<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; поставки</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/postavki/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 06 Apr 2026 08:08:22 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ринок дизелю готується до потрясінь: санкції ЄС перекроюють глобальні маршрути постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/rinok-dizelyu-gotuyetsya-do-potryasin-sankci%d1%97-yes-perekroyuyut-globalni-marshruti-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/rinok-dizelyu-gotuyetsya-do-potryasin-sankci%d1%97-yes-perekroyuyut-globalni-marshruti-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Jul 2025 14:44:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[АРА]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152898</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29691-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ринок дизелю готується до потрясінь: санкції ЄС перекроюють глобальні маршрути постачання"/><br />Нові санкції ЄС щодо пального, виготовленого з російської нафти, запускають ефект доміно у глобальній структурі постачання дизелю. Під заборону потрапляють навіть партії з третіх країн, що використовують сировину російського походження. Це спричинить перерозподіл логістики, ріст фрахтів і дефіцит ресурсу, попри нинішню м’яку реакцію ринку. Фундаментальні зрушення на ринку дизелю Санкції з 2026 року: ЄС забороняє [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29691-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ринок дизелю готується до потрясінь: санкції ЄС перекроюють глобальні маршрути постачання"/><br /><p>Нові санкції ЄС щодо пального, виготовленого з російської нафти, запускають ефект доміно у глобальній структурі постачання дизелю. Під заборону потрапляють навіть партії з третіх країн, що використовують сировину російського походження. Це спричинить перерозподіл логістики, ріст фрахтів і дефіцит ресурсу, попри нинішню м’яку реакцію ринку.</p>
<h3>Фундаментальні зрушення на ринку дизелю</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції з 2026 року:</strong> ЄС забороняє імпорт дизелю та газойлю з третіх країн (Індія, Туреччина), якщо той виготовлено з російської сировини.</li>
<li><strong>До 20% постачань під загрозою:</strong> Саме таку частку дизельного імпорту до ЄС можуть втратити через нові правила.</li>
<li><strong>Низькі запаси:</strong> Рівень запасів у хабах ARA, Сінгапурі та на узбережжі Мексиканської затоки США – на 20% нижче десятирічних сезонних середніх значень.</li>
</ul>
<h3>Вплив на цінові очікування та логістику</h3>
<ul>
<li><strong>М&#8217;яка реакція ринку оманлива:</strong> Незначне послаблення crack spread на ICE не відповідає глибині структурної загрози.</li>
<li><strong>Ререйтинґ логістики:</strong> Перенаправлення постачань із Індії та Туреччини дестабілізує баланс у Середземномор’ї, посилюючи конкуренцію за «чисті» вантажі.</li>
<li><strong>Фрахти зростатимуть:</strong> Попит на compliant‑вантажі з несанкціонованим походженням посилить тиск на логістичні витрати.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для переробників і джерел постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Вигода для Перської затоки:</strong> Саудівська Аравія та ОАЕ виграють від переорієнтації попиту ЄС, оскільки їхня сировина не має російського походження.</li>
<li><strong>Стійкі маржі до 2026 року:</strong> На думку аналітиків S&amp;P Global, прибутковість нафтопереробки залишатиметься високою через зниження виходу дизелю зі світлих сортів нафти.</li>
<li><strong>Тиск на частину переробників:</strong> Деякі компанії можуть втратити маржу або змінити стратегії постачання, аби оминути обмеження.</li>
</ul>
<h3>Регуляторна невизначеність</h3>
<ul>
<li><strong>Реальний контроль – під питанням:</strong> Як і в попередніх пакетах санкцій, ефективність контролю за дотриманням нових правил залишається невизначеною.</li>
<li><strong>Стимулювання тіньових схем:</strong> Ризик появи нових шляхів маскування походження зростає.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни можуть зреагувати із запізненням:</strong> Потенціал зростання закладено у фундаментальних факторах, попри сьогоднішню стабільність котирувань.</li>
<li><strong>Європейські споживачі ризикують:</strong> Через санкції та нестачу запасів в АРА-хабах, ринок ЄС стає вразливим до будь-яких додаткових потрясінь.</li>
<li><strong>Зростають логістичні витрати:</strong> Перерозподіл маршрутів і зниження обсягу compliant-сировини посилюють тиск на фрахтові ставки та кінцеві ціни.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Diesel-Markets-Brace-for-Shock-as-EU-Sanctions-Redraw-Trade-Routes.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29691-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ринок дизелю готується до потрясінь: санкції ЄС перекроюють глобальні маршрути постачання"/><br /><p>Нові санкції ЄС щодо пального, виготовленого з російської нафти, запускають ефект доміно у глобальній структурі постачання дизелю. Під заборону потрапляють навіть партії з третіх країн, що використовують сировину російського походження. Це спричинить перерозподіл логістики, ріст фрахтів і дефіцит ресурсу, попри нинішню м’яку реакцію ринку.</p>
<h3>Фундаментальні зрушення на ринку дизелю</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції з 2026 року:</strong> ЄС забороняє імпорт дизелю та газойлю з третіх країн (Індія, Туреччина), якщо той виготовлено з російської сировини.</li>
<li><strong>До 20% постачань під загрозою:</strong> Саме таку частку дизельного імпорту до ЄС можуть втратити через нові правила.</li>
<li><strong>Низькі запаси:</strong> Рівень запасів у хабах ARA, Сінгапурі та на узбережжі Мексиканської затоки США – на 20% нижче десятирічних сезонних середніх значень.</li>
</ul>
<h3>Вплив на цінові очікування та логістику</h3>
<ul>
<li><strong>М&#8217;яка реакція ринку оманлива:</strong> Незначне послаблення crack spread на ICE не відповідає глибині структурної загрози.</li>
<li><strong>Ререйтинґ логістики:</strong> Перенаправлення постачань із Індії та Туреччини дестабілізує баланс у Середземномор’ї, посилюючи конкуренцію за «чисті» вантажі.</li>
<li><strong>Фрахти зростатимуть:</strong> Попит на compliant‑вантажі з несанкціонованим походженням посилить тиск на логістичні витрати.</li>
</ul>
<h3>Наслідки для переробників і джерел постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Вигода для Перської затоки:</strong> Саудівська Аравія та ОАЕ виграють від переорієнтації попиту ЄС, оскільки їхня сировина не має російського походження.</li>
<li><strong>Стійкі маржі до 2026 року:</strong> На думку аналітиків S&amp;P Global, прибутковість нафтопереробки залишатиметься високою через зниження виходу дизелю зі світлих сортів нафти.</li>
<li><strong>Тиск на частину переробників:</strong> Деякі компанії можуть втратити маржу або змінити стратегії постачання, аби оминути обмеження.</li>
