<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Ормузька протока</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ormuzka-protoka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 05 Jun 2026 10:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 05:33:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[European gas]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Trafigura]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[акумуляторні системи]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[європейський газ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154023</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br />Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується: Brent у зведенні Dow Jones знизився на 2,9% до $95,05 за барель, європейський еталонний газ зріс на 0,2% до 48,84 євро за МВт·год, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою. Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках Сингапурський сировинний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br /><p><strong>Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується:</strong> Brent у зведенні Dow Jones знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>, європейський еталонний газ зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.</p>
<h3>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</h3>
<p>Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у ринковому зведенні знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Європейський еталонний газ</strong> зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>.</li>
<li>У блоці Market Talk ф’ючерси на <strong>WTI</strong> знижувалися на <strong>3,1%</strong> до <strong>$93,01 за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> втрачав <strong>2,6%</strong> до <strong>$95,26 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.</p>
<p>Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.</p>
<blockquote><p>«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.</p></blockquote>
<p>Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — <strong>Ормузької протоки</strong>. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.</p>
<ul>
<li>Уряди країн Перської затоки інвестують <strong>мільярди</strong> у нові нафтові трубопроводи.</li>
<li>Розвиваються <strong>залізничні коридори</strong> та <strong>хаби зберігання енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Торгівля поступово зміщується у бік <strong>автомобільних перевезень, залізниці та нових портів</strong>.</li>
</ul>
<p>Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.</p>
<p>Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.</p>
<blockquote><p>«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br /><p><strong>Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується:</strong> Brent у зведенні Dow Jones знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>, європейський еталонний газ зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.</p>
<h3>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</h3>
<p>Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у ринковому зведенні знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Європейський еталонний газ</strong> зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>.</li>
<li>У блоці Market Talk ф’ючерси на <strong>WTI</strong> знижувалися на <strong>3,1%</strong> до <strong>$93,01 за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> втрачав <strong>2,6%</strong> до <strong>$95,26 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.</p>
<p>Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.</p>
<blockquote><p>«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.</p></blockquote>
<p>Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — <strong>Ормузької протоки</strong>. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.</p>
<ul>
<li>Уряди країн Перської затоки інвестують <strong>мільярди</strong> у нові нафтові трубопроводи.</li>
<li>Розвиваються <strong>залізничні коридори</strong> та <strong>хаби зберігання енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Торгівля поступово зміщується у бік <strong>автомобільних перевезень, залізниці та нових портів</strong>.</li>
</ul>
<p>Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.</p>
<p>Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.</p>
<blockquote><p>«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel-demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154022</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 09:10:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154020</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br />Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого. Нафтовий ринок [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br /><p>Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.</p>
<h3>Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів</h3>
<p>Міжнародне енергетичне агентство, МЕА <em>International Energy Agency, IEA</em>, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.</p></blockquote>
<p>Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим обмеженням</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме <strong>6–8 місяців</strong>.</p>
