crude</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/brent-crude/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 16 Jul 2026 09:59:37 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:54:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[strategic oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти з Близького Сходу]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153993</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br />Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол. Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/brent-vishhe-100-tri-scenari%d1%97-dlya-rinku-nafti-pislya-shoku-v-ormuzkij-protoci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/brent-vishhe-100-tri-scenari%d1%97-dlya-rinku-nafti-pislya-shoku-v-ormuzkij-protoci/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 May 2026 09:38:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[global inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Iran conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[конфлікт з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світові запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153986</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30377-Нефть.jpg" alt="Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці"/><br />Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства. Дефіцит постачання став головним чинником ринку Поточна волатильність цін приховує [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30377-Нефть.jpg" alt="Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці"/><br /><p>Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства.</p>
<h3>Дефіцит постачання став головним чинником ринку</h3>
<p>Поточна волатильність цін приховує глибший структурний зсув: після початку війни з Іраном на ринок надходить значно менше нафти. За даними останнього звіту IEA Oil Market Report, світові запаси сирої нафти та нафтопродуктів у квітні скорочувалися майже на <strong>4 млн барелів на добу</strong>. Це відповідає сукупному добовому споживанню Великої Британії та Німеччини.</p>
<p>Від початку війни глобальні нафтові запаси зменшилися майже на <strong>250 млн барелів</strong>. Саме тому питання тривалості закриття Ормузької протоки стало ключовим для інвесторів і трейдерів.</p>
<blockquote><p>«Яким би не був результат конфлікту, ми твердо переконані, що ці події підняли довгострокову нижню межу цін на нафту в усіх сценаріях, окрім одного — сценарію, за якого Іран стає країною, орієнтованою на Захід, — результату, який ми вважаємо малоймовірним», — заявив Malcolm Melville, керуючий товарним фондом Schroders.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ормузька протока, фактично закрита, виводить з ринку близько 20% світового видобутку нафти й газу», — зазначив Ricardo Evangelista, старший аналітик ActivTrades.</p></blockquote>
<h4>Як війна змінила логіку ціноутворення</h4>
<p>До початку війни головною темою ринку була не нестача, а ризик надлишкового постачання. Brent значну частину року торгувалася в діапазоні <strong>$70–85 за барель</strong>. На ціни тиснули побоювання щодо уповільнення глобального зростання, слабкого попиту в Китаї та очікуваного збільшення постачання з боку виробників поза ОПЕК.</p>
<p>ОПЕК зберігала обмеження видобутку для підтримки цін, однак занепокоєння щодо дотримання квот і слабке зростання попиту обмежували ефект цих заходів. Закриття Ормузької протоки різко змінило ситуацію: нинішнє порушення постачання розглядається як найбільший енергетичний шок останньої історії.</p>
<blockquote><p>«Ринок уже стикається зі справжнім фізичним дефіцитом», — заявила Kerstin Hottner, керівниця напряму сировинних товарів Vontobel.</p></blockquote>
<p>За її оцінкою, близько <strong>13 млн барелів на добу</strong> близькосхідного видобутку наразі недоступні для ринку. Цей шок поступово зменшує світові запаси та вже переходить у фізичну нестачу в окремих частинах Азії.</p>
<blockquote><p>«Цей дефіцит уже перетворюється на фізичну нестачу в частинах Азії, зокрема у В’єтнамі, Пакистані та Бангладеш, тоді як Європа поки уникнула прямого дефіциту завдяки відносно високим запасам і скоординованому вивільненню стратегічних резервів», — сказала Kerstin Hottner.</p></blockquote>
<p>Незалежний аналітик сировинних ринків з Італії Maurizio Mazziero вказує на ранні ознаки скорочення попиту через високі ціни та обмежену доступність ресурсу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у 2026 році прогнозується нижчим на <strong>420 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі та на <strong>1,3 млн барелів на добу</strong> меншим за довоєнний прогноз. Найбільше наразі зачеплені нафтохімічний та авіаційний сектори.</p>
<h3>Три сценарії для Brent</h3>
<h4>Сценарій 1: контрольована криза і Brent у межах $100–120</h4>
<p>Базовий сценарій ринку передбачає «контрольовану кризу»: ціни залишаються в діапазоні <strong>$100–120 за барель</strong>, Ормузька протока частково порушена, дипломатичні переговори тривають з перервами, запаси скорочуються, але стратегічні резерви стримують паніку.</p>
<blockquote><p>«У цьому контексті очікується, що ціни Brent залишатимуться вище $100, а трейдери й надалі зосереджуватимуться на перебігу дипломатичних переговорів між США та Іраном, оскільки надії та невдачі, породжені цими переговорами, поки залишаються головними драйверами цін на нафту», — зазначив Ricardo Evangelista з ActivTrades.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Доки Ормузька протока залишається закритою, я очікую, що ціни на нафту поступово зростатимуть щодня, потенційно досягаючи $120–125 за барель у міру подальшого зниження запасів», — сказала Kerstin Hottner з Vontobel.</p></blockquote>
<h4>Сценарій 2: ескалація і ціна вище $125</h4>
<p>У разі ескалації Brent може піднятися вище <strong>$125 за барель</strong>. Розширення конфлікту, атаки на енергетичну інфраструктуру або тривала повна блокада Перської затоки можуть швидко спричинити фізичний дефіцит у Європі та змусити ринок скорочувати попит через значно вищі ціни.</p>
<p>Водночас Kerstin Hottner поки не очікує різкого руху до <strong>$150 за барель</strong> або вище, оскільки такі рівні супроводжувалися б набагато глибшим падінням попиту та широким глобальним нормуванням споживання.</p>
<h4>Сценарій 3: припинення вогню і відкат нижче $90</h4>
<p>Третій сценарій передбачає надійне припинення вогню та відкриття судноплавних маршрутів. За оцінкою Maurizio Mazziero, у такому разі Brent може швидко скоригуватися нижче <strong>$90 за барель</strong>.</p>
<p>Однак навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме миттєвої нормалізації. Більшість аналітиків очікує, що світовим нафтовим потокам знадобляться тижні або кілька місяців, щоб повернутися до нормального режиму.</p>
<h3>Чому нафта може залишатися дорогою довше</h3>
<p>Консенсусна оцінка зводиться до того, що протягом найближчих місяців ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться підвищеними. Goldman Sachs очікує, що видобуток у Перській затоці переважно відновиться протягом кількох місяців після відкриття протоки — за умови відсутності нових ударів по нафтових активах і повного безпечного відкриття маршруту.</p>
<p>Водночас стратеги Goldman Sachs вказують на <em>«значні ризики того, що останній етап відновлення триватиме значно довше і може не реалізуватися повністю, особливо якщо протока залишатиметься закритою набагато довше»</em>.</p>
<p>Базове припущення Goldman Sachs передбачає нормалізацію енергетичного експорту з Перської затоки до кінця червня, стабільні ціни на нафту в найближчій перспективі та поступове зниження до <strong>$90 за барель</strong> до кінця року. Це нижче за поточні рівні, але значно вище за попередні оцінки: безпосередньо перед війною банк прогнозував Brent на рівні <strong>$66</strong> у четвертому кварталі, а в березні підвищив прогноз до <strong>$71</strong>.</p>
<blockquote><p>«Навіть за тривалого припинення вогню ціни, ймовірно, залишатимуться значно вищими за довоєнні рівні щонайменше шість місяців, оскільки відновлення пошкоджених об’єктів і розчищення судноплавного вузького місця не відбудуться негайно», — зазначив Maurizio Mazziero.</p></blockquote>
<p>Після відкриття протоки уряди та переробники, за оцінками аналітиків, можуть активно відновлювати стратегічні резерви, щоб зменшити майбутню вразливість. Kerstin Hottner вважає, що такий цикл поповнення запасів може стати важливою структурною підтримкою для цін на нафту протягом наступних <strong>12–18 місяців</strong>.</p>
<blockquote><p>«У довгостроковій перспективі конфлікт висвітлив як вразливість енергетичної системи, так і нестачу стратегічних резервів у багатьох країнах», — сказав Malcolm Melville зі Schroders.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://global.morningstar.com/en-nd/markets/3-scenarios-where-oil-prices-go-here" target="_blank">global.morningstar</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30377-Нефть.jpg" alt="Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці"/><br /><p>Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства.</p>
<h3>Дефіцит постачання став головним чинником ринку</h3>
<p>Поточна волатильність цін приховує глибший структурний зсув: після початку війни з Іраном на ринок надходить значно менше нафти. За даними останнього звіту IEA Oil Market Report, світові запаси сирої нафти та нафтопродуктів у квітні скорочувалися майже на <strong>4 млн барелів на добу</strong>. Це відповідає сукупному добовому споживанню Великої Британії та Німеччини.</p>
