Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, але подальша політика Пекіна залишається невизначеною.

Висока маржа створює стимул повернути більше пального на експорт

20 липня Reuters повідомив про можливий перелом у китайській політиці щодо експорту нафтопродуктів. Пекін раніше неофіційно обмежив зовнішні постачання, щоб захистити внутрішній ринок після різкого погіршення логістики через Ормузьку протоку.

За даними Kpler, у червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів. У липні аналітична компанія відстежує вже близько 787 тис. барелів на добу, тобто приблизно удвічі більше.

Економічний стимул для збільшення переробки та експорту різко посилився. 17 липня газойль, який є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $143,03 за барель. Його премія до Brent становила $54,93 за барель проти $18,94 напередодні початку війни з Іраном 27 лютого.

Китай скоротив переробку до мінімуму з пандемії

Потенційне відновлення експорту відбувається після глибокого скорочення китайської нафтопереробки. У червні імпорт сирої нафти впав до 7,12 млн барелів на добу — найнижчого рівня з жовтня 2016 року та на 41,3% нижче показника червня 2025 року.

Обсяг переробки скоротився до 12,47 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником із березня 2020 року. Одним із чинників такого падіння були саме обмеження на експорт готового пального.

Для європейського дизельного ринку збільшення китайських постачань важливе опосередковано. Додатковий продукт в Азії може зменшити потребу регіональних покупців у вантажах з інших напрямків у момент, коли запаси газойлю в ARA перебувають на багаторічному мінімумі. Водночас нове загострення навколо Ормузької протоки зберігає ризик того, що Китай знову віддасть перевагу внутрішній енергетичній безпеці перед експортом.

Ситуація підтверджує попередній висновок «Термінала», що дешевша нафта не обов’язково означає дешевше дизпальне: доступність готового продукту дедалі більше визначають завантаження НПЗ, експортні обмеження та логістика.

Джерела: Reuters.

Середні запаси газойлю в регіоні Амстердам — Роттердам — Антверпен у липні скоротилися на 4% проти червня — до 13,04 млн барелів, найнижчого рівня майже за чотири роки. Імпорт газойлю до найбільшого нафтопродуктового хабу Європи зменшився майже вдвічі. Водночас маржа європейського дизельного пального до Brent досягла рекордних $66,25 за барель.

Імпорт газойлю до ARA скоротився на 89 тис. барелів на добу

Середній обсяг незалежно збережених запасів газойлю в ARA у липні становив 13,04 млн барелів. Це на 500 тис. барелів менше за середній показник червня. До цієї категорії входять дизельне пальне та опалювальний газойль. За даними Insights Global, запаси зменшилися на 4% і перебувають на найнижчому рівні майже за чотири роки. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Однією з причин скорочення резервів стало послаблення вхідного потоку. У липні ARA імпортував у середньому 99 тис. барелів газойлю на добу проти 188 тис. барелів на добу в червні. Отже, постачання знизилося на 89 тис. барелів на добу, або приблизно на 47%. Основними джерелами вантажів стали Швеція з часткою 27%, Велика Британія — 22% і Франція — 14%. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Падіння імпорту має більше значення, ніж саме скорочення запасів за один місяць. Коли резерви низькі, а надходження нових партій слабшає, ринок стає чутливішим до затримок танкерів, ремонтів НПЗ і різких змін попиту. Раніше «Термінал» аналізував, як Європа компенсувала скорочення близькосхідного постачання пального альтернативними вантажами.

