Британський міністр енергетики Майкл Шенкс попередив, що штучний інтелект дає порівняно невеликим хакерським групам змогу знаходити вразливості, пошук яких раніше потребував можливостей державних структур і міг тривати роками. Уряд розглядає ШІ одночасно як джерело нових загроз і засіб захисту енергосистеми. Окремий напрям стійкості — локальне балансування, яке знижує залежність споживачів від одного централізованого контуру.

Кібернетичні можливості стають доступнішими

Майкл Шенкс 17 липня заявив, що вартість забезпечення стійкості британської енергетичної інфраструктури та масштаб загроз зростають щодня. За його словами, державні суб’єкти й менш підготовлені групи використовують штучний інтелект для пошуку слабких місць у системах управління.

Зміна полягає не лише у збільшенні кількості атак. ШІ скорочує потребу у великих командах, спеціалізованих знаннях і тривалому ручному дослідженні об’єкта. Через це потенційна кількість суб’єктів, здатних атакувати енергетичні компанії, операторів мереж та їхніх постачальників, збільшується.

Особливо вразливими залишаються промислові системи керування, які безпосередньо регулюють виробництво, передачу й розподіл енергії. Компрометація корпоративної мережі може спричинити витік даних, тоді як проникнення до технологічного контуру створює ризик зупинення обладнання або втрати диспетчерського контролю.

Чотирирічна стратегія переносить кіберризик на рівень керівництва

Оцінка міністра доповнює британську стратегію кібербезпеки енергетичного сектору, оприлюднену 28 травня. Документ визначає дорожню карту на 2026–2030 роки, підготовлену урядом спільно з Ofgem, Національним центром кібербезпеки та оператором NESO.

Стратегія вимагає виявляти й оцінювати ризики, підвищувати стійкість критичних операторів, регулярно випробовувати плани реагування та відновлення. Кібербезпека має розглядатися правліннями компаній на одному рівні з безпекою праці, надійністю обладнання й безперервністю операцій.

До кінця 2026 року Велика Британія планує поглибити оцінювання ризиків для найважливіших частин енергосистеми та підготувати початкові принципи безпеки ланцюгів постачання. До кінця 2027 року передбачено оцінити, чи охоплює чинне регулювання всі критичні підсектори, а також просунути принцип захищеності нової інфраструктури ще на етапі проєктування.

Локальне балансування обмежує наслідки централізованого збою

Шенкс також назвав місцеві енергетичні ринки, громадську генерацію та локальне балансування альтернативою повній залежності від національної мережі. Така модель не усуває кібератаки, але може обмежити поширення наслідків і підтримати критичних споживачів під час порушення роботи центральної системи.

Проблема вже має загальноєвропейський характер. Раніше «Термінал» повідомляв про 23 кібератаки на європейський енергетичний сектор із 2022 року та щонайменше 11 атак із фізичними пошкодженнями критичної інфраструктури у 2024 році.

Джерела: Energy in Buildings & Industry, Уряд Великої Британії: стратегія кібербезпеки енергетичного сектору.

Європейський Союз і Велика Британія узгоджено запровадили санкції проти осіб та організацій, пов’язаних із російськими державними кіберопераціями. Підставою стали атаки на європейські установи та спроба порушити роботу критичної інфраструктури Польщі, включно з електромережею. Рішення переводить захист енергосистеми з технічного рівня на рівень міжнародної відповідальності за кіберсаботаж.

Санкції охопили 37 осіб та організацій

Європейський Союз включив до санкційних переліків дев’ять осіб і чотири організації, а Велика Британія додала 24 імена. Серед фігурантів — представники російських спецслужб і пов’язані з державою кіберзлочинці.

ЄС і Велика Британія пов’язали частину операцій із Центром 16 Федеральної служби безпеки росії. За їхньою оцінкою, одним із останніх епізодів стала спроба кібератаки на польську критичну інфраструктуру, зокрема на енергосистему.

Обмежувальні заходи передбачають заморожування активів і візові заборони. Вони не замінюють технічного захисту, але збільшують юридичні та фінансові наслідки для учасників операцій проти енергетичних об’єктів.

