Ескалація атак хуситів на об’єкти Саудівської Аравії може мати негативні наслідки для світової економіки, попередила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Серед головних ризиків — подальше зростання цін на енергію, скорочення експорту нафти й газу та погіршення умов для неенергетичних секторів економіки.

МВФ бачить ризики далеко за межами Саудівської Аравії

Виступаючи на спільному заході МВФ і Світового банку в Таїланді, Георгієва зазначила, що Саудівська Аравія зберігає відносну стійкість і має кращі економічні перспективи, ніж більшість сусідніх країн. Це пов’язано з диверсифікацією економіки останніх років і спробами зменшити частку нафтових доходів у державному бюджеті.

Водночас ситуація залишається складною. За оцінкою Георгієвої, існує високий ризик подальшого зростання цін на енергоносії та потенційного уповільнення перегонів у сфері штучного інтелекту.

«Майже повне закриття Ормузу, а тепер і перебої в Червоному морі різко скоротили експорт нафти й газу; пошкодження енергетичних об’єктів зменшило виробничі потужності; а діяльність поза вуглеводневим сектором була обмежена через скорочення торгівлі, ослаблення ділової впевненості та зростання цін на товари першої необхідності», — заявила Крісталіна Георгієва.

Хусити заявили про продовження атак

Хусити в Ємені пообіцяли нові удари по цілях у Саудівській Аравії після атак протягом останнього тижня на штаб-квартиру Aramco, об’єкти в Дахрані, нафтопереробний завод у Ер-Ріяді та аеропорт Ер-Ріяда.

Конфлікт розширюється на тлі бойових дій сил під керівництвом Саудівської Аравії проти хуситів за контроль над більшою частиною узбережжя Ємену, яке виходить до Червоного моря та стратегічної Баб-ель-Мандебської протоки.

Маршрут через Баб-ель-Мандеб має критичне значення для саудівського експорту

Через Баб-ель-Мандеб зазвичай проходять саудівські нафтові постачання з порту Янбу до Азії. Через бойові дії в Червоному морі Саудівська Аравія почала перенаправляти експорт назад до Перської затоки.

Для вивезення нафти використовується перевалка з судна на судно: ресурс проводять через Ормузьку протоку, після чого завантажують на супертанкери в Оманській затоці.

Ризики зростають і в Ормузькій протоці

Іран одночасно посилює атаки в районі Перської затоки. Лише в середу в Ормузькій протоці затонули два судна.

Одним із них було контейнерне судно, яке зазнало удару під час проходження протокою. Друге — суховантаж, уражений ще наприкінці вересня.

Таким чином, ризики одночасно зростають на двох ключових маршрутах — у Червоному морі та Ормузькій протоці. На цьому тлі МВФ попереджає, що наслідки атак на саудівську інфраструктуру можуть поширитися далеко за межі регіону через енергетичні ціни, зовнішню торгівлю та загальне погіршення економічної впевненості.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Нафта залишається вище $100 за барель попри корекцію, а Standard Chartered очікує збереження підвищеної геополітичної премії через затяжний конфлікт США та Ірану, пошкодження саудівського нафтопроводу East-West і нові ризики для судноплавства в Червоному морі.

Альтернативний маршрут в обхід Ормузу сам став вразливим

Brent із постачанням у листопаді в середу о 14:18 за східним часом США знижувався на 2,88% до $105,6 за барель, WTI з постачанням у жовтні — на 3,33% до $102,3 за барель.

Федеральна резервна система США підвищила ставку на 25 базисних пунктів до діапазону 3,75-4,00% — уперше з 2023 року. Представники ФРС також спрогнозували ще одне підвищення ставки до кінця року. Вищі ставки можуть стримувати нафтові ціни через охолодження економічної активності, зміцнення долара та збільшення вартості зберігання запасів.

Водночас аналітики Standard Chartered вважають, що глухий кут між США та Іраном і фізичні ризики для регіонального експорту підтримуватимуть нафту на вищому рівні.

