Найбільша нафтопереробна компанія Китаю придбала від 30 до 40 партій російської нафти ESPO з постачанням у липні–вересні. Ці обсяги допомогли зберегти завантаження НПЗ і підтримати експорт нафтопродуктів.

Дефіцит близькосхідної сировини змінює структуру закупівель найбільших азійських НПЗ

Reuters 6 серпня 2026 року повідомило, що Sinopec наростила закупівлі далекосхідної російської нафти для компенсації скорочення постачання із Саудівської Аравії та інших країн Близького Сходу.

Компанія придбала 30–40 вантажів сорту ESPO з постачанням у липні–вересні. Їхній сукупний обсяг оцінюється у 241–320 тис. барелів на добу, що відповідає 5–6% переробної потужності Sinopec у 5,2 млн барелів на добу.

Дешевша російська сировина дала компанії змогу підтримувати відносно стабільну переробку та експортувати надлишки пального на тлі високої маржі. До війни з Іраном близько половини сирої нафти Sinopec надходило з Близького Сходу.

Загальний імпорт нафти Китаєм у червні скоротився на 41% порівняно з відповідним періодом минулого року, хоча на липень і серпень країна частково послабила обмеження на експорт пального.

«Попит Sinopec на нафту, схоже, досяг дна, але відновлення залишається вибірковим», — заявила аналітикиня Vortexa Analytics Емма Лі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Phillips 66 майже вчетверо збільшила квартальний прибуток після того, як війна на Близькому Сході обмежила глобальне постачання пального й підвищила попит на американський експорт. Реалізована маржа переробки компанії більш ніж подвоїлася — до $24,08 за барель.

Дата публікації: 5 серпня 2026 року.

Перебої з близькосхідним експортом підняли завантаження, маржу та прибутки американських НПЗ до найвищих рівнів із 2022 року

Скоригований прибуток нафтопереробного сегмента Phillips 66 у другому кварталі зріс до рекордних $3,09 млрд із $392 млн роком раніше. Чистий прибуток компанії становив $3,85 млрд проти $877 млн за аналогічний період минулого року.

Реалізована маржа переробки більш ніж подвоїлася і досягла $24,08 за барель. Скоригований прибуток на акцію становив $9,41, тоді як середній прогноз аналітиків, за даними LSEG, дорівнював $7,44.

Міжнародні покупці збільшили закупівлі американських нафтопродуктів як альтернативи постачанню з Близького Сходу. Це сприяло рекордному експорту пального зі США, насамперед дизпалива та інших дистилятів.

HF Sinclair, Valero Energy і Marathon Petroleum також отримали найвищі квартальні чисті прибутки з 2022 року. Результати свідчать про масштабний вплив дефіциту нафтопродуктів і перерозподілу торговельних потоків на економіку нафтопереробки.

Скоригований прибуток підрозділу відновлюваного пального Phillips 66 зріс до $544 млн після збитку $133 млн роком раніше. Reuters пов’язує поліпшення результату зі збільшенням нормативів змішування біопального та зростанням цін на дизпаливо через конфлікт на Близькому Сході.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

НПЗ США завантажені на 96,2%, а дизельні ф’ючерси зросли на 26% за липень

Головні тези: Американські НПЗ працюють майже на межі потужності, компенсуючи скорочення постачання з Близького Сходу та росії. Завантаження заводів досягло 96,2%, у частині регіонів — 100%, тоді як гуртові ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли на 26%.

США стали одним із головних джерел додаткового пального

Нафтопереробні заводи США збільшили випуск нафтопродуктів і експорт, реагуючи на дефіцит дизельного пального, бензину та авіаційного пального. Середнє завантаження американської переробки досягло 96,2%, а заводи на Середньому Заході та в районі Скелястих гір працювали на рівні близько 100% потужності.

Висока інтенсивність роботи збігається з різким подорожчанням готового продукту. Американські гуртові ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли на 26%, а маржа виробництва бензину й дизелю піднялася до рекордних значень.

Раніше американські НПЗ уже нарощували постачання на внутрішній та експортний ринки. Дані за 23 липня показують, що цей резерв майже вичерпано: суттєво збільшити випуск без введення додаткових потужностей або скорочення ремонтів стає складніше.

