Північно-західна Європа отримала найдешевший пропан із часу початку війни між США та Іраном 28 лютого. Попри закриту Ормузьку протоку, ринок тиснуть одразу два чинники: слабший сезонний попит і достатня пропозиція, насамперед зі США. Це вже знизило котирування великих партій у регіоні ARA до $650 за тонну, а ринок не виключає подальшого зниження.

Що сталося на європейському ринку пропану

Ціни на пропан у Північно-Західній Європі знизилися до найнижчого рівня від початку війни США та Ірану. Йдеться про ринок LPG — зрідженого нафтового газу, до якого належать, зокрема, пропан і бутан.

• 15 квітня котирування великих партій пропану в регіоні ARA — Амстердам, Роттердам, Антверпен, одному з головних торговельних хабів Європи — становило $650 за тонну.
• Це на $323,75 за тонну менше, ніж післявоєнний пік у $973,75 за тонну, зафіксований 19 березня.
• Водночас поточна оцінка все ще на $85,75 за тонну вища, ніж до початку конфлікту.

Отже, ринок уже відіграв значну частину воєнної премії, яка виникла після загострення на Близькому Сході.

Чому ціни падають

Головна причина — фізичної пропозиції на ринку більше, ніж поточного попиту. У Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні продавці активніше виставляють спотові партії, ніж покупці готові їх забирати.

• Норвезька державна Equinor 16 квітня пропонувала партію ToT23 з відвантаженням на початку травня.
• Ціна пропозиції відповідала премії близько $109 за тонну до травневого паперового ринку.
• Покупців на таких умовах не знайшлося: регіональні гравці були готові платити помітно меншу премію, а частина індикацій узагалі вказувала на очікування знижок.

Це важливий сигнал: навіть на тлі геополітичного ризику покупці не готові переплачувати, якщо бачать достатню альтернативну пропозицію.

Сезонний чинник працює проти цін

Додатковий тиск створює сезонність. Європа увійшла у весняний період, коли тепліша погода зменшує споживання пропану для опалення.

• Попит на опалення слабшає, а отже ринок втрачає один із ключових драйверів підтримки цін.
• За таких умов навіть стабільні обсяги імпорту вже виглядають достатніми, а надлишкові — тиснуть на котирування ще сильніше.

Чому закрита Ормузька протока поки не втримала ціни

На перший погляд ситуація виглядає парадоксально: війна на Близькому Сході, Ормузька протока залишається закритою, а ціни все одно падають. Пояснення в тому, що Європа продовжує отримувати значні обсяги LPG зі США.

• За даними Kpler, у березні надходження американського LPG до Європи становили 508 тис. тонн.
• Це приблизно відповідає середньомісячному рівню 2024 року, ще до того, як у 2025 році європейський ринок був значно насичений американським продуктом.
• При цьому війна на Близькому Сході вивела з ринку близько 30% світової морської пропозиції LPG.

Інакше кажучи, випадання великого близькосхідного ресурсу саме по собі не спричинило нового дефіциту в Європі, бо його частково компенсує американський напрямок.

Паперовий ринок уже вказує на подальше послаблення

Слабкість фізичного ринку підсилює й фінансовий сегмент торгівлі.

• Паперовий контракт cif ARA на травень 16 квітня торгувався приблизно на $5 за тонну нижче, ніж на закритті попереднього дня.
• Оскільки останнім часом на фізичному ринку майже не було спроб активно піднімати ставки на купівлю, зниження паперових котирувань швидко переходить у спотовий індикатор.

cif ARA означає ціну з урахуванням вартості товару, страхування і фрахту до хабу Амстердам—Роттердам—Антверпен. Саме тому цей індикатор є одним із базових орієнтирів для європейського ринку.

Що відбувається в Азії і чому це важливо для Європи

Азійсько-Тихоокеанський ринок зараз теж не підтримує ціни. Там, як і в Європі, пропозицій більше, ніж реального інтересу до швидких закупівель.

• Своп-контракт Argus Far East Index (AFEI) на травень у середу закрився на тижневому мінімумі.
• На початку 16 квітня він знизився ще приблизно на $20 за тонну.
• До кінця дня ринок міг вийти вже на місячний мінімум.

