Загроза блокади Баб-ель-Мандебської протоки ускладнила альтернативний маршрут, яким Саудівська Аравія користувалася після обмеження руху через Ормузьку протоку. Обхід небезпечної ділянки додає щонайменше чотири тижні до рейсу, тоді як еталонні ціни на дизельне пальне в Європі від початку війни з Іраном зросли приблизно на 65% проти 30% для Brent.

Альтернативний маршрут Саудівської Аравії опинився під загрозою

Підтримувані Іраном єменські хусити оголосили блокаду саудівських суден, які проходять через Баб-ель-Мандебську протоку біля південного входу до Червоного моря. Цей маршрут набув критичного значення після того, як рух через Ормузьку протоку, якою до війни проходило близько 20% світових енергетичних потоків, був значною мірою обмежений.

Із березня Саудівська Аравія експортувала через західне узбережжя близько 5 млн барелів нафти на добу — більш ніж удвічі більше за довоєнний рівень. За оцінкою Kpler, приблизно чотири п’ятих цих вантажів проходили через Баб-ель-Мандеб.

Частина танкерів тепер прямує через Суецький канал до Середземного моря, після чого обходить Африку. Великі нафтові танкери не можуть проходити Суецьким каналом із повним завантаженням, тому частину нафти доводиться вивантажувати в трубопровід і повертати на судно біля Александрії. Така схема збільшує тривалість типового рейсу щонайменше на чотири тижні, більш ніж удвічі подовжує перевезення та підвищує витрати на фрахт і страхування.

Дизель дорожчає швидше за нафту

Нові логістичні обмеження посилюють кризу у світовій нафтопереробці. У червні китайські НПЗ скоротили переробку на 18% порівняно з червнем 2025 року, а атаки на російські заводи змусили росію заборонити експорт дизельного пального.

На цьому тлі готові нафтопродукти дорожчають значно швидше за сиру нафту. Від початку війни з Іраном еталонні європейські ціни на дизельне пальне зросли приблизно на 65%, тоді як Brent — на 30%. Маржа виробництва дизелю досягла рекордних значень, що відображає дефіцит саме переробних потужностей і готового продукту, а не лише сировини.

Висока ціна вже впливає на попит. За попередніми даними Міжнародного енергетичного агентства, у травні споживання дизельного пального в Європі скоротилося на 5,7% у річному вимірі — до 4,5 млн барелів на добу. Для європейського й українського ринків це посилює ризик дорогого імпорту, оскільки до перебоїв у морських потоках через Ормуз додаються обмеження річкової логістики на Рейні.

Джерела: Reuters.

Reuters 22 липня повідомило про подальше скорочення руху суден через Ормузьку протоку. За даними Kpler, у вівторок протоку перетнули лише три товарні судна проти чотирьох днем раніше, а видимого проходу великих нафтових танкерів класу VLCC не було.

Фізична логістика нафти залишається вразливою, навіть коли ринок бачить окремі цінові коливання

За даними Kpler, які наводить Reuters, 22 липня через Ормузьку протоку пройшли три товарні судна. Серед них вантажне судно Kaiser вийшло з протоки з вантажем, суховантаж H7 Smb8 увійшов у баласті, а Hsin Ocean увійшло з вантажем рафінованого пальмового олеїну.

Reuters окремо зазначає, що видимого проходу танкерів VLCC або LNG-танкерів у цей день не було. Для ринку сирої нафти це важливий фізичний індикатор, оскільки саме великі танкери забезпечують значну частину міжрегіональних потоків сировини.

Проблема не обмежилася Ормузом. У Червоному морі два танкери із саудівською нафтою для Азії розвернулися, коли прямували до Баб-ель-Мандебської протоки. Причиною стали погрози хуситів, які заявили про намір блокувати саудівські нафтові перевезення через цей маршрут.

У матеріалі Reuters ідеться, що такі події вказують на ризик одночасного порушення судноплавства через два критично важливі енергетичні вузли. Хусити також повідомили судноплавним компаніям, що їм не слід завантажувати або розвантажувати вантажі в саудівських портах, інакше вони можуть стати ціллю.

Для ринку бензинів та інших нафтопродуктів цей логістичний фактор важливий через його вплив на доступність сирої нафти для НПЗ, тривалість рейсів, завантаження флоту та вартість морського транспортування.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Перебої з постачанням нафти з Перської затоки та заборона росії на експорт дизельного пального посилили дефіцит на світовому ринку. Маржа виробництва дизелю в Європі досягла рекордних $66,25 за барель, однак європейські й американські НПЗ уже працюють майже на межі можливостей. Заплановане збільшення переробки в Азії опинилося під загрозою через нові логістичні обмеження.