</ul>
<h3>Регуляторна невизначеність</h3>
<ul>
<li><strong>Реальний контроль – під питанням:</strong> Як і в попередніх пакетах санкцій, ефективність контролю за дотриманням нових правил залишається невизначеною.</li>
<li><strong>Стимулювання тіньових схем:</strong> Ризик появи нових шляхів маскування походження зростає.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни можуть зреагувати із запізненням:</strong> Потенціал зростання закладено у фундаментальних факторах, попри сьогоднішню стабільність котирувань.</li>
<li><strong>Європейські споживачі ризикують:</strong> Через санкції та нестачу запасів в АРА-хабах, ринок ЄС стає вразливим до будь-яких додаткових потрясінь.</li>
<li><strong>Зростають логістичні витрати:</strong> Перерозподіл маршрутів і зниження обсягу compliant-сировини посилюють тиск на фрахтові ставки та кінцеві ціни.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Diesel-Markets-Brace-for-Shock-as-EU-Sanctions-Redraw-Trade-Routes.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/rinok-dizelyu-gotuyetsya-do-potryasin-sankci%d1%97-yes-perekroyuyut-globalni-marshruti-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту впали до тритижневого мінімуму через економічну невизначеність у США та Китаї</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/cini-na-naftu-vpali-do-tritizhnevogo-minimumu-cherez-ekonomichnu-neviznachenist-u-ssha-ta-kita%d1%97-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/cini-na-naftu-vpali-do-tritizhnevogo-minimumu-cherez-ekonomichnu-neviznachenist-u-ssha-ta-kita%d1%97-2/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Jul 2025 05:07:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152883</guid>
		<description><![CDATA[Попри оптимізм щодо майбутніх торговельних домовленостей, ціни на нафту за тиждень знизились на тлі занепокоєння станом економік США та Китаю та можливого зростання пропозиції нафти на світовому ринку. Динаміка цін Зниження цін: Brent подешевшав на 0,74 долара до 68,44 $/барель, а WTI — на 0,87 долара до 65,16 $/барель, досягнувши найнижчих рівнів із початку липня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Попри оптимізм щодо майбутніх торговельних домовленостей, ціни на нафту за тиждень знизились на тлі занепокоєння станом економік США та Китаю та можливого зростання пропозиції нафти на світовому ринку.</p>
<div>
<h3>Динаміка цін</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження цін</strong>: Brent подешевшав на 0,74 долара до <em>68,44 $/барель</em>, а WTI — на 0,87 долара до <em>65,16 $/барель</em>, досягнувши найнижчих рівнів із початку липня та кінця червня відповідно.</li>
<li><strong>Тижнева динаміка</strong>: Brent знизився на <em>1%</em>, WTI — на <em>3%</em> за тиждень.</li>
</ul>
<h3>Економічні сигнали зі США та Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong>: несподіване падіння нових замовлень на капітальні товари в червні, попри зростання відвантажень.</li>
<li><strong>Китай</strong>: доходи бюджету в першому півріччі скоротились на <em>0,3%</em> у річному вимірі, що вказує на слабку фіскальну динаміку.</li>
<li><strong>Грошово-кредитна політика</strong>: президент США Дональд Трамп заявив про позитивну зустріч із головою Федеральної резервної системи Джеромом Пауеллом, яка може свідчити про готовність до зниження ставок.</li>
</ul>
<h3>Можливе зростання постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong>: Chevron може отримати дозвіл на обмежену діяльність у країні, що потенційно додасть <em>200 тис. барелів на добу</em> важкої нафти на ринок.</li>
<li><strong>Іран</strong>: тривають ядерні переговори з Європою, що в разі успіху можуть призвести до зменшення санкцій та збільшення експорту.</li>
<li><strong>Росія</strong>: експорт нафти з західних портів у серпні очікується на рівні <em>1,77 млн барелів на добу</em> — менше, ніж у липні (<em>1,93 млн барелів</em>).</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong>: комітет JMMC не має повноважень ухвалювати рішення щодо обсягів видобутку; очікується, що група не змінить поточні плани нарощування видобутку.</li>
</ul>
<h3>Очікування та майбутні сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС–США</strong>: запланована зустріч Урсули фон дер Ляєн із Дональдом Трампом у Шотландії може принести рамкову торговельну угоду, що посилить економічну активність.</li>
<li><strong>Монетарні стимули</strong>: потенційне зниження відсоткових ставок у США може підтримати споживчий попит і, як наслідок, попит на нафту.</li>
<li><strong>Сезонний попит</strong>: літо залишається періодом підвищеного споживання, що частково компенсує побоювання щодо надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти перебуває у фазі короткострокової корекції. Змішані сигнали з боку основних економік світу, потенційне зростання постачання та геополітична невизначеність залишають вікно для цінової волатильності у найближчій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-settle-at-3-week-low-2025-07-19/" target="_blank">Reuters</a>, ЗМІ</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Попри оптимізм щодо майбутніх торговельних домовленостей, ціни на нафту за тиждень знизились на тлі занепокоєння станом економік США та Китаю та можливого зростання пропозиції нафти на світовому ринку.</p>
<div>
<h3>Динаміка цін</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження цін</strong>: Brent подешевшав на 0,74 долара до <em>68,44 $/барель</em>, а WTI — на 0,87 долара до <em>65,16 $/барель</em>, досягнувши найнижчих рівнів із початку липня та кінця червня відповідно.</li>
<li><strong>Тижнева динаміка</strong>: Brent знизився на <em>1%</em>, WTI — на <em>3%</em> за тиждень.</li>
</ul>
<h3>Економічні сигнали зі США та Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong>: несподіване падіння нових замовлень на капітальні товари в червні, попри зростання відвантажень.</li>
<li><strong>Китай</strong>: доходи бюджету в першому півріччі скоротились на <em>0,3%</em> у річному вимірі, що вказує на слабку фіскальну динаміку.</li>
<li><strong>Грошово-кредитна політика</strong>: президент США Дональд Трамп заявив про позитивну зустріч із головою Федеральної резервної системи Джеромом Пауеллом, яка може свідчити про готовність до зниження ставок.</li>
</ul>
<h3>Можливе зростання постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong>: Chevron може отримати дозвіл на обмежену діяльність у країні, що потенційно додасть <em>200 тис. барелів на добу</em> важкої нафти на ринок.</li>
<li><strong>Іран</strong>: тривають ядерні переговори з Європою, що в разі успіху можуть призвести до зменшення санкцій та збільшення експорту.</li>
<li><strong>Росія</strong>: експорт нафти з західних портів у серпні очікується на рівні <em>1,77 млн барелів на добу</em> — менше, ніж у липні (<em>1,93 млн барелів</em>).</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong>: комітет JMMC не має повноважень ухвалювати рішення щодо обсягів видобутку; очікується, що група не змінить поточні плани нарощування видобутку.</li>
