ДП «НАЕК «Енергоатом» у 2020 році збільшив коефіцієнт заборгованості, і до 2024 року зниження залежності підприємства від позикового капіталу не очікується, а отже, в 2022 році компанія може отримати збиток у 542 млн грн.

Про це йдеться в аналітичній записці Міністерства фінансів про фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету у 2022 році.

«ДП «НАЕК «Енергоатом» у 2022 році за базового сценарію може отримати прибуток у 4,238 млрд грн, а за песимістичного – збиток у 542 млн грн», — йдеться в аналітичній записці.

Зазначається, що у 2020 році відбулось збільшення коефіцієнта заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» на 9 відсоткових пунктів, що свідчить про значне зростання залежності підприємства від позикового капіталу та зниження його спроможності фінансувати свою діяльність за рахунок власних коштів.

«У 2021 – 2024 роках за обома сценаріями зниження залежності підприємства від позикового капіталу не очікується», – зазначається у документі.

Читайте в «Терміналі», чистий прибуток ДП «НАЕК «Енергоатом» за липень дорівнює понад 600 млн грн. За сім місяців 2021 року чистий дохід Енергоатома від реалізації продукції становить 28 млрд грн, валовий прибуток дорівнює 3,3 млрд грн, пише пресслужба Енергоатома.

Підвищити втричі — з 10 грн до 30 грн за тонну — ставку екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонує Міністерство фінансів України.
Відповідна норма міститься в розробленому Мінфіном «ресурсному законопроєкті», який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна».

Згідно з документом, Мінфін також ініціює поетапне — до 1 січня 2029 року — підвищення в 10 разів ставок цього податку на викиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Передбачається, що з 1 липня цього року, коли може набрати чинності цей законопроєкт, вони будуть збільшені вдвічі, а з 1 січня 2022 року щорічно будуть підвищуватися ще на 100% від нинішнього рівня (або на 10% від кінцевого рівня).

Подібний ресурсний законопроєкт (№4101-д) уряд пропонував прийняти в пакеті з законом про держбюджет-2021, однак депутати відмовилися це зробити. У тому законопроєкті була така ж норма про поетапне підвищення екологічного податку на скиди.

Що стосується податку на викиди CO2, то восени минулого року його також пропонувалося підвищувати поетапно — по 5 грн за тонну — до 2024 року.

Читайте в «Терміналі», Україні знадобиться щонайменше EUR102 млрд до 2030 року для реалізації запропонованого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів проєкту Другого визначеного національно внеску (НОВ2) до Паризької угоди, що передбачає зниження викидів парникових газів (ПГ) на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Министерство финансов не рассматривает выпуск облигаций внутреннего государственного займа (ОВГЗ) для погашения части накопленной задолженности перед производителями «зеленой» электроэнергии.
Об этом сказал в интервью изданию «Корреспондент» замминистра финансов Юрий Драганчук.

«ОВГЗ точно не будет. Мы смотрим на разные варианты кредитной поддержки «Укрэнерго«. Это будут либо госбанки, либо международные доноры», – отметил он.

Драганчук сказал, что министерство сейчас ведет переговоры с Европейским банком реконструкции и развития (ЕБРР), Европейским инвестиционным банком (ЕИБ) и другими международными донорами, которые рассматривают дополнительное финансирование НЭК «Укрэнерго«.

«У нас есть план, каким образом в следующем году закрыть этот дефицит по НЭК. «Зеленка» тоже ведь закредитована в основном в украинских госбанках и в ЕБРР. Используя корректные инструменты финансирования «Укрэнерго«, мы разрываем этот порочный круг», – резюмировал замминистра финансов.

Читайте в «Терминале», Европейский союз защитит себя от конкуренции зарубежных производителей, не соблюдающих его высокие экологические стандарты, путем установления «углеродной границы».

У 2020-2023 роках збитки НЕК «Укренерго» перевищать 26 мільярдів гривень. Про це Міністерство фінансів зазначає у звіті про фіскальні ризики, який додається до проєкту закону «Про державний бюджет на 2021 рік».

Інформує Економічна правда.

За розрахунками Мінфіну в 2020 році збитки НЕКу перевищать 15,1 млрд грн, в 2021 році – 3,5 млрд грн, в 2022 році – 4,6 млрд грн, а в 2023 році – 3,1 млрд грн.

Міністерство фінансів здійснювало моделювання за трьома сценаріями (базовий, стресовий та оптимістичний). Незалежно від розглянутих у моделі сценаріїв, за умов діючих на ринку електроенергії тарифів, які не у повному обсязі покривають витрати, пов’язані з виконанням «Укренерго» спеціальних обов’язків, у 2020 році очікується збиткова діяльність компанії.