Переговори щодо Ормузу відкладено

Заплановану зустріч Ірану та арабських держав Перської затоки щодо комерційного судноплавства через Ормузьку протоку у вівторок відклали через відсутність спільної позиції арабських країн.

Додаткове загострення створили події в Червоному морі та Саудівській Аравії. Минулого тижня пов’язані з Іраном хусити в Ємені захопили стратегічний порт Моха на узбережжі Червоного моря та завдали масованих ударів дронами й ракетами по авіабазі King Khalid у Саудівській Аравії.

Після цього удар дрона з Іраку пошкодив ключову насосну станцію саудівського нафтопроводу East-West поблизу Ер-Ріяда та Медіни. Через атаки Саудівська Аравія була змушена зупинити East-West — важливий альтернативний експортний маршрут, що дозволяє обходити Ормузьку протоку.

StanChart: ризик для експорту Саудівської Аравії суттєво зріс

За оцінкою Standard Chartered, пошкодження нафтопроводу суттєво підвищує короткостроковий ризик для експорту сирої нафти. Ключовий маршрут до Янбу може залишатися переважно недоступним кілька тижнів.

StanChart оцінює, що Саудівська Аравія має приблизно тижневий запас сирої нафти в портах для підтримання нинішніх темпів експорту. Тривалий простій трубопроводу може змусити королівство більше покладатися на вже обмежені маршрути через Ормуз і поставити під ризик значний обсяг експорту.

Одночасно просування хуситів уздовж узбережжя Червоного моря та біля Баб-ель-Мандебської протоки підвищує ризики для танкерного руху. Це може збільшити витрати на страхування воєнних ризиків, фрахт і зміну маршрутів.

Обхід одного вузького місця створив інше

StanChart вказує на слабкість ринкової моделі альтернативних маршрутів. East-West був частиною рішення для обходу Ормузької протоки, але сам трубопровід тепер став об’єктом ризику. Альтернативний морський маршрут через Червоне море та Баб-ель-Мандеб також перебуває під посиленим геополітичним тиском.

У результаті проблема полягає не лише у меншій доступності нафти, а й у вищій вартості та меншій надійності транспортування барелів із Перської затоки. За оцінкою StanChart, геополітична премія в нафтових цінах залишатиметься підвищеною, хоча ринок і надалі може різко коригуватися на позитивних новинах.

Європейський газовий ринок також залишається напруженим

Ф’ючерси на нідерландський TTF знизилися з майже чотирирічного максимуму €82,84/МВт·год минулого тижня до €77,66/МВт·год у середу. Проте Standard Chartered вважає європейський газовий ринок «бичачим» через конкуренцію між опалювальним попитом і закачуванням газу до сховищ.

За даними Gas Infrastructure Europe, європейські сховища заповнені приблизно на 68% — на 16,3 відсоткового пункта нижче за п’ятирічний сезонний середній рівень. Потоки катарського СПГ залишаються сильно обмеженими.

Найнижчі рівні запасів серед названих країн мають Німеччина — близько 56% і Нідерланди — близько 52,5%. Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе розширила осінній тендер Long Term Options, запропонувавши фінансові стимули для залучення додаткових постачань газу. Uniper і SEFE також погодилися активніше закачувати газ до сховищ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Reuters і Le Monde English 14 вересня 2026 року повідомили про посилення ризиків для судноплавства через Червоне море та Баб-ель-Мандеб. У центрі уваги — атаки хуситів, загрози для альтернативних маршрутів експорту нафти, рекордні ставки танкерного фрахту та дефіцит бункерного пального.

Ризики у Червоному морі та біля Баб-ель-Мандебу стали фактором зростання витрат для морських енергетичних маршрутів

Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що транспортування нафти стає складнішим і дорожчим через загрози для ключових морських маршрутів. За повідомленням агентства, хусити посилили тиск на судноплавство у районі Баб-ель-Мандебу — протоки між Аравійським півостровом та Африкою, яка має значення для потоків енергоносіїв через Червоне море.