<p>ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.</p>
<blockquote><p>«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Окремі елементи ланцюгів постачання</strong> можуть бути відновлені за кілька тижнів.</li>
<li><strong>Інші елементи</strong> можуть потребувати кількох місяців.</li>
<li><strong>Повне повернення до довоєнних умов</strong> може розтягнутися до середини 2027 року.</li>
<li>Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.</li>
</ul>
<h4>Серпень може стати точкою тиску на ціни</h4>
<p>Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.</p>
<p>За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько <strong>100 доларів за барель</strong>. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.</p>
<h4>Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти</h4>
<p>ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:</p>
<ul>
<li><strong>авіапальне;</strong></li>
<li><strong>скраплений нафтовий газ, LPG;</strong></li>
<li><strong>хімічну продукцію;</strong></li>
<li><strong>добрива;</strong></li>
<li><strong>сірку.</strong></li>
</ul>
<p>Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує <strong>40–45%</strong> європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.</p>
<p>Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.</p>
<h4>ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту</h4>
<p>ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.</p>
<p>Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію</h4>
<p>Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану <strong>28 лютого</strong>.</p>
<ul>
<li>Танкер Aframax <strong>Cy Victorious</strong> із щонайменше <strong>80 тис. метричних тонн</strong>, або понад <strong>508 тис. барелів</strong>, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки <strong>30 травня</strong>.</li>
<li>Судно завантажувалося в іракському порту <strong>Khor Al-Zubair</strong> на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.</li>
<li>Танкер Long-Range 2 <strong>Sti Elysees</strong>, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку <strong>29 травня</strong>. Його пункт призначення був невідомий.</li>
<li>Газовоз LNG <strong>Marigold</strong>, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ <strong>24–25 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS <strong>3 травня</strong> перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.</p></blockquote>
<h4>Висновок</h4>
<p>Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<p>Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br /><p>Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.</p>
<h3>Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів</h3>
<p>Міжнародне енергетичне агентство, МЕА <em>International Energy Agency, IEA</em>, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.</p></blockquote>
<p>Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим обмеженням</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме <strong>6–8 місяців</strong>.</p>
<p>ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.</p>
<blockquote><p>«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Окремі елементи ланцюгів постачання</strong> можуть бути відновлені за кілька тижнів.</li>
<li><strong>Інші елементи</strong> можуть потребувати кількох місяців.</li>
<li><strong>Повне повернення до довоєнних умов</strong> може розтягнутися до середини 2027 року.</li>
<li>Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.</li>
</ul>
<h4>Серпень може стати точкою тиску на ціни</h4>
<p>Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.</p>
<p>За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько <strong>100 доларів за барель</strong>. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.</p>
<h4>Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти</h4>
<p>ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:</p>
<ul>
<li><strong>авіапальне;</strong></li>
<li><strong>скраплений нафтовий газ, LPG;</strong></li>
<li><strong>хімічну продукцію;</strong></li>
<li><strong>добрива;</strong></li>
<li><strong>сірку.</strong></li>
</ul>
<p>Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує <strong>40–45%</strong> європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.</p>
<p>Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.</p>
<h4>ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту</h4>
<p>ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.</p>
<p>Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію</h4>
<p>Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану <strong>28 лютого</strong>.</p>
<ul>
<li>Танкер Aframax <strong>Cy Victorious</strong> із щонайменше <strong>80 тис. метричних тонн</strong>, або понад <strong>508 тис. барелів</strong>, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки <strong>30 травня</strong>.</li>
<li>Судно завантажувалося в іракському порту <strong>Khor Al-Zubair</strong> на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.</li>
<li>Танкер Long-Range 2 <strong>Sti Elysees</strong>, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку <strong>29 травня</strong>. Його пункт призначення був невідомий.</li>