«Під час моделювання діяльності «Укренерго» за оптимістичним сценарієм враховано очікування компанії щодо обсягів та цін реалізації продукції, які дозволять забезпечити прибуткову діяльність у 2021 – 2023 роках», — зазначається у звіті.

За діючих умов функціонування «Укренерго» на ринку електроенергії у 2020 році, та за умов базового і стресового сценаріїв у 2021 – 2023 роках прогнозується збиткова діяльність компанії, що негативно відобразиться на обсягах сплати до державного бюджету сум відповідних платежів.

Раніше «Термінал» писав, що Укренерго у 2021 році планує інвестувати у розвиток мереж більше 7 млрд грн.

Найближчі чотири роки збитки державної Групи «Нафтогаз» перевищать 21 мільярд гривень.  Про це Міністерство фінансів зазначає у звіті про фіскальні ризики, який додається до проєкту закону «Про державний бюджет на 2021 рік».

Передає Економічна правда.

За розрахунками Мінфіну, в 2020 році збитки НАКу перевищать 4,2 млрд грн, в 2021 році – 7,5 млрд грн, в 2022 році – 5,4 млрд грн, а в 2023 році – 4,4 млрд грн.

«Моделювання діяльності Групи «Нафтогаз» здійснювалось на підставі прогнозів «НАК «Нафтогаз України» щодо обсягів та цін реалізації продукції в 2020 – 2023 роках», — зазначається у звіті.

Міністерство фінансів здійснювало моделювання за трьома сценаріями (базовий, стресовий та оптимістичний). Збитковість НАКу у 2020 – 2023 роках очікується в кожному з них.

Раніше «Термінал» писав, що у першому півріччі 2020 року Група Нафтогаз отримала мільярдні збитки.

Управление корпоративными правами АО «Магистральные газопроводы Украины» («МГУ») от Министерства энергетики и окружающей среды перешло в управление Министерства финансов.

Об этом сообщил глава компании Александр Лисниченко.

«Это важный шаг в выполнении Украиной внешних обязательств и обязательный базис для подписания следующего транзитного соглашения», — написал он в «Фейсбук».

Как сообщалось, Кабинет министров Украины 18 сентября 2019 года обновил план анбандлинга «Нафтогаза». Новым оператором будет ООО «Оператор газотранспортной системы Украины» (ОГТСУ, 100% «дочка» АО «Укртрансгаз»), которое с 1 июля 2019 года осуществляет функции по технической эксплуатации ГТС и имеет соответствующий персонал.

ОГТСУ будет передано в собственность АО «МГУ», 100% акций которого Кабмин решил передать в управление Минфина. Одновременно государство передаст новому оператору в управление газотранспортную систему сроком на 15 лет.

ГТС Украины имеет общую протяженность газопроводов около 38 тыс. км. В нее входят 73 компрессорные станции и более 1,4 тыс. газораспределительных станций.

«Терминал» писал, кабинет министров передал управление компанией «Магистральные газопроводы Украины» от Министерства энергетики и защиты окружающей среды Министерству финансов.

Кабинет министров передал управление компанией «Магистральные газопроводы Украины» от Министерства энергетики и защиты окружающей среды Министерству финансов.

Об этом на брифинге после заседания правительства сообщил министр энергетики Алексей Оржель, пишет УНИАН.

«Чтобы не было каких-то элементов влияния с точки зрения, что у Минэкоэнергии есть другие элементы, которые не могут быть объединены. Чтобы не было злоупотреблений с точки зрения бизнеса, в частности, с добычей, продажей и другим», — сказал он. По словам Оржеля, передача компании было одним из требований европейских партнеров.

«Терминал» писал, кабинет министров определил бывшего министра финансов Виктора Пинзеника представителем государства в наблюдательном совете ПАО «Магистральные газопроводы Украины».

Правительство Украины на заседании 21 августа поддержало позицию Минфина об одобрении кредита Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) для ПАО «Укргазвыдобування» (УГВ) под гарантии правительства на сумму EUR51,85 млн для увеличения добычи газа.

Об этом сообщила глава Минфина Оксана Маркарова.

«Имеем два в одном: средства на добычу за счет официального кредитования на выгодных условиях, что соответствует нашей стратегии управления долгом и таргету по дефициту», – прокомментировала она это решение на своей странице в Facebook.

Маркарова уточнила, что кредит предоставляется по ставке месячного EURIBOR + 1% годовых с одноразовой комиссией 1% суммы траншей, комиссия по обязательствам — 0,5%.

Согласно проекту распоряжения, текстом которого располагает агентство, он предполагает покупку 10 буровых станков и модернизацию турбин для повышения энергоэффективности.

В рамках проекта УГВ должно заключить договор с Минфином о погашении задолженности перед государством за выполнение гарантийных обязательств, обеспечением которого выступит залог имущественного права на получение денежной выручки от реализации газа в размере 170% от суммы кредита.

Предполагается, что кредит поступит двумя траншами — EUR36,4 млн и EUR15,45 млн.

Глава НАК «Нафтогаз Украины» Андрей Коболев, комментируя данный проект на своей Facebook-странице, отметил, что в его рамках планируется смонтировать установку по утилизации сбросного тепла на установке подготовки газа (УПГ) УГВ, что позволит компании вместо «подогрева атмосферы» производить электрическую энергию. Кроме того, в случае ободрения проекта советом директоров ЕБРР, для «Укргазвыдобування» будет закуплено 10 установок для капитального ремонта скважин.

ЕБРР сообщил о возможности выделения этого кредита «Укргазвыдобування» в начале октября 2018 года. Тогда датой его возможного рассмотрения советом директоров банка было названо 12 декабря, однако затем этот срок несколько раз переносился из-за разногласий правительства и «Нафтогаза». В июне 2019 года ЕБРР обратился к украинской стороне с просьбой интенсифицировать подготовку проекта.

«Хотя это небольшая сделка — EUR52 млн, она является очень важной, поскольку направлена на меры по увеличению эффективности добычи компании и финансирование оборудования, которое помогает реабилитировать существующие скважины. Также ЕБРР мобилизовал техническую помощь для проведения программы уменьшения выбросов метана, которая будет имплементирована параллельно с инвестиционной программой», — комментировала ранее проект глава украинского офиса ЕБРР Марина Петров.

В настоящее время, согласно информации на сайте банка, рассмотрение проекта запланировано на совет директоров 15 октября этого года.

«Терминал» писал, Европейский банк реконструкции и развития (ЕБРР) предоставляет НЭК «Укрэнерго» кредит EUR149 млн на закупку 26 новых трансформаторов и модернизацию 12 высоковольтных подстанций. «Эта инвестиция поможет НЭК «Укрэнерго» модернизировать ее ключевую инфраструктуру электропередачи, необходимую для синхронизации с европейскими сетями. Она также поможет Украине привести свое законодательство и операционную деятельность в соответствии с Третьим энергетическим пакетом ЕС», — говорится в пресс-релизе ЕБРР.

Горняки государственных шахт вышли на улицы с требованием погасить задолженность по зарплатам. 12 августа к протестам присоединились работники шахты «Украина».

Об этом написал председатель Независимого профсоюза горняков Украины Михаил Волынец на своей страничке в Facebook.

«Сегодня протестуют горняки шахты «Кураховская». Они перекрывают дорогу в районе села Новоселидовка. К участникам акции присоединились горняки шахты «Украина», которые отказались ехать в шахту голодными», — написал он.

Горнякам не выплатили зарплату за несколько месяцев, в частности с шахтерами «Кураховской» рассчитались на 80% лишь за май, зарплату за июнь и июль они не получили.

На протяжении 2016-2018 годов в Украине действовала методика «Роттердам+», согласно которой стоимость угля определялась на основе импортного паритета. Применение формулы «Роттердам+» приблизило цены угля, добытого госшахтами, к реальному рыночному уровню. Согласно информации М.Волынца, за 2016-2018 годы благодаря формуле «Роттердам+», дополнительные доходы госшахт составили около 10 млрд грн. Действие «Роттердам+» прекратилось 1 июля 2019 года, когда в Украине был введен свободный рынок электроэнергии.

Міністерство фінансів затвердило створення приватного акціонерного товариства (ПрАТ) “НЕК “Укренерго”. Відповідний наказ підписала Міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів.

У прес-службі також повідомили, що випуск акцій ПрАТ буде здійснено в передбачені законодавством строки, а їх власником стане держава в особі Мінфіну. Статутний капітал ПрАТ складе 37,1 млрд грн. Голову правління компанії має обрати Наглядова рада ПрАТ під час свого першого засідання.

Процес створення ПрАТ “Укренерго” тривав шість місяців з 22 лютого 2019 року.

Державна реєстрація ПрАТ “НЕК “Укренерго” стала результатом послідовної роботи Комісії з реорганізації підприємства, що розпочала свою роботу

Перетворення Укренерго в ПрАТ відбувалось за планом, що, зокрема, передбачав створення інвентаризаційної комісії; проведення інвентаризації активів та зобов’язань Укренерго; складання акту оцінки майна; затвердження Мінфіном статуту ПрАТ та складу наглядової ради реорганізованого акціонерного товариства.

У Міністерстві вважають, що результатом створення ПрАТ стане ефективне впровадження законодавства про ринок електроенергії, а також відокремлення контролю за виробництвом електроенергії та її передачею, що є однією з умов отримання кредитних коштів в рамках Меморандуму про взаєморозуміння з ЄС.

«Термінал» писав, Міністерство фінансів України створило комісію з реорганізації держпідприємства «НЕК «Укренерго» в приватне акціонерне товариство.