Азійські запаси зростають, але регіональні баланси розходяться

Ситуація в Північно-Західній Європі відрізняється від динаміки в Сінгапурі. Середні запаси середніх дистилятів у сінгапурському хабі в липні зросли на 1,17 млн барелів, або на 15%, — до 9,11 млн барелів. Строки очікування низькосірчистого суднового газойлю скоротилися до 6–9 днів проти 8–10 днів тижнем раніше, що свідчить про локальне поліпшення доступності продукту. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Показники ARA та Сінгапуру не є повністю тотожними за складом продуктів, тому їх не можна безпосередньо підсумовувати або використовувати для розрахунку глобального балансу. Порівняння показує інше: збільшення резервів в одному хабі не означає автоматичного полегшення ситуації в іншому. Переміщення ресурсу залежить від ціни, фрахту, доступності танкерів, тривалості маршруту та конкуренції з боку інших імпортерів. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Маржа дизелю до Brent піднялася до $66,25 за барель

Додатковий тиск створила нова ескалація між США та Іраном. 17 липня ф’ючерси на малосірчистий газойль торгувалися з рекордною премією $66,25 за барель до Brent. Reuters пов’язує зростання маржі з обмеженням руху через Ормузьку протоку, атаками на НПЗ та ризиком порушення судноплавства через Червоне море. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Через Червоне море проходять вантажі, перенаправлені з маршрутів через Ормузьку протоку. Тому можливе блокування Баб-ель-Мандебської протоки створило б ризик одночасного обмеження двох ключових напрямків близькосхідного експорту. Докладніше цей канал впливу розглянуто в матеріалі про ризики для постачання через Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки. :contentReference[oaicite:5]{index=5}

Європейський дизельний ринок входить у цей період із низькими запасами в ARA, скороченим імпортом і рекордною маржею готового продукту. Окремим чинником залишається заборона експорту дизпального з росії до 31 липня, яка змушує традиційних покупців російського ресурсу конкурувати за альтернативні партії на світовому ринку.

Джерела: Engine: запаси газойлю в ARA, Engine: запаси середніх дистилятів у Сінгапурі, Reuters: ціни, дизельна маржа та ризики для морських маршрутів.

Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.

Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів

Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.

Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.

Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю

У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.

Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.

Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни

Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.

Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.

Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання, а також про зростання вартості фрахту в Перській затоці.

Джерела: Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?, Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war.

Reuters 14 липня звернуло увагу на зміну ролі Китаю у світовому балансі пального. Скорочення китайського імпорту сирої нафти допомогло стримати нафтовий шок, але на ринку нафтопродуктів тиск зберігається через обмеження постачання, російську заборону експорту дизельного пального та низькі запаси.

Проблема змістилася з сирої нафти на готові продукти, насамперед дизельне пальне та газойль

За даними Kpler, на які посилається Reuters, морський імпорт сирої нафти до Китаю в червні впав до 5,96 млн барелів на добу — найнижчого рівня за понад десятиліття. Це значно менше за середні 10,66 млн барелів на добу за три місяці до удару США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.

Водночас Reuters зазначає, що головний тиск залишився в сегменті нафтопродуктів. Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії в червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% нижче за середні 6,85 млн барелів на добу за три місяці до початку конфлікту.

Китайські експортні обмеження після початку війни також зменшили доступність продуктів. Експорт легких і середніх дистилятів із Китаю у квітні впав до 350 тис. барелів на добу, у травні зріс до 411 тис. барелів на добу, у червні — до 423 тис. барелів на добу. Це все ще нижче за середні 719 тис. барелів на добу за три місяці до конфлікту.

За даними торговельних джерел Reuters у Китаї, експорт дизельного пального, авіапального та бензину в липні може зрости до 3 млн тонн, або трохи менше ніж 800 тис. барелів на добу. Kpler на момент публікації оцінював липневий експорт нафтопродуктів із Китаю в 585 тис. барелів на добу.

Ціновий сигнал залишається жорстким. Singapore gasoil, який є базовим продуктом для дизельного пального, востаннє торгувався по $137,72 за барель. Це на 51% вище за $91,42 за барель 27 лютого, за день до початку конфлікту. Для порівняння, Brent на закритті понеділка становила $83,30 за барель, що на 14,9% вище за рівень 27 лютого.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ринок дизпального реагує не лише на нафту, а й на втрату експортних потоків і дефіцит переробки

Reuters 11 липня повідомило, що рішення росії зупинити експорт дизельного пального спричинило ціновий стрибок на ринках США та Європи. За даними агентства, дизельне пальне є найбільшою часткою світового споживання нафтопродуктів, тому його дефіцит впливає на промисловість, сільське господарство, вантажні перевезення та генерацію електроенергії.