<li>Газовоз LNG <strong>Marigold</strong>, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ <strong>24–25 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS <strong>3 травня</strong> перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.</p></blockquote>
<h4>Висновок</h4>
<p>Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<p>Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 06:23:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154018</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br />Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні 60–70% від довоєнних обсягів. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав. Ормузька протока переходить у режим політичного контролю Ормузька протока [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 06:03:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy inflation]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154005</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br />Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/dorogij-aviagas-pidshtovxuye-yevropejciv-do-avtomobiliv-rinok-benzinu-yes-vxodit-u-sezon-silnogo-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/dorogij-aviagas-pidshtovxuye-yevropejciv-do-avtomobiliv-rinok-benzinu-yes-vxodit-u-sezon-silnogo-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 06:58:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[refinery market]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[реактивне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154001</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30383-Цены_рост.jpg" alt="Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту"/><br />Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30383-Цены_рост.jpg" alt="Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають дорожчими й менш доступними, а частина споживачів може переорієнтовуватися на автомобільні подорожі. Це формує додатковий попит на бензин у Європі напередодні літнього сезону.</p>
<h3>Ринок бензину Європи отримує підтримку через кризу авіапального та обмеження польотів</h3>
<p>Після початку американсько-іранської війни світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу різкої перебудови цінових балансів. Найсильніше це вдарило по сегменту авіаційного пального, який для Європи є критично залежним від імпорту з Близького Сходу.</p>
<ul>
<li>Європа забезпечує близько <strong>50%</strong> імпорту авіапального за рахунок постачання з регіону Близькосхідної затоки.</li>
<li>За даними Kpler, саме цей напрямок став ключовою точкою напруження після початку конфлікту.</li>
<li>Ціни на партії реактивного пального з постачанням до Північно-Західної Європи після 28 лютого в середньому становили <strong>1557 дол./т</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>90%</strong> вище середнього показника за аналогічний період останніх п’яти років.</li>
<li>Водночас бензин на базисі FOB Amsterdam-Rotterdam-Antwerp у середньому коштував <strong>967,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зростання цін на бензин виявилося значно слабшим — близько <strong>20%</strong> до середнього п’ятирічного рівня.</li>
</ul>
<p>Саме цей дисбаланс між авіаційним пальним і бензином починає змінювати поведінку споживачів. Якщо ще кілька років тому реактивне пальне торгувалося майже на одному рівні з бензином, то тепер премія авіапального до бензинових котирувань досягла приблизно <strong>61%</strong>.</p>
<p>Для ринку це дуже важливий сигнал. Європа не відчуває дефіциту бензину, оскільки структурно має профіцит цього продукту. Тобто на ринку достатньо бензину, але авіаційний сегмент опинився в умовах значно жорсткішого дефіциту.</p>
<h4>Скорочення рейсів починає впливати на структуру попиту</h4>
<p>Проблема вже не обмежується лише ціною авіаквитків. Учасники ринку зазначають, що дедалі важливішим чинником стає скорочення короткомагістральних рейсів у Європі.</p>
<blockquote><p>«Якщо короткі рейси й далі скасовуватимуться, люди, найімовірніше, їздитимуть до місць відпочинку автомобілями» — аналітик у коментарі Argus.</p></blockquote>
<p>Це означає, що частина літнього туристичного попиту починає перетікати з авіації до автомобільного транспорту. Для ринку бензину це фактично створює додатковий сезонний драйвер споживання.</p>
<p>Додатково ситуацію підтримує і податкова політика окремих країн Європи.</p>
<ul>
<li>Німецькі споживачі відкладають закупівлі пального до травня, щоб скористатися тимчасовим звільненням від енергетичного податку.</li>
<li>Швеція та Польща також скорочують паливні мита.</li>
<li>Великі ринки — зокрема Велика Британія та Франція — поки що аналогічних рішень не ухвалили.</li>
</ul>
<p>Фактично частина європейських урядів уже намагається пом’якшити удар по споживачах через податкові механізми. Це ще один чинник, який підтримує бензиновий сегмент.</p>
<blockquote><p>«Погода стає кращою, і люди дедалі менше подорожуватимуть літаками» — трейдер ринку бензину в коментарі Argus.</p></blockquote>
<h4>Європа виглядає стійкіше за Азію</h4>
<p>На відміну від Європи, азійсько-тихоокеанський регіон переживає значно сильніше падіння попиту. Причина — більша залежність від постачання нафти й нафтопродуктів із Близькосхідної затоки.</p>
<ul>
<li>Ключовим фактором ризику залишається фактичне блокування Іраном Ормузької протоки.</li>
