Верховний суд Індії відхилив петицію проти впровадження урядового плану обов’язкового використання 20% етанольного пального (E20) на території країни. Рішення має значний вплив на паливний ринок, автомобільну галузь та аграрний сектор.

Впровадження E20: виклики й перспективи

Карта енергетичних змін Індії

Передумови

• 2021 рік — уряд встановив ціль запровадження 20% етанольного пального (E20) у транспорті.
• 90 000 автозаправок по країні вже реалізують виключно E20.
• Основна сировина для етанолу — цукрова тростина, що напряму впливає на доходи фермерів.

Судове рішення

• Петиція, подана у серпні 2025 року, вимагала зберегти вибір споживачів — купівлю пального без домішок.
• Суд 1 вересня 2025 року відхилив оскарження.
• Генеральний прокурор Індії Р. Венкатарамані наголосив: рішення уряду було «добре продуманим» та спрямованим на підтримку аграріїв.

Реакція ринку

• Автовиробники спершу заявляли, що E20 може бути несумісним зі старими авто, проте згодом відмовилися від цієї позиції.
• Паливні рітейлери та асоціації підтримали заяву про безпечність пального.
• Зниження пробігу — головний недолік E20 для старих авто, однак ризиків для безпеки не виявлено.

«E20 пальне у старих автомобілях знижує пробіг, але не становить ризику для безпеки», — П.К. Банерджі, виконавчий директор Товариства індійських автовиробників (SIAM).

Висновки

• Відмова від традиційного бензину означає структурну перебудову ринку з орієнтацією на відновлювані джерела.
• Фермери отримають додатковий попит на цукрову тростину, що стимулює агросектор.
• Споживачі зіштовхнуться з підвищенням витрат через зменшення економії пального, що може вплинути на обсяги споживання.
• У середньостроковій перспективі крок зменшує залежність від імпорту нафти, а отже — підвищує енергетичну безпеку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Господарський суд міста Києва відмовив ТОВ «Прикарпатзахідтранс» у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення Антимонопольного комітету України, щодо надання дозволу на набуття контролю над частиною нафтопродуктоводу «Самара-Західний напрямок».

Нагадаємо, це рішення стосувалося надання дозволу АТ «Укртранснафта» на одержання в управління активів – єдиного майнового комплексу, що складається із частини магістрального нафтопродуктоводу «Самара-Західний напрямок».

Надавачем прав управління було Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Під час розгляду справи, Комітет встановив, що ринок послуг із транспортування нафти й нафтопродуктів трубопроводами знаходиться у стані природної монополії, а в результаті  даної концентрації змінюється лише суб’єкт господарювання, що управлятиме відповідними активами. Відтак концентрація не змінить структуру ринку.

Також Комітетом встановлено, що група Нафтогаз для оптової реалізації дизельного пального планує використовувати до 30 % від потенційної потужності трубопроводу, а після концентрації її потенційна частка на відповідному ринку не перевищить 12 % від загального обсягу цієї продукції.

Зважаючи на вищевказані обставини Комітет визначив, що заявлена концентрація не призведе до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України та 11 червня 2021 року надав відповідний дозвіл.

Шостий апеляційний адмінсуд скасував постанову Окружного адмінсуду Києва про припинення дії припису Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) до Кабміну про розірвання контракту з головою правління НАК «Нафтогаз України» Юрієм Вітренком.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

У приписі НАЗК вимагало від уряду вирішити питання про припинення терміну дії контракту з Вітренком, оскільки його призначення проходило з порушенням Закону «Про запобігання корупції».

НАЗК направило в Кабмін листа, в якому пояснило конкретний механізм для виконання припису.

Для цього необхідно скликати засідання уряду й ініціювати розгляд двох питань.

Перше: скасування, як незаконних, пунктів 8 і 9 розпорядження Уряду №370-р. Скасування п. 9 вимагається лише в частині підписання контракту з головою правління НАК «Нафтогаз України», оскільки саме його укладення здійснено з порушенням ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції».