За даними Kpler, на які посилається Reuters, російські відвантаження дизельного пального і газойлю з 1 до 10 липня становили лише 234 тис. барелів на добу. Це нижче за 400 тис. барелів на добу в червні та майже в 3,5 раза менше за середній рівень 2025 року — близько 817 тис. барелів на добу.

На цьому тлі американські ф’ючерси на дизельне пальне з наднизьким вмістом сірки 9 липня зросли на 11% — до 154 доларів за барель, або до премії 80 доларів за барель до WTI. Європейські ф’ючерси на низькосірчистий газойль досягли рекордної премії до Brent — 60,77 долара за барель.

Додатковий тиск створили низькі запаси у США. Урядові дані, наведені Reuters, показали скорочення запасів дизельного пального більш ніж на 4,5 млн барелів за тиждень — до 97,8 млн барелів станом на 3 липня, що на 6% нижче за п’ятирічний середній рівень.

«США стали головним постачальником дизельного пального для ЄС і Великої Британії, коли було порушено рух через Ормузьку протоку, але кожен барель, який тепер перенаправляється до Латинської Америки, — це барель, який не потрапляє до Європи», — заявила Qilin Tam, керівниця напряму переробки FGE NexantECA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до $65/бар., тоді як газойль посилився: crack вище US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад $43/т.

Взаємозв’язки ринків

• Нафта й дизель
  • ICE Brent: +>1%, наближення до $65/бар.
  • Gasoil crack: >US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня)
  • Prompt timespread: беквардація >$43/т
  • Причини: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф
  • Рішення біржі: з січня заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах
  • API (США, тиждень): нафта +4,4 млн бар., бензин +1,5 млн бар., дистиляти +0,6 млн бар.
• Переробка
  • Стійкий попит на середні дистиляти → максимізація виходу “середини бочки” на НПЗ
  • Вищі маржі НПЗ → підтримка високих завантажень і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти

Деталі ринку

Рух Brent. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з +4,4 млн бар. по сирій нафті та приростами +1,5 і +0,6 млн бар. по бензину й дистилятам відповідно. Фокус зміщується на реліз EIA. Водночас підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.

Політика біржі. ICE Futures Europe з січня забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з режимом ЄС щодо продуктів із російської нафти.

Висновки

• Дизель як «якір» ринку нафти
  • Підвищення crack до >US$38/бар. та беквардація >$43/т сигналізують фізичну стискнутість середніх дистилятів.
  • Регуляторний чинник (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.
  • Наслідок: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що підтримує Brent попри ведмежі сигнали зі звітів запасів у США.

Джерело: Terminal

За матеріалами: seekingalpha.com

США та ЄС посилили санкції проти торгівлі російською нафтою: до списків додано Rosneft і Lukoil з низкою «дочок». Формально це зменшує пул безризикової пропозиції, однак найближчим часом баланс дизеля/газойлю, імовірно, залишиться стабільним завдяки сезонним чинникам і поверненню НПЗ з ремонтів. Ризики зростають до літа 2026 року — у разі хвилі попиту на генерацію в Середземномор’ї можливі різкі стрибки маржі.

Санкції, логістика та сезонність на ринку дизеля

1) Що змінилося: нові санкції США та ЄС

• Об’єкт: Rosneft і Lukoil (включно з багатьма «дочірніми» компаніями) внесені до санкційних списків.
• Ефект: посилення комплаєнсу у торгівлі та страхуванні/фрахті, що підвищує ризики затримок і перенаправлення вантажів.

2) Структура російського експорту дизеля/газойлю (січень–жовтень 2025)

• Середні відвантаження з Балтики та Чорного моря: 950 тис. бар./добу (kbd).
• Орієнтовно 25–35% цього обсягу пов’язано з НПЗ Rosneft (≈238–333 kbd), ще 10–15% — з НПЗ Lukoil (≈95–143 kbd).