За даними Reuters, судна продовжували використовувати коридор Червого моря, але загрози вже вплинули на вартість перевезень: ставки танкерного фрахту досягли рекордних рівнів, а бункерне пальне, яке використовується для заправлення суден, опинилося у дефіциті. Агентство також повідомило про атаки дронами на саудівський нафтопровід East-West, який є альтернативним маршрутом до Ормузької протоки.

На ринку це відбилося через різке подорожчання нафти. За даними Reuters, Brent зріс на 3% — до 107,81 долара за барель, а американська нафта піднялася на 2,9% — до 102,94 долара за барель. Для ринку нафтопродуктів такі зміни важливі через вплив вартості сировини та морської логістики на кінцеву ціну пального.

Судноплавні компанії знижують видимість маршрутів

Le Monde English того ж дня повідомила, що хусити встановили контроль над Мохою і сусідніми островами, посиливши ризики для Баб-ель-Мандебу. За матеріалом видання, важливість цієї протоки зросла після блокади Ормузької протоки, оскільки вона стала частиною альтернативної схеми руху енергетичних вантажів.

Le Monde English також повідомила, що судноплавні компанії, зокрема Maersk і CMA CGM, вимикали транспондери під час проходження протоки через підвищені ризики. Перенаправлення суден навколо мису Доброї Надії може збільшувати тривалість рейсів і витрати на перевезення.

За повідомленням Le Monde English, ситуація спричинила зростання цін на нафту на 8% і посилила інфляційні ризики у Європі та США. Хусити заявляли про безпечний прохід для несаудівських суден, однак матеріал підкреслює збереження невизначеності для морської торгівлі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters, Le Monde English.

Reuters 12 вересня 2026 року повідомило, що просування хуситів до острова Перім створило новий ризик для входу до Червоного моря. Подія має ринкове значення, оскільки частина саудівських нафтових потоків була переорієнтована до портів Червоного моря після порушення судноплавства через Ормузьку протоку.

Контроль над підходами до Баб-ель-Мандебу може обмежити ще один ключовий маршрут світової торгівлі нафтою

За даними Reuters, хусити 11 вересня досягли острова Перім у Баб-ель-Мандебській протоці. Це розташування має значення для судноплавства, оскільки Баб-ель-Мандеб є одним із ключових вузлів між Червоним морем і Аденською затокою.

Агентство зазначило, що просування хуситів може дати їм можливість тиснути на рух суден через вхід до Червоного моря. Для нафтового ринку це особливо важливо після того, як порушення в Ормузькій протоці змусило Саудівську Аравію більше покладатися на порти Червоного моря для експорту нафти.

Reuters навело оцінку, що до війни Ормузька протока була виходом із Перської затоки для приблизно п’ятої частини світового постачання нафти. Потенційне закриття або обмеження Баб-ель-Мандебу, за матеріалом агентства, могло б зачепити ще 7% світового постачання нафтопродуктів і близько 12% світової торгівлі.

Президент США Дональд Трамп, за даними Reuters, повідомив саудівському наслідному принцу, що США ділитимуться розвідувальною інформацією, але наразі не планують прямої військової участі. Представник адміністрації США заявив агентству, що Вашингтон залишається прихильним до свободи судноплавства і підтримки партнерів, однак не навів окремих ринкових оцінок.

Значення цієї події для паливного ринку полягає у ризику одночасного тиску на два морські вузли. Якщо рух через Ормуз і Баб-ель-Мандеб ускладнюється одночасно, ринок отримує додаткові витрати на доставку, ризики затримок і премії за безпеку, які можуть впливати на вартість сирої нафти та продуктів переробки.

«Це завжди був найгірший сценарій. Це величезний обсяг важелів впливу на світову економіку», — заявив колишній помічник держсекретаря США з питань Близького Сходу Девід Шенкер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни на сиру нафту готові до подальшого зростання, оскільки світові запаси скорочуються швидше, а Китай повернувся до значно більших закупівель, ніж навесні. Про це заявила засновниця Energy Aspects і директорка з ринкової аналітики Амріта Сен.