Європа залежить від безперервної роботи американських заводів

Для Європи максимальне завантаження НПЗ США є одночасно підтримкою і ризиком. У травні на США припадало 18% європейського імпорту дизельного й авіаційного пального. Американський експорт допоміг компенсувати скорочення потоків із Близького Сходу, однак високе завантаження залишає мало можливостей для подальшого збільшення постачання.

Будь-яка аварійна зупинка, страйк або потужний ураган у Мексиканській затоці може швидко скоротити доступний експорт. Ситуацію ускладнюють низькі комерційні запаси та скорочення стратегічного нафтового резерву США до найнижчого рівня з 1983 року.

Для українських імпортерів вплив є непрямим, але суттєвим: якщо американські вантажі не зможуть компенсувати дефіцит у Європі, конкуренція за дизель у регіоні зростатиме. Раніше «Термінал» зазначав, що залежність Європи від постачання зі США стала одним із ключових ризиків.

Джерела: Financial Times, OilPrice.com.

Китай у червні скоротив імпорт нафти до 7,12 млн барелів на добу — мінімуму з жовтня 2016 року. Переробка впала до 12,47 млн барелів на добу, найнижчого рівня з березня 2020 року. Для європейського ринку бензинів це важливо через можливий вплив китайського експорту на глобальний баланс нафтопродуктів.

Зміна китайської політики експорту пального може частково вплинути на світову напругу в нафтопродуктах

За офіційними даними, наведені Reuters, китайський імпорт нафти у червні становив 7,12 млн барелів на добу, що на 41,3% менше, ніж за аналогічний місяць попереднього року. Переробка нафти впала до 12,47 млн барелів на добу, на 17,7% менше, ніж у 2025 році, і стала найнижчою з періоду пандемії COVID-19 у березні 2020 року.

Reuters пояснює, що Китай обмежував експорт нафтопродуктів неофіційно, щоб захистити внутрішній ринок під час кризи навколо Ормузької протоки. У червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів, за даними Kpler. Це трохи менше, ніж близько 400 тис. барелів на добу у травні, але вище 54-місячного мінімуму 338 тис. барелів на добу у квітні.

Китай також, за оцінкою Reuters, сприяв напруженості на ринку нафтопродуктів через скорочення експорту з квітня. Водночас високі маржі можуть стимулювати китайські НПЗ збільшити переробку й експорт. Kpler відстежує 787 тис. барелів на добу постачання легких і середніх дистилятів на липень.

Ключовий ціновий сигнал — газойль. 17 липня він завершив торги на рівні $143,03 за барель, із премією $54,93 до Brent. Це майже утричі вище за премію $18,94, що була 27 лютого, напередодні атаки США та Ізраїлю на Іран.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило, що імпорт нафти до Китаю під час війни з Іраном різко знизився: з п’ятирічного середнього рівня 11,5 млн барелів на добу до близько 8 млн барелів на добу. Це стримувало світові ціни на нафту, але подальший баланс залежить від запасів, електрифікації транспорту та політики експорту пального.

Китайський фактор тимчасово послабив тиск на нафту, але не гарантує стабілізації ринку бензинів

Reuters 17 липня 2026 року проаналізувало різке падіння імпорту нафти до Китаю під час війни з Іраном. За оцінками агентства, імпорт знизився з п’ятирічного середнього рівня 11,5 млн барелів на добу до приблизно 8 млн барелів на добу.

Таке скорочення, за матеріалом Reuters, допомогло стримати глобальні ціни на нафту і зробило частину вантажів доступною для інших покупців. Але агентство підкреслює, що майбутня траєкторія залежить від непрозорих даних щодо китайських запасів, внутрішнього попиту та політики експорту нафтопродуктів.

Reuters зазначає, що у червні 62% нових продажів автомобілів у Китаї припали на електричні та гібридні автомобілі. У матеріалі також ідеться про електрифікацію вантажних перевезень, слабшу економіку та менший попит на дизель і нафтохімічну сировину.

Водночас агентство наголошує на ролі експорту пального. Якщо зовнішні продажі поглинатимуть надлишкові обсяги пального та нафтохімії, нафтопереробним заводам може знадобитися більше імпортної нафти. Китай жорстко управляє постачанням пального через систему експортних квот.