Європейські НПЗ майже не мають можливості збільшити випуск дизелю

Станом на 22 липня 2026 року маржа виробництва дизельного пального в Європі досягла рекордних $66,25 за барель. Висока прибутковість спонукає НПЗ максимально завантажувати обладнання, але аналітики вказують, що підприємства у Європі та США вже працюють близько до граничних рівнів.

Маржа переробки, або крек-спред, показує різницю між вартістю готового нафтопродукту та сирої нафти. Її різке зростання свідчить, що дефіцит сформувався передусім у сегменті готового пального, а не лише на ринку нафти.

Раніше «Термінал» повідомляв про перевищення європейською дизельною маржею рівня $60 за барель. Новий рекорд означає подальше погіршення співвідношення між доступною пропозицією дизпального та попитом.

Відновлення азійської переробки опинилося під загрозою

Міжнародне енергетичне агентство очікувало, що світова переробка нафти у третьому кварталі становитиме 81,6 млн барелів на добу. Це на понад 4% більше, ніж у другому кварталі, але приблизно на 4% менше від торішнього рівня.

Головний приріст мав забезпечити азійський регіон. Wood Mackenzie прогнозувала збільшення переробки в Азії до 30,37 млн барелів на добу в серпні проти приблизно 28 млн барелів на добу у травні та червні. Проте нове загострення війни між США та Іраном знову обмежило рух нафти через Ормузьку протоку.

Додатковий ризик створила загроза блокування саудівських вантажів у Червоному морі. Понад 3 млн барелів саудівської нафти на добу, які прямували до Азії через Баб-ель-Мандебську протоку, можуть бути перенаправлені довшим маршрутом навколо Африки. Це збільшує строки доставки та ускладнює забезпечення азійських НПЗ сировиною.

Китай залишається головним потенційним резервом

Найбільший вільний резерв переробки має Китай. У червні китайські НПЗ використовували лише близько 58% потужностей, а Wood Mackenzie прогнозувала збільшення переробки з 12,63 млн барелів на добу в червні до 13,96 млн барелів на добу в серпні.

Проте фактичне збільшення китайського експорту залежатиме від державних обмежень і внутрішнього попиту. У попередньому матеріалі «Термінал» аналізував, наскільки Китай здатний послабити глобальний дефіцит нафтопродуктів.

Навіть у разі зростання китайської переробки ринок залишається вразливим. Заборона росії на експорт дизпального вилучила з міжнародного обігу ще одне джерело постачання, тоді як запаси газойлю в європейському хабі ARA перебувають біля мінімуму майже за чотири роки.

Джерела: Reuters.

Нафтові котирування 22 липня зросли четвертий день поспіль після заяв президента США Дональда Трампа, який знизив імовірність найближчих переговорів з Іраном і водночас пригрозив новими ударами. Ризики для світового постачання розширилися за межі Близького Сходу, поширившись на Чорне море, де посилюються атаки на нафтову інфраструктуру.

Ескалація погроз щодо Ірану та нові атаки в Чорному морі одночасно тиснуть на нафтовий ринок, штовхаючи котирування до максимумів за кілька тижнів

Brent піднявся до приблизно 92 доларів за барель, продовживши зростання четвертий день поспіль, тоді як WTI перевищив позначку 85 доларів. За даними ринкових джерел, Трамп знизив імовірність найближчих переговорів із Тегераном, погрожуючи ширшими ударами, і пообіцяв відповісти, якщо підтримувані Іраном хусити порушать судноплавство в Червоному морі. Він також повторив погрозу найближчим часом завдати удару по об’єкту «Пікаксе-Маунтін» — підозрюваному іранському ядерному об’єкту.

Паралельно військові США здійснили вже одинадцяту поспіль добу ударів по Ірану, метою яких названо обмеження здатності Тегерана загрожувати судноплавству через Ормузьку протоку, яка залишається відкритою. Занепокоєння постачанням поширилося і за межі Близького Сходу — після повторних атак на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму на чорноморському узбережжі росії, який є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти.

На тлі цих подій нафта марки Crude Oil зросла на 2,98% до 86,85 долара за барель, а Brent — на 3,43%, до 94,13 долара за барель, продемонструвавши найвищі рівні за останні шість тижнів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Bloomberg.