Покупці в Азії не поспішають бронювати термінові спотові обсяги, оскільки отримують суперечливі сигнали щодо можливого відкриття Ормузької протоки. Через це частина гравців обирає тактику очікування.

• Різниця між травневими та липневими цінами сформувала круту беквордацію у $180 за тонну.
• Беквордація означає, що ближні постачання коштують дорожче, ніж віддалені за часом.
• Для тих, хто може почекати, це створює стимул відкласти закупівлю і потенційно отримати знижку майже $200 за тонну від поточних рівнів.

Для Європи це означає одне: якщо Азія купує менш активно, більше американського LPG залишається доступним саме європейським покупцям. А це ще один аргумент на користь подальшого зниження цін.

Який висновок для ринку

Поточний баланс дедалі більше працює на користь покупців.

• Попит слабшає через завершення опалювального сезону.
• Пропозиція залишається достатньою, попри геополітичні ризики.
• Азія не витягує на себе надлишкові обсяги, тому Європа отримує додатковий ресурс.
• Паперовий і фізичний ринки рухаються вниз одночасно, що пришвидшує корекцію.

Саме тому навіть за відсутності розв’язання конфлікту і за збереження блокування Ормузької протоки світовий баланс LPG зараз виглядає більш комфортним для покупців, ніж кілька тижнів тому.

Що це може означати для ринку

• Диверсифікація джерел постачання уже фактично працює: Європа зберігає доступ до американського LPG навіть тоді, коли близькосхідний напрямок частково випав через війну і закриту Ормузьку протоку.
• Логістична стійкість у цьому сегменті виявилася вищою, ніж можна було очікувати на старті конфлікту: випадання близько 30% світової морської пропозиції не призвело до нового стрибка цін у Європі.
• Для учасників ринку це означає, що альтернативні морські потоки зі США можуть частково компенсувати шоки на Близькому Сході, принаймні на ринку LPG.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Argus Media

Британія обмежує видобуток у Північному морі попри тиск Трампа: жорсткіші правила та зростання імпортозалежності

Лейбористський уряд Великої Британії посилив екологічні правила для проєктів викопного палива, зобов’язавши враховувати «downstream» викиди. На тлі підвищення податку на прибутки від видобутку до 78% інвестклімат на британському континентальному шельфі (UKCS) погіршився; видобуток нафти торік у середньому становив 564 тис. барелів на добу після падіння на 11% у 2023–2024 рр.. Залежність від імпорту газу, за прогнозом, зросте з 55% зараз до 68% у 2030, 85% у 2040 та 94% у 2050, навіть за умови схвалення нових родовищ. Попри критику Дональда Трампа, уряд підтверджує курс на чисту енергію.

Північне море: регулювання, податки, видобуток, імпорт

1. Нові правила та їхній вплив

• У червні уряд запровадив вимогу, щоб будь-який новий проєкт враховував викиди від споживання палива (downstream) у процесі погодження.
• Мета: «щоб повні наслідки видобутку викопного палива для довкілля були враховані в рішеннях про погодження» (Департамент з енергетичної безпеки та Net Zero).
• Під впливом: щонайменше два родовища у Північному морі, що їх розробляють Shell та Equinor.
• Терміни рішень: очікуються восени або пізніше після подання оновлених оцінок.

2. Судові рішення та ліцензійна політика

• Січень: шотландський суд визнав незаконним схвалення Jackdaw (Shell) та Rosebank (Equinor та Ithaca Energy); проєкти мають бути переоцінені.
• Уряд ще у 2024 році заявив, що не надаватиме нових ліцензій, але не відкличе вже видані попередниками.

3. Податкова й інвестиційна рамка

• Після приходу до влади прем’єр-міністра Кіра Стармера ставка оподаткування прибутків від видобутку підвищена до 78%.
• Offshore Energies U.K. фіксує, що оператори переважно вважають британський шельф неконкурентним порівняно з іншими країнами та з офшорною вітровою енергетикою і CCS (технологіями уловлювання та зберігання вуглецю).
• Попри це, видобуток нафти може зрости у 2025–2026 рр. завдяки введенню в дію Penguins (Shell) та Murlach (BP).

