Американські постачальники енергетичних послуг зіштовхнулися з різким зростанням витрат через імпортні мита на труби й комплектуючі для нафтогазових проєктів. Основний тиск спричиняють обмеження на сталь та алюміній за розділом 232, а також відповідні дії з боку Китаю та Канади. Учасники ринку вдаються до пошуку нових джерел постачання, перегляду контрактів та підвищення цін, однак навіть це не компенсує тарифне навантаження. Водночас очікується подальше зростання цін на труби в ІІ кварталі 2025 року, попри попереднє падіння в 2023–2024 рр.
У ланцюгах постачання енергетичного обладнання та послуг США спостерігається посилення тарифного тиску, що загрожує збільшенням вартості реалізації нових і поточних нафтогазових проєктів. Зокрема, мита на сталь і алюміній за розділом 232 та програма «взаємного тарифування» (reciprocal tariffs) призводять до значного зростання витрат компаній.
Фінансові звіти великих виробників енергетичного обладнання підтверджують наявність суттєвого тарифного навантаження. Один із виробників зазначає, що основні витрати пов’язані з імпортом сировини в США для підрозділу з виробництва бурового обладнання. Інші компанії повідомляють про мита на деталі для перфорації свердловин та бурових труб, де найчутливішим сегментом є труби для буріння (drill pipe).
Труби, мита і ланцюги постачання
Значну частку імпорту труб для нафтогазового сектору США становить продукція з Південної Кореї (34,8% у 2024 році), далі йдуть ЄС (передусім Австрія), Канада та Тайвань. За оцінками, ставки тарифів можуть коливатися від 25% до 50%, залежно від походження продукції та дотримання угод USMCA.
Деякі компанії відзначають, що невизначеність щодо тарифів на початку року змусила клієнтів відкласти нестрокові витрати. Інші передбачають, що нові мита спричинять короткострокове скорочення попиту. Водночас ризики торкаються не лише імпорту, а й експорту зі США, оскільки Канада та Китай запроваджують дзеркальні заходи, а з липня можливе нове підвищення мит.
Зростання цін на труби OCTG
Ціни на труби для буріння (OCTG) в США вже зросли на 6,8% у І кварталі 2025 року, а в ІІ кварталі очікується ще +7,0% через подорожчання сировини для зварених труб (ERW) і дію тарифів. Це відбувається після тривалого періоду падіння: з І кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року ціни знижувалися в середньому на 10,3% на квартал.
Проте ціна на гарячекатаний рулон (основа для виробництва труб) досягла піку, що в майбутньому може зменшити тиск на ринок і стабілізувати ситуацію.
Адаптація: що роблять компанії?
Компанії використовують різні стратегії для компенсації тарифних витрат:
- Контрактні коригування: домовленості з клієнтами щодо підвищення цін.
- Оптимізація закупівель: масові закупівлі бурових труб і перехід на внутрішні джерела постачання.
- Пошук альтернативних постачальників: спроби диверсифікувати джерела імпорту та внутрішніх виробників.
Втім, потенціал збільшення виробництва в США обмежений: із 2020 року база постачальників скоротилася, а виробники вважають за доцільніше зберігати стабільні ціни, а не нарощувати обсяги.
Попри спроби енергетичних компаній адаптуватися до нових умов, тарифна політика США створює суттєві виклики для галузі. Очікуване подальше зростання цін на труби та можливі додаткові торгові конфлікти можуть ускладнити реалізацію нових енергетичних проєктів у 2025 році. Українським імпортерам варто враховувати ці зміни при плануванні закупівель трубної продукції з американського ринку.
Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua
За матеріалами: https://www.spglobal.com