Атака охопила відновлювану генерацію і систему теплопостачання

Польські фахівці раніше встановили, що наприкінці грудня 2025 року атаки були спрямовані на 30 об’єктів відновлюваної енергетики, промислове підприємство та велику теплоелектроцентраль. Остання забезпечувала теплом майже 500 тис. споживачів.

Шкідливе програмне забезпечення мало знищити дані та зробити частину обладнання непрацездатною. Захисні системи заблокували найбільш небезпечний етап атаки, тому масштабного припинення енергопостачання не сталося.

Особливістю операції було намагання вплинути не лише на офісні інформаційні системи, а й на пристрої, пов’язані з фізичним управлінням енергетичними об’єктами. Це підвищувало ризик переходу цифрового інциденту у реальне порушення генерації, розподілу електроенергії або теплопостачання.

Захист енергосистеми потребує спільної атрибуції атак

Санкційне рішення показує, що Європа розглядає кібероперації проти енергетики як елемент гібридної агресії, а не як ізольовані кримінальні інциденти. Такий підхід дає змогу поєднати технічне розслідування, дипломатичну відповідь і фінансові обмеження.

Водночас публічні оцінки виконавців не повністю збігаються. Польські органи пов’язували атаку з угрупованнями, які відносять до ФСБ, тоді як дослідники ESET виявили технічні ознаки, характерні для Sandworm, пов’язаного з російською воєнною розвідкою. Ця розбіжність не змінює висновку про державне походження загрози, але свідчить про можливу участь кількох структур.

Джерела: The Guardian, Reuters: розслідування атаки, Reuters: атака на польську енергосистему.

Іспанія розслідує причини масового відключення електроенергії, що сталося 28 квітня. Влада країни запитує у малих сонячних і вітрових станцій інформацію про їх кіберзахист. Є сумніви щодо причини відключення, хоча кібернапад спочатку був відкинутий.

Основні подробиці події та розслідування

Після масштабного відключення електроенергії в Іспанії 28 квітня, влада країни продовжує розслідування причин інциденту. Іспанський оператор мережі Red Electrica заявив, що кібернапад не став причиною відключення, проте з того часу не коментує ситуацію. Влада не виключає жодних можливих варіантів і продовжує перевірки.

Національний інститут кібербезпеки Іспанії (Incibe) розсилає запити малим вітровим і сонячним електростанціям з питаннями про виявлені аномалії і проведені оновлення до 28 квітня. Підвищені вимоги до стійкості енергетичних об’єктів до кіберзагроз можуть змінити підхід до захисту малих станцій.

«Ми не виключаємо жодних варіантів. Усі можливості залишаються на столі», — Міністерство енергетики та охорони навколишнього середовища Іспанії.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com

Під головуванням заступника міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Фаріда Сафарова у Міненерго пройшла зустріч з представниками Литовського Національного центру кібербезпеки.

Повідомляє Міненерго.

Участь у зустрічі також взяли представники центрів кібербезпеки НЕК «Укренерго» та НАК «Нафтогаз України».

«Ми зацікавлені у співпраці в сфері енергетики, зокрема на рівні наших кіберцентрів, що функціонують на базі «Укренерго» та «Нафтогазу». Це сприятиме зміцненню не тільки кібербезпеки наших країн, але й безпеки регіону в цілому», — зазначив Фарід Сафаров.

Першим етапом співпраці стане організація системного обміну інформацією між центрами кібербезпеки двох країн.

Раніше Термінал писав, що в Україні планують створити центр захисту енергетичної інфраструктури від кібератак.

Оператор ГТС України приєднався до проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», підписавши з партнерами проєкту меморандум про співпрацю у сфері розбудови спроможності з інформаційної безпеки та захисту.

Партнерство відкриває нові можливості у сфері посилення кібербезпеки газотранспортної системи України, пише пресслужба ОГТСУ.

Зокрема, допоможе зміцнити систему менеджменту інформаційної безпеки ОГТСУ, а також підготувати її до сертифікації за міжнародним стандартом ISO 27001.

