Міністерство енергетики оголошує про опублікування проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо введення тимчасової адміністрації у разі загрози порушення безпеки постачання електричної енергії».

Повідомляє Міненерго.

Метою документу є визначення дієвого механізму забезпечення можливості введення тимчасової адміністрації до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в енергетичній сфері, в разі загрози порушення безпеки постачання електричної енергії та/або порушення такими суб’єктами ліцензійних вимог провадження господарської діяльності.

Проєкт закону розроблений на виконання Плану організації виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загрози в енергетичній сфері».

Читайте у Терміналі: У Міненерго оцінили потенціал видобування вуглеводнів.

На громадське обговорення винесено законопроєкт «Про реформування вугільної галузі», розроблений Міністерством енергетики.

Повідомляє Міненерго.

Документ визначає комплекс соціально-економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та фінансове оздоровлення державних вугледобувних підприємств, зокрема, із залученням приватних інвестицій для оновлення основних матеріально-технічних фондів та нарощення економічно доцільного видобутку вітчизняного вугілля.

Зокрема, законопроєкт пропонує запровадити механізм, що дозволить вугледобувним підприємствам погасити заборгованість з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з обов’язкових платежів до Пенсійного фонду. Також законопроєкт передбачає внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства з метою недопущення банкрутства державних вугледобувних підприємств.

Раніше Термінал писав, що Україна використає німецький досвід трансформації вугільних регіонів.

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №4578-1 про внесення змін до низки законів щодо деяких питань приєднання до газотранспортної або газорозподільчої системи, спрямований на спрощення таких приєднань.

Відповідне рішення Рада прийняла на позачерговому засіданні в четвер 284 голосами.

Співавтор законопрокту і глава газового енергокомітету Андрій Жупанін (фракція «Слуга народу»), представляючи документ, зазначив, що він був розроблений за участю всіх зацікавлених сторін газового ринку.

Нардеп зазначив, що законопроєкт враховує більшість прогресивних норм законопроєкту №4578, поданого Кабміном, але пропонує більш дієвий підхід до механізму спрощення приєднань і містить ряд принципових відмінностей.

«Пропонується скасувати обов’язковий поділ приєднань на стандартне і нестандартне, спростити приєднання і доступ до мереж, зменшити кількість підстав для відмови в приєднанні», – зазначив Жупанін.

Крім цього, законопроєкт пропонує чітко визначає права замовників будівництва або власників об’єктів в питаннях приєднання до газових мереж. Також законопроєктом передбачається підхід до визначення вартості приєднань, виходячи з потужності та відстані від його місцезнаходження.

Читайте в «Терміналі», у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг сформовано 6 робочих груп.

Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус (фракція «Слуга народу») ініціював законопроєкт про обмеження імпорту електроенергії з Російської Федерації.

Відповідний проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо заходів з посилення енергонезалежності України №5208 оприлюднено на сайті Верховної Ради.
«Тимчасово, до 31 грудня 2021 року Регулятор має повноваження обмежувати доступну пропускну здатність, розподіляється на добових і місячних аукціонах на 2021 рік у частині міждержавних перетинів між Україною та державою, визнаною Верховною Радою країною-агресором», — йдеться в законопроєкті.
Регулятор також має право анулювати результати річного аукціону з розподілу пропускної спроможності на 2020-2021 роки в частині перетинів з РФ.

Раніше «Термінал» писав, Україна потребує імпорту електроенергії, оскільки вітчизняна генерація в умовах значного зниження температури в лютому не може забезпечити споживачів ресурсом на необхідному рівні. Це пов’язано з недостатнім запасами вугілля на складах теплоелектростанцій, складовими 44% мінімальних гарантованих запасів і 21% показника минулого року, вважає глава комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.

Законопроект про укрупнення газорозподільних компаній Кабінет Міністрів направить до Верховної Ради найближчим часом, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Facebook у понеділок.

Передає Інтерфакс-Україна.

«Уряд розробляє законопроект про укрупнення газзбутів, що дасть змогу зняти питання захмарних платежів за розподіл газу (так звану абонплату). Плануємо його схвалити вже найближчим часом і подати до Верховної Ради», — написав Шмигаль.