Для європейського ринку бензинів це має значення через зв’язок між китайським попитом на нафту, глобальною ціною сировини та конкуренцією за нафтопродукти. Якщо Китай скорочує імпорт, тиск на сировину слабшає. Якщо ж НПЗ збільшують переробку під експорт, конкуренція на ринку пального може знову посилитися.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Американські ф’ючерси на дизельне пальне подорожчали приблизно на 20% від початку попереднього тижня. Запаси дистилятів у США наблизилися до найнижчих рівнів із початку 2000-х років, тоді як експортна заборона росії та порушення постачання через Ормузьку протоку посилили глобальний дефіцит. Для Європи це означає жорсткішу конкуренцію за американські партії дизпального.

Американський ринок втрачає запас міцності

Станом на 16 липня ціни ф’ючерсів на дизель у США зросли приблизно на п’яту частину від початку попереднього тижня. Підвищення відбулося на тлі подальшого скорочення внутрішніх запасів і відновлення напруження навколо Ормузької протоки.

Запаси вже перебувають поблизу мінімальних рівнів із початку 2000-х років. За таких умов навіть обмежене додаткове скорочення пропозиції або збільшення експорту може спричинити непропорційно сильну реакцію цін.

Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального. У перші десять днів липня російські відвантаження дизеля та газойлю становили 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середніх 817 тис. барелів на добу у 2025 році.

Європа конкурує за ті самі партії зі США

Після порушення близькосхідних потоків США стали одним із головних альтернативних постачальників дизпального до Європейського Союзу та Великої Британії. Але за американський ресурс одночасно конкурують Бразилія, Туреччина та інші традиційні покупці російського пального.

Кожна партія, перенаправлена зі США до Латинської Америки або Середземномор’я, зменшує потенційний обсяг постачання до Північно-Західної Європи. Це відбувається за умов, коли запаси дизпального в США та регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен уже нижчі за типовий для сезону діапазон.

Раніше премія європейського низькосірчистого газойлю до Brent досягла рекордних 60,77 долара за барель. Такий розрив показує, що на ринку дорожчає передусім готове пальне, а не лише нафтова сировина.

Залежність Європи від обмеженої кількості альтернативних постачальників посилює ризики, описані в матеріалі про напруження на європейському ринку дизеля. Механізм відриву ціни готового пального від динаміки нафти пояснено в аналізі про роль фізичної доступності та дисципліни постачання.

Джерела: The Wall Street Journal, Reuters.

Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.

Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів

Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.

Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.

Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю

У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.

Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.

Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни

Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.

Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.

Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання, а також про зростання вартості фрахту в Перській затоці.

Джерела: Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?, Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war.

Скорочення російського експорту та запроваджена до кінця липня заборона на вивезення дизпального посилили дефіцит пропозиції на світовому ринку. Відвантаження дизельного пального й газойлю з росії упродовж 1–10 липня становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. у червні. Премія європейського низькосірчистого газойлю до Brent досягла рекордних $60,77 за барель, а Європа зіткнулася з посиленням конкуренції за альтернативні партії.

Російські відвантаження скоротилися до 234 тис. барелів на добу

Заборона експорту дизельного пального, запроваджена росією 8 липня для підтримання внутрішнього ринку, загострила глобальний дефіцит середніх дистилятів. Обмеження має діяти до 31 липня, хоча для окремих раніше погоджених напрямків передбачено винятки.

Ще до введення заборони російські відвантаження стрімко скорочувалися через зниження переробки, внутрішній дефіцит пального та пошкодження НПЗ унаслідок українських атак. росія залишається другим після США найбільшим експортером дизельного пального, тому випадіння її обсягів змінює баланс навіть на ринках, які безпосередньо не купують російські нафтопродукти.

Таким чином, на початку липня російські відвантаження були більш ніж утричі меншими за середній рівень 2025 року. Заборона закріпила вже наявне скорочення пропозиції та позбавила світовий ринок можливості швидко відновити російський експорт.

Премія європейського газойлю до Brent встановила рекорд

Європейські ф’ючерси на низькосірчистий газойль відреагували зростанням премії до Brent до $60,77 за барель. Ця різниця між вартістю готового нафтопродукту та сирої нафти є показником напруженості продуктового ринку й наближеним індикатором маржі нафтопереробки.

У США ф’ючерси на дизельне пальне з ультранизьким умістом сірки зросли на 11% — до $154 за барель. Їхня премія до WTI досягла $80 за барель. Одночасне збільшення спредів у США та Європі свідчить, що проблема полягає не лише у вартості сирої нафти, а в обмеженій спроможності НПЗ забезпечити ринок необхідними обсягами готового пального.

