8 серпня Іран заявив, що домовленість з Оманом щодо нового маршруту через Ормузьку протоку близька, але сама угода не означатиме автоматичного відновлення судноплавства. Через цей морський коридор у 2025 році пройшло 44,2 млн тонн LPG, або близько 30% світового морського експорту. Окремим невизначеним чинником стали запропоновані платежі за транзит: Іран добивається 5-7% вартості вантажу, Оман обговорює близько 3%, тоді як США виступають проти таких зборів.

Домовленості про маршрут недостатньо для відновлення руху

Іран та Оман станом на 8 серпня наблизилися до домовленості щодо нового маршруту судноплавства через Ормузьку протоку, проте Тегеран заявив, що цього недостатньо для повного відкриття водного шляху. Відновлення руху Іран пов’язує з додатковими політичними й санкційними умовами.

Днем раніше учасники ринку також не мали визначеності щодо практичного режиму проходження суден. Іран та Оман погоджували маршрут, але залишалися невирішеними умови його використання, страхування, санкційних платежів і прийнятності домовленості для США.

Для LPG ця невизначеність має прямий фізичний вимір. За даними Argus, у 2025 році через Ормузьку протоку пройшло 44,2 млн тонн скрапленого нафтового газу — приблизно 3,7 млн тонн на місяць, або 121 тис. тонн на добу. Це відповідало 30% світового морського експорту LPG.

Переговори додали новий ризик — можливу плату за прохід

7 серпня Reuters повідомив, що Іран домагається платежу в розмірі 5-7% вартості вантажів із суден, які використовуватимуть протоку. Оман обговорював ставку близько 3%, тоді як Вашингтон наполягав на проходженні без таких платежів.

Ці параметри не є остаточно погодженими тарифами. Так само немає підтвердження, що запропоновані ставки в такому вигляді застосовуватимуться безпосередньо до LPG-газовозів. Тому їх не можна включати до поточної вартості транспортування пропану чи бутану як установлену надбавку.

Однак сама поява такого механізму змінює структуру логістичного ризику: навіть після фізичного відкриття протоки ринок може зіткнутися не лише з воєнним страхуванням і дефіцитом газовозів, а й із додатковою платою за використання маршруту.

Попереднє блокування вже показало чутливість європейського LPG

Наслідки перебоїв в Ормузі не обмежуються Азією. Під час першої гострої фази кризи між 27 лютого та 18 березня європейський індикатор великовантажного пропану CIF Amsterdam-Rotterdam-Antwerp зріс на 64%, до $922,75 за тонну. Бутан CIF ARA за той самий період подорожчав на 69%, до $871,75 за тонну.

Argus пояснював цей механізм тим, що скорочення постачання з Близького Сходу змусило азійських покупців активніше конкурувати за американський LPG. У результаті частина американського ресурсу, який міг бути спрямований до Північно-Західної Європи, переорієнтовувалася на Азію.

«Термінал» раніше показував, що ціна LPG дедалі сильніше залежить від фрахту та доступності морських маршрутів. Для оцінки європейської ціни також залишається важливим індикатор пропану CIF ARA, який відображає вартість великої партії з доставкою до ключового північно-західноєвропейського вузла.

Отже, переговори 7-8 серпня ще не усунули головний логістичний ризик для LPG. Ринок отримав перспективу нового режиму судноплавства, але не підтвердження повного та безумовного відновлення проходу газовозів через Ормузьку протоку.

Джерела: Reuters, 7 серпня, Reuters, 8 серпня, Argus Media.

США стали найбільшим постачальником LPG до Індії: у липні їхня частка сягнула 73%

Головні тези: У липні Індія імпортувала зі США 896 тис. тонн LPG, що на 24% більше, ніж у червні, а частка американського ресурсу в загальному імпорті країни зросла до 73%. Загальний індійський імпорт LPG досяг 1,23 млн тонн — максимуму за чотири місяці. Переорієнтація Індії на США посилює конкуренцію за американський пропан, який одночасно є важливим ресурсом для європейського ринку.

Американська частка зросла з 12% до 73%

Індія у липні 2026 року імпортувала зі США 896 тис. тонн скрапленого нафтового газу — на 24% більше, ніж місяцем раніше, свідчать дані Kpler, оприлюднені 7 серпня. Частка США в індійському імпорті LPG становила 73% проти 12% у січні.