Раніше народний депутат Роксолана Підласа (фракція «Слуга народу») заявила про намір направити на розгляд парламенту законопроект, який встановлював би умовою роботи газорозподільних компаній на ринку наявність мінімум 100 тис. абонентів.

Читайте у Терміналі: Уряд планує компенсувати подорожчання електроенергії деяким споживачам.

Законопроєкт щодо розвитку високоефективної когенерації, розроблений Міністерством енергетики та Держенергоефективності, схвалено сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів.

Інформує Міненерго.

Створення умов для розвитку в Україні високоефективної когенерації відповідно до Директив 2004/8/ЄС та 2012/27/ЄС забезпечить підвищення ефективності використання палива та зменшення споживання природного газу в суспільному виробництві.

Проєктом закону передбачено віднесення до принципів державної політики у сфері використання когенераційних установок сприяння перебудові чинних теплогенеруючих об’єктів у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Передбачається й економічне стимулювання використання високоефективних когенераційних установок на підприємствах.

Також проєктом закону пропонується:

• введення термінології в сфері використання високоефективної когенерації відповідно до директив ЄС;
• проведення комплексної оцінки застосування високоефективної когенерації (оновлюється кожні 5 років);
• проведення аналізу витрат і вигід потенціалу високоефективної когенерації для теплогенеруючих об’єктів > 20 МВт;
• встановлення кваліфікаційних показників, яким мають відповідати високоефективні когенераційні установки;
• надання гарантії походження електричної енергії, яка вироблена високоефективною когенерацією.

Раніше Термінал писав, що Міненерго провело консультації із представниками Енергетичного співтовариства та ЄБРР щодо оптимізації управління об’єктами ПЕК.

• запроваджуються публічні договори про надання комунальних послуг;
• відбудеться одномоментний перехід на нові договори про надання комунальних послуг;
• встановлюється дієвий механізм обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж;
• удосконалюється механізм визначення виконавця послуги поводження з побутовими відходами;
• удосконалюється механізм списання багатоквартирних будинків з балансу;
• органам місцевого самоврядування надається право проведення конкурсу на визначення управителя багатоквартирного будинку, додатково до уже передбачених випадків;
• відтерміновуються на два роки штрафні санкції за відсутність приладів будинкового обліку послуг тепло- та водопостачання, які повинні встановити надавачі послуг;
• вирішуються і  низка інших проблемних питань сфери ЖКГ.

Раніше «Термінал» писав, в Україні борг населення за комунальні послуги перевалив за 29 мільярдів гривень, і це ще без врахування несплат за електрику та газ. Тож депутати придумали законопроект, який покликаний боротися з боржниками.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження державного фонду декарбонізації (реєстр № 4347).

Автор проєкту – член комітету з питань енергетики та ЖКП, народний депутат Юрій Камельчук, який підтримав відповідну ініціативу Міністерства енергетики.
Джерелом наповнення Фонду передбачено податок на викиди двоокису вуглецю. Планується збільшення цього податку з 10 до 30 грн/тонна.
50% податку спрямовуватиметься до загального фонду Держбюджету, де буде розподілятися на заходи з захисту довкілля; 50% – до Фонду декарбонізації.
Кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2. Наразі розглядаються сім напрямків:

• Екомодернізація підприємств, в тому числі, генеруючих;
• Модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення;
• Здешевлення проектів із утилізації (переробки) побутових відходів;
• Електробуси для громадського транспорту;
• Стимулювання використання електрокарів населенням;
• Заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері;
• Стимулювання виробництва та використання біоетанолу, біогазу.

Проте цей список не є вичерпним і може бути доповненим.
Створення Фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб’єкту. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду.
За такого варіанту процес адміністрування не потребуватиме додаткових витрат та здійснюється чинними державними інституціями. Нагадаємо, в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець представила ініціативу щодо впровадження Фонду декарбонізації, яку було розроблено Міненерго за підтримки Українсько-Данського енергетичного центру та Держенергоефективності.