Запаси пропану та пропілену у США за тиждень до 17 липня збільшилися на 6,3 млн барелів і перевищили середній п’ятирічний рівень на 34%. Водночас через Ормузьку протоку 21 липня пройшли лише три товарні судна проти чотирьох днем раніше. Високі американські запаси створюють резерв для світового ринку LPG, але його доступність для Європи залежить від конкуренції з азійськими покупцями та морської логістики.

Американські запаси залишаються значно вищими за сезонну норму

U.S. Energy Information Administration 22 липня повідомила, що запаси пропану та пропілену у США за тиждень зросли на 6,3 млн барелів. Їхній рівень був на 34% вищим за середній показник відповідного періоду 2021–2025 років.

За попередній звітний тиждень, що завершився 10 липня, американські запаси становили 93,489 млн барелів. Нове збільшення означає, що обсяг наблизився до 100 млн барелів, хоча офіційний короткий звіт EIA наводить насамперед тижневу зміну та порівняння з п’ятирічним середнім.

Високі запаси є важливим фізичним резервом для глобального ринку. США залишаються головним альтернативним джерелом пропану, коли азійські покупці втрачають частину постачання з Перської затоки. Для Європи цей ресурс також має системне значення після скорочення російських потоків і переходу до імпорту LPG зі США замість російського ресурсу.

Через Ормуз не пройшов жоден ідентифікований LPG-газовоз

Судноплавство через Ормузьку протоку 21 липня скоротилося до трьох товарних суден проти чотирьох днем раніше. За даними Kpler, протоку перетнули завантажене генеральне вантажне судно Kaiser, балкер H7 Smb8 у баласті та Hsin Ocean із вантажем очищеного пальмового олеїну.

Серед перелічених суден не було газовозів із пропаном або бутаном. Це не підтверджує повного припинення експорту LPG із Перської затоки, однак показує, що рух спеціалізованого флоту залишається нестабільним. Раніше «Термінал» повідомляв про скорочення ормузького трафіку до чотирьох суден і посилення залежності ринку від американського пропану.

Запаси не усувають ризику конкуренції між Європою та Азією

Американський профіцит пом’якшує виробничий ризик, але не усуває логістичних обмежень. Пропан і бутан необхідно доставляти спеціалізованими великими газовозами, а напрямок вантажу визначається різницею цін, фрахтом і доступністю терміналів.

S&P Global раніше зазначала, що Європа залишалася відносно добре забезпеченою завдяки рекордному американському експорту, тоді як Азія сильніше постраждала від перебоїв у Перській затоці. Нове скорочення руху через Ормуз збільшує ймовірність того, що азійські покупці знову активніше конкуруватимуть за американські партії.

Для європейського ринку результат залежатиме не лише від загального обсягу запасів у США, а й від того, яка частина ресурсу буде доступна для відвантаження через Атлантику. Попередній прогноз EIA, проаналізований «Терміналом», також передбачав, що запаси пропану у США залишатимуться вищими за середні протягом 2026 року.

Джерела: U.S. Energy Information Administration, Reuters, S&P Global Energy.

Державний секретar США Марко Рубіо заявив на зустрічі міністрів закордонних справ країн АСЕАН у Манілі, що Іран наразі не готовий до серйозного діалогу щодо ситуації навколо Ормузької протоки. Він попередив, що визнання за Тегераном права контролювати протоку створило б небезпечний прецедент.

Держсекретар США заявив, що Вашингтон залишається відкритим до дипломатії, але звинуватив Тегеран у небажанні вести серйозні перемовини щодо контролю над Ормузькою протокою

Виступаючи в середу, 22 липня, на конференції міністрів закордонних справ країн Асоціації держав Південно-Східної Азії в Манілі, Марко Рубіо заявив, що проблема у відносинах із Тегераном полягає в тому, що іранська сторона не налаштована серйозно вести переговори. За його словами, якщо Іран готовий до серйозного діалогу — готові й Сполучені Штати, а якщо ні, Вашингтон робитиме те, що необхідно для захисту власних інтересів та інтересів союзників.

Рубіо наголосив, що під загрозою перебуває фундаментальний принцип свободи судноплавства, і якщо цей принцип буде поставлено під сумнів, під загрозою опиниться вся світова економіка та правила, які понад 150 років лежали в основі міжнародної торгівлі. Він також попередив, що визнання за Іраном права контролювати Ормузьку протоку без будь-яких існуючих правових підстав створило б небезпечний прецедент.