Зміна структури постачання відбулася одночасно зі скороченням потоків із Перської затоки. У липні ОАЕ поставили до Індії 102 тис. тонн LPG, що на 35% менше, ніж у червні. Постачання з Кувейту скоротилося на 43%, до 33 тис. тонн, Катар забезпечив 19 тис. тонн, а вантажів із Саудівської Аравії протягом місяця не було.

Для порівняння, у січні США поставили Індії 268 тис. тонн LPG, тоді як ОАЕ — 826 тис. тонн. Частка ОАЕ відтоді скоротилася з 37% до 8,2%, Катару — з 18,7% до 1,5%, а Кувейту — з 15% до 2,69%.

Індійський імпорт відновився до 1,23 млн тонн

Загальний імпорт LPG до Індії у липні зріс приблизно на 7% порівняно з червнем, до 1,23 млн тонн, і став найбільшим за останні чотири місяці. Крім США та традиційних постачальників Перської затоки, країна отримувала LPG з Ірану, Оману, Іраку, Аргентини й Алжиру.

За січень-липень США поставили Індії 3,6 млн тонн LPG. Сукупний обсяг з ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару та Кувейту за цей період залишався більшим — 5,3 млн тонн, тому йдеться передусім про перетворення США на найбільшого окремого постачальника та про різку зміну структури липневих потоків.

До воєнних перебоїв близько 90% імпортного LPG Індії надходило з держав Перської затоки через Ормузьку протоку, а імпорт загалом забезпечував майже 60% потреб країни. Державні індійські компанії вже мають контракт на закупівлю 2,2 млн тонн американського LPG у 2026 році.

Боротьба за американський пропан має значення для Європи

Переорієнтація такого великого покупця, як Індія, змінює не лише азійський баланс. Argus раніше зафіксував механізм, за якого скорочення близькосхідних потоків змусило азійських покупців активніше залучати американські вантажі, обмежуючи їхню доступність для європейських імпортерів.

Саме цей ризик «Термінал» аналізував у матеріалі про те, як ринок LPG став сильніше залежати від американського пропану. Пізніше зростання фрахту VLGC та обмеження Ормузу показали, що доступність LPG визначає не лише ціна ресурсу, а й вартість та фізична можливість його доставки.

Індійська диверсифікація тому створює стійкіший попит на трансатлантичні та транстихоокеанські перевезення LPG. Для європейського ринку це означає збереження конкуренції з Азією за гнучкі американські партії навіть у разі поступового відновлення постачання з Перської затоки.

Джерела: The Times of India, Argus Media.

За тиждень до 31 липня експорт пропану зі США зменшився з 2,114 млн до 1,921 млн барелів на добу. Одночасно спотова ціна пропану в Mont Belvieu до 3 серпня опустилася до $0,655 за галон — на 4,9% нижче за локальний максимум 29 липня. Скорочення експорту поки не свідчить про дефіцит, але зменшує обсяг американського ресурсу, доступного для балансування світового ринку LPG.

Тижневий експорт знизився на 193 тис. барелів на добу

США протягом тижня до 31 липня експортували в середньому 1,921 млн барелів пропану на добу. Тижнем раніше показник становив 2,114 млн барелів на добу. Отже, відвантаження скоротилися на 193 тис. барелів на добу, або на 9,1%. Дані оприлюднені Управлінням енергетичної інформації США 5 серпня.

Поточний рівень залишився вищим за 1,573 млн барелів на добу, зафіксовані в середині липня, але був значно нижчим за 2,616 млн барелів на добу на початку місяця. Такий діапазон підтверджує високу тижневу мінливість морського експорту: на показник впливають графіки завантаження газовозів, робота терміналів і дати відправлення великих партій.

Імпорт пропану та пропілену до США також зменшився — із 69 тис. до 62 тис. барелів на добу. Оскільки імпортний ряд EIA охоплює пропан разом із пропіленом, його не можна без додаткового коригування прямо віднімати від показника експорту пропану для розрахунку точного нетто-експорту. Американський пропан подешевшав після стрибка наприкінці липня

Спотова ціна пропану в Mont Belvieu, одному з головних центрів торгівлі та зберігання LPG у США, 3 серпня становила $0,655 за галон. 29 липня вона досягала $0,689 за галон, після чого знизилася на $0,034, або на 4,9%. Порівняно з 31 липня ціна зменшилася на $0,004 за галон. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Одночасне зниження ціни та експорту не дає підстав говорити про нестачу пропану на американському ринку. Навпаки, цінова динаміка вказує, що внутрішня пропозиція поки не зазнала тиску, достатнього для стійкого подорожчання ресурсу.

Водночас ціна в Mont Belvieu відображає вартість пропану в точці виробництва й торгівлі, а не повну вартість вантажу в Європі. До європейської ціни додаються фрахт спеціалізованого газовоза, портові витрати, страхування та премія за ризик маршруту. Наприкінці липня «Термінал» уже фіксував розходження між дешевшим американським ресурсом і дорожчою морською логістикою LPG.

Європейський ринок залишається залежним від ритмічності постачання зі США

США стали ключовим балансуючим постачальником пропану для Європи після скорочення російських потоків і перебудови логістики. Американські партії надходять не лише до великих терміналів регіону Amsterdam–Rotterdam–Antwerp, а й через балтійські хаби, звідки ресурс спрямовується до Польщі та інших країн Центральної і Східної Європи. Цю зміну структури постачання докладно розглянуто в матеріалі про заміщення російського LPG американським ресурсом.

Навесні S&P Global відзначало, що рекордний експорт зі США допоміг зберегти достатню пропозицію пропану в Європі, попри перебої з потоками через Ормузьку протоку. Тому падіння американських відвантажень за один тиждень є сигналом для моніторингу, але ще не означає зміни балансу: для такого висновку необхідне повторення тенденції протягом кількох звітних періодів.

Значення американського експорту посилюється через нестабільність близькосхідної логістики. Раніше скорочення руху через Ормузьку протоку підвищило залежність глобального ринку LPG від американського пропану. За таких умов для Європи важливими залишаються не тільки обсяг виробництва у США, а й безперервність роботи експортних терміналів та доступність флоту VLGC — великих газовозів для перевезення скрапленого нафтового газу.

Джерела: U.S. Energy Information Administration: Weekly Petroleum Status Report, U.S. Energy Information Administration: імпорт та експорт, U.S. Energy Information Administration: спотові ціни, S&P Global Energy.

У другому кварталі 2026 року експорт природних газових рідин через інфраструктуру Energy Transfer зріс на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року та встановив рекорд компанії. Окремо заплановане розширення термінала Nederland має додати 55 тис. барелів на добу експортної потужності для LPG. Збільшення американської інфраструктури важливе для європейського ринку, який дедалі більше залежить від імпортного пропану й бутану зі США.

Експортні обсяги встановили новий рекорд

Energy Transfer 4 серпня повідомила, що в другому кварталі 2026 року її експорт природних газових рідин, або NGL, зріс на 25% у річному вимірі. Компанія назвала цей показник новим квартальним рекордом.

NGL є ширшою групою продуктів, до якої входять пропан, бутан, етан та інші компоненти. Тому зростання на 25% не можна повністю прирівнювати до збільшення експорту LPG. Водночас мережа Energy Transfer охоплює фракціонування, зберігання та морське відвантаження пропану й бутану, а її розширення безпосередньо збільшує можливості американського ринку LPG.

Обсяги транспортування NGL у другому кварталі зросли на 13% і також досягли рекордного рівня. Фракціонування — розділення суміші природних газових рідин на окремі товарні компоненти — збільшилося на 3%.

Nederland отримає нову LPG-потужність і два причали

Energy Transfer підтвердила реалізацію розширення експортного термінала Nederland у Техасі. Проєкт має додати 55 тис. барелів на добу потужності для відвантаження LPG і 240 тис. барелів на добу для етану.

Компанія також розширить трубопровід між центром фракціонування Mont Belvieu і Nederland, збільшить холодильні потужності та побудує два додаткові причали для суден, що перевозять природні газові рідини. Введення об’єктів у роботу передбачене поетапно з 2028 року.

У другому кварталі Energy Transfer завершила модернізацію трубопроводу Lone Star Express, додавши понад 90 тис. барелів на добу пропускної здатності для NGL із Пермського басейну. Компанія також уклала довгострокові угоди на транспортування або фракціонування близько 300 тис. барелів на добу до 2030-х років.

Американський ресурс посилює роль у балансуванні ринку LPG

Розширення відбувається в період, коли експортні потоки LPG з Перської затоки залишаються вразливими до воєнних і транспортних обмежень. У результаті США стали головним гнучким джерелом додаткового пропану для міжнародного ринку.

Для Європи цей процес має окреме значення. Після припинення імпорту російського LPG європейські покупці збільшили залежність від американських вантажів. «Термінал» раніше аналізував, як США заміщують російський ресурс на європейському ринку LPG та чому обмеження Ормузької протоки посилюють конкуренцію Європи й Азії за американський пропан.

Збільшення потужності Nederland не дасть негайного ефекту, оскільки проєкт почне працювати не раніше 2028 року. Проте рекордне зростання поточних відвантажень показує, що наявна американська інфраструктура вже працює з підвищеним експортним навантаженням.

Джерела: Energy Transfer: результати другого кварталу 2026 року, Energy Transfer: розширення термінала Nederland.

Ормузький маршрут працює на частині довоєнної пропускної здатності

Судноплавство через Ормузьку протоку на початку серпня залишалося різко обмеженим. Через маршрут проходило близько 10 суден на добу, тоді як до початку воєнної ескалації середній показник становив приблизно 60 суден.

Для LPG це особливо важливо, оскільки пропан і бутан перевозять спеціалізованими газовозами. На відміну від частини потоків сирої нафти, ці вантажі не можна швидко перенаправити альтернативними трубопроводами в обхід протоки.

Скорочення близькосхідних відвантажень збільшило попит на постачання з американських терміналів. За оцінкою, наведеною Investor’s Business Daily 4 серпня, частка США у світовому морському ринку LPG піднялася приблизно до 50%.

Довші маршрути збільшують попит на газовози

Перехід азійських покупців із близькосхідного на американський ресурс змінює не лише джерело LPG, а й відстань перевезення. Для доставки пропану з узбережжя Мексиканської затоки до Азії судно має пройти значно довший маршрут, ніж під час постачання із Саудівської Аравії, Катару або Об’єднаних Арабських Еміратів.

Це збільшує тонно-милі — показник транспортної роботи, що враховує одночасно обсяг вантажу й відстань. Один газовоз довше залишається зайнятим у рейсі, через що для перевезення того самого місячного обсягу LPG потрібна більша кількість суден.

Dorian LPG, яка експлуатує великі газовози класу VLGC, стала одним із бенефіціарів підвищеного попиту на далекі перевезення. VLGC перевозять великі партії пропану й бутану та є основним типом суден на маршрутах між США й Азією.

Європа конкурує з Азією за ті самі американські партії

Європейський ринок залишався краще забезпеченим, ніж азійський, завдяки імпорту зі США та внутрішнім потокам із Північної Європи. Проте підвищення азійського попиту змінює напрямок гнучких американських вантажів.

Коли ціна LPG в Азії разом із премією за дефіцит перевищує європейський рівень і компенсує дорожчий фрахт, трейдери отримують стимул відправляти більше пропану через Тихий океан. У такій ситуації Європа або отримує менше американського ресурсу, або має підвищувати ціну його залучення.

Цей механізм уже проявлявся наприкінці липня, коли дешевший американський пропан поєднувався з подорожчанням фрахту VLGC. Структурну залежність Європи від нових маршрутів після відмови від російського ресурсу «Термінал» розглядав у матеріалі про зміну європейського імпорту LPG у 2026 році.

Тому висока частка США не означає автоматичного здешевлення LPG. Кінцева ціна доставленої партії залежить від доступності експортного термінала, ставки фрахту, тривалості рейсу, страхування та конкуренції між регіонами.

Джерела: Investor’s Business Daily, S&P Global Energy.

Менша кількість вантажів на ринку LPG знизила фрахтові індикатори на ключових маршрутах з американського напрямку.

Балтійська біржа у тижневому огляді морських ринків повідомила, що ринок LPG був спокійнішим: фіксувалося менше угод і менше нових вантажів. На цьому тлі фрахтові ставки на атлантичних маршрутах знизилися, а ринкові настрої послабилися. Для європейського ринку LPG важливим є те, що зниження торкнулося маршруту Houston–Flushing, який у звіті використано як один із балтійських індикаторів перевезень LPG.

Ставки на маршруті Houston–Flushing знизилися

За даними звіту, ставка BLPG2 Houston–Flushing за тиждень знизилася на $4,00 і становила $161,00. Еквівалент доходності рейсу TCE на цьому напрямі скоротився на $4 818 — до $186 798 на добу. Baltic Exchange пояснила це обмеженою активністю протягом тижня, що поступово тиснуло на ставки.

Для європейського ринку цей індикатор важливий як показник вартості морської логістики LPG на атлантичному напрямі. У доставленій ціні імпортного ресурсу фрахт є окремою складовою витрат, тому зміна ставок безпосередньо впливає на оцінку логістичних премій у торговельних формулах і короткострокових закупівлях.

Houston–Chiba просів сильніше серед атлантичних оцінок

Ще помітнішим було зниження на маршруті BLPG3 Houston–Chiba: ставка впала на $26,00 — до $269,00, а TCE зменшився на $19 857 — до $156 417 на добу. У звіті зазначено, що цей маршрут показав більший спад серед двох атлантичних оцінок через нижчий попит на вантажі та спокійніші ринкові умови.

На маршруті BLPG1 Ras Tanura–Chiba ставка становила $213,00, а TCE закрився на рівні $202 464 на добу. Усі показники в огляді наведено у доларах США. TCE, або time charter equivalent, використовується у фрахтовому ринку як денний еквівалент доходності рейсу і дає змогу порівнювати зміну кон’юнктури між різними маршрутами.

Звіт не вказує на дефіцит LPG або різке зростання вартості доставки. Навпаки, у ньому зафіксовано зниження ставок унаслідок спокійнішої активності та меншої кількості свіжих вантажів. Водночас Baltic Exchange не подає прогнозу щодо подальшого руху ставок і не пов’язує наведені зміни з конкретними рішеннями урядів або виробників.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Business Times / Baltic Exchange.

Європейська комісія 30 липня 2026 року оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на моторне пальне. Для LPG як моторного пального середня ціна з податками в ЄС становила 848,92 євро за 1000 л, а в єврозоні — 881,15 євро за 1000 л.

Офіційна статистика ЄС показала значний розрив між країнами за цінами LPG та податковими ставками

Оновлений бюлетень Європейської комісії містить порівнянні дані щодо цін на нафтопродукти з податками, без податків, а також окремі таблиці щодо податків і динаміки цін.  Середній показник для ЄС-27 становив 848,92 євро за 1000 л, для єврозони — 881,15 євро за 1000 л.

Найвищі й найнижчі ціни LPG

Серед країн, які подали дані щодо LPG, найвищі ціни з податками зафіксовано в Німеччині — 1092,75 євро за 1000 л, Іспанії — 1052,12 євро за 1000 л і Франції — 1007,90 євро за 1000 л. Найнижчі значення були в Болгарії — 629,10 євро за 1000 л, Польщі — 711,64 євро за 1000 л, Хорватії — 735,00 євро за 1000 л, Люксембурзі — 740,00 євро за 1000 л і Литві — 749,64 євро за 1000 л.

Кінцева ціна автогазу в Європі формується не лише через базову вартість ресурсу, а й через різні моделі оподаткування, національні ставки ПДВ та акцизів. У бюлетені також наведено ставки ПДВ для LPG: 8% у Люксембурзі, 19% у Німеччині, 20% у Болгарії та Франції, 21% у Бельгії, Чехії, Литві, Латвії, Нідерландах і Румунії, 22% в Естонії, Італії та Словенії, 23% у Польщі, Португалії та Словаччині, 25% у Хорватії та Данії, 27% в Угорщині.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Індійські державні нафтопереробні компанії готують тендери на імпорт скрапленого нафтового газу зі США у 2027 році. За даними Reuters, Індія прагне зменшити залежність від Близького Сходу після перебоїв через Ормузьку протоку та може закуповувати у США до чверті свого імпорту LPG.

Зміна структури індійського імпорту посилює значення США як джерела LPG для глобального ринку

Reuters 28 липня повідомило з посиланням на три джерела, що Індія планує у 2027 році купувати у США до чверті свого імпорту LPG. Йдеться про скраплений нафтовий газ, який в Індії широко використовується як паливо для домогосподарств.

Джерела агентства повідомили, що державні компанії Indian Oil Corp, Bharat Petroleum Corp і Hindustan Petroleum Corp протягом одного-двох місяців мають оголосити тендери на закупівлю американського LPG на 2027 рік. Індійська делегація, за даними Reuters, імовірно відвідає США наступного місяця.

