Заступниця міністра енергетики України Юлія Підкоморної взяла участь у 11-й щорічній Асамблеї вкладників до Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership, E5P).

Повідомляє Міненерго.

Це було перше засідання Асамблеї після ратифікації Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді до 2029 року. Розмір фонду E5P для України становить 137,5 млн євро, що можуть бути використані разом із кредитами від міжнародних фінансових інституцій для підтримки інвестицій у проєкти з підвищення енергоефективності.

Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) – це багатосторонній фонд, який підтримується низкою донорів і міжнародних фінансових установ.

За період попереднього співробітництва донори фонду E5P надали майже 120 млн євро грантових коштів для 25 муніципальних проєктів в Україні із загальним обсягом інвестицій понад 961 млн євро.

Раніше Термінал писав, що Україна розпочала головування в Енергетичному Співтоваристві.

Міністерство енергетики та Держенергоефективності ініціювали два законопроєкти для відновлення енергосервісних контрактів (ЕСКО) у бюджетній сфері та їх запуску на об’єктах ТКЕ і водоканалах.

Повідомляє Міненерго.

Мета цих законопроєктів – забезпечити подальше якісне функціонування енергосервісу як дієвого інструменту залучення приватних інвестицій в енергоефективність.

Перший законопроєкт полягає у відновленні ЕСКО-механізму у бюджетній сфері, а також на об’єктах державної та комунальної форми власності.

«На сьогодні у зв’язку із введенням в дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» виникла неузгодженість його норм із Законом щодо енергосервісу. Тому законопроєкт є важливим технічним інструментом для приведення законів у відповідність один із одним та зняття бар’єрів», – прокоментував заступник Міністра енергетики Ярослав Демченков.

Прийняття законопроєкту відкриє шлях для сотень нових енергоефективних проєктів у школах, дитсадках, лікарнях та інших об’єктах соціальної сфери. У рамках таких ЕСКО-проєктів інвестори проводять енергомодернізацію за власний рахунок і якісно, щоб досягти запланованої економії енергоспоживання і повернути свої капіталовкладення. В Україні вже реалізуються понад 540 таких договорів вартістю більше 1,2 млрд грн, а економія на платіжках становить від 20% до 70%.

Другий законопроєкт – це розширення енергосервісу на сфери теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення.

«Чимала частина комунального господарства (теплові мережі, котли, мережі водопостачання та водовідведення) експлуатується вже понад 20-30 років та потребує модернізації або заміни. ЕСКО – саме той інструмент, який дозволить залучити інвестиції в модернізацію таких об’єктів та реалізувати заходи без збільшення тарифів на відповідні послуги таких підприємств», – прокоментував законодавчу ініціативу заступник Міністра.

Для цього законопроєктом передбачається повернення інвестицій ЕСКО-компаніям через запровадження рахунків із спеціальним режимом використання для розрахунків за енергосервісними договорами.

Читайте у «Терміналі»: Міненерго та Держенергоефективності розробили проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року.

Україна та ЄС на саміті 1 жовтня планують укласти угоду про реалізацію проекту з підтримки інновацій, пов’язаних із відновлювальною енергетикою та енергоефективністю, обсягом EUR10 млн, повідомив радник віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олексій Рябчин.

Інформує Інтерфакс-Україна.

«Хочу подякувати ЄС за підтримку 10-мільйонного проекту, який називається кейс і який буде підписаний на саміті Україна-ЄС 1 жовтня. Там є велика підтримка і проектів із European Green Deal, і екологізації, і декарбонізації», — сказав Рябчин під час 11-го Енергетичного дня, організованого Європейсько-українським енергетичним агентством у четвер.

За його словами, Україна має величезний потенціал щодо «зелених» інновацій, але компанії, представлені в цьому напрямі, часто демонструють недостатню інституційну спроможність працювати з грантами, домагатися підтримки проектів.

«І ось саме цей 10-мільйонний проект створить інноваційний центр, який, зокрема, допомагатиме підвищувати здатність українських інституцій працювати з грантами. Ціль його запуску — ідентифікувати проблему та знайти її вирішення», — роз’яснив Рябчин завдання майбутнього проекту.

За його словами, Європа має велику кількість вільних коштів, які можуть бути спрямовані на підтримку українських проектів, але «ми не повною мірою використовуємо навіть ті, які вже надані».

Він також повідомив про намір уряду після пандемії розробити програму із відновлення економіки Green recovery, що передбачає план заходів для бізнесу. «Green recovery буде наскрізною тематикою, за якою європейці оцінюватимуть нашу економіку», — зазначив радник віце-прем’єра.

Водночас він висловив думку про необхідність суттєвого розширення повноважень, штату та фінансування Держенергоефективності з метою формування на його базі центру з реалізації завдань European Green Deal.