Скорочення запасів і повернення Китаю на ринок посилюють ціновий тиск

За словами Амріти Сен в ефірі CNBC у п’ятницю, траєкторія нафтових цін спрямована вгору. Ключові чинники — прискорення відбору світових запасів і відновлення закупівель сирої нафти Китаєм після весняного провалу.

Сен зазначила, що посилення ризиків для судноплавства на Близькому Сході, включно з атаками на танкери в Ормузькій протоці та загрозою хуситів у Червоному морі, ускладнює постачання сирої нафти на азійські НПЗ.

«Якщо скасування і затримки в Ормузі збережуться, єдиним варіантом для азійських НПЗ буде скорочення перероблення», — заявила Амріта Сен.

Після серпневого відновлення потоків судновласники знову обережні

Після зростання нафтових потоків через Ормузьку протоку в серпні судновласники знову стали обережними через повторну ескалацію бойових дій. За оцінкою Сен, нафтовий ринок досяг «переломної точки» і рухається до «висхідної спіралі» між сирою нафтою та нафтопродуктами.

Раніше цього тижня Сен заявила Bloomberg, що Китай, за оцінками, імпортуватиме близько 10 млн барелів на добу сирої нафти цього місяця. Очікуваний обсяг у вересні приблизно на 3 млн барелів на добу вищий, ніж у червні, коли імпорт Китаю впав нижче 7 млн барелів на добу до мінімуму за десятиліття.

За два тижні світові запаси скоротилися на 120 млн барелів

Повернення Китаю до закупівель сирої нафти та прискорене скорочення запасів штовхають ціни вгору не лише через заголовки новин і риторику США та Ірану.

За словами Сен, лише за останні два тижні зі світових запасів було вилучено загалом 120 млн барелів нафти.

У середу, коли ціни на нафту вперше з липня піднялися вище $100 за барель, Сен заявила, що сукупність цих чинників веде сиру нафту до «значного наступного кроку вгору».

На початку п’ятниці ціни на нафту рухалися до завершення торговельного тижня вище позначки $100 за барель уперше з травня.

Висновок

Фізичний баланс стає жорсткішим: запаси швидко скорочуються, Китай нарощує імпорт, а ризики судноплавства в Ормузькій протоці та Червоному морі обмежують постачання для азійських НПЗ. За таких умов ціновий тиск формується не лише навколо сирої нафти, а й у зв’язці між нафтою та нафтопродуктами.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти.

Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії

За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, первинна оцінка США показала: насосні станції вздовж трубопроводу були уражені снарядами або іншими ударними засобами.

Підтвердження атаки з’явилося після того, як супутникові дані у четвер зафіксували незвичну активність уздовж коридору трубопроводу. Oilprice.com повідомляв, що система NASA FIRMS виявила кілька великих пожеж поблизу East-West pipeline, а зображення Sentinel-3, за даними матеріалу, показували великий шлейф чорного диму над західною частиною Саудівської Аравії.

Супутникові знімки, отримані CNN, імовірно показують значні пошкодження від пожежі на насосній станції поблизу Al Mesba’ah. Ще одне зображення від четверга показало пожежу і густий чорний дим на насосній станції поблизу Al Dhekra.

Походження ударів і масштаб пошкоджень залишаються невизначеними

Один американський посадовець заявив, що атака включала дрони, які походили з Іраку. Водночас відповідальність за удари наразі не встановлена.

Saudi Aramco та уряд Саудівської Аравії публічно не коментували інцидент. Також залишається незрозумілим, чи був пошкоджений сам нафтопровід East-West і скільки часу може знадобитися для ремонту ураженої насосної інфраструктури.

Ця різниця має ключове значення для нафтового ринку: насосні станції потенційно можна відремонтувати значно швидше, ніж магістральний трубопровід у разі його розриву.

East-West став головною альтернативою Ормузькій протоці

Нафтопровід East-West став однією з найважливіших частин світової нафтової інфраструктури після початку війни між США та Іраном і фактичного закриття Ормузької протоки.

Саудівська Аравія перенаправляла через цю систему приблизно 5 млн барелів на добу у напрямку Янбу на Червоному морі. Загальна пропускна потужність трубопроводу становить близько 7 млн барелів на добу.

