<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Норвегия</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/norvegiya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 05:34:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CO2 tax]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fiskeri]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[Norway]]></category>
		<category><![CDATA[road fuel]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецевий податок]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[рибальство]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153937</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br />Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br /><p><strong>Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального.</strong> Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.</p>
<h3>Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок</h3>
<p>Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.</p>
<h4>Податкові зміни</h4>
<p>Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — <em>veibruksavgift</em> — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Скасування акцизу поширюється на:</strong>
<ul>
<li>бензин;</li>
<li>дизельне пальне;</li>
<li>біодизель;</li>
<li>біоетанол;</li>
<li>природний газ;</li>
<li>скраплений нафтовий газ (LPG).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії пільги:</strong> 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.</li>
<li><strong>Після завершення періоду</strong> уряд планує повернути попередні ставки акцизу.</li>
</ul>
<p>Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.</p>
<h4>Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС</h4>
<p>За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:</p>
<ul>
<li><strong>бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;</strong></li>
<li><strong>дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.</strong></li>
</ul>
<p><em>Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.</em></p>
<p>Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.</p>
<h4>Втрати бюджету</h4>
<p>Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.</p>
<ul>
<li><strong>Орієнтовне недоотримання доходів:</strong> 3,3 млрд норвезьких крон.</li>
<li><strong>Період розрахунку:</strong> п’ять місяців дії податкової пільги.</li>
</ul>
<p>Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.</p>
<h4>Часткове обнулення CO₂-податку</h4>
<p>Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:</strong>
<ul>
<li>рибальства;</li>
<li>морського промислу;</li>
<li>діяльності у прибережних та далеких морських водах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії:</strong> також до 1 вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:</p>
<ul>
<li>автомобільного транспорту;</li>
<li>будівельної техніки;</li>
<li>окремих секторів дорожнього будівництва.</li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.</p>
<blockquote><p>«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.</p></blockquote>
<h4>Чому Норвегія пішла на такий крок</h4>
<p>Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:</p>
<ul>
<li>необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;</li>
<li>довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.</li>
</ul>
<p>Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде <strong>обмеженим і короткостроковим</strong>.</p>
<p>Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.</p>
<h4>Можливі наслідки для паливного ринку</h4>
<p>На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:</p>
<ul>
<li><strong>тимчасове збільшення попиту на пальне</strong> через зниження роздрібних цін;</li>
<li><strong>посилення конкуренції між мережами АЗС</strong> за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;</li>
<li><strong>зміна структури ціни пального</strong> через суттєве скорочення податкової складової;</li>
<li><strong>зростання ролі державної податкової політики</strong> як механізму оперативного стримування цін.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.vatupdate.com/2026/04/01/norway-implements-temporary-fuel-tax-cuts-following-parliamentary-decision/" target="_blank">vatupdate.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30340-Норвегия.jpg" alt="Норвегія тимчасово обнулила паливні акцизи: бензин може подешевшати на 4,41 норвезької крони за літр"/><br /><p><strong>Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального.</strong> Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.</p>
<h3>Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок</h3>
<p>Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.</p>
<h4>Податкові зміни</h4>
<p>Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — <em>veibruksavgift</em> — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Скасування акцизу поширюється на:</strong>
<ul>
<li>бензин;</li>
<li>дизельне пальне;</li>
<li>біодизель;</li>
<li>біоетанол;</li>
<li>природний газ;</li>
<li>скраплений нафтовий газ (LPG).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії пільги:</strong> 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.</li>
<li><strong>Після завершення періоду</strong> уряд планує повернути попередні ставки акцизу.</li>
</ul>
<p>Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.</p>
<h4>Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС</h4>
<p>За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:</p>
<ul>
<li><strong>бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;</strong></li>
<li><strong>дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.</strong></li>
</ul>
<p><em>Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.</em></p>
<p>Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.</p>
<h4>Втрати бюджету</h4>
<p>Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.</p>
<ul>
<li><strong>Орієнтовне недоотримання доходів:</strong> 3,3 млрд норвезьких крон.</li>
<li><strong>Період розрахунку:</strong> п’ять місяців дії податкової пільги.</li>
</ul>
<p>Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.</p>
<h4>Часткове обнулення CO₂-податку</h4>
<p>Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:</strong>
<ul>
<li>рибальства;</li>
<li>морського промислу;</li>
<li>діяльності у прибережних та далеких морських водах.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Термін дії:</strong> також до 1 вересня 2026 року.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:</p>
<ul>
<li>автомобільного транспорту;</li>
<li>будівельної техніки;</li>
<li>окремих секторів дорожнього будівництва.</li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.</p>
<blockquote><p>«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.</p></blockquote>
<h4>Чому Норвегія пішла на такий крок</h4>
<p>Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:</p>
<ul>
<li>необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;</li>
<li>довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.</li>
</ul>
<p>Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде <strong>обмеженим і короткостроковим</strong>.</p>
<p>Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.</p>
<h4>Можливі наслідки для паливного ринку</h4>
<p>На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:</p>
<ul>
<li><strong>тимчасове збільшення попиту на пальне</strong> через зниження роздрібних цін;</li>
<li><strong>посилення конкуренції між мережами АЗС</strong> за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;</li>
<li><strong>зміна структури ціни пального</strong> через суттєве скорочення податкової складової;</li>
<li><strong>зростання ролі державної податкової політики</strong> як механізму оперативного стримування цін.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.vatupdate.com/2026/04/01/norway-implements-temporary-fuel-tax-cuts-following-parliamentary-decision/" target="_blank">vatupdate.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/norvegiya-timchasovo-obnulila-palivni-akcizi-benzin-mozhe-podeshevshati-na-441-norvezko%d1%97-kroni-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Парламент Норвегії розгляне екстрене зниження податків на пальне через стрибок цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/parlament-norvegi%d1%97-rozglyane-ekstrene-znizhennya-podatkiv-na-palne-cherez-stribok-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/parlament-norvegi%d1%97-rozglyane-ekstrene-znizhennya-podatkiv-na-palne-cherez-stribok-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Mar 2026 07:14:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East war]]></category>