«Участь у цьому проєкті дозволить зробити роботу ГТС більш стійкою до викликів завдяки залученню найкращих міжнародних практик у сфері кібербезпеки», – сказав генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Глобальний проєкт «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) був запущений у травні 2020 року.

«Термінал» писав, Міненерго розраховує на активізацію співробітництва з USAID у сфері кібербезпеки енергетики.

У Міненерго відбулася узгоджувальна нарада із керівництвом проєктів технічної допомоги Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні у сфері енергетичної безпеки та кібербезпеки.

Повідомляє Міненерго.

Метою зустрічі було визначити пріоритетні напрямки співробітництва в сфері секторальної кібербезпеки, цифрових трансформації енергетичної галузі та забезпеченні потреб Міністерства в сучасних технологіях в тому числі з урахуванням потреби у забезпеченні безперервності роботи галузі у разі погіршення епідеміологічної ситуації COVID19.

«Міністерство має довгу історію співробітництва з USAID у питаннях енергетичної безпеки, проте ми розраховуємо на активізацію співробітництва з міжнародними партнерами, зокрема USAID, з посилення спроможності Міністерства та всієї критичної інфраструктури енергетичного сектора протистояти кібератакам. Кібербезпека стала критичним викликом національної безпеки для енергетичного сектору України. Нам важливо, особливо під час дистанційної роботи через пандемію COVID-19, забезпечити стале функціонування центрального органу виконавчої влади та всієї енергосистеми держави», — наголосив заступник міністра Ярослав Демченков.

Раніше Термінал писав, що Міненерго розпочало активну роботу зі створення системи кіберзахисту/

Міненерго розпочало активну роботу зі створення системи кіберзахисту, що стане ефективною в сучасних умовах.

Про це заявила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець, відкриваючи у режимі онлайн-конференції засідання Робочої групи з питань розбудови кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури енергетичної галузі Міненерго.

Актуальні питання кібербезпеки представники Міністерства сьогодні обговорюють із світовими виробниками — лідерами в сфері кібербезпеки та цифрових трансформацій, які зацікавились співпрацею у цьому напрямку.

«Як очільниця Міністерства енергетики я хочу не тільки зберегти вектори реформ в сфері кібербезпеки, що були розпочаті в галузі, але й прискорити їх реалізацію. Міненерго, як центральний орган виконавчої влади, відповідальний за безпеку й, зокрема, кібербезпеку енергетичних об’єктів, розпочало активну роботу зі створення системи, що дійсно стане ефективною в сучасних умовах», – наголосила Ольга Буславець.

В Україні є затверджена стратегія Уряду і прийняті нормативні акти, що дають загальну модель розвитку галузевих систем кібербезпеки у державі, також є останні нормативи та рекомендації Європейського союзу щодо заходів з кібербезпеки в енергетичному секторі, які використано як базу для розробки концептуального бачення.

«Укренерго» розробило дорожню карту розвитку системи кібербезахисту та створює Операційний центр безпеки.

Про це повідомляє прес-центр «Укренерго».

Реалізація Концепції розвитку кібербезпеки компанії на 2019-2023 роки дозволить створити надійну систему кібербезпеки. Це одна з ключових ланок модернізації та автоматизації підстанцій, що забезпечує надійність та безпеку передачі електроенергії за європейськими стандартами.

В основі Концепції – аналіз інформаційної безпеки в Укренерго, наш досвід та досвід світових лідерів у галузі кіберзахисту й інформаційних технологій, перш за все Ізраїлю. Концепція об’єднує усі напрямки розвитку системи кібербезпеки Укренерго та має на меті посилення безпеки інформаційної інфраструктури та мінімізації негативного впливу інцидентів кібербезпеки на роботу компанії.

Загалом це 30 проектів на найближчі 4 роки. Серед них — створення захищеної транспортної мережі підприємства для безпечної взаємодії з зовнішнім світом, організація захищених базової інфраструктури та центрів обробки даних, а також створення Операційного центру безпеки та професійного навчання персоналу.

Реалізація найвагоміших з них запланована вже у 2019-2020 рр.