3) Де виникає найбільша вразливість

• Балтика: під санкційний ризик підпадає 52% морського експорту дизеля/газойлю; застосовано до середніх обсягів 2025 року — ≈250 kbd «під ризиком».
• Чорне море: вразливість 26%, що дорівнює ≈110 kbd «під ризиком».
• Важливо: це не гарантовані втрати балансу, а радше обсяги, які з високою ймовірністю зіткнуться з затримками/перенаправленням.

4) Канали збуту та вже наявні обмеження

• Балтика (географія постачання):
  • Туреччина: ≈150 kbd (33% балтійського дизеля).
  • Бразилія: ≈135 kbd (29%).
  • Інші країни Середземномор’я: ≈38% решти.
• Фактичні обмеження: у нещодавні місяці балтійський експорт опустився до нижньої межі сезонного діапазону через страйки та ремонти НПЗ, які обмежили експортні можливості.
• Зміна ролі Бразилії: у жовтні лише 18% імпорту дизеля/газойлю в країну припало на росію — мінімум за 31 місяць.
• Чорне море: експозиція менша (~26%), при цьому майже половина відвантажень протягом року йшла до Туреччини, решта — переважно до середземноморських покупців.

5) Короткостроковий баланс і сезонність попиту

• Найближчі місяці: очікується стабільність балансу — європейські та близькосхідні НПЗ повертаються з ремонтів у листопаді–грудні, підстраховуючи пропозицію.
• I квартал: історично найслабший за попитом на дизель.

6) Висновки для ринків нафти й нафтопродуктів

• Вплив санкцій «на папері» великий, на практиці — помірний у короткій перспективі:
  • Поява високоризикового сегмента ≈360 kbd (Балтика + Чорне море) здатна подовжувати ланцюги постачання та підвищувати логістичні витрати.
  • Втім, ремонти завершуються, а попит у І кв. слабкий — це пом’якшує ціновий ефект у найближчі місяці.
• Балтійський вузол ризику: вищі частки санкційної експозиції та вже знижені обсяги роблять Балтику головною точкою потенційних збоїв, особливо для маршрутів до Туреччини та Середземномор’я.
• Перебудова покупців: приклад Бразилії (18% у жовтні та 31-місячний мінімум) свідчить про прискорену диверсифікацію, що послаблює шок від санкцій.
• Літній «стрес-тест»:
  • Якщо Середземномор’я знову активно тягнутиме дизель для генерації електроенергії, а безсанкційний пул з росії буде меншим, тоді будь-яка хвиля попиту чи позапланові простої НПЗ спричинятимуть різкіші сплески маржі.
  • Висновок: волатильність маржі влітку імовірно зросте порівняно з зимою/весною.

7) Узагальнення

• Санкції
  • США+ЄС → Rosneft, Lukoil (+дочки) → жорсткіший комплаєнс
  • Ризики: затримки, перенаправлення, дорожчі ланцюги
• Обсяги
  • Середнє постачання з Балтики+Чорного моря: 950 kbd
  • Зв’язок з НПЗ: Rosneft 25–35%, Lukoil 10–15%
  • «Під ризиком»: Балтика ≈250 kbd (52%), Чорне море ≈110 kbd (26%)
• Маршрути
  • Балтика → Туреччина 150 kbd (33%), Бразилія 135 kbd (29%), решта ≈38%
  • Чорне море → майже 1/2 до Туреччини, решта — інші середземноморські покупці
• Часовий фактор
  • Лис–гру: повернення НПЗ з ремонтів → стабілізатор пропозиції
  • I кв.: найслабший попит → обмежений ціновий ефект
  • Літо: можливий сплеск попиту → волатильність маржі
• Поведінка покупців
  • Бразилія: 18% із росії в жовтні → 31-місячний мінімум → диверсифікація