4. Газова імпортозалежність

• 55% — нинішня залежність Британії від імпорту газу.
• 68% у 2030, 85% у 2040, 94% у 2050 — прогнозна траєкторія зростання імпортозалежності, навіть якщо будуть схвалені нові нафтогазові родовища.
• Причина: виснаження запасів у спадному басейні Північного моря.

5. Позиції ключових сторін

• Equinor про Rosebank:
  

  Ми зараз переглядаємо сьогоднішнє оголошення. Ми залишаємося відданими тісній співпраці з усіма зацікавленими сторонами для просування проєкту Rosebank… Ми вітаємо ясність і підтверджуємо, що подамо повну оцінку викидів від спалювання палива кінцевим користувачем відповідно до нових урядових настанов — Equinor.

• Дональд Трамп (візит до Шотландії та допис у Truth Social):
  

  Північне море — це «скриня скарбів», якою Британія не користується через високі податки; стимулюйте буровиків швидко. Величезне багатство для Британії та нижчі енерговитрати для людей! — Дональд Трамп.

• Ед Мілібенд (квітень):
  

  Покладання на викопне паливо означало, що після вторгнення росії в Україну ринки «зірвалися», а ціни злетіли; наслідки для вартості життя досі відчувають сім’ї. Перехід до чистої енергії — це не лише клімат, а й соціальна справедливість; анти-net-zero порядок денний ризикує втратити робочі місця майбутнього, тоді як зелена енергетика посилює національну безпеку — Ед Мілібенд.

6. Стратегічні наслідки для ринку

• Регуляторна визначеність через вимогу обліку downstream-викидів може розблокувати оцінки для Shell і Equinor.
• Податковий тиск 78% та судові ризики підвищують вартість капіталу для UKCS.
• Короткостроково: можливе зростання видобутку завдяки Penguins і Murlach.
• Довгостроково: тренд на зниження видобутку і зростання імпортозалежності газу до 94% у 2050.

7. Баланс аргументів

• Аргументи за посилення регулювання: повний облік викидів, соціальна справедливість, енергетична безпека через диверсифікацію.
• Аргументи критиків: високі податки, регуляторна невизначеність, втрата конкурентності UKCS.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня.

Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти.

1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті

• Експорт нафти з Бразилії до США повністю призупинено на більшу частину липня 2025 року.
• Причина: попри скасування 10% квітневого мита, компанії не впевнені, що нові мита, оголошені 9 липня, не торкнуться їх у майбутньому.
• Серед компаній — Petrobras, Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, Equinor.

2. Масштаби поставок і обсяг втрат

• Загальний видобуток у 2024 році: 3,4 млн барелів на добу.
• Обсяг експорту: 1,78 млн барелів/добу, з яких 243 тис. барелів/добу йшло до США.
• Призупинка експорту означає втрату близько 7,5 млн барелів на місяць для американського ринку.

3. Реакція ринку: логістичний вакуум і зміщення потоків

• Наразі нафта зберігається на танкерах та плавучих платформах, що призводить до накопичення «мертвого» ресурсу.
• Це створює локальні надлишки в Атлантичному басейні, але одночасно скорочує доступність сировини для НПЗ США.
• Очікується зростання попиту США на ближчих постачальників — Канаду, Мексику, Нігерію.
• Фрахтові ставки можуть зрости через перенавантаження інших напрямків.

4. Потенційний вплив на котирування Brent і WTI

• Нестача бразильської нафти, яка має низький вміст сірки (light sweet), може підняти спред між Brent і WTI у серпні–вересні.
• У короткостроковій перспективі трейдери очікують волатильність у діапазоні $78–84 Brent, залежно від подальших дій США щодо мит.
• Зростання ризиків для стабільності поставок може посилити хеджування, що підтримає ціну WTI на рівні $79+.