Раніше Саудівська Аравія вже відновлювала повну потужність системи після атак у квітні, які тимчасово вивели з роботи приблизно 700 тис. барелів на добу.

Ризики для саудівської енергетичної інфраструктури зростають

Остання атака сталася на тлі посилення тиску на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії з кількох напрямків. Раніше цього тижня Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило атаки на кілька енергетичних об’єктів на півдні королівства, які спричинили пожежі та тимчасово порушили роботу.

Саудівська Аравія також раніше звинувачувала підтримувані Іраном угруповання у запуску дронів з території Іраку проти її нафтової інфраструктури. У липні Ер-Ріяд заявив, що дрони, які атакували нафтові об’єкти у східній частині Саудівської Аравії та в Ер-Ріяді, походили з Іраку.

За умов серйозних перебоїв в Ормузькій протоці та загроз судноплавству в Червоному морі з боку хуситів значне пошкодження East-West pipeline поставило б головний альтернативний маршрут експорту саудівської сирої нафти під безпрецедентний тиск.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Reuters 10 вересня повідомило про стрибок нафтових цін на 6%: Brent піднявся до $107,08 за барель, а WTI — до $101,62 за барель. Причиною стали атаки на судноплавство, обмежений рух через Ормузьку протоку та нові ризики для регіональних експортних маршрутів.

Головний сигнал для ринку LPG — подорожчання базової сировини й морської логістики на тлі зростання геополітичної премії

Нафтовий ринок 10 вересня отримав новий ціновий шок через загострення атак на судноплавство. За даними Reuters, Brent піднявся на $5,87, або 5,8%, до $107,08 за барель станом на 13:20 за часом східного узбережжя США. Американська WTI зросла на $5,57, або 5,8%, до $101,62 за барель.

Обидва базові індикатори перевищили $100 за барель. Для Brent це був найвищий рівень із середини травня, а для WTI — перше перевищення $100 з 21 травня. Reuters зазначає, що з мінімумів на початку серпня обидва індикатори зросли більш ніж на 30%.

Ціновий рух був пов’язаний із найбільшим сплеском атак на судноплавство від початку війни з Іраном. Підконтрольні Ірану хусити взяли під контроль єменський порт Моха, що створило додаткову загрозу для руху через Червоне море. Водночас рух у Перській затоці залишався обмеженим через посилення атак на танкери в районі Ормузької протоки.

Reuters також повідомило, що Іран заявив про атаку на 10 суден поблизу протоки після ударів США по п’яти іранських нафтових танкерах. Корпус вартових ісламської революції заявив про готовність посилювати відповідь у разі нових атак.

Для ринку скрапленого нафтового газу LPG та інших нафтопродуктів ця подія важлива як фактор вартості сировини, страхування, фрахту й логістичних премій. У матеріалі Reuters прямо зазначено, що ризик більше не обмежується одним вузьким місцем, а поширюється на регіональні експортні маршрути, об’єкти видобутку та енергетичну інфраструктуру.

«З огляду на те, що перспективи остаточного врегулювання конфлікту з Іраном зменшилися, а ціни Brent нещодавно вперше з липня перевищили $100, нафтові ринки входять у тривалий новий стан, де ризик перебоїв є постійним, а не епізодичним», — ідеться в аналізі S&P Global Energy, наведеному Reuters.

Додатковим фактором стала зміна оцінок попиту. Reuters повідомило, що OPEC знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 380 тис. барелів на добу. Це було п’яте поспіль зниження прогнозу. Водночас видобуток OPEC у серпні скоротився на 640 тис. барелів на добу, за опитуванням Reuters, через нові перебої з експортом Саудівської Аравії та блокування іранських постачань США.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки у липні становив у середньому 10,7 млн барелів на добу, лише на 2% більше, ніж у червні, але приблизно на 40% нижче довоєнного рівня. Основний ризик для ринку — збереження обмежень у ключових морських маршрутах через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб.

Стабільний липневий експорт із Перської затоки не означає нормалізації ринку, бо ключові морські потоки залишаються обмеженими.