		<category><![CDATA[Norway]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[taxation policy]]></category>
		<category><![CDATA[війна на Близькому Сході]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[податки на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[податкова політика]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153768</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30236-Норвегия.jpg" alt="Парламент Норвегії розгляне екстрене зниження податків на пальне через стрибок цін на нафту"/><br />Норвегія готується до термінового голосування щодо зниження податків на бензин і дизель на тлі різкого подорожчання нафти через війну на Близькому Сході. Політичні сили шукають швидке рішення для стримування цін для споживачів, оминаючи традиційні бюджетні процедури. Політична реакція на ціновий шок на ринку пального Екстрене голосування та причини рішення Парламент Норвегії має провести голосування щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30236-Норвегия.jpg" alt="Парламент Норвегії розгляне екстрене зниження податків на пальне через стрибок цін на нафту"/><br /><p>Норвегія готується до термінового голосування щодо зниження податків на бензин і дизель на тлі різкого подорожчання нафти через війну на Близькому Сході. Політичні сили шукають швидке рішення для стримування цін для споживачів, оминаючи традиційні бюджетні процедури.</p>
<h3>Політична реакція на ціновий шок на ринку пального</h3>
<h4>Екстрене голосування та причини рішення</h4>
<ul>
<li><strong>Парламент Норвегії</strong> має провести голосування щодо зниження податків на бензин і дизель.</li>
<li>Причина — <strong>різке зростання цін на нафту</strong>, спричинене війною на Близькому Сході.</li>
<li>Це безпосередньо вплинуло на <strong>вартість пального для споживачів</strong>.</li>
<li>Голосування призначене у <em>терміновому порядку</em>, що є нетиповим для податкових рішень.</li>
</ul>
<h4>Обхід стандартної бюджетної процедури</h4>
<ul>
<li>Ініціатива виходить від <strong>опозиційної Консервативної партії</strong>.</li>
<li>Пропозиція <strong>обходить традиційний бюджетний процес</strong>, який зазвичай триває місяцями.</li>
<li>Такий крок свідчить про <strong>високий рівень політичної терміновості</strong> реагування на енергетичну кризу.</li>
</ul>
<h4>Позиції ключових політичних сил</h4>
<ul>
<li><strong>Міноритарний уряд Лейбористської партії</strong> пообіцяв представити власні пропозиції перед голосуванням.</li>
<li><strong>Партія Центру</strong>, яка може стати вирішальною, заявила про готовність підтримати:</li>
</ul>
<blockquote><p>“будь-яку пропозицію, яка може знизити податки”</p></blockquote>
<h4>Енергетичний фактор: війна та ціни на нафту</h4>
<ul>
<li>Війна на Близькому Сході стала <strong>ключовим драйвером зростання цін на нафту</strong>.</li>
<li>Це призвело до <strong>ланцюгового ефекту</strong>:
<ul>
<li>подорожчання сирої нафти;</li>
<li>зростання витрат на переробку;</li>
<li>підвищення роздрібних цін на пальне.</li>
</ul>
</li>
<li>Урядові рішення спрямовані на <strong>пом’якшення цього ефекту для населення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Висновки для ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Податкова політика</strong> стає ключовим інструментом швидкого реагування на цінові шоки.</li>
<li>Європейські країни можуть <strong>активніше використовувати фіскальні механізми</strong> для стримування цін.</li>
<li>Події демонструють залежність внутрішніх ринків від <strong>геополітичних ризиків</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/norways-parliament-vote-proposals-cut-fuel-taxes-amid-middle-east-war-2026-03-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30236-Норвегия.jpg" alt="Парламент Норвегії розгляне екстрене зниження податків на пальне через стрибок цін на нафту"/><br /><p>Норвегія готується до термінового голосування щодо зниження податків на бензин і дизель на тлі різкого подорожчання нафти через війну на Близькому Сході. Політичні сили шукають швидке рішення для стримування цін для споживачів, оминаючи традиційні бюджетні процедури.</p>
<h3>Політична реакція на ціновий шок на ринку пального</h3>
<h4>Екстрене голосування та причини рішення</h4>
<ul>
<li><strong>Парламент Норвегії</strong> має провести голосування щодо зниження податків на бензин і дизель.</li>
<li>Причина — <strong>різке зростання цін на нафту</strong>, спричинене війною на Близькому Сході.</li>
<li>Це безпосередньо вплинуло на <strong>вартість пального для споживачів</strong>.</li>
<li>Голосування призначене у <em>терміновому порядку</em>, що є нетиповим для податкових рішень.</li>
</ul>
<h4>Обхід стандартної бюджетної процедури</h4>
<ul>
<li>Ініціатива виходить від <strong>опозиційної Консервативної партії</strong>.</li>
<li>Пропозиція <strong>обходить традиційний бюджетний процес</strong>, який зазвичай триває місяцями.</li>
<li>Такий крок свідчить про <strong>високий рівень політичної терміновості</strong> реагування на енергетичну кризу.</li>
</ul>
<h4>Позиції ключових політичних сил</h4>
<ul>
<li><strong>Міноритарний уряд Лейбористської партії</strong> пообіцяв представити власні пропозиції перед голосуванням.</li>
<li><strong>Партія Центру</strong>, яка може стати вирішальною, заявила про готовність підтримати:</li>
</ul>
<blockquote><p>“будь-яку пропозицію, яка може знизити податки”</p></blockquote>
<h4>Енергетичний фактор: війна та ціни на нафту</h4>
<ul>
<li>Війна на Близькому Сході стала <strong>ключовим драйвером зростання цін на нафту</strong>.</li>
<li>Це призвело до <strong>ланцюгового ефекту</strong>:
<ul>
<li>подорожчання сирої нафти;</li>
<li>зростання витрат на переробку;</li>
<li>підвищення роздрібних цін на пальне.</li>
</ul>
</li>
<li>Урядові рішення спрямовані на <strong>пом’якшення цього ефекту для населення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Висновки для ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Податкова політика</strong> стає ключовим інструментом швидкого реагування на цінові шоки.</li>
<li>Європейські країни можуть <strong>активніше використовувати фіскальні механізми</strong> для стримування цін.</li>
<li>Події демонструють залежність внутрішніх ринків від <strong>геополітичних ризиків</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/norways-parliament-vote-proposals-cut-fuel-taxes-amid-middle-east-war-2026-03-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/parlament-norvegi%d1%97-rozglyane-ekstrene-znizhennya-podatkiv-na-palne-cherez-stribok-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта Північного моря у центрі політичної та регуляторної уваги &#8212; IEA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/22/nafta-pivnichnogo-morya-u-centri-politichno%d1%97-ta-regulyatorno%d1%97-uvagi-iea/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/22/nafta-pivnichnogo-morya-u-centri-politichno%d1%97-ta-regulyatorno%d1%97-uvagi-iea/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 22 Jun 2025 08:15:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[North Sea]]></category>
		<category><![CDATA[zero emissions]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[Північне море]]></category>
		<category><![CDATA[политика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152348</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29340-Великобритания.jpg" alt="Нафта Північного моря у центрі політичної та регуляторної уваги &#8212; IEA"/><br />Прагнення до нульового рівня викидів та зростаючий тиск суспільства змінюють майбутнє нафтогазового сектору Північного моря. Амбіції досягнення нульового рівня викидів, а також суспільний тиск на уряди, великі фінансові установи та страховиків формують новий профіль видобутку в Північному морі. Активи регіону вже проходять структурну трансформацію: приватний капітал та корпоративні спін-офи у форматі спільних підприємств змінюють умови [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29340-Великобритания.jpg" alt="Нафта Північного моря у центрі політичної та регуляторної уваги &#8212; IEA"/><br /><p>Прагнення до нульового рівня викидів та зростаючий тиск суспільства змінюють майбутнє нафтогазового сектору Північного моря. Амбіції досягнення нульового рівня викидів, а також суспільний тиск на уряди, великі фінансові установи та страховиків формують новий профіль видобутку в Північному морі. Активи регіону вже проходять структурну трансформацію: приватний капітал та корпоративні спін-офи у форматі спільних підприємств змінюють умови ведення діяльності.</p>
<h3>Динаміка розвитку нафтогазової галузі</h3>
<p>Динаміка в регіоні<strong> істотно різниться</strong> між Великою Британією та Норвегією. Перша діє у режимі «збору врожаю» — без суттєвих інвестицій у майбутнє, тоді як друга демонструє стабільне схвалення нових проєктів та розвиток родовищ останніми роками.</p>
<p>Очікується, що п’ятирічне зниження видобутку у Великій Британії тимчасово призупиниться у 2025 році на рівні 710 тис. барелів на добу (kb/d), але надалі знову продовжиться. Нові проєкти, такі як Seagull компанії Neptune (2023), Penguins від Shell та Clair Ridge від BP, тимчасово стабілізували ситуацію в 2024 році та підтримають постачання цього року.</p>
<p>Однак навіть разом із проєктом Rosebank від Equinor, запуск якого перенесено на 2028 рік через судову вимогу додатково оцінити кліматичні наслідки, цих ініціатив недостатньо, щоби компенсувати багаторічний брак інвестицій. З урахуванням лише незначних додаткових проєктів, очікується, що до 2030 року видобуток у Британії впаде до 50-річного мінімуму — 600 kb/d.</p>
<h3>Інвестиції Норвегії стримують падіння у Північному морі</h3>
<p>Норвезький видобуток нафти, за прогнозами, в середньому становитиме 2,1 млн барелів на добу (mb/d) у 2025 році, з опорою на масштабний проєкт Johan Sverdrup і нещодавно введене в експлуатацію родовище Johan Castberg.</p>
<p>Хоча рішення суду в 2024 році анулювало три ліцензії на розробку, виробники продовжують роботу з упевненістю, що юридичні суперечки не завадять виробництву. Норвегія має значні залишкові ресурси, потужну інфраструктуру та низький вуглецевий слід при видобутку нафти. Але за відсутності схвалення нових проєктів обсяги видобутку скоротяться до 1,6 mb/d до кінця десятиліття.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29340-Великобритания.jpg" alt="Нафта Північного моря у центрі політичної та регуляторної уваги &#8212; IEA"/><br /><p>Прагнення до нульового рівня викидів та зростаючий тиск суспільства змінюють майбутнє нафтогазового сектору Північного моря. Амбіції досягнення нульового рівня викидів, а також суспільний тиск на уряди, великі фінансові установи та страховиків формують новий профіль видобутку в Північному морі. Активи регіону вже проходять структурну трансформацію: приватний капітал та корпоративні спін-офи у форматі спільних підприємств змінюють умови ведення діяльності.</p>
<h3>Динаміка розвитку нафтогазової галузі</h3>
<p>Динаміка в регіоні<strong> істотно різниться</strong> між Великою Британією та Норвегією. Перша діє у режимі «збору врожаю» — без суттєвих інвестицій у майбутнє, тоді як друга демонструє стабільне схвалення нових проєктів та розвиток родовищ останніми роками.</p>
<p>Очікується, що п’ятирічне зниження видобутку у Великій Британії тимчасово призупиниться у 2025 році на рівні 710 тис. барелів на добу (kb/d), але надалі знову продовжиться. Нові проєкти, такі як Seagull компанії Neptune (2023), Penguins від Shell та Clair Ridge від BP, тимчасово стабілізували ситуацію в 2024 році та підтримають постачання цього року.</p>
<p>Однак навіть разом із проєктом Rosebank від Equinor, запуск якого перенесено на 2028 рік через судову вимогу додатково оцінити кліматичні наслідки, цих ініціатив недостатньо, щоби компенсувати багаторічний брак інвестицій. З урахуванням лише незначних додаткових проєктів, очікується, що до 2030 року видобуток у Британії впаде до 50-річного мінімуму — 600 kb/d.</p>
<h3>Інвестиції Норвегії стримують падіння у Північному морі</h3>
<p>Норвезький видобуток нафти, за прогнозами, в середньому становитиме 2,1 млн барелів на добу (mb/d) у 2025 році, з опорою на масштабний проєкт Johan Sverdrup і нещодавно введене в експлуатацію родовище Johan Castberg.</p>
<p>Хоча рішення суду в 2024 році анулювало три ліцензії на розробку, виробники продовжують роботу з упевненістю, що юридичні суперечки не завадять виробництву. Норвегія має значні залишкові ресурси, потужну інфраструктуру та низький вуглецевий слід при видобутку нафти. Але за відсутності схвалення нових проєктів обсяги видобутку скоротяться до 1,6 mb/d до кінця десятиліття.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/22/nafta-pivnichnogo-morya-u-centri-politichno%d1%97-ta-regulyatorno%d1%97-uvagi-iea/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Jun 2025 08:42:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[BECCS]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[carbon capture]]></category>
		<category><![CDATA[carbon removal]]></category>
		<category><![CDATA[CCUS]]></category>
		<category><![CDATA[DAC]]></category>
		<category><![CDATA[East Coast Cluster]]></category>
		<category><![CDATA[Stockholm Exergi]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[будівництво CO2-сховищ]]></category>
		<category><![CDATA[Великобритания]]></category>
		<category><![CDATA[Дания]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Кения]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[проєкти CCS]]></category>
		<category><![CDATA[чисті технології]]></category>
		<category><![CDATA[Швеция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152057</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br />CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS) у 2024 році перевищили 4 млрд доларів США, що на 35% більше, ніж у 2023 році. На сьогодні у світі функціонує понад 50 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br /><p>CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики</p>
<h3>Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування</h3>
<ul>
<li><strong>Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS)</strong> у 2024 році перевищили <strong>4 млрд доларів США</strong>, що на 35% більше, ніж у 2023 році.</li>
<li>На сьогодні у світі функціонує понад <strong>50 млн тонн CO₂</strong> річної потужності з уловлювання.</li>
<li><em>Перший у світі завод на природному газі з CCS</em> отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».</li>
<li>У Китаї запущено <strong>перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу</strong>.</li>
<li>Австралія ввела в експлуатацію <strong>перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія поширення та розширення проєктів</h3>
<ul>
<li>BP оголосила FID щодо переоснащення <strong>заводу з виробництва LNG в Індонезії</strong> для CCS із бюджетом <strong>$7 млрд</strong>.</li>
<li><em>Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC)</em> розпочав будівництво в Кенії.</li>
</ul>
<h3>Державна підтримка та фінансування</h3>
<ul>
<li><strong>Велика Британія</strong> зобов’язалася надати <strong>$28 млрд</strong> протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.</li>
<li><strong>Данія</strong> надала <strong>$1,2 млрд щорічних операційних субсидій</strong> на створення хабу BECCS та <strong>$24 млн</strong> на ще три об’єкти.</li>
<li><strong>Швеція</strong> підтримала проєкт <strong>Stockholm Exergi</strong> (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі <strong>$1,8 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод</h3>
<ul>
<li>Кооперація <strong>BP, Equinor та TotalEnergies</strong> у межах «Northern Endurance Partnership» залучила <strong>понад $10 млрд кредитного фінансування</strong> для CO₂-транспортування та зберігання — це <em>перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування</em>.</li>
<li>У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже <strong>6 млн тонн видалення CO₂</strong> для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.</li>
</ul>
<h3>Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року</h3>
<ul>
<li>У 2025 році очікується ухвалення FID для <strong>найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії</strong> та <strong>найбільшого DAC-заводу у США</strong>.</li>
<li>Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, <strong>світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік</strong>, а <strong>потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік</strong> до 2030 року.</li>
<li>Це вимагатиме <strong>зростання інвестицій у 10 разів</strong> у період до 2027 року від поточного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA</a>.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong><br />
<a href="https://www.bp.com/">BP Official Site</a>,<br />
<a href="https://www.gov.uk/">UK Government — Net Zero Strategy</a>,<br />
<a href="https://www.stockholmexergi.se/">Stockholm Exergi</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29219-Доллары.jpg" alt="Світові інвестиції у вуглецеві технології зросли у понад $4 млрд у 2024 році"/><br /><p>CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики</p>
<h3>Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування</h3>
<ul>
<li><strong>Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS)</strong> у 2024 році перевищили <strong>4 млрд доларів США</strong>, що на 35% більше, ніж у 2023 році.</li>
<li>На сьогодні у світі функціонує понад <strong>50 млн тонн CO₂</strong> річної потужності з уловлювання.</li>
<li><em>Перший у світі завод на природному газі з CCS</em> отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».</li>
<li>У Китаї запущено <strong>перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу</strong>.</li>
<li>Австралія ввела в експлуатацію <strong>перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія поширення та розширення проєктів</h3>
<ul>
<li>BP оголосила FID щодо переоснащення <strong>заводу з виробництва LNG в Індонезії</strong> для CCS із бюджетом <strong>$7 млрд</strong>.</li>
<li><em>Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC)</em> розпочав будівництво в Кенії.</li>
</ul>
<h3>Державна підтримка та фінансування</h3>
<ul>
<li><strong>Велика Британія</strong> зобов’язалася надати <strong>$28 млрд</strong> протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.</li>
<li><strong>Данія</strong> надала <strong>$1,2 млрд щорічних операційних субсидій</strong> на створення хабу BECCS та <strong>$24 млн</strong> на ще три об’єкти.</li>
<li><strong>Швеція</strong> підтримала проєкт <strong>Stockholm Exergi</strong> (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі <strong>$1,8 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h3>Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод</h3>
<ul>
<li>Кооперація <strong>BP, Equinor та TotalEnergies</strong> у межах «Northern Endurance Partnership» залучила <strong>понад $10 млрд кредитного фінансування</strong> для CO₂-транспортування та зберігання — це <em>перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування</em>.</li>
<li>У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже <strong>6 млн тонн видалення CO₂</strong> для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.</li>
</ul>
<h3>Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року</h3>
<ul>
<li>У 2025 році очікується ухвалення FID для <strong>найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії</strong> та <strong>найбільшого DAC-заводу у США</strong>.</li>
<li>Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, <strong>світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік</strong>, а <strong>потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік</strong> до 2030 року.</li>
<li>Це вимагатиме <strong>зростання інвестицій у 10 разів</strong> у період до 2027 року від поточного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA</a>.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.iea.org/reports/ccus">IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong><br />
<a href="https://www.bp.com/">BP Official Site</a>,<br />
<a href="https://www.gov.uk/">UK Government — Net Zero Strategy</a>,<br />
<a href="https://www.stockholmexergi.se/">Stockholm Exergi</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/12/svitovi-investici%d1%97-u-vuglecevi-texnologi%d1%97-zrosli-u-ponad-4-mlrd-u-2024-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на газ у Європі перевищили €36/МВт·год на тлі геополітичної напруги та перебоїв у постачанні з Норвегії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/cini-na-gaz-u-yevropi-perevishhili-e36mvt%c2%b7god-na-tli-geopolitichno%d1%97-naprugi-ta-perebo%d1%97v-u-postachanni-z-norvegi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/cini-na-gaz-u-yevropi-perevishhili-e36mvt%c2%b7god-na-tli-geopolitichno%d1%97-naprugi-ta-perebo%d1%97v-u-postachanni-z-norvegi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 May 2025 07:36:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU storage]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas market]]></category>
		<category><![CDATA[Norway]]></category>
		<category><![CDATA[TTF]]></category>
		<category><![CDATA[газові хаби]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок енергоресурсів]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[сховища ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[трейдинг]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151834</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29092-Метан.jpg" alt="Ціни на газ у Європі перевищили €36/МВт·год на тлі геополітичної напруги та перебоїв у постачанні з Норвегії"/><br />У другій половині травня ринок газу в Європі зреагував зростанням котирувань до максимальних позначок за місяць, на фоні слабкого прогресу в мирних переговорах між Україною та росією, похолодання у Західній Європі та проблем із норвезькими постачаннями. Норвезький фактор, погода та політична нестабільність формують ризики для ЄС Ціни на газ TTF 20 травня зросли до €36,97/МВт·год [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29092-Метан.jpg" alt="Ціни на газ у Європі перевищили €36/МВт·год на тлі геополітичної напруги та перебоїв у постачанні з Норвегії"/><br /><p>У другій половині травня ринок газу в Європі зреагував зростанням котирувань до максимальних позначок за місяць, на фоні слабкого прогресу в мирних переговорах між Україною та росією, похолодання у Західній Європі та проблем із норвезькими постачаннями.</p>
<h3>Норвезький фактор, погода та політична нестабільність формують ризики для ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на газ TTF 20 травня зросли до €36,97/МВт·год</strong> — найвищого рівня за місяць, згідно з даними ICE.</li>
<li>Ріст спричинений <strong>аварійним зупиненням газопереробного заводу Kollsnes</strong> та затяжною зупинкою видобутку на родовищі Troll у Норвегії — ключового постачальника газу до ЄС.</li>
<li>Після відновлення роботи Kollsnes напруга на хабах Нідерландів та Великої Британії дещо знизилась.</li>
<li><strong>Температурні прогнози для Північно-Західної Європи вказують на холодний кінець травня</strong>, що підвищує попит на паливо.</li>
</ul>
<ul>
<li><em>Частина партій СПГ була перенаправлена з Азії до Європи</em> через слабкий попит, однак зростання імпорту в Таїланд, В&#8217;єтнам і на Філіппіни може скоро вплинути на баланс поставок.</li>
<li>Станом на 22 травня, <strong>газові сховища ЄС були заповнені на 45,3%</strong>, що значно нижче показника 67,5% торік.</li>
<li>На думку Financial Times, <strong>поповнення запасів після холодної зими обійдеться Європі щонайменше у €10 млрд</strong> у 2025 році.</li>
<li>Досягнення 90% заповненості сховищ до листопада коштуватиме €26 млрд, у порівнянні з €16 млрд, витраченими на 99% заповнення у 2024 році.</li>
</ul>
<ul>
<li>На фоні падіння цін у квітні, ринок електроенергії Європи також зазнав змін. Ціна TTF на початку квітня була €42,65/МВт·год, а наприкінці — €32,3/МВт·год.</li>
<li><strong>Причини падіння:</strong> зміцнення євро проти долара, торговельні тарифи США, зниження попиту на СПГ у Китаї, послаблення цільових вимог Німеччини до рівня ін’єкцій у сховища.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Газові ринки Європи залишаються чутливими до кожної геополітичної чи кліматичної події. Норвегія, як ключовий постачальник, знову довела критичність своєї ролі в стабільності європейського енергобалансу», — зазначають у TradingView.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<p><a href="https://gmk.center/en/news/european-gas-prices-exceeded-e36-mwh-in-may/" target="_blank">GMK Center: European gas prices exceeded €36/MWh in May</a><br />
<a href="https://www.ft.com/" target="_blank">Financial Times</a><br />
<a href="https://www.tradingview.com/" target="_blank">TradingView</a><br />
<a href="https://agsi.gie.eu/" target="_blank">AGSI – Aggregated Gas Storage Inventory</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29092-Метан.jpg" alt="Ціни на газ у Європі перевищили €36/МВт·год на тлі геополітичної напруги та перебоїв у постачанні з Норвегії"/><br /><p>У другій половині травня ринок газу в Європі зреагував зростанням котирувань до максимальних позначок за місяць, на фоні слабкого прогресу в мирних переговорах між Україною та росією, похолодання у Західній Європі та проблем із норвезькими постачаннями.</p>
<h3>Норвезький фактор, погода та політична нестабільність формують ризики для ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на газ TTF 20 травня зросли до €36,97/МВт·год</strong> — найвищого рівня за місяць, згідно з даними ICE.</li>
<li>Ріст спричинений <strong>аварійним зупиненням газопереробного заводу Kollsnes</strong> та затяжною зупинкою видобутку на родовищі Troll у Норвегії — ключового постачальника газу до ЄС.</li>
<li>Після відновлення роботи Kollsnes напруга на хабах Нідерландів та Великої Британії дещо знизилась.</li>
<li><strong>Температурні прогнози для Північно-Західної Європи вказують на холодний кінець травня</strong>, що підвищує попит на паливо.</li>
</ul>
<ul>
<li><em>Частина партій СПГ була перенаправлена з Азії до Європи</em> через слабкий попит, однак зростання імпорту в Таїланд, В&#8217;єтнам і на Філіппіни може скоро вплинути на баланс поставок.</li>
<li>Станом на 22 травня, <strong>газові сховища ЄС були заповнені на 45,3%</strong>, що значно нижче показника 67,5% торік.</li>
<li>На думку Financial Times, <strong>поповнення запасів після холодної зими обійдеться Європі щонайменше у €10 млрд</strong> у 2025 році.</li>
<li>Досягнення 90% заповненості сховищ до листопада коштуватиме €26 млрд, у порівнянні з €16 млрд, витраченими на 99% заповнення у 2024 році.</li>
</ul>
<ul>
<li>На фоні падіння цін у квітні, ринок електроенергії Європи також зазнав змін. Ціна TTF на початку квітня була €42,65/МВт·год, а наприкінці — €32,3/МВт·год.</li>
<li><strong>Причини падіння:</strong> зміцнення євро проти долара, торговельні тарифи США, зниження попиту на СПГ у Китаї, послаблення цільових вимог Німеччини до рівня ін’єкцій у сховища.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Газові ринки Європи залишаються чутливими до кожної геополітичної чи кліматичної події. Норвегія, як ключовий постачальник, знову довела критичність своєї ролі в стабільності європейського енергобалансу», — зазначають у TradingView.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<p><a href="https://gmk.center/en/news/european-gas-prices-exceeded-e36-mwh-in-may/" target="_blank">GMK Center: European gas prices exceeded €36/MWh in May</a><br />
<a href="https://www.ft.com/" target="_blank">Financial Times</a><br />
<a href="https://www.tradingview.com/" target="_blank">TradingView</a><br />
<a href="https://agsi.gie.eu/" target="_blank">AGSI – Aggregated Gas Storage Inventory</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/cini-na-gaz-u-yevropi-perevishhili-e36mvt%c2%b7god-na-tli-geopolitichno%d1%97-naprugi-ta-perebo%d1%97v-u-postachanni-z-norvegi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Новини енергетики: Норвегія. 7.03.2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-norvegiya-7-03-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-norvegiya-7-03-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 07 Mar 2025 07:17:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Аміак]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Гідроенергетка]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[AFRY]]></category>
		<category><![CDATA[DNO Norge]]></category>
		<category><![CDATA[Emergy]]></category>
		<category><![CDATA[Enova SF]]></category>
		<category><![CDATA[Equinor]]></category>
		<category><![CDATA[Fenix Repower]]></category>
		<category><![CDATA[Horisont Energi]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Odfjell Drilling]]></category>
		<category><![CDATA[OKEA]]></category>
		<category><![CDATA[Pandion Energy]]></category>
		<category><![CDATA[Statkraft]]></category>
		<category><![CDATA[Tschudi Logistics Group]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[вітрова енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[вуглеводні]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[гидроэнергетика]]></category>
		<category><![CDATA[електромережа]]></category>
		<category><![CDATA[инфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[компенсації]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фінансові результати]]></category>
		<category><![CDATA[чистий аміак]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149275</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28824-Норвегия.jpg" alt="Новини енергетики: Норвегія. 7.03.2025 року"/><br />Норвегія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на атомній енергетиці, відновлюваних джерелах та інноваційних проєктах. Уряд обмежує впровадження правил ЄС та відмовляється від нових силових кабелів до 2029 року для захисту національного ринку. Компанії, такі як AFRY, Statkraft, Horisont Energi та Equinor, реалізують масштабні проєкти у сферах гідроенергетики, вітрової енергетики, виробництва чистого аміаку та видобутку вуглеводнів. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28824-Норвегия.jpg" alt="Новини енергетики: Норвегія. 7.03.2025 року"/><br /><p><strong>Норвегія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на атомній енергетиці, відновлюваних джерелах та інноваційних проєктах. Уряд обмежує впровадження правил ЄС та відмовляється від нових силових кабелів до 2029 року для захисту національного ринку. Компанії, такі як AFRY, Statkraft, Horisont Energi та Equinor, реалізують масштабні проєкти у сферах гідроенергетики, вітрової енергетики, виробництва чистого аміаку та видобутку вуглеводнів. Equinor, попри падіння прибутків, продовжує інвестувати у морську вітрову енергетику в Польщі та США, а також у розвідувальне буріння в Норвезькому морі. Норвезькі компанії також активно інвестують в Україну, використовуючи нові схеми підтримки бізнесу.</strong></p>
<ol start="1">
<li><strong>Атомна енергетика</strong>: Норвегія розглядає можливість збільшення генерації електроенергії внаслідок нових проєктів у сфері атомної енергетики. Це може стати важливим кроком у диверсифікації енергетичного балансу країни.</li>
<li><strong>Енергетична політика</strong>: Уряд Норвегії оголосив про відмову від будівництва нових силових кабелів до 2029 року та обмеження впровадження енергетичних правил ЄС. Це рішення спрямоване на захист національного ринку та підтримку власних енергетичних інтересів.</li>
<li><strong>Співпраця AFRY та Statkraft</strong>: Компанія AFRY підписала рамкову угоду з Statkraft, найбільшим європейським виробником відновлюваної енергії, на надання технічних консультаційних послуг у Норвегії. Угода охоплює гідроенергетику та електроенергетику та розрахована на три роки з можливістю продовження.</li>
<li><strong>Проєкт Barents Blue</strong>: Норвезька компанія Horisont Energi підписала перший контракт на постачання газу для свого проєкту Barents Blue, який передбачає будівництво заводу з виробництва чистого аміаку в Маркоппнесі.</li>
<li><strong>Інновації у вітровій енергетиці</strong>: Enova SF виділила 1,2 мільярда норвезьких крон (близько 107 мільйонів доларів США) на фінансування проєкт Wind Catching Demonstrator, який передбачає створення першої у світі плавучої платформи з кількома вітровими роторами.</li>
<li><strong>Розширення електромережі</strong>: Норвегія планує збільшити потужність своєї електромережі на 25%. Це передбачає значні інвестиції в інфраструктуру, технологічний прогрес та інтеграцію відновлюваних джерел енергії.</li>
<li><strong>Інвестиції в Україну</strong>: Норвезькі компанії отримали 40 мільйонів крон для інвестицій в Україну. Серед них – Emergy, Tschudi Logistics Group та Fenix Repower, які стали першими учасниками нової схеми підтримки бізнесу.</li>
<li><strong>Морська вітрова енергетика в Польщі</strong>: Equinor розпочала роботу над базою експлуатації та технічного обслуговування морських вітрових електростанцій Bałtyk 2 &amp; 3 у Польщі. Проєкт потужністю 1,5 ГВт забезпечить енергією понад 2 мільйони домогосподарств до 2028 року.</li>
<li><strong>Компенсації за розлив нафти</strong>: Equinor створила портал для виплати компенсацій після розливу на нафтовому родовищі Ньйорд А.</li>
<li><strong>Стратегічні зміни в Equinor</strong>: Компанія скорочує інвестиції у відновлювані джерела енергії, зосередившись на збільшенні доходів акціонерів та адаптації до нових енергетичних реалій.</li>
<li><strong>Нове відкриття вуглеводнів</strong>: Equinor виявила нове родовище вуглеводнів у свердловині Mistral у Норвезькому морі. Запаси оцінюються в 19–44 мільйони барелів. Ліцензійна група, до якої входять Equinor, Pandion Energy, OKEA та DNO Norge, зараз вивчає можливості розвитку проєкт.</li>
<li><strong>Проект Empire Wind 1 у США</strong>: Equinor продовжує розвивати проєкт Empire Wind 1 потужністю 816 МВт, попри економічні та політичні виклики. Компанія отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію електропередач для цього проєкту.</li>
<li><strong>Розвідувальне буріння</strong>: Equinor отримала дозвіл на буріння розвідувальної свердловини в зоні, де розташоване гігантське нафтове родовище Йохан Кастберг.</li>
<li><strong>Фінансові результати Equinor</strong>: Чистий прибуток Equinor у минулому кварталі впав на 25%, до <span class="katex"><span class="katex-mathml">2 мільярдів, через низькі ціни на нафту та зниження видобутку. Виручка компанії зменшилася на 5</span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">2 </span><span class="mord cyrillic_fallback">мільярдів</span><span class="mpunct">, через низькі</span><span class="mord cyrillic_fallback"> ціни на нафту та зниження видобутку</span><span class="mord">. </span></span></span></span></li>
</ol>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-islandiya-7-03-2025-roku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/vladyslavonufrei">vladyslavonufrei</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28824-Норвегия.jpg" alt="Новини енергетики: Норвегія. 7.03.2025 року"/><br /><p><strong>Норвегія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на атомній енергетиці, відновлюваних джерелах та інноваційних проєктах. Уряд обмежує впровадження правил ЄС та відмовляється від нових силових кабелів до 2029 року для захисту національного ринку. Компанії, такі як AFRY, Statkraft, Horisont Energi та Equinor, реалізують масштабні проєкти у сферах гідроенергетики, вітрової енергетики, виробництва чистого аміаку та видобутку вуглеводнів. Equinor, попри падіння прибутків, продовжує інвестувати у морську вітрову енергетику в Польщі та США, а також у розвідувальне буріння в Норвезькому морі. Норвезькі компанії також активно інвестують в Україну, використовуючи нові схеми підтримки бізнесу.</strong></p>
<ol start="1">
<li><strong>Атомна енергетика</strong>: Норвегія розглядає можливість збільшення генерації електроенергії внаслідок нових проєктів у сфері атомної енергетики. Це може стати важливим кроком у диверсифікації енергетичного балансу країни.</li>
<li><strong>Енергетична політика</strong>: Уряд Норвегії оголосив про відмову від будівництва нових силових кабелів до 2029 року та обмеження впровадження енергетичних правил ЄС. Це рішення спрямоване на захист національного ринку та підтримку власних енергетичних інтересів.</li>
<li><strong>Співпраця AFRY та Statkraft</strong>: Компанія AFRY підписала рамкову угоду з Statkraft, найбільшим європейським виробником відновлюваної енергії, на надання технічних консультаційних послуг у Норвегії. Угода охоплює гідроенергетику та електроенергетику та розрахована на три роки з можливістю продовження.</li>
<li><strong>Проєкт Barents Blue</strong>: Норвезька компанія Horisont Energi підписала перший контракт на постачання газу для свого проєкту Barents Blue, який передбачає будівництво заводу з виробництва чистого аміаку в Маркоппнесі.</li>
<li><strong>Інновації у вітровій енергетиці</strong>: Enova SF виділила 1,2 мільярда норвезьких крон (близько 107 мільйонів доларів США) на фінансування проєкт Wind Catching Demonstrator, який передбачає створення першої у світі плавучої платформи з кількома вітровими роторами.</li>
<li><strong>Розширення електромережі</strong>: Норвегія планує збільшити потужність своєї електромережі на 25%. Це передбачає значні інвестиції в інфраструктуру, технологічний прогрес та інтеграцію відновлюваних джерел енергії.</li>
<li><strong>Інвестиції в Україну</strong>: Норвезькі компанії отримали 40 мільйонів крон для інвестицій в Україну. Серед них – Emergy, Tschudi Logistics Group та Fenix Repower, які стали першими учасниками нової схеми підтримки бізнесу.</li>
<li><strong>Морська вітрова енергетика в Польщі</strong>: Equinor розпочала роботу над базою експлуатації та технічного обслуговування морських вітрових електростанцій Bałtyk 2 &amp; 3 у Польщі. Проєкт потужністю 1,5 ГВт забезпечить енергією понад 2 мільйони домогосподарств до 2028 року.</li>
<li><strong>Компенсації за розлив нафти</strong>: Equinor створила портал для виплати компенсацій після розливу на нафтовому родовищі Ньйорд А.</li>
<li><strong>Стратегічні зміни в Equinor</strong>: Компанія скорочує інвестиції у відновлювані джерела енергії, зосередившись на збільшенні доходів акціонерів та адаптації до нових енергетичних реалій.</li>
<li><strong>Нове відкриття вуглеводнів</strong>: Equinor виявила нове родовище вуглеводнів у свердловині Mistral у Норвезькому морі. Запаси оцінюються в 19–44 мільйони барелів. Ліцензійна група, до якої входять Equinor, Pandion Energy, OKEA та DNO Norge, зараз вивчає можливості розвитку проєкт.</li>
<li><strong>Проект Empire Wind 1 у США</strong>: Equinor продовжує розвивати проєкт Empire Wind 1 потужністю 816 МВт, попри економічні та політичні виклики. Компанія отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію електропередач для цього проєкту.</li>
<li><strong>Розвідувальне буріння</strong>: Equinor отримала дозвіл на буріння розвідувальної свердловини в зоні, де розташоване гігантське нафтове родовище Йохан Кастберг.</li>
<li><strong>Фінансові результати Equinor</strong>: Чистий прибуток Equinor у минулому кварталі впав на 25%, до <span class="katex"><span class="katex-mathml">2 мільярдів, через низькі ціни на нафту та зниження видобутку. Виручка компанії зменшилася на 5</span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">2 </span><span class="mord cyrillic_fallback">мільярдів</span><span class="mpunct">, через низькі</span><span class="mord cyrillic_fallback"> ціни на нафту та зниження видобутку</span><span class="mord">. </span></span></span></span></li>
</ol>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-islandiya-7-03-2025-roku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/vladyslavonufrei">vladyslavonufrei</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/07/novini-energetiki-norvegiya-7-03-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Норвегія не зможе збільшити постачання газу до ЄС</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2022/02/09/norvegiya-ne-zmozhe-zbilshiti-postachannya-gazu-do-yes/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2022/02/09/norvegiya-ne-zmozhe-zbilshiti-postachannya-gazu-do-yes/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Feb 2022 14:45:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Equinor]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[постачання газу]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=144407</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25342-nordic-66c98f7a-4489-11e7-98cd-af64b4fe2dfc.jpg" alt="Норвегія не зможе збільшити постачання газу до ЄС"/><br />Норвегія не має можливостей додатково збільшити поставки газу в Європу, повідомив глава норвезької нафтогазової групи Equinor Андерс Упедаль.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25342-nordic-66c98f7a-4489-11e7-98cd-af64b4fe2dfc.jpg" alt="Норвегія не зможе збільшити постачання газу до ЄС"/><br /><p>Норвегія не має можливостей додатково збільшити поставки газу в Європу, повідомив глава норвезької нафтогазової групи Equinor Андерс Упедаль.</p>
<p><span id="more-144407"></span></p>
<p><a href="https://1prime.ru/gas/20220209/836026700.html">Передає</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Ми більше нічого не можемо зробити. Норвегія вже працює на межі потужностей&#187;, &#8212; сказав Упедаль в інтерв&#8217;ю агентству Блумберг. Зазначається, що на частку Equinox припадає більше 20% газу, що поставляється в Європу.</p>
<p>Раніше Термінал <a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/12/28/predstavnik-polshhi-nazvav-termin-zapusku-gazoprovodu-baltic-pipe/">писав</a>, що представник Польщі назвав термін запуску газопроводу Baltic Pipe.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/25342-nordic-66c98f7a-4489-11e7-98cd-af64b4fe2dfc.jpg" alt="Норвегія не зможе збільшити постачання газу до ЄС"/><br /><p>Норвегія не має можливостей додатково збільшити поставки газу в Європу, повідомив глава норвезької нафтогазової групи Equinor Андерс Упедаль.</p>
<p><span id="more-144407"></span></p>
<p><a href="https://1prime.ru/gas/20220209/836026700.html">Передає</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Ми більше нічого не можемо зробити. Норвегія вже працює на межі потужностей&#187;, &#8212; сказав Упедаль в інтерв&#8217;ю агентству Блумберг. Зазначається, що на частку Equinox припадає більше 20% газу, що поставляється в Європу.</p>
<p>Раніше Термінал <a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/12/28/predstavnik-polshhi-nazvav-termin-zapusku-gazoprovodu-baltic-pipe/">писав</a>, що представник Польщі назвав термін запуску газопроводу Baltic Pipe.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2022/02/09/norvegiya-ne-zmozhe-zbilshiti-postachannya-gazu-do-yes/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна та Норвегія домовилися щодо &#171;зеленої&#187; трансформації та ядерної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2021/08/27/ukra%d1%97na-ta-norvegiya-domovilisya-shhodo-zeleno%d1%97-transformaci%d1%97-ta-yaderno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2021/08/27/ukra%d1%97na-ta-norvegiya-domovilisya-shhodo-zeleno%d1%97-transformaci%d1%97-ta-yaderno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Aug 2021 09:28:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[зелена енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=142115</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/24282-гарпок.jpg" alt="Україна та Норвегія домовилися щодо &#171;зеленої&#187; трансформації та ядерної безпеки"/><br />Державний секретар Міністерства закордонних справ Норвегії Аудун Халворсен передав Україні підписаний норвезькою стороною меморандум про співпрацю в галузі атомної енергетики.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/24282-гарпок.jpg" alt="Україна та Норвегія домовилися щодо &#171;зеленої&#187; трансформації та ядерної безпеки"/><br /><p style="font-weight: 400;">Державний секретар Міністерства закордонних справ Норвегії Аудун Халворсен передав Україні підписаний норвезькою стороною меморандум про співпрацю в галузі атомної енергетики.<span id="more-142115"></span></p>
<p style="font-weight: 400;">Раніше від імені України меморандум було підписано міністром енергетики України Германом Галущенко, <a href="http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245570287&amp;cat_id=35109">пише пресслужба</a> міністерства.</p>
<p style="font-weight: 400;">«Підписання меморандуму посилює співпрацю України та Норвегії з питань ядерної безпеки. Насамперед йдеться про підвищення безпеки українських АЕС. Буде створено двосторонню робочу групу з питань ядерної захищеності, ядерної безпеки та аварійної готовності. Варто зазначити, що потенційні можливості для взаємодії на основі меморандуму значно більші», – йдеться у повідомленні.</p>
<p style="font-weight: 400;">Серед інших тем учасниками зустрічі активно обговорювались «зелена» трансформація енергетики для протидії змінам клімату та виробництво енергії з відновлювальних джерел (ВДЕ). Завдяки розвиненій мережі гідроелектростанцій, Норвегія має один з найвищих у світі показників генерації з ВДЕ – 97%.</p>
<p style="font-weight: 400;">«Ми хотіли б посилити співпрацю з Норвегією в галузі ВДЕ. Наприклад, в рамках стратегії декарбонізації енергетики, Україна планує розвивати офшорну вітрову генерацію. Також нас цікавить розвиток водневої енергетики – технології, пілотні проєкти тощо. Окрім залучення норвезьких інвестицій, буде корисно пожвавити обмін досвідом і напрацюваннями», – повідомив Ярослав Демченков.</p>
<p style="font-weight: 400;">Велику увагу уряд Королівства Норвегія приділяє водню. Минулого року країна затвердила власну водневу стратегію. Завдяки покладам газу та доступу до океанського шельфу, Норвегія в першу чергу розглядає потенціал виробництва «блакитного» водню із природного газу із застосуванням технології уловлення, зберігання та використання вуглецю. Незважаючи на досвід окремих компаній та науковців, норвежці розуміють фінансові та технологічні обмеження при втіленні водневих проєктів. Тому вони очікують на активну міжнародну співпрацю. Так само в стратегії перелічені виклики, пов&#8217;язані з безпечністю водневих технологій та заходи по запровадженню відповідних стандартів і законодавчих норм.</p>
<p style="font-weight: 400;">«Воднева стратегія Норвегії є одним із якісних прикладів для наслідування. Увага до найдрібніших деталей та відверте визнання сильних і слабких сторін – це підґрунтя для здорової політики у водневій енергетиці. Зараз Україна розробляє власну водневу стратегію, і для нас є взірцевим той рівень якості політичного документу, яких схвалив уряд Норвегії», – заявив заступник міністра.</p>
<p style="font-weight: 400;"><a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/06/14/norvegiya-zayavila-shho-ne-vidmovitsya-vid-nafti-i-gazu/">Читайте</a> в &#171;Терміналі&#187;, уряд Норвегії робить ставку на використання «зелених» видів енергії, але також продовжить видобуток нафти й газу.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/24282-гарпок.jpg" alt="Україна та Норвегія домовилися щодо &#171;зеленої&#187; трансформації та ядерної безпеки"/><br /><p style="font-weight: 400;">Державний секретар Міністерства закордонних справ Норвегії Аудун Халворсен передав Україні підписаний норвезькою стороною меморандум про співпрацю в галузі атомної енергетики.<span id="more-142115"></span></p>
<p style="font-weight: 400;">Раніше від імені України меморандум було підписано міністром енергетики України Германом Галущенко, <a href="http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245570287&amp;cat_id=35109">пише пресслужба</a> міністерства.</p>
<p style="font-weight: 400;">«Підписання меморандуму посилює співпрацю України та Норвегії з питань ядерної безпеки. Насамперед йдеться про підвищення безпеки українських АЕС. Буде створено двосторонню робочу групу з питань ядерної захищеності, ядерної безпеки та аварійної готовності. Варто зазначити, що потенційні можливості для взаємодії на основі меморандуму значно більші», – йдеться у повідомленні.</p>
<p style="font-weight: 400;">Серед інших тем учасниками зустрічі активно обговорювались «зелена» трансформація енергетики для протидії змінам клімату та виробництво енергії з відновлювальних джерел (ВДЕ). Завдяки розвиненій мережі гідроелектростанцій, Норвегія має один з найвищих у світі показників генерації з ВДЕ – 97%.</p>
<p style="font-weight: 400;">«Ми хотіли б посилити співпрацю з Норвегією в галузі ВДЕ. Наприклад, в рамках стратегії декарбонізації енергетики, Україна планує розвивати офшорну вітрову генерацію. Також нас цікавить розвиток водневої енергетики – технології, пілотні проєкти тощо. Окрім залучення норвезьких інвестицій, буде корисно пожвавити обмін досвідом і напрацюваннями», – повідомив Ярослав Демченков.</p>
<p style="font-weight: 400;">Велику увагу уряд Королівства Норвегія приділяє водню. Минулого року країна затвердила власну водневу стратегію. Завдяки покладам газу та доступу до океанського шельфу, Норвегія в першу чергу розглядає потенціал виробництва «блакитного» водню із природного газу із застосуванням технології уловлення, зберігання та використання вуглецю. Незважаючи на досвід окремих компаній та науковців, норвежці розуміють фінансові та технологічні обмеження при втіленні водневих проєктів. Тому вони очікують на активну міжнародну співпрацю. Так само в стратегії перелічені виклики, пов&#8217;язані з безпечністю водневих технологій та заходи по запровадженню відповідних стандартів і законодавчих норм.</p>
<p style="font-weight: 400;">«Воднева стратегія Норвегії є одним із якісних прикладів для наслідування. Увага до найдрібніших деталей та відверте визнання сильних і слабких сторін – це підґрунтя для здорової політики у водневій енергетиці. Зараз Україна розробляє власну водневу стратегію, і для нас є взірцевим той рівень якості політичного документу, яких схвалив уряд Норвегії», – заявив заступник міністра.</p>
<p style="font-weight: 400;"><a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/06/14/norvegiya-zayavila-shho-ne-vidmovitsya-vid-nafti-i-gazu/">Читайте</a> в &#171;Терміналі&#187;, уряд Норвегії робить ставку на використання «зелених» видів енергії, але також продовжить видобуток нафти й газу.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2021/08/27/ukra%d1%97na-ta-norvegiya-domovilisya-shhodo-zeleno%d1%97-transformaci%d1%97-ta-yaderno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Норвегія заявила, що не відмовиться від нафти і газу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2021/06/14/norvegiya-zayavila-shho-ne-vidmovitsya-vid-nafti-i-gazu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2021/06/14/norvegiya-zayavila-shho-ne-vidmovitsya-vid-nafti-i-gazu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Jun 2021 08:42:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=140979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23798-норвегия_море.jpg" alt="Норвегія заявила, що не відмовиться від нафти і газу"/><br />Уряд Норвегії робить ставку на використання "зелених" видів енергії, але також продовжить видобуток нафти й газу.
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23798-норвегия_море.jpg" alt="Норвегія заявила, що не відмовиться від нафти і газу"/><br /><p>Уряд Норвегії робить ставку на використання &#171;зелених&#187; видів енергії, але також продовжить видобуток нафти й газу.<br />
<span id="more-140979"></span><br />
Про це заявив правоцентристський уряд, представляючи довгострокову енергетичну стратегію, заявила міністр енергетики королівства Тіна Брю, <a href="%20https://1prime.ru/oil/20210611/833909976.html">пише Прайм.</a></p>
<p>&#171;Основна мета державної політики в галузі нафти &#8212; сприяння прибуткового виробництва в нафтогазовій галузі в довгостроковій перспективі &#8212; незмінна&#187;, &#8212; заявила міністр, слова якої наводить телекомпанія NRK.</p>
<p>Як повідомляє видання VG, влада Норвегії заявляє, що не готова поки назвати дату зупинки видобутку нафти, ділянки як і раніше будуть розподілятися в Баренцевому морі. Уряд підготував стратегію розвитку енергетики на десятиліття вперед, і чимале місце в ній відводиться розвитку &#171;зелених&#187; технологій.</p>
<p>&#171;Ми маємо намір скорочувати викиди, але не зупиняти розвиток. Видобуток нафти успішно ведеться на норвезькому шельфі протягом вже 50 років, поступово, з виснаженням ресурсів, ця діяльність буде сходити нанівець&#187;, &#8212; сказала прем&#8217;єр-міністр країни Ерна Сульберг, представляючи стратегію.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/02/01/najbilshij-v-sviti-suverennij-fond-prodav-vse-naftogazovi-aktivi/">Читайте в &#171;Терміналі&#187;,</a> найбільший в світі суверенний фонд продав все нафтогазові активи.</p>
<div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: -15px; top: 307.091px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23798-норвегия_море.jpg" alt="Норвегія заявила, що не відмовиться від нафти і газу"/><br /><p>Уряд Норвегії робить ставку на використання &#171;зелених&#187; видів енергії, але також продовжить видобуток нафти й газу.<br />
<span id="more-140979"></span><br />
Про це заявив правоцентристський уряд, представляючи довгострокову енергетичну стратегію, заявила міністр енергетики королівства Тіна Брю, <a href="%20https://1prime.ru/oil/20210611/833909976.html">пише Прайм.</a></p>
<p>&#171;Основна мета державної політики в галузі нафти &#8212; сприяння прибуткового виробництва в нафтогазовій галузі в довгостроковій перспективі &#8212; незмінна&#187;, &#8212; заявила міністр, слова якої наводить телекомпанія NRK.</p>
<p>Як повідомляє видання VG, влада Норвегії заявляє, що не готова поки назвати дату зупинки видобутку нафти, ділянки як і раніше будуть розподілятися в Баренцевому морі. Уряд підготував стратегію розвитку енергетики на десятиліття вперед, і чимале місце в ній відводиться розвитку &#171;зелених&#187; технологій.</p>
<p>&#171;Ми маємо намір скорочувати викиди, але не зупиняти розвиток. Видобуток нафти успішно ведеться на норвезькому шельфі протягом вже 50 років, поступово, з виснаженням ресурсів, ця діяльність буде сходити нанівець&#187;, &#8212; сказала прем&#8217;єр-міністр країни Ерна Сульберг, представляючи стратегію.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/02/01/najbilshij-v-sviti-suverennij-fond-prodav-vse-naftogazovi-aktivi/">Читайте в &#171;Терміналі&#187;,</a> найбільший в світі суверенний фонд продав все нафтогазові активи.</p>
<div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: -15px; top: 307.091px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2021/06/14/norvegiya-zayavila-shho-ne-vidmovitsya-vid-nafti-i-gazu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна і Норвегія підписали Меморандум щодо співпраці у сфері ядерної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2021/06/09/ukra%d1%97na-i-norvegiya-pidpisali-memorandum-shhodo-spivpraci-u-sferi-yaderno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2021/06/09/ukra%d1%97na-i-norvegiya-pidpisali-memorandum-shhodo-spivpraci-u-sferi-yaderno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Jun 2021 08:31:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[АЭС]]></category>
		<category><![CDATA[Норвегия]]></category>
		<category><![CDATA[програма дій з ядерної безпеки]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна безпека]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=140924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23771-АЕС_жд.jpg" alt="Україна і Норвегія підписали Меморандум щодо співпраці у сфері ядерної безпеки"/><br />Герман Галущенко підписав від української сторони Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством енергетики України та Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія щодо створення двосторонньої робочої групи з питань ядерної захищеності, ядерної безпеки та аварійної готовності.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23771-АЕС_жд.jpg" alt="Україна і Норвегія підписали Меморандум щодо співпраці у сфері ядерної безпеки"/><br /><p>Герман Галущенко підписав від української сторони Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством енергетики України та Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія щодо створення двосторонньої робочої групи з питань ядерної захищеності, ядерної безпеки та аварійної готовності.<br />
<span id="more-140924"></span><br />
Про <a href="http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=07B14C9B8462AFB991C84B9C26CB7CF0.app1?art_id=245545524&amp;cat_id=35109">це пише пресслужба</a> міністерства.</p>
<p>Робочу групу буде утворено для обговорення пріоритетів і розробки стратегій, а також для забезпечення ефективного впровадження проєктів.<br />
Під час зустрічі сторони також обговорили питання співпраці в енергетиці між Україною та Норвегією.</p>
<p>«Питання енергобезпеки є ключовим для України. Сталий розвиток енергетики і зменшення вуглецевого сліду при виробництві теплової електричної енергії, синхронізація української енергосистеми з ENTSO-E, трансформація вугільних регіонів – це ті питання, над якими ми зараз працюємо», – зазначив очільник Міненерго.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/05/20/zakon-pro-yadernu-bezpeku-dozvolit-energoatomu-zaluchiti-e200-miljoniv-kreditu-shmigal/">Раніше &#171;Термінал&#187; писав,</a> закон про ядерну безпеку дозволить Енергоатому залучити €200 мільйонів кредиту — Шмигаль.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23771-АЕС_жд.jpg" alt="Україна і Норвегія підписали Меморандум щодо співпраці у сфері ядерної безпеки"/><br /><p>Герман Галущенко підписав від української сторони Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством енергетики України та Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія щодо створення двосторонньої робочої групи з питань ядерної захищеності, ядерної безпеки та аварійної готовності.<br />
<span id="more-140924"></span><br />
Про <a href="http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=07B14C9B8462AFB991C84B9C26CB7CF0.app1?art_id=245545524&amp;cat_id=35109">це пише пресслужба</a> міністерства.</p>
<p>Робочу групу буде утворено для обговорення пріоритетів і розробки стратегій, а також для забезпечення ефективного впровадження проєктів.<br />
Під час зустрічі сторони також обговорили питання співпраці в енергетиці між Україною та Норвегією.</p>
<p>«Питання енергобезпеки є ключовим для України. Сталий розвиток енергетики і зменшення вуглецевого сліду при виробництві теплової електричної енергії, синхронізація української енергосистеми з ENTSO-E, трансформація вугільних регіонів – це ті питання, над якими ми зараз працюємо», – зазначив очільник Міненерго.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/05/20/zakon-pro-yadernu-bezpeku-dozvolit-energoatomu-zaluchiti-e200-miljoniv-kreditu-shmigal/">Раніше &#171;Термінал&#187; писав,</a> закон про ядерну безпеку дозволить Енергоатому залучити €200 мільйонів кредиту — Шмигаль.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2021/06/09/ukra%d1%97na-i-norvegiya-pidpisali-memorandum-shhodo-spivpraci-u-sferi-yaderno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/norvegiya/feed/ ) in 0.30018 seconds, on May 10th, 2026 at 12:10 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 10th, 2026 at 1:10 am UTC -->