5. Геополітичні і лобістські чинники

• За даними Reuters, ініціатором призупинення виступила лобістська група IBP (Brazilian Petroleum Institute).
• Їхня мета — захист інтересів бразильських нафтовиків і тиск на американських партнерів з вимогою прозорих торговельних умов.
• Це рішення є прикладом енергетичного націоналізму на тлі посилення глобального протекціонізму.

Висновки

• Бразильський маневр посилив ринкову невизначеність, попри нібито позитивний сигнал від скасування мита.
• У короткостроковій перспективі очікується локальний дефіцит легкої нафти у США, що змусить трейдерів переорієнтуватись на інші джерела.
• Сценарії на вересень–жовтень включають можливе зростання котирувань Brent до $85+, якщо постачання не буде відновлено.
• Урок для ринку: навіть незначна юридична невизначеність може заблокувати потоки у мільйони барелів і змінити глобальні трейдингові маршрути.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ЗМІ

Замовити звіт по ринку

Інвестиції провідних нафтогазових компаній у технології з низькими викидами вуглецю у 2024 році скоротилися на чверть. У 2025 році очікується подальше зниження — попри зусилля нових гравців компенсувати цей спад.

Світовий тренд зрушився: чому знижується активність у декарбонізації

• У 2024 році нафтогазовий сектор інвестував близько 22 млрд доларів США у низьковуглецеві технології — це на 25% менше, ніж у 2023 році.
• Загалом такі інвестиції склали лише 2,5% від усього капітального бюджету галузі у 2024 році.
• У 2025 році очікується подальше скорочення — ще на 10%.

Перегляд стратегій від «великої четвірки»

Більшість інвестицій у попередні роки забезпечували чотири компанії: BP, Shell, Equinor та TotalEnergies. Проте наразі спостерігається суттєве зниження амбіцій:

• BP переглянула свою ціль на 2030 рік: частка низьковуглецевих інвестицій у капбюджеті знижена з 50% до 10–15%.
• Shell зменшила свою мету з 15–20% до 10%.
• Equinor скоротила плани на 2025 рік із 30% до 13%, скасувавши попередню мету в 50% до 2030 року.

Винятком залишається TotalEnergies, яка не анонсувала скорочення цілей, а натомість продовжує розширення в Африці, зокрема у гідроенергетиці.

Нові гравці зростають, але ще не домінують

Частину спаду компенсують менші компанії та національні нафтогазові компанії (**ADNOC, Petronas, Saudi Aramco, Sinopec**), які **подвоїли свої інвестиції** з 2022 по 2024 рік до 8,5 млрд доларів США. Проте їхній внесок досі не перевищує 3% від капітальних витрат.

Де інвестують: від водню до біопалива

• Інвестиції в сонячну та вітрову енергетику збереглися на рівні 2023 року — зокрема завдяки купівлі Equinor частки у Ørsted.
• Водень — найбільш зростаючий напрям: витрати зросли до 4 млрд доларів, зокрема через придбання Woodside Energy заводу з виробництва аміаку в Техасі.
• Біопаливо: Eni спільно з LG Chem розпочала проєкт у Південній Кореї, а також із Petronas та Euglena у Малайзії.
• Літій: Equinor придбала 45% у двох літієвих компаніях у США — це крок до позиціонування у сфері акумуляторів.

Нестача прозорості та регуляторний тиск

Водночас звітність компаній про інвестиції у низьковуглецеві технології залишається обмеженою. Багато хто розширено трактує, що вважається «низьковуглецевим». Це ускладнює порівняння реальних результатів. Регуляторні рамки, такі як таксономія ЄС, можуть у майбутньому підвищити прозорість та точність оцінок інвестицій.

Компанії переглядають свої стратегії на тлі нестабільності ринків та очікувань акціонерів. Інвестиції у чисту енергію тепер залежать не тільки від кліматичних цілей, але й від економічної вигоди.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA – The Oil and Gas Industry in Net Zero Transitions
Додаткові джерела інформації:

bp.com
shell.com
totalenergies.com
equinor.com

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Угода між норвезькою Equinor та британською Centrica передбачає нову модель гнучкого постачання — із можливістю заміни природного газу на блакитний водень у майбутньому.