<p>Від початку війни глобальні нафтові запаси зменшилися майже на <strong>250 млн барелів</strong>. Саме тому питання тривалості закриття Ормузької протоки стало ключовим для інвесторів і трейдерів.</p>
<blockquote><p>«Яким би не був результат конфлікту, ми твердо переконані, що ці події підняли довгострокову нижню межу цін на нафту в усіх сценаріях, окрім одного — сценарію, за якого Іран стає країною, орієнтованою на Захід, — результату, який ми вважаємо малоймовірним», — заявив Malcolm Melville, керуючий товарним фондом Schroders.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ормузька протока, фактично закрита, виводить з ринку близько 20% світового видобутку нафти й газу», — зазначив Ricardo Evangelista, старший аналітик ActivTrades.</p></blockquote>
<h4>Як війна змінила логіку ціноутворення</h4>
<p>До початку війни головною темою ринку була не нестача, а ризик надлишкового постачання. Brent значну частину року торгувалася в діапазоні <strong>$70–85 за барель</strong>. На ціни тиснули побоювання щодо уповільнення глобального зростання, слабкого попиту в Китаї та очікуваного збільшення постачання з боку виробників поза ОПЕК.</p>
<p>ОПЕК зберігала обмеження видобутку для підтримки цін, однак занепокоєння щодо дотримання квот і слабке зростання попиту обмежували ефект цих заходів. Закриття Ормузької протоки різко змінило ситуацію: нинішнє порушення постачання розглядається як найбільший енергетичний шок останньої історії.</p>
<blockquote><p>«Ринок уже стикається зі справжнім фізичним дефіцитом», — заявила Kerstin Hottner, керівниця напряму сировинних товарів Vontobel.</p></blockquote>
<p>За її оцінкою, близько <strong>13 млн барелів на добу</strong> близькосхідного видобутку наразі недоступні для ринку. Цей шок поступово зменшує світові запаси та вже переходить у фізичну нестачу в окремих частинах Азії.</p>
<blockquote><p>«Цей дефіцит уже перетворюється на фізичну нестачу в частинах Азії, зокрема у В’єтнамі, Пакистані та Бангладеш, тоді як Європа поки уникнула прямого дефіциту завдяки відносно високим запасам і скоординованому вивільненню стратегічних резервів», — сказала Kerstin Hottner.</p></blockquote>
<p>Незалежний аналітик сировинних ринків з Італії Maurizio Mazziero вказує на ранні ознаки скорочення попиту через високі ціни та обмежену доступність ресурсу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у 2026 році прогнозується нижчим на <strong>420 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі та на <strong>1,3 млн барелів на добу</strong> меншим за довоєнний прогноз. Найбільше наразі зачеплені нафтохімічний та авіаційний сектори.</p>
<h3>Три сценарії для Brent</h3>
<h4>Сценарій 1: контрольована криза і Brent у межах $100–120</h4>
<p>Базовий сценарій ринку передбачає «контрольовану кризу»: ціни залишаються в діапазоні <strong>$100–120 за барель</strong>, Ормузька протока частково порушена, дипломатичні переговори тривають з перервами, запаси скорочуються, але стратегічні резерви стримують паніку.</p>
<blockquote><p>«У цьому контексті очікується, що ціни Brent залишатимуться вище $100, а трейдери й надалі зосереджуватимуться на перебігу дипломатичних переговорів між США та Іраном, оскільки надії та невдачі, породжені цими переговорами, поки залишаються головними драйверами цін на нафту», — зазначив Ricardo Evangelista з ActivTrades.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Доки Ормузька протока залишається закритою, я очікую, що ціни на нафту поступово зростатимуть щодня, потенційно досягаючи $120–125 за барель у міру подальшого зниження запасів», — сказала Kerstin Hottner з Vontobel.</p></blockquote>
<h4>Сценарій 2: ескалація і ціна вище $125</h4>
<p>У разі ескалації Brent може піднятися вище <strong>$125 за барель</strong>. Розширення конфлікту, атаки на енергетичну інфраструктуру або тривала повна блокада Перської затоки можуть швидко спричинити фізичний дефіцит у Європі та змусити ринок скорочувати попит через значно вищі ціни.</p>
<p>Водночас Kerstin Hottner поки не очікує різкого руху до <strong>$150 за барель</strong> або вище, оскільки такі рівні супроводжувалися б набагато глибшим падінням попиту та широким глобальним нормуванням споживання.</p>
<h4>Сценарій 3: припинення вогню і відкат нижче $90</h4>
<p>Третій сценарій передбачає надійне припинення вогню та відкриття судноплавних маршрутів. За оцінкою Maurizio Mazziero, у такому разі Brent може швидко скоригуватися нижче <strong>$90 за барель</strong>.</p>
<p>Однак навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме миттєвої нормалізації. Більшість аналітиків очікує, що світовим нафтовим потокам знадобляться тижні або кілька місяців, щоб повернутися до нормального режиму.</p>
<h3>Чому нафта може залишатися дорогою довше</h3>
<p>Консенсусна оцінка зводиться до того, що протягом найближчих місяців ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться підвищеними. Goldman Sachs очікує, що видобуток у Перській затоці переважно відновиться протягом кількох місяців після відкриття протоки — за умови відсутності нових ударів по нафтових активах і повного безпечного відкриття маршруту.</p>
<p>Водночас стратеги Goldman Sachs вказують на <em>«значні ризики того, що останній етап відновлення триватиме значно довше і може не реалізуватися повністю, особливо якщо протока залишатиметься закритою набагато довше»</em>.</p>
<p>Базове припущення Goldman Sachs передбачає нормалізацію енергетичного експорту з Перської затоки до кінця червня, стабільні ціни на нафту в найближчій перспективі та поступове зниження до <strong>$90 за барель</strong> до кінця року. Це нижче за поточні рівні, але значно вище за попередні оцінки: безпосередньо перед війною банк прогнозував Brent на рівні <strong>$66</strong> у четвертому кварталі, а в березні підвищив прогноз до <strong>$71</strong>.</p>
<blockquote><p>«Навіть за тривалого припинення вогню ціни, ймовірно, залишатимуться значно вищими за довоєнні рівні щонайменше шість місяців, оскільки відновлення пошкоджених об’єктів і розчищення судноплавного вузького місця не відбудуться негайно», — зазначив Maurizio Mazziero.</p></blockquote>
<p>Після відкриття протоки уряди та переробники, за оцінками аналітиків, можуть активно відновлювати стратегічні резерви, щоб зменшити майбутню вразливість. Kerstin Hottner вважає, що такий цикл поповнення запасів може стати важливою структурною підтримкою для цін на нафту протягом наступних <strong>12–18 місяців</strong>.</p>
<blockquote><p>«У довгостроковій перспективі конфлікт висвітлив як вразливість енергетичної системи, так і нестачу стратегічних резервів у багатьох країнах», — сказав Malcolm Melville зі Schroders.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://global.morningstar.com/en-nd/markets/3-scenarios-where-oil-prices-go-here" target="_blank">global.morningstar</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/brent-vishhe-100-tri-scenari%d1%97-dlya-rinku-nafti-pislya-shoku-v-ormuzkij-protoci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 13:51:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153777</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи. Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку Ціни та ринкова динаміка Brent crude піднялася до $116,89 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА розглядає використання стратегічних запасів нафти для стабілізації ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/mea-rozglyadaye-vikoristannya-strategichnix-zapasiv-nafti-dlya-stabilizaci%d1%97-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/mea-rozglyadaye-vikoristannya-strategichnix-zapasiv-nafti-dlya-stabilizaci%d1%97-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Mar 2026 08:04:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[emergency oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply disruption]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153712</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30195-IEA.png" alt="МЕА розглядає використання стратегічних запасів нафти для стабілізації ринку"/><br />Світові енергетичні лідери обговорюють можливість використання стратегічних запасів нафти на тлі різкого загострення ситуації на глобальному ринку. Порушення постачання через Ормузьку протоку, спричинені конфліктом на Близькому Сході, вже підштовхнули ціни на нафту до рівня середини 90 доларів за барель. Учасники ринку розглядають екстрений випуск понад 1,2 млрд барелів державних резервів як інструмент стабілізації постачання та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30195-IEA.png" alt="МЕА розглядає використання стратегічних запасів нафти для стабілізації ринку"/><br /><p>Світові енергетичні лідери обговорюють можливість використання стратегічних запасів нафти на тлі різкого загострення ситуації на глобальному ринку. Порушення постачання через Ормузьку протоку, спричинені конфліктом на Близькому Сході, вже підштовхнули ціни на нафту до рівня середини 90 доларів за барель. Учасники ринку розглядають екстрений випуск понад 1,2 млрд барелів державних резервів як інструмент стабілізації постачання та стримування зростання цін для споживачів нафтопродуктів.</p>
<h3>Геополітичний фактор і ризики для світового постачання нафти</h3>
<ul>
<li>Країни G7 провели зустріч у штаб-квартирі МЕА в Парижі для оцінки ситуації на ринку нафти.</li>
<li>Причиною стало <strong>погіршення умов на глобальному нафтовому ринку</strong> через конфлікт на Близькому Сході.</li>
<li>Постачання через <strong>Ормузьку протоку</strong>, один із найважливіших світових вузлів транспортування нафти, було порушено.</li>
