У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів.

Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших продуктів

У червні росія експортувала залізницею до Центральної Азії та Афганістану 237,7 тис. тонн дизпального проти 167,5 тис. тонн у травні. Збільшення становило 70,2 тис. тонн за місяць. У цей самий період відвантаження бензину впали на 34% — до 99,3 тис. тонн, а авіапального більш ніж на 92% — до 3,8 тис. тонн.

Сукупний російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану за перше півріччя зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 3,82 млн тонн. Постачання здійснюють, зокрема, «Роснефть», «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».

Паливний дефіцит поширюється на залежні країни

Проблеми виникли після скорочення переробки на російських НПЗ, пошкоджених українськими ударами. Усередині росії сформувалися черги на АЗС, а ціни на бензин і дизпальне суттєво зросли. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів і почав переговори з іншими країнами щодо альтернативних джерел. Киргизстан також звертався до сусідів по допомогу з пальним.

росія заборонила експорт бензину, авіапального й дизпального, але зберегла винятки для постачання за міжурядовими угодами. Тому збільшення дизельних відвантажень до Центральної Азії не суперечить формальній забороні: ресурс спрямовується на пріоритетні ринки, тоді як комерційний морський експорт залишається обмеженим.

Глобальна пропозиція дизпального залишається обмеженою

З 1 до 10 липня російські морські відвантаження дизпального й газойлю становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середнього рівня близько 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Скорочення змушує традиційних покупців, зокрема Туреччину та Бразилію, активніше шукати вантажі у США, Індії та на Близькому Сході.

ЄС і Велика Британія не купують російське дизпальне безпосередньо, але відчувають непрямий вплив через конкуренцію за альтернативні партії. Кожен обсяг, спрямований за міжурядовими угодами до Центральної Азії, не повертається на відкритий експортний ринок.

Для порівняння з попередньою структурою потоків можна використати матеріал «Термінала» про скорочення російського експорту газойлю під час ремонтів НПЗ. Ширший контекст зміни європейських джерел постачання викладено в публікації про відмову ЄС від російських енергоносіїв. Інші матеріали зібрано у рубриці «Дизельне паливо».

Джерела: Reuters: вплив російської паливної кризи на Центральну Азію, Reuters: вплив заборони російського експорту на глобальний дизельний ринок.

Залізничне постачання російського бензину до Центральної Азії та Афганістану у червні скоротилося на 34% порівняно з травнем, до 99,3 тис. тонн. Reuters пов’язує падіння з дефіцитом пального в росії, спричиненим українськими ударами по НПЗ і скороченням обсягів переробки. Майже половину бензину на цьому напрямку раніше забезпечувала «Роснефть».

Постачання скоротилося до 99,3 тис. тонн

У червні росія експортувала залізницею до країн Центральної Азії та Афганістану 99,3 тис. тонн бензину. Порівняно з травнем обсяг скоротився на 34%, повідомили Reuters трейдери та учасники паливного ринку.

Найбільшим постачальником залишалася «Роснефть», на яку припадала майже половина бензинових відвантажень. Серед інших експортерів агентство називає «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».

Скорочення експорту відбулося на тлі зниження випуску нафтопродуктів усередині росії. Українські удари по НПЗ обмежили доступні переробні потужності, після чого в окремих регіонах виникли черги на АЗС і суттєво зросли ціни на бензин.

Експортні обмеження звужують доступ до російського ресурсу

Для стабілізації внутрішнього забезпечення росія заборонила експорт бензину, залишивши виняток для постачання за міжурядовими домовленостями. Така конструкція дає змогу зберігати частину пріоритетних потоків, однак обмежує можливість трейдерів вільно купувати російський ресурс і швидко компенсувати дефіцит.

Таджикистан і Киргизстан, які значною мірою залежать від російського пального, уже почали шукати додаткові джерела постачання. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів, тоді як Киргизстан звертався по допомогу до сусідніх держав.

Падіння експорту до 99,3 тис. тонн стало кількісним підтвердженням того, що російський бензиновий дефіцит поширюється за межі внутрішнього ринку. Раніше «Термінал» повідомляв, що випуск бензину в росії покривав близько 65% сезонного попиту, а виробничий розрив оцінювався у 40–45 тис. тонн на добу. Обмеження російської переробки також є частиною ширшого дисбалансу, за якого світовий ринок готового пального відновлюється повільніше за ринок сирої нафти.

Джерела: Reuters.

Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.

Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.

Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.

За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.

Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.

Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

25–28 жовтня 2025 року офіційні повідомлення та поїздки американських посадовців зафіксували підготовку до саміту у форматі C5+1 (п’ять держав Центральної Азії + США), що запланований на 6 листопада у Вашингтоні. Підтверджено намір Дональда Трампа зустрітися з Президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим «наступного тижня» у столиці США; паралельно спецпосланець обговорив деталі в Ташкенті. Уся ця динаміка вибудовує карту впливу, де ключова мета — переорієнтація маршрутів та джерел постачання енергоносіїв, із акцентом на американські можливості й зниження залежності від ресурсів росії.

США — Центральна Азія — Європа

За матеріалами:

• Reuters: Trump, Uzbekistan’s president to meet next week, US official says (28 жовтня 2025)
• 24.kg: Donald Trump invites Central Asian leaders to Washington for C5+1 summit (27 жовтня 2025)
• 24.kg: Sadyr Japarov to attend C5+1 summit in Washington (27 жовтня 2025)
• AnewZ: Uzbek president, Trump’s envoy discuss upcoming C5+1 summit in Washington (28 жовтня 2025)
• The Diplomat: Washington to Host Central Asian Leaders on November 6 (27–28 жовтня 2025)