</ul>
<h3>Очікування та майбутні сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС–США</strong>: запланована зустріч Урсули фон дер Ляєн із Дональдом Трампом у Шотландії може принести рамкову торговельну угоду, що посилить економічну активність.</li>
<li><strong>Монетарні стимули</strong>: потенційне зниження відсоткових ставок у США може підтримати споживчий попит і, як наслідок, попит на нафту.</li>
<li><strong>Сезонний попит</strong>: літо залишається періодом підвищеного споживання, що частково компенсує побоювання щодо надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти перебуває у фазі короткострокової корекції. Змішані сигнали з боку основних економік світу, потенційне зростання постачання та геополітична невизначеність залишають вікно для цінової волатильності у найближчій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-settle-at-3-week-low-2025-07-19/" target="_blank">Reuters</a>, ЗМІ</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/cini-na-naftu-vpali-do-tritizhnevogo-minimumu-cherez-ekonomichnu-neviznachenist-u-ssha-ta-kita%d1%97-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту впали до тритижневого мінімуму через економічну невизначеність у США та Китаї</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/25/cini-na-naftu-vpali-do-tritizhnevogo-minimumu-cherez-ekonomichnu-neviznachenist-u-ssha-ta-kita%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/25/cini-na-naftu-vpali-do-tritizhnevogo-minimumu-cherez-ekonomichnu-neviznachenist-u-ssha-ta-kita%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 25 Jul 2025 14:07:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152882</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29675-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали до тритижневого мінімуму через економічну невизначеність у США та Китаї"/><br />Попри оптимізм щодо майбутніх торговельних домовленостей, ціни на нафту за тиждень знизились на тлі занепокоєння станом економік США та Китаю та можливого зростання пропозиції нафти на світовому ринку. Що вплинули на ринок нафти Зниження цін: Brent подешевшав на 0,74 долара до 68,44 $/барель, а WTI — на 0,87 долара до 65,16 $/барель, досягнувши найнижчих рівнів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29675-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали до тритижневого мінімуму через економічну невизначеність у США та Китаї"/><br /><p>Попри оптимізм щодо майбутніх торговельних домовленостей, ціни на нафту за тиждень знизились на тлі занепокоєння станом економік США та Китаю та можливого зростання пропозиції нафти на світовому ринку.</p>
<div>
<h3>Що вплинули на ринок нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження цін</strong>: Brent подешевшав на 0,74 долара до <em>68,44 $/барель</em>, а WTI — на 0,87 долара до <em>65,16 $/барель</em>, досягнувши найнижчих рівнів із початку липня та кінця червня відповідно.</li>
<li><strong>Тижнева динаміка</strong>: Brent знизився на <em>1%</em>, WTI — на <em>3%</em> за тиждень.</li>
</ul>
<h3>Економічні сигнали зі США та Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong>: несподіване падіння нових замовлень на капітальні товари в червні, попри зростання відвантажень.</li>
<li><strong>Китай</strong>: доходи бюджету в першому півріччі скоротились на <em>0,3%</em> у річному вимірі, що вказує на слабку фіскальну динаміку.</li>
<li><strong>Грошово-кредитна політика</strong>: президент США Дональд Трамп заявив про позитивну зустріч із головою Федеральної резервної системи Джеромом Пауеллом, яка може свідчити про готовність до зниження ставок.</li>
</ul>
<h3>Можливе зростання постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong>: Chevron може отримати дозвіл на обмежену діяльність у країні, що потенційно додасть <em>200 тис. барелів на добу</em> важкої нафти на ринок.</li>
<li><strong>Іран</strong>: тривають ядерні переговори з Європою, що в разі успіху можуть призвести до зменшення санкцій та збільшення експорту.</li>
<li><strong>Росія</strong>: експорт нафти з західних портів у серпні очікується на рівні <em>1,77 млн барелів на добу</em> — менше, ніж у липні (<em>1,93 млн барелів</em>).</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong>: комітет JMMC не має повноважень ухвалювати рішення щодо обсягів видобутку; очікується, що група не змінить поточні плани нарощування видобутку.</li>
</ul>
<h3>Очікування та майбутні сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС–США</strong>: запланована зустріч Урсули фон дер Ляєн із Дональдом Трампом у Шотландії може принести рамкову торговельну угоду, що посилить економічну активність.</li>
<li><strong>Монетарні стимули</strong>: потенційне зниження відсоткових ставок у США може підтримати споживчий попит і, як наслідок, попит на нафту.</li>
<li><strong>Сезонний попит</strong>: літо залишається періодом підвищеного споживання, що частково компенсує побоювання щодо надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong>: Ринок нафти перебуває у фазі короткострокової корекції. Змішані сигнали з боку основних економік світу, потенційне зростання постачання та геополітична невизначеність залишають вікно для цінової волатильності у найближчій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-settle-at-3-week-low-2025-07-19/" target="_blank">Reuters</a>, ЗМІ</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29675-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали до тритижневого мінімуму через економічну невизначеність у США та Китаї"/><br /><p>Попри оптимізм щодо майбутніх торговельних домовленостей, ціни на нафту за тиждень знизились на тлі занепокоєння станом економік США та Китаю та можливого зростання пропозиції нафти на світовому ринку.</p>
<div>
<h3>Що вплинули на ринок нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження цін</strong>: Brent подешевшав на 0,74 долара до <em>68,44 $/барель</em>, а WTI — на 0,87 долара до <em>65,16 $/барель</em>, досягнувши найнижчих рівнів із початку липня та кінця червня відповідно.</li>
<li><strong>Тижнева динаміка</strong>: Brent знизився на <em>1%</em>, WTI — на <em>3%</em> за тиждень.</li>
</ul>
<h3>Економічні сигнали зі США та Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong>: несподіване падіння нових замовлень на капітальні товари в червні, попри зростання відвантажень.</li>
<li><strong>Китай</strong>: доходи бюджету в першому півріччі скоротились на <em>0,3%</em> у річному вимірі, що вказує на слабку фіскальну динаміку.</li>
<li><strong>Грошово-кредитна політика</strong>: президент США Дональд Трамп заявив про позитивну зустріч із головою Федеральної резервної системи Джеромом Пауеллом, яка може свідчити про готовність до зниження ставок.</li>
</ul>