<li>Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Для азійських імпортерів це створює прямі ризики фізичного дефіциту й логістичних перебоїв.</li>
</ul>
<p>Європейський ринок наразі виглядає більш збалансованим саме через структурний профіцит бензину. Це дозволяє уникати гострого дефіциту навіть попри різке подорожчання енергоносіїв.</p>
<h4>Ринок сигналізує про дефіцит швидкого ресурсу</h4>
<p>Дуже показовою стала зміна структури ф’ючерсного ринку бензину.</p>
<ul>
<li>У нормальних умовах бензиновий ринок у Європі часто перебуває у стані <strong>contango</strong> — ситуації, коли майбутні контракти дорожчі за поточні.</li>
<li>Такий стан зазвичай відображає комфортний баланс постачання й очікування стабільного ринку.</li>
<li>Але нинішній конфлікт перевів ринок у стан <strong>backwardation</strong>.</li>
<li><em>Backwardation</em> означає, що поточні партії товару коштують дорожче за майбутні контракти, тобто ринок готовий переплачувати за негайне постачання.</li>
</ul>
<p>Це один із найважливіших індикаторів того, що ринок починає відчувати напруження в короткостроковому балансі.</p>
<p>Ситуацію підтверджує і фізична торгівля:</p>
<ul>
<li>За тиждень було укладено щонайменше <strong>16 угод</strong> щодо еталонних бензинових барж non-oxy.</li>
<li>Також було зафіксовано торгівлю щонайменше <strong>60 oxy-баржами</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас ринок авіапального демонструє зовсім іншу картину.</p>
<ul>
<li>Ліквідність у сегменті jet fuel залишається низькою.</li>
<li>Фізична торгівля спотовими партіями помітно сповільнилася.</li>
<li>Спред між заявками на купівлю та продаж у паперовому ринку сягає близько <strong>10 дол./т</strong>.</li>
<li>У нормальних умовах цей показник становить лише <strong>0,25–1 дол./т</strong>.</li>
</ul>
<p>Такий широкий спред означає, що продавці й покупці не можуть погодити прийнятний рівень ціни через надзвичайно високу волатильність і ризики.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейський бензиновий ринок входить у літній сезон із додатковим фактором підтримки попиту.</li>
<li>Подорожчання авіапального та скорочення рейсів стимулюють автомобільні подорожі.</li>
<li>Паливні податкові пільги в окремих країнах ЄС додатково підтримують споживання бензину.</li>
<li>Попри профіцит бензину, ринок уже демонструє ознаки напруження через перехід у backwardation.</li>
<li>Головним ризиком залишається логістика постачання з Близького Сходу та ситуація навколо Ормузької протоки.</li>
<li>Ринок авіапального залишається значно вразливішим за бензиновий сегмент через високу залежність Європи від імпорту.</li>
</ul>
<p>Фактично європейський ринок нафтопродуктів починає жити в новій моделі, де критичним чинником стає не лише ціна нафти, а й доступність фізичного ресурсу, стійкість логістики та здатність ринку швидко переорієнтовувати потоки постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2820004-high-jet-prices-could-support-european-gasoline-demand" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30383-Цены_рост.jpg" alt="Дорогий авіагас підштовхує європейців до автомобілів: ринок бензину ЄС входить у сезон сильного попиту"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають дорожчими й менш доступними, а частина споживачів може переорієнтовуватися на автомобільні подорожі. Це формує додатковий попит на бензин у Європі напередодні літнього сезону.</p>
<h3>Ринок бензину Європи отримує підтримку через кризу авіапального та обмеження польотів</h3>
<p>Після початку американсько-іранської війни світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу різкої перебудови цінових балансів. Найсильніше це вдарило по сегменту авіаційного пального, який для Європи є критично залежним від імпорту з Близького Сходу.</p>
<ul>
<li>Європа забезпечує близько <strong>50%</strong> імпорту авіапального за рахунок постачання з регіону Близькосхідної затоки.</li>
<li>За даними Kpler, саме цей напрямок став ключовою точкою напруження після початку конфлікту.</li>
<li>Ціни на партії реактивного пального з постачанням до Північно-Західної Європи після 28 лютого в середньому становили <strong>1557 дол./т</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>90%</strong> вище середнього показника за аналогічний період останніх п’яти років.</li>
<li>Водночас бензин на базисі FOB Amsterdam-Rotterdam-Antwerp у середньому коштував <strong>967,75 дол./т</strong>.</li>
<li>Зростання цін на бензин виявилося значно слабшим — близько <strong>20%</strong> до середнього п’ятирічного рівня.</li>
</ul>
<p>Саме цей дисбаланс між авіаційним пальним і бензином починає змінювати поведінку споживачів. Якщо ще кілька років тому реактивне пальне торгувалося майже на одному рівні з бензином, то тепер премія авіапального до бензинових котирувань досягла приблизно <strong>61%</strong>.</p>
<p>Для ринку це дуже важливий сигнал. Європа не відчуває дефіциту бензину, оскільки структурно має профіцит цього продукту. Тобто на ринку достатньо бензину, але авіаційний сегмент опинився в умовах значно жорсткішого дефіциту.</p>
<h4>Скорочення рейсів починає впливати на структуру попиту</h4>
<p>Проблема вже не обмежується лише ціною авіаквитків. Учасники ринку зазначають, що дедалі важливішим чинником стає скорочення короткомагістральних рейсів у Європі.</p>
<blockquote><p>«Якщо короткі рейси й далі скасовуватимуться, люди, найімовірніше, їздитимуть до місць відпочинку автомобілями» — аналітик у коментарі Argus.</p></blockquote>
<p>Це означає, що частина літнього туристичного попиту починає перетікати з авіації до автомобільного транспорту. Для ринку бензину це фактично створює додатковий сезонний драйвер споживання.</p>
<p>Додатково ситуацію підтримує і податкова політика окремих країн Європи.</p>
<ul>
<li>Німецькі споживачі відкладають закупівлі пального до травня, щоб скористатися тимчасовим звільненням від енергетичного податку.</li>
<li>Швеція та Польща також скорочують паливні мита.</li>
<li>Великі ринки — зокрема Велика Британія та Франція — поки що аналогічних рішень не ухвалили.</li>
</ul>
<p>Фактично частина європейських урядів уже намагається пом’якшити удар по споживачах через податкові механізми. Це ще один чинник, який підтримує бензиновий сегмент.</p>
<blockquote><p>«Погода стає кращою, і люди дедалі менше подорожуватимуть літаками» — трейдер ринку бензину в коментарі Argus.</p></blockquote>
<h4>Європа виглядає стійкіше за Азію</h4>
<p>На відміну від Європи, азійсько-тихоокеанський регіон переживає значно сильніше падіння попиту. Причина — більша залежність від постачання нафти й нафтопродуктів із Близькосхідної затоки.</p>
<ul>
<li>Ключовим фактором ризику залишається фактичне блокування Іраном Ормузької протоки.</li>
<li>Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Для азійських імпортерів це створює прямі ризики фізичного дефіциту й логістичних перебоїв.</li>
</ul>
<p>Європейський ринок наразі виглядає більш збалансованим саме через структурний профіцит бензину. Це дозволяє уникати гострого дефіциту навіть попри різке подорожчання енергоносіїв.</p>
<h4>Ринок сигналізує про дефіцит швидкого ресурсу</h4>
<p>Дуже показовою стала зміна структури ф’ючерсного ринку бензину.</p>
<ul>
<li>У нормальних умовах бензиновий ринок у Європі часто перебуває у стані <strong>contango</strong> — ситуації, коли майбутні контракти дорожчі за поточні.</li>
<li>Такий стан зазвичай відображає комфортний баланс постачання й очікування стабільного ринку.</li>
<li>Але нинішній конфлікт перевів ринок у стан <strong>backwardation</strong>.</li>
<li><em>Backwardation</em> означає, що поточні партії товару коштують дорожче за майбутні контракти, тобто ринок готовий переплачувати за негайне постачання.</li>
</ul>
<p>Це один із найважливіших індикаторів того, що ринок починає відчувати напруження в короткостроковому балансі.</p>
<p>Ситуацію підтверджує і фізична торгівля:</p>
<ul>
<li>За тиждень було укладено щонайменше <strong>16 угод</strong> щодо еталонних бензинових барж non-oxy.</li>
<li>Також було зафіксовано торгівлю щонайменше <strong>60 oxy-баржами</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас ринок авіапального демонструє зовсім іншу картину.</p>
<ul>
<li>Ліквідність у сегменті jet fuel залишається низькою.</li>
<li>Фізична торгівля спотовими партіями помітно сповільнилася.</li>
<li>Спред між заявками на купівлю та продаж у паперовому ринку сягає близько <strong>10 дол./т</strong>.</li>
<li>У нормальних умовах цей показник становить лише <strong>0,25–1 дол./т</strong>.</li>
</ul>
<p>Такий широкий спред означає, що продавці й покупці не можуть погодити прийнятний рівень ціни через надзвичайно високу волатильність і ризики.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейський бензиновий ринок входить у літній сезон із додатковим фактором підтримки попиту.</li>
<li>Подорожчання авіапального та скорочення рейсів стимулюють автомобільні подорожі.</li>
<li>Паливні податкові пільги в окремих країнах ЄС додатково підтримують споживання бензину.</li>
<li>Попри профіцит бензину, ринок уже демонструє ознаки напруження через перехід у backwardation.</li>
<li>Головним ризиком залишається логістика постачання з Близького Сходу та ситуація навколо Ормузької протоки.</li>
<li>Ринок авіапального залишається значно вразливішим за бензиновий сегмент через високу залежність Європи від імпорту.</li>
</ul>
<p>Фактично європейський ринок нафтопродуктів починає жити в новій моделі, де критичним чинником стає не лише ціна нафти, а й доступність фізичного ресурсу, стійкість логістики та здатність ринку швидко переорієнтовувати потоки постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2820004-high-jet-prices-could-support-european-gasoline-demand" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/dorogij-aviagas-pidshtovxuye-yevropejciv-do-avtomobiliv-rinok-benzinu-yes-vxodit-u-sezon-silnogo-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 08:05:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel margins]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[EU economy]]></category>
		<category><![CDATA[GDP forecast]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[економіка ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[маржа дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153998</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br />У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br /><p>У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.</p>
<h3>Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС</h3>
<p>До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.</p>
<p>У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.</p>
<ul>
<li>між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;</li>
<li>ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;</li>
<li>маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.</li>
</ul>
<h4>Прогноз для ВВП та інфляції погіршено</h4>
<p>Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.</p>
<p>Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.</p>
<ul>
<li>інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;</li>
<li>інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;</li>
<li>безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;</li>
<li>безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.</li>
</ul>
<h4>Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%</h4>
<p>У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.</p>
<p>Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.</p>
<p>У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.</p>
<h4>Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес</h4>
<p>У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.</p>
<p>Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.</p>
<h4>Споживання, торгівля та бюджетний тиск</h4>
<p>Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.</p>
<p>Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.</p>
<p>Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.</p>
<h4>Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків</h4>
<p>Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.</p>
<p>Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.</p>
<p>Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2026-economic-forecast-slowdown-growth-energy-shock-drives-inflation_en" target="_blank">Spring 2026 Economic Forecast.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30382-Доллары.jpg" alt="Енергетичний шок через Ормузьку протоку сповільнить економіку ЄС і підніме інфляцію до 3,1% у 2026 році"/><br /><p>У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.</p>
<h3>Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС</h3>
<p>До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.</p>
<p>У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.</p>
<ul>
<li>між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;</li>
<li>ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;</li>
<li>маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.</li>
</ul>
<h4>Прогноз для ВВП та інфляції погіршено</h4>
<p>Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.</p>
<p>Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.</p>
<ul>
<li>інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;</li>
<li>інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;</li>
<li>дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;</li>
<li>безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;</li>
<li>безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.</li>
</ul>
<h4>Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%</h4>
<p>У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.</p>
<p>Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.</p>
<p>У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.</p>
<h4>Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес</h4>
<p>У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.</p>
<p>Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.</p>
<h4>Споживання, торгівля та бюджетний тиск</h4>
<p>Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.</p>
<p>Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.</p>
<p>Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.</p>
<h4>Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків</h4>
<p>Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.</p>
<p>Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.</p>
<p>Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://economy-finance.ec.europa.eu/economic-forecast-and-surveys/economic-forecasts/spring-2026-economic-forecast-slowdown-growth-energy-shock-drives-inflation_en" target="_blank">Spring 2026 Economic Forecast.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/energetichnij-shok-cherez-ormuzku-protoku-spovilnit-ekonomiku-yes-i-pidnime-inflyaciyu-do-31-u-2026-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:54:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[strategic oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти з Близького Сходу]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153993</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br />Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол. Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:02:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[global supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[US oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світове постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153997</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br />Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/nafta-zakrilasya-majzhe-na-dvotizhnevomu-minimumi-brent-znizivsya-do-10258-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/nafta-zakrilasya-majzhe-na-dvotizhnevomu-minimumi-brent-znizivsya-do-10258-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 05:58:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[US-Iran talks]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[переговори США та Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153996</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30380-Цена_падение.png" alt="Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель"/><br />Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель. Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30380-Цена_падение.png" alt="Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель"/><br /><p>Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель.</p>
<h3>Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів нафти</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent і американську West Texas Intermediate завершили торги на найнижчих рівнях майже за два тижні. Протягом сесії ціни різко коливалися: раніше вони зростали до 4% після повідомлення Reuters про директиву верховного лідера Ірану, яка погіршила очікування швидкого завершення війни.</p>
<h4>Іранська позиція ускладнює дипломатичний сценарій</h4>
<p>За даними Reuters із посиланням на двох високопоставлених іранських співрозмовників, директива верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї засвідчила жорсткішу позицію Тегерана щодо ключової вимоги США: збагачений уран має залишатися в Ірані. Це може ускладнити переговори та зірвати зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни.</p>
<p>Пізніше в четвер Трамп заявив, що США зрештою повернуть іранські запаси високозбагаченого урану. Вашингтон вважає, що вони призначені для ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на їхньому мирному призначенні.</p>
<p>Напередодні Іран оголосив про створення нової «Адміністрації протоки Перської затоки», яка має контролювати «регульовану морську зону» в Ормузькій протоці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що запропонована система збору плати за прохід протокою зробить дипломатичну угоду неможливою. Пізніше ціни скоротили зростання після його слів про те, що представники Пакистану, який виступає посередником, поїдуть до Ірану для переговорів.</p>
<blockquote><p>«Ми вже були в такій ситуації багато разів раніше, і врешті це призводило до розчарування», — зазначили аналітики ING у четвер.</p></blockquote>
<p>ING прогнозує середню ціну Brent на рівні $104 за барель у поточному кварталі. Окремо UBS у четвер підвищив свої прогнози цін на нафту на $10 за барель, очікуючи Brent на рівні $105 за барель і WTI на рівні $97 у вересні.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим ризиком для постачання</h4>
<p>Іран попередив про наслідки подальших атак і представив кроки, що посилюють його контроль над протокою, яка залишається переважно закритою. До війни через Ормузьку протоку проходили нафтові та LNG-вантажі в обсягах, еквівалентних приблизно 20% світового споживання. LNG — це скраплений природний газ.</p>
<p>За словами голови International Energy Agency Фатіха Біроля, початок пікового літнього попиту на пальне, відсутність нового нафтового експорту з Близького Сходу та виснаження запасів можуть у липні-серпні перевести нафтовий ринок у «червону зону».</p>
<p>Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Company Sultan Al Jaber заявив, що навіть якщо близькосхідний конфлікт завершиться зараз, повне відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку не відбудеться раніше першого або другого кварталу 2027 року.</p>
<h4>Втрати постачання та запаси посилюють напруження</h4>
<p>Іран фактично закрив протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, з яких 28 лютого почалася війна. Більшість бойових дій припинилася після квітневого перемир’я, однак Іран обмежує рух через Ормуз, а США блокують його узбережжя.</p>
<p>Від початку війни втрати постачання з ключового близькосхідного нафтовидобувного регіону сягнули майже 10 млн барелів на добу. Це змусило країни швидко використовувати комерційні та стратегічні запаси, посилюючи занепокоєння щодо виснаження глобальних нафтових резервів.</p>
<ul>
<li>У США, за даними Energy Information Administration, минулого тижня зі Strategic Petroleum Reserve було вилучено майже 10 млн барелів нафти — це найбільше скорочення запасів в історії.</li>
<li>Комерційні запаси сирої нафти у США також знизилися сильніше, ніж очікувалося.</li>
<li>Сім провідних країн-виробників ОПЕК+ 7 червня, ймовірно, погодяться на помірне збільшення видобутку в липні, повідомило Reuters із посиланням на чотири джерела.</li>
</ul>
<h4>Європейський попит і монетарні ризики</h4>
<p>Економічна активність у єврозоні в травні скоротилася найшвидшими темпами більш ніж за 2,5 року. Згідно з опитуваннями, різке зростання вартості життя через війну вдарило по попиту на послуги в Європі, а компанії прискорили звільнення працівників.</p>