Додатковий тиск створило скорочення запасів у США. Станом на 3 липня вони зменшилися більш ніж на 4,5 млн барелів — до 97,8 млн барелів, що на 6% нижче середнього рівня за п’ять років. Запаси дизпального у регіоні Амстердам — Роттердам — Антверпен також залишалися істотно нижчими за звичайний для цього періоду діапазон.

Європа конкуруватиме за американські партії з Туреччиною та Бразилією

Європейський Союз і Велика Британія не імпортують російське пальне, однак припинення експорту з росії скорочує загальну пропозицію на світовому ринку. Традиційні покупці російського дизпального, зокрема Туреччина та Бразилія, змушені шукати заміну у США, на Близькому Сході та в інших експортних центрах.

Це безпосередньо посилює конкуренцію за американські партії, які після перебоїв у проходженні Ормузької протоки стали одним із головних джерел додаткового пального для ЄС і Великої Британії. Перенаправлення американського дизпального до Латинської Америки або Туреччини означає зменшення кількості вантажів, доступних європейським покупцям.

Додатковим ризиком залишається Китай. Послаблення китайських обмежень на експорт нафтопродуктів у липні могло б частково збільшити азійську пропозицію, однак нове загострення на Близькому Сході робить продовження такого експорту в серпні непевним.

Структурні передумови нинішньої ситуації «Термінал» раніше розглядав у матеріалі про те, як санкційний контроль ЄС і залежність від постачання з Індії та Туреччини підвищують напруженість на ринку дизпального. Інші матеріали про ціни, переробку та логістику зібрано в рубриці «Дизельне паливо».

Джерела: Reuters: Russia’s diesel export ban deepens global supply crunch, Reuters: Russia bans diesel exports to ensure domestic supply.

Ринок дизпального реагує не лише на нафту, а й на втрату експортних потоків і дефіцит переробки

Reuters 11 липня повідомило, що рішення росії зупинити експорт дизельного пального спричинило ціновий стрибок на ринках США та Європи. За даними агентства, дизельне пальне є найбільшою часткою світового споживання нафтопродуктів, тому його дефіцит впливає на промисловість, сільське господарство, вантажні перевезення та генерацію електроенергії.

За даними Kpler, на які посилається Reuters, російські відвантаження дизельного пального і газойлю з 1 до 10 липня становили лише 234 тис. барелів на добу. Це нижче за 400 тис. барелів на добу в червні та майже в 3,5 раза менше за середній рівень 2025 року — близько 817 тис. барелів на добу.

На цьому тлі американські ф’ючерси на дизельне пальне з наднизьким вмістом сірки 9 липня зросли на 11% — до 154 доларів за барель, або до премії 80 доларів за барель до WTI. Європейські ф’ючерси на низькосірчистий газойль досягли рекордної премії до Brent — 60,77 долара за барель.

Додатковий тиск створили низькі запаси у США. Урядові дані, наведені Reuters, показали скорочення запасів дизельного пального більш ніж на 4,5 млн барелів за тиждень — до 97,8 млн барелів станом на 3 липня, що на 6% нижче за п’ятирічний середній рівень.

«США стали головним постачальником дизельного пального для ЄС і Великої Британії, коли було порушено рух через Ормузьку протоку, але кожен барель, який тепер перенаправляється до Латинської Америки, — це барель, який не потрапляє до Європи», — заявила Qilin Tam, керівниця напряму переробки FGE NexantECA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світова паливна криза, спричинена майже повним блокуванням Ормузької протоки після початку війни 28 лютого, почала створювати дедалі серйозніші ризики для внутрішнього ринку США. Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе швидке здешевлення бензину після завершення конфлікту, статистика демонструє протилежну тенденцію: американські запаси сирої нафти, бензину та дизельного пального стрімко скорочуються, а ціни залишаються під тиском.

Особливо небезпечною ситуація виглядає для дизельного пального та бензину. США нарощують експорт пального для підтримки союзників у Європі та Азії, однак це послаблює внутрішню стійкість найбільшого паливного ринку світу. На тлі рекордного експорту ринок входить у літній сезон споживання із запасами, які вже наблизилися до критичних рівнів.

Ормузька протока стала центром глобального паливного шоку

Після початку війни навколо Ірану світовий ринок втратив понад 13 млн барелів на добу сирої нафти та нафтопродуктів. Це приблизно 13% глобального постачання.