Ормузька протока залишалася повністю відкритою для вільного та безпечного проходу до того, як США та Ізраїль завдали ударів по Ірану в лютому, після чого Тегеран почав розглядати контроль над протокою як головний важіль тиску на переговорах і неодноразово відкривав вогонь по суднах, які, за його словами, не узгодили прохід із іранською владою заздалегідь.

«Ми завжди відкриті до дипломатії, готові вести діалог, домовлятися та врегульовувати розбіжності», — заявив Рубіо.

Джерело: Terminal. За матеріалами: CNN.

Indian Oil Corp скасувала завантаження іракської нафти з термінала Basrah Oil Terminal через зростання ризиків та атаки на судна, які проходять Ормузькою протокою.

Скасування рейсів із Басри показує, як безпекові ризики швидко впливають на графіки завантаження нафти для НПЗ.

За інформацією трьох джерел Reuters, Indian Oil Corp готувалася завантажити 2 млн барелів іракської нафти на надвеликий танкер Lila Jamnagar приблизно 23 липня. Компанія відмовилася від цього рейсу після оцінки ризиків для проходження суден через Ормузьку протоку.

Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd також скасувала плани завантажити іракську нафту на індійський танкер класу Aframax Desh Gaurav. Обидві компанії не відповіли Reuters на запити про коментар.

Індія окремо порадила судновласникам, менеджерам суден і рекрутинговим компаніям не направляти індійських моряків на судна, що проходять Ормузькою протокою. Регулятор також зобов’язав капітанів відстежувати безпекові та навігаційні попередження.

Для ринку нафти ця новина важлива не через обсяг однієї партії, а через зміну поведінки покупців і судновласників. Коли НПЗ починають скасовувати завантаження, логістичний ризик безпосередньо переходить у ризик доступності сировини для переробки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Порожній танкер для нафтопродуктів під прапором Мальти та під управлінням грецької компанії зупинився на якорі в Ормузькій протоці біля Оману. Судновласники та оператори стали обережніше планувати проходження протоки після повторної ескалації бойових дій.

Логістичний ризик переходить із сирої нафти на готові нафтопродукти

За даними OilPrice.com, йдеться саме про танкер для нафтопродуктів. Це важлива деталь для ринку бензинів, оскільки ризик у Ормузькій протоці стосується не тільки великих танкерів із сирою нафтою, а й суден, які перевозять готове пальне або компоненти для подальшої переробки та змішування.

Матеріал зазначає, що власники та оператори суден стають дедалі обережнішими щодо проходження Ормузької протоки в обох напрямках. Причиною названо повторну ескалацію бойових дій. Для ринку це означає, що навіть без повного закриття маршруту виникає ризик затримок, простоїв, підвищення вартості фрахту та страхування.

Для Європи та України такий сигнал має ринкове значення через глобальну конкуренцію за доступні обсяги пального. Якщо частина потоків із Близького Сходу сповільнюється або стає дорожчою, імпортерам у Європі доводиться більше покладатися на альтернативні джерела та маршрути. Це може посилювати логістичну премію у ціні бензинів, якщо такий тиск фіксується в котируваннях і контрактах.

OilPrice.com не повідомив про конкретний обсяг вантажу на зупиненому судні, оскільки воно було порожнім. Тому ключовий факт цієї новини — не втрата фізичного обсягу, а зміна поведінки перевізників у критичній протоці.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.com.

20 липня два танкери під управлінням грецької Dynacom Tankers були уражені біля узбережжя Оману на маршруті через Ормузьку протоку. Один із них мав цього тижня завантажувати нафтопродукти у Перській затоці, другий є VLCC місткістю до 2 млн барелів нафти. На тлі атак сповільнилися перевалки нафти з танкера на танкер за межами протоки, а середня кількість проходів супертанкерів скоротилася до двох на добу.

Удари по суднах почали впливати на альтернативну схему вивезення нафти з Перської затоки

Танкер Kavomaleas, що йшов приблизно за 8 морських миль на північний захід від оманського Кумзара, був уражений двома снарядами. На судні виникла пожежа в машинному відділенні, після чого капітан ухвалив рішення про евакуацію екіпажу. За інформацією Reuters, танкер мав цього тижня завантажувати нафтопродукти у Перській затоці. Другий танкер Dynacom — VLCC Acheloos — також був уражений, однак екіпаж не постраждав, а судно перейшло на якірну стоянку для оцінювання пошкоджень.

Інциденти відбуваються на тлі погіршення роботи не лише основного маршруту через Ормуз, а й допоміжної системи ship-to-ship, або STS. Така схема дозволяє танкерам пройти небезпечну ділянку, після чого передати нафту іншому судну вже у відкритих водах Оманської затоки.

Супутникові знімки за 18 липня показали лише одну пару танкерів, що здійснювала STS-перевалку біля Оману, тоді як 11 липня таких пар було три. За оцінками двох морських джерел Reuters, останніми днями відбулося лише дві-три такі операції. Одночасно середня кількість проходів супертанкерів через Ормуз за останній тиждень впала до двох на добу проти п’яти тижнем раніше та приблизно восьми наприкінці червня — на початку липня. Один супертанкер може перевозити до 2 млн барелів нафти.

Отже, ризик виникає одразу на двох ланках фізичного ланцюга: під час проходження танкерів через протоку та під час подальшого перевантаження нафти за її межами. Частина судноплавних компаній після нових атак уникає навіть маршруту, проходження яким забезпечувалося за сприяння США.

Міністр енергетики США Кріс Райт оцінював семиденний середній потік через протоку трохи нижче 7 млн барелів на добу та ще майже 7 млн барелів на добу через обхідні трубопроводи. Reuters водночас застерігає, що через обмежені дані суднового моніторингу повний фактичний обсяг експорту встановити складно. Тому ці показники не означають повернення до нормального режиму судноплавства.

Для європейського ринку головний ризик полягає у скороченні доступності близькосхідної нафти й нафтопродуктів та зростанні конкуренції за альтернативні вантажі. «Термінал» раніше повідомляв про ризики південного маршруту через Ормузьку протоку та про те, що оманський коридор використовувався для виведення десятків суден із Перської затоки.

Джерела: Reuters: атаки на танкери Dynacom; Reuters: скорочення STS-перевалок і руху через Ормуз.

Головні тези: Відновлення судноплавства через Ормузьку протоку зупинилося після нового загострення між США та Іраном. У неділю протоку перетнули лише чотири судна, а активність перевалки нафти між танкерами в Оманській затоці різко скоротилася. Для ринку дизельного пального ключовим ризиком залишається слабкий експорт готових нафтопродуктів із регіону, який у червні становив лише близько чверті довоєнного рівня.

Через протоку проходять одиничні судна

20 липня Reuters повідомив про нове погіршення судноплавної ситуації навколо Ормузької протоки. За даними LSEG, у неділю водний шлях перетнули лише чотири судна проти восьми днем раніше. Від п’ятниці щонайменше три танкери для перевезення нафтопродуктів і один великий нафтовий танкер зайшли до протоки для завантаження.

Паралельно сповільнилися операції ship-to-ship, коли вантаж перевантажують з одного танкера на інший поза протокою. Супутникові дані за 18 липня показували лише одну пару танкерів, що виконувала таку операцію, проти трьох пар тижнем раніше. Рух великих танкерів через протоку скоротився приблизно з восьми суден на добу на початку липня до двох.

Раніше «Термінал» уже повідомляв, що трафік через Ормузьку протоку опускався до двомісячного мінімуму. Нові дані свідчать, що короткочасне покращення після червневого перемир’я не перетворилося на стабільне відновлення логістики.

Нафтопродукти відновлюються повільніше за сиру нафту

Для дизельного ринку принципово важливо, що відновлення експорту сирої нафти не супроводжується таким самим відновленням потоків готового пального. За даними Kpler, які наводить Reuters, у червні країни Перської затоки експортували близько 4 млн барелів сирої нафти на добу, але лише близько 1 млн барелів на добу нафтопродуктів. Потік готового пального становив приблизно чверть довоєнного рівня.

Це означає, що навіть за часткового відновлення постачання нафти проблема дефіциту дизельного пального може зберігатися доти, доки не нормалізуються робота регіональних НПЗ і танкерна логістика. Ризики додатково посилилися після нових атак на судна поблизу Оману.

Раніше «Термінал» аналізував ризики для енергетичних потоків після відновлення блокади іранських портів. Поточне скорочення трафіку підтверджує, що логістична премія залишається одним із головних чинників ціноутворення на нафту та нафтопродукти, а наявність формально відкритого маршруту не гарантує повернення комерційного судноплавства до нормального рівня.

Джерела: Reuters, Reuters.