«Необхідна трансформація Держенергоефективності в справжнє зелене агентство, функції якого охоплюватимуть і напрями, пов’язані з кліматичними проблемами, і з декарбонізацією. Воно має стати основним партнером уряду із реалізації Green Deal», — пояснив Рябчин.

Раніше «Термінал» писав, що Українці цього року взяли понад 1 млрд грн «теплих кредитів».

Міністерство енергетики спільно з Держенергоефективності розробили розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року».

Інформує Міненерго.

Проєктом розпорядження передбачено:

• визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік;
•  схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
• затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.

До роботи над проєктом плану безпосередньо долучалися експерти Проєкту EU4Energy Governance.

Проєктом акту передбачено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності (співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо).

Особливістю плану є необхідність підвищення енергоефективності не тільки в контексті кінцевого споживання енергії, але і на етапах виробництва та транспортування енергії.

Прийняття плану дозволить запровадити європейські механізми скорочення енергоспоживання, сприяти економії видатків на оплату енергоносіїв, зменшенню обсягу шкідливих викидів у довкілля, посиленню конкурентоспроможності економіки, масштабуванню бізнесу в сфері будівництва та суміжних галузях, використанню більш сучасних технологічних рішень.

Раніше «Термінал» писав, що Україна та Фінляндія розглядають можливості розширення співпраці у сфері енергоефективності та декарбонізації.

Здобутки та шляхи подальшої співпраці України та Фінляндії – ключова тема наради, яку обговорили заступник Міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков, т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, Посол Фінляндії в Україні Пяйві Лайне, представники Міненерго, МЗС Фінляндії та НЕФКО.

Повідомляє Держенергоефективності.

Співпраця України та Фінляндії була започаткована у 2017 р. після укладання Меморандуму про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики між Держенергоефективності та МЗС Фінляндії.

У рамках виконання Меморандуму створено Фінсько-український трастовий фонд. Фонд надає технічну допомогу українським органам місцевого самоврядування та представникам бізнесу у розробці якісних техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) та реалізації показових проєктів. На сьогодні Фондом розглянуто понад 120 проєктних пропозицій та підтримано 25 заявок.

Серед можливих напрямів співробітництва розглядаються наступні:

• створення Фонду зелених інвестицій GIF UA

Розробка концепції створення Фонду зелених інвестицій GIF UA (Green Investment Fund UA) покладе початок запуску ще одного дієвого фінансового механізму підтримки енергоефективних та «зелених» проєктів.

• підвищення енергоефективності медичних закладів України

«У непрості часи пандемії та карантину особливо гостро стоять питання надійного функціонування об’єктів критичної інфраструктури МОЗ. За результатами переговорів із МОЗ, Держенергоефективності вже отримало перелік потенційних енергоефективних проєктів у закладах охорони здоров’я. Звертаємось до фінських партнерів з проханням розглянути шляхи підтримки реалізації таких проєктів в рамках роботи НЕФКО та Фонду», — прокоментував К.Гура.

Раніше «Термінал» писав, що Україна продовжує участь у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.

Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства фінансів дозволити перерозподіл надання кредитів з державного бюджету за інвестиційними проектами НЕК «Укренерго», які впроваджуються за підтримки міжнародних фінансових організацій.

Інформує Урядовий портал.

Відповідне рішення зафіксовано у прийнятому на засіданні Уряду 19 серпня 2020 року розпорядженні.

Перерозподіл буде застосований до таких проектів як «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України», «Другий проект з передачі електроенергії», «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС — Київська», «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» і «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська», що підтримуються коштами позик МБРР, ЄБРР, ЄІБ і Кредитної установи для відбудови.

«Це, передусім, технічне рішення, яке ми змушені були прийняти. Оскільки запровадження карантинних заходів у зв’язку із поширенням COVID-19 внесло корективи у графік виконання укладених НЕК «Укренерго» контрактів із підрядниками в рамках проектів за підтримки МФО», — пояснив заступник Міністра фінансів України Олександр КАВА.

В межах перерозподілу передбачено:

- збільшення річних планових призначень за бюджетною програмою 3501630 «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» на 60 325,1 тис. грн;

- збільшення річних планових призначень за бюджетною програмою 3501640 «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» на 688 054,4 тис. грн;

- збільшення річних планових призначень за бюджетною програмою 3501690 «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС — Київська» на 30 000,0 тис. грн;

- зменшення річних планових призначень за бюджетною програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» на 717 395,5 тис. грн;

- зменшення річних планових призначень за бюджетною програмою 3501620 «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» на 60 984,0 тис. гривень.

Читайте у «Терміналі»: Некоректна робота ринку призвела до збитковості Укренерго у І півріччі 2020 року.

В.о. Міністра енергетики України Ольга Буславець сьогодні підписала Угоду про внесок між Україною та ЄБРР щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р). З боку Європейського банку реконструкції та розвитку Угоду підписав Керуючий директор Департаменту довкілля та сталого розвитку Алістер Кларк.

Інформує Міністерство енергетики.

Підписання Угоди дозволить Україні продовжити участі у Фонді. Таку зацікавленість висловлено під час засідання Асамблеї вкладників Фонду у 2019 року, де було прийнято рішення про продовження діяльності Фонду до 2029 року.

Угодою передбачено внесок до Фонду у сумі 10 млн. євро, що дозволить отримати доступ до фінансової підтримки у вигляді грантів та технічної допомоги для реалізації проектів з підвищення енергоефективності та поліпшення екологічної ситуації, результатом яких має стати значне скорочення споживання електроенергії, зменшення викидів вуглекислого газу та інших парникових газів.

 Участь України в попередній фазі Фонду при сплаті внеску в розмірі 10 млн. євро дозволила залучити фінансування для реалізації 22 проєктів загальною вартістю понад 516 млн. євро.

Раніше «Термінал» писав, що Держенергоефективності та Німецьке енергетичне агентство DENA окреслили пріоритетні напрями продовження партнерства.

Т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура разом із представниками Міненерго провів переговори із експертами Німецького енергетичного агентства DENA щодо продовження співпраці та визначення найбільш актуальних для України та Німеччини напрямів роботи.

Інформує Держенергоефективності.

Зокрема, Гура наголосив: «Ми цінуємо плідне та результативне партнерство із однією із провідних країн ЄС — Німеччиною. З огляду на виклики сьогодення та світові тренди сталого розвитку ми зацікавлені продовжити взаємозв’язки, обмін досвідом та сприяти практичним результатам, щоб вирішити нагальні питання:

• розвиток потенціалу України щодо використання водню;
• впровадження систем акумулювання енергії для балансування енергосистеми;
• імплементація директив ЄС у сфері енергоефективності;
• підвищення енергоефективності, у т.ч. в університетах та інші».

У свою чергу, представники DENA підтвердили необхідність посилити взаємодію у зазначених питаннях та звернули увагу, зокрема,  на плани Німеччини щодо використання водню.  DENA готова ділитися своїми дослідженнями у цій темі.

Експерти також підкреслили, що DENA обрано одним з партнерів у реалізації майбутнього енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною. Нещодавно у червні ц.р. схвалено розпорядження Уряду України «Про підписання Спільної заяви про наміри між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина стосовно започаткування енергетичного партнерства». У рамках цього очікується тісний діалог двох країн у т. ч. в питаннях енергоефективності, «чистої» енергетики.

Раніше «Термінал» повідомляв, що призначено нових керівників Держенергоефективності.

Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та УКРГАЗБАНК підписали договір, в рамках якого буде створений гарантійний фонд кредитів в розмірі 1,5 млн доларів США. Фонд є спеціальним фінансовим механізмом в рамках проекту ЮНІДО-ГЕФ «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в українській промисловості».

Повідомляє Укргазбанк.

Фонд допоможе промисловим підприємствам отримати доступ до капіталу для впровадження систем енергоменеджменту відповідно до стандарту ISO 50001, а також інших заходів з енергоефективності.  Фонд перехресно гарантується PLC Citibank Europe. Це перший та єдиний у своєму роді фінансовий механізм, створений організацією ООН спільно із українським фінансовим партнером, в основі якого лежить гарантія.

Раніше «Термінал» писав, що Мінекоенерго фіналізує законопроект про енергоефективність – заступник міністра.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук та Голова ДСНС Микола Чечоткін підписали Меморандум про партнерство у залученні ЕСКО-інвесторів до реалізації енергоефективних проектів на численних об’єктах ДСНС.

Про це повідомляє прес-служба «Держенергоефективності».

ДСНС – один із перших органів влади, який проявив ініціативу щодо впровадження енергосервісу за рахунок приватних інвестицій.

«Спільними зусиллями ми вже зібрали та оприлюднили на сайті Держенергоефективності дані щодо 153 об’єктів ДСНС, з якими інвестори можуть завчасно ознайомитися та прорахувати їхню економічну привабливість, — зауважив під час виступу С.Савчук.

У результаті впроваджених ЕСКО-проектів ДСНС зможе заощадити значні суми коштів на витратах за комунальні платежі. Крім цього, очікується підвищення комфорту перебування у приміщеннях та подовження життєвого циклу будівель.

Про усі тонкощі укладання ЕСКО-контрактів представникам ДСНС також розповів Олексій Корчміт, голова Української асоціації енергосервісних компаній.

«Термінал» писав, впровадження аукціонів на квоти з продажу «зеленої електроенергії» є доцільним після досягнення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в загальному енергобалансі України на рівні 11% з нинішніх 1,5%, вважає глава Державного агентства енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.