За даними Kpler, на які посилається Reuters, експорт нафти й конденсату із Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Кувейту та Ірану у липні зріс на 2% порівняно з червнем і становив у середньому 10,7 млн барелів на добу. У першій половині липня обсяги сягали 12–13 млн барелів на добу, однак у другій половині місяця потоки сповільнилися через посилення бойових дій.

Reuters зазначає, що така динаміка частково знизила побоювання щодо глибшого зриву постачання, але не зняла ризиків для ринку. Танкерний рух через Ормузьку протоку і Баб-ель-Мандеб залишався значно нижчим за рівні, які спостерігалися до початку війни США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого.

Найбільшим компенсатором у липні став Ірак: дев’ять додаткових завантажень надвеликих танкерів підняли його експорт. Кувейт також збільшив видобуток до 1,971 млн барелів на добу проти приблизно 1,65 млн барелів на добу у червні. Водночас Саудівська Аравія та ОАЕ скоротили експорт.

Окремий логістичний ризик зберігається у Червоному морі. За даними Energy Aspects, які наводить Reuters, завантаження у саудівському порту Янбу після 20 липня впали до 3 млн барелів на добу проти 3,8 млн барелів на добу у квітні–червні. Частина танкерів вимикала автоматичну систему ідентифікації або переорієнтовувалася на Суецький канал та трубопровід SUMED, щоб уникати Баб-ель-Мандеб.

Для ринку нафтопродуктів це важливо через залежність цін бензину від вартості нафти, доступності морської логістики та швидкості відновлення потоків із Близького Сходу. Reuters також передає заяву глави Saudi Aramco Аміна Нассера, що з початку війни світ втратив понад 2,6 млрд барелів нафти, а відновлення запасів потребувало б близько 18 місяців навіть за негайного відкриття Ормузької протоки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

18 серпня Reuters повідомило, що за попередню добу Ормузьку протоку перетнули лише шість товарних суден проти середніх 11 за попередні десять днів. Серед зафіксованих суден був великий газовоз VLGC Xavia, який зайшов у Перську затоку без вантажу, та середній LPG-газовоз, що вийшов із затоки. Дані підтверджують, що спеціалізований флот для перевезення пропану й бутану продовжує користуватися маршрутом, але загальна інтенсивність судноплавства залишається низькою.

Шість проходів проти середніх одинадцяти

За даними Kpler, які наводить Reuters, у понеділок через Ормузьку протоку пройшли шість товарних суден: три прямували до Перської затоки та три виходили з неї. Це майже вдвічі менше за десятиденний середній показник у 11 суден. У суботу було зафіксовано три проходи, у неділю — два. Частина суден може проходити із вимкненими транспондерами і тому не потрапляти до статистики відстеження.

Для ринку LPG важливим є склад зафіксованого трафіку. VLGC Xavia зайшов у протоку іранським маршрутом у баласті, тобто без вантажу. VLGC — це великі спеціалізовані газовози, які переважно перевозять скраплені нафтові гази, передусім пропан і бутан. Одночасно із Перської затоки вийшов середній LPG-газовоз.

Порожній VLGC важливий для наступного циклу експорту

Захід Xavia до Перської затоки без вантажу не є підтвердженням конкретної майбутньої партії LPG, оскільки Reuters не повідомляє ані порт завантаження, ані продавця, ані обсяг. Водночас сам рух VLGC усередину затоки свідчить, що великотоннажний LPG-флот не припинив використовувати Ормуз.

Зворотний рух середнього LPG-газовоза підтверджує наявність фактичного вихідного потоку скрапленого газу. Однак даних одного дня недостатньо, щоб зробити висновок про стабільне відновлення близькосхідного експорту: загальна кількість товарних проходів залишається нижчою за недавній середній рівень.

Раніше ситуація була ще жорсткішою. Reuters повідомляло, що після перебоїв у Перській затоці Індія, яка до конфлікту отримувала близько 90% імпортного LPG із Близького Сходу, різко збільшила закупівлі у США. У червні американські постачання до Індії очікувалися на рівні 1,1–1,2 млн тонн, тоді як імпорт LPG до країни у квітні впав до 696 тис. тонн.

Низький трафік підтримує залежність ринку від альтернативних маршрутів

Для глобального LPG-ринку Ормузька протока важлива не лише як географічний маршрут, а як канал доступу до великих експортних центрів Перської затоки. До попередніх перебоїв Indian Oil Corp шукала VLGC приблизною місткістю 45 тис. тонн для завантаження LPG у Рас-Лаффані в Катарі, Міна-ель-Ахмаді в Кувейті або Рувайсі в ОАЕ. Усі ці вантажі потребують проходження через Ормуз.

Для європейського ринку наслідок такого обмеження є непрямим: коли традиційні азійські покупці не можуть отримувати достатньо близькосхідного LPG, вони збільшують закупівлі з альтернативних джерел, насамперед зі США. Під час попереднього різкого скорочення близькосхідного експорту Reuters фіксувало зростання американських поставок до Азії та обмеження можливостей швидко замінити ресурс через завантаженість експортних терміналів і довшу морську логістику.

Цей механізм уже проявлявся на європейському ринку. «Термінал» раніше аналізував, як скорочення трафіку через Ормуз посилює залежність LPG-ринку від американського пропану, а також як дорожчий фрахт VLGC може частково нейтралізувати перевагу дешевшого американського ресурсу. Структурно ця залежність накладається на зростання ролі імпорту в європейському LPG-балансі у 2026 році.

Джерела: Reuters: судноплавство через Ормузьку протоку 18 серпня, Reuters: переорієнтація імпорту LPG Індії, Reuters: використання VLGC для LPG із Перської затоки, Reuters: заміщення близькосхідного LPG американським ресурсом.

Citi Research у звіті Oil Monitor від 13 серпня 2026 року вказує, що газойлеві крек-спреди зберігають ризик подальшого зростання, але радить обережно ставитися до продовження цінового ралі. Причини — розтягнуті позиції фінансових керуючих, низькі, але не критично низькі запаси дизеля, можливе збільшення експорту нафтопродуктів із Китаю та потенційні геополітичні зміни.

Дизельний ринок балансує між дефіцитними ризиками й можливим відкатом цін

У Citi Research зазначають, що НПЗ варто бути обережними із «переслідуванням» сили газойлевих марж і розглядати додаткове страхування або хеджування крек-спредів і повної барельної маржі. Крек-спред — це різниця між ціною нафтопродукту та сировини, яка відображає маржу перероблення.

Ключовий аргумент Citi — чиста довга позиція managed money в ICE Gasoil знову наближається до багаторічного максимуму. За даними на минулий тиждень, показник уже підійшов до зони близько 100 тис. лотів, яка зазвичай формує верхню межу, після чого позиції часто швидко скорочуються.

У звіті це порівнюють із дзеркальною ситуацією кінця червня — початку липня, коли сумарна чиста позиція managed money у Brent і WTI була біля багаторічного мінімуму, а ринок очікував падіння цін до $60 за барель або нижче, у зону $50. Повторна ескалація конфлікту між Іраном і США швидко підняла ціни та вивела позиції з мінімумів.

Ормуз і Червоне море залишаються головними зовнішніми ризиками

Нафтові ринки залишаються зосередженими на перебоях в Ормузькій протоці та підвищених ризиках у Червоному морі. Переговори Ірану й Оману тривають, але дискусії США та Ірану, за оцінкою Citi, залишаються заблокованими.

Після розпродажу Brent у серпні піднялася з рівня нижче $80 за барель приблизно до $89 за барель. Іран повторив умови повного відкриття Ормузької протоки, серед яких — послаблення тиску США.

За даними Kpler, потоки через Ормузьку протоку на вихідних знизилися: у вівторок проходило близько 8 суден проти 130-140 до війни. У новинному потоці також згадуються повідомлення про атаку на танкер, пов’язаний з ОАЕ, під час транзиту через Ормуз, а також про перехоплення силами США судна, яке, як стверджувалося, намагалося пройти через американську блокаду.

Окремим ризиком Citi називає активізацію атак хуситів у Червоному морі та проти Саудівської Аравії. Водночас Україна продовжувала бити по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по НПЗ Bashneft-Novoil і Slavneft-YANOS.

Запаси дизеля низькі, але ринок ще має певний запас міцності

Citi вказує, що світові запаси дизеля низькі, але лише трохи нижчі за п’ятирічний мінімум, а не драматично нижчі. Востаннє подібний рівень запасів спостерігався у 2022 році, проте тоді глобальні газойлеві крек-спреди були приблизно на $20 за барель нижчими, ніж зараз.

У Європі запаси дизеля в країнах ОЕСР перебувають біля п’ятирічного мінімуму. Водночас Citi вказує, що сильні маржі перероблення та кращі умови оборотного капіталу мають стимулювати НПЗ збільшувати виробництво та закупівлю сирої нафти, що повинно вести до більшого випуску газойлю.

Китай також може наростити експорт нафтопродуктів, зокрема дизеля та бензину. Це здатне частково компенсувати «бичачі» ризики для дизельного ринку, пов’язані з перебоями на Близькому Сході, атаками хуситів, війною росії проти України та обмеженими резервними можливостями для швидкого нарощування дизельного виробництва в Азії за межами Китаю, Північній Америці та Європі.

Дорогий дизель уже впливає на США

У Citi зазначають, що українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру, які раніше очікувано мали впливати лише на росію, тепер мають глобальні наслідки та зачіпають США через високі бензинові й дизельні крек-спреди та абсолютні ціни.

За даними звіту, середні роздрібні ціни на бензин у США знову перевищили $4 за галон, а середні роздрібні ціни на дизель становлять близько $5,3 за галон. Це близько до максимуму березня-квітня на рівні приблизно $5,6 за галон і піку 2022 року близько $5,8 за галон.

Американський крек-спред на паливну нафту до WTI, який відображає маржу виробництва дизеля, перебуває в районі $90 за барель. Це вище або близько до ціни WTI на рівні $83 за барель на момент написання звіту. Іншими словами, ціна американської паливної нафти більш ніж удвічі перевищує ціну американської сирої нафти.

Дані щодо запасів показують розрив між сирою нафтою та продуктами

За тижневими даними, глобальні запаси сирої нафти суттєво зросли: запаси у великих торговельних хабах піднялися на 6 млн барелів до 1 020 млн барелів. Це майже повністю пояснюється збільшенням комерційних запасів у США на 17 млн барелів, тоді як стратегічний нафтовий резерв США скоротився на 6 млн барелів, забезпечуючи ресурс для комерційного ринку.

Світові обсяги сирої нафти на воді минулого тижня різко знизилися: загальний обсяг упав на 31 млн барелів до 1 307 млн барелів. Зниження обсягів у транзиті на 40 млн барелів перевищило приріст плавучого зберігання на 9 млн барелів.

Запаси нафтопродуктів у ключових торговельних хабах зросли менш ніж на 1 млн барелів до 1 163 млн барелів. При цьому запаси легких продуктів скоротилися на 2 млн барелів до 348 млн барелів, а середніх дистилятів — на 1 млн барелів до 308 млн барелів.

У США комерційні запаси сирої нафти зросли на 17,4 млн барелів до 424,4 млн барелів, тоді як очікування, опитані Bloomberg, передбачали скорочення на 1,1 млн барелів. Імпорт сирої нафти до США збільшився на 1,1 млн барелів на добу за тиждень до 7,3 млн барелів на добу, а експорт знизився на 0,6 млн барелів на добу до 3,1 млн барелів на добу.

Запаси дизеля у США були майже стабільними: вони знизилися на 10 тис. барелів до 107,1 млн барелів, залишаючись нижче п’ятирічного діапазону. Випуск дизеля на НПЗ зріс на 50 тис. барелів на добу до 5,28 млн барелів на добу, а експорт дизеля перебуває на максимумах майже 2 млн барелів на добу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Citi Research