8) Вплив на ціни й маржі

• Короткостроково:
  • Санкційний тиск підвищує операційні витрати й час у дорозі, але ремонти НПЗ завершуються і попит слабкий → помірний вплив на ціну/спред.
• Середньостроково (до літа):
  • Збереження ≈360 kbd «під ризиком» + менший безсанкційний пул → підвищена чутливість ринку до шоків.
• Сценарій-стрес:
  • Літнє зростання попиту на генерацію в Середземномор’ї + випадіння НПЗ → різкий підйом маржі та спредів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vortexa.com

росія та Індія стануть найбільшими постачальниками дизельного пального та газойлю до Західної Африки у серпні 2025 року, доповнюючи обсяги постачання з Близького Сходу, нігерійського НПЗ Dangote та Європи. Попри зростання відносно червня, загальні обсяги імпорту у липні скоротилися на 16% у річному вимірі, що свідчить про нестабільність ринку.

Інтелектуальна карта постачання дизелю та газойлю до Західної Африки

• Обсяги імпорту: у серпні очікується 1,1 млн т дизелю та газойлю, проти 1,21 млн т у липні (зростання на 8% від червня, але падіння на 16% у річному вимірі).
• росія: прогнозується постачання 306 тис. т у серпні, що на 40,37% більше, ніж у липні. Основним джерелом є порт Новоросійськ, де обсяги завантаження у серпні зросли на 18% відносно липня. Водночас цей показник на 21,74% нижчий за серпень 2024 року.
• Індія: очікувані поставки 240 тис. т у серпні, що на 31,23% менше, ніж у липні. Усі вантажі завантажуються в порту Сікка. У липні постачання з Індії до Західної Африки більш ніж подвоїлися у порівнянні з червнем.

Вплив санкцій ЄС

Учасники ринку висловлюють невизначеність щодо впливу майбутньої заборони ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти Urals. Заборона набуде чинності 21 січня 2026 року та торкнеться не лише імпорту до ЄС, але й діяльності трейдерів та фінансування угод.

«Якщо мас-баланс буде дозволений, усе буде гаразд. Коли ринок слабкий, це нормально, але якщо він буде напруженим — можуть виникнути складнощі», — трейдер з Європи.

Якщо індійські НПЗ і надалі використовуватимуть нафту Urals, європейські трейдери можуть втратити можливість постачати такі продукти до країн Західної Африки. Це потенційно зменшить пропозицію на ринку.

Диверсифікація імпортної нафти в Індії

• Hindustan Petroleum Corp. Ltd. придбала 950 тис. барелів нігерійської нафти Escravos та ганської Jubilee.
• Indian Oil Corp. (IOC) закупила 2 млн барелів нафти Mars з Мексиканської затоки.

Такі кроки свідчать про готовність Індії зменшити залежність від російської сировини та пристосуватися до нових регуляторних умов.

Джерело: Terminal
За матеріалами: S&P Global Commodities at Sea

На початку серпня 2025 року премії на дизельне пальне (gasoil) у Німеччині (cif Гамбург) знизилися до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня. Попит на газойль і опалювальну оливу залишився млявим, незважаючи на незначне короткострокове пожвавлення. Ситуацію поглиблюють стабільна робота НПЗ, зниження спотових обсягів торгівлі й падіння фрахтових ставок на фоні зростання рівня води у Рейні. Котирування Heating Oil протягом місяця знизилися на 4,6% — з $2,417/гал. (7 липня) до $2,305/гал. (4 серпня).

РИНОК ГАЗОЙЛЮ НІМЕЧЧИНИ (НА ПОЧАТОК СЕРПНЯ 2025)

1. Премії й ціни: зниження до мінімуму

• Премія на 10ppm дизель (cif Гамбург) опустилася до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня 2025 року.
• Причини зниження: млявий попит, високий рівень внутрішнього виробництва й достатня пропозиція.
• Heating oil у кінці липня торгувався зі значними знижками до національного середнього рівня.

2. Пропозиція: стабільне виробництво на НПЗ

• Консорціум Miro (НПЗ Karlsruhe, 310 тис. бар./добу) працює без обмежень.
• Висока внутрішня пропозиція зменшує потребу в імпорті через північні порти й уздовж Рейну.

3. Попит: слабкість попри короткочасне зростання

• Попит на газойль у липні був на 50% нижчим, ніж у липні 2024 року.
• Обсяги торгівлі опалювальною сумішшю зросли на 22% у тиждень до 1 серпня, проте цього недостатньо для перелому тренду.

4. Фрахт: падіння ставок через Рейн і слабкий імпорт

• Рівень води у Рейні зріс, що поліпшило судноплавні умови, але не підтримало попит.
• Судновласники знизили ставки на транспортування з ARA-хабу через відсутність попиту.
• Імпортна активність обмежена, що знижує рентабельність логістичних маршрутів.

5. Динаміка котирувань Heating Oil: зниження протягом місяця

• 7 липня 2025: $2,417/гал.
• 1 серпня 2025: $2,3197/гал. (–4,0%)
• 4 серпня 2025: $2,3057/гал. (–4,6% від початку місяця)
• Зниження котирувань підтримує загальну тенденцію тиску на ціни нафтопродуктів у Європі.

6. Висновки для ринку 

• Фундаментальний дисбаланс між високою пропозицією й слабким попитом тисне на котирування.
• Зниження премій і котирувань Heating Oil — сигнали м’якої цінової динаміки в регіоні.
• Ситуація в Німеччині свідчить про локальне перевиробництво на фоні недостатнього попиту, що впливає на європейські тренди.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com

Замовити звіт по ринку

Аналітики Goldman Sachs очікують, що дизель залишиться дорогим через структурну нестачу потужностей переробки. Попри очікувану сезонну стабілізацію, маржі залишатимуться вищими за середні довоєнні рівні.

Поглиблений дефіцит:

• Маржі дизельного пального залишаться приблизно на $10/барель вищими за середні показники 2013–2019 років у другому півріччі 2025 року та впродовж 2026 року.
• Маржа європейського газойлю прогнозується на рівні $23/барель (раніше було $19/барель).
• Маржа на американське пічне пальне — $28/барель (раніше $23/барель).
• Причина: глобальна нестача потужностей із переробки — збільшення пропускної здатності НПЗ у 2025–2026 роках становитиме лише 500 тис. барелів/день порівняно з 1,2 млн у 2023–2024 роках.

Скорочення запасів — тривожний сигнал

• Запаси дизеля у США — найнижчі з 1996 року для цього періоду року.
• Запаси дистилятів у Сінгапурі (включно з дизелем) — найнижчі з лютого 2024 року.
• Структурна нестача переробки утримує маржу вищою за середню навіть попри можливу помірну корекцію цін.

Ціни на нафту: незначне зниження попри фундаментальні фактори

• Нафта WTI (вересневий контракт): $65.16/барель (–1.3% за тиждень).
• Нафта Brent (вересневий контракт): $68.44/барель (–1.2%).
• Фактори впливу: попит у літній період, переговори щодо торгівлі між США та ЄС, друге тижневе скорочення запасів у США.

Оцінки майбутніх ризиків

• Аналітики очікують надлишок пропозиції восени, коли сезонне зниження попиту тиснутиме на ціни.
• На ринку спостерігається «літня пауза»: учасники не схильні до значного ризику у період невизначеності.

Динаміка енергетичних компаній

• Лідери зростання за тиждень: Fusion Fuel Green (+64.5%), Bloom Energy (+37.4%), Maxeon Solar (+33.1%).
• Серед аутсайдерів: VivoPower (–29%), Namib Minerals (–27.4%), USA Rare Earth (–17.8%).
• Індекс енергетичних компаній XLE зріс на 1.3% за тиждень.

«Ми очікуємо деякого зниження маржі дизеля з поточних дуже високих рівнів, але вона залишиться вищою за середню довоєнну через структурну нестачу переробних потужностей» — зазначив представник компанії

Джерело: Terminal

За матеріалами: Seeking Alpha

Замовити звіт по ринку