«Фонд Декарбонізації стане кроком із зменшення вуглецевого сліду української продукції, що також надасть можливість позбутися додаткового мита – так званого «вуглецевого тарифу», який може бути запроваджений вже наступного року. Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства із країнами ЄС в сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди, до реалізації цілей якої ми прагнемо долучитися», – наголосила Ольга Буславець під час онлайн-зустрічі з парламентарями 2 листопада.

Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією розроблено законопроєкт, який передбачає звільнення підприємств, що виробляють енергію з біопалива, від сплати податку за викиди СО2.

Повідомляє Держенергоефективності.

На сьогодні підприємства, які генерують енергію та спалюють біопаливо, є платниками податку за СО2. Але це не відповідає світовій практиці, оскільки біопаливо вважається СО2-нейтральним паливом, адже при його спалюванні утворюється стільки двоокису вуглецю, скільки було поглинуто рослинами під час росту. На цьому наголосив Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха.

Тому прийняття розробленого законопроєкту сприятиме:

• збільшенню потужностей, що виробляють енергію з біопалива;
• зниженню цін на енергію з біомаси;
• залученню іноземних та вітчизняних інвестицій у сферу виробництва енергії з відновлюваних джерел;
• збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів, створенню додаткових робочих місць;
• приведенню законодавства до загальноприйнятих світових практик, виконанню міжнародних зобов’язань, цілей щодо забезпечення сталого розвитку.

Раніше Термінал писав, що у Міненерго розробили пакет законопроектів для розвитку біоенергетики та заміщення газу.

Міненерго та Держенергоефективності спільно із Біоенергетичною асоціацією України розроблено законопроєкт щодо розвитку прозорого ринку торгівлі твердим біопаливом в Україні.

Інформує Міненерго.

Зокрема, законопроєктом передбачається:

• створення ринкового механізму торгівлі біопаливом — СЕТ;
• покладення обов’язку поступово здійснювати торгівлю біопаливом через СЕТ на визначених суб’єктів господарювання;
• затвердження вимог до якості біопалива, яке реалізовується через СЕТ;
• введення адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо здійснення торгівлі твердим біопаливом.

Наголошується, що впровадження єдиного прозорого ринку торгівлі біопаливом дасть можливість використати значний потенціал вітчизняної біоенергетики для зменшення імпортозалежності країни.

Йдеться про те, що Україна має значні ресурси для забезпечення заміщення природного газу місцевим біопаливом, зокрема, цей потенціал становить завдяки:

• енергетичним культурам — ≈ 20 млрд куб. м;
• відходам сільського господарства — ≈ 9,3 млрд куб. м.

Читайте у «Терміналі»: Держенергоефективності ініціювало законопроєкт про енергетичні рослини.

]]>

Міненерго та Держенергоефективності спільно із Біоенергетичною асоціацією України розроблено законопроєкт щодо розвитку прозорого ринку торгівлі твердим біопаливом в Україні.

Інформує Міненерго.

Зокрема, законопроєктом передбачається:

• створення ринкового механізму торгівлі біопаливом — СЕТ;
• покладення обов’язку поступово здійснювати торгівлю біопаливом через СЕТ на визначених суб’єктів господарювання;
• затвердження вимог до якості біопалива, яке реалізовується через СЕТ;
• введення адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо здійснення торгівлі твердим біопаливом.

Наголошується, що впровадження єдиного прозорого ринку торгівлі біопаливом дасть можливість використати значний потенціал вітчизняної біоенергетики для зменшення імпортозалежності країни.

Йдеться про те, що Україна має значні ресурси для забезпечення заміщення природного газу місцевим біопаливом, зокрема, цей потенціал становить завдяки:

• енергетичним культурам — ≈ 20 млрд куб. м;
• відходам сільського господарства — ≈ 9,3 млрд куб. м.

Читайте у «Терміналі»: Держенергоефективності ініціювало законопроєкт про енергетичні рослини.

]]> https://oilreview.kiev.ua/2020/09/03/minenergo-ta-derzhenergoefektivnosti-rozrobleno-zakonoproyekt-shhodo-zaprovadzhennya-prozorogo-rinku-torgivli-tverdim-biopalivom/feed/ 0