<h3>Можливе зростання постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong>: Chevron може отримати дозвіл на обмежену діяльність у країні, що потенційно додасть <em>200 тис. барелів на добу</em> важкої нафти на ринок.</li>
<li><strong>Іран</strong>: тривають ядерні переговори з Європою, що в разі успіху можуть призвести до зменшення санкцій та збільшення експорту.</li>
<li><strong>Росія</strong>: експорт нафти з західних портів у серпні очікується на рівні <em>1,77 млн барелів на добу</em> — менше, ніж у липні (<em>1,93 млн барелів</em>).</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong>: комітет JMMC не має повноважень ухвалювати рішення щодо обсягів видобутку; очікується, що група не змінить поточні плани нарощування видобутку.</li>
</ul>
<h3>Очікування та майбутні сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС–США</strong>: запланована зустріч Урсули фон дер Ляєн із Дональдом Трампом у Шотландії може принести рамкову торговельну угоду, що посилить економічну активність.</li>
<li><strong>Монетарні стимули</strong>: потенційне зниження відсоткових ставок у США може підтримати споживчий попит і, як наслідок, попит на нафту.</li>
<li><strong>Сезонний попит</strong>: літо залишається періодом підвищеного споживання, що частково компенсує побоювання щодо надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong>: Ринок нафти перебуває у фазі короткострокової корекції. Змішані сигнали з боку основних економік світу, потенційне зростання постачання та геополітична невизначеність залишають вікно для цінової волатильності у найближчій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-settle-at-3-week-low-2025-07-19/" target="_blank">Reuters</a>, ЗМІ</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/25/cini-na-naftu-vpali-do-tritizhnevogo-minimumu-cherez-ekonomichnu-neviznachenist-u-ssha-ta-kita%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 14:52:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152416</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br />Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності. Танкерна торгівля зазнає удару За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 % порівняно зі звичайним рівнем. До 50 танкерів одночасно чекають на вихід у конвоях або на обхідні шляхи. Через інциденти (зіткнення, глушіння GPS/AIS) і геополітичну напругу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/02/na-belorusskie-npz-v-aprele-postupit-1-2-mln-t-nefti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/02/na-belorusskie-npz-v-aprele-postupit-1-2-mln-t-nefti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Apr 2020 07:32:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Беларусь]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=134499</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20856-НПЗ.jpeg" alt="На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти"/><br />На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти, танкерные поставки через порты в Одессе и Клайпеде планируется сохранить. ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20856-НПЗ.jpeg" alt="На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти"/><br /><p>На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти, танкерные поставки через порты в Одессе и Клайпеде планируется сохранить. <span id="more-134499"></span></p>
<p>Об <a href="https://www.belta.by/economics/view/na-belorusskie-npz-v-aprele-postupit-1-2-mln-t-nefti-belneftehim-385297-2020/">этом сообщил</a> корреспонденту БЕЛТА пресс-секретарь концерна &#171;Белнефтехим&#187; Александр Тищенко.</p>
<p>&#171;Задача на апрель &#8212; 2 млн т, минимум &#8212; 1 млн т, меньше нельзя. Танкерные поставки через порты Одессы и Клайпеды будут сохраняться. Продолжаем переговоры с Россией, не прекращаем их и по другим направлениям&#187;, &#8212; сказал Александр Тищенко. По его словам, планируются закупки из разных источников.</p>
<p>Как сообщалось, поставки от крупных нефтяных компаний из России остановлены 1 января из-за того, что не были достигнуты договоренности по цене. Как пояснял первый вице-премьер Дмитрий Крутой, Беларусь считает экономически нецелесообразным и бессмысленным платить премии российским нефтяным компаниям в прежних объемах.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/03/27/postavki-nefti-iz-rf-v-belorussiyu-na-grani-sryva-iz-za-novyx-raznoglasij/">писал</a>, начало поставок нефти из РФ в Белоруссию в апреле под угрозой срыва, поскольку крупнейшие российские компании до сих пор не подписали соглашения с Белнефтехимом из-за сохраняющихся разногласий.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20856-НПЗ.jpeg" alt="На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти"/><br /><p>На белорусские НПЗ в апреле поступит 1-2 млн т нефти, танкерные поставки через порты в Одессе и Клайпеде планируется сохранить. <span id="more-134499"></span></p>
<p>Об <a href="https://www.belta.by/economics/view/na-belorusskie-npz-v-aprele-postupit-1-2-mln-t-nefti-belneftehim-385297-2020/">этом сообщил</a> корреспонденту БЕЛТА пресс-секретарь концерна &#171;Белнефтехим&#187; Александр Тищенко.</p>
<p>&#171;Задача на апрель &#8212; 2 млн т, минимум &#8212; 1 млн т, меньше нельзя. Танкерные поставки через порты Одессы и Клайпеды будут сохраняться. Продолжаем переговоры с Россией, не прекращаем их и по другим направлениям&#187;, &#8212; сказал Александр Тищенко. По его словам, планируются закупки из разных источников.</p>
<p>Как сообщалось, поставки от крупных нефтяных компаний из России остановлены 1 января из-за того, что не были достигнуты договоренности по цене. Как пояснял первый вице-премьер Дмитрий Крутой, Беларусь считает экономически нецелесообразным и бессмысленным платить премии российским нефтяным компаниям в прежних объемах.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/03/27/postavki-nefti-iz-rf-v-belorussiyu-na-grani-sryva-iz-za-novyx-raznoglasij/">писал</a>, начало поставок нефти из РФ в Белоруссию в апреле под угрозой срыва, поскольку крупнейшие российские компании до сих пор не подписали соглашения с Белнефтехимом из-за сохраняющихся разногласий.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/02/na-belorusskie-npz-v-aprele-postupit-1-2-mln-t-nefti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудовская Аравия нарастила поставки сырой нефти после отмены соглашения с РФ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/02/saudovskaya-araviya-narastila-postavki-syroj-nefti-posle-otmeny-soglasheniya-s-rf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/02/saudovskaya-araviya-narastila-postavki-syroj-nefti-posle-otmeny-soglasheniya-s-rf/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Apr 2020 06:47:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[Саудовская Аравия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=134497</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20855-нефть.jpg" alt="Саудовская Аравия нарастила поставки сырой нефти после отмены соглашения с РФ"/><br />Поставки сырой нефти в Саудовскую Аравию выросли в среду до более чем 12 миллионов баррелей в день.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20855-нефть.jpg" alt="Саудовская Аравия нарастила поставки сырой нефти после отмены соглашения с РФ"/><br /><p>Поставки сырой нефти в Саудовскую Аравию выросли в среду до более чем 12 миллионов баррелей в день.<span id="more-134497"></span></p>