Контракт із гнучким енергетичним майбутнім

Норвезький енергетичний гігант Equinor уклав із британською компанією Centrica угоду вартістю £20 млрд ($27 млрд) на постачання природного газу, яка вперше включає положення про можливість заміни частини газу на блакитний водень.

• Контракт дозволяє Centrica обмінювати молекули природного газу на молекули блакитного водню, що сприятиме розвитку водневої економіки у Великій Британії.
• Угода є важливим кроком для декарбонізації енергетичного сектору у довгостроковій перспективі, попри те, що механізм заміни поки що не деталізований.
• Equinor розробляє проєкт H2H Saltend — 600 МВт установку з виробництва блакитного водню на східному узбережжі Англії, яка потенційно зможе виробляти до 430 тонн водню щоденно (приблизно 160 000 тонн на рік).

«Угода, оголошена вчора, стосується продажу газу, і в її межах сторони також домовилися обговорювати розвиток водневих можливостей. Однак наразі занадто рано говорити, звідки саме Equinor постачатиме блакитний водень», — повідомив речник Equinor.

«Контракт також дозволяє в майбутньому замінювати постачання природного газу воднем, що додатково підтримає водневу економіку Великої Британії», — йдеться в офіційній заяві компанії Centrica.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Hydrogen Insight, Centrica Press Centre

Додаткові джерела інформації:
Recharge News: Equinor’s H2H Saltend initiative
Equinor Hydrogen Developments

Норвегія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на атомній енергетиці, відновлюваних джерелах та інноваційних проєктах. Уряд обмежує впровадження правил ЄС та відмовляється від нових силових кабелів до 2029 року для захисту національного ринку. Компанії, такі як AFRY, Statkraft, Horisont Energi та Equinor, реалізують масштабні проєкти у сферах гідроенергетики, вітрової енергетики, виробництва чистого аміаку та видобутку вуглеводнів. Equinor, попри падіння прибутків, продовжує інвестувати у морську вітрову енергетику в Польщі та США, а також у розвідувальне буріння в Норвезькому морі. Норвезькі компанії також активно інвестують в Україну, використовуючи нові схеми підтримки бізнесу.

1. Атомна енергетика: Норвегія розглядає можливість збільшення генерації електроенергії внаслідок нових проєктів у сфері атомної енергетики. Це може стати важливим кроком у диверсифікації енергетичного балансу країни.
2. Енергетична політика: Уряд Норвегії оголосив про відмову від будівництва нових силових кабелів до 2029 року та обмеження впровадження енергетичних правил ЄС. Це рішення спрямоване на захист національного ринку та підтримку власних енергетичних інтересів.
3. Співпраця AFRY та Statkraft: Компанія AFRY підписала рамкову угоду з Statkraft, найбільшим європейським виробником відновлюваної енергії, на надання технічних консультаційних послуг у Норвегії. Угода охоплює гідроенергетику та електроенергетику та розрахована на три роки з можливістю продовження.
4. Проєкт Barents Blue: Норвезька компанія Horisont Energi підписала перший контракт на постачання газу для свого проєкту Barents Blue, який передбачає будівництво заводу з виробництва чистого аміаку в Маркоппнесі.
5. Інновації у вітровій енергетиці: Enova SF виділила 1,2 мільярда норвезьких крон (близько 107 мільйонів доларів США) на фінансування проєкт Wind Catching Demonstrator, який передбачає створення першої у світі плавучої платформи з кількома вітровими роторами.
6. Розширення електромережі: Норвегія планує збільшити потужність своєї електромережі на 25%. Це передбачає значні інвестиції в інфраструктуру, технологічний прогрес та інтеграцію відновлюваних джерел енергії.
7. Інвестиції в Україну: Норвезькі компанії отримали 40 мільйонів крон для інвестицій в Україну. Серед них – Emergy, Tschudi Logistics Group та Fenix Repower, які стали першими учасниками нової схеми підтримки бізнесу.
8. Морська вітрова енергетика в Польщі: Equinor розпочала роботу над базою експлуатації та технічного обслуговування морських вітрових електростанцій Bałtyk 2 & 3 у Польщі. Проєкт потужністю 1,5 ГВт забезпечить енергією понад 2 мільйони домогосподарств до 2028 року.
9. Компенсації за розлив нафти: Equinor створила портал для виплати компенсацій після розливу на нафтовому родовищі Ньйорд А.
10. Стратегічні зміни в Equinor: Компанія скорочує інвестиції у відновлювані джерела енергії, зосередившись на збільшенні доходів акціонерів та адаптації до нових енергетичних реалій.
11. Нове відкриття вуглеводнів: Equinor виявила нове родовище вуглеводнів у свердловині Mistral у Норвезькому морі. Запаси оцінюються в 19–44 мільйони барелів. Ліцензійна група, до якої входять Equinor, Pandion Energy, OKEA та DNO Norge, зараз вивчає можливості розвитку проєкт.
12. Проект Empire Wind 1 у США: Equinor продовжує розвивати проєкт Empire Wind 1 потужністю 816 МВт, попри економічні та політичні виклики. Компанія отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію електропередач для цього проєкту.
13. Розвідувальне буріння: Equinor отримала дозвіл на буріння розвідувальної свердловини в зоні, де розташоване гігантське нафтове родовище Йохан Кастберг.
14. Фінансові результати Equinor: Чистий прибуток Equinor у минулому кварталі впав на 25%, до $2мільярдів,\; через\; низькіціни\; на\; нафту\; та\; зниження\; видобутку.$