Матеріал прямо пов’язує зміну імпортної стратегії з перебоями в Ормузькій протоці. За даними Reuters, на початку 2026 року Індія пережила найгірший дефіцит LPG після того, як війна між США та Іраном і закриття Ормузької протоки порушили постачання. Уряд був змушений застосувати надзвичайні заходи та переорієнтувати частину нафтохімічної сировини з промисловості на домогосподарства.

У 2025 році Індія придбала близько 90% із 21,85 млн тонн імпорту LPG на Близькому Сході. Імпорт забезпечував приблизно 66% внутрішнього споживання LPG. За даними Reuters, імпорт LPG зі США до Індії у червні вперше перевищив 1 млн тонн, а річний обсяг у 2026 році може перевищити початкову контрактну ціль у 2,2 млн тонн.

У січні-червні 2026 року споживання LPG в Індії знизилося майже на 8% у річному вимірі — до 14,7 млн тонн. Імпорт за цей період скоротився приблизно на 28% — до майже 7,5 млн тонн. За даними Reuters, споживання у 2026 році очікується на рівні 30 млн тонн через обмежене постачання, а у 2027 році імпорт може зрости приблизно до 20 млн тонн на тлі відновлення попиту до близько 31 млн тонн.

Для європейського ринку LPG ця новина важлива як індикатор перерозподілу глобальних потоків скрапленого газу. Reuters фіксує, що великий азійський імпортер переорієнтовується на американський ресурс після логістичного шоку в Ормузькій протоці. Це не є прямим прогнозом для Європи або України, але показує, що безпека маршрутів і диверсифікація джерел залишаються ключовими чинниками ринку LPG.

Молодший міністр нафти Індії Суреш Гопі заявив парламенту:

«Диверсифікація імпорту LPG здійснюється для забезпечення безпеки постачання та зменшення ризиків, що виникають через регіональні перебої або геополітичні події».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ставка перевезення LPG маршрутом Х’юстон — Флашинг зросла за тиждень на $31,25, до $163,25 за тонну. Розрахунковий добовий дохід судна на цьому напрямку піднявся на $43 223, до $189 338. Подорожчання спричинили розширення цінового арбітражу, збільшення кількості вантажів і посилення попиту на великі газовози VLGC.

Атлантичний маршрут LPG до Європи різко подорожчав

Балтійська біржа 24 липня зафіксувала різке зміцнення ринку морських перевезень скрапленого нафтового газу. Індекс BLPG2 для маршруту Х’юстон — Флашинг, який відображає доставку LPG з узбережжя Мексиканської затоки США до Північно-Західної Європи, досяг $163,25 за тонну.

За тиждень ставка зросла на $31,25 за тонну. Еквівалентний дохід за тайм-чартером, або TCE, піднявся на $43 223 — до $189 338 на добу. TCE показує орієнтовний добовий дохід судновласника після врахування основних рейсових витрат і дає змогу порівнювати економіку різних маршрутів.

Для європейських покупців це означає збільшення транспортної складової вартості американського пропану й бутану. Підвищення фрахту не обов’язково в такому самому розмірі переходить у кінцеву ціну LPG, але звужує можливості трейдерів залучати віддалений ресурс без підвищення ціни постачання.

Азійський напрямок посилив конкуренцію за американські вантажі

Найбільше за тиждень зріс індекс BLPG3 для маршруту Х’юстон — Тіба. Ставка піднялася на $45,50, до $292,17 за тонну, а TCE — на $33 938, до $175 512 на добу. Балтійська біржа пов’язала рух із поліпшенням економіки постачання американського LPG на схід і розширенням арбітражу.

Арбітраж у цьому випадку означає різницю між цінами LPG у регіонах, достатню для покриття витрат на транспортування та отримання торговельної маржі. Коли постачання зі США до Азії стає вигіднішим, вантажовласники активніше бронюють VLGC — дуже великі газовози, призначені переважно для далеких перевезень пропану й бутану.

Зростання азійського попиту на американські партії має подвійний наслідок для Європи. Воно скорочує кількість вільних суден в Атлантичному басейні та посилює конкуренцію за пропан зі США. Раніше «Термінал» повідомляв, що обмеження руху через Ормузьку протоку посилило залежність світового ринку LPG від американського ресурсу.

Європейська залежність від США підсилює значення фрахту

Ринок Північно-Західної Європи став чутливішим до атлантичної логістики після скорочення російського ресурсу. У новій конфігурації постачання імпорт зі США заміщує російський LPG, а доступність портових потужностей і газовозів дедалі сильніше впливає на фактичну вартість товару.

Для України канал впливу проходить через європейський ринок, оскільки імпортні потоки надходять через західний кордон і залежать від вартості ресурсу в Польщі, країнах Балтії та інших європейських центрах постачання. Водночас джерела за 24 липня не наводять конкретної зміни українських котирувань, тому прямий розмір перенесення дорожчого морського фрахту на український ринок поки не визначений.

Поточне підвищення ставок відрізняється від ситуації 17 липня, коли ринок уже зростав через активні фіксації вантажів і скорочення кількості доступних суден. За тиждень логістичне напруження посилилося: вищий арбітраж створив додатковий попит на VLGC, а американський ресурс одночасно став привабливішим і для Європи, і для Азії.

Джерела: Baltic Exchange shipping update, Baltic Exchange: Gas report — Week 29.

Індійський уряд у липні компенсує понад ₹500 різниці на кожному побутовому балоні LPG масою 14,2 кг, а в червні цей показник перевищував ₹700. Розрахункова ринкова ціна балона у червні досягла ₹1 695 через підвищення міжнародного індикатора Saudi CP до $796 за тонну, проте роздрібну ціну в Делі зберегли на рівні ₹942. Одночасно країна збільшила внутрішнє виробництво LPG із 34 до 54 тис. тонн на добу, щоб компенсувати перебої з імпортом через Ормузьку протоку.

Міжнародна ціна LPG не була повністю перенесена на споживачів

Міністерство нафти й природного газу Індії 23 липня повідомило парламенту, що фактичні витрати на забезпечення населення LPG значно перевищують регульовану роздрібну ціну. У червні некомпенсована частина вартості, яку беруть на себе державні нафтозбутові компанії та бюджет, перевищувала ₹700 на один балон масою 14,2 кг. У липні цей розрив залишається більшим за ₹500.

Стандартний побутовий балон у Делі продається за ₹942. Учасники програми Pradhan Mantri Ujjwala Yojana, яка охоплює понад 105 млн домогосподарств, додатково отримують цільову виплату ₹300 і фактично сплачують ₹642.

Без державного стримування ціни балон у червні коштував би ₹1 695. Отже, регульована роздрібна ціна була на ₹753, або приблизно на 44%, нижчою за розрахункову ринкову вартість.

Saudi CP піднявся до $796 за тонну

Головним зовнішнім чинником стала зміна Saudi Contract Price — щомісячного контрактного індикатора Saudi Aramco для пропану й бутану, який використовується у ціноутворенні імпортного LPG. Середній показник становив $780 за тонну у квітні та травні, а в червні піднявся до $796 за тонну без урахування премії.

Ця динаміка передувала різкому липневому перегляду офіційних цін Saudi Aramco. Раніше «Термінал» повідомляв, що липнева ціна пропану була знижена до $580 за тонну, а бутану — до $600 за тонну. Проте нижчі липневі котирування не одразу усувають збитки, накопичені під час весняного порушення постачання.

Імпортний ризик компенсували додатковим виробництвом

До загострення на Близькому Сході Індія імпортувала близько 60% необхідного LPG. Майже 90% цих вантажів проходили через Ормузьку протоку, тому обмеження судноплавства створило прямий ризик для забезпечення побутових споживачів.

Уряд відповів збільшенням внутрішнього випуску LPG із 34 до 54 тис. тонн на добу, диверсифікацією джерел імпорту, перерозподілом запасів між регіонами та пріоритетним забезпеченням домогосподарств. Із березня до червня споживачам доставили понад 560 млн побутових балонів, зокрема більш як 120 млн балонів учасникам програми Ujjwala.

Накопичена некомпенсована різниця державних нафтозбутових компаній на продажу побутового LPG станом на 30 червня перевищила ₹510 млрд. Таким чином, механізм захистив споживачів від миттєвого перенесення міжнародного цінового шоку, але переніс фінансове навантаження на державні компанії та бюджет.

Залежність Індії від маршруту через Ормуз є частиною ширшої перебудови глобальних потоків. Скорочення трафіку через протоку посилило конкуренцію за американський пропан, який одночасно потрібен азійським та європейським покупцям.

Джерела: ET EnergyWorld.