<p>Об этом сообщили Reuters два источника в нефтяной промышленности, <a href="https://zn.ua/WORLD/saudovskaya-araviya-uvelichila-postavki-syroy-nefti-349855_.html">пишет</a> ZN.ua.</p>
<p>Во вторник истек срок действия соглашения о сокращении мировых поставок нефти, что сняло ограничения на добычу со стороны членов ОПЕК, России и других производителей.</p>
<p>Саудовская Аравия заявила, что экспорт нефти составит около 10 миллионов баррелей в сутки, но не дала никаких указаний на то, сколько сырой нефти попадет в хранилище в условиях разрушения глобального спроса из-за распространения эпидемии коронавируса.</p>
<p>Наращивание предложения нефти на мировом рынке, которое соединилось с падением спроса на нее из-за коронавируса, привело к резкому падению цен на нефть. 31 марта российская нефть Urals упала до 13 долларов за баррель &#8212; минимума с 1999 года. 30 марта нефть марки WTI, которую добывают в США, подешевела до минимума с 2002 года.</p>
<p>Ранее сообщалось о том, что  Министерство энергетики США разрешит частным нефтяным компаниям арендовать государственные чрезвычайные хранилища нефти, выполняя распоряжение президента Трампа о накоплении максимальных запасов.</p>
<p>Приказ Трампа о заполнении нефтяных хранилищ поступил ещё 13 марта. Таким образом правительство США пытается помочь американским добывающим компаниям, страдающим от снижения цен на нефть.</p>
<p>Теперь добывающие компании получат возможность хранить нефть в правительственных резервах, не продавая её властям, что позволит позднее реализовать её на мировом рынке.</p>
<p>Стратегический резерв нефти может вместить ещё 77 миллионов баррелей, что примерно соответствует четырёхдневной добыче в США.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/04/01/neftyanoj-rynok-gotovitsya-k-apokalipticheskomu-aprelyu/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, по расчетам некоторых аналитиков, в том числе банковской группы <span class="aqPopupWrapper js-hover-me-wrapper">Goldman Sachs</span>, спрос на нефть в апреле может сократиться на 15-22 млн баррелей в сутки.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20855-нефть.jpg" alt="Саудовская Аравия нарастила поставки сырой нефти после отмены соглашения с РФ"/><br /><p>Поставки сырой нефти в Саудовскую Аравию выросли в среду до более чем 12 миллионов баррелей в день.<span id="more-134497"></span></p>
<p>Об этом сообщили Reuters два источника в нефтяной промышленности, <a href="https://zn.ua/WORLD/saudovskaya-araviya-uvelichila-postavki-syroy-nefti-349855_.html">пишет</a> ZN.ua.</p>
<p>Во вторник истек срок действия соглашения о сокращении мировых поставок нефти, что сняло ограничения на добычу со стороны членов ОПЕК, России и других производителей.</p>
<p>Саудовская Аравия заявила, что экспорт нефти составит около 10 миллионов баррелей в сутки, но не дала никаких указаний на то, сколько сырой нефти попадет в хранилище в условиях разрушения глобального спроса из-за распространения эпидемии коронавируса.</p>
<p>Наращивание предложения нефти на мировом рынке, которое соединилось с падением спроса на нее из-за коронавируса, привело к резкому падению цен на нефть. 31 марта российская нефть Urals упала до 13 долларов за баррель &#8212; минимума с 1999 года. 30 марта нефть марки WTI, которую добывают в США, подешевела до минимума с 2002 года.</p>
<p>Ранее сообщалось о том, что  Министерство энергетики США разрешит частным нефтяным компаниям арендовать государственные чрезвычайные хранилища нефти, выполняя распоряжение президента Трампа о накоплении максимальных запасов.</p>
<p>Приказ Трампа о заполнении нефтяных хранилищ поступил ещё 13 марта. Таким образом правительство США пытается помочь американским добывающим компаниям, страдающим от снижения цен на нефть.</p>
<p>Теперь добывающие компании получат возможность хранить нефть в правительственных резервах, не продавая её властям, что позволит позднее реализовать её на мировом рынке.</p>
<p>Стратегический резерв нефти может вместить ещё 77 миллионов баррелей, что примерно соответствует четырёхдневной добыче в США.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/04/01/neftyanoj-rynok-gotovitsya-k-apokalipticheskomu-aprelyu/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, по расчетам некоторых аналитиков, в том числе банковской группы <span class="aqPopupWrapper js-hover-me-wrapper">Goldman Sachs</span>, спрос на нефть в апреле может сократиться на 15-22 млн баррелей в сутки.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/04/02/saudovskaya-araviya-narastila-postavki-syroj-nefti-posle-otmeny-soglasheniya-s-rf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Роснефть и Татнефть не осуществляют поставок нефти в Беларусь</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2020/02/28/rosneft-i-tatneft-ne-osushhestvlyayut-postavok-nefti-v-belarus/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2020/02/28/rosneft-i-tatneft-ne-osushhestvlyayut-postavok-nefti-v-belarus/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 28 Feb 2020 08:37:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Беларусь]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=133833</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20562-беларуснефтехим.jpg" alt="Роснефть и Татнефть не осуществляют поставок нефти в Беларусь"/><br />Российская группа компаний "Сафмар" поставит в Беларусь в марте 300 тыс. тонн нефти, "УДС нефть" - 50 тыс. тонн.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20562-беларуснефтехим.jpg" alt="Роснефть и Татнефть не осуществляют поставок нефти в Беларусь"/><br /><p>Российская группа компаний &#171;Сафмар&#187; поставит в Беларусь в марте 300 тыс. тонн нефти, &#171;УДС нефть&#187; &#8212; 50 тыс. тонн.<span id="more-133833"></span></p>
<p>Об этом сообщил пресс-секретарь концерна &#171;Белнефтехим&#187; Александр Тищенко, <a href="http://www.angi.ru/news/2879027-%D0%A1%D0%B0%D1%84%D0%BC%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82-%D0%B2-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5-%D0%B2-%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8E-300-%D1%82%D1%8B%D1%81-%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BD-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8/">пишет</a> АНГИ.</p>
<p>Комментируя появившуюся в СМИ информацию о возможных поставках нефти в Беларусь Роснефтью и Татнефтью, он отметил, что переговоров по поставкам на март с ними не ведется.</p>
<p>&#171;Однако эти инсайдерские сигналы можно связать с последними новостями о падениях цен на мировом рынке нефти. Предложений сорта Urals в портах стало больше, чем раньше. Объем, который раньше забирала Беларусь, перекачан в танкеры&#187;, &#8212; цитирует Александра Тищенко БелТА.</p>
<p>Ранее сообщалось, что нефть без премии в Беларусь будут поставлять шесть российских компаний, среди которых &#171;Сафмар&#187; и пять новых для Беларуси поставщиков. Нефть будет продаваться по рыночной цене без премии.</p>
<p>В марте также ожидается поставка в порт Клайпеды 160 тыс. т российской нефти для белорусских НПЗ, которая была куплена через трейдеров без премии.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/02/27/belneftexim-dogovorilsya-s-socar-o-postavkax-160-tysyach-tonn-nefti/">писал</a>, сделка с азербайджанской Socar предусматривает в марте поставку двух танкеров нефти &#8212; это около 160 тыс. т. В Беларусь нефть будет доставлена через Украину по нефтепроводу Одесса &#8212; Броды.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/20562-беларуснефтехим.jpg" alt="Роснефть и Татнефть не осуществляют поставок нефти в Беларусь"/><br /><p>Российская группа компаний &#171;Сафмар&#187; поставит в Беларусь в марте 300 тыс. тонн нефти, &#171;УДС нефть&#187; &#8212; 50 тыс. тонн.<span id="more-133833"></span></p>
<p>Об этом сообщил пресс-секретарь концерна &#171;Белнефтехим&#187; Александр Тищенко, <a href="http://www.angi.ru/news/2879027-%D0%A1%D0%B0%D1%84%D0%BC%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82-%D0%B2-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5-%D0%B2-%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8E-300-%D1%82%D1%8B%D1%81-%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BD-%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B8/">пишет</a> АНГИ.</p>
<p>Комментируя появившуюся в СМИ информацию о возможных поставках нефти в Беларусь Роснефтью и Татнефтью, он отметил, что переговоров по поставкам на март с ними не ведется.</p>
<p>&#171;Однако эти инсайдерские сигналы можно связать с последними новостями о падениях цен на мировом рынке нефти. Предложений сорта Urals в портах стало больше, чем раньше. Объем, который раньше забирала Беларусь, перекачан в танкеры&#187;, &#8212; цитирует Александра Тищенко БелТА.</p>
<p>Ранее сообщалось, что нефть без премии в Беларусь будут поставлять шесть российских компаний, среди которых &#171;Сафмар&#187; и пять новых для Беларуси поставщиков. Нефть будет продаваться по рыночной цене без премии.</p>
<p>В марте также ожидается поставка в порт Клайпеды 160 тыс. т российской нефти для белорусских НПЗ, которая была куплена через трейдеров без премии.</p>
<p>&#171;Терминал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2020/02/27/belneftexim-dogovorilsya-s-socar-o-postavkax-160-tysyach-tonn-nefti/">писал</a>, сделка с азербайджанской Socar предусматривает в марте поставку двух танкеров нефти &#8212; это около 160 тыс. т. В Беларусь нефть будет доставлена через Украину по нефтепроводу Одесса &#8212; Броды.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2020/02/28/rosneft-i-tatneft-ne-osushhestvlyayut-postavok-nefti-v-belarus/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Поставки дизеля в Україну з Росії в серпні знизилися вдвічі &#8212; Герус</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/27/postavki-dizelya-v-ukra%d1%97nu-z-rosi%d1%97-v-serpni-znizilisya-vdvichi-gerus/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/27/postavki-dizelya-v-ukra%d1%97nu-z-rosi%d1%97-v-serpni-znizilisya-vdvichi-gerus/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Aug 2019 07:24:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[А. Герус]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=129382</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18710-дизель.jpg" alt="Поставки дизеля в Україну з Росії в серпні знизилися вдвічі &#8212; Герус"/><br />На середину цього року поставки дизелю із Російської Федерації досягли 45% від потреб українського ринку. Паралельно із цим органи РФ запровадили нову дозвільну систему і «тренували» нас, то підтверджуючи, то не підтверджуючи обсяги поставок на Україну.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18710-дизель.jpg" alt="Поставки дизеля в Україну з Росії в серпні знизилися вдвічі &#8212; Герус"/><br /><p>На середину цього року поставки дизелю із Російської Федерації досягли 45% від потреб українського ринку. Паралельно із цим органи РФ запровадили нову дозвільну систему і «тренували» нас, то підтверджуючи, то не підтверджуючи обсяги поставок на Україну.<span id="more-129382"></span></p>
<p>Про це <a href="https://www.facebook.com/andriy.gerus">нагадав</a> на сторінці у Фейсбук <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span title="">представник</span> <span title="">президента</span> <span title="">України</span> <span title="">в</span> <span title="">Кабінеті</span> <span class="" title="">міністрів</span></span> Андрій Герус.</p>
<p>&#171;У липні цього року Україною було введено спеціальне мито 3,75%, ціллю якого серед іншого було зняти понадринкову маржу відповідного трейдера, і таким чином зробити конкурентними поставки із альтернативних напрямків. Разом із тим було важливо, щоб це мито не лягло на кінцевого споживача, тобто щоб зберігалася цінова стабільність. Таким чином із введенням цього мита було реалізовано комплекс заходів щодо наповнення ринку ресурсом із альтернативних джерел, вирішення питань логістики та інфраструктури&#187;, &#8212; написав він.</p>
<p>Результат отриманий досить швидко &#8212; у серпні обсяги поставок дизелю із РФ зменшаться десь вдвічі та складуть біля 20% нашого ринку (а не 45%, як було раніше). Натомість збільшилися поставки із Білорусі, краін ЄС та із морських напрямків.</p>
<p>Ніякого дефіциту немає, більше того, на цьому тижні ціни дизпалива знизилися ще на 20-80 коп./л. Це свідчить, що рішення було продумане, введене правильно, вчасно та ефективно імплементовано.</p>
<p>Для справжньої незалежності важливі не стільки палкі слова, як конкретні дії. Спасибі Президенту, уряду, керівникам ОПУ за відповідні дії та рішення. Такими кроками і будемо зміцнювати нашу незалежність.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/08/06/gerus-prognozuye-znizhennya-chastki-rosijskogo-dizpaliva-u-veresni-do-10-15/">Читайте </a>в &#171;Терміналі&#187;, частка російського дизпалива у вересні може скоротитися до 10-15%; в серпні вона знизиться до 25%. Про це на брифінгу сказав представник Президента в уряді Андрій Герус. «У серпні ми досягаємо суттєвої диверсифікації. Якщо раніше поставки з Росії становили близько 45%, то ми очікуємо, що у серпні вони становитимуть не більше 25%, а у вересні зменшаться до 10-15%. Ми не проти поставок у розумних межах. Головне щоб це не створювало загрози для стабільності ринку. Якщо компанії захочуть, вони можуть відновлювати постачання, але сплативши мито у державний <a href="https://www.ukrinform.ua/tag-budzet" target="_blank">бюджет</a> України», — сказав Герус.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18710-дизель.jpg" alt="Поставки дизеля в Україну з Росії в серпні знизилися вдвічі &#8212; Герус"/><br /><p>На середину цього року поставки дизелю із Російської Федерації досягли 45% від потреб українського ринку. Паралельно із цим органи РФ запровадили нову дозвільну систему і «тренували» нас, то підтверджуючи, то не підтверджуючи обсяги поставок на Україну.<span id="more-129382"></span></p>
<p>Про це <a href="https://www.facebook.com/andriy.gerus">нагадав</a> на сторінці у Фейсбук <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span title="">представник</span> <span title="">президента</span> <span title="">України</span> <span title="">в</span> <span title="">Кабінеті</span> <span class="" title="">міністрів</span></span> Андрій Герус.</p>
<p>&#171;У липні цього року Україною було введено спеціальне мито 3,75%, ціллю якого серед іншого було зняти понадринкову маржу відповідного трейдера, і таким чином зробити конкурентними поставки із альтернативних напрямків. Разом із тим було важливо, щоб це мито не лягло на кінцевого споживача, тобто щоб зберігалася цінова стабільність. Таким чином із введенням цього мита було реалізовано комплекс заходів щодо наповнення ринку ресурсом із альтернативних джерел, вирішення питань логістики та інфраструктури&#187;, &#8212; написав він.</p>
<p>Результат отриманий досить швидко &#8212; у серпні обсяги поставок дизелю із РФ зменшаться десь вдвічі та складуть біля 20% нашого ринку (а не 45%, як було раніше). Натомість збільшилися поставки із Білорусі, краін ЄС та із морських напрямків.</p>
<p>Ніякого дефіциту немає, більше того, на цьому тижні ціни дизпалива знизилися ще на 20-80 коп./л. Це свідчить, що рішення було продумане, введене правильно, вчасно та ефективно імплементовано.</p>
<p>Для справжньої незалежності важливі не стільки палкі слова, як конкретні дії. Спасибі Президенту, уряду, керівникам ОПУ за відповідні дії та рішення. Такими кроками і будемо зміцнювати нашу незалежність.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/08/06/gerus-prognozuye-znizhennya-chastki-rosijskogo-dizpaliva-u-veresni-do-10-15/">Читайте </a>в &#171;Терміналі&#187;, частка російського дизпалива у вересні може скоротитися до 10-15%; в серпні вона знизиться до 25%. Про це на брифінгу сказав представник Президента в уряді Андрій Герус. «У серпні ми досягаємо суттєвої диверсифікації. Якщо раніше поставки з Росії становили близько 45%, то ми очікуємо, що у серпні вони становитимуть не більше 25%, а у вересні зменшаться до 10-15%. Ми не проти поставок у розумних межах. Головне щоб це не створювало загрози для стабільності ринку. Якщо компанії захочуть, вони можуть відновлювати постачання, але сплативши мито у державний <a href="https://www.ukrinform.ua/tag-budzet" target="_blank">бюджет</a> України», — сказав Герус.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/08/27/postavki-dizelya-v-ukra%d1%97nu-z-rosi%d1%97-v-serpni-znizilisya-vdvichi-gerus/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудовская Аравия нарастила поставки нефти в Китай до рекордного объема</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/30/saudovskaya-araviya-narastila-postavki-nefti-v-kitaj-do-rekordnogo-obema/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/30/saudovskaya-araviya-narastila-postavki-nefti-v-kitaj-do-rekordnogo-obema/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jul 2019 12:46:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[объем нефти]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[Саудовская Аравия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=128600</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18395-Саудовская_аравия_нефть.jpg" alt="Саудовская Аравия нарастила поставки нефти в Китай до рекордного объема"/><br />Саудовская Аравия поставила в Китай рекордный объем нефти в июне 2019 года – 7,72 млн тонн.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18395-Саудовская_аравия_нефть.jpg" alt="Саудовская Аравия нарастила поставки нефти в Китай до рекордного объема"/><br /><p>Саудовская Аравия поставила в Китай рекордный объем нефти в июне 2019 года – 7,72 млн тонн.<span id="more-128600"></span></p>
<p>Об этом сообщило Главное таможенное управление КНР. Саудовская Аравия наращивает поставки на китайский рынок на фоне падения импорта из Ирана, который находится под санкциями США, <a href="https://1prime.ru/energy/20190730/830200394.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>Россия остается вторым крупнейшим поставщиком нефти в Китай. Объем поставок в прошлом месяце составил 7,15 млн тонн по сравнению с 6,36 млн тонн месяцем ранее.</p>
<p>На третьем месте находится Ангола, которая экспортировала 4,43 млн тонн.</p>
<p>Из-за обострения ситуации в Персидском заливе Ирак сократил поставки в июне до 3,5 млн тонн против 4,5 млн тонн в мае.</p>
<p>Китай продолжает закупки нефти в Венесуэле, которая также испытывает экономическое и политическое давление со стороны США. Объем закупок в июне составил 1,13 млн тонн.</p>
<p>Поставки из Ирана сократились до 9-летнего минимума, составив 855,6 тыс. тонн. Фактически объем поставок мог быть значительно больше. Агентство Bloomberg сообщило о закупках иранской нефти в обход санкций США. Иранская нефть накапливается в хранилищах без осуществления таможенной очистки, поэтому не учитывается в официальной статистике КНР.</p>
<p>Кроме того, некоторые китайские компании получали сырье из хранилищ в рамках схемы нефть в обмен на инвестиции. Пекин выступил резко против антииранских санкций, обвинив США в посягательстве на свое законное право на торговые отношения с другими странами.</p>
<p>Несмотря на торговую войну между Пекином и Вашингтоном, китайским компаниям официально не запрещено покупать американскую нефть. США экспортировали в Китай в прошлом месяце 769 тыс. тонн.</p>
<p>Совокупный объем импорта нефти в Китай в июне достиг на 39,58 млн тонн – на 15,2% больше, чем годом ранее.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18395-Саудовская_аравия_нефть.jpg" alt="Саудовская Аравия нарастила поставки нефти в Китай до рекордного объема"/><br /><p>Саудовская Аравия поставила в Китай рекордный объем нефти в июне 2019 года – 7,72 млн тонн.<span id="more-128600"></span></p>
<p>Об этом сообщило Главное таможенное управление КНР. Саудовская Аравия наращивает поставки на китайский рынок на фоне падения импорта из Ирана, который находится под санкциями США, <a href="https://1prime.ru/energy/20190730/830200394.html">пишет</a> Прайм.</p>
<p>Россия остается вторым крупнейшим поставщиком нефти в Китай. Объем поставок в прошлом месяце составил 7,15 млн тонн по сравнению с 6,36 млн тонн месяцем ранее.</p>
<p>На третьем месте находится Ангола, которая экспортировала 4,43 млн тонн.</p>
<p>Из-за обострения ситуации в Персидском заливе Ирак сократил поставки в июне до 3,5 млн тонн против 4,5 млн тонн в мае.</p>
<p>Китай продолжает закупки нефти в Венесуэле, которая также испытывает экономическое и политическое давление со стороны США. Объем закупок в июне составил 1,13 млн тонн.</p>
<p>Поставки из Ирана сократились до 9-летнего минимума, составив 855,6 тыс. тонн. Фактически объем поставок мог быть значительно больше. Агентство Bloomberg сообщило о закупках иранской нефти в обход санкций США. Иранская нефть накапливается в хранилищах без осуществления таможенной очистки, поэтому не учитывается в официальной статистике КНР.</p>
<p>Кроме того, некоторые китайские компании получали сырье из хранилищ в рамках схемы нефть в обмен на инвестиции. Пекин выступил резко против антииранских санкций, обвинив США в посягательстве на свое законное право на торговые отношения с другими странами.</p>
<p>Несмотря на торговую войну между Пекином и Вашингтоном, китайским компаниям официально не запрещено покупать американскую нефть. США экспортировали в Китай в прошлом месяце 769 тыс. тонн.</p>
<p>Совокупный объем импорта нефти в Китай в июне достиг на 39,58 млн тонн – на 15,2% больше, чем годом ранее.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/30/saudovskaya-araviya-narastila-postavki-nefti-v-kitaj-do-rekordnogo-obema/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках газа в Европу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/15/es-i-turkmeniya-rabotayut-nad-ramochnym-soglasheniem-o-postavkax-gaza-v-evropu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/15/es-i-turkmeniya-rabotayut-nad-ramochnym-soglasheniem-o-postavkax-gaza-v-evropu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 15 Jul 2019 09:16:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[Туркмения]]></category>
		<category><![CDATA[туркменский газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=128242</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18248-газовые_трубы.jpg" alt="ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках газа в Европу"/><br />ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках туркменского газа в Европу.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18248-газовые_трубы.jpg" alt="ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках газа в Европу"/><br /><p>ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках туркменского газа в Европу.<br />
<span id="more-128242"></span></p>
<p>Об этом сообщил в интервью газете правительства &#171;Нейтральный Туркменистан&#187; временный поверенный представительства ЕС в Туркменистане Любомир Фреборт,<a href="https://1prime.ru/energy/20190713/830155579.html"> пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Декларация о развитии сотрудничества в области энергетики между Туркменистаном, Азербайджаном, Турцией и ЕС, подписанная 1 мая 2015 года, служит основой для сотрудничества по подготовке рамочного соглашения о будущих поставках природного газа из Туркменистана в Европу&#187;, — сказал дипломат.</p>
<p>Также в числе отраслей, привлекательных для европейских инвесторов, он назвал развитие туркменской газопроводной инфраструктуры, служащей интересам энергетической безопасности Евросоюза.</p>
<p>По словам Фреборта, &#171;ЕС остаётся одним из главных торговых партнёров Туркменистана&#187;. НО, по его словам, есть больше пространства для увеличения торгового обмена, который составил около 700 млн евро в 2018 году (согласно статистике ЕС).</p>
<p>Он подчеркнул, что решение ЕС изменить своё присутствие в стране до полноценного представительства в Туркменистане в 2019 году знаменует кульминацию двусторонних отношений, демонстрируя интерес ЕС к укреплению сотрудничества с Туркменистаном.</p>
<p>&#171;Модернизация наших отношений позволит нам активизировать наш политический, экономический, секторальный диалог и сотрудничество, отражающие желание ЕС сотрудничать с Туркменистаном в областях стратегического интереса, таких как безопасность, энергетика, транспорт, изменение климата и т.д.&#187;, — отметил дипломат.</p>
<p>В ходе визита Верховного представителя ЕС по иностранным делам и политике безопасности Федерики Могерини в Ашхабад в начале этого месяца, было подписано соглашение между правительством Туркменистана и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии Европейского Союза о создании, привилегиях и иммунитетах делегации ЕС в Туркменистане.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18248-газовые_трубы.jpg" alt="ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках газа в Европу"/><br /><p>ЕС и Туркмения работают над рамочным соглашением о поставках туркменского газа в Европу.<br />
<span id="more-128242"></span></p>
<p>Об этом сообщил в интервью газете правительства &#171;Нейтральный Туркменистан&#187; временный поверенный представительства ЕС в Туркменистане Любомир Фреборт,<a href="https://1prime.ru/energy/20190713/830155579.html"> пишет</a> Прайм.</p>
<p>&#171;Декларация о развитии сотрудничества в области энергетики между Туркменистаном, Азербайджаном, Турцией и ЕС, подписанная 1 мая 2015 года, служит основой для сотрудничества по подготовке рамочного соглашения о будущих поставках природного газа из Туркменистана в Европу&#187;, — сказал дипломат.</p>
<p>Также в числе отраслей, привлекательных для европейских инвесторов, он назвал развитие туркменской газопроводной инфраструктуры, служащей интересам энергетической безопасности Евросоюза.</p>
<p>По словам Фреборта, &#171;ЕС остаётся одним из главных торговых партнёров Туркменистана&#187;. НО, по его словам, есть больше пространства для увеличения торгового обмена, который составил около 700 млн евро в 2018 году (согласно статистике ЕС).</p>
<p>Он подчеркнул, что решение ЕС изменить своё присутствие в стране до полноценного представительства в Туркменистане в 2019 году знаменует кульминацию двусторонних отношений, демонстрируя интерес ЕС к укреплению сотрудничества с Туркменистаном.</p>
<p>&#171;Модернизация наших отношений позволит нам активизировать наш политический, экономический, секторальный диалог и сотрудничество, отражающие желание ЕС сотрудничать с Туркменистаном в областях стратегического интереса, таких как безопасность, энергетика, транспорт, изменение климата и т.д.&#187;, — отметил дипломат.</p>
<p>В ходе визита Верховного представителя ЕС по иностранным делам и политике безопасности Федерики Могерини в Ашхабад в начале этого месяца, было подписано соглашение между правительством Туркменистана и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии Европейского Союза о создании, привилегиях и иммунитетах делегации ЕС в Туркменистане.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/15/es-i-turkmeniya-rabotayut-nad-ramochnym-soglasheniem-o-postavkax-gaza-v-evropu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/postavki/feed/ ) in 0.26990 seconds, on Apr 7th, 2026 at 3:00 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 4:00 am UTC -->