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei

У тижневому інформаційному випуску розглянуто ключові події на енергетичних ринках, що впливали на ситуацію на початку тижня, що відбулися у світовому енергетичному комплексі за останні кілька днів.

• ОПЕК+ висловлює занепокоєння щодо планів щодо згортання скорочень видобутку, що викликало падіння цін на нафту. Ф’ючерси Brent на ICE за тиждень втратили $4 за барель, балансуючи на рівні $70 за барель.
• Торговельна війна між США та Китаєм загострилася: після введення тарифів на китайську електроніку Пекін оголосив відповідні мита на сільськогосподарські товари США, включаючи 15% на курятину, яловичину та бавовну, 10% на свинину та яловичину, а також додав 15 американських компаній до списку експортного контролю.
• Хедж-фонди та інші інвестори різко збільшили короткі позиції на ф’ючерси WTI Nymex на 20% за тиждень, досягнувши 133 000 контрактів, у той час як довгі позиції залишилися незмінними на рівні 330 000 контрактів.
• Попит на СПГ у Китаї знизився до мінімуму з лютого 2020 року: у лютому імпорт становив лише 4,5 млн тонн через теплу погоду, високі запаси та слабке зростання виробництва, що зробило Японію найбільшим у світі імпортером СПГ другий місяць поспіль.
• Проєкт Johan Castberg, найбільший ще не введений у дію нафтовий проєкт Європи, знову затримується через погану погоду. Початковий запуск Equinor (NYSE:EQNR) очікувався у грудні 2024 року.
• Державна нафтова компанія Мексики Pemex повідомила про збитки у розмірі $9,1 млрд у IV кварталі 2024 року через падіння видобутку, що контрастує з прибутками попереднього року. Сукупний борг компанії досяг $97,6 млрд, ще $24,2 млрд вона винна постачальникам послуг.
• Казахстан порушив угоду ОПЕК+, наростивши видобуток нафти та конденсату до 2,12 млн барелів на добу, що на 350 000 барелів вище квоти ОПЕК+ у 1,468 млн барелів.
• Лівія планує перший тендер на розвідку нафти з 2007 року. В.о. голови NOC Масуд Сулейман оголосив, що країна має намір залучити $3-4 млрд для досягнення видобутку у 1,6 млн барелів на добу.
• Китайська Sinopec (SHA:600028) отримала контроль над найбільшим нафтовим родовищем Еквадору – Сача, яке видобуває 75 000 барелів на день, у рамках зусиль уряду Кіто зупинити падіння видобутку.
• Ф’ючерси на залізну руду падають сьомий день поспіль через ескалацію торгівельної війни між США та Китаєм. Квітневий контракт у Даляні знизився до ¥780 ($107) за тонну.
• Міністерство нафти та газу Індії вимагає $2,81 млрд від Reliance Industries через нібито незаконну міграцію газу з державних блоків ONGC до приватних активів компанії.
• Saudi Aramco (TADAWUL:2222) зменшить дивіденди у 2025 році до $85,4 млрд, що на 30% менше за попередній рік, хоча річний прибуток компанії впав лише на 12%.
• Китайські виробники міді скорочують маржу заради частки ринку: очікується, що виробництво зросте на 5% у 2025 році до 12,45 млн тонн, тоді як комісійні за переробку впали до -$20 за тонну.
• Ірак прагне повернути нафту Курдистану: угоди з міжнародними компаніями не досягнуто, хоча обговорюється передача під контроль третьої сторони.

Джерело: oilreview.kiev.ua

За матеріалами: oilprice.com

Норвегія не має можливостей додатково збільшити поставки газу в Європу, повідомив глава норвезької нафтогазової групи Equinor Андерс Упедаль.

Передає Прайм.

«Ми більше нічого не можемо зробити. Норвегія вже працює на межі потужностей», — сказав Упедаль в інтерв’ю агентству Блумберг. Зазначається, що на частку Equinox припадає більше 20% газу, що поставляється в Європу.

Раніше Термінал писав, що представник Польщі назвав термін запуску газопроводу Baltic Pipe.

На тлі різкого зростання цін на газ у Європі норвезька компанія Equinor оголосила, що з 1 жовтня збільшить обсяги експорту природного газу для країн континенту.

Передає Голос Америки.

Компанія Equinor є другим найбільшим постачальником газу в Європу після російського Газпрому.

«Equinor і партнери отримали дозвіл збільшити експортування газу з норвезького континентального шельфу», — повідомляє компанія, вказуючи на «незвичайні» умови на європейському газовому ринку в час наближення зими.

У повідомлення йдеться про збільшення на 2 мільярди кубометрів, що за підрахунками агентства Reuters означає зростання експорту з Норвегії на 2%.

Раніше Термінал писав, що представник Держдепу США не виключає нестачі газу в Європі взимку.

Вісім найбільших міжнародних нафтогазових компаній виставили на продаж десятки активів — нафтові і газові родовища, а також НПЗ по всьому світу. Загальна вартість цих активів перевищує $110 млрд.

Передає Нефть Капитал.

У розпродажі два завдання: скорочення корпоративних боргів і зниження емісії вуглекислого газу. Однак через невизначеність щодо подальших змін попиту на нафту, газ і нафтопродукти (через пандемію коронавірусу і новацій в кліматичному регулюванні) ринкові перспективи реалізації цих активів в даний час сумнівні.

ExxonMobil, Chevron, ConocoPhillips, Royal Dutch Shell, BP, Total, Eni і Equinor розпродають активи з ресурсним потенціалом близько 68 млрд барелів нафтового еквівалента, що можна порівняти, згідно з оцінкою норвезької консалтингової компанії Rystad Energy, зі світовим попитом на нафту протягом двох років. Раніше подібний розпродаж надавав би відмінні можливості для скупки активів, що подешевшали, для невеликих компаній. Однак на тлі звуження кола претендентів через зростаюче небажання інвестиційного співтовариства кредитувати нафтогазові проекти перспективи такої масштабної реалізації активів, що стали зайвими для міжнародних нафтогазових компаній, поставлені під питання.

З одного боку, масштабний розпродаж нафтогазових активів матиме негативний вплив на нафтові котирування, якщо на ці активи не знайдеться покупців. Але, з іншого боку, падіння інвестицій в базовий бізнес найбільших нафтових компаній в перспективі призведе до скорочення пропозиції на ринку і підвищення цін на нафту, що в підсумку підвищить і вартість їх ресурсів. За інформацією Reuters, нафтогазові корпорації ExxonMobil і BP збираються розпродати в найближчі роки активи на $25 млрд, тоді як Shell має намір щорічно продавати їх на загальну суму по $5 млрд.

Раніше Термінал писав, що газотранспортна інфраструктура України буде задіяна для експорту екологічно чистого палива до ЄС.