• Ормузька протока — один із ключових морських маршрутів світу для транспортування нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.
• Майже повне блокування маршруту призвело до різкого скорочення фізичних постачань пального.
• У низці країн почали впроваджувати заходи економії енергії.
• Нафтопереробні заводи були змушені скорочувати переробку через дефіцит сировини.
• Авіакомпанії скасували тисячі рейсів через стрибок вартості авіаційного пального.

Ф’ючерси на нафту Brent перевищили $100 за барель, що більш ніж на 40% вище рівня до початку війни.

Водночас найбільш критична ситуація склалася не лише на нафтовому, а саме на ринку готових нафтопродуктів.

Дизель у Європі досяг історичних максимумів

• Ціна дизельного пального в Європі 7 квітня досягла рекордних $205 за барель.
• Навіть після корекції котирування залишаються близько $160 за барель.
• Це приблизно на 60% вище довоєнного рівня.

Такі показники свідчать про гострий дефіцит середніх дистилятів — дизельного пального та пічного палива.

Американські НПЗ різко наростили виробництво та експорт

Високі світові ціни створили потужний стимул для американських нафтопереробних заводів.

• Виробництво авіаційного пального у США зросло на 18% після початку війни.
• Виробництво бензину та дизельного пального збільшилося більш ніж на 2%.
• Експорт сирої нафти та нафтопродуктів перевищив 14 млн барелів на добу — історичний максимум станом на тиждень до 24 квітня.

Головним експортним центром став узбережний район Мексиканської затоки США, де розташовані найбільші нафтопереробні підприємства країни.

Фактично США почали компенсувати дефіцит пального для інших країн, особливо Європи та Азії.

Запаси дизельного пального у США впали до мінімуму за 20 років

Найбільше занепокоєння викликає ситуація із внутрішніми резервами.

• Запаси дистилятів у США перебувають на найнижчому рівні з 2005 року.
• Вони приблизно на 20% нижчі за середній показник останніх 10 років для цього сезону.
• До дистилятів належать дизельне пальне та пічне паливо.

У звичайні роки американські НПЗ навесні та влітку накопичують запаси бензину перед сезоном автомобільних подорожей, а також поповнюють резерви дизельного пального перед зимовим опалювальним сезоном.

Однак цього року відбувається протилежний процес — резерви швидко виснажуються через експорт.

Reuters попереджає, що за нинішніх темпів скорочення запасів США та світова економіка можуть увійти у зимовий сезон із надзвичайно слабкими страховими резервами.

Бензиновий ринок США входить у сезон попиту з небезпечним дефіцитом

Особливу політичну загрозу створює бензиновий ринок.

• США є найбільшим споживачем бензину у світі.
• Країна забезпечує близько 8% глобального попиту на моторне пальне.
• Запаси бензину скорочуються вже 11 тижнів поспіль.

Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до кінця серпня запаси бензину у США можуть впасти нижче 200 млн барелів.

Для серпня це може стати найнижчим рівнем за всю сучасну історію спостережень.

Ситуацію погіршує кілька факторів:

• НПЗ переорієнтовують виробництво на дизельне та авіаційне пальне, які зараз більш дефіцитні у світі.
• Імпорт бензину на східне узбережжя США у квітні майже удвічі скоротився порівняно з минулим роком.
• Внутрішнє споживання бензину у США залишається вищим за торішній рівень.

Політичний ризик для адміністрації Трампа

Зростання цін на пальне вже стало відчутною проблемою для американських споживачів.

• Середня ціна бензину у США досягла $4,30 за галон.
• Це більш ніж на 40% вище рівня минулого року.

На тлі підготовки до проміжних виборів у листопаді це створює серйозний політичний ризик для Дональда Трампа.

Адміністрація США потенційно може спробувати обмежити експорт пального для стримування внутрішніх цін.

Однак Reuters вказує, що такий сценарій матиме негативні наслідки:

• Світові ціни можуть зрости ще сильніше.
• США ризикують втратити репутацію надійного постачальника.
• Маржа американських НПЗ може скоротитися.
• Нафтопереробні заводи можуть зменшити завантаження потужностей.
• Дефіцит пального у світі лише посилиться.

«Війна з Іраном перетворила енергетичне домінування Америки на палицю з двома кінцями», — зазначає колумніст Reuters Рон Буссо.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters