НАБУ і САП повідомили начальнику управління виробничо-технічної комплектації ВП «Южно-Українська АЕС» (входить до складу ДП «НАЕК «Енергоатом») і пособнику-фактичному керівнику двох компаній про підозру у розкраданні 12,3 млн грн держпідприємства. Дії осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.

Повідомляє НАБУ.

За даними слідства, начальник управління виробничо-технічної комплектації ВП «Южно-Українська АЕС» упродовж 2011-2012 рр. сприяв перемозі двох комерційних структур у торгах із закупівлі систем промислового кондиціонування, які проводила атомна електростанція. Обладнання поставлене за завищеними цінами, внаслідок чого інтересам держави завдано збитків в розмірі понад 12,3 млн грн.

Слід зазначити, що це вже другий виявлений факт корупції на ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». Перший стосувався завдання службовцями держпідприємства збитків у майже 28 млн грн під час закупівлі електрощитового обладнання. Справа за обвинуваченням 17 осіб розглядається у ВАКС.

Таким чином, загальна сума збитків підприємству за двома епізодами становить майже 40 млн грн.

Раніше Термінал писав, що Кабмін звільнив трьох топ-менеджерів «Енергоатому».

В.о. керівника САП вдруге скасував постанову прокурора Пономаренка про закриття справи «Роттердам+».

Про це йдеться на сторінці в Фейсбук НАБУ.

«Максим Грищук також скасував постанову про відновлення розслідування, яка передувала закриттю. Таким чином слідство не втратило дорогоцінні процесуальні дні, які необхідні для його завершення та скерування справи до суду», — йдеться у повідомленні.
Нагадуємо, процесуальний керівник Віталій Пономаренко тричі закривав «справу Роттердам+»:

у серпні 2020 року (відновлено ВАКС у жовтні 2020 року);
у січні 2021 року (відновлено в.о керівника САП);
у квітня 2021 року (відновлено в.о керівника САП).

Раніше «Термінал» писав, Національне антикорупційне бюро України заявляє, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко втретє закрив справу «Роттердам+».

Досудове розслідування не виявило жодних збитків від дії формули “Роттердам+”.

Про це сказав старший прокурор групи прокурорів САП Віталій Пономаренко під час виступу в комітеті Верховної ради з питань антикорупційної політики, пише Перший телеканал.

“Доказів для складання обвинувачених актів немає. Немає чіткого встановлення збитків в кримінальному провадженні, відповідно мною винесено постанову про закриття справи”, – зазначив Віталій Пономаренко.

Прокурор наголосив, що слідство не змогло встановити також і потерпілих в даному кримінальному провадженні.

“Підстав для заявлення цивільного позову немає”, – наголосив прокурор.

Раніше «Термінал» писав, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтвердила рішення першої інстанції про обґрунтованість закриття справи Роттердам+. До того Вищий антикорупційний суд поновив слідство у так званій справі Роттердам+.

Рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги на закриття справи «Роттердам+», не є остаточним та може бути оскаржено в Апеляційній палаті ВАКС.

Про це пише пресслужба НАБУ.

Крім того, НАБУ подало скаргу на дії прокурора до в.о. Керівника САП та Генерального прокурора, і сподівається на ухвалення ними швидкого рішення.

Пресслужба пише, що НАБУ переконане, що крапку у справі «Роттердам+» має ставити суд за результатами змагального процесу. Будь-які рішення у цій справі за межами судового процесу не відповідають законним інтересам громадянського суспільства і держави.

Нагадуємо, 28 серпня 2020 року, попри те, що розслідування «Роттердам+» знаходилося на завершальній стадії, прокурор САП вирішив закрити справу. При тому, що за весь час розслідування він жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення та не цікавився у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування.

НАБУ наполягає на відновленні розслідування, що дозволить передати справу до суду для її оцінки неупередженими суддями і громадянським суспільством.

Читайте також, прокурори Спецалізованої антикорупційної прокуратури передали до суду справу щодо службовців ПАТ «Укргазвидобування», який викрили на одержанні 26, 9 млн грн неправомірної вигоди.

Прокурори Спецалізованої антикорупційної прокуратури передали до суду справу щодо службовців ПАТ «Укргазвидобування», який викрили на одержанні 26, 9 млн грн неправомірної вигоди.

Про це повідомила САП на своїй сторінці у Facebook.

«Прокурорами САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт у справі щодо одержання понад 26,9 млн гривень неправомірної вигоди службовими особами ПАТ «Укргазвидобування», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в ході досудового розслідування встановлено, що вказані кошти службовці отримали від директора суб’єкта господарювання за сприяння у визнанні підконтрольному йому товариству переможцем в конкурсних закупівлях щодо постачання товарів ПАТ «Укргазвидобування».

Наразі обвинувальний акт скеровано до Антикорупційного суду для розгляду по суті.

Вищий антикорупційний суд України заочно арештував колишнього голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитра Вовка та заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського у рамках розслідування справи «Роттердам+».

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у Facebook.

«Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила апеляційну скаргу прокурора САП і обрала для колишніх голови НКРЕКП та заступника начальника управління енергоринку запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Таким чином, апеляційна палата ВАКС скасувала рішення суду першої інстанції, якими було відмовлено прокурорам САП та детективам НАБУ у задоволенні клопотань про обрання вказаним особам запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою у зв’язку з міжнародним розшуком», — йдеться у повідомленні.

Також у САП нагадують, що 18 вересня апеляційна палата видала дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишнього заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП. Аналогічне рішення по екс- голові НКРЕКП було прийнято у серпні 2019 року.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду справу відносно колишнього директора держпідприємства “Центргаз” ВАТ “Кіровоградгаз”, який обвинувачується у розтраті 8,6 млн грн.

Про це інформує пресслужба відомства.

“Спеціалізована антикорупційна прокуратура за результатами розслідування Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури та НАБУ до Вищого антикорупційного суду скерувала обвинувальний акт стосовно колишнього директора ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз», який обвинувачується у розтраті коштів вказаного підприємства, вчиненому групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у 2017 році директор ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз», перед своїм звільненням із займаної посади, уклав із одним із суб’єктів господарювання договір купівлі-продажу газу на умовах, які спричинили розтрату коштів очолюваного ним підприємства.

Зокрема, очільник держпідприємства створив штучну кредиторську заборгованість перед контрагентом, що стало підставою для стягнення з підприємства 8,6 млн грн передоплати за договором купівлі-продажу газу, як пені за невиконання договірних умов.

Раніше «Термінал» писав, детективи НАБУ спільно із управліннями Генпрокуратури України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури завершили розслідування факту розтрати 8,6 млн грн «Центргазу».

Лондонская компания Moston Properties Limited добилась взыскания с ПАО «Укргаздобыча» более 67 миллионов долга за поставленный в 2015 году колтюбинговый комплекс, что является предметом расследования НАБУ.

Решение о взыскании долга с украинской компании приняла судья Шевченковского районного суда города Киева Ирина Макаренко, сообщает «Слово и Дело».

Адвокат Артем Сидельников, что действовал в интересах Moston Properties Limited, просил признать и предоставить разрешение на принудительное исполнение окончательного арбитражного решения Лондонского международного арбитражного суда от 22 сентября 2017 года о взыскании с «Укргаздобычи» в пользу лондонской фирмы долга 67,56 млн грн по контракту о поставке в 2015 году колтюбингового комплекса. В указанную сумму входит основной долг в почти 64 млн грн, а также 3% годовых от основного долга и часть арбитражных расходов взыскателя, что в общем составляет более 3,5 млн грн.

В комментарии журналисту «Слова и Дела» в пресс-службе «Укргаздобычи» заявили, что не согласны с таким решением Шевченковского райсуда Киева и готовят апелляцию. Отметим, что параллельно Специализированная антикоррупционная прокуратура через суд пытается признать недействительным указанный контракт.

Как известно, детективы НАБУ проводят досудебное расследование в уголовном производстве по факту возможного злоупотребления служебным положением чиновниками «Укргаздобычи» во время организации закупки колтюбингового комплекса. По версии следствия, должностные лица «Укргаздобычи» организовали закупку таким образом, что компаниям-участникам было предоставлено лишь два дня на подачу документов. Из-за таких коротких сроков для участия в закупке были допущены лишь две компании: британская Moston Properties Limited и North Scale Enterprises Ltd из Сейшельских островов. Как считают в Бюро, обе компании опосредованно контроллировал один человек.

Победителем в результате была признана лондонская фирма Moston Properties Limited с ценовым предложением 5,85 млн долларов. В дальнейшем «Укргаздобыча» заключила контракт с лондонской фирмой, условия которого отличались от содержания предложения победителя процедуры закупки в части ухудшения условий оплаты контракта в интересах Moston Properties Limited. Всю сумму «Укргаздобыча» перечислила на счет компании в Альфа Банке на выполнение условий аккредитива. Позже, аккредитив был раскрыт на сумму 2,98 млн долларов и указанные средства были перечислены лондонской фирме. Оставшиеся сумма вернулась назад «Укргаздобыче», но Moston Properties Limited через суд пытается вернуть всю сумму.

Как установило следствие, указанный колтюбинговый комплекс был предназначен для использования на морских платформах, а не на континенте, где добывает газ «Укргаздобыча». К тому же, годом изготовления комплекса является 2013 год, из-за чего у следствия есть основания полагать, что указанное оборудование предназначалось для использования газодобывающей компанией «Черноморнефтегаз» в Крыму. В Бюро отметили, что «Черноморнефтегаз» в 2013 году проводил также процедуру закупки колтюбингового комплекса, однако у другой лондонской фирмы Muster Services LTD. Детектив добавил, что у Muster Services LTD и Moston Properties Limited одинаковый адрес регистрации, а их директором было одно и то же лицо – Георгина Папапетроу. «Черноморнефтегаз» закупил этот комплекс в 2013 году за 13,25 млн грн, но он не был поставлен компании из-за оккупации полуострова российскими войсками. В связи с чем в дальнейшем указанное оборудование было реализовано неустановленными лицами повторно «Укргаздобыче».

Также в НАБУ отметили, что из-за назначения указанного комплекса для использования на морских платформах «Укргаздобыча» была вынуждена закупить дополнительную технику на сумму в почти 24 млн грн, а именно автомобильную технику для его перемещения и шасси. По оценкам аудиторов Министерства экономического развития и торговли, в случае доплаты Укргаздобычей» оставшийся суммы лондонской фирме размер убытков, нанесенных предприятию от этой закупки без шасси может составить 2,57 млн дол. В МЭРТ добавили, что заключение такого контракта для «Укргаздобычи» было неэффективным, поскольку цена приобретения почти в два раза превышает цену установки с шасси. Кроме того, техническими требованиями на закупку не было предусмотрено наличие шасси, что дает основания считать о подготовке требований под колтюбинговую установку, которая принадлежала именно Moston Properties Limited.

Детектив подытожил, что поставленная лондонской компанией колтюбинговая установка не была пригодна для добычи газа на континенте и ее стоимость была завышена на сумму 2,57 млн дол. Также на доведение ее комплектации до такой, что позволяет ее использование «Укргаздобычей», необходимо дополнительно потратить 24 млн. грн. При таких обстоятельствах, противоправными действиями должностных лиц «Укргаздобычи» государственным интересам нанесены тяжелые последствия.

Напомним, НАБУ расследует возможное злоупотребление Кабмина при утверждении формулы «Дюссельдорф плюс» на закупку газа.

Ранее Бюро также взялось расследовать передачу из госсобственности около 100 гектаров земли.