<li>Унаслідок цього частина виробників у регіоні <em>була змушена скоротити видобуток</em>.</li>
<li>МЕА попереджає про <strong>значні та зростаючі ризики для глобального постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви як інструмент стабілізації ринку</h3>
<ul>
<li>Країни-члени МЕА володіють значними запасами нафти, які можуть бути використані для стабілізації ринку.</li>
<li><strong>Понад 1,2 млрд барелів</strong> становлять державні запаси.</li>
<li>Додатково існує близько <strong>600 млн барелів комерційних запасів</strong>, які компанії утримують відповідно до урядових зобов’язань.</li>
<li>Сукупний потенційний обсяг ресурсів, що можуть бути залучені до ринку, перевищує <strong>1,8 млрд барелів</strong>.</li>
<li>МЕА розглядає можливість <strong>виведення частини цих резервів на ринок</strong> для пом’якшення дефіциту постачання.</li>
</ul>
<h3>Ціновий тиск на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li>Через перебої у торгівлі нафтопродуктами та сирою нафтою ринок переживає один із найсерйозніших шоків за десятиліття.</li>
<li>Рух танкерів через Ормузьку протоку <strong>різко сповільнився через безпекові ризики</strong>.</li>
<li>Значні обсяги нафти фактично <em>заблоковані у Перській затоці</em>.</li>
<li>Через обмеження зберігання частина виробників <strong>була змушена зупиняти видобуток</strong>.</li>
<li>Це вже призвело до різкого зростання цін: <strong>Brent піднялася до середини діапазону 90 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Заходи для стримування цін на нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Головна мета обговорення — <strong>запобігти повномасштабній кризі постачання</strong> на світовому ринку нафти.</li>
<li>Випуск стратегічних запасів може <strong>збільшити доступну пропозицію нафти</strong>.</li>
<li>Збільшення пропозиції здатне <em>пом’якшити ціновий тиск</em>, який виник через перебої у транспортуванні.</li>
<li>Такі дії можуть <strong>знизити волатильність ринку</strong> та стримати подорожчання нафтопродуктів <strong>для кінцевих споживачів</strong>.</li>
<li>Очікується, що рішення щодо використання резервів може стати <strong>ключовим фактором для ринку нафти найближчими тижнями</strong>.</li>
</ul>
<h3>Поточні рішення енергетичних урядів</h3>
<ul>
<li>Виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол скликав <strong>надзвичайну зустріч урядів країн-членів</strong>.</li>
<li>Мета — оцінити <strong>безпеку глобального постачання</strong> та визначити доцільність використання стратегічних резервів.</li>
<li>Рішення має врахувати <em>масштаб перебоїв постачання та стан світових запасів нафти</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми обговорили всі доступні варіанти стабілізації ринку, включно з можливим використанням аварійних запасів нафти країн-членів — Фатіх Бірол</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Mulls-Emergency-Action-To-Unleash-Oil-Reserves.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30195-IEA.png" alt="МЕА розглядає використання стратегічних запасів нафти для стабілізації ринку"/><br /><p>Світові енергетичні лідери обговорюють можливість використання стратегічних запасів нафти на тлі різкого загострення ситуації на глобальному ринку. Порушення постачання через Ормузьку протоку, спричинені конфліктом на Близькому Сході, вже підштовхнули ціни на нафту до рівня середини 90 доларів за барель. Учасники ринку розглядають екстрений випуск понад 1,2 млрд барелів державних резервів як інструмент стабілізації постачання та стримування зростання цін для споживачів нафтопродуктів.</p>
<h3>Геополітичний фактор і ризики для світового постачання нафти</h3>
<ul>
<li>Країни G7 провели зустріч у штаб-квартирі МЕА в Парижі для оцінки ситуації на ринку нафти.</li>
<li>Причиною стало <strong>погіршення умов на глобальному нафтовому ринку</strong> через конфлікт на Близькому Сході.</li>
<li>Постачання через <strong>Ормузьку протоку</strong>, один із найважливіших світових вузлів транспортування нафти, було порушено.</li>
<li>Унаслідок цього частина виробників у регіоні <em>була змушена скоротити видобуток</em>.</li>
<li>МЕА попереджає про <strong>значні та зростаючі ризики для глобального постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви як інструмент стабілізації ринку</h3>
<ul>
<li>Країни-члени МЕА володіють значними запасами нафти, які можуть бути використані для стабілізації ринку.</li>
<li><strong>Понад 1,2 млрд барелів</strong> становлять державні запаси.</li>
<li>Додатково існує близько <strong>600 млн барелів комерційних запасів</strong>, які компанії утримують відповідно до урядових зобов’язань.</li>
<li>Сукупний потенційний обсяг ресурсів, що можуть бути залучені до ринку, перевищує <strong>1,8 млрд барелів</strong>.</li>
<li>МЕА розглядає можливість <strong>виведення частини цих резервів на ринок</strong> для пом’якшення дефіциту постачання.</li>
</ul>
<h3>Ціновий тиск на нафтовому ринку</h3>
<ul>
<li>Через перебої у торгівлі нафтопродуктами та сирою нафтою ринок переживає один із найсерйозніших шоків за десятиліття.</li>
<li>Рух танкерів через Ормузьку протоку <strong>різко сповільнився через безпекові ризики</strong>.</li>
<li>Значні обсяги нафти фактично <em>заблоковані у Перській затоці</em>.</li>
<li>Через обмеження зберігання частина виробників <strong>була змушена зупиняти видобуток</strong>.</li>
<li>Це вже призвело до різкого зростання цін: <strong>Brent піднялася до середини діапазону 90 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Заходи для стримування цін на нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Головна мета обговорення — <strong>запобігти повномасштабній кризі постачання</strong> на світовому ринку нафти.</li>
<li>Випуск стратегічних запасів може <strong>збільшити доступну пропозицію нафти</strong>.</li>
<li>Збільшення пропозиції здатне <em>пом’якшити ціновий тиск</em>, який виник через перебої у транспортуванні.</li>
<li>Такі дії можуть <strong>знизити волатильність ринку</strong> та стримати подорожчання нафтопродуктів <strong>для кінцевих споживачів</strong>.</li>
<li>Очікується, що рішення щодо використання резервів може стати <strong>ключовим фактором для ринку нафти найближчими тижнями</strong>.</li>
</ul>
<h3>Поточні рішення енергетичних урядів</h3>
<ul>
<li>Виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол скликав <strong>надзвичайну зустріч урядів країн-членів</strong>.</li>
<li>Мета — оцінити <strong>безпеку глобального постачання</strong> та визначити доцільність використання стратегічних резервів.</li>
<li>Рішення має врахувати <em>масштаб перебоїв постачання та стан світових запасів нафти</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми обговорили всі доступні варіанти стабілізації ринку, включно з можливим використанням аварійних запасів нафти країн-членів — Фатіх Бірол</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Mulls-Emergency-Action-To-Unleash-Oil-Reserves.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/mea-rozglyadaye-vikoristannya-strategichnix-zapasiv-nafti-dlya-stabilizaci%d1%97-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/stribok-cin-na-naftu-ponad-100-dolariv-zmushuye-kompani%d1%97-pivdenno%d1%97-kore%d1%97-shukati-antikrizovi-rishennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/stribok-cin-na-naftu-ponad-100-dolariv-zmushuye-kompani%d1%97-pivdenno%d1%97-kore%d1%97-shukati-antikrizovi-rishennya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 08:31:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[refinery industry]]></category>
		<category><![CDATA[South Korea energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Південна Корея]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153704</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30188-Южная_Корея.jpg" alt="Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення"/><br />Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30188-Южная_Корея.jpg" alt="Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення"/><br /><p>Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.</p>
<p><strong>Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до <strong>різкого стрибка світових нафтових котирувань</strong>.</li>
<li>Міжнародний еталон <strong>Brent досяг 107.54 долара за барель</strong>, що означає <strong>зростання на 14.85 відсотка за одну добу</strong>.</li>
<li>Ціна подолала <strong>психологічно важливу позначку 100 доларів за барель</strong>, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.</li>
<li>Причиною ескалації стали <em>авіаудари США та Ізраїлю по Ірану</em>, здійснені попереднього тижня.</li>
</ul>
<p><strong>Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку</strong></p>
<ul>
<li>Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема <strong>Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group</strong>, провели <strong>екстрені наради</strong> для оцінки наслідків енергетичної кризи.</li>
<li>Мета зустрічей — <strong>мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес</strong>.</li>
<li>Компанії також аналізують <strong>зростання вартості сировини</strong> та <strong>валютні коливання</strong>, які можуть посилити економічний тиск.</li>
<li>У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може <strong>спровокувати глобальне економічне уповільнення</strong> та навіть <strong>стагфляцію в економіці Південної Кореї</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення</strong></p>
<ul>
<li>Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.</li>
