Переорієнтація азійських покупців на американський LPG після скорочення постачання з Перської затоки різко збільшила транспортні витрати. Ставки VLGC на напрямку Houston–Asia у серпні перевищили $300 за тонну, тоді як американський пропан Mont Belvieu коштував близько $0,68 за галон, або приблизно $360 за тонну. Після близько 4,8 млн тонн американського LPG, спрямованого до Азії у липні, потік оцінюється у 4,2 млн тонн у серпні та 3,6 млн тонн у вересні.

Дешевший американський ресурс частково втрачає перевагу через логістику

9 вересня ETEnergyWorld із посиланням на Equirus Energy Weekly Report повідомило про подальшу перебудову азійського LPG-ринку після порушення традиційних потоків із Перської затоки. Американський ресурс залишається конкурентним за товарною ціною: Mont Belvieu у серпні оцінювався приблизно у $0,68 за галон, або близько $360 за тонну, що нижче за контрактні ціни Saudi Aramco.

Однак довше транспортне плече різко збільшило вартість доставки. Ставки VLGC на маршруті Houston–Asia перевищували $200 за тонну вже в середині квітня, а в серпні піднялися вище $300 за тонну через посилення східного попиту та обмежену доступність суден.

Таким чином, цінова перевага американського пропану на базисі виробника не переноситься безпосередньо у вартість LPG для азійського імпортера. До товарної ціни додається транспортна складова, яка в окремі періоди наближається за масштабом до самої вартості ресурсу на американському хабі.

Американські потоки до Азії почали скорочуватися

За даними, наведеними Equirus, постачання LPG зі США до Азії становило близько 4,8 млн тонн у липні та знизилося приблизно до 4,2 млн тонн у серпні. На вересень оцінюється подальше скорочення до 3,6 млн тонн.

Зниження від липневого рівня до вересневої оцінки становить близько чверті. При цьому попит на американський ресурс залишається підвищеним, а логістичними обмеженнями виступають не лише доступність VLGC, а й пропускна здатність ключових маршрутів.

Додатковий тиск створює Панамський канал. «Термінал» повідомляв, що кількість добових проходів каналу скорочена до 34 і має знизитися до 32 із 15 вересня. Обмеження змушують частину VLGC довше чекати, купувати дорогі пріоритетні слоти або використовувати довші маршрути.

Індія стала одним із головних драйверів зміни потоків

До порушення роботи Ормузької протоки понад 90% індійського імпорту LPG надходило із Західної Азії. За даними Equirus, частка США зросла з 8% у лютому до 65–70% на початку серпня.

Постачання з ОАЕ у серпні скоротилося приблизно до 0,14 млн тонн, із Катару — до близько 0,06 млн тонн. Саудівська Аравія не постачала LPG до Індії у липні та серпні. Одночасно Індія почала активніше залучати ресурс з Алжиру, обсяг якого у серпні оцінювався приблизно у 0,11 млн тонн.

Раніше «Термінал» повідомляв, що США забезпечили понад 73% імпорту LPG Індії у серпні. Поточні дані додають до цієї картини логістичний вимір: доступність американського LPG сама по собі не гарантує дешевої поставки, якщо фрахт VLGC перевищує $300 за тонну.

Для європейського ринку цей механізм має пряме значення через конкуренцію за американський пропан і суднову місткість. США постачають LPG як до Азії, так і в Атлантичний басейн, тому довше зайнятий VLGC-флот та дорожчі маршрути можуть підтримувати транспортну премію навіть за достатнього фізичного ресурсу на американському ринку.

Джерела: ETEnergyWorld.

Ормузький маршрут працює на частині довоєнної пропускної здатності

Судноплавство через Ормузьку протоку на початку серпня залишалося різко обмеженим. Через маршрут проходило близько 10 суден на добу, тоді як до початку воєнної ескалації середній показник становив приблизно 60 суден.

Для LPG це особливо важливо, оскільки пропан і бутан перевозять спеціалізованими газовозами. На відміну від частини потоків сирої нафти, ці вантажі не можна швидко перенаправити альтернативними трубопроводами в обхід протоки.

Скорочення близькосхідних відвантажень збільшило попит на постачання з американських терміналів. За оцінкою, наведеною Investor’s Business Daily 4 серпня, частка США у світовому морському ринку LPG піднялася приблизно до 50%.

Довші маршрути збільшують попит на газовози

Перехід азійських покупців із близькосхідного на американський ресурс змінює не лише джерело LPG, а й відстань перевезення. Для доставки пропану з узбережжя Мексиканської затоки до Азії судно має пройти значно довший маршрут, ніж під час постачання із Саудівської Аравії, Катару або Об’єднаних Арабських Еміратів.

Це збільшує тонно-милі — показник транспортної роботи, що враховує одночасно обсяг вантажу й відстань. Один газовоз довше залишається зайнятим у рейсі, через що для перевезення того самого місячного обсягу LPG потрібна більша кількість суден.

Dorian LPG, яка експлуатує великі газовози класу VLGC, стала одним із бенефіціарів підвищеного попиту на далекі перевезення. VLGC перевозять великі партії пропану й бутану та є основним типом суден на маршрутах між США й Азією.

Європа конкурує з Азією за ті самі американські партії

Європейський ринок залишався краще забезпеченим, ніж азійський, завдяки імпорту зі США та внутрішнім потокам із Північної Європи. Проте підвищення азійського попиту змінює напрямок гнучких американських вантажів.

Коли ціна LPG в Азії разом із премією за дефіцит перевищує європейський рівень і компенсує дорожчий фрахт, трейдери отримують стимул відправляти більше пропану через Тихий океан. У такій ситуації Європа або отримує менше американського ресурсу, або має підвищувати ціну його залучення.

Цей механізм уже проявлявся наприкінці липня, коли дешевший американський пропан поєднувався з подорожчанням фрахту VLGC. Структурну залежність Європи від нових маршрутів після відмови від російського ресурсу «Термінал» розглядав у матеріалі про зміну європейського імпорту LPG у 2026 році.

Тому висока частка США не означає автоматичного здешевлення LPG. Кінцева ціна доставленої партії залежить від доступності експортного термінала, ставки фрахту, тривалості рейсу, страхування та конкуренції між регіонами.

Джерела: Investor’s Business Daily, S&P Global Energy.

Indian Oil Corporation шукає можливість придбати 50% у великих газовозах для транспортування LPG зі США. Компанію цікавлять судна місткістю від 80 тис. до 93,5 тис. куб. м віком не більше 12 років. Власний флот має зменшити залежність від дорогого фрахту на довгому маршруті між США та Індією.

Indian Oil уперше переходить від фрахту до володіння газовозами

Найбільша нафтопереробна компанія Індії Indian Oil Corporation 29 липня розпочала пошук партнерів для придбання часток у VLGC — великих газовозах, призначених для перевезення скрапленого нафтового газу. Компанія планує отримати 50% у кожному придбаному судні.

Indian Oil переважно перевозить LPG і нафту на суднах, залучених за довгостроковим або короткостроковим фрахтом. Реалізація нового проєкту зробить її першою індійською нафтопереробною компанією, яка безпосередньо володітиме часткою у VLGC.

До тендера допускають газовози місткістю від 80 тис. до 93,5 тис. куб. м. Вік судна не повинен перевищувати 12 років. Один учасник може запропонувати до двох газовозів, однак Indian Oil не зазначила, скільки суден планує придбати.

Попередню зустріч з учасниками призначено на 5 серпня, а технічні та комерційні пропозиції прийматимуть до 7 вересня. Після придбання газовози мають перевести під індійський прапор.

Головним обмеженням американського LPG став фрахт

Американський LPG зазвичай обходиться індійським покупцям дорожче через значно довший морський маршрут. За оцінкою азійського трейдера, яку наводить Reuters, основною проблемою є не фізична наявність пропану й бутану у США, а ставки фрахту.

Індія планує у 2027 році купувати у США до 25% імпортованого LPG. У 2025 році близько 90% із загальних 21,85 млн тонн індійського імпорту надходило з Близького Сходу. Імпорт забезпечував приблизно 66% споживання країни.

Після перебоїв у Ормузькій протоці американські постачання до Індії у червні 2026 року вперше перевищили 1 млн тонн. Першочергова мета придбання газовозів полягає у контролі транспортних витрат, а не у збільшенні фізичного виробництва LPG.

Індійський попит посилює конкуренцію за американські вантажі

Для європейського ринку зміна індійської логістичної моделі важлива через конкуренцію за американський пропан і доступні VLGC. Reuters не наводить кількісної оцінки можливого впливу на європейські котирування, тому говорити про неминуче подорожчання передчасно.

Водночас ринок уже став сильніше залежати від США після перебоїв із постачанням із Перської затоки. «Термінал» раніше пояснював, чому скорочення трафіку через Ормуз посилює залежність від американського пропану. Наприкінці липня вартість самого ресурсу знижувалася, проте дорогий фрахт залишався окремим чинником кінцевої ціни LPG.

Джерела: Reuters, Reuters

Індійські державні нафтопереробні компанії готують тендери на імпорт скрапленого нафтового газу зі США у 2027 році. За даними Reuters, Індія прагне зменшити залежність від Близького Сходу після перебоїв через Ормузьку протоку та може закуповувати у США до чверті свого імпорту LPG.

Зміна структури індійського імпорту посилює значення США як джерела LPG для глобального ринку

Reuters 28 липня повідомило з посиланням на три джерела, що Індія планує у 2027 році купувати у США до чверті свого імпорту LPG. Йдеться про скраплений нафтовий газ, який в Індії широко використовується як паливо для домогосподарств.

Джерела агентства повідомили, що державні компанії Indian Oil Corp, Bharat Petroleum Corp і Hindustan Petroleum Corp протягом одного-двох місяців мають оголосити тендери на закупівлю американського LPG на 2027 рік. Індійська делегація, за даними Reuters, імовірно відвідає США наступного місяця.

Матеріал прямо пов’язує зміну імпортної стратегії з перебоями в Ормузькій протоці. За даними Reuters, на початку 2026 року Індія пережила найгірший дефіцит LPG після того, як війна між США та Іраном і закриття Ормузької протоки порушили постачання. Уряд був змушений застосувати надзвичайні заходи та переорієнтувати частину нафтохімічної сировини з промисловості на домогосподарства.

У 2025 році Індія придбала близько 90% із 21,85 млн тонн імпорту LPG на Близькому Сході. Імпорт забезпечував приблизно 66% внутрішнього споживання LPG. За даними Reuters, імпорт LPG зі США до Індії у червні вперше перевищив 1 млн тонн, а річний обсяг у 2026 році може перевищити початкову контрактну ціль у 2,2 млн тонн.

У січні-червні 2026 року споживання LPG в Індії знизилося майже на 8% у річному вимірі — до 14,7 млн тонн. Імпорт за цей період скоротився приблизно на 28% — до майже 7,5 млн тонн. За даними Reuters, споживання у 2026 році очікується на рівні 30 млн тонн через обмежене постачання, а у 2027 році імпорт може зрости приблизно до 20 млн тонн на тлі відновлення попиту до близько 31 млн тонн.

Для європейського ринку LPG ця новина важлива як індикатор перерозподілу глобальних потоків скрапленого газу. Reuters фіксує, що великий азійський імпортер переорієнтовується на американський ресурс після логістичного шоку в Ормузькій протоці. Це не є прямим прогнозом для Європи або України, але показує, що безпека маршрутів і диверсифікація джерел залишаються ключовими чинниками ринку LPG.

Молодший міністр нафти Індії Суреш Гопі заявив парламенту:

«Диверсифікація імпорту LPG здійснюється для забезпечення безпеки постачання та зменшення ризиків, що виникають через регіональні перебої або геополітичні події».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Американські запаси пропану демонструють суттєве зростання, однак це не гарантує стабільності ринку через регіональні дисбаланси та нестабільні темпи експорту.

Ситуація на ринку пропану США

• За тиждень, що завершився 30 травня, запаси пропану в США збільшилися на 6,844 млн барелів, за даними EIA.
• 5,619 млн барелів із цього обсягу становили готові до реалізації (RFS) запаси.
• Сукупний обсяг досяг рівня, що на 1,14% перевищує середнє за останні 5 років, хоча все ще на 10% нижче від торішнього показника.

Регіональний дисбаланс

• Основне зростання відбулося на узбережжі Мексиканської затоки, де запаси перевищили як тогорічний рівень, так і п’ятирічне середнє значення.
• Середній Захід демонструє значний дефіцит запасів — на 30,1% менше за аналогічний період минулого року та на 11,28% нижче за середній показник останніх п’яти років.
• Східне узбережжя також відстає — запаси нижчі на 1,54 млн барелів у річному вимірі.

Скепсис трейдерів щодо даних EIA

• Готові до реалізації (RFS) запаси залишаються на 27,9% нижчими за тогорічний рівень, що посилює невизначеність на ринку.
• Суттєве поповнення стало можливим завдяки раптовому скороченню експорту на 918 тис. барелів/день, що еквівалентно двом великим суднам щодня.
• Експерти сумніваються, що це падіння експорту буде тривалим, і очікують відновлення експорту та відповідно менших темпів накопичення у наступних звітах EIA.

Реакція ринку

• Ціни на пропан спочатку знизились після оприлюднення звіту, однак вже наступного дня знову зросли і перевищили динаміку сирої нафти.
• Поточна поведінка трейдерів свідчить про відсутність впевненості у стабільності позитивної динаміки запасів.
• Якщо темпи накопичення залишаться хоча б середніми, це може стримати зростання цін, але це залежить від подальших показників EIA та погодних умов.

«Інвентарі виглядають значно краще, ніж тижнем раніше, але чи залишаться вони такими після кількох наступних звітів EIA?» — Марк Рашал, директор досліджень і публікацій, Cost Management Solutions

Джерело: Terminal
За матеріалами: LPGas Magazine
Додаткові джерела інформації: EIA Weekly Petroleum Status Report, Cost Management Solutions