<p>Президент Федерального резервного банку Ричмонда Томас Баркін у четвер заявив, що реакція бізнесу та споживачів на поточні економічні шоки визначить, чи зможе Федеральна резервна система США «не реагувати» на нинішню високу інфляцію, чи їй доведеться розглядати підвищення процентних ставок.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rebounds-uncertainty-over-iran-peace-deal-inventory-drawdowns-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30380-Цена_падение.png" alt="Нафта закрилася майже на двотижневому мінімумі: Brent знизився до $102,58 за барель"/><br /><p>Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель.</p>
<h3>Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів нафти</h3>
<p>Ф’ючерси на Brent і американську West Texas Intermediate завершили торги на найнижчих рівнях майже за два тижні. Протягом сесії ціни різко коливалися: раніше вони зростали до 4% після повідомлення Reuters про директиву верховного лідера Ірану, яка погіршила очікування швидкого завершення війни.</p>
<h4>Іранська позиція ускладнює дипломатичний сценарій</h4>
<p>За даними Reuters із посиланням на двох високопоставлених іранських співрозмовників, директива верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї засвідчила жорсткішу позицію Тегерана щодо ключової вимоги США: збагачений уран має залишатися в Ірані. Це може ускладнити переговори та зірвати зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни.</p>
<p>Пізніше в четвер Трамп заявив, що США зрештою повернуть іранські запаси високозбагаченого урану. Вашингтон вважає, що вони призначені для ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на їхньому мирному призначенні.</p>
<p>Напередодні Іран оголосив про створення нової «Адміністрації протоки Перської затоки», яка має контролювати «регульовану морську зону» в Ормузькій протоці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що запропонована система збору плати за прохід протокою зробить дипломатичну угоду неможливою. Пізніше ціни скоротили зростання після його слів про те, що представники Пакистану, який виступає посередником, поїдуть до Ірану для переговорів.</p>
<blockquote><p>«Ми вже були в такій ситуації багато разів раніше, і врешті це призводило до розчарування», — зазначили аналітики ING у четвер.</p></blockquote>
<p>ING прогнозує середню ціну Brent на рівні $104 за барель у поточному кварталі. Окремо UBS у четвер підвищив свої прогнози цін на нафту на $10 за барель, очікуючи Brent на рівні $105 за барель і WTI на рівні $97 у вересні.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим ризиком для постачання</h4>
<p>Іран попередив про наслідки подальших атак і представив кроки, що посилюють його контроль над протокою, яка залишається переважно закритою. До війни через Ормузьку протоку проходили нафтові та LNG-вантажі в обсягах, еквівалентних приблизно 20% світового споживання. LNG — це скраплений природний газ.</p>
<p>За словами голови International Energy Agency Фатіха Біроля, початок пікового літнього попиту на пальне, відсутність нового нафтового експорту з Близького Сходу та виснаження запасів можуть у липні-серпні перевести нафтовий ринок у «червону зону».</p>
<p>Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Company Sultan Al Jaber заявив, що навіть якщо близькосхідний конфлікт завершиться зараз, повне відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку не відбудеться раніше першого або другого кварталу 2027 року.</p>
<h4>Втрати постачання та запаси посилюють напруження</h4>
<p>Іран фактично закрив протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, з яких 28 лютого почалася війна. Більшість бойових дій припинилася після квітневого перемир’я, однак Іран обмежує рух через Ормуз, а США блокують його узбережжя.</p>
<p>Від початку війни втрати постачання з ключового близькосхідного нафтовидобувного регіону сягнули майже 10 млн барелів на добу. Це змусило країни швидко використовувати комерційні та стратегічні запаси, посилюючи занепокоєння щодо виснаження глобальних нафтових резервів.</p>
<ul>
<li>У США, за даними Energy Information Administration, минулого тижня зі Strategic Petroleum Reserve було вилучено майже 10 млн барелів нафти — це найбільше скорочення запасів в історії.</li>
<li>Комерційні запаси сирої нафти у США також знизилися сильніше, ніж очікувалося.</li>
<li>Сім провідних країн-виробників ОПЕК+ 7 червня, ймовірно, погодяться на помірне збільшення видобутку в липні, повідомило Reuters із посиланням на чотири джерела.</li>
</ul>
<h4>Європейський попит і монетарні ризики</h4>
<p>Економічна активність у єврозоні в травні скоротилася найшвидшими темпами більш ніж за 2,5 року. Згідно з опитуваннями, різке зростання вартості життя через війну вдарило по попиту на послуги в Європі, а компанії прискорили звільнення працівників.</p>
<p>Президент Федерального резервного банку Ричмонда Томас Баркін у четвер заявив, що реакція бізнесу та споживачів на поточні економічні шоки визначить, чи зможе Федеральна резервна система США «не реагувати» на нинішню високу інфляцію, чи їй доведеться розглядати підвищення процентних ставок.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rebounds-uncertainty-over-iran-peace-deal-inventory-drawdowns-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/nafta-zakrilasya-majzhe-na-dvotizhnevomu-minimumi-brent-znizivsya-do-10258-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ormuzka-protoka/feed/ ) in 1.08845 seconds, on Jun 5th, 2026 at 6:56 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 5th, 2026 at 7:56 pm UTC -->