<li><strong>Korean Air</strong> повідомила, що <strong>хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального</strong>, щоб зменшити ризики коливань цін.</li>
<li>Найбільша судноплавна компанія країни <strong>HMM</strong> планує <strong>запровадити паливні надбавки</strong> до тарифів.</li>
<li>Ці заходи свідчать про спроби бізнесу <em>перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Потенційний удар по економічному зростанню</strong></p>
<ul>
<li>За оцінкою <strong>Hyundai Research Institute</strong>, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля <strong>100 доларів за барель</strong>,</li>
<li><strong>економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li>Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у <strong>макроекономічний ризик</strong> для країни.</li>
</ul>
<p><strong>Стрімке подорожчання пального всередині країни</strong></p>
<ul>
<li>У Сеулі ціна бензину вперше майже за <strong>чотири роки перевищила 1900 вон за літр</strong>.</li>
<li>Станом на 9:00 середня ціна досягла <strong>1947.4 вон за літр</strong>.</li>
<li>На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила <strong>2295 вон за літр</strong>.</li>
<li>Таке зростання викликало <strong>гостру суспільну критику</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній</strong></p>
<ul>
<li>Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що <strong>основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями</strong>.</li>
<li>До консультацій з урядом були залучені представники <strong>SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Втручання уряду для стабілізації ринку</strong></p>
<ul>
<li>Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії <strong>утриматися від надмірного підвищення цін</strong>.</li>
<li>За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із <strong>затримкою близько двох тижнів</strong>, однак цього разу вони зросли значно швидше.</li>
<li>Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків <strong>будуть жорстко припинятися</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван</p></blockquote>
<p><strong>Підготовка до можливого ресурсного шоку</strong></p>
<ul>
<li>Уряд оголосив <strong>попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію</strong>.</li>
<li>Влада працює над <strong>забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Також готується <strong>план можливого використання стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Паралельно проводяться перевірки <strong>недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії</strong>.</li>
<li>Серед можливих інструментів розглядається <strong>впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.yna.co.kr/view/AEN20260309001151320" target="_blank">en.yna.co.kr</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30188-Южная_Корея.jpg" alt="Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення"/><br /><p>Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.</p>
<p><strong>Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до <strong>різкого стрибка світових нафтових котирувань</strong>.</li>
<li>Міжнародний еталон <strong>Brent досяг 107.54 долара за барель</strong>, що означає <strong>зростання на 14.85 відсотка за одну добу</strong>.</li>
<li>Ціна подолала <strong>психологічно важливу позначку 100 доларів за барель</strong>, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.</li>
<li>Причиною ескалації стали <em>авіаудари США та Ізраїлю по Ірану</em>, здійснені попереднього тижня.</li>
</ul>
<p><strong>Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку</strong></p>
<ul>
<li>Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема <strong>Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group</strong>, провели <strong>екстрені наради</strong> для оцінки наслідків енергетичної кризи.</li>
<li>Мета зустрічей — <strong>мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес</strong>.</li>
<li>Компанії також аналізують <strong>зростання вартості сировини</strong> та <strong>валютні коливання</strong>, які можуть посилити економічний тиск.</li>
<li>У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може <strong>спровокувати глобальне економічне уповільнення</strong> та навіть <strong>стагфляцію в економіці Південної Кореї</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення</strong></p>
<ul>
<li>Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.</li>
<li><strong>Korean Air</strong> повідомила, що <strong>хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального</strong>, щоб зменшити ризики коливань цін.</li>
<li>Найбільша судноплавна компанія країни <strong>HMM</strong> планує <strong>запровадити паливні надбавки</strong> до тарифів.</li>
<li>Ці заходи свідчать про спроби бізнесу <em>перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Потенційний удар по економічному зростанню</strong></p>
<ul>
<li>За оцінкою <strong>Hyundai Research Institute</strong>, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля <strong>100 доларів за барель</strong>,</li>
<li><strong>економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li>Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у <strong>макроекономічний ризик</strong> для країни.</li>
</ul>
<p><strong>Стрімке подорожчання пального всередині країни</strong></p>
<ul>
<li>У Сеулі ціна бензину вперше майже за <strong>чотири роки перевищила 1900 вон за літр</strong>.</li>
<li>Станом на 9:00 середня ціна досягла <strong>1947.4 вон за літр</strong>.</li>
<li>На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила <strong>2295 вон за літр</strong>.</li>
<li>Таке зростання викликало <strong>гостру суспільну критику</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній</strong></p>
<ul>
<li>Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що <strong>основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями</strong>.</li>
<li>До консультацій з урядом були залучені представники <strong>SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Втручання уряду для стабілізації ринку</strong></p>
<ul>
<li>Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії <strong>утриматися від надмірного підвищення цін</strong>.</li>
<li>За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із <strong>затримкою близько двох тижнів</strong>, однак цього разу вони зросли значно швидше.</li>
<li>Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків <strong>будуть жорстко припинятися</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван</p></blockquote>
<p><strong>Підготовка до можливого ресурсного шоку</strong></p>
<ul>
<li>Уряд оголосив <strong>попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію</strong>.</li>
<li>Влада працює над <strong>забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Також готується <strong>план можливого використання стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Паралельно проводяться перевірки <strong>недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії</strong>.</li>
<li>Серед можливих інструментів розглядається <strong>впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.yna.co.kr/view/AEN20260309001151320" target="_blank">en.yna.co.kr</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/stribok-cin-na-naftu-ponad-100-dolariv-zmushuye-kompani%d1%97-pivdenno%d1%97-kore%d1%97-shukati-antikrizovi-rishennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 07:14:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153703</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br />Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів. Геополітичний фактор зростання цін на нафту Ескалація [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30187-Греция.jpg" alt="Греція готується до втручання у паливний ринок у разі зростання Brent до 100 доларів за барель"/><br /><p>Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Геополітичний фактор зростання цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала <strong>підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти</strong> на світових ринках.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель</strong>, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.</li>
<li>Грецька влада вважає, що країна <strong>не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь</strong>, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.</li>
</ul>
<p><strong>Встановлення порогу для державного втручання</strong></p>
<ul>
<li>Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що <strong>уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent</strong> для запуску антикризових заходів.</li>
<li>Якщо ціна перевищить цей рівень, <strong>будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств</strong>.</li>
<li>Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме <strong>премєрміністр Кіріакос Міцотакіс</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру</p></blockquote>
<p><strong>Можливі інструменти стабілізації паливного ринку</strong></p>
<ul>
<li>Серед заходів, які обговорюються, є <strong>обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним</strong>.</li>
<li>Греція може <strong>винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу</strong> під час саміту ЄС.</li>
<li>Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що <strong>стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів</strong>.</li>
<li>Нафтопереробні підприємства також можуть <strong>зменшити експорт нафтопродуктів</strong>, щоб посилити внутрішнє постачання.</li>
<li>Значна частина експорту грецьких НПЗ <em>не привязана до довгострокових контрактів</em>, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.</li>
</ul>
<p><strong>Динаміка цін на дизель і бензин</strong></p>
<ul>
<li>Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.</li>
<li>Середня ціна дизельного пального зросла <strong>з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня</strong>.</li>
<li>Зростання становило <strong>0.178 євро за літр</strong>.</li>
<li>Середня ціна бензину за цей період піднялася <strong>з 1.751 євро до 1.82 євро за літр</strong>.</li>
<li>Зростання бензину становило <strong>0.069 євро за літр</strong>.</li>
<li>Через швидше подорожчання дизелю <strong>різниця між цінами дизелю і бензину скорочується</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновки </strong></p>
<ul>
<li>Якщо Brent наблизиться до <strong>100 доларів за барель</strong>, Греція може застосувати <strong>адміністративне втручання у ринок пального</strong>.</li>
<li>Зростання цін на дизель демонструє <strong>високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів</strong>.</li>
<li>Наявність запасів понад <strong>90 днів</strong> і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють <strong>інструменти захисту внутрішнього ринку</strong>.</li>
<li>Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може <strong>прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://greekreporter.com/2026/03/08/greece-prepares-fuel-measures-oil-price-rise/" target="_blank">greekreporter.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/greciya-gotuyetsya-do-vtruchannya-u-palivnij-rinok-u-razi-zrostannya-brent-do-100-dolariv-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/nafta-zletila-do-84-rinok-zakladaye-rizik-realno%d1%97-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/nafta-zletila-do-84-rinok-zakladaye-rizik-realno%d1%97-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Mar 2026 07:45:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[WTI crude]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153668</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30163-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки"/><br />Світові ціни на нафту зросли на 8% за ранок 3 березня 2026 року на тлі ескалації війни навколо Ірану та фактичної зупинки танкерного трафіку через Ормузьку протоку. Ринок реагує не лише на заяви сторін, а й на практичний ефект — судновласники не ризикують проходити стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30163-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту зросли на 8% за ранок 3 березня 2026 року</strong> на тлі ескалації війни навколо Ірану та фактичної зупинки танкерного трафіку через Ормузьку протоку. Ринок реагує не лише на заяви сторін, а й на практичний ефект — судновласники не ризикують проходити стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою і газом.</p>
<h3>Ціни реагують миттєво: +8% за ранок</h3>
<p>Станом на 7:00 ранку за східноамериканським часом міжнародний еталон <strong>Brent Crude</strong> зріс на <strong>8,36%</strong> — до <strong>$84,24 за барель</strong>.</p>
<p>Американський еталон <strong>WTI Crude</strong> подолав позначку $75 і торгувався по <strong>$76,93 за барель</strong>, додавши <strong>8% за день</strong>.</p>
<ul>
<li>Напередодні, у понеділок, котирування вже підскочили на <strong>10%</strong>.</li>
<li>Сумарна динаміка за дві сесії — майже <strong>двозначне зростання</strong>.</li>
<li>Ринок переходить у фазу закладання <em>ризику фізичного дефіциту</em>, а не лише геополітичної премії.</li>
</ul>
<h3>Військова операція та фактор часу</h3>
<p>Поштовхом до нового витка зростання стала заява президента США Дональда Трампа, який повідомив, що військова операція проти Ірану під назвою <em>Epic Fury</em> може тривати довше, ніж прогнозовані чотири тижні.</p>
<blockquote><p>«Скільки буде потрібно… Від самого початку ми прогнозували чотири–п’ять тижнів, але маємо можливість діяти значно довше», — заявив Дональд Трамп.</p></blockquote>
<ul>
<li>Первинний горизонт — <strong>4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>Фактичний сигнал ринку — <strong>операція може бути безстроковою</strong>.</li>
<li>Чим довший конфлікт — тим вища ймовірність системних перебоїв у «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики</h3>
<p>Іран заявив про закриття Ормузької протоки — стратегічного морського коридору між Іраном та Оманом, через який проходить приблизно <strong>20% світової торгівлі нафтою та газом</strong>.</p>
<p>Радник командувача Корпусу вартових ісламської революції (військово-політична структура Ірану) Ебрагім Джаббарі заявив:</p>
<blockquote><p>«Протока закрита. Якщо хтось спробує пройти, герої Революційної гвардії та регулярного флоту спалять ці кораблі».</p></blockquote>
<p>Водночас Центральне командування США заперечує офіційне закриття протоки, про що повідомив телеканал Fox News.</p>
<p>Однак для ринку важливий не формальний статус «відкрита/закрита», а поведінка учасників:</p>
<ul>
<li>Судновласники та трейдери <strong>фактично припинили проходження</strong> маршруту.</li>
<li>Жодна компанія не готова перевіряти серйозність погроз Тегерана.</li>
<li>Трафік танкерів <strong>де-факто зупинено</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарій $100–120 за барель</h3>
<p>Аналітики попереджають: якщо рух через протоку не буде частково відновлений протягом <strong>трьох тижнів</strong>, ціни можуть легко досягти:</p>
<ul>
<li><strong>$100 за барель</strong> — базовий сценарій ескалації;</li>
<li><strong>$120 за барель</strong> — у разі затяжного блокування.</li>
</ul>
<p>Таким чином, нинішні $84 за Brent — це лише початковий рівень реакції на ризик, а не пікове значення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-to-84-as-Supply-Risk-Becomes-Real.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30163-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта злетіла до $84: ринок закладає ризик реальної блокади Ормузької протоки"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту зросли на 8% за ранок 3 березня 2026 року</strong> на тлі ескалації війни навколо Ірану та фактичної зупинки танкерного трафіку через Ормузьку протоку. Ринок реагує не лише на заяви сторін, а й на практичний ефект — судновласники не ризикують проходити стратегічним маршрутом, через який проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою і газом.</p>
<h3>Ціни реагують миттєво: +8% за ранок</h3>
<p>Станом на 7:00 ранку за східноамериканським часом міжнародний еталон <strong>Brent Crude</strong> зріс на <strong>8,36%</strong> — до <strong>$84,24 за барель</strong>.</p>
<p>Американський еталон <strong>WTI Crude</strong> подолав позначку $75 і торгувався по <strong>$76,93 за барель</strong>, додавши <strong>8% за день</strong>.</p>
<ul>
<li>Напередодні, у понеділок, котирування вже підскочили на <strong>10%</strong>.</li>
<li>Сумарна динаміка за дві сесії — майже <strong>двозначне зростання</strong>.</li>
<li>Ринок переходить у фазу закладання <em>ризику фізичного дефіциту</em>, а не лише геополітичної премії.</li>
</ul>
<h3>Військова операція та фактор часу</h3>
<p>Поштовхом до нового витка зростання стала заява президента США Дональда Трампа, який повідомив, що військова операція проти Ірану під назвою <em>Epic Fury</em> може тривати довше, ніж прогнозовані чотири тижні.</p>
<blockquote><p>«Скільки буде потрібно… Від самого початку ми прогнозували чотири–п’ять тижнів, але маємо можливість діяти значно довше», — заявив Дональд Трамп.</p></blockquote>
<ul>
<li>Первинний горизонт — <strong>4–5 тижнів</strong>.</li>
<li>Фактичний сигнал ринку — <strong>операція може бути безстроковою</strong>.</li>
<li>Чим довший конфлікт — тим вища ймовірність системних перебоїв у «постачанні».</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики</h3>
<p>Іран заявив про закриття Ормузької протоки — стратегічного морського коридору між Іраном та Оманом, через який проходить приблизно <strong>20% світової торгівлі нафтою та газом</strong>.</p>
<p>Радник командувача Корпусу вартових ісламської революції (військово-політична структура Ірану) Ебрагім Джаббарі заявив:</p>
<blockquote><p>«Протока закрита. Якщо хтось спробує пройти, герої Революційної гвардії та регулярного флоту спалять ці кораблі».</p></blockquote>
<p>Водночас Центральне командування США заперечує офіційне закриття протоки, про що повідомив телеканал Fox News.</p>
<p>Однак для ринку важливий не формальний статус «відкрита/закрита», а поведінка учасників:</p>
<ul>
<li>Судновласники та трейдери <strong>фактично припинили проходження</strong> маршруту.</li>
<li>Жодна компанія не готова перевіряти серйозність погроз Тегерана.</li>
<li>Трафік танкерів <strong>де-факто зупинено</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сценарій $100–120 за барель</h3>
<p>Аналітики попереджають: якщо рух через протоку не буде частково відновлений протягом <strong>трьох тижнів</strong>, ціни можуть легко досягти:</p>
<ul>
<li><strong>$100 за барель</strong> — базовий сценарій ескалації;</li>
<li><strong>$120 за барель</strong> — у разі затяжного блокування.</li>
</ul>
<p>Таким чином, нинішні $84 за Brent — це лише початковий рівень реакції на ризик, а не пікове значення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-to-84-as-Supply-Risk-Becomes-Real.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/03/nafta-zletila-do-84-rinok-zakladaye-rizik-realno%d1%97-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Геополітичний ризик недооцінений: чому ринок нафти може різко змінити напрям</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/geopolitichnij-rizik-nedoocinenij-chomu-rinok-nafti-mozhe-rizko-zminiti-napryam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/geopolitichnij-rizik-nedoocinenij-chomu-rinok-nafti-mozhe-rizko-zminiti-napryam/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 18 Feb 2026 07:13:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[shale oil]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[сланцева нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153612</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30129-Цена_падение.png" alt="Геополітичний ризик недооцінений: чому ринок нафти може різко змінити напрям"/><br />Відчуття спокою на нафтовому ринку є оманливим. Попри зростання видобутку сланцевої нафти у США та стриману реакцію котирувань на окремі санкції, потенційна ескалація між США та Іраном вже підштовхнула Brent вище $67 за барель, а WTI — понад $62. Сценарії розвитку подій коливаються від дипломатичної угоди з нарощуванням іранського видобутку до масштабного конфлікту з цінами [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30129-Цена_падение.png" alt="Геополітичний ризик недооцінений: чому ринок нафти може різко змінити напрям"/><br /><p><strong>Відчуття спокою на нафтовому ринку є оманливим.</strong> Попри зростання видобутку сланцевої нафти у США та стриману реакцію котирувань на окремі санкції, потенційна ескалація між США та Іраном вже підштовхнула <strong>Brent вище $67 за барель</strong>, а WTI — понад <strong>$62</strong>. Сценарії розвитку подій коливаються від дипломатичної угоди з нарощуванням іранського видобутку до масштабного конфлікту з цінами понад <strong>$100</strong> і ризиком блокади Ормузької протоки, через яку проходить <strong>20% світових «постачання» нафти</strong>.</p>
<h3>Геополітика знову формує премію в ціні нафти</h3>
<h4>Ілюзія стабільності</h4>
<ul>
<li>Протягом десятиліть навіть віддалена загроза війни на Близькому Сході спричиняла різкі цінові коливання.</li>
<li>Зростання видобутку сланцевої нафти у США створило відчуття, що ринок став стійкішим до шоків.</li>
<li><strong>Насправді геополітика здатна швидко змінити баланс</strong>, особливо у випадку прямого конфлікту між США та Іраном.</li>
</ul>
<p>Останнє зростання котирувань було спровоковане саме загрозою військової ескалації. Водночас санкційний тиск США на Венесуелу раніше не спричинив системного стрибка цін, що ще більше підживило впевненість «ведмедів» — гравців, які очікують зниження ринку.</p>
<h4>П’ять сценаріїв від Rystad Energy</h4>
<ul>
<li><strong>Найбільш «ведмежий» сценарій</strong> — нова ядерна угода та зняття санкцій, що призведе до зростання видобутку Ірану.</li>
<li>Обмежені удари по ядерній інфраструктурі.</li>
<li>Удари по нафтовій інфраструктурі.</li>
<li>Масштабна військова кампанія з політичною дестабілізацією.</li>
<li>Гірші варіанти — загибель верховного лідера та внутрішні заворушення.</li>
</ul>
<p>Навіть у песимістичних сценаріях аналітики очікують <strong>зростання ціни лише на $10–15 за барель</strong> через падіння видобутку Ірану, який нині становить близько <strong>3,2 млн барелів на добу</strong>. Проте у разі розширення конфлікту на весь регіон котирування можуть перевищити <strong>$100</strong>.</p>
<h4>Ормузька протока — вузьке місце світового ринку</h4>
<p>За оцінками, короткочасна блокада протоки може тимчасово вивести з ринку до <strong>20% глобальних обсягів</strong>, що історично здатне спричинити <strong>стрибок цін до 80%</strong>.</p>
<blockquote><p>«У США обсяг нафти, необхідний для виробництва одиниці ВВП, знизився приблизно на чверть із 2011 року», — зазначають Діна Есфандіарі та Зіяд Дауд.</p></blockquote>
<ul>
<li>Підвищення енергоефективності частково пом’якшує економічний удар.</li>
<li><em>Інфляція зменшує реальну купівельну спроможність $100 за барель</em>, але це слабка втіха для споживачів.</li>
<li>Попри прогрес, нафта залишається <strong>головним первинним джерелом енергії у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Китай як фактор стабілізації</h4>
<ul>
<li>Китай — найбільший імпортер нафти у світі та ключовий покупець іранської сировини.</li>
<li>Протягом року країна купує більше нафти, ніж переробляє.</li>
<li>Будуються нові сховища для накопичення запасів.</li>
<li><strong>Фактично Пекін страхує себе від майбутніх шоків</strong>, тоді як більшість країн не має подібної можливості.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть якщо повномасштабна війна на Близькому Сході виглядає малоймовірною, сам факт її потенційності формує премію ризику. Для країн імпортерів це означає необхідність готуватися до сценаріїв різких коливань — від помірного подорожчання на $10–15 до екстремального стрибка понад $100 за барель.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Bears-Are-Dangerously-Underestimating-Geopolitical-Risk.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30129-Цена_падение.png" alt="Геополітичний ризик недооцінений: чому ринок нафти може різко змінити напрям"/><br /><p><strong>Відчуття спокою на нафтовому ринку є оманливим.</strong> Попри зростання видобутку сланцевої нафти у США та стриману реакцію котирувань на окремі санкції, потенційна ескалація між США та Іраном вже підштовхнула <strong>Brent вище $67 за барель</strong>, а WTI — понад <strong>$62</strong>. Сценарії розвитку подій коливаються від дипломатичної угоди з нарощуванням іранського видобутку до масштабного конфлікту з цінами понад <strong>$100</strong> і ризиком блокади Ормузької протоки, через яку проходить <strong>20% світових «постачання» нафти</strong>.</p>
<h3>Геополітика знову формує премію в ціні нафти</h3>
<h4>Ілюзія стабільності</h4>
<ul>
<li>Протягом десятиліть навіть віддалена загроза війни на Близькому Сході спричиняла різкі цінові коливання.</li>
<li>Зростання видобутку сланцевої нафти у США створило відчуття, що ринок став стійкішим до шоків.</li>
<li><strong>Насправді геополітика здатна швидко змінити баланс</strong>, особливо у випадку прямого конфлікту між США та Іраном.</li>
</ul>
<p>Останнє зростання котирувань було спровоковане саме загрозою військової ескалації. Водночас санкційний тиск США на Венесуелу раніше не спричинив системного стрибка цін, що ще більше підживило впевненість «ведмедів» — гравців, які очікують зниження ринку.</p>
<h4>П’ять сценаріїв від Rystad Energy</h4>
<ul>
<li><strong>Найбільш «ведмежий» сценарій</strong> — нова ядерна угода та зняття санкцій, що призведе до зростання видобутку Ірану.</li>
<li>Обмежені удари по ядерній інфраструктурі.</li>
<li>Удари по нафтовій інфраструктурі.</li>
<li>Масштабна військова кампанія з політичною дестабілізацією.</li>
<li>Гірші варіанти — загибель верховного лідера та внутрішні заворушення.</li>
</ul>
<p>Навіть у песимістичних сценаріях аналітики очікують <strong>зростання ціни лише на $10–15 за барель</strong> через падіння видобутку Ірану, який нині становить близько <strong>3,2 млн барелів на добу</strong>. Проте у разі розширення конфлікту на весь регіон котирування можуть перевищити <strong>$100</strong>.</p>
<h4>Ормузька протока — вузьке місце світового ринку</h4>
<p>За оцінками, короткочасна блокада протоки може тимчасово вивести з ринку до <strong>20% глобальних обсягів</strong>, що історично здатне спричинити <strong>стрибок цін до 80%</strong>.</p>
<blockquote><p>«У США обсяг нафти, необхідний для виробництва одиниці ВВП, знизився приблизно на чверть із 2011 року», — зазначають Діна Есфандіарі та Зіяд Дауд.</p></blockquote>
<ul>
<li>Підвищення енергоефективності частково пом’якшує економічний удар.</li>
<li><em>Інфляція зменшує реальну купівельну спроможність $100 за барель</em>, але це слабка втіха для споживачів.</li>
<li>Попри прогрес, нафта залишається <strong>головним первинним джерелом енергії у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Китай як фактор стабілізації</h4>
<ul>
<li>Китай — найбільший імпортер нафти у світі та ключовий покупець іранської сировини.</li>
<li>Протягом року країна купує більше нафти, ніж переробляє.</li>
<li>Будуються нові сховища для накопичення запасів.</li>
<li><strong>Фактично Пекін страхує себе від майбутніх шоків</strong>, тоді як більшість країн не має подібної можливості.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть якщо повномасштабна війна на Близькому Сході виглядає малоймовірною, сам факт її потенційності формує премію ризику. Для країн імпортерів це означає необхідність готуватися до сценаріїв різких коливань — від помірного подорожчання на $10–15 до екстремального стрибка понад $100 за барель.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Bears-Are-Dangerously-Underestimating-Geopolitical-Risk.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/geopolitichnij-rizik-nedoocinenij-chomu-rinok-nafti-mozhe-rizko-zminiti-napryam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/29/brent-perevishhila-70-na-tli-vijskovix-pogroz-iranu-ta-strukturnogo-deficitu-investicij-u-vidobutok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/29/brent-perevishhila-70-na-tli-vijskovix-pogroz-iranu-ta-strukturnogo-deficitu-investicij-u-vidobutok/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 09:39:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153560</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30093-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток"/><br />Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти. Brent вище $70: що стало тригером Brent зріс на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30093-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток"/><br /><p>Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти.</p>
<h3>Brent вище $70: що стало тригером</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> зріс на <strong>4,71%</strong> — до <strong>$71,62 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> додав <strong>4,79%</strong>, до <strong>$66,24 за барель</strong>.</li>
<li>Зростання стало першим проривом рівня $70 з початку осені 2025 року.</li>
</ul>
<p>Ключовим чинником стали публікації Дональда Трампа в Truth Social із попередженнями Ірану про можливе військове реагування та повідомлення про перекидання авіаносної ударної групи США на чолі з <em>USS Abraham Lincoln</em> до Перської затоки.</p>
<blockquote><p>«Наступна атака буде значно гіршою. Не допустіть цього знову», — заявив Дональд Трамп, закликавши Тегеран укласти угоду та відмовитися від ядерних амбіцій.</p></blockquote>
<h3>Реакція Ірану та страхи ринку</h3>
<p>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у відповідь заявив, що іранські сили готові до негайної та жорсткої відповіді на будь-яку агресію.</p>
<ul>
<li>Ринок заклав <strong>геополітичну премію</strong> в ціну нафти.</li>
<li>Аналітики ING відзначили зростання нервозності через <em>потенційні перебої постачання</em>, навіть без фактичних збоїв.</li>
<li>Перська затока та Ормузька протока залишаються <strong>критичними вузькими місцями</strong> глобального нафтового постачання.</li>
</ul>
<p>У соціальних мережах аналітичні стрічки фіксували прямий зв’язок між заявами Трампа та стрибком цін на нафту майже на <strong>5%</strong>, паралельно зі зростанням попиту на захисні активи — золото та оборонні акції.</p>
<h3>Недоінвестування у видобуток: прихована загроза</h3>
<p>Геополітичні ризики накладаються на структурну проблему галузі — різке падіння інвестицій у розвідку та видобуток.</p>
<ul>
<li>Світові відкриття традиційних родовищ скоротилися з <strong>понад 20 млрд барелів нафтового еквівалента</strong> на рік на початку 2010-х до <strong>5,5 млрд</strong> у 2023–вересні 2025 років.</li>
<li>Витрати на розвідку стагнують на рівні <strong>$50–60 млрд</strong> на рік проти піку <strong>$115 млрд</strong> у 2013 році.</li>
<li><strong>80%</strong> нафтовидобутку та <strong>90%</strong> газовидобутку припадає на родовища після піку виробництва.</li>
<li>Середні темпи падіння: <strong>5,6%</strong> на рік для нафти та <strong>6,8%</strong> для газу.</li>
</ul>
<p>За відсутності нових інвестицій видобуток нафти може скорочуватися на <strong>8% щороку</strong>, що еквівалентно втраті <strong>понад 5,5 млн барелів на добу</strong> — сумарного видобутку Бразилії та Норвегії.</p>
<p>Очікувані інвестиції у upstream у 2025 році становлять <strong>$570 млрд</strong>, але <strong>90%</strong> цієї суми лише компенсують природне падіння видобутку, і лише <strong>10%</strong> спрямовані на зростання.</p>
<h3>«Ідеальний шторм» для цін на сировину</h3>
<p>Поєднання військово-політичної напруги та інвестиційного дефіциту формує умови для тривалого зростання цін на нафту, синхронного з іншими товарами.</p>
<ul>
<li><strong>Золото</strong> — понад <strong>$5 200</strong> за тройську унцію.</li>
<li><strong>Мідь</strong> — <strong>$6,14</strong> за фунт.</li>
<li><strong>Платина</strong> — <strong>$2 579</strong> за тройську унцію.</li>
</ul>
<p>Попит на нафту, за оцінками, вийде на плато лише у 2030-х роках, тоді як попит на природний газ зростатиме щонайменше до 2035 року. За ескалації конфлікту Brent може наблизитися до <strong>$80 за барель</strong> і вище.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energynewsbeat.co/">Energy News Beat</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30093-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток"/><br /><p>Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти.</p>
<h3>Brent вище $70: що стало тригером</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> зріс на <strong>4,71%</strong> — до <strong>$71,62 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> додав <strong>4,79%</strong>, до <strong>$66,24 за барель</strong>.</li>
<li>Зростання стало першим проривом рівня $70 з початку осені 2025 року.</li>
</ul>
<p>Ключовим чинником стали публікації Дональда Трампа в Truth Social із попередженнями Ірану про можливе військове реагування та повідомлення про перекидання авіаносної ударної групи США на чолі з <em>USS Abraham Lincoln</em> до Перської затоки.</p>
<blockquote><p>«Наступна атака буде значно гіршою. Не допустіть цього знову», — заявив Дональд Трамп, закликавши Тегеран укласти угоду та відмовитися від ядерних амбіцій.</p></blockquote>
<h3>Реакція Ірану та страхи ринку</h3>
<p>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у відповідь заявив, що іранські сили готові до негайної та жорсткої відповіді на будь-яку агресію.</p>
<ul>
<li>Ринок заклав <strong>геополітичну премію</strong> в ціну нафти.</li>
<li>Аналітики ING відзначили зростання нервозності через <em>потенційні перебої постачання</em>, навіть без фактичних збоїв.</li>
<li>Перська затока та Ормузька протока залишаються <strong>критичними вузькими місцями</strong> глобального нафтового постачання.</li>
</ul>
<p>У соціальних мережах аналітичні стрічки фіксували прямий зв’язок між заявами Трампа та стрибком цін на нафту майже на <strong>5%</strong>, паралельно зі зростанням попиту на захисні активи — золото та оборонні акції.</p>
<h3>Недоінвестування у видобуток: прихована загроза</h3>
<p>Геополітичні ризики накладаються на структурну проблему галузі — різке падіння інвестицій у розвідку та видобуток.</p>
<ul>
<li>Світові відкриття традиційних родовищ скоротилися з <strong>понад 20 млрд барелів нафтового еквівалента</strong> на рік на початку 2010-х до <strong>5,5 млрд</strong> у 2023–вересні 2025 років.</li>
<li>Витрати на розвідку стагнують на рівні <strong>$50–60 млрд</strong> на рік проти піку <strong>$115 млрд</strong> у 2013 році.</li>
<li><strong>80%</strong> нафтовидобутку та <strong>90%</strong> газовидобутку припадає на родовища після піку виробництва.</li>
<li>Середні темпи падіння: <strong>5,6%</strong> на рік для нафти та <strong>6,8%</strong> для газу.</li>
</ul>
<p>За відсутності нових інвестицій видобуток нафти може скорочуватися на <strong>8% щороку</strong>, що еквівалентно втраті <strong>понад 5,5 млн барелів на добу</strong> — сумарного видобутку Бразилії та Норвегії.</p>
<p>Очікувані інвестиції у upstream у 2025 році становлять <strong>$570 млрд</strong>, але <strong>90%</strong> цієї суми лише компенсують природне падіння видобутку, і лише <strong>10%</strong> спрямовані на зростання.</p>
<h3>«Ідеальний шторм» для цін на сировину</h3>
<p>Поєднання військово-політичної напруги та інвестиційного дефіциту формує умови для тривалого зростання цін на нафту, синхронного з іншими товарами.</p>
<ul>
<li><strong>Золото</strong> — понад <strong>$5 200</strong> за тройську унцію.</li>
<li><strong>Мідь</strong> — <strong>$6,14</strong> за фунт.</li>
<li><strong>Платина</strong> — <strong>$2 579</strong> за тройську унцію.</li>
</ul>
<p>Попит на нафту, за оцінками, вийде на плато лише у 2030-х роках, тоді як попит на природний газ зростатиме щонайменше до 2035 року. За ескалації конфлікту Brent може наблизитися до <strong>$80 за барель</strong> і вище.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energynewsbeat.co/">Energy News Beat</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/29/brent-perevishhila-70-na-tli-vijskovix-pogroz-iranu-ta-strukturnogo-deficitu-investicij-u-vidobutok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Citi прогнозує Brent на рівні $70 за барель на тлі зростання геополітичних ризиків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/citi-prognozuye-brent-na-rivni-70-za-barel-na-tli-zrostannya-geopolitichnix-rizikiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/citi-prognozuye-brent-na-rivni-70-za-barel-na-tli-zrostannya-geopolitichnix-rizikiv/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 06:55:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153519</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30064-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Citi прогнозує Brent на рівні $70 за барель на тлі зростання геополітичних ризиків"/><br />Аналітики інвестиційного банку Citi підвищили короткостроковий прогноз ціни на нафту Brent до $70 за барель у горизонті найближчих трьох місяців. Ключовим чинником названо загострення геополітичних ризиків навколо Ірану та росії, попри те що світовий ринок нафти залишається перенасиченим і фундаментальний баланс пропозиції та попиту є відносно м’яким. Геополітичні ризики та очікування ринку За оцінками Citi, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30064-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Citi прогнозує Brent на рівні $70 за барель на тлі зростання геополітичних ризиків"/><br /><p>Аналітики інвестиційного банку Citi підвищили короткостроковий прогноз ціни на нафту Brent до <strong>$70 за барель</strong> у горизонті найближчих трьох місяців. Ключовим чинником названо загострення геополітичних ризиків навколо Ірану та росії, попри те що світовий ринок нафти залишається <em>перенасиченим</em> і фундаментальний баланс пропозиції та попиту є відносно м’яким.</p>
<h3>Геополітичні ризики та очікування ринку</h3>
<p>За оцінками Citi, ринок почав закладати у ціни ризик потенційного військового удару США по Ірану та можливих збоїв у регіональних ланцюгах постачання. На цьому тлі котирування Brent зросли приблизно на <strong>1%</strong> і перевищили рівень <strong>$66 за барель</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий прогноз</strong>: Citi підвищив оцінку на 0–3 місяці з <strong>$65</strong> до <strong>$70 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Причина перегляду</strong>: зростання політичної напруги та ризиків логістичних ускладнень.</li>
<li><strong>Ринкова реакція</strong>: інвестори почали враховувати сценарії обмежених збоїв у постачанні.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Ми вважаємо, що це ралі нафти має потенціал вийти за межі нашого попереднього діапазону $55–65 за барель у найближчі дні”, — зазначили аналітики Citi.</p></blockquote>
<h3>Фундаментальні фактори: чому зростання обмежене</h3>
<p>Водночас Citi наголошує, що нинішня ситуація істотно відрізняється від червня 2025 року, коли удари США по Ірану відбувалися в умовах більш напруженого балансу ринку. Наразі світовий ринок є <strong>переповненим пропозицією</strong>, що стримує довготривале зростання цін.</p>
<ul>
<li><strong>Баланс ринку</strong>: пропозиція перевищує попит, що знижує ефект навіть від різких геополітичних новин.</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong>: країни альянсу зберігають можливість нарощування видобутку з <em>другого кварталу 2026 року</em> у разі суттєвих збоїв.</li>
<li><strong>Політичний чинник США</strong>: адміністрація президента США зацікавлена у нижчих цінах на нафту, що стимулює стримування ринку.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Баланс нафти нині значно м’якший, ніж раніше, а будь-які цінові сплески створюють простір для хеджування з боку виробників”, — йдеться в аналітичній записці Citi.</p></blockquote>
<h3>Іран: політичні ризики без негайної загрози видобутку</h3>
<p>Аналітики Citi звертають увагу, що масові протести в Ірані та їх жорстке придушення відбуваються далеко від ключових нафтовидобувних регіонів, зокрема провінції Хузестан.</p>
<ul>
<li><strong>Хузестан</strong>: забезпечує близько <strong>2,5–3,0 млн барелів на добу</strong> видобувних потужностей.</li>
<li><strong>Ризик фізичних збоїв</strong>: у короткостроковій перспективі оцінюється як низький.</li>
<li><strong>Основні загрози</strong>: політичні та логістичні тертя, а не прямі зупинки видобутку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, вплив на іранський експорт та глобальні потоки нафти, за оцінкою Citi, залишається <em>обмеженим</em>.</p>
<h3>Перспектива цін: ралі як короткочасне явище</h3>
<p>Citi підкреслює, що навіть зростання Brent вище <strong>$70 за барель</strong> матиме тимчасовий характер. У міру подальшого послаблення балансу ринку в першій половині року банк рекомендує інвесторам <strong>фіксувати прибуток</strong> у разі такого сценарію.</p>
<ul>
<li><strong>$70+</strong>: розглядається як короткий сплеск, а не нова рівновага ринку.</li>
<li><strong>Стратегія</strong>: продаж на піках через очікуване зростання пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: короткострокові цінові сплески на Brent можуть впливати на імпортні ціни, але перенасичений ринок знижує ризик тривалого дефіциту.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: основні ризики пов’язані не з фізичною нестачею нафти, а з логістичними ускладненнями.</li>
</ul>
<h3>Критична інфраструктура</h3>
<ul>
<li><strong>Військовий вимір</strong>: геополітичні конфлікти підвищують значення захисту маршрутів постачання.</li>
<li><strong>Економічний вимір</strong>: стабільність світової пропозиції створює передумови для прогнозованості імпорту.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong>: короткі цінові ралі можуть підвищувати закупівельну вартість, але не формують довгострокового тренду.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong>: надлишкова пропозиція на глобальному ринку стримує маржу постачальників.</li>
</ul>
<h3><strong>Висновок</strong>:</h3>
<p>Навіть за умов загострення геополітики світовий нафтовий ринок залишається достатньо гнучким, а ризики для фізичного постачання є обмеженими. Це знижує ймовірність тривалого цінового тиску на імпортні ринки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Citi-Sees-70-Brent-in-Near-Term-as-Geopolitical-Risks-Mount.html">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30064-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Citi прогнозує Brent на рівні $70 за барель на тлі зростання геополітичних ризиків"/><br /><p>Аналітики інвестиційного банку Citi підвищили короткостроковий прогноз ціни на нафту Brent до <strong>$70 за барель</strong> у горизонті найближчих трьох місяців. Ключовим чинником названо загострення геополітичних ризиків навколо Ірану та росії, попри те що світовий ринок нафти залишається <em>перенасиченим</em> і фундаментальний баланс пропозиції та попиту є відносно м’яким.</p>
<h3>Геополітичні ризики та очікування ринку</h3>
<p>За оцінками Citi, ринок почав закладати у ціни ризик потенційного військового удару США по Ірану та можливих збоїв у регіональних ланцюгах постачання. На цьому тлі котирування Brent зросли приблизно на <strong>1%</strong> і перевищили рівень <strong>$66 за барель</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий прогноз</strong>: Citi підвищив оцінку на 0–3 місяці з <strong>$65</strong> до <strong>$70 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Причина перегляду</strong>: зростання політичної напруги та ризиків логістичних ускладнень.</li>
<li><strong>Ринкова реакція</strong>: інвестори почали враховувати сценарії обмежених збоїв у постачанні.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Ми вважаємо, що це ралі нафти має потенціал вийти за межі нашого попереднього діапазону $55–65 за барель у найближчі дні”, — зазначили аналітики Citi.</p></blockquote>
<h3>Фундаментальні фактори: чому зростання обмежене</h3>
<p>Водночас Citi наголошує, що нинішня ситуація істотно відрізняється від червня 2025 року, коли удари США по Ірану відбувалися в умовах більш напруженого балансу ринку. Наразі світовий ринок є <strong>переповненим пропозицією</strong>, що стримує довготривале зростання цін.</p>
<ul>
<li><strong>Баланс ринку</strong>: пропозиція перевищує попит, що знижує ефект навіть від різких геополітичних новин.</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong>: країни альянсу зберігають можливість нарощування видобутку з <em>другого кварталу 2026 року</em> у разі суттєвих збоїв.</li>
<li><strong>Політичний чинник США</strong>: адміністрація президента США зацікавлена у нижчих цінах на нафту, що стимулює стримування ринку.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Баланс нафти нині значно м’якший, ніж раніше, а будь-які цінові сплески створюють простір для хеджування з боку виробників”, — йдеться в аналітичній записці Citi.</p></blockquote>
<h3>Іран: політичні ризики без негайної загрози видобутку</h3>
<p>Аналітики Citi звертають увагу, що масові протести в Ірані та їх жорстке придушення відбуваються далеко від ключових нафтовидобувних регіонів, зокрема провінції Хузестан.</p>
<ul>
<li><strong>Хузестан</strong>: забезпечує близько <strong>2,5–3,0 млн барелів на добу</strong> видобувних потужностей.</li>
<li><strong>Ризик фізичних збоїв</strong>: у короткостроковій перспективі оцінюється як низький.</li>
<li><strong>Основні загрози</strong>: політичні та логістичні тертя, а не прямі зупинки видобутку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, вплив на іранський експорт та глобальні потоки нафти, за оцінкою Citi, залишається <em>обмеженим</em>.</p>
<h3>Перспектива цін: ралі як короткочасне явище</h3>
<p>Citi підкреслює, що навіть зростання Brent вище <strong>$70 за барель</strong> матиме тимчасовий характер. У міру подальшого послаблення балансу ринку в першій половині року банк рекомендує інвесторам <strong>фіксувати прибуток</strong> у разі такого сценарію.</p>
<ul>
<li><strong>$70+</strong>: розглядається як короткий сплеск, а не нова рівновага ринку.</li>
<li><strong>Стратегія</strong>: продаж на піках через очікуване зростання пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: короткострокові цінові сплески на Brent можуть впливати на імпортні ціни, але перенасичений ринок знижує ризик тривалого дефіциту.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: основні ризики пов’язані не з фізичною нестачею нафти, а з логістичними ускладненнями.</li>
</ul>
<h3>Критична інфраструктура</h3>
<ul>
<li><strong>Військовий вимір</strong>: геополітичні конфлікти підвищують значення захисту маршрутів постачання.</li>
<li><strong>Економічний вимір</strong>: стабільність світової пропозиції створює передумови для прогнозованості імпорту.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong>: короткі цінові ралі можуть підвищувати закупівельну вартість, але не формують довгострокового тренду.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong>: надлишкова пропозиція на глобальному ринку стримує маржу постачальників.</li>
</ul>
<h3><strong>Висновок</strong>:</h3>
<p>Навіть за умов загострення геополітики світовий нафтовий ринок залишається достатньо гнучким, а ризики для фізичного постачання є обмеженими. Це знижує ймовірність тривалого цінового тиску на імпортні ринки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Citi-Sees-70-Brent-in-Near-Term-as-Geopolitical-Risks-Mount.html">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/citi-prognozuye-brent-na-rivni-70-za-barel-na-tli-zrostannya-geopolitichnix-rizikiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/brent-crude/feed/ ) in 0.26623 seconds, on Jul 16th, 2026 at 7:38 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 16th, 2026 at 8:38 pm UTC -->