Друге: припинення дії контракту з головою правління «Нафтогазу» як незаконного.

«У зв’язку з рішенням суду припис НАЗК до Кабміну щодо незаконного призначення голови правління НАК «Нафтогаз України» підлягає виконанню», – підсумував голова НАЗК Олександр Новіков.

Раніше «Термінал» писав, 4 серпня відбудеться підготовче засідання у справі за позовом Юрія Вітренка до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визнання протиправним та скасування припису Нацагенства від 1 липня.

27 липня 2021 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить арештувати належний державі в особі Фонду державного майна України пакет акцій, що становить 78,289% статутного капіталу ПАТ «Центренерго».

Про це пише пресслужба Господарського суду міста Києва.

Наказом Фонду державного майна України №1275 від 23.07.2021 р. визначено, що приватизація ПАТ «Центренерго» повинна відбутися з серпня по грудень 2021 року.

На думку заявника, можливий продаж пакету акцій іншій особі порушить його права.

Наразі судом вирішується питання наявності правових підстав вжиття заходів забезпечення позову.

«Термінал» писав, Фонд державного майна  видав наказ про приватизацію енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго».

4 серпня відбудеться підготовче засідання у справі за позовом Юрія Вітренка до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визнання протиправним та скасування припису Нацагенства від 1 липня.

Про це повідомляє сайт Окружного адміністративного суду м. Києва.

Нагадаємо, напередодні суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав проведення підготовчого засідання у даній справі.

5 липня Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив заяву про забезпечення позову, що надійшла до суду від Юрія Вітренка, а саме: суд  зупинив дію Припису НАЗК, що датований 1 липня,  до набрання законної сили рішення у справі.

Читайте в «Терміналі», Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про припинення контракту між НАК «Нафтогаз України» та головою правління товариства Юрієм Вітренком.

Через рішення судів, якими учасники ринку електроенергії оскаржують рішення НКРЕКП, оператор енергосистеми України НЕК «Укренерго» недоотримав 2,23 млрд грн.

Про це пише пресслужба Укренерго.

«Оскарження в суді постанов НКРЕКП, якими встановлювалися тарифи на передачу і диспетчеризацію в II півріччі 2019 року призвело до недоотримання коштів НЕК «Укренерго» у розмірі майже 427 млн грн. Також низка компаній оскаржують необхідність сплати тарифу на передачу електроенергії при здійсненні експортних операцій. Внаслідок прийнятих судами рішень НЕК «Укренерго» недоотримало 231 млн грн. Зважаючи на створений прецедент, інші компанії-експортери теж відмовляються сплачувати за послуги передачі під час експорту. Загалом їхня заборгованість перед НЕК «Укренерго» складає близько 2,23 млрд грн», — йдеться в повідомленні.

Крім того, судами різних інстанцій ухвалюються рішення про надання можливості певним учасникам ринку не оплачувати послуги з передачі електроенергії, що надаються НЕК «Укренерго», а також про тимчасове відтермінування набуття статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний» для таких учасників ринку.

«У чинних Правилах ринку (глава 1.7 розділу І) чітко визначений механізм дій оператора системи передачі (ОСП) НЕК «Укренерго» у випадку накопичення перед ОСП заборгованості та обставини набуття учасником ринку статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний». Такий механізм передбачений для унеможливлення накопичення боргів перед «Укренерго», та, як наслідок, боргів Компанії перед іншими учасниками ринку.», — наголошують в «Укренерго».

Зазначається, що такі ухвали судових органів спотворюють правила та принципи роботи ринку, створюючи прецеденти преференцій для конкретних його учасників відносно інших, що суперечить нормам антимонопольного законодавства.

Верховний Суд підтвердив позицію Оператора ГТС у справі проти трейдерів щодо вартості балансування, Апеляційний – відмовив у стягненні коштів.

Про це пише пресслужба ОГТСУ.

«У червні 2021 року Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Оператора ГТС України та скасував рішення попередніх інстанцій за позовами ТОВ «Енерджі Трейд Груп» і ТОВ «Євроенерготрейд» щодо стягнення коштів за добові небаланси за січень 2020 року та передав справи до Господарського суду міста Києва на новий розгляд», – йдеться в повідомленні.

В ОГТСУ нагадали, що в квітні під час розгляду аналогічної справи Верховний Суд своєю постановою погодився з доводами компанії про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не достатньо дослідили положення Кодексу ГТС і Закону України «Про ринок природного газу» і не врахували всі докази.

Суд також скасував попередні рішення та передав справу на новий розгляд. Таке ж рішення Верховний Суд ухвалив у справі за позовом ТОВ «Газенергопостач». Колегія суддів ВС не погодилась з рішеннями попередніх інстанцій, оскільки попередній розрахунок плати за добовий небаланс помилково було ототожнено із остаточним розрахунком плати та невірно визначено порядок формування маржинальної ціни продажу природного газу.

Крім того, 22 червня Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» щодо стягування з Оператора ГТС України 683,5 тис. грн.

«Дії Оператора ГТС є абсолютно виправданими, а приватні трейдери штучним створенням небалансів порушили вимоги законодавства та Кодексу ГТС, що підтвердила після відповідних перевірок НКРЕКП. І тепер ці приватні трейдери зазнають невдач у своїх спробах примусити державну компанію викупити небаланси по ціні, що на 26% перевищує ринкову», – прокоментував гендиректор ОГТСУ Сергій Макогон.

Він відзначив, що суди апеляційної і касаційної інстанцій визнають аргументацію, надану Оператором ГТС України, який діяв у повній відповідності до Кодексу ГТС.

«Ми продовжимо відстоювати нашу позицію, адже в такий спосіб ми захищаємо кошти державної компанії, які у вигляді податків і дивідендів надійдуть до держбюджету», – підкреслив він.

Читайте в «Терміналі», Українська ГТС здатна транспортувати 146 млрд куб. м газу на рік і завдяки своїй маневреності завжди була та залишається надійним виконавцем своїх зобов’язань і жодного разу не зупиняла транзит газу до країн Європи. Натомість російські морські газопроводи подібної гнучкості забезпечити не зможуть.

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив заяву про забезпечення позову прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зупинивши дію припису НАЗК щодо Юрія Вітренка до вступу в законну силу рішення за позовом голови уряду.

Про це повідомляє пресслужба ОАСК.

«Суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів її забезпечення, оскільки, їх невжиття може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача», – йдеться в повідомленні.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не є рішенням публічно-правового спору по суті.

«Наразі, вжиття заходів забезпечення позову суд вважає вимушеним заходом, оскільки їх невжиття призведе до негативних наслідків, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат», – пояснили в суді.

Також повідомляється, що ОАСК відкрив провадження у справі за позовом Шмигаля, який судиться з НАЗК щодо скасування розпорядження.

«Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 29 червня», – додали в суді.

«Термінал» писав, прем’єр-міністр Денис Шмигаль просив Окружний адміністративний суд Києва скасувати припис, винесений йому Національним агентством з питань запобігання корупції, від 14 червня 2021 року.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль просить Окружний адміністративний суд Києва скасувати припис, винесений йому Національним агентством з питань запобігання корупції, від 14 червня 2021 року.

Про це повідомляє пресслужба суду.

«Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль позивається до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо скасування припису, який був винесений йому НАЗК. Відповідний позов надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції, датований 14 червня нинішнього року.

Також у позовних вимогах ОАСК просять залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача – Кабінет міністрів України та голову правління НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка.

Наразі суд вирішує питання щодо відкриття провадження за даною позовною заявою.

«Термінал» писав, Голова наглядової ради НАК «Нафтогазу України» Клер Споттісвуд прокоментувала ситуацію, що виникла після публікації припису Національного агентства з попередження корупції (НАЗК) з вимогою про скасування рішення кабміну про призначення